Особливості підготовки вчителя до роботи з дітьми мігрантів у Франції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Особливості підготовки вчителя до роботи з дітьми мігрантів у Франції

Якименко Вікторія Миколаївна здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти кафедри освітології та інноваційної педагогіки

м. Харків

Анотація

У статті схарактеризовано особливості підготовки вчителів Франції до роботи з дітьми мігрантів. Установлено, що таку підготовку здійснюють в інститутах підготовки вчителів при університетах протягом п'яти років навчання і вона спрямована на поглиблення спеціальної наукової підготовки, надання психолого-педагогічної та загальноосвітньої підготовки, а також проходження педагогічної практики в різних закладах освіти. Програма підготовки вчителів до роботи з дітьми мігрантів передбачає вивчення обов'язкових модулів (120 годин) та модулів за вибором студентів (12-18 годин кожен).

Проведене дослідження свідчить, що до переліку обов'язкових модулів належать: діяльність учителя в класі; співпраця вчителя з його учнями; місце школи в економічному житті регіону; порівняльні дослідження у межах європейської системи освіти. Теми модулів відповідають вимогам у галузі освіти Ради Міністрів європейських країн і включають основні питання, котрі були сформульовані як провідні щодо підготовки вчителів до роботи з дітьми із сімей мігрантів.

Перелік модулів дисциплін вільного вибору студентами передбачає вивчення таких тем, як: сучасні засоби інформації та комунікації; усне мовлення й комунікація; філософія виховання; специфіка організації діяльності з «важкими учнями»; соціологія та виховання, новітні досягнення в системі виховання тощо. Зміст цих модулів сприяє ознайомленню майбутніх учителів зі специфікою навчання та виховання дітей мігрантів, що належать до різних етнічних меншин і чиє культурне надбання суттєво відрізняється від більшості.

З'ясовано, що до циклу професійних дисциплін щодо підготовки вчителів, які в подальшому будуть працювати з дітьми мігрантів, належать «Еволюція наукових концепцій» та «Сучасні мови й естетичне виховання». Дисциплінами, які надають міждисциплінарні знання, знання різних мов, демонструють відмінні риси щодо світосприймання, розкривають значення засобів масової інформації для формування певних стереотипів та упереджень, вважаються: «Роль мови у набутті знань»; «Місце і роль засобів масової інформації в освіті»; «Виховання та громадянськість».

Установлено, що важливе значення щодо роботи з дітьми-мігрантами, розвитку їхнього мислення, аналізу, вміння формулювати власну думку, аргументувати, доводити має така дисципліна як «Філософія та історія освіти».

Ключові слова: особливості, модуль, діти-мігранти, вчитель, професійна підготовка.

Abstract

Yakymenko Viktoriia Mykolaivna PhD student at the Department of Educology and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

PECULIARITIES OF TEACHER TRAINING FOR WORK WITH MIGRANT CHILDREN IN FRANCE

The article describes the peculiarities of teacher training in France for working with migrant children. It is established that such training is carried out in teacher training institutes at universities during five years of study and is aimed at deepening special scientific training, providing psychological, pedagogical and general education training, as well as pedagogical practice in various educational institutions. The programme for preparing teachers to work with migrant children includes compulsory modules (120 hours) and modules of students' choice (12-18 hours each).

The study shows that the list of compulsory modules includes: teacher's activity in the classroom; teacher's cooperation with his/her students; the place of the school in the economic life of the region; comparative studies within the European education system. The module topics meet the requirements of the Council of Ministers of European countries in the field of education and include the main issues that have been formulated as the leading ones in preparing teachers to work with children from migrant families.

The list of modules of disciplines of students' free choice includes the study of such topics as: modern means of information and communication; oral speech and communication; philosophy of education; specifics of organising activities with "difficult students"; sociology and education, the latest achievements in the system of education, etc. The content of these modules helps to familiarise future teachers with the specifics of teaching and upbringing of migrant children belonging to different ethnic minorities and whose cultural heritage differs significantly from the majority.

It has been found that the cycle of professional disciplines for the training of teachers who will work with migrant children in the future includes "Evolution of Scientific Concepts" and "Modern Languages and Aesthetic Education". The disciplines that provide interdisciplinary knowledge, knowledge of different languages, demonstrate distinctive features of world perception, reveal the importance of the media for the formation of certain stereotypes and prejudices are considered to be: "The role of language in the acquisition of knowledge"; "The place and role of the media in education"; "Education and citizenship".

It is established that such a discipline as "Philosophy and History of Education" is of great importance for working with migrant children, developing their thinking, analysis, ability to formulate their own opinion, argue, and prove.

Keywords: features, module, migrant children, teacher, professional training.

Постановка проблеми

В сучасних умовах, коли активно відбувається процес реформування української школи та освіти, висуваються високі вимоги до вчителя як до ментора, консультанта, тьютора, організатора тощо, велику допомогу може надати вивчення та творче використання досвіду провідних країн світу. Певний інтерес у цьому аспекті може надати досвід професійної підготовки вчителів у Французькій Республіці, уряд якої правомірно вважає вчителя ключовою фігурою сучасного та майбутнього суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання професійної підготовки вчителя у Франції вивчали як українські (О. Бочарова, Л. Зязюн, Л. Козак, Н. Лисенко, Л. Пуховська, Т. Харченко, О. Романенко, О. Цокур та інші), так і зарубіжні (T. Perez-Roux, B. Cornu, M. Grandiere, A. Duguet, S. Morlaix, E. Dubreucq та інші) дослідники. Не зважаючи на велику кількість праць, питання підготовки вчителів до роботи з дітьми мігрантів не було предметом спеціального вивчення.

Мета статті

Мета статті полягає в аналізі змісту та особливостей підготовки педагогів закладів дошкільної освіти та шкільних учителів до роботи з дітьми із сімей мігрантів у Франції. науковий педагогічний модуль

Виклад основного матеріалу

Вивчення та узагальнення науково- педагогічних матеріалів свідчить про те, що 10 липня 1989 року Національною Асамблеєю французького парламенту було прийнято Закон щодо загальних принципів організації системи освіти [1].

У відповідності з зазначеним Законом було визначено головні напрями розвитку освіти Французької Республіки на найближчий період. Цінним положенням даного закону вважається започаткування професійних закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку педагогічних працівників. Зокрема, відповідно до статті 17 Закону передбачається, починаючи з 90-х рр. ХХ століття, відкриття при кожній академії університетського інституту, який буде займатися професійною підготовкою вчителів. Зараз у Франції успішно працює 28 академій і 31 університетський інститут підготовки вчителів [2].

Специфіка підготовки майбутніх учителів до роботи з дітьми мігрантів у ЗВО Франції полягає у здійсненні її протягом трьох років у одному з французьких університетів. Після вказаного терміну навчання студент отримує спеціальну наукову підготовку й диплом бакалавра (ліценціата), який підтверджує успішне опанування першим циклом університетського навчання. У відповідності з Законом (1989 рік) здобуття освіти в університетських інститутах, які займаються підготовкою вчителів, охоплює два роки і спрямоване на поглиблення спеціальної наукової підготовки на першому році навчання, ґрунтовну психолого-педагогічну й загальноосвітню підготовку та організацію педагогічної практики на всіх етапах навчання в різних закладах освіти. В цілому, загальний термін підготовки майбутніх учителів, які разом з іншими питаннями, займаються і навчанням та вихованням дітей мігрантів, охоплює п'ять років [3].

Щодо спеціальної підготовки вчителів до роботи з дітьми мігрантів, доцільно зауважити, що в процесі аналізу програм професійної підготовки вчителів нами не виявлено певних спеціалізованих курсів, однак, у Франції, як свідчать науково-педагогічні джерела, у 70-80-ті рр. ХХ століття було створено 20 професійно-інформаційних центрів, які займалися підготовкою викладачів французької мови для навчання дітей мігрантів (CEFISEM - Centres de formation et d'information pour la scolarisation des enfants migrants). Подібні центри вже в середині 80-х рр. припинили своє існування [4].

Доцільно також звернути увагу на те, що в університетських інститутах підготовки викладачів, які працювали при навчальних округах, та в «Місіях підготовки персоналу національної освіти» в 80-90-х рр. ХХ століття організовувалися спеціальні навчальні курси, створювались робочі групи з питань вивчення культури мігрантів і організації взаємодії вчителів та батьків дітей мігрантів. Мета такої роботи була спрямована на підвищення ефективності освіти зазначеної категорії дітей та ознайомлення вчителів із культурою мігрантських громад.

На сьогодні програма університетських інститутів підготовки вчителів складається з окремих модулів, що забезпечують необхідні знання щодо організації діяльності з дітьми з сімей мігрантів. Навчальна програма охоплює як обов'язкові модулі (120 годин), так і модулі за вибором (12-18 годин кожен). Зокрема, серед тем, котрі вивчаються в межах обов'язкового модуля, який передбачає лекції та проведення семінарів, і надання відомостей щодо особливостей роботи з дітьми мігрантів, можна назвати: діяльність учителя в класі (розрахований на 6 годин і допомагає майбутньому вчителю визначити його роль у класному колективі як організатора, фасилітатора, помічника і консультанта); співпраця вчителя з його учнями (охоплює 6 годин та надає майбутньому вчителю можливість усвідомити культурне, етнічне, релігійне різноманіття класного колективу і визначити своє ставлення до цих відмінностей, виховати в себе якості, які необхідні для роботи у мультикультурному освітньому середовищі - емпатію, повагу, вміння визначати культурні відмінності як перевагу); місце школи в економічному житті регіону (також розрахований на 6 годин і формує у майбутнього педагога усвідомлення необхідності встановлення тісного зв'язку між педагогічною діяльністю та потребами місцевої мультикультурної громади); порівняльні дослідження у межах європейської системи освіти (розрахований на 6 годин та спрямований на теоретичну підготовку і озброєння майбутнього фахівця знаннями щодо відмінностей освітніх систем європейських країн та країн позаєвропейського світу). Тематика цих модулів визначена з урахуванням освітніх вимог Ради Міністрів європейських країн та охоплює провідні питання, що були сформульовані як основні для підготовки вчителя до роботи з дітьми мігрантів.

У межах модулів дисциплін за вибором студентів можуть вивчатися такі теми, як-от: сучасні засоби інформації і комунікації; усне мовлення і комунікація; філософія виховання; особливості роботи з «важкими учнями»; соціологія й виховання; новітні дослідження в системі виховання та ін., що надає значні можливості стосовно ознайомлення майбутніх учителів зі специфікою навчання дітей мігрантів, котрі належать до певних етнічних меншин та чиє культурне походження значною мірою відрізняється від більшості.

Серед модулів професійних дисциплін варто звернути увагу на такі, як: «Еволюція наукових концепцій» (розрахований на 10 годин і спрямований на підготовку майбутніх викладачів ліцеїв та дозволяє розглядати еволюцію сучасного наукового знання з урахуванням досягнень усіх націй та етносів); а також модуль «Сучасні мови та естетичне виховання», котрий викладається майбутнім учителям початкової школи та ліцею, і також надає можливість розглядати сучасну мовну та культурну картину світу в усій її різноманітності та відмінностях [5; 9].

До міждисциплінарних модулів належать такі, як: «Роль мови у набутті знань» (розрахований на 20 годин), «Місце і роль засобів масової інформації в освіті» (охоплює 20 годин), «Виховання та громадянськість» (складає також 20 годин). Ці модулі дозволяють майбутньому вчителю широко розуміти поняття «громадянство», надають знання з різних мов, ілюструють відмінні риси щодо світосприймання, що пов'язано зі структурою різних мов і культурними відмінностями, розкривають значення засобів масової інформації для формування певних стереотипів та упереджень.

Певні відомості щодо роботи з дітьми мігрантів, розвитку мислення, аналізу, вміння висловлювати особисту думку, аргументувати, доводити надає така дисципліна як «Філософія та історія освіти». В процесі вивчення зазначеної дисципліни майбутні вчителі навчаються сміливо висловлювати власні думки щодо діяльності освітніх інституцій, роботи школи як суспільної і соціальної інституції, організації суспільної освіти, напрямів, форм та методів виховання громадянина, організації національної освіти, питань її демократизації. Один із модулів цієї дисципліни - «Філософія моралі» - розглядає поняття дитинства, права дітей, професійної етики вчителя.

З метою підготовки вчителів до роботи з дітьми із сімей мігрантів університетські інститути підготовки вчителів організовують обміни та стажування за кордоном у межах європейської політики обміну фахівців. Так, програма «Сократ» дозволяє пройти 3-місячне стажування у будь-якій країні світу з можливістю пройти навчання за програмою одного з модулів другого циклу. Також студенти та вчителі початкової школи можуть пройти короткострокове стажування (тривалість якого складає до 3-х тижнів) [6; 10].

Підготовка вчителів в університетах Франції передбачає вивчення спеціальних курсів для тих, хто планує працювати з дітьми-мігрантами. Наприклад, університет Марселя (Aix-d'Marseille) є учасником програми культурного співробітництва з загальною службою соціальних та культурних процесів, пропонує також і програми з організації міждисциплінарних досліджень, з іноземних мов і прикладної лінгвістики, а також з мов, літератури та цивілізацій регіонів [7].

На факультеті гуманітарних наук та соціології, який займається підготовкою магістрів, пропонуються курси іноземних мов та культури, що викладаються через призму міжкультурної взаємодії та міжкультурної комунікації. Зокрема, програми курсів іноземних мов та культури пропонують вивчення німецької і французької мови, культурної взаємодії і проведення регіональних та міждисциплінарних досліджень із франко-німецької взаємодії у галузі мистецтва, культури та науки.

Взагалі, курс із міжнародної та міжкультурної комунікації було введено як інтегровану складову підготовки вчителів, починаючи з 1985 року, а з 2004 року зазначений курс змінив свою назву. Формування міжкультурної компетентності необхідно майбутньому вчителю для ефективної роботи в глобалізованому середовищі, співпраці з урахуванням культурних і етнічних особливостей дітей мігрантів. Зазначений курс передбачає навчання міжкультурному спілкуванню, формує навички щодо ведення необхідних переговорів як з дітьми, так і їхніми сім'ями.

Установлено, що підготовка вчителів для роботи з дітьми мігрантів проводиться і на факультеті освіти університету Марселя, який пропонує такі магістерські програми, як: освіта і навчання (1 і 2 ступенів); освіта, навчання і виховний догляд. Зазначені програми спрямовані на навчання різноманіттю в галузі освіти, організацію міжкультурної комунікації і визначення найбільш дієвих способів міжкультурної взаємодії [7].

Варто також наголосити на тому, що університет Марселя проводить активну співпрацю із такими університетами, як: університет Шербрука (Канада), університет Неаполя (Італія), університет Каслік (Ливан) та багатьма іншими. Починаючи з 2012 року, в університеті за ініціативою ЮНЕСКО було відкрито кафедру науки та технології освіти і підготовки вчителів [7].

Аналіз та узагальнення науково-педагогічних матеріалів приводить до висновку, що підготовкою вчителів до організації діяльності з дітьми із сімей мігрантів займається й університет Парижа Іль-де-Франс (Pantheon Sorbonne). У цьому університеті вивчається курс крос-культурного менеджменту, активно проводяться дослідження з мов та культурного різноманіття. Зокрема, бакалаврська програма з менеджменту передбачає вивчення студентами трьох мов, що сприяє розвитку міжкультурної компетентності та усвідомленню культурного різноманіття в освіті [8].

У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що останнім часом французька система підготовки вчителів орієнтована на здобуття якостей особистості майбутнього вчителя, що необхідні йому для успішної роботи у мультикультурному освітньому середовищі.

Аналіз науково-педагогічних матеріалів приводить до висновку, що вихованням дітей мігрантів у Франції займаються і заклади дошкільної освіти. Цими питаннями опікуються центри по догляду за дітьми раннього й дошкільного віку, ясла, дитячі школи, дитячі садки, різні види центрів, інтегрованих за віковою ознакою (age-integrated centres) та центри сімейного догляду за дошкільниками (family day care), працівники яких займаються наданням освітніх послуг у домашніх умовах.

Доцільно також звернути увагу на те, що в 1989 році французький уряд прийняв рішення щодо об'єднання дошкільної і початкової ланки освіти. В результаті такого об'єднання система освіти була поділена на трирічний цикл навчання і охоплювала дітей віком від 2-х до 11-ти років. Це: дошкільний, базовий (чи основний) та цикл розвитку. Такий розподіл передбачав, що 5-ти річні діти, які закінчували навчання в «материнській школи», протягом останнього року інтегруються з класами дітей перших двох років початкової школи, яка за таким розподілом уже входила до базового (основного) циклу навчання [11]. Такі зміни в дошкільній та початковій освіті у 1991 - 1992 рр. призвели до зміни підходів щодо підготовки як дошкільних працівників, так і вчителів початкових класів до роботи з дітьми мігрантів.

Необхідно підкреслити, що до проведення реформ навчання дошкільних педагогів, котрі працювали в «материнській школі», здійснювалось за окремими програмами, які не збігалися з програмами професійної підготовки вчителів початкових класів. Після здобуття атестата про середню освіту, абітурієнтів, що хотіли здобути професію дошкільного педагога, зараховували на 2-річні курси професійної підготовки до спеціальних коледжів. Після успішного завершення навчання в таких коледжах, випускники працювали лише у галузі дошкільної освіти.

Після затвердження нової системи дошкільної і початкової освіти підготовка фахівців дошкільної та початкової ланок освіти взагалі та до роботи з дітьми мігрантів зокрема стала інтегрованою. Професійна підготовка як дошкільних педагогів, так і вчителів початкової школи стала проходити в університетах протягом трьох років. І ще два роки здійснювалась спеціалізація. На сьогодні професійна підготовка зазначених фахівців триває п'ять років в університетах педагогічного спрямування, що є обов'язковою умовою і загальноприйнятою європейською нормою [12].

Доцільно також звернути увагу на те, що як педагоги дошкільного профілю, так і вчителі початкових класів повинні пройти 36-ти тижневе безперервне навчання, фінансування якого проводиться урядом. Цією можливістю переважно користується більшість учительських кадрів, які тільки починають своє кар'єрне зростання. Інспектори і консультанти з педагогічних питань щорічно для педагогів закладів дошкільної освіти проводять навчання протягом чотирьох з половиною днів.

Крім цього, такі відомі асоціації, які надають допомогу дошкільним працівникам та вчителям початкової школи, зокрема, з питань особливостей роботи з дітьми із сімей мігрантів (Професійна асоціація дошкільних педагогів, Г енеральна асоціація дошкільних педагогів і педагогів громадських установ та деякі інші), організовують щорічні конференції та різноманітні види професійної підтримки фахівців дошкільної та початкової галузі освіти (здійснюють публікації практичного досвіду вчителів, надають методичні поради тощо) [13].

Фахівці, котрі здобули педагогічну освіту в галузі дошкільної педагогіки і початкової школи, мають право самостійно обирати місце подальшої роботи - заклад дошкільної освіти або початкову школу. Вони також залежно від рівня професійного зростання можуть змінювати обраний заклад. Крім цього, відповідно до реформи 90-х років ХХ століття, педагоги закладів дошкільної освіти мають право ставати директорами шкіл, методистами, шкільними консультантами, інспекторами і навіть учителями середньої і вищої школи, якщо вони успішно складають внутрішні випробування з професійної компетентності [12].

Як вчителі початкових, середніх та старших класів, професія педагога закладу дошкільної освіти у Франції є вищою категорією системи громадського обслуговування [14] і оплачується відповідно до національної шкали оплати праці. Такі фахівці отримують заробітну плату як за вислугу років, так їм і надаються додаткові винагороди (зокрема, оплата щотижневого моніторингу прогресу дитячого розвитку, оплата додаткових годин роботи тощо).

Узагальнення науково-педагогічних даних приводить до висновку, що у закладах дошкільної освіти, які працюють з дітьми мігрантів, дошкільному педагогу допомагає помічник, який проводить педагогічну роботу за розкладом закладу дошкільної освіти, здійснює гігієнічні процедури і прибирання. Окремі педагоги ЗДО запрошують також аніматорів, що допомагають їм у проведенні різних заходів для дітей. Від помічника педагога закладу дошкільної освіти та аніматора вимагаються відповідні сертифікати.

Не зважаючи на усталену систему професійної підготовки вчителів, учені висловлюють своє занепокоєння тим, що педагогів закладів дошкільної освіти готують до роботи з дітьми дошкільного віку за зразком шкільної системи, без урахування специфіки такої підготовки.

Науковці наголошують, що інтегроване навчання сприяє узгодженості та наступності між дошкільною і початковою ланкою освіти, разом з тим, педагогів готують уніфіковано й універсально. З огляду на це, втрачається можливість здійснювати повноцінну практичну підготовку фахівців дошкільної освіти, котра передбачає не організацію навчання, а створення дитячого розвивального середовища й організацію дозвілля. Зміст дошкільної підготовки переважно формується з орієнтацією на дисциплінарний підхід, який є притаманним для початкової школи, але такий підхід не вважається коректним у дошкільній галузі, де освітній процес здійснюється в межах міждисциплінарного підходу.

Крім того, дослідники вважають, що дошкільна освіта з часом втратить свою розвивальну функцію і стане складовою початкової школи. Можливість розв'язання зазначеної проблеми фахівці вбачають у вдосконаленні професійних стандартів у відповідності з європейськими вимогами та в чіткому визначенні професійних компетентностей майбутніх педагогів [12].

Ще одна проблема щодо організації професійної підготовки педагогів закладів дошкільної освіти у Франції полягає у наявності розриву між професіями педагога дошкільного закладу й іншими фахівцями, що працюють у сфері обслуговування дошкільнят, особливо тих, хто працює з дітьми від народження до 3-х років. Наприклад, педагоги закладів дошкільної освіти отримують більш універсальну другу університетську освіту, персонал же ясел має лише рік безкоштовної професійної підготовки в сфері догляду за дітьми, а відповідну сертифікацію отримують від Міністерства охорони здоров'я.

Відмінності у професійній підготовці охоплюють як педагогічну, так і гігієнічну орієнтованість, терміни навчання в різних групах. Такий підхід викликає певне занепокоєння в експертів, висуває нові вимоги щодо підготовки фахівців дошкільної галузі з метою узгодження педагогічних й інших видів послуг у дошкільній освіті. Крім цього, існують відмінності між соціальним статусом і заробітною платою різних фахівців дошкільної галузі. Зокрема, для педагогів закладів дошкільної освіти створюються більш престижні умови праці в порівняні з іншими працівниками галузі.

Висновки

Отже, особливості підготовки вчителів до роботи з дітьми мігрантів у Франції полягають у тому, що така підготовка здійснюється в університетських інститутах підготовки вчителів протягом п'яти років навчання. Зазначена підготовка спрямована на поглиблення спеціальної наукової підготовки, ґрунтовну психолого-педагогічну та загальноосвітню підготовку, а також передбачає проходження педагогічної практики в різних закладах освіти. Програма підготовки вчителів до роботи з дітьми із сімей мігрантів складається як з обов'язкових модулів (120 годин), так і модулів за вибором (12-18 годин кожен).

Література

1. Loi d'orientation sur l'education (№ 89-486 du 10 juillet 1989).

2. Les metiers de l'education nationale. Septembre, 2014. [Електронний ресурс].

3. Reperes et references statistiques edition. 2005. [Електронний ресурс].

4. Дяченко, Л. М. та ін. Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки [Текст]: монографія. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2016. 282 с.

5. Girod De L'ain Bertrand, Legrand Louis, Chapuis Robert. Formation initiale et formation permanente des maitres.

6. OECD Country Note: ECEC Policy in France. Directorate for Education. OECD February, 2004. 60 p.

7. Aix Marseille Universite [Електронний ресурс].

8. SNUipp Fenetre sur Cours. № 229, October 2002. P. 22.

9. The Definition and Selection of Key Competencies. Executive Summary. 2005. OECD. [Електронний ресурс]. Chapter 2, pp.19-28.

10. Kaga Yoshie. The training and working conditions of preschool teachers in France. 2007. [Електронний ресурс]. UNESCO Policy Brief on Early Childhood. № 37, March-April 2007.

11. Oberhuemer, P., Schreyer, I., & Neuman, M. Professionals in early childhood education and care systems. European profiles and perspectives. Opladen & Farminghton hills: Barbara Budrich Publishers. 2010. [Електронний ресурс].

12. Quels sont grands corps Etat. vie publique. 2008- 02-05. [Електронний ресурс].

13. Козак Л. Особливості підготовки майбутніх вчителів материнських і початкових шкіл у Франції. Педагогічний процес: теорія та практика. 2017, Вип. 4. С. 113-119.

References

1. Loi d'orientation sur l'education (№ 89-486 du 10 juillet 1989). (1989). [Education Orientation Act (№ 89-486 of 10 July 1989)].

2. Les metiers de l'education nationale. (Septembre, 2014). [National education professions].

3. Reperes et references statistiques edition. (2005). [Benchmarks and statistical references edition].

4. Diachenko, L. M. ta in. (2016). Tendentsii profesiinoho rozvytku vchyteliv u krainakh Yevropeiskoho Soiuzu i Spoluchenykh Shtatakh Ameryky [Trends in teacher professional development in the European Union and the United States of America]: monohrafiia. Kyiv: Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy. 282 s. [in Ukrainian].

5. Girod De L'ain Bertrand, Legrand Louis & Chapuis Robert. (n. d.). Formation initiale et formation permanente des maitres. [Initial training and continuing training of teachers].

6. OECD Country Note (February, 2004): ECEC Policy in France. Directorate for Education. OECD, 60 p.

7. Aix Marseille Universite (n. d.). [Aix Marseille University].

8. univ-paris1 (n. d.). [University-Paris1].

9. SNUipp Fenetre sur Cours. (October, 2002) [SNUipp Course Window]. № 229. P. 22. [in French].

10. The Definition and Selection of Key Competencies. (2005). Executive Summary. OECD. Chapter 2, pp. 19-28.

11. Kaga Yoshie. (2007). The training and working conditions of preschool teachers in France. UNESCO Policy Brief on Early Childhood. № 37, March-April.

12. Oberhuemer, P., Schreyer, I., & Neuman, M. (2010). Professionals in early childhood education and care systems. European profiles and perspectives. Opladen & Farminghton hills: Barbara Budrich Publishers.

13. Quels sont grands corps Etat. vie publique. (2008). [What are large state bodies. public life].

14. Kozak, L. (2017). Osoblyvosti pidhotovky maibutnikh vchyteliv materynskykh i pochatkovykh shkil u Frantsii. [Peculiarities of training future teachers of nursery and primary schools in France]. Pedahohichnyiprotses: teoriia tapraktyka, Vyp. 4. S. 113-119. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru