ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ БУЛІНГУ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Рацул О.А.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей соціально-педагогічної профілактики булінгу серед підлітків у закладах середньої освіти. Булінг, як систематичне та повторюване насильство над учнями, стає серйозною проблемою для навчальних закладів та загрожує психічному і емоційному здоров'ю підлітків. У статті аналізуються ефективні стратегії профілактики булінгу, такі як розвиток соціальних навичок, проведення тренінгів та створення позитивного міжособистісного спілкування. Особлива увага приділяється співпраці між педагогічним та соціальним персоналом для створення безпечного та підтримуючого навчального середовища. Результати дослідження можуть бути корисними для широкого кола освітян, соціальних працівників та інших зацікавлених учасників у сфері освіти та психології.

Ключові слова: булінг, підлітки, соціально-педагогічна профілактика, середня освіта, насильство в школі, соціальні навички, тренінги, педагогічна підтримка, безпека шкільного середовища.

Постановка проблеми. Булінг, або систематичне та повторюване фізичне, вербальне або психологічне насильство над іншими учнями, стає все більшою проблемою в сучасних закладах середньої освіти. Цей негативний феномен може мати серйозні наслідки для психічного та емоційного стану підлітків, їхнього академічного успіху та загального благополуччя. Тому важливо розглянути особливості соціально - педагогічної профілактики булінгу у середніх навчальних закладах.

Аналіз досліджень і публікацій. Ряд досліджень показують, що булінг є поширеною проблемою у шкільному середовищі. Він може мати негативний вплив на психічне та фізичне здоров'я підлітків, їхню самооцінку та ставлення до навчання. Соціально-педагогічна профілактика є важливим інструментом у запобіганні та урізноманітненні випадків булінгу. Цей підхід орієнтується на формування позитивного клімату в класі, виявлення та вирішення конфліктних ситуацій та підтримку загальної емоційної та соціальної добробутності учнів.

Мета статті. Метою цієї статті є проаналізувати особливості соціально-педагогічної профілактики булінгу серед підлітків у закладах середньої освіти, визначити ефективні стратегії запобігання цьому явищу та висвітлити важливість співпраці між педагогічними та соціальними працівниками для створення безпечного та підтримуючого середовища навчання.

Виклад основного матеріалу (результати) дослідження. На сьогоднішній день в Україні надзвичайно гостро постає проблема міжособистісних стосунків серед дітей в шкільних колективах. Шкільне середовище є одним з найважливіших інститутів соціалізації та становлення особистості, її соціального та психологічно виховання, а також формування моральних властивостей. педагогічний булінг насильство

Актуальність даної теми зумовлена тим, що в нашій державі проблема булінгу у закладах середньої освіти є досить поширеною та майже не вивченою, як з теоретичної точки зору, так і з практичної. Проблема булінгу є надзвичайно поширеним явище серед підлітків, але цю проблему в більшості випадків, на жаль, замовчують. В українських школах вчителі не реагують належним чином на прояви агресії серед дітей, ігнорують такі ситуації та найгірше, що інколи також стають "булерами".

Ігнорування даної проблеми не проходить безслідно. Знущання з боку однолітків наносять психічні та фізичні травми здоров'ю дитини, негативно впливають на емоційний стан, перешкоджають процесу навчання та розвитку особистості.

Профілактика булінгу є одним із факторів організації безпечного освітнього середовища. Він є проявам агресивної і неприємної поведінки дитини або групи дітей щодо іншої особи, який супроводжується фізичним і психологічним тиском. Булінг має негативний вплив на соціалізацію дитини та становлення особистості. Він призводить до неадекватного сприйняття себе, комплексу неповноцінності, негативного сприйняття однолітків, порушене сприйняття реальності, схильність до правопорушень або залежностей.

Підлітковий вік є особливим динамічним періодом у розвитку людини, і від того, як вона буде розвиватися, в подальшому буде побудовано розвиток наступного вікового етапу. Саме тому цей період вважають переломним, перехідним, сенситивним і критичним.

У підлітковому віці відбувається процес збільшення фізичних можливостей, починається процес статевого дозрівання, зміни гормонального стану, внаслідок чого змінюється поведінка та зовнішність. На основі прояву нових фізичних можливостей виникають нові потреби, які виступають джерелом зміни провідної діяльності та зміни соціальних відносин.

Знущання є дуже поширеними у сучасних школах і вчителі не завжди у достатній мірі можуть запобігти цьому. Запобігання знущанням у школі є найважливішим завданням для педагогів та психологів, оскільки жорстке поводження з дітьми має негативні наслідки:

• складний процес адаптації до школи;

• труднощі у навчанні;

• психічні розлади;

• зниження самооцінки;

• соціальне збудження;

• травматизація або самогубство.

Протягом останніх років в України спостерігається загострення проблеми булінгу серед дітей підліткового віку. Багато вчених, освітян та батьків зосереджують свою увагу до проблеми поширення булінгу у шкільному середовищі, зокрема знущання та цькування школярів серед однолітків. І хоча проблема булінгу є очевидною, реакція на нього є неоднозначною.

По-перше, дана проблема потребує концентрації уваги зі сторони адміністрації шкіл, які досить часто замовчують знущання над школярами для збереження іміджу навчального закладу. Крім того, більшість батьків також закривають очі на знущання з дітей попри уникнення негативної реакції з боку вчителів.

Поняття "булінг" у літературі визначають, як певну сукупність соціальних, психологічних та педагогічних проблем, які охоплюють процес тривалого фізичного чи психологічного насилля зі сторони індивіда або групи по відношенню до індивіда, який не має змоги самостійно захистити себе у даній ситуації.

Найпоширенішим проявом булінгу є підлітковий вік у дітей. Проаналізувавши статистику випадків булінгу у закладах середньої освіти Європи, можна сказати, що 12,5% учнів піддаються регулярним нападам агресії з боку однолітків кожного дня; 17,2% учнів - один раз на тиждень; 13,7% учнів - один раз на місяць та 28,9% учнів - один чи два рази на рік.

В Україні дана ситуації, щодо фіксації випадків булінгу виглядає також непривабливо. Так, за результатами дослідження, проведеного Фондом ООН Юнісеф у 2019 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стають жертвами булінгу серед однолітків у школах, а 23% дітей стають свідками цих знущань.

Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини - все це може стати причинами цькування дитини. Булінг є соціальною проблемою всього світу. На сьогодні Україна знаходиться в першій десятці країн Європи за поширеністю булінгу серед дітей у віці 11-17 років.

Зазвичай жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

• фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, із порушеннями опорно-рухового апарату; діти, які фізично слабші за своїх однолітків; мають надто низький або надто високий зріст;

• особливості поведінки: замкнуті, відсторонені, тривожні, імпульсивні, плаксиві, нещасливі, діти з проблемних сімей та діти із заниженою самооцінкою;

• особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особливості форми голови, надмірну чи наднизьку вагу тіла;

• недостатньо розвинені соціальні навички: не вміють спілкуватись з однолітками, часто не мають друзів, перебувають під надмірною гіперопікою батьків, невпевнені у собі, відчувають беззахисність;

• відчувають страх перед школою: мають негативне ставлення до школи внаслідок неуспішності у навчанні, підвищену тривожність та невпевненість, страх відвідування окремих навчальних предметів;

• відсутність досвіду життя в колективі: домашні діти, що не відвідували дитячий садок, мають нерозвиненість комунікативних навичок;

• хвороби: епілепсія, енурез, заїкання, дислалія (порушення вимови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

Саме тому, перш ніж зрозуміти як боротись із даним явищем потрібно знати: що таке боулінг, причини виникнення, фактори які впливають на його поширення. "Булінг" (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

У психології термін "булінг" характеризує моральний, фізичний терор, залякування, з метою викликати в іншої людини страх і домогтися його підпорядкування. Особливо гостро проблема стоїть в підлітковому віці через складність і суперечливості особливостей розвитку особистості у підлітковому віці. Мотивацією для "булера" стає заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб. Початок цьому дає така собі неповага у відносинах до школярів молодшого віку, коли, наприклад, старшокласники відбирають в них мобільні телефони. Серед дітей 11-17 років розповсюджені плітки, принизливі жарти и протест [1].

Соціально-педагогічна профілактика булінгу є однією з основних передумов у боротьбі із даною проблемою та формуванні безпечного освітнього середовища. Так, як булінг має характерні риси агресора та неприпустимою поведінки відносно своїх однолітків, які супроводжуються постійним фізичним і психологічним тиском, він може негативно впливати на соціалізацію дитини та становлення її особистості. Зокрема, булінг може впливати на занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність, відсторонення від спілкування, відчуття самотності, підвищений рівень відчуття тривоги, різні фобії, неврози та психічні розлади [2].

Булінг у шкільному середовищі впливає на підлітка таким чином, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в процесі діяльності, організованої взаємодії між школярами не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом [3].

Саме у середній школі відбувається збільшення кількості випадків виникнення та прояву булінгу. Проявляється булінг, як правило, в позаурочний час та у неконтрольованих дорослими місцях. Булінг є внутрішньо груповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку.

Процес профілактики булінгу серед підлітків у закладах середньої освіти передбачає дотримання наступних дій:

• Ознайомлення шкільної громади з особливостями поширення масових негативних явищ серед учнів загальноосвітніх шкіл та загальноприйнятими у світі поняттями "булінг", "третирування", "цькування".

• Проведення просвітницької роботи фахівцями соціально-психологічної служби серед дітей.

• Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя.

• Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгу та відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально -педагогічними наслідками цього явища.

• Зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню.

• Розробка програми роботи щодо профілактики булінгу серед підлітків.

• Проведення соціально-педагогічних тренінгів, відеолекторіїв.

Проаналізувавши усе вище зазначене, можна зробити висновок, що шкільний булінг є складним соціально-психологічним явищем та розглядається як специфічна ситуація, що виникає в групі. Створення сприятливої атмосфери у шкільному середовищі є важливим чинником у протидії із насильством. У першу чергу, вирішення даної ситуації залежить від дій соціального педагога, шкільного психолога та вчителів школи. Їх діяльність має бути сконцентрована на формуванні комфортної атмосфери в колективі, подоланні конфліктів, своєчасному виявленні та попередженні булінгу.

Запропоновані шляхи боротьби із проблемою булінгу серед підлітків у закладах середньої освіти дають змогу в подальшому сприяти покращенню мікроклімату у колективі, зменшенню випадків знущання та терору серед однолітків, підвищення розумових здібностей особистості та активний соціальний розвиток школярів.

Дослідження показують, що ефективна соціально-педагогічна профілактика булінгу передбачає комплексний підхід, який включає в себе:

Розвиток соціальних навичок та емпатії серед учнів;

Створення програм позитивного міжособистісного спілкування;

Проведення тренінгів для вчителів та учнів зі збереження психічного здоров'я та конфліктології;

Впровадження механізмів психологічної підтримки та консультування для учнів, які потрапили під вплив булінгу.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Результати дослідження свідчать про необхідність активного впровадження соціально-педагогічних програм в навчальні заклади з метою запобігання та боротьби з булінгом. Подальші дослідження можуть спрямуватися на оцінку ефективності таких програм та розробку нових стратегій взаємодії між педагогічним та соціальним персоналом у цій сфері.

Ця стаття спрямована на підвищення усвідомленості щодо проблеми булінгу серед підлітків та надання практичних рекомендацій з профілактики цього явища в середній освіті.