Розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця засобами інтеграції м’яких та жорстких навичок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця засобами інтеграції м'яких та жорстких навичок

Стечкевич Олег Орестович кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Національний університет "Львівська політехніка"

Білик Оксана Сергіївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Національний університет "Львівська політехніка"

Козловський Павло-Вадим Юрійович магістр з освітніх, педагогічних наук, Національний університет "Львівська політехніка"

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність реалізації креативності особистості як наскрізної навички для навчання впродовж життя, зокрема у професійному становленні фахівця. Виявлено, необхідність педагогічних розробок у галузі теорії і практики, зокрема інтеграцію провідних компетентностей конкретної галузі в навчальні програми за допомогою використання інноваційних підходів. Проаналізовано ключові поняття креативності фахівця, зокрема м'які навички, які здебільшого є некогнітивними та соціальними (творчість, здатність розв'язувати проблеми, критичне мислення) та відрізняються від жорстких навичок, пов'язаних з конкретною професією. Показано, що креативність тісно пов'язана з загальними та фаховими компетентностями, які визначають творчий потенціал фахівця, а м'які навички часто виступають як синоніми компетенцій або трансверсальних навичок. Визначено, що некогнітивні навички містять особисті риси, ставлення та мотивацію; трансверсальні навички формуються в одному контексті, а потім використовують в іншому; наскрізні навички містять критичне та винахідницьке мислення, міжособистісні та внутрішні особистісні навички тощо. Виявлено, що сучасні педагогічні підходи до розвитку творчого потенціалу значно відрізняються між собою, але найпоширеніші з них спрямовані на створення навчального середовища, що імітує реальну професійну діяльність, включаючи проблемне, ігрове, експериментальне та проектне навчання. Показано, що у контексті визначення креативності та методик її формування у центрі уваги має бути розвиток творчих навичок і навичок командної роботи окремої особистості, а не групи людей. Виокремлено рівні формування творчої компетентності фахівця: універсальність, здатність до інновацій та системне мислення. Обґрунтована доцільність інтеграції м'яких та жорстких навичок для ефективного розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця, яка базується на засадах едукаційної інтегрології та передбачає поетапне включення фахових компетентностей у сформовану систему м'яких навичок, що відповідають загальним компетентностям конкретної спеціальності.

Ключові слова: розвиток, творчий потенціал, майбутні фахівці, засоби, інтеграція, м'які навички, жорсткі навички, компетентності

Stechkevych Oleh Orestovych Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Research Fellow, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University

Bilyk Oksana Serhiyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Lviv Polytechnic National University

Pavlo-Vadim Yuriyovich Kozlovskyi Master of Education, Pedagogical Sciences, Lviv Polytechnic National University

DEVELOPMENT OF THE CREATIVE POTENTIAL OF THE FUTURE SPECIALIST BY MEANS OF INTEGRATION OF M UCH AND HARD SKILLS педагогічний креативність особистість

Abstract. The article substantiates the expediency of implementing personal creativity as an end-to-end skill for life-long learning, in particular, in the professional formation of a specialist. The need for pedagogical developments in the field of theory and practice, in particular the integration of leading competencies of a specific field into educational programs using innovative approaches, was revealed. The key concepts of a specialist's creativity are analyzed, in particular soft skills, which are mostly non-cognitive and social (creativity, ability to solve problems, critical thinking) and differ from hard skills related to a specific profession. It is shown that creativity is closely related to general and professional competencies, which determine the creative potential of a specialist, and soft skills are often synonymous with competencies or transversal skills. It was determined that non-cognitive skills include personal traits, attitudes and motivation; transversal skills are formed in one context and then used in another; transversal skills include critical and inventive thinking, interpersonal and intrapersonal skills, etc. It was found that modern pedagogical approaches to the development of creative potential differ significantly among themselves, but the most common of them are aimed at creating an educational environment that simulates real professional activity, including problem-based, game-based, experimental and project-based learning. It is shown that in the context of the definition of creativity and methods of its formation, the focus should be on the development of creative skills and teamwork skills of an individual, and not a group of people. The levels of formation of a specialist's creative competence are singled out : versatility, ability to innovate and system thinking. The justified expediency of the integration of soft and hard skills for the effective development of the creative potential of the future specialist, which is based on the principles of educational integrology and involves the gradual inclusion of professional competencies in the formed system of soft skills that correspond to the general competencies of a specific specialty.

Keywords: development, creative potential, future specialists, means, integration, soft skills, hard skills, competences

Постановка проблеми. На сучасному етапі інтерес до креативності в освіті та навчанні впродовж життя постійно зростає, оскільки важливість загальних, наскрізних навичок у навчальні програми є одним з засобів успішної кар'єри студента у майбутньому. Творчість особистості тісно пов'язана з загальними та фаховими компетентностями, які визначають професійний потенціал фахівця, а деякі навички часто виступають як синоніми відповідних компетенцій.

Навички, які мають вирішальне значення для працевлаштування фахівця, це не лише спеціальні уміння навички, когнітивні та технічні здібності, здібності до конкретної роботи та дисципліни, але й психосоціальні та поведінкові навички. Останні відомі як м'які навички, зокрема спілкування, вирішення проблем, гнучкість, наполегливість, стійкість креативність, є спільними для майже всіх складних починань і застосовуються в усіх сферах. Однак, щоб задовольнити ці потреби, необхідна інтеграція м'яких навичок на основі інноваційних підходів до навчання. Креативність трактується надзвичайно широко: як здатність, ставлення, атрибут, здібність, м'яка, трансверсальна навичка, ключова або трансформаційна компетентність, звичка розуму, риса тощо. Нині немає загальноприйнятого визначення креативності, однак вона пов'язана з такими поняттями як уява, цікавість, пошук новизни, реалізація цінностей, наполегливість, критичне мислення, співпраця тощо.

На нашу думку, актуальною педагогічною проблемою є теоретичне обґрунтування та практичне втілення інтеграції м'яких та суто професійних (жорстких) навичок для ефективного розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця. Така інтеграція базується на засадах едукаційної інтегрології та передбачає поетапне включення фахових компетентностей у сформовану систему м'яких навичок, що відповідають загальним компетентностям конкретної спеціальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Необхідність педагогічних розробок у галузі теорії і практики розвитку творчості студентів, зокрема інтеграція загальних компетентностей та м'яких навичок фахівців конкретної галузі була предметом дослідження багатьох учених. Розвиток "softskills" у студентів як один із важливих чинників працевлаштування досліджує К. Коваль [4], основи педагогічної творчості - С. Сисоєва [7], а розвиток творчого потенціалу особистості педагога - Л. Доля [2].

О. Столяренко слушно вважає, що "духовно-моральна та інтелектуальна готовність до творчого осмислення соціокультурних цінностей виступають основою для становлення індивідуальних ціннісних орієнтацій і пріоритетів педагога, його потреб та інтересів. Формування культурних ідеалів - як загальних, так і професійних - і прилучення як до загальної, так і до професійної культури також є результатом цього творчого процесу" [8, с.18]. Доцільним є твердження, що "самостійна робота студента здатна ефективно розвивати творчу активність, творче мислення з урахуванням індивідуальних можливостей, активізувати творчу самостійну роботу. При цьому відбувається адаптація навчального матеріалу до рівня знань студента, яка досягається за допомогою багаторівневої структури діяльності" [8, с.108].

Ми погоджуємося з М. Густі, що "інтегральна оцінка є важливим елементом аналізу складних соціально-економічно-екологічних систем для підтримки прийняття рішень на міжнародних переговорах. Зокрема, інтегральна оцінка широко використовується при розв'язанні глобальних проблем навколишнього середовища. Для інтегральної оцінки використовують певний клас комп'ютерних моделей, або комплекси моделей - моделі інтегральної оцінки" [1,с.117]. А "згідно визначення Товариства інтегральної оцінки інтегральна оцінка - це наукова мета-дисципліна, яка інтегрує знання про проблемну сферу і робить ці знання доступними для суспільного навчання і процесів прийняття рішень" [10, с.68]. Саме така оцінка є ефективною і максимально об'єктивною для результативності формування загальних та фахових компетентностей.

Т. Лазарєва стверджує, що "одне з основних концептуальних психологічних положень полягає в тому, що організаційна та психологічна підсистеми творчої професійної діяльності фахівця мають бути відображені у методичній системі підготовки майбутніх інженерів до творчої професійної діяльності, а саме: у цілях, змісті, методі, засобах і формах навчання. До основних концептуальних психологічних положень розроблення методичної системи належать врахування детерміновано-ймовірнісного принципу функціонування когнітивних процесів творчої діяльності та використання моделей репрезентації знань" [6, с.12].

Полівекторність проблеми розвитку творчого потенціалу педагогів у контексті концептуалізації наукових підходів О. Зосименко [3] вважає доцільним у процесі формування фахових компетентностей. До м'яких навичок чи "soft skills можна віднести: соціальні, інтелектуальні та вольові компетентності, комунікабельність, навички командної роботи, лідерські якості, креативність, пунктуальність, майстерність керування емоціями. У формуванні soft skills надзвичайно важливими є безперервність навчання й розвитку: здобуття нового досвіду, знайомство з новими фахівцями, виконання складніших завдань, застосування нових інструментів у житті тощо; ефективні планування й організація свого розвитку" [5, с.260]. Нині саме ці навички формують надійну базу для оволодіння професією впродовж життя.

Ми повністю погоджуємося з Н. Майліан, що "жорсткі навички допомагають отримати роботу, а м'які навички допомагають забезпечити працевлаштування. Тому для прискорення кар'єри важливо поєднувати жорсткі навички з м'якими навичками. Soft skill - це загальний термін для навичок трьох ключових функціональних елементів: навичок роботи з людьми, соціальних навичок і особистих кар'єрних якостей. Експерти кажуть, що навчання м'яким навичкам слід починати, коли людина буде студентом, щоб ефективно працювати в академічному середовищі, а також на майбутній роботі" [9, с.68].

Таким чином, творчий потенціал майбутнього фахівця займає провідне місце у професійній підготовці, забезпечити його належне формування і розвиток можна, на наш погляд, лише вдало інтегруючи м'які та жорсткі навички в процесі навчання.

На наш погляд, таке поєднання повинно мати інтегративний характер для забезпечення максимального ефекту взаємодії.

Саме такі міркування зумовили вибір тематики нашої статті.

Мета статті - обґрунтувати доцільність інтеграції м'яких та жорстких навичок студентів для ефективного розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця згідно загальних компетентностей конкретної спеціальності.

Виклад основного матеріалу. Реформа вищої освіти, пов'язана із запровадженням рівневої системи професійної підготовки студентів, кредитно-модульних освітніх програм та сучасних технологій навчання, висуває нові вимоги до формування та розвитку творчих здібностей та креативного мислення майбутніх професіоналів. Здатність до нестандартного, конструктивного мислення та поведінки, уміння швидко знаходити рішення у складних робочих ситуаціях, усвідомлене бажання розвивати свій досвід - усі ці якості сприяють підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці. Сьогодні потрібні спеціалісти нового покоління, для яких природними є такі характеристики, як готовність до самостійного вирішення професійних завдань, потреба у професійному зростанні, володіння ситуацією на ринку. Це люди з розвиненою здатністю максимально широко реагувати на світ, творчо брати участь у розвитку суспільства. Психологами і педагогами доведено, що в процесі розвитку самосвідомості в юнацькому віці відбувається формування творчої спрямованості, яка породжує нове ставлення до себе і своєї діяльності, спонукаючи особистість до саморозвитку. Мотиваційним моментом при цьому стає усвідомлення необхідності виходити за межі заданого, творчо перетворювати себе і навколишню дійсність.

Креативність є рушійною силою суспільних, наукових та освітніх змін, а її розвиток допомагає реагувати на екологічні, соціальні та економічні виклики сьогодення. Тому ініціативи, спрямовані на формування та розвиток творчості у студентів, переслідують стратегічні цілі, такі як розробка та реалізація нових педагогічних методів, покращення якості освіти та навчання, задоволення потреб ринку праці тощо. Сприяння творчості також розглядається як засіб подолання невизначеності та підвищення ефективності фахової підготовки: випускники повинні оволодіти найважливішими навичками ХХІ століття в галузі науки, технологій, промисловості, освіти, бізнесу тощо. Наприклад, у сучасному бізнесі зростає необхідні працівники, які можуть ефективно взаємодіяти з іншими людьми та працювати в команді.

Водночас, у багатьох випадках ініціативи освітян зосереджуються на творчому процесі, а не на результаті. Тому часто застосовуються підходи, як правило неформальні, з використанням таких методів, як спостереження, рефлексія та самооцінка. У контексті навчання впродовж життя, неформальне відстеження розвитку компетентностей студента за допомогою цифрових методів є кориснішим, ніж формальне тестування.

Складність цієї проблеми також зумовлена наявністю великої кількості різноманітних чинників, що пов'язані з урахуванням природи творчості та активності особистості. До них відносимо природні здатності та індивідуальні особливості особистості, творчі здібності та прояв активності індивіда у процесі діяльності. Творча активність сприймається як активність людини у тому чи іншому виді творчості: науковому, технічному, художньому та інших. Залежно від цього активність набуває істотних ознак і специфічні особливості творчості.

Розвитку креативності як наскрізної навички сприяє опора на науково обґрунтовані методології, використання апробованих освітніх концепцій та надання належної діяльності педагогів. Водночас, сприйняття креативності як нечіткої концепції, яку можна засвоїти без особливих зусиль, перешкоджає її розвитку. Складним є питання щодо обдарованості студентів та, з іншого боку, вимоги інклюзивної професійної освіти. Творчість допомагає знаходити оригінальні рішення складних технічних, організаційних, наукових проблем, створювати художні твори. Дуже важливо подолати закріплений у повсякденній свідомості стереотип, за яким творчість - це доля вченого, композитора, художника, професіонала вищої категорії. Креативність не має обмежень, вона властива практично будь-якого виду діяльності.

Відомі різні підходи до побудови програм, що розвивають творчі здібності. Переважна більшість цих програм спрямована на розвиток тих чи інших складових креативності. Характеристика принципів розвитку творчих здібностей студентів факультету повною мірою співвідноситься з розвитком їх творчої активності. Педагогічна наука розкриває сутність творчої активності з позиції діяльнісного підходу у навчанні. Іншими словами творчі зміни, реалізовані фахівцем, спричиняють зміни не тільки середовища, але й особистості фахівця, її свідомості, мислення, потреб, мотивів тощо.

Водночас, доцільно враховувати, що чим повнішим є визначення креативності, тим ефективніше воно використовується у педагогічній теорії та практиці, оскільки компонентна природа творчості сприяє розвитку здібностей студентів. Хоча у педагогічній теорії увага до творчості часто є пріоритетною, однак цього часто недостатньо, бо лише чітке розуміння сутності креативності та відповідна підготовка педагога дають змогу реалізувати розвиток ідеї креативності на практиці.

Успішне викладання та навчання у контексті розвитку творчості студентів творчості вимагає чіткості механізмів її впровадження у практику: цього можна досягти, пов'язавши засади креативності з педагогічною діяльністю. Щоб уможливити оцінювання та визначення ефективності креативного підходу у навчанні, необхідно пов'язати цей підхід з цілями та визначеними очікуваними результатами навчання. Тому розуміння креативності як наскрізної навички впродовж життя повинно містить такий аспект як вибір дефініцій, оскільки саме означення творчості може вплинути на практичне використання цього поняття.

Наприклад, на сучасному етапі навички, іноді розглядаються як складова компетентності, іноді як рівні цієї компетентності. Загалом компетентності та наскрізні навички виконують дуже близькі функції і часто можуть взаємно замінювати одні одних.

У контексті реалізації творчого потенціалу майбутніх фахівців використовуються різні концепції творчості: форма знання; набір навичок; компетентність чи здатність; спосіб мислення або набір звичок розуму тощо. Аналіз впливу методів навчання на набуття м'яких навичок показав, що найбільш поширені підходи до навчання базуються на традиційних і класичних методах передачі та викладання знань. Водночас виявилося, що використання нових методів навчання, таких як інноваційне мислення, робота в команді чи розв'язання проблеми не тільки ефективно підвищують рівень креативності студентів, але й покращують їхнє аналітичне та критичне мислення в процесі прийняття правильних рішень.

Низка проблем у професійній діяльності фахівців пов'язана з тим, що вони не засвоїли належним чином м'яких навичок, що ускладнює їх працевлаштування. Здобуваючи навички та знання, фахівці повинні також вміти здійснювати навчання самостійно, зокрема мати навички пошуку відповідної інформації з різних джерел і вміти ефективно ними користуватися. Важливо, щоб фахівці сприймали нові ідеї та були здатними розвивати свій творчий дослідницький потенціал. Лідерські навички передбачають уміння фахівців керувати різними професійної видами діяльності: фахівці повинні мати знання про основні теорії лідерства.

Таким чином, доцільність інтеграції soft skills у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців є доведеною теоретично, однак багато викладачів насправді не розуміє сутності такої інтеграції. Наприклад, інтеграція навичок м'якого спілкування не означає, що потрібно додати нову тему до навчального плану або додаткові вправи у процес навчання. Нові навички доцільно просто включити в існуючі теми та завдання.

Опитування фахівців зі стажем показало, розвиток творчого та критичного мислення допоміг їм розвинути навички вирішення проблем. Однак більшість із них стверджували, що критичне мислення та навички вирішення проблем є складними процедурами під час виконання ними професійних завдань. Окрім того, вони підкреслювали, що критичне мислення та креативний підхід до праці особливо корисні, коли доводиться вирішувати нестандартні проблеми в незнайомих ситуаціях. Творча активність проявляється у рамках навчальної діяльності конкретного навчального предмета.

Ступінь виразності творчої спрямованості багато в чому залежить від якостей самого фахівця, що визначається за допомогою спеціальниї психологічних критеріїв та показників творчості. Загалом виділяють п'ять ознак творчості: наявність інтелектуальної, творчої ініціативи, виходом за межі завдань та вимог безпосередньої діяльності; нетрадиційне використання предмета, надання йому нового функціонального значення; багатство і різноманітність ідей та асоціацій; здатність переходити з однієї категорії до іншої, від одного способу рішення до іншого; оригінальність мислення, яка полягає у самостійності, нестандартності, оригінальності вирішення проблеми стосовно традиційних способів її розв'язання.

Таким чином, слід зазначити, що допитливість, відкритість будь-якого досвіду, прагнення його примноження характерні для людей, які виявляють креативність у різних галузях діяльності. Особливо сензитивним для розвитку креативності у майбутній професійній діяльності є студентський вік. Отже, необхідно використовувати у програмах практичних курсів завдання (кейси, рольові ігри, моделювання професійних ситуацій) для підготовки фахівців.

Узагальнення проведеного аналізу показало, що переважно автори вибирають чотири компетентності (робота в команді та співпраця, взаємодія особистостей, лідерство та системне мислення). Водночас, вони доповнюють ще кількома компетентностями, такими як універсальність, інновації, відповідальність та активність учні, організація та ефективність тощо.

Саме на цих компетентностях, які відповідають м'яким навичками [9;10], були сформовані компоненти інтеграції основних м'яких навичок фахівця, а саме:

- критичне мислення як здатність зрозуміти логічні зв'язки між ідеями, встановлювати, вибудовувати й оцінювати аргументи, виявляючи розбіжності й неточності в міркуванні; вирішувати проблему системно, визначаючи актуальність і важливість ідей; аргументувати особисті погляди й цінності, долучаючи потрібні джерела даних; підсумовувати інформацію та робити висновки;

- креативність як спроможність творити, що виявляється у продуктах діяльності, в мисленні, комунікації, почуттях; цікавість до складних завдань як до джерела нового досвіду, індивідуальні погляди й судження, ламання стереотипів, готовність сприймати нові ідеї, дивергентність, динамічність, гнучкість, оригінальність мислення;

- організаційний хист як здатність взаємодіяти й управляти іншими, забезпечувати позитивну ауру в колективі задля досягнення якнайбільшої продуктивності, що детермінує успіх у досягненні очікуваного результату;

- робота в команді як здатність синхронізувати й інтегрувати діяльність групи задля забезпечення найефективнішого застосування заданих інтелектуальних і матеріальних ресурсів, аби досягти бажаного результату;

- емоційний інтелект як спроможність керувати власними емоціями; навички усвідомлення емоцій, готовність до їхнього використання під час вирішення проблем, вміння їх контролю;

- оцінювання проблеми та ухвалення рішень як здатність ставити проблеми, шукати ймовірні шляхи їхнього вирішення, оцінювання позитивних та негативних аспектів, пов'язаних з кожним варіантом, втілення обраного варіанту;

- ефективна взаємодія, що полягає в емпатії оточуючих; володіння навичками комунікації з людьми, створення позитивного настрою тощо;

- когнітивна гнучкості як здатність оперативно переходити від однієї думки до іншої, паралельно розглядати конкретний об'єкт або складну проблему в різних аспектах, адаптувати мислення й увагу у відповідь на зміну мети діяльності, завдань чи появу нових зовнішніх чинників і ситуацій, розуміти й усвідомлювати ймовірні варіанти й альтернативи водночас у тій чи іншій ситуації;

- становлення цілісного світосприйняття як єдності загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної й соціальної компетентностей, оволодіння засобами пізнавальної й практичної діяльності;

- формування особистості, здатної самостійно обирати й ухвалювати відповідальні рішення в різних ситуаціях; вихованні потреби і здатності навчатися протягом усього життя, виробленні навичок практичного і креативного застосування одержаних знань.

Набір компетентностей має поетапно розвиватися, переходячи з рівня на рівень. Перша компетентність, необхідна на індивідуальному рівні, це універсальність. Фахівець повинен вміти сприймати зміни і змінювати відповідно свої професійні звички та навички. Наступна навичка передбачає здатність фахівця до інновацій. Універсальність формує здатність адаптуватися до змін, надалі передбачається наявність творчих ідей, необхідних для відповіді на нові виклики професійної діяльності. На інституційному рівні це допомагає перетворити творчі ідеї на реальні можливості та їх втілення у практику роботи фахівця.

Загалом ступені творчого процесу можна класифікувати таким чином: свідома діяльність: підготовка, діяльнісний стан як передумова для появи ідей; несвідома діяльність: несвідома діяльність над проблемою, розвиток провідної ідеї; перехід несвідомого до свідомого: поява натхнення, коли внаслідок несвідомої діяльності у сферу свідомості надходять ідеї як гіпотези; свідома діяльність: розвиток ідеї, її остаточне оформлення та перевірка гіпотези.

Інтеграція розвитку м'яких навичок у навчальні програми університетів допоможе новим випускникам у їхній професійній кар'єрі. Очевидно, що кандидати, які вміють добре себе рекламувати, матимуть більше шансів досягти успіху в різних конкурентних ситуаціях і, отже, стануть більш придатними для працевлаштування.

Висновки

Таким чином, існує необхідність педагогічних розробок у галузі теорії і практики, зокрема інтеграція провідних компетентностей конкретної галузі в навчальні програми за допомогою використання інноваційних підходів. Ключові поняття креативності фахівця передбачають м'які навички, які здебільшого є некогнітивними та соціальними (творчість, здатність розв'язувати проблеми, критичне мислення) та відрізняються від жорстких навичок, пов'язаних з конкретною професією. Креативність пов'язана з загальними та фаховими компетентностями, які визначають творчий потенціал фахівця, а м'які навички часто виступають як синоніми компетенцій або трансверсальних навичок. Некогнітивні навички містять особисті риси, ставлення та мотивацію; трансверсальні навички формуються в одному контексті, а потім використовують в іншому; наскрізні навички містять критичне та винахідницьке мислення, міжособистісні та внутрішні особистісні навички тощо. Сучасні педагогічні підходи до розвитку творчого потенціалу значно відрізняються між собою, але найпоширеніші з них спрямовані на створення навчального середовища, що імітує реальну професійну діяльність, включаючи проблемне, ігрове, експериментальне та проектне навчання. У контексті визначення креативності та методик її формування у центрі уваги має бути розвиток творчих навичок і навичок командної роботи окремої особистості, а не групи людей. З цією метою визначено рівні формування творчої компетентності фахівця: універсальність, здатність до інновацій та системне мислення. Інтеграція м'яких та жорстких навичок для ефективного розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця базується на засадах едукаційної інтегрології та передбачає поетапне включення фахових компетентностей у сформовану систему м'яких навичок, що відповідають загальним компетентностям конкретної спеціальності.

До подальших напрямів відносимо дослідження можливостей інтеграції м'яких та жорстких навичок майбутнього фахівця з метою підвищення його креативності конкретних спеціальностей.

Література

1. Густі М. І., Охремчук І. А. Валідація глобальних моделей, які використовують для проведення інтегральної оцінки. Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС 2017: матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, 26-29 червня 2017 р.). Чернігів: ЧНТУ, 2017. С. 116-120.

2. Доля Л.В., Пацаманюк С.В. та ін. Розвиток творчого потенціалу особистості педагога: як навчаємо, чому навчаємо: семінар для фахівців історії та правознавства. Сайт Комунальної установи "Центр професійного розвитку педагогічних працівників". 2022, 7 грудня. URL: https://man.osv.org.ua/ news/1670485268/

3. Зосименко О.В. Полівекторність проблеми розвитку творчого потенціалу педагогів: концептуалізація підходів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. Вип. 72. Т. 2. С. 58-61.

4. Коваль К. Розвиток "soft skills" у студентів - один із важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. Вип. 2. С. 162-167.

5. Козловський Ю.М., Козловська І. М. Ефективні методи учіння як засіб формування soft skills студентів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. Вінниця: Друк плюс, 2021. Вип. 60. С. 255-262.

6. Лазарєва Т.А. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх інженерів- технологів харчової галузі до творчої професійної діяльності: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут професійно-технічної освіти. Київ, 2015. 625 с.

7. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник. Київ: Міленіум, 2006. 346 с.

8. Столяренко О.В., Столяренко О.В. Моделювання педагогічної діяльності у підготовці фахівця: навч.-метод. посібник. Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД", 2015. 196 с.

9. Milian N. Relational Skills Development for Next Generation Leaders: A Business Insider's Perspective. Berlin, Boston: De Gruyter, 2024. 258 р.

10. Vasanthakumari S. Soft skills and its application in work place. World Journal of Advanced Research and Reviews, 2019. Vol. 03(02). РР. 66-72.

11. References:

12. Husti M. I., Okhremchuk I. A. (2017). Validatsiia hlobalnykh modelei, yaki vykorystovuiut dlia provedennia intehralnoi otsinky [Validation of global models used for integral assessment]. Matematychne ta imitatsiine modeliuvannia system. MODS 2017 - Mathematical and simulation modeling of systems. MODS 2017: materialy XII Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii (p. 116-120). Chernihiv: ChNTU. [in Ukrainian].

13. Dolia L. V., Patsamaniuk S. V. at al. (2022, 7 desemb.). Rozvytok tvorchoho potentsialu osobystosti pedahoha: yak navchaiemo, chomu navchaiemo [Development of the creative potential of a teacher's personality: how we teach, why we teach]: seminar dlia vchyteliv istorii ta pravoznavstva. Sait Komunalnoi ustanovy "Tsentr profesiinoho rozvytku pedahohichnykh pratsivnykiv" - Website of the Communal Institution "Center for Professional Development of Pedagogical Workers". Retrieved from: https://man.osv.org.ua/news/1670485268/ [in Ukrainian].

14. Zosymenko O. V. (2020). Polivektornist problemy rozvytku tvorchoho potentsialu pedahohiv: kontseptualizatsiia pidkhodiv [The multi-vector nature of the problem of developing the creative potential of teachers: conceptualization of approaches]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 72, 2, 58-61. [in Ukrainian].

15. Koval K. (2015). Rozvytok "soft skills" u studentiv - odyn iz vazhlyvykh chynnykiv pratsevlashtuvannia [The development of "soft skills" among students is one of the important factors of employment]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu - Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute, 2, 162-167. [in Ukrainian].

16. Kozlovskyi Yu. M., Kozlovska I. M. (2021). Efektyvni metody uchinnia yak zasib formuvannia soft skills studentiv [Effective learning methods as a means of forming students' soft skills]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems: a collection of scientific works. (Vol. 60, pp. 255-262). Vinnytsia: Druk plius. [in Ukrainian].

17. Lazarieva T. A. (2015). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh inzheneriv-tekhnolohiv kharchovoi haluzi do tvorchoi profesiinoi diialnosti [Theoretical and methodical principles of preparing future engineers-technologists of the food industry for creative professional activity]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: Instytut profesiino-tekhnichnoi osvity. [in Ukrainian].

18. Sysoieva S. O. (2006). Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Basics of pedagogical creativity]. Kyiv: Milenium. [in Ukrainian].

19. Stoliarenko O. V., Stoliarenko O. V. (2015). Modeliuvanniapedahohichnoi diialnosti u pidhotovtsi fakhivtsia [Modeling ofpedagogical activity in the training of a specialist: ]. Vinnytsia: TOV "Nilan-LTD". [in Ukrainian].

20. Milian N. (2024). Relational Skills Development for Next Generation Leaders: A Business Insider's Perspective. Berlin, Boston: De Gruyter.

21. Vasanthakumari S. (2019). Soft skills and its application in work place. World Journal of Advanced Research and Reviews, 03(02), 66-72.

Размещено на Allbest.ru