Соціально-педагогічна підтримка дітей-мігрантів в США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-педагогічна підтримка дітей-мігрантів в США

Козубовська Ірина Василівна

Доктор педагогічних наук, професор ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Мигалина Зоряна Іванівна Кандидат педагогічних наук ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Шип Оксана Василівна Заслужений працівник культури

"Академія культури і мистецтв" Закарпатської обласної ради

Міграційні процеси в останні десятиріччя набувають все більшого розповсюдження. Міграція населення (лат. migratio - "переселення") - переміщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Ймовірно, внаслідок багатоплановості поняття ні в зарубіжній, ні у вітчизняній літературі немає однозначного визначення міграції. У широкому значенні під міграцією розуміють сукупність будь-яких переміщень людей у просторі. У вузькому значенні слова міграція - переміщення людей, зв'язане зі зміною постійного місця проживання.

Феномен міграції населення є складним і багатогранним процесом, що має в останні роки чітко виражені етносоціальні та етнополітичні детермінанти. Дослідники неоднозначно обгрунтовують теоретичні і практичні першопричини міграції і їх вплив на соціально-політичні процеси в основних регіонах світу. Водночас, вчені одностайні в тому, що мігранти - це специфічна категорія населення, для якої характерні економічні, соціальні, психологічні проблеми. Особливо складним є становище дітей-мігрантів, яким зазвичай важко адаптуватися до умов нового середовища.

Аналіз літератури засвідчує, що розробкою проблем міграції займаються представники різних наук - філософи, соціологи, політологи, психологи, педагоги, економісти, етнографи, демографи, екологи, правознавці, що цілком правомірно в зв'язку з комплексним характером проблеми. Серед відомих зарубіжних науковців, які внесли суттєвий вклад у вивчення міграційних процесів, варто назвати таких, як К. Беллінгер, К. Беннет, Д. Бенкс, М. Геворкян, С. Голдінгс, Т. Джакобі, Н. Зінгер, В. Іонцев, П. Ларк, М. Міллер, С. Морсі та ін. Серед українських учених відзначимо науковців: О. Бакаєва, В. Куценко, О. Малиновську, О. Позняк, Є. Рачкова, М. Романюк, М. Слюсаревського, І. Трубавіну, Н. Шульгу. Останнім часом феномен міграції став об'єктом вивчення і педагогічних наук.

У зв'язку з воєнною агресією Росії проблема мігрантів значно актуалізується в Україні і вимагає ретельного вивчення.

Зауважимо, що в Україні сьогодні відсутні фундаментальні дослідження з питань організації навчально-виховної роботи з дітьми- мігрантами. Водночас, ці питання досить широко представлені в зарубіжній науковій літературі, зокрема в США, оскільки саме в цій країні зосереджена дуже велика кількість мігрантів. Тому досвід організації роботи з дітьми-мігрантами в США, безперечно, заслуговує уваги.

Мігрантів в США розглядають як одну із соціально проблемних груп населення, для якої утруднений доступ до одержання багатьох соціальних послуг, у тому числі і освіти. Уразливість мігрантів і їх дітей є результатом дії багатьох факторів. По-перше, багато хто з них виявляються в абсолютно іншому етнокультурному і мовному середовищі. По-друге, мігранти відірвані від звичного соціального оточення - знайомих, друзів, рідних. Вони не мають у країні в'їзду соціальних зв'язків, що відіграють велику роль в адаптації, у вирішенні актуальних проблем і задоволенні життєвих потреб, включаючи потребу в одержанні освіти. По- третє, соціальний статус мігрантів зазвичай досить низький. Вони слабо залучені в життя місцевого соціуму, зайняті переважно на не дуже престижних важких роботах. Це також є серйозним чинником дезадаптації. Їхній побут часто характеризується поганими житловими умовами. Мігранти перебувають у стані безперервного стресу, нові умови викликають у переважної більшості почуття непевності, безпорадності. Відсутність соціального досвіду поведінки в нових умовах приводить до росту захворюваності серед даної категорії населення, психічних розладів, збільшення ризику розвитку соціально значимих хвороб (алкоголізм, наркоманія й ін.), формування девіантної і суїцидальної поведінки. По- четверте, здійснювана в багатьох країнах, чи окремих регіонах міграційна й соціальна політика, житлове законодавство ставлять мігрантів у досить уразливе положення. Їм важко, часто навіть неможливо, одержати реєстрацію й легалізувати свою присутність на території іншої країни. У результаті мігранти в масовому порядку витісняються в тіньові сфери в плані зайнятості, житлової облаштованості та ін.; вони виявляються позбавленими ефективного соціального захисту, а для їхніх дітей стає утрудненим доступ до шкільної й післяшкільної освіти. І, нарешті, по- п'яте, стрімка трансформація міграційної ситуації, помітна зміна етнічного складу населення в ряді регіонів і міст в результаті масштабної міграції викликає ріст антимігрантських настроїв у суспільстві, насамперед у місцях найбільшого припливу мігрантів. Останні часто виявляються в ситуації соціальної ізоляції, відторгнення, і це відношення до мігрантів транслюється в навчальні заклади, зачіпаючи дітей мігрантів, створюючи перешкоди для отримання повноцінної освіти [1-6].

Специфічними є проблеми дітей-мігрантів. Значна перерва в заняттях, слабке знання англійської мови, невідповідність вимогам у школах, як наслідок - низька успішність. Велику тривогу викликають проблеми морально-психологічного характеру: багатьом прибулим дітям властиве почуття пригніченості, переляку, психічної неврівноваженості. Багато учнів-мігрантів виявляються в ситуації культурного шоку, викликаного протиріччями й відмінностями звичної й нової культур. Шоковий ефект має тривалий характер і повинен ураховуватися в педагогічній роботі з дітьми-мігрантами. Протягом перших декількох тижнів або місяців школярі-мігранти можуть піддаватися ейфорії, радіти кардинальним змінам у своєму житті, оскільки вони не здатні об'єктивно оцінювати ситуацію. Потім зазвичай наступає найбільш хворобливий стан страху й розгубленості. І нарешті, досягається стадія стабільності, коли мігранти намагаються ввійти в діалог з іншими людьми, ровесниками, однокласниками.

Безперечно, ця категорія дітей вимагає спеціальних заходів у організації їх навчання, наприклад, корекції знань учнів, які прибули з інших країн, або поліетнічних регіонів даної країни, діагностики готовності дітей до різних рівнів освіти, вивчення й врахування особливостей культури, мови дітей. Потрібна систематизована психологічна, соціально-педагогічна робота з дітьми-мігрантами. соціальний освіта мігрант

Узагальнення результатів вивчення літератури [7-10] дає можливість виявити певні труднощі в організації процесу навчання в школах, де є діти-мігранти: а) труднощі організації вивчення мови; б) труднощі соціалізації в шкільному співтоваристві; в) труднощі організації дозвілля; г) труднощі, пов'язані з подоланням негативної суспільної думки стосовно мігрантів; д) труднощі побудови індивідуального освітнього маршруту.

Ці труднощі долаються в процесі соціально-педагогічної роботи. Досвід роботи з мігрантами в США має багаторічну історію. Перші програми допомоги й підтримки мігрантів були розроблені в Америці наприкінці 50-х - початку 60-х років ХХ століття. Сучасні освітні програми для мігрантів, розроблені Департаментом освіти США, мають на меті мінімізувати прогалини в навчанні мігрантів через постійні переїзди, забезпечити рівні можливості для одержання освіти всім громадянам. Особлива увага надається питанням отримання вищої освіти мігрантами, оскільки серед мігрантів їх дуже мало.

У США координуючим центром надання освітніх послуг на федеральному рівні є Офіс освіти мігрантів. У його завдання входить координація надання допомоги мігрантам в одержанні освіти, гарантія рівних прав на освіту. Центр фінансує адресовані мігрантам великі федеральні програми: двомовного навчання, освіти дорослих, ліквідації неграмотності, підтримки студентів вищої школи і т.д.

Узагальнюючи результати наукових досліджень (О. Бауер, Дж. Брунер, Е. Ентоні та ін.), міжнародний досвід, можна сформулювати кілька напрямків соціально-педагогічної підтримки й адаптації дітей мігрантів до реальностей багатонаціональної школи й багатокультурного соціуму:

- придбання досвіду входження в систему різноманітних соціальних, культурних і етнічних зв'язків;

- суб'єктивне відтворення соціальних, культурних і етнічних зв'язків;

- співвіднесення особистісних і загальновизнаних соціальних цінностей.

Визначені напрямки представляють певну послідовність входження дітей-мігрантів у нове культурне співтовариство.

Перший етап характеризує освоєння знань про нове культурне середовище, оволодіння процедурами міжнаціонального спілкування. Знання розкриваються в поняттях, що відображають цінності субкультури і макрокультури, досвід світових культур. Досвід міжнаціонального спілкування передбачає володіння вербальними й невербальними способами міжкультурної взаємодії. Наступний етап - відтворення засвоєних знань через встановлення зв'язку із представниками нової культурної (етнічної) групи, спроба імітувати засвоєні норми поведінки в новому співтоваристві з позиції власного, часто суб'єктивного бачення нової культури. Заключний етап - співвіднесення особистісних і загальновизнаних соціальних цінностей, формування світоглядної позиції, здатності робити вибір на користь загальних гуманістичних цінностей, незалежно від етнічної приналежності.

В США існує безліч програм соціально-педагогічної підтримки родин мігрантів та їх дітей, зокрема, освітніх програм. Вчені підкреслюють, що, по-перше, будь-яка освітня програма завжди спрямована на надання допомоги мігрантам в одержанні освіти; по-друге, освіта мігрантів повинна відповідати загальнонаціональним освітнім стандартам [11].

Для досягнення цих цілей необхідно визначити максимальний рівень підготовки мігрантів; створити умови для підвищення рівня їх підготовки; створити однакові умови для навчання мігрантів у всіх штатах; виробити однакові вимоги до організації освітнього процесу як для звичайних студентів, так і для мігрантів; залучати батьків в освітній процес; забезпечити умови вибору рівня освіти; надати психологічну допомогу; надати можливість безкоштовного вивчення мови приймаючого суспільства.

Однією з основних проблем при реалізації освітніх програм є складність виявлення й залучення мігрантів у роботу з реалізації таких програм. Представники департаментів освіти, праці, соціальної й інших сфер, об'єднавши свої зусилля, займаються пошуком і відбором мігрантів для участі в освітніх програмах. В обов'язки таких об'єднань входить визначення тих територій на карті країни, де спостерігається найбільша кількість мігрантів, забезпечення зв'язків з підприємствами, що наймають мігрантів на сезонну роботу, забезпечення зв'язків із громадами, релігійними конфесіями, представниками етнічних меншин, реєстрація й облік сезонних робітників, що приїжджають у країну в пошуках заробітку, забезпечення законодавчої підтримки мігрантам.

Проаналізувавши різні освітні програми для мігрантів, розроблені Департаментом освіти США [12], можна навести приклади найбільш популярних програм, які використовуються у навчальних закладах на різних рівнях:

1. Програма початкової освіти, яка дозволяє підвищити рівень мовної грамотності батьків-мігрантів, що й допомагає їм у вихованні дітей. Дана програма розрахована на допомогу родинам, що мають дітей у віці від 1 року до 7 років. Вона дає можливість батькам не тільки підвищити рівень володіння англійською мовою, але й рівень грамотності рідної мови, а також озброює батьків уміннями й навичками, необхідними при вихованні дитини.

2. Програма "Міні-Корпус", що забезпечує індивідуальну підготовку учня, який потребує академічної й соціальної підтримки в процесі навчання. Більшість викладачів, які брали участь у даній програмі, є вихідцями з родин мігрантів або студентами педагогічних коледжів. У даній програмі адаптація відбувається за допомогою моделювання реальних ситуацій спілкування мігранта. Наприклад, рольові ігри: "Я та інші учні", "Я і викладач", "Я і моя родина" та інші.

3. Програма надання швидкої допомоги в ході навчального процесу, розрахована на учнів 9-12 класів, допомагає їм при підготовці до випускних іспитів. Даний курс звичайно пропонується на англійській та поширеній в багатьох штатах іспанській мовах і використовується як додатковий до основної освітньої програми для мігрантів.

4. Програма співробітництва старшої школи (11-12 класи) з вищими й середніми спеціальними навчальними закладами з метою забезпечення навчання й роботи, яка одночасно забезпечує рівні можливості для всіх бажаючих отримати професійну освіту без відриву від роботи. Співробітництво в цьому випадку - це угода між школою, вищим навчальним закладом, що дозволяє мігрантові одержати ступінь бакалавра або диплом про закінчення коледжу.

Дана програма є частиною документа "School-to-Work", у яку включено 50 штатів США. Програма передбачає не тільки навчання обраної спеціальності, але й перекваліфікацію вже дипломованих фахівців відповідно до вимог ХХІ століття.

5. "Атестат середньої школи" - програма передбачає фінансову підтримку освітнім установам, що мають курси, які дозволяють мігрантам закінчити старший щабель школи й вступити в коледж. Згідно з даною програмою, мігранти, які пройшли навчання в таких освітніх установах, одержують атестат про закінчення старшої школи. Програма розрахована на мігрантів, членів їх родин, а також на людей, що мають фізичні недоліки. У даній програмі можуть брати участь мігранти, яким не виповнилось 16 років і які не мають закінченої середньої освіти

6. Програма індивідуальної підготовки передбачає надання індивідуальної допомоги мігрантам у навчанні й підготовці до вступу в коледж.

7. Програма сприяння вступу в колледлж (CAMP) [13], яка підтримує мігрантів - потенційних здобувачів вищої освіти. Дана програма передбачає:

- персональну допомогу учням при вступі в коледж (оформлення документів, фінансова допомога, влаштування в гуртожитку);

- психологічну допомогу учням і батькам у період вступу в коледж, а також у процесі навчання;

- допомогу у виборі професії, що відповідає вимогам ХХІ століття;

- перевірку фонових знань учнів і підготовку з певних предметів;

- надання можливості перебувати в колективі, не відчуваючи приниження і не втрачаючи гордості за свій народ і культуру;

- консультації (з особистих і навчальних питань);

- забезпечення доступу до фондів CAMP і надання спонсорської допомоги;

- надання можливості безплатного проїзду до університету або коледжу;

- надання можливості мігрантам одержувати стипендію;

- надання допомоги в придбанні навчальної літератури;

- надання можливості мігрантам вивчати рідна мову, культуру;

- надання можливості мігрантам продовжити освіту після коледжу в університеті;

- надання викладацької допомоги мігрантам на першому році навчання;

- надання допомоги в процесі адаптації до студентського життя;

- надання можливості влаштування на роботу влітку.

Програма CAMP працює на території багатьох штатів (Алабама, Коннектикут, Округ Колумбія, Флорида і т.д.) і розрахована на наступні категорії мігрантів: вихідці з родин сезонних робітників, що бажають отримати вищу освіту; мігранти, що мають низький рівень доходів; мігранти, що мають обмежений рівень знань про професійне навчання; мігранти, батьки яких не мають вищої освіти; мігранти, що мають низький рівень володіння англійською мовою; мігранти, що не закінчили старшу школу; мігранти, що мають проблеми в процесі адаптації й виходу з ізоляції; мігранти, що мають низьку самооцінку; мігранти, що мають потребу у медичній допомозі.

Освітні програми для мігрантів спрямовані на полегшення їх адаптації в нових соціокультурних умовах, в тому числі й освітніх.

Існує також багато інших програм, спрямованих на соціально- педагогічну підтримку дітей-мігрантів. Так, програма "Домашній старт", яка реалізується у рамках загальнонаціонального проекту "Головний старт" ("Head Start"), передбачає відвідування педагогами родини й максимальне залучення батьків у процес навчання й виховання своїх дітей. Пом'якшити критичне становище незаможних дітей-мігрантів покликана програма "Хед Старт для XXI століття", яка розглядається як найважливіший національний документ.

Федеральні, штатні програми матеріальної допомоги нужденним родинам-мігрантам та їх дітям здійснюються у вигляді грошових виплат, надання продовольчих талонів, установлення федеральної системи студентських стипендій "Пелл-Гранті" (Pell grants).

Поряд із традиційними, існує безліч індивідуальних програм за інтересами (Magnet schools), які можна відвідувати після занять в основній школі. Апробовані й "чартерні школи" (Charter's school), що передбачають безкоштовне навчання за авторськими програмами. Є індивідуальні програми для учнів-мігрантів, названі "другим шансом" (Second Chance programs) для тих, кому важко вчитися.

Усі інноваційні програми спрямовані на надання підтримки мігрантам та іншим маргінальним дітям в адаптації до умов життя, що змінилися, розуміння навколишнього світу, усвідомлення й прийняття на себе відповідальності як дійсних громадян країни.

У США розробляється багато етнічних програм як реакція на прояв "етнічного буму". Полікультурна освіта висунула і апробувала на практиці такі програми й проекти загальнонаціонального масштабу як "початковий старт", "двомовне навчання", "пошук талантів", "розв'язок конфліктів мирним шляхом", "підготовка учнів до життя у світі, що змінився", "освіта обдарованих дітей" і т.д. [14].

Для ефективного вирішення проблем мігрантів сьогодні в Америці створені інфраструктури різних рівнів, діють інструкції, спрямовані на дотримання принципів рівності й справедливості у відношенні всього населення й особливо тих, хто перебуває в маргінальному, пригнобленому становищі, що, зокрема, стосується мігрантів та їх дітей.

Підприємства, різні організації та установи, навчальні заклади включили у свої статути й хартії принцип полікультурності, що передбачає антидискримінаційний підхід при прийомі на роботу (або навчання) людей різних рас, національності, етнічного походження, класової, мовної, вікової приналежності. При цьому важливою індивідуально-професійною характеристикою будь-якого фахівця, яка враховується при прийомі на роботу, є вміння працювати з різними в культурному відношенні людьми, прояв до них поваги, чуйності.

Тривалий час в країні спостерігається й великий підйом суспільної активності стосовно підтримки мігрантів. Асоціація "Добровільна допомога школі" нараховує більше одного мільйона членів, які працюють у якості керівників гуртків, репетиторів, помічників учителів, тренерів спортивних секцій і т.д. Згідно зі статистикою, близько 35% усіх американських родин систематично щороку роблять добровільні внески на програми підтримки дітей і молоді та допомогу школі.

Широкого розмаху набув рух добровольців допомоги громаді, який координується національною організацією волонтерів. Добровольців можна побачити в лікарнях, будинках для людей похилого віку, у центрах навчання дорослих, організаціях, які працюють з мігрантами і т.д.

Особлива увага у підтримці й захисті дітей-мігрантів та їх родин надається громадами щодо проблем, пов'язаних з міграцією, етнічною й національною конфронтацією й соціальним становищем меншин.

Уряд США заохочує (а нерідко й субсидіює) проведення різних свят, пов'язаних з літературними, музичними й культурними етнічними традиціями. З кінця 60-х років зростає кількість офіційно визнаних свят і пам'ятних дат етнічних меншин і груп. Наприклад, день народження Мартина Лютера Кінга за рішенням Конгресу США став загальнонаціональним святом і неробочим днем. Згідно з рішенням Конгресу й уряду США, відзначаються дні пам'яті видатних представників багатьох етнічних груп, випускаються марки, присвячені їм. У багатьох містах США відзначаються етнічні дати, наприклад, ірландці, проводять барвисті ходи й паради в День Святого Патріка, пуерторіканці - День Лареса. Щорічно в США проходять тижні, присвячені культурі, традиціям афро-американського й іспано-мовного населення.

Керівництво штату Огайо кожного літа субсидіює пересувний ярмарок здоров'я, що представляє собою лікарню, укомплектовану добровольцями й кваліфікованими професіоналами, які надають медичну допомогу мігрантам. Медичне обслуговування включає імунізацію, протезування, дослідження органів травлення, аналізи крові, вимірювання тиску та ін. Протягом тривалого часу в цьому штаті здійснюються різноманітні соціальні й освітні заходи, включаючи змагання талантів, благодійні сніданки, академічні форуми, танці, пікніки. Одночасно в програмі передбачається проведення семінарів, дискусій з вивчення студентами-мігрантами відмінностей між культурами, висвітлення соціальних і політичних проблем суспільства.

Штат Пенсільванія забезпечує літній відпочинок дітям-мігрантам з Мексики, Флориди, Техасу й Пуерто-Ріко. Викладачі розробляють інтегровану місцеву програму для мігрантів, у якій передбачені знайомство, спільне дозвілля, ігри, свята для мігрантів з різних штатів.

Штат Техас впровадив у практику проект інтелектуальних ресурсів, технології якого засновані на трансляції адаптивних програм для дітей- мігрантів по телебаченню. Студенти, школярі взаємодіють із викладачем через спеціальну безкоштовну телефонну лінію протягом телевізійної програми.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в США проводиться значна соціально-педагогічна робота, спрямована на підтримку дітей-мігрантів, їх адаптацію до нових соціально-культурних умов. Етнічна соціалізація дітей-мігрантів у багатонаціональній школі означає педагогічний процес, позитивним результатом якого виявляється виховання учнів, небайдужих і активних у міжнаціональному спілкуванні, налаштованих проти ксенофобії, агресивного націоналізму, "заряджених" на взаємодію й співробітництво в поліетнічному й полікультурному соціумі.

Джерела

1. Todaro M. P. International Migration, Unemployment and Development: A Two-Sector Analysis. American Economic Review. 200. LX. P. 126-142.

2. Шульга Н.А. Великое переселение народов: репатрианты, беженцы, трудовые мигранты. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 2002. С. 256.

a. М. Слюсаревський. Міграція як соціально-психологічне явище: види, функції, чинники, закономірності. Світогляд. №5 (55). 2015. С. 42-47.

3. Jacoby, T. Reinventing the melting pot: The new immigrants and what it means to be American. New York: Basic Books, 2004. 456 p.

4. Garcia Е. The Education of Linguistically and Culturally Diverse Students: Effective Instructional Practices. New York, 1991. Р. 47.

5. Mann A. Immigrants in American Life. Selected Readings. Boston, 1997. 172 р.

6. Olsen, L. Made in America: Immigrant students in our public schools. New York: New Press, 2007. 172 р.

7. Olneck M. Immigrants and education. New York: Macmillan, 1995. 132 р.

8. Phinney, J. S., Rotheram, M. J. Children's Ethnic Socialization: Pluralism and Development. Beverly Hills: Sage Publications. 2013. 221 p.

9. \З.Мигалина. Вирішення освітніх проблем дітей-мігрантів США в контексті полікультурної освіти. Науковий вісник УжНУ: Серія "Педагогіка. Соціальна робота". Ужгород. Вип. 2(45). 2019. С. 130-135.

10. Banks, J., Cookson, P., Gay, G., Nieto, S. Essential Principles for Teaching and learning in a Multicultural Society. Seattle: Center for Multicultural Education, University of Washington, 2001. 143 p.

11. Blueprints for Indian Education: Improving Mainstream Schooling (ERIC Documents Reproduction Service No. ED 372 898), 2000. 55 p.

12. Migrant Education-High School Equivalency Program (HEP) and College Assistance Migration Program (CAMP). Washington, DC: U.S. Department of Education^2006. 112 p.

13. Elijah, R. Untold stories: Implications for understanding minority pre-service teachers' experiences. Racism and racial inequality: Implications for teacher education. Washington, DC: American Association of Colleges for Teacher Education, 2011. 348 p.

Размещено на Allbest.ru