Створення безпечного освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Лозівський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради

Створення беспечного освітнього середовища

Юрченко Максим Вікторович

Анотація

Стаття присвячена створенню безпечного освітнього середовища і облаштуванню безпечного просторудля сприятливого освітнього процесу. Облаштування безпечного простору та організація укриттів дляосвітнього процесу - одне з найважливіших завдань. Під час військових дій та ще тривалий час після їх закінчення заклади освіти в Україні працюватимуть у нових для себе вимогах до безпечного освітнього середовища. За інформацією Міністерства освіти і науки України, станом на 18 серпня 2022 року від бомбардувань та обстрілів, пошкоджень зазнали 2300 закладів освіти, з них 286 зруйновані повністю. У 2015 році ООН розробила Декларацію про безпеку шкіл, яку станом на 2022 рік підписало 109 кран, серед яких немає Росії. Сьогодні ж в Україні ця країна-агресор розглядає заклади освіти як об 'єкти для обстрілів. У збройних конфліктах питання збереження закладів освіти як безпечного простору є надзвичайно гострим. Ключові слова:процедури реагування, екстремальні умови, надання допомоги, психологічна підтримка, формування протоколів безпеки, впровадження правил поводження, здійснення адаптаційних заходів,облаштування безпечного середовища, забезпечення освітнього процесу.

Мета: формування протоколів безпеки і впровадження правил поводження для забезпечення процедури реагування, здійснення адаптаційних заходів для розуміння екстремальних умов та надання допомоги, і психологічної підтримки у разі ймовірних надзвичайних ситуацій. безпечний освітній збройний конфлікт

Державна служба з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану закликає звернути підвищену увагу керівників шкіл на створення безпечного освітнього середовища, а також розробила і надала ці рекомендації.

Державна служба якості освіти такоманда МОН, надали роз'яснення вимог та рекомендації щодо облаштування безпечного укриття у закладах освіти. в умовах воєнного стану та підготовки закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону.

Зазначимо, що з детальним описом щодо організації укриття в об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) можна ознайомитися в рекомендаціях ДСНС.

З початком нового навчального року у кожному закладі освіти індивідуально буде ухвалюватися рішення щодо організації освітнього процесу - очно, дистанційно чи у змішаному форматі. Це рішення буде залежати, зокрема, від безпекової ситуації, наявності, стану та місткості укриття та від результатів обстеження школи спеціальними комісіями.

Міністерством освіти і науки та України Державною службою якості освіти спільно з експертами «Системи забезпечення якості освіти» розроблені ініціативи, які впроваджується в межах проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що реалізується компанією Alinea International за кошти Уряду Канади.

Державна служба якості освіти розробила рекомендації, які допоможуть директору школи організувати безпечне освітнє середовище і в очному, і в дистанційному, і у змішаному форматі навчання, а також більш ефективно змінювати формати залежно від безпекової ситуації.

Керівникам потрібно бути готовими за необхідності змінювати форми організації освітнього процесу та здобуття освіти, а також продовжувати працювати в електронних журналах і з платформами, на яких розміщено навчальні матеріали. Нагадаємо, у разі ймовірних надзвичайних ситуацій, до дій важливо залучати батьків.

В умовах воєнного стану і проведення освітнього процесу в очному або змішаному форматі важливо щоденно повторювати з учнями правила евакуації. Регулярності також потребують тренувальні евакуації. Навіть якщо при цьому втрачається навчальний час, в умовах реальної загрози безпеці учнів та педагогів роль таких тренувань не можна недооцінювати. Зокрема, комунікації до проведення евакуації, з учасниками освітнього процесу.

У закладі освіти важливо пояснювати учням і працівникам правила поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі чи укритті. Крім того, слід звернути увагу на добір навчальних матеріалів і стратегії роботи з учнями під час уроків.

Забезпечити облаштування безпечного простору у закладі (укриття, запасні виходи); Учителям рекомендовано пройти навчання з надання першої невідкладної допомоги дітям або тренінг «Перша допомога дітям. Тренінг для дитячих закладів».

Також доцільно розробити:

- схему евакуації учасників освітнього процесу (зокрема й до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у школі);

- алгоритм дій працівників і учнів закладу під час евакуації;

- здійснити заходи щодо мінної безпеки (інформування учнів, спільні заходи із залученням ДСНС).

Особливо актуальним для закладів освіти, що приймають дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, є перегляд антибулінгових політик, розроблення адаптаційних заходів для таких учнів і підтримка їхнього психологічного здоров'я.

Варто пам'ятати: ніщо не повинно перешкоджати руху під час евакуації учнів. Таким чином, шафи, полички, мобільні полички та органайзери, безкаркасні меблі варто розташувати/згрупувати у приміщенні так, щоб вони не перешкоджали руху дітей між рядами. Заздалегідь необхідно згорнути та прибрати килимки, щоб уникнути спотикання, падіння під час евакуації.

Варто додатково оглянути коридори на предмет розташування там кімнатних рослин та інших об'єктів, що можуть стати перешкодою при евакуації. Слід максимально звільнити коридори та просторові осередки (рекреації) від речей, що можуть заважати екстреній евакуації та бути джерелом травмування.

На сходових клітинах слід нанести маркування на першій та останній сходинці, а також на перилах.

Проходи до всіх запасних виходів мають бути вільними та доступними. Варто це додатково оглянути та перевірити.

Розробіть та запровадьте у школі чіткі процедури реагування та поведінки у надзвичайних ситуаціях.

Однією з передумов безпечного освітнього середовища є наявність чітких процедур реагування/поведінки, знання цих процедур усіма працівниками закладу та постійне відпрацювання правил з учнями.

Шляхи для евакуації (у тому числі до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у закладі).

- перегляньте шляхи евакуації з урахуванням розміщення укриття (у закладі чи споруді поблизу закладу освіти);

- розробіть «альтернативні» шляхи евакуації у випадку непередбачуваних ситуацій;

- забезпечте безумовне знання усіма працівниками закладу цих шляхів.

Для цього варто відпрацювати евакуацію з кожного приміщення спочатку педагогами, а потім тренуватися з учнями.

Протоколи безпеки для учнів різного віку щодо правил поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі /укритті.

Протокол безпеки - це певний набір правил, процедур, якими повинні керуватися педагоги та учні у закладі освіти щодо певної ситуації. З огляду на ризики безпеки, таких протоколів у закладі має бути декілька, зокрема щодо дій під час повітряних тривог та проведення евакуації, перебування в укритті, поводження під час уроків онлайн.

Кілька порад щодо розробки протоколів безпеки:

Не шукайте універсального рішення. Протоколи не можуть бути однаковими у всіх школах. Бо кожен заклад, розробляючи такий документ, керується особливостями розміщення школи, характеристиками та архітектурними особливостями її будівлі, а разом з тим - ресурсами, формами організації освітнього процесу тощо.

Що варто тримати на контролі керівнику закладу:

Директору важливо знати, як почуваються вчителі, яким є рівень тривожності кожного вчителя за свою безпеку, безпеку родини. Поцікавтесь, які найбільші для себе виклики вбачають педагоги на початку навчального року, де потребують підтримки, та що, на їхню думку, керівник міг би зробити, щоб підтримати колектив школи. Самопочуття педагогів відіграє значну роль у формуванні сприятливого освітнього середовища для учнів. Щоб зібрати цю інформацію, можна провести онлайн-опитування анонімно або через особисті інтерв'ю, якщо колектив школи невеликий. Такі опитування дадуть директору школи розуміння, яку допомогу потрібно шукати зовні, а що можна зробити самостійно для культивування максимального комфортного середовища.

Як показують дослідження добробуту (well being) вчителів у зонах конфліктів та бойових дій, - найвищий рівень стресу, професійне вигорання переживають найменш досвідчені вчителі. І це відразу відображається на якості роботи з учнями. Тому керівнику, маючи результати опитувань щодо добробуту і самопочуття педагогів своєї школи, варто звернути увагу, чи не проявляються у закладі такі тенденції та запропонувати превентивну роботу/допомогу таким педагогам.

Протоколи безпеки для випадків повітряної тривоги, евакуації до укриття в школі чи за її межами - також інформація, яку необхідно проговорити із батьками. Це важливо з кількох причин:

- по-перше, батьки мають знати, що відбувається з їхніми дітьми у школі у разі сигналу «повітряна тривога», як і куди здійснюється евакуація;

- по-друге, володіння інформацією про протоколи безпеки дозволить батькам додатково проговорити їх із дітьми, переконати їх дотримуватися і не хвилюватися.

Важливо спільно з батьками також домовитися про додатковий вміст шкільного наплічника, окрім навчальних матеріалів. Наприклад, вода, перекус, необхідні ліки з інструкцією щодо того, як і коли їх потрібно приймати, запискою з прізвищем дитини, батьків, контактними телефонами, адресою. Вчитель у свою чергу має володіти максимально повною інформацією про особливі потреби дитини - можливі реакції на стрес, особливі ліки, які треба вживати, алергічні реакції.

Приділіть увагу діагностиці навчальних втрат у новоприбулих учнів, адже може скластися ситуація, коли діти не мали змоги навчатися протягом кількох місяців з початку війни. Цілком можливо, що такі учні потребуватимуть додаткових консультацій для надолуження прогалин у знаннях.

Розклад для дистанційного навчання має відрізнятися меншою кількістю навчальних годин в режимі синхронного навчання. Це можна зробити із застосуванням різних стратегій: розподілу часу уроків на синхронне та асинхронне навчання, зменшення кількості часу уроків, включення індивідуальних консультацій до розкладу з урахуванням перерозподіленого часу тощо.

Змішане навчання може застосовуватися у різний спосіб. У разі, коли передбачається часткове відвідування закладу освіти (кілька днів на тиждень або окремих уроків тощо), розклад також має бути адаптований відповідно до нових умов навчання.

Своєчасні та ефективні управлінські рішення сприятимуть підвищенню якості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.

Особливу увагу слід приділити також адаптації педагогами календарно-тематичних планів. Вони можуть використовувати одну чи кілька стратегій,наприклад: узагальнення та укрупнення тем, інтеграція змісту, скорочення опційних тем і тем, передбачених для повторення матеріалу, розподіл тем на синхронне та асинхронне вивчення тощо.

З огляду на те, що в умовах війни очевидною є необхідність системної організації дистанційного навчання як форми, альтернативної очному навчанню, необхідно обрати єдину платформу для навчання учнів, яка б містила розроблені та систематизовані матеріали з усіх навчальних предметів для всіх класів.

Мова йде не про випадковий добір матеріалів чи розробок вчителів на короткі періоди, а саме про цілісні електронні курси, які враховують повний цикл навчання та містять:

- відеопояснення, текстові матеріали, розбиті на короткі блоки із відповідними завданнями та інструкціями;

- завдання для закріплення, практичного застосування, самоперевірки;

- систему тестування та надання розгорнутого зворотного зв'язку.

Наявність таких курсів дасть змогу максимально гнучко використовувати різні форми навчання, а в умовах очного навчання такий ресурс можна успішно застосовувати у межах технології «Перевернутий клас».

Процес навчання, використання наочності, текстів до навчання потребує ретельного відбору та перегляду вчителями. Зокрема, варто:

Застосовувати чутливий підхід до вибору текстів для читання, тем для обговорення через різний і часто травматичний досвід, який можуть мати діти (обстріли, втрата рідних, загибель батьків, батьки на війні). Тексти про родину, рідний дім можуть дуже болісно сприйматися. Те саме стосується і добору відеоматеріалів, ілюстрацій, презентацій тощо.

Уникати надмірної деталізації та опису подій війни, жорстокості ворогів, убивств, розстрілів, коли вчитель проводить бесіди з дітьми про війну або просто відповідає на дитячі питання щодо війни.

Ретельно продумувати та за необхідності вносити зміни до стратегій педагогів щодо управління/взаємодії з класом з огляду на те, що діти зазнали психотравмуючих дій і можуть бути чутливими до зовнішніх подразників (грюкіт, стукіт), емоційно відстороненими, з апатією, хронічною втомою, мати ризик саморуйнівної поведінки тощо.

З огляду на це педагогам варто:

- уникати голосних окриків, створення шумових ефектів, до прикладу, грюкання дверима, хлопання долонею по столу, різкі сигнали за допомогою будь-яких приладів, інші гучні звуки;

- адаптувати правила поведінки для учнів під час онлайн-уроків, наприклад, обговорити умови, коли камера може бути вимкненою, ситуації, коли можна писати у приватні повідомлення учителю, а не в загальному чаті класу, тощо;

- передбачити створення ситуацій та умов для неформального спілкування учнів поза уроками задля встановлення більш тісних комунікаційних контактів між учнями;

- створювати умови для комунікації учнів у групах під час синхронного та асинхронного навчання, використовуючи інструменти поділу аудиторії на окремі кімнати, надаючи завдання для виконання у групах тощо.

З огляду на те, що під час стресу в учнів відбуваються зміни у психічних процесах (погіршується пам'ять, знижується концентрація та обсяг уваги, стає плутаним мовлення), знижується мотивація та пізнавальний інтерес, варто вживати певні методи та прийоми, які допоможуть «включити» учнів в урок та стимулюватимуть їх більш ефективно розумово працювати. Наприклад, педагоги можуть: застосовувати прийоми та вправи для активізації уваги учнів, їх включення як на початку уроку, так і в процесі, якщо виникає така необхідність; створювати проблемні ситуації, ставити цікаві запитання, залучати учнів до спільних обговорень, мозкових атак з метою підвищення їхньої мотивації, пізнавальної активності та інтересу; застосовувати діяльнісні методи навчання, використовуючи віртуальні лабораторії або надаючи можливість для діяльності учнів в асинхронному режимі; дозувати завдання для самостійної роботи, ділити їх на невеликі блоки та надавати чіткі інструкції щодо опрацювання кожного блоку матеріалу або аудіо- чи письмові пояснення, коментарі.

Джерела

1. Артюшина С. Психологічна безпека освітнього середовища як фактор формування здоров'я учнів. Блог, 2014.

2. Безпечне освітнє середовище в умовах воєнного стану: на що звернути увагу директору школи. Державна служба якості освіти України. 2022.

3. Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки. Стаття, Державна служба якості освіти України 2022.

4. Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Державна служба якості освіти. Київ: 2019. 240 с.

5. Гура С. О., Кіневич М. В. Психологічний моніторинг освітнього середовища національного університету цивільного захисту України з критерію соціальної безпеки курсантів різних курсів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, (48), 2015. 296-306 с.

6. Іорданова, В., Москвіна, Н. Освітнє середовище як безпечний простір для розвитку особистості. Improving the Life Quality: View of Scientists, 2019. 660 с.

7. Мешко, Г. М., Мешко, О. І. Формування психологічно безпечного освітнього середовища у загальноосвітньому навчальному закладі. Київ: Гнозис. 2017. 62-70 с.

8. Цюман, Т. П., Бойчук Н. І.. Кодекс безпечного освітнього середовища: метод. посібник. Київ: 2018. 56 с

9. Чернякова, А. В. Стратегії формування соціально безпечного освітнього середовища в контексті реформування загальноосвітньої школи: досвід США. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки, (115), 2014. 251-255 с.

Размещено на Allbest.ru