Ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти в Україні

Цюняк Оксана Петрівна доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри початкової освіти,

Стинська Вікторія Володимирівна доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

імені Богдана Ступарика,

м. Івано-Франківськ

Анотація

У статті здійснено ретроспективний аналіз розвитку та становлення медіаосвіти в Україні з 90-х років ХХ століття до сьогодення. Розкрито сутність поняття «медіаосвіта».

Розглянуто основні етапи становлення медіаосвіти, проаналізовано ключові виклики та досягнення.

З'ясовано, що медіа відіграють важливу роль у сучасному суспільстві, впливаючи на всі сфери життя людини. З розвитком інформаційних технологій та поширенням інтернету, медіа мають значний вплив на свідомість та поведінку людей, особливо молоді, яка є найактивнішим споживачем медіаконтенту.

Перші ініціативи з розвитку медіаосвіти в Україні були спрямовані на ознайомлення молоді з основами медіакультури та розвиток критичного мислення щодо споживання інформації. Активно почали інтегрувати елементи медіаосвіти в освітній процес.

Визначено, що медіаосвіта сприяє розвитку інформаційної грамотності, що є необхідною умовою для формування свідомого та активного громадянина, патріота, конкурентоспроможного фахівця.

Однією з перших ініціатив було включення тематики медіаосвіти в навчальні програми загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів. Активно розвивалося міжнародне співробітництво, українські освітні заклади брали участь у міжнародних проєктах та програмах з медіаосвіти.

Вважаємо, що в умовах воєнного часу, а також у період інформаційної війни та поширення дезінформації, медіаосвіта стає особливо важливою і має значний потенціал для подальшого розвитку, що сприятиме підвищенню якості освіти та формуванню інформаційно грамотного суспільства. Це особливо важливо в епоху фейкових новин і дезінформації, коли вміння відрізняти правду від вигадки є ключовим для збереження безпечного інформаційного простору.

Ключові слова: освіта, інноватизація, диджиталізація, медіа, медіаконтент, медіа-продукт, медіаосвіта, медіакомпетентність, медіаграмотність, інформаційне суспільство, інформаційна грамотність, медіакультура, засоби масової інформації.

Abstract

Retrospective analysis of the development of media education in Ukraine

Tsiuniak Oksana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Pedagogy of Primary, Vasyl Stefanyk Precarpathian Nationa University, Ivano-Frankivsk,

Stynska Viktoriia Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy and Educational Management named after Bohdan Stuparyk, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk,

The article provides a retrospective analysis of the development and establishment of media education in Ukraine from the 1990s to the present day. The essence of the concept of "media education" is revealed. The main stages of the formation of media education are considered, and the key challenges and achievements are analyzed.

It has been found that media plays an important role in modern society, influencing all spheres of human life. With the development of information technology and the spread of the internet, media has a significant impact on the consciousness and behavior of people, especially the youth, who are the most active consumers of media content. The first initiatives for the development of media education in Ukraine were aimed at familiarizing young people with the basics of media culture and developing critical thinking regarding information consumption. Elements of media education began to be actively integrated into the educational process.

It is determined that media education contributes to the development of information literacy, which is a necessary condition for the formation of a conscious and active citizen, patriot, and competitive specialist. One of the first initiatives was to include media education topics in the curricula of general educational schools and higher educational institutions. International cooperation actively developed, with Ukrainian educational institutions participating in international projects and programs on media education.

We believe that in wartime conditions, as well as during the period of information warfare and the spread of misinformation, media education becomes particularly important and has significant potential for further development, which will contribute to improving the quality of education and forming an informationliterate society. This is especially important in the era of fake news and misinformation, when the ability to distinguish truth from fiction is key to maintaining a safe information space.

Keywords: education, innovation, digitalization, media, media content, media product, media education, media competence, media literacy, information society, information literacy, media culture, mass media.

Вступ

Постановка проблеми. Інтеграція України в європейський освітній простір, модернізація системи вищої освіти, інноватизація та диджиталізація суспільства зумовлюють потребу у підготовці нової генерації фахівців, рівень професійної готовності яких має відповідати вимогам часу. Як показує досвід, держава потребує підготовки особистостей, здатних працювати в умовах інноваційних змін, адекватно реагувати на виклики часу, безпечно та ефективно взаємодіяти у сучасній системі мас-медіа, свідомо і критично використовувати засоби масової комунікації у професійному і особистому житті. навчальний учень україна медіаосвіта

Варто зазначити, що повномасштабна військова агресія рф проти України змінила політичні, соціально-економічні реалії, змістивши вектор розвитку на домінування цифрової форми комунікації, проникнення цифровізації в різні сфери суспільного життя, насамперед освіту, економіку, охорону здоров'я, культуру тощо. За переконаннями А. Мудрак, розвиток освіти є важливим кроком до створення суспільства, що уміє критично мислити та аналізувати медійну інформацію [6].

Загальновідомо, що медіа відіграють важливу роль у сучасному суспільстві, впливаючи на всі сфери життя людини. З розвитком інформаційних технологій та поширенням інтернету, медіа мають значний вплив на свідомість та поведінку людей, особливо молоді, яка є найактивнішим споживачем медіа-контенту.

Беззаперечно, що для сучасної людини необхідним є отримання навичок сприйняття інформації, вміння компетентно і вільно орієнтуватися в інформаційних потоках, критично мислити, розпізнавати достовірні джерела інформації. Медіаосвіта допомагає людям розвивати навички аналізу та оцінки медіа-контенту, а також створювати власний медіапродукт. Це особливо важливо в епоху фейкових новин, дезінформації та пропаганди. Окрім того, медіаосвіта сприяє розвитку інформаційної грамотності, що є необхідною умовою для формування свідомого та активного громадянина, патріота, конкурентоспроможного фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку медіаосвіти в історичному контексті досліджували українські учені: О. Вознюк, О. Волошенюк, О. Дубасенюк, В. Іванов, М. Коропатник, О. Куценко, О. Мороз, А. Онкович, Г. Онкович, Л. Оршанський, Г. Сулім, Н. Слюсаренко, О. Юзик та ін.

Низка публікацій українських науковців у фахових періодичних виданнях характеризують досвід університетів України щодо стратегій формування медіакомпетентості майбутніх учителів початкових класів (О. Ішутіна); медіаосвіту як чинник інформаційної безпеки України (М. Луцький); формування інноваційного середовища закладів освіти (О. Коновець); модернізації вітчизняної вищої школи (Р. Гришкова, Ю. Доброносова); як засіб формування критичного мислення особистості (О. Невмержицька). Чимало наукових досліджень розглядають розвиток медіаосвіти у ЗВО через призму історичного аспекту (Г. Головченко, М. Коропатник, О. Куценко, Г. Марченко, О. Мороз та ін.). Водночас констатуємо, що нині є незначна кількість досліджень щодо розвитку медіаосвіти у кінці ХХ на початку ХХІ століття.

Метою статті є ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Наукові розвідки дозволяють стверджувати, що медіаосвіта є напрямом у сфері освіти, що вивчає закономірності впливу засобів масової інформації на особистість.

Термін «медіа» походить від латинського «medium» (посередник) на позначення засобів передавання, зберігання та відтворення інформації. Із середини XIX ст. «медіа» вживається в сучасному розумінні поширення повідомлень за допомогою спеціальних технічних засобів зв'язку (пошта, телеграф). З розвитком радіо, кіно, телебачення на початку XX ст. виникає поняття «мас-медіа» як аналог ЗМІ засобам масової інформації.

У сучасній «Енциклопедії освіти» подано таке визначення медіаосвіти технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації та обміну її між суб'єктом (автором) і об'єктом (масовою аудиторією), а саме: друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп'ютерні системи, включаючи інтернет» [2, с. 481].

Розвиток медіаосвіти пов'язаний з діяльністю ЮНЕСКО. Вперше цей термін був вжитий у 1973 році на спільному засіданні представників ЮНЕСКО та Міжнародної ради кіно і телебачення. В ухваленому документі зазначено, що медіаосвіта це навчання теорії і практики оволодіння сучасними засобами масової інформації (друкованими, графічними, звуковими, візуальними тощо) та різноманітними технічними прийомами [1, С. 3-7.].

Згідно Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, схваленої Президією Національної академії педагогічних наук України 21 квітня 2016 року, медіаосвіта функціонує як система, що включає загальноосвітню підготовку молоді та масові інформаційні процеси. Медіаосвіта також нерозривно пов'язана з розвитком демократії в інформаційному суспільстві. Три етапи реалізації концепції охоплюють експериментальний етап (2010-2013), поступове вкорінення медіаосвіти та стандартизацію вимог до неї (2014-2016) і подальший розвиток медіаосвіти та завершення масового запровадження (20172020) [3].

У короткому термінологічному словнику Л. Лук'янова та О. Аніщенко подають дефініцію «медіаосвіта дорослих» форма неперервної освіти, що ґрунтується на використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і новітніх медіа; забезпечує вирівнювання досвіду поколінь (зокрема старшого покоління, соціалізація якого відбувалася в умовах іншої системи мас-медіа), постійний особистісний розвиток і підвищення кваліфікації [8].

Український учений А. Литвин у своїх дослідженнях тлумачить поняття «медіаосвіта» як важливу складову у системі неперервної освіти, ефективний засіб стимулювання творчого, самостійного та критичного мислення, особливо в умовах постійного зростання обсягів інформації. Цей підхід акцентує увагу на головному завданні медіаосвіти набутті навичок та компетенцій у критичному аналізі, сприйнятті та, при необхідності, створення медіаповідомлень, а також на використанні медіаресурсів у професійному вимірі [4, с. 10-21].

A. Ogonowska у підручнику «Медіаосвіта ключ до розуміння соціальної реальності» описує медіаосвіту як нову освіту, метою якої є протидія механізмам виключення громадян з різних сфер суспільного функціонування, а брак загальних знань у сфері медіа може призвести до соціальної ізоляції [10, S. 173-192].

Дослідниця Г. Онкович стверджує, що медіаосвіта є процесом розвитку та саморозвитку особистості за допомогою використання засобів масової комунікації, орієнтований на розширення інтелектуальних, комунікативних та творчих здібностей за допомогою систематичного аналізу, критичного сприйняття та інтерпретації медіатекстів, що сприяє формуванню загальних, соціокультурних та професійно значущих знань, комунікативних та творчих здібностей [7, С. 130-137].

На початку 90-х років ХХ століття, медіаосвіта в Україні почала розвиватися під впливом глобальних змін та демократичних перетворень в суспільстві. Важливу роль у цей період відіграло запозичення міжнародного досвіду та адаптація зарубіжних моделей до українських реалій. У 1991 році в Україні активно почали інтегрувати елементи медіаосвіти в освітній процес.

Однією з перших ініціатив було включення тематики медіаосвіти в навчальні програми загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів. У цей період медіаосвіта перебувала на стадії становлення і значна увага приділялася адаптації до міжнародного досвіду та запровадженню нових підходів до навчання.

На кінець 90-х початок 2000-х років спостерігається зростання інтересу до медіаосвіти. З'являються перші спеціалізовані курси та програми з медіаосвіти у вищих навчальних закладах. Активно проводяться семінари, тренінги та конференції, спрямовані на підвищення кваліфікації вчителів та викладачів з питань медіаосвіти. Важливою подією стало створення Української асоціації медіаосвіти, яка займалася координацією та підтримкою проєктів у цій сфері.

З розвитком інформаційних технологій у середині 2000-х років медіаосвіта починає активно інтегрувати цифрові інструменти у освітній процес. Впроваджуються інтерактивні методики навчання, з'являються онлайн-курси та платформи для дистанційного навчання. Одним з важливих аспектів стає формування критичного мислення та навичок роботи з інформацією.

У 2010-ті роки медіаосвіта в Україні зазнає значних структурних змін. З'являються нові освітні стандарти та програми, спрямовані на інтеграцію медіаосвіти в усі рівні освіти. Активно розвивається міжнародне співробітництво, українські освітні заклади беруть участь у міжнародних проєктах та програмах з медіаосвіти. Важливою подією стало впровадження курсу з медіаосвіти у шкільну програму як обов'язкового предмета.

У своєму дисертаційному дослідження Г. Марченко проаналізувала історію розвитку медіаосвіти в Україні, починаючи з 1991 по 2022 рр. Дослідниця виокремила чотири етапи розвитку медіаосвіти у вищій освіті України.

Авторкою доведено, що медіаосвіта, як елемент вищої освіти, забезпечує здатність молодого покоління використовувати медіаресурси та застосовувати новітні інформаційні технології у професійній діяльності.

Окрім того, виявлено сучасні тенденції розвитку медіаосвіти в майбутніх фахівців в Україні, а саме: глобалізації, інтернаціоналізації, цифровізації та інформатизації освіти як загальновизнані світові тенденції, що зумовили поширення та впровадження основ медіаосвіти в міжнародному та українському освітньому просторі; тенденція інституалізації медіаосвіти, що зумовила створення неурядових організацій, інституцій, що здійснюють упровадження медіаграмотності на різних рівнях освіти; стандартизація медіаосвіти та її законодавче закріплення на державному рівні [5 с.4-5].

Нині медіаосвіта в Україні продовжує розвиватися, інтегрується в освітній процес, сприяючи формуванню інформаційно грамотного та критично мислячої особистості. Експерт з медіаосвіти, автор багатьох книг і статей з медіапедагогіки і теорії медіакультури Лен Мастерман визначив та обґрунтував сім причин актуальності медіаосвіти в сучасному суспільстві:

- високий рівень медіаспоживання та насиченість сучасного суспільства медіапродукцією;

- ідеологічне значення медіа та їх вплив на свідомістьаудитрії;

- стрімке зростання обсягів медіаінформації та посилення механізмів управління нею та її поширення;

- інтенсивне проникнення медіа в ключові демократичні процеси;

- зростання значення візуальної комунікації та інформації в усіх сферах;

- потреба в освіті учнівської та студентської молоді з акцентом на задоволення сучасних вимог;

- прискорення процесів роздержавлення інформації на національному та міжнародному рівнях;

- національні та міжнародні процеси приватизації інформації, що пришвидшуються [1, с.3-7].

Вважаємо, що результатом розвитку медіаосвіти є підвищення рівня медіакомпетентності, медіаграмотності особистості. Медіакомпетенція включає в себе не тільки здатність розуміти та інтерпретувати медіатексти, але й уміння створювати власні медіапродукти, використовуючи сучасні технології. Це важливий навик в умовах інформаційного суспільства, де кожен може стати як споживачем, так і творцем контенту. Медіаграмотність допомагає людям критично ставитися до інформації, яка поширюється через медіа, розпізнавати маніпуляції та пропаганду, а також оцінювати достовірність джерел інформації. Це особливо важливо в епоху фейкових новин і дезінформації, коли вміння відрізняти правду від вигадки є ключовим для збереження безпечного інформаційного простору.

Розвиток медіаосвіти в Україні супроводжується низкою викликів, які впливають на ефективність її впровадження, а саме: недостатнє фінансування медіаосвітніх програм та проєктів; відсутність достатніх ресурсів щодо закупівлі необхідного обладнання, розробку нових навчальних матеріалів та підготовку кваліфікованих кадрів. В умовах воєнного часу, а також у період інформаційної війни та поширення дезінформації, медіаосвіта стає особливо важливою. Проте, боротьба з фейковими новинами вимагає методик, які ще не достатньо розроблені та впроваджені в Україні.

Висновки

Із вище зазначеного, можна зробити висновок, що ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти в Україні засвідчив, що ця галузь пройшла значний шлях від перших кроків у 90-х роках ХХ століття до сучасного стану. Перші ініціативи з медіаосвіти в Україні були спрямовані на ознайомлення молоді з основами медіакультури та розвиток критичного мислення щодо споживання інформації. З часом, завдяки підтримці міжнародних організацій і зусиллям місцевих освітніх установ, медіаосвіта стала більш систематизованою та інтегрованою в навчальні програми. Незважаючи на численні виклики, медіаосвіта має значний потенціал для подальшого розвитку, що сприятиме підвищенню якості освіти та формуванню інформаційно грамотного суспільства. Вона надає можливість молоді оволодіти необхідними навичками для критичного мислення, аналізу медіаконтенту та створення власних медіапродуктів. На нашу думку, важливу роль відіграє підвищення кваліфікації вчителів і викладачів, використання сучасних технологій і ресурсів, таких як онлайн-курси, вебінари та цифрові платформи для навчання медіаграмотності. Це зробить медіаосвіту доступнішою та гнучкішою, що особливо актуально в умовах швидких технологічних змін та зростаючої ролі інтернету в житті суспільства. Таким чином, розвиток медіаосвіти в Україні є стратегічно важливим завданням, яке сприятиме формуванню обізнаного, критично мислячого суспільства, здатного ефективно взаємодіяти в сучасному інформаційному просторі. Проведений ретроспективний аналіз не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи подальших розвідок убачаємо в створенні умов для якісної освіти, яка відповідає викликам сучасного медіапростору, розширенням доступу до інформації та зміцненням міжнародної співпраці в цій сфері.

Література

1. Дем'яненко О. О. Медіаосвіта в сучасній школі. Всесвітня література в школах України. 2016. №6. С. 3-7.

2. Енциклопедія освіти. Акад. пед. наук України; Гол. ред. В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. Президія Національної академії педагогічних наук України 21 квітня 2016 р. URL: https://ms.detector.media/mediaosvita/ post/11048/2010-09-29-kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosvity-v-ukraini/ (дата звернення: 17.07.2024 р.).

4. Литвин А. Завдання медіаосвіти в контексті підвищення якості професійної підготовки. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2009. С.10-21.

5. Марченко Г. В. Розвиток медіаосвіти майбутніх учителів початкової школи в університетах України (90-ті рр. ХХ ст.-початок ХХІ ст.). Дис. на здоб. ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2023.

6. Мудрак А. Медіаосвіта в Україні. https://truthfulreporting.org/ importantly/mediaosvitav-ukrayini/ (дата звернення: 15.07.2024 р.).

7. Онкович Г. О. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа. Вища освіта України. 2008. № 3. Д. 1. Тем. вип. «Наука і вища освіта в Україні: міра взаємодії». С. 130-137

8. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник. Авт.-упор. Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В. Київ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. 108 с.

9. Цюняк О. П., Кондур О. С. Сучасні тенденції формування медіакомпетентності здобувачів вищої освіти. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»):журнал 2024. №6(40). С. 526-536.

10. Ogonowska A. Edukacja medialma: ziemia wci^z nieznana?. Kultura poleczenstwo Edukacja. 2012. №1. S.173-192.

References

1. Demianenko, O. O. (2016). Mediaosvita v suchasnii shkoli [Media education in a modern school]. Vsesvitnia literatura v shkolakh Ukrainy. 2016, 6, 3-7 [in Ukrainian].

2. Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. Akad. ped. nauk Ukrainy; Hol. red. V. H. Kremen. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008. 1040 c. [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini [Concept of implementation of media education in Ukraine]. Prezydiia Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy. 21 kvitnia 2016 r. URL:https://ms.detector.media/mediaosvita/post/11048/2010-09-29-kontseptsiyavprovadzhennya-mediaosvity-v-ukraini/ (data zvernennia: 17.07.2024 r.). [in Ukrainian].

4. Lytvyn, A. (2009). Zavdannia mediaosvity v konteksti pidvyshchennia yakosti profesiinoi pidhotovky [Tasks of media education in the context of improving the quality of professional training]. Pedahohika ipsykholohiiaprofesiinoi osvity. 10-21. [in Ukrainian].

5. Marchenko, H. V. (2023). Rozvytok mediaosvity maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v universytetakh Ukrainy (90-ti rr. KhKh st.-pochatok KhKhI st.) [Development of media education of future primary school teachers in Ukrainian universities (90-s of the 20th century beginning of the 21st century)]. Dys. na zdob. stupenia doktora filosofii za spetsialnistiu 011 Osvitni, pedahohichni nauky. Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka, Zhytomyr, 2023. [in Ukrainian].

6. Mudrak A. Mediaosvita v Ukraini. [Media education in Ukraine]. URL: https://truthful reporting.org/importantly/mediaosvita-v-ukrayini/ (data zvernennia: 15.07.2024 r.). [in Ukrainian].

7. Onkovych, H. O. (2008). Mediaosvita yak intelektualno-komunikatyvna merezha [Media education as an intellectual and communicative network]. Vyshcha osvita Ukrainy. 2008, 3. D.1. Tem. vyp. «Nauka i vyshcha osvita v Ukraini: mira vzaiemodii». 130-137. [in Ukrainian].

8. Osvita doroslykh: korotkyi terminolohichnyi slovnyk [Adult education: a short glossary]. Avt.-upor. Lukianova L.B., Anishchenko O.V. Kyiv; Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M., 2014. 108 s. [in Ukrainian].

9. Tsiuniak, O. P., Kondur, O. S. (2024). Suchasni tendentsii formuvannia mediakompetentnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity [Modern trends in the formation of media competence of students of higher education]. «Perspektyvy ta innovatsii nauky». Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»): zhurnal. 6(40), 526-536.

10. Ogonowska, A. Edukacja medialma: ziemia wciqz nieznana?. Kultura poleczenstwo Edukacja. 2012. 1, 173-192. [in Poland].

Размещено на Allbest.ru