Техніки формування рефлексивних умінь і навичок у процесі навчальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Техніки формування рефлексивних умінь і навичок у процесі навчальної діяльності

Анна Глущенко

Постановка проблеми

молодший школяр рефлексія оцінювання навчальний

Реалізація концептуальних положень НУШ передбачає рефлексійний етап як передумову створення розвивального освітнього середовища на уроці. Сучасний учитель акцентує увагу не лише на процесі формування нових знань у здобувачів, а й на усвідомленні учнями того, як вони навчаються. На думку психологів, без розуміння самого процесу отримання знань вони не можуть стати особистим надбанням дитини.

Рефлексія допомагає учням сформулювати отримані результати, по-новому визначити цілі подальшої роботи, скоригувати траєкторію свого розвитку. Рефлексивна діяльність дає можливість усвідомити свою індивідуальність, унікальність і призначення. Принцип активності та усвідомленості допомагає дитині бути активною лише тоді, коли вона усвідомлює мету навчання та його необхідність.

Аналіз досліджень і публікацій. Контрольно-оцінювальна діяльність як педагогічна проблема розглядається у науоквих розвідках О. Онопрієнко, О. Савченко, Т. Довгої, О. Фідкевич, Н. Бакуліної. Техніки формувального оцінювання розглядають дослідники: Н. Ларіонова, Н. Стрельцова та ін.

Мета стaтті полягає у розкритті змісту контрольно-оцінювальної діяльності в структурі ключової компетентності «уміння вчитися впродовж життя», актуалізації її значення для навчальної мотивації молодших школярів.

Виклaд основного мaтеріaлу дослідження

У практиці початкової школи використовується навчальна рефлексія. Її мета полягає у тому, щоб розвивати емоційну сферу і мотивувати дитини до навчання; вчити організовувати навчальну діяльність, оцінювати хід і зміст діяльності, залучати здобувачів до активної пізнавальної діяльності. Важливою умовою є формування у дітей уміння встановлювати і усвідомлювати причини успіхів та невдач, здатність конструктивно діяти навіть у ситуаціях розчарування.

Рефлексію необхідно проводити в період формування нових знань і способів дії у формі:

- рефлексивних запитань, спрямованих на закріплення навчальної інформації, або аналіз її важливості та практичної цінності;

- побудови та усвідомлення самого алгоритму пошуку нових знань і збирання в спільну скарбничку зрозумілого, сприйнятого та запам'ятованого.

Після уроку в учня має зафіксуватися результат у вигляді логічного ланцюжка міркувань і здатністю порівнювати свої способи і методи дії під час вирішення певного навчального завдання та критично їх оцінювати.

Дослідники виділяють такі типи рефлексії:

- рефлексія почуттів та емоцій дитини;

- рефлексія змісту навчальної дисципліни;

- рефлексія своєї діяльності.

Обираючи вид рефлексії, вчитель має враховувати мету діяльності учня, завдання, зміст, складність навчального матеріалу, тип уроку, методи і прийоми навчання; вікові, психологічні та індивідуальні особливості дитини.

Для оптимізації освітнього процесу застосовують рефлексію діяльності. Учні навчаються осмислювати хід роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Така рефлексія застосовується на етапі актуалізації знань, умінь і способів дії; продуктивна на підсумковому етапі уроку, оскільки забезпечує оцінку активності здобувачів у ході навчальної діяльності.

Концепцією розвивального навчання передбачено формування в учнів уміння працювати у різних формах діяльності: індивідуальній, груповій, колективній. З огляду на це, рефлексія, як будь-яка інша діяльність, може проводитися в індивідуальній та груповій формах:

а) індивідуальна - дозволяє сформувати реальну самооцінку. Учитель ставить запитання за що учень може оцінити свою роботу, або чому поставив собі той чи той рівень?

б) групова - дозволяє навчити визначати цінність діяльності кожного члена групи для досягнення максимально позитивного спільного результату під час вирішення поставленого завдання. Педагог запитує у дітей чи вдалося б їм досягти такого результату, якби в команді не було ... (ім'я)? Що саме для досягнення успіху зробив ... (ім'я)?

Метою групової рефлексії є підвищення ефективності діяльності кожного учня як члена групи; збільшення потенційно можливого особистого внеску в результат роботи всієї групи.

У ході реалізації колективної навчальної діяльності рефлексія у вигляді контрольно -оцінної діяльність в групі передбачає включення кожного учня в дію взаємоконтролю і взаємооцінки. Вчителі використовують оціночні карти, метою яких є навчання умінню об'єктивного само - та взаємоконтролю, а також само- та взаємооцінювання. Учням пропонують коротко зафіксувати письмово обгрунтування поставленої оцінки у вигляді похвали, схвалення, побажання, компліменту тощо. На цьому етапі ефективною такою може стати техніка «Дві зірки й побажання». Після того як групи виконають роботу вони обмінюються виконаними завданнями та коментують роботу, указуючи на два позитивних моменти й висловлюють побажання (що потрібно виправити чи вдосконалити). Саме побажання, а не зауваження дозволяють формувати позитивні мотиви навчання. Групи також можуть репрезентувати результати своєї роботи, а всі інші голосують, використовуючи модифіковану техніку «Долоньки»:

- долонька, спрямована вгору, - усе правильно, додати нічого!

- долонька, спрямована вбік, - не все правильно та/або можна доповнити.

Позицію «Долонька вбік» обов'язково аргументує та обговорює увесь клас [6, с. 53-54].

Під час освітнього процесу рефлексія як діяльність виконує такі функції:

- діагностичну - виявляє рівні співпраці між учасниками освітнього процесу та її ефективність, а також констатує рівні розвитку учасників освітнього процесу;

- проєктувальну - передбачає проєктування майбутньої співпраці в ході навчальної діяльності та тісний контакт учасників освітнього процесу;

- організаторську - виявляє способи і засоби організації продуктивної діяльності і взаємодії вчителя і учнів;

- комунікативну - виступає як одна з найважливіших умов продуктивного спілкування педагога і учня;

- мотиваційну - визначає цілі діяльності та скеровує подальші дії;

- корекційну - спонукає учасників освітнього процесу корегувати свою діяльність під час освітнього процесу.

Із запровадженням концептуальних положень НУШ в освітньому просторі загальноосвітніх навчальних закладів, у чинних документах, які регламентують освітній процес активно використовуються терміни «формувальне і підсумкове оцінювання», де формувальне оцінювання передбачає оцінку й корекцію процесу навчання, а підсумкове фіксує результат навчання. Формувальне оцінювання проводиться під час навчання і дозволяю учителю фіксувати, чи були учні успішними чи ні, а також для визначення того, як має бути побудований освітній процес у майбутньому. Учителів-практиків і сьогодні турбує запитання «Як зробити так, щоб оцінювання не знецінилося?». Із запровадженням формувального оцінювання в початкових класах НУШ більшість батьків і дітей почали ставитися до освітнього процесу безвідповідально, нажаль. Адже немає поганих оцінок за невиконані завдання - значить немає проблем і в навчанні. На нашу думку, запровадження системи формувального оцінювання в Україні відбулося швидко і наше суспільство не було готове до його впровадження з урахуванням тих концептуальних ідей, які воно передбачає. Якщо аналізувати досвід фінської системи формувального оцінювання, то можна прийти до висновку, що наші системи різні. У фінській системі немає прив'язаності до бальної оцінки чи рівневої, а в нашій системі освіт (середня і старша школа) орієнтується на бальний коефіцієнт. Фінська система чітко відпрацювали «триєдину модель співпраці» формувального оцінювання: батьки-діти-вчитель. Тому ми маємо ще працювати над тим, щоб у свідомості дітей, батьків і деяких вчителів здолати орієнтир на оцінку-бал. Для успішної реалізації контрольно- оцінювальної діяльності в НУШ важливо розуміти і враховувати три базові компоненти оцінювання:

Оцінювання для навчання - мотивує дітей навчатися. Вчитель має час і змогу скоригувати роботу учня, надає зворотний зв'язок під час навчання.

Оцінювання навчання - оцінює саме навчання, підсумковий «продукту». Вчитель констатує факти, але вже нічого не може скорегувати.

Оцінювання як навчання - рефлексія. Використання самооцінювання, щоб розуміти свої реальні показники без допомоги вчителя.

Формувальне оцінювання чудова можливість переорієнтувати суспільство на якість набутих знань. Але це клопітка і непроста справа. За час впровадження формувального оцінювання у початкових класах НУШ (з 2018 р. пілотні класи) вчителями-практиками напрацьований значний кейс ефективних технік формувального оцінювання, які забезпечують розвиток у дітей рефлексивних умінь і навичок. Розглянемо деякі з них детальніше.

У практиці роботи вчителів початкових класів Комунального закладу «Ліцей №2 імені Вадима Бойка» Світловодської міської ради» (Коробчук К. В., Колесник Л. В., Кобренюк О. М. та ін.) будь-який вид діяльності на уроці використовується для навчання дітей рефлексії. Розглянемо конкретні приклади:

1. У ході рефлексивної бесіди вчитель звертається до учнів із запитаннями:

«Чому ми помилились?», «Який інший варіант рішення ми могли би з вами вибрати?», «Що ми з вами робили, щоб досягти запланованого результату?» і т. д.

2. Прийом «Доведіть, що моє твердження вірне або невірне...» допомагає вчителю спонукати дітей до самостійних висновків і суджень.

3. Навчальне коментування написання тексту (розв'язування задачі, обчислення виразу тощо) полягає у тому, що під час фронтальної роботи один з учнів, виконуючи практичні дії, одночасно пояснював їх, посилаючись на конкретне правило, закон, теорему. Тобто, застосовуючи знання, він здійснює безперервний самоконтроль і, проговорюючи вголос визначену інформацію, спонукає до цього весь клас.

4. Необхідно пропонувати учням завдання, які вимагають не тільки дій «за правилом», за алгоритмом, а й самостійності суджень, висновків, гнучкості мислення, здатності відійти від стереотипів.

5. Спонукання учнів до пошуку варіантів вирішення навчальної задачі та залучення їх до пошукової і творчої діяльності (Запропонуй свої способи вирішення проблеми...).

6. Учням пропонують зробити самоперевірку виконаних завдань, співставити їх із текстом підручника, хрестоматії, довідника тощо, з еталоном відповіді або розв'язком задачі, перфокарти.

7. Дається самостійне творче завдання, при виконанні якого діяльність учня суворо не регламентується. Однак учневі пропонуються деякі орієнтири у здійсненні цього завдання.

8. Учнів спонукають ставити запитання однокласникам, учителю. Це корисний прийом співпраці вчителя та школяра, що активізує весь клас. Варто заохочувати різні запитання: із пройденого матеріалу; з конкретної теми; запитання, що допомогли би учневі розширити відповідь; запитання, які допомагають у матеріалі виявити головне, порівняти факти тощо. Цей прийом взаємоконтролю допомагає формувати адекватну самооцінку.

9. Тестові завдання із предмета також корисні для навчання «відстеженню» своїх знань. Зміст тестових запитань може бути різним: ті, що потребують застосування знань; ті, що спонукають до самостійних висновків та суджень; ті, що спонукають до суперечки й висування контраргументів.

10. Делегування ролей учням означає проходження принципово індивідуально-рольової участі школярів в освітньому процесі. У діяльності вчителя багато різних ролей (дій), які він звичайно виконує одноосібно. Багато ролей цілком можуть виконати самі учні. Варто частіше змінювати ролі учнів.

До інших технік формувального оцінювання можна віднести наступні:

1. Таблиці самооцінювання; 2. Роздуми про мою роботу в школі; 3. Групове оцінювання; 4. Щотижневе самооцінювання.

Експерти рекомендують обговорювати вчителю з учнем результати такого самооцінювання в індивідуальному порядку, щоби дитини отримувала повноцінний зворотний зв'язок щодо розвитку своєї навички самооцінювання.

Техніка «Перевірка помилковості розуміння» полягає у тому, що вчитель навмисно дає учням типові помилкові поняття або передбачувані помилкові судження, а потім просить висловити свою згоду або незгоду зі сказаним і пояснити свою точку зору. При цьому можна використовувати звичайну дошку, проговорювати ці судження усно, використовувати створену заздалегідь онлайнову спільну дошку, спільний документ чи презентацію.

Техніка «Формувальне опитування» - це форма перевірки знань учнів, коли педагог задає додаткові уточнюючі запитання, які дозволяють дитині проаналізувати, узагальнити, зробити висновки з пройденого матеріалу. Наприклад:

Як схожі або відрізняються від?

Що неправильно в?

Який висновок ти можеш зробити?

Що ти пропонуєш зробити?

Які критерії ти б використовував для оцінки ? і т. д.

Техніка «Трихвилинна пауза». Педагог дає учням можливість обміркувати поняття, цілі уроку, зв'язати з попереднім матеріалом, знаннями і досвідом, а також з'ясувати незрозумілі моменти.

Я змінив своє ставлення до ...

Я дізнався більше про ...

Я здивувався тому, що ...

Я відчув ...

Я ставився ...

Використання методики «Тижневі звіти» дозволяє забезпечувати швидкий зворотний зв'язок, за допомогою якого учні повідомляють, чого вони навчилися за тиждень і які труднощі у них виникли. «Тижневі звіти» - це опитувальні листи, які учні заповнюють один раз на тиждень, відповідаючи на 3 питання: Чому я навчився за цей тиждень? Які питання залишилися для мене незрозумілими? Які питання я поставив би учням, якби я був учителем, щоб перевірити, чи зрозуміли вони матеріал?

Техніка «Сигнали рукою». Учитель зупиняє пояснення і просить учнів показувати йому сигнали рукою, які свідчать про розуміння або нерозуміння матеріалу. Для цього вчитель заздалегідь домовляється з учнями про ці сигнали:

Я розумію і можу пояснити (великий палець руки спрямований вгору).

Я все ще не розумію(великий палець руки спрямований в бік).

Я не зовсім впевнений в(помахати рукою).

Подивившись на сигнали, учитель пропонує деяким учням висловитися:

- тим, хто не зрозумів, задає питання: «Що саме вам незрозуміло?»;

- слово надається тим, хто не дуже впевнений у правильності відповіді;

- слово надається тим, хто все зрозумів.

Учитель задає уточнюючі питання: «Що саме ви зрозуміли?», при цьому обов'язково пропонується вислухати кілька відповідей.

Техніка «Вихідний квиток» проводиться на початку дня (або окремого заняття). Кожна дитина отримує бланк квитка (на трамвай / потяг / пароплав, у кінотеатр, на виставу, на виставку досягнень людства в певній галузі (наприклад, в освоєнні космосу). Після завершення дня дитина вписує в бланк свої надбання за 122

навчальний день / заняття. Модифікація техніки: у бланк вписані очікувані навчальні результати, а дитина, використовуючи позначки «+», «+/-», «-», оцінює, наскільки вона їх досягла.

Техніка «Дерево успіху» використовується для самооцінки. Учні мають набір паперових листочків (можна трьох (червоний, жовтий, зелений), можна чотирьох кольорів (додаються листочки білого кольору) та аркуш з намальованим деревом. Учитель озвучує критерії оцінювання (очікувані на уроці результати, правила роботи в групі тощо). Учні оцінюють ступінь своєї відповідності озвученим критеріям:

- зелений - повна відповідність;

- жовтий - відповідність значною мірою;

- червоний - невідповідність значною мірою;

- білий - повна невідповідність - і прикріплюють листочки до дерева. Після завершення роботи учням пропонується оцінити результат загалом і визначити, що потрібно робити, щоб наступного разу дерево стало більш «зрілим».

Техніка «Скарбничка моїх успіхів» особливо актуальна на етапі, коли дитина ще не вміє писати. Для її використання необхідна яскраво оформлена ємність. Після уроків кожного дня дитина обговорює з батьками, яких успіхів вона досягла сьогодні. Батьки на аркуші ставлять дату і записують, у чому саме полягає успіх / успіхи. Крім цього, дитина може відправити до скарбнички будь-яку роботу (письмову роботу, виконану на окремому аркуші, аплікацію, малюнок, виріб з пластиліну тощо), якщо вона вважає, що виконання роботи такої якості дійсно стало її успіхом. Наприкінці тижня скарбничка відкривається, дитина з батьками оглядає та обговорює накопичені «скарби».

Технологія створення портфоліо активно застосовується в сучасній практиці вчителів як спосіб фіксування, акумуляції та оцінки індивідуальних досягнень учня. Портфоліо представляє собою колекцію робіт учня, яка демонструє його прогрес у навчанні і докладені ним зусилля за певний період навчання. Портфоліо надає можливість вчителю проводити комплексний моніторинг мисленнєвої діяльності школяра, розвитку його міждисциплінарних умінь, опанування навичками групової роботи та наполегливістю у досягненні результату [5].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Організація навчальної діяльності молодших школярів повинна передбачати умови для стимулювання осмислення і переосмислення власного досвіду, тобто забезпечувати рефлексію їхньої навчальної діяльності. Важливо, щоб і вчитель, і здобувачі вчилися аналізувати свою роботу, свої успіхи; навчалися об'єктивно оцінювати свої можливості і бачити способи подолання труднощів, досягнення більш високих результатів. Формувальне оцінювання - це оцінювання, яке мотивує дітей вчитися. Ми маємо розуміти, навіщо використовуємо формувальне оцінювання, що воно нам дає і чим відрізняється від традиційного. Це допоможе змінити культуру оцінювання.

Список використлних джерел

1. Концепція «Нова українська школа». Інформаційний збірник МОН України. 2016. URL: ЬИр://топ .доу. ua.

2. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти» / Олена Фідкевич, Наталія Бакуліна. К.: Генеза, 2019. 64 с.

3. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» / Олена Фідкевич, Наталія Богданець-Білоскаленко. К.: Генеза, 2020. 96 с.

4. Онопрієнко О. В. Контрольно-оцінювальна діяльність у Новій Українській Школі: характеристика особистісних досягнень учнів. Вісник НАПН України. 2020. 3(1). С. 1-5.

5. Формувальне оцінювання в освітньому процесі початкової школи - Н. Б. Ларіонова, Н. М. Стрельцова 2020

6. Формувальне оцінювання в освітньому процесі початкової школи : навчально-методичний посібник. Видання 2-е, перероблене та доповнене / автори-укладачі : Н. Б. Ларіонова, Н. М. Стрельцова. Харків : Друкарня Мадрид, 2020. 83 с.

Размещено на Allbest.ru