Особливості психосоціальної підтримки дітей у закладі загальної середньої освіти педагогом соціальним у період воєнного та повоєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості психосоціальної підтримки дітей у закладі загальної середньої освіти педагогом соціальним у період воєнного та повоєнного часу

Тетяна Козар (студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Руденко Ю.Ю.

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність та особливості здійснення психосоціальної підтримки здобувачів освіти педагогом соціальним в освітньому процесі під час та після воєнних дій. На основі аналізу дослідження соціологічного опитування населення України та чинних нормативних документів у роботі соціально- психологічної служби закладу освіти визначено дієвий метод профілактичної, просвітницької та корекційно- розвиткової роботи, що відповідає пріоритетним напрямам роботи, актуальним потребам та новим викликам сьогодення.

Ключові слова: арттерапія, здобувачі освіти, педагог соціальний, психічне здоров'я, психосоціальна підтримка, соціально-психологічна служба. психосоціальний освіта профілактичний корекційний

Постановка проблеми

В Україні з лютого 2022 року на відміну від ситуації, що тривала з 2014 року, з'явилися нові виклики до підходів надання психосоціальної підтримки здобувачів освіти в освітньому закладі. Через російську агресію наші співвітчизники продовжують зазнавати травмівного впливу війни - втрата рідних, роз'єднання з близькими, перебування під обстрілами чи тимчасовою окупацією, втрата житла, вимушене залишення власних домівок, сильна емоційна реакція на щоденні новини та історії земляків тощо. Найбільш вразливими є діти, так як мають певні особливості реагування на стресові життєві події. І саме в закладі освіти легше вчасно виявити учнів з проявами психологічної травми, забезпечити їх необхідною підтримкою та створити умови для покращення психічного добробуту всіх здобувачів освіти. Тому зросла роль соціально-психологічної служби системи освіти щодо забезпечення своєчасного та систематичного надання психосоціальної підтримки всім дітям в закладі в умовах воєнних дій. Першочергове завдання, що сьогодні стоїть перед працівниками соціально-психологічної служби - це пошук дієвих засобів і методів профілактичної, просвітницької та корекційно-розвиткової роботи [1].

Аналіз досліджень і публікацій

Досвід психосоціальної підтримки дітям і сім'ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій у системі освіти в довідниках, методичних та практичних посібниках з 2014 року описували: І. Корнієнко, І. Лісовецька, Ю. Луценко, Д. Романовська [2]; Лунченко, А. Мельник, В. Панок, І. Ткачук [3]; О. Плетка [4]. В рамках різних проєктів власний досвід описували авторські колективи фахівців: Н. Бочкор та ін. [5]; Л. Волинець [6]; В. Чернобровкін, В. Панок [7]; Ю. Луценко [8]; С. Богданов, О. Залеська [9]; Т. Титаренко, М. Дворник [10]; В. Андрєєнкова, Т. Войцях, Гриців, В. Мельничук, Н. Сабліна [11].

За результати опитування 2 тисяч українських матерів дітей віком 3 -17 років з усіх регіонів країни, крім тимчасового окупованих територій, проведеного з 29 жовтня по 2 листопада 2023 року Соціологічною групою «Рейтинг», встановлено: 25% вважають місце проживання небезпечним; 62% повідомили, що їх діти пережили або стали свідками подій, пов'язаних з війною; 79% оцінюють фізичне здоров'я дітей як «добре» або «дуже добре»; 73% оцінюють психічне здоров'я дітей як «добре» або «дуже добре»; проте 48% дітей бояться гучних звуків; 37% відчувають дратівливість; більше 1/5 частини дітей виявляють певні ознаки посттравматичного стресового розладу; 54% вважають погіршення можливостей батьківського виховання та розвитку дітей, порівняно з періодом до повномасштабного російського вторгнення в Україну; 25% вважають, що залишилося без змін; 15% вказали на покращення. Додаткові висновки, що зроблені за відповідями респондентів, свідчать: у сім'ях, які мають вищий дохід значно більше можливостей для подолання наслідків, пов'язаних з війною, ніж у сім'ях з низьким доходом; турбують тривалі наслідки психотравми з формальним діагнозом ПТСР або без нього, поряд зі скорботою від втрати близьких людей [12].

Благодійний фонд «Голоси дітей» в травні 2023 року проводив дослідження стосовно потреб, ставлення та досвіду отримання психосоціальних послуг сім'ям з дітьми, в умовах війни. Експерти провели 17 фокусованих групових інтерв'ю та 7 глибинних інтерв'ю зі шкільними психологами, учителями, учнями, їх батьками, охопивши Київ і Київську область, Львів і Львівську область, Харків і Харківську область, Дніпро, Запоріжжя, Чернівці, Чернігів. Відповідно даних дослідження встановлено, що: батьки з різних регіонів зазначили негативний вплив війни на психоемоційний стан дітей та вказали приблизно однакові їх психоемоційні стани - замкнутість, страх, панічні атаки, тривожність, безсоння, перепади настрою, апатія, хронічна втома, дратівливість, знервованість, неконтрольована агресія, самоізоляція, неслухняність, депресію, розлади апетиту, хвилювання за рідних (особливо в родинах військовослужбовців), сум за домом (в родинах ВПО), брак спілкування з однолітками; ставлення до психологічної допомоги у батьків і дітей 151 позитивне; батьки для своїх дітей та самі ж діти обирають формат групової роботи через потребу в спілкуванні з однолітками, цікавим та пізнавальними способом проведення часу, особливо якщо це відбувається офлайн; діти з вразливої цільової аудиторії (родин військовослужбовців та ВПО), віддають перевагу індивідуальним консультаціям, а натомість решта респондентів зазначають ефективність групових занять бо мають подібні проблеми чи запити; діти профілактично відвідують систематичні групові заняття, що проводить практичний психолог в закладі освіти, потрапивши туди з цікавості чи за компанію з друзями, але зрозуміли користь від занять, так як мали безпечний простір для спілкування та вільного самовираження, відчули зниження тривожності та покращення емоційного стану; здобувачам освіти не подобається, коли психолог приходить до них на урок з лекцією, а хочуть чогось динамічного, практичного й комунікативного; всі респонденти зауважили, що поширенішими є послуги для ВПО, і саме вони обізнані про можливості соціально - психологічних послуг; майже в кожному місті є дитячі простори, де є психологи, які проводять індивідуальні та групові заняття для дітей [13].

Мета статті - з'ясувати нові виклики психосоціальної підтримки дітей педагогом соціальним в закладі загальної середньої освіти під час та після завершення воєнних дій; визначити дієвий інноваційний метод психосоціального відновлення дітей, що відповідає пріоритетним напрямам роботи, актуальним потребам та новим викликам сьогодення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Внаслідок широкомасштабної російської збройної агресії проти України, майже кожна дитина зазнає психотравмуючого впливу війни. Нажаль травматичний досвід отриманий в дитинстві впливає на її розвиток і подальше життя.

Результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг» та дослідження Благодійного фонду «Голоси дітей» дають чітке уявлення про стан надання послуг, потреби населення України в психологічній допомозі та соціальній підтримці, а також можливість оцінити нові виклики, що виникають перед соціально - психологічними службами, зокрема, закладу загальної середньої освіти. З висновків та рекомендацій дослідження БФ «Голоси дітей» можна виокремити актуальні потреби сімей в отриманні психосоціальних послуг дітьми в умовах війни: збільшення цільової уваги до надання психологічної допомоги дітям; групові заняття для дітей; арттерапія; безоплатні послуги; спільні групи для ВПО та місцевих жителів; заходи для зустрічей і комунікації дітей між собою, розвиток їх соціальних навичок; офлайн-формат зустрічей; навчання методів самодопомоги, заспокоєння, подолання стресу; психосоціальна підтримка та супровід дітей з родин ВПО та військовослужбовців; співпраця школи з громадськими ініціативами щодо психологічної підтримки дітей та формування в них віри в краще майбутнє.

Найкращі можливості для надання своєчасної і систематичної психосоціальної підтримки дітей шкільного віку мають заклади загальної середньої освіти (далі ЗЗСО). Здобувачі освіти проводять в школі більше 50% часу і педагогічні працівники під час освітнього процесу можуть вчасно помітити зміни в їх поведінці та психоемоційному стані. В школі учні можуть отримати підтримку, іноді таку, якої в них з різних причин вдома немає. Діти постійно перебувають під дією психотравмуючих подій через війну на території країни, що більшою чи меншою мірою впливає на їх психологічне благополуччя, тому постійно потребуватимуть соціально-психологічної підтримки під час та після воєнних дій. Важлива та відповідальна роль покладається на практичного психолога і педагога соціального.

Триваюче широкомасштабне російське військове вторгнення до України зумовило нові виклики до соціально-психологічної служби системи освіти: постійне збільшення кількості учасників освітнього процесу, які мають психотравми різного ступеня складності та потребують психосоціальної підтримки та допомоги; дефіцит практичних психологів, соціальних педагогів чи послуг психосоціального супроводу з урахуванням збільшенням кількості учасників освітнього процесу, які гостро цього потребують; недостатність знань батьків про психічне здоров'я особистості. З огляду на реальну загрозу ментальному здоров'ю учасників освітнього процесу внаслідок війни в Листі МОН України від 21.08.2023 № 1/12492-23 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році» визначено зміст та напрями роботи соціально-психологічної служби в умовах воєнних дій. В документі наголошується на забезпеченні координованої систематичної психосоціальної підтримки та практичної допомоги учасникам освітнього процесу, яку в ЗЗСО здійснюють практичний психолог і педагог соціальний (відповідно до штатних нормативів). У планах роботи фахівців має бути злагодженість дій, системність та поетапність надання соціально-психологічної підтримки, чітко розподілено та прописано і ролі, і обов'язки кожного, відповідно до посадових обов'язків, на початок навчального року з подальшим корегуванням в процесі роботи. Але в чинному документі чітко не розмежовані позиції педагога соціального для забезпечення психологічної стійкості здобувачів освіти, що є головним пріоритетом діяльності ЗЗСО в умовах воєнного часу. Тому доцільно закцентувати увагу на специфіку діяльності педагога соціального з урахуванням змін, які зазнає система освіти внаслідок воєнного стану.

Відповідно до Листа МОН України «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році» можна виокремити нові виклики надання психосоціальної підтримки учням педагогом соціальним в ЗЗСО: використання ефективних методів соціальної педагогіки; пошук дієвих засобів і методів профілактичної, просвітницької та корекційно-розвиткової роботи; знання маркерів психологічного впливу травматичних інцидентів та уміння надавати емоційну, соціальну, практичну підтримку всім учасникам освітнього процесу; створення психологічно комфортного середовища та забезпечення якісного процесу навчання для всіх учнів; своєчасна підтримка педпрацівників; просвітницька робота для всіх учасників освітнього процесу з питань збереження їх соціального благополуччя та психічного здоров'я; володіння діапазоном професійних можливостей, інструментарієм, прийомами і технологіями; пошук та застосування нових сучасних дієвих методик та підходів в професійній діяльності; особиста ініціатива; організація навчальної діяльності у формі індивідуальних чи групових занять за програмами факультативів, спецкурсів, курсів за вибором, «години педагога соціального» та гуртків соціально- педагогічного спрямування з метою стабілізації психоемоційного стану всіх здобувачів освіти; проведення діагностичної роботи у формі індивідуального чи групового соціально -педагогічного вивчення сімей з дітьми «вразливих категорій» та «групи ризику»; консультування та підтримка сімей та/чи окремих осіб із посттравматичним стресовим розладом; інформування членів родини про різні типові реакції, зокрема про симптоми (за згодою особи з ПТСР), надання практичних рекомендацій отримання ефективної допомоги; інформування про групи підтримки, заохочення їх відвідування; перенаправлення до спеціалістів; опрацювання зі здобувачами освіти неефективних реакцій на стрес та напрацювання механізмів стресостійкості, навчання технік зцілення, що допоможуть впоратися з наслідками травматичних подій і запобігти розвитку проблеми надалі; налагодження зв'язків з представниками громадських та міжнародних організацій, що працюють у сфері психічного здоров'я; підвищення професійної компетентності щодо оволодіння сучасними технологіями психосоціальної допомоги; навчання дітей, як жити в злагоді із самим собою та з іншими та як взаємодіяти зі світом, щоб отримувати задоволення від життя. Отже, ключовим серед окреслених в документі викликів є пошук сучасних ефективних методів соціально-педагогічної роботи.

Аналізуючи подані вище потреби, пріоритетні напрями роботи та ефективні методи, у професійному арсеналі педагога соціального для психосоціального відновлення та підтримки здобувачів освіти у період воєнного та повоєнного часу, можна беззаперечно визначити універсальний, гнучкий та такий, що має переваги над іншими - це метод арттерапії.

Потенціал та ресурси арттерапії можуть забезпечити реалізацію сенсу, що вкладають в поняття «психосоціальна підтримка». У широкому значенні означає напрям соціальної роботи, головна мета якого - це надання першої психологічної допомоги, соціальної підтримки тим, хто перебуває у важкій життєвій ситуації; організація комплексу заходів для ефективної адаптації осіб в змінених умовах життєдіяльності. У вузькому значенні його суть полягає в діяльності, що спрямована на відновлення рівноваги, пошуку внутрішніх та зовнішніх ресурсів для подолання складних життєвих обставин. Відповідно з «Керівництвом МПК з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації», вважають, що психосоціальна підтримка полягає у створенні сприятливого соціально-психологічного середовища та проведенні психоедукації з метою кращого розуміння впливу травматичних подій на власний психоемоційний стан [14].

Арттерапія, як метод зцілення за допомогою творчого самовираження, може екологічно вирішити мету психосоціальної підтримки. О. Вознесенська, зазначає, що саме через творчість можливе відновлення та створення власних ресурсів; укріплення впевненості у власних силах; налагодження та побудова нових контактів з іншими; подолання психотравм [15]. Арсенал арттерапевтичних технік дозволяє ефективно спланувати роботу педагогу соціальному в межах функціональних обов'язків відповідно до пріоритетних напрямів роботи, актуальних потреб та нових викликів сьогодення.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, арттерапія і є тим дієвим інноваційним методом у роботі з дітьми, які пережили травматичні події, перебувають в ситуації невизначеності, стресі чи напрузі; ефективна і в індивідуальній, і в груповій роботі; підходить для дітей всіх вікових категорій; доступна незалежно від інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей; досяжна для застосування в умовах ЗЗСО; вирішує достатньо широкий спектр проблем під час та після завершення воєнних дій [16].

Надзвичайно важливо в подальшій роботі виокремити саме ті напрями, матеріали, техніки та вправи, які можна ефективно застосовувати педагогу соціальному в ЗЗСО, щоб уникнути ризиків повторної травматизації через необізнаність фахівця з особливостями арттерапії. Так як надання психосоціальної підтримки в закладі освіти передбачає здійснення комплексного і системного підходу, то необхідно проаналізувати етапи стратегії здійснення інтервенції. Слід обрати й обґрунтувати модель арттерапії, що стане найкращою для психосоціального відновлення в роботі з дитиною чи групою дітей в умовах ЗЗСО.

Список використаних джерел

1. Лист МОН від 21.08.2023 №1/12492-23 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2023/2024 навчальному році».

2. Корнієнко І. О., Лісовецька І. М., Луценко Ю. А., Романовська Д. Д. Досвід надання допомоги дітям і сім'ям - жертвам військового конфлікту : практ. посіб. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. - 152 c.

3. Лунченко Н.В., Мельник А.А., Панок В.Г., Ткачук І.І. Діяльність психологічної служби у системі освіти з надання допомоги дітям і сім'ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. - 105 с.

4. Плетка О. Психосоціальна підтримка підлітків, що пережили страхіття війни : методичний посібник. - К.: Центр реадаптації та реабілітації «ЯРМІЗ», 2022. - 54 с.

5. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / за ред. В. Г. Панок - Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. - 84 с.

6. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім'ям з дітьми зі Сходу України : посіб. для практиків соціальної сфери / за ред. Волинець Л.С. - К. : ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. - 72 с.

7. Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах : навч.-метод. посіб. / заг. ред.: Чернобровкін В. М., Панок В. Г. - Київ : Унів. Вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. - 208 с.

8. Організація соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів / заг. ред. Ю.А. Луценко. - Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. - 128 с.

9. Психосоціальна підтримка в кризовій ситуації : методичний посібник для педагогів / упоряд. С. Богданов, О. Залеська. - К. : Пульсари. - 2018. - 76 с.

10. Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник / за ред. Т. М. Титаренко, М. С. Дворник / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. - Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. - 154 с.

11. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу : навчально-методичний посібник. / упоряд. Андрєєнкова В. Л. та ін. - К., 2023. - 149 с.

12. Проблеми українських дітей під час війни: ІІ хвиля (29 жовтня - 2 листопада 2023) Соціологічна група «Рейтинг» : веб-сайт.

13. Звіт за результатами дослідження «Психосоціальні послуги для сімей з дітьми: потреби, потреби, ставлення та досвід отримання» / Київ, 2023.

14. Керівництво МПК з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації - Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. - 216 с.

15. Вознесенська О.Л. Ресурси арт-терапії на допомогу вимушеним переселенцям : практичний посібник. / К. : Human Rights Foundation, 2015. - 50с.

16. Руденко Ю. Ю. Арт-терапія у соціальній роботі. Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка : веб-сайт.

Размещено на Allbest.ru