Психологічна компетентність менеджера освітнього закладу в умовах змішаного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Психологічна компетентність менеджера освітнього закладу в умовах змішаного навчання

Гальцева Тетяна Олексіївна доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної та соціальної психології,

Хватова Олена Григорівна аспірантка кафедри публічного управління та права

Анотація

Для успішного процесу інновацій, оновлення та реформування освітньої системи необхідно модернізувати освітній менеджмент та підвищити психологічний рівень управлінських навичок керівників на всіх рівнях, включаючи заклади загальної середньої освіти. Загальна середня освіта перетворюється на нову структуру та зміст, відповідно до концепції Нової української школи та Закону про освіту. Це вимагає зовсім нового підходу до керівництва та управління освітнім закладом, використовування психологічних підходів, інноваційних методів, управління та впроваджування нових етичних стосунків, що передбачають партнерські взаємовідносини.

Робота керівника повинна бути регламентована, але водночас вимагається творчість, нестандартність і злагодженість дій, які можливі лише за умови розвитку особистості керівника, його мотиваційної сфери та ціннісних орієнтацій. Модерний керівник повинен єднати уніфіковані практики з креативними рішеннями для досягнення успіху в різних сферах праці.

В даній статті аналізується важливий аспект сучасної освіти - психологічна компетентність керівника закладу освіти в контексті змішаного навчання. Змішане навчання сполучає традиційні методи та сучасні технології для підвищення якості освіти. В закладі освіти керівник (менеджер) виконує ключову роль у впровадженні та успішній реалізації змішаного навчання. Для цього він повинен володіти низкою компетентностей, особливо психологічною, включаючи здатність розуміти потреби здобувачів освіти і викладачів, розвивати комунікативні навички, вміти підтримувати мотивацію всіх учасників освітнього процесу, бути стресостійким, самоефективним, іпостійно розвиватися особистісно та професійно.

Стаття досліджує важливість зазначених аспектів, створюючи корисне джерело інформації для тих, хто цікавиться сучасними підходами до управління освітою та психологічною підготовкою керівників освітніх закладів.

Ключові слова: психологічна компетентність, змішане навчання, керівник закладу освіти

Abstract

Haltseva Tetiana Oleksiivna Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Head of the Department of general and social psychology

Khvatova Olena Hryhorivna PhD student of Department of Public Administration and Law, Communal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» of Dnipropetrovsk Regional Council

PSYCHOLOGICAL COMPETENCE OF AN EDUCATIONAL INSTITUTION MANAGER IN THE CONTEXT OF BLENDED LEARNING

For the successful implementation of innovations, updates, and reforms in the educational system, it is necessary to modernize educational management and enhance the psychological level of managerial skills at all levels, including secondary educational institutions. General secondary education is being transformed into a new structure and content in accordance with the concept of the New Ukrainian School and the Law on Education. This requires a completely new approach to leadership and management of educational institutions, using psychological approaches, innovative methods, and implementing new ethical relationships that involve partnership.

The work of a leader should be regulated, but at the same time, it requires creativity, non-standard thinking, and coordinated actions, which are possible only with the development of the leader's personality, their motivational sphere, and value orientations. A modern leader must combine standardized practices with creative solutions to achieve success in various fields of work.

This article analyzes an important aspect of modern education - the psychological competence of the educational institution manager in the context of blended learning. Blended learning combines traditional methods and modern technologies to improve the quality of education. In an educational institution, the manager plays a key role in the implementation and successful realization of blended learning. To do this, they must possess a range of competencies, especially psychological ones, including the ability to understand the needs of learners and teachers, develop communication skills, support motivation, be resilient to stress, and continuously develop personally and professionally.

The article explores the importance of these aspects, providing a valuable source of information for those interested in modern approaches to educational management and the psychological preparation of educational institution managers.

Keywords: psychological competence, blended learning, educational institution leader.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку України характеризується значними соціальними, економічними та політичними змінами. Відбувається запроваджування низки освітніх реформ. Керівники навчальних закладів відіграють ключову роль у прямій реалізації цих змін. Однією з найважливіших функцій керівників є успішне впровадження та функціонування змішаного навчання, яке поєднує традиційні методи з використанням інноваційних технологій.

У контексті змішаного навчання роль керівника навчального закладу надзвичайно важлива. Керівник (менеджер) відповідає за успішне впровадження та оптимальне функціонування цієї форми навчання. Однак існують різні психологічні аспекти, які впливають на їхню діяльність в умовах змішаного навчання. Проблема полягає у визначенні важливості психологічної компетентності керівника освітнього закладу у контексті змішаного навчання. освітній психологічний навичка навчання

Ця компетентність включає розуміння психологічних потреб як здобувачів освіти, так і викладачів, розвиток комунікативних навичок для ефективного спілкування в онлайн та оф-лайн середовищах, підтримку мотивації учасників освітнього процесу, здатність ефективно реагувати на стресові ситуації, а також неодмінний саморозвиток для вдосконалення адміністративних навичок та інше.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні та практичні аспекти реалізації змішаного навчання детально розглядаються в роботах вітчизняних та зарубіжних учених, серед яких А. Стрюк, О. Рафальська, Н. Рашевська, М. Хорн, Х. Стейкер, К. Кеннеді, Е. Пауел, Б. Ребіт, С. Патрік та інші. Відповідно до К. Бугайчук, В. Кухаренко, І. Столяренко, питання професійної управлінської компетентності керівника освітнього закладу знаходиться в центрі уваги численних наукових досліджень. Серед відомих праць на цю тему можна відзначити М. Голованя, Л. Даниленка, Н. Заворо- тинської, Л. Карамушки, С. Квятковського, В. Мельника, І. Міщенка, А. Пивоварова, С. Стойкова.

Проте аналіз наукової літератури та наявних досліджень у галузі психологічної компетентності керівника освітнього закладу вказує, що на сьогоднішній день не існує чіткого та єдиного підходу щодо визначення структури та основних складників цієї компетентності.

Мета статті. Мета статті полягає в аналізі психологічної компетентності керівників освітніх закладів в контексті впровадження змішаного навчання.

Виклад основного матеріалу

Втілення нових реформ, інноваційного оновлення освіти, ставлять нові вимоги до професіоналізму керівників освітніх закладів.

Вдала діяльність навчального закладу залежить від професіоналізму, особистих якостей та керівницьких здібностей його керівника. Сучасні керівники освітніх закладів відіграють ключову роль у навчальному процесі. Керівник повинен бути здатним вирішувати різноманітні управлінські завдання та піднімати заклад на новий рівень, а не лише управляти його традиціями та структурою. Це ставить вимоги до компетентності керівника освітнього закладу.

Керівнику освітнього закладу варто володіти певними управлінськими компетентностями: стратегічне управління, лідерські якості, фінансове управління, вміння вирішувати конфлікти, вміння адаптуватися до нових викликів та технологічних інновацій, гнучкість та толерантність до невизначенності, самоосвіта та особистісний розвиток та ін.

На думку вітчизняних авторів О.І. Бондарчук, Н.М. Бібік, Л.Н. Ващенко актуально розрізняти поняття «компетентність», «компетенції» та «компетентний». Компетентність визначається, як здатність задовольняти індивідуальні або суспільні вимоги для виконання певної діяльності чи завдання. Вимога визначає внутрішню структуру компетентності, включаючи знання, пізнавальні та практичні навички, установки та емоції, цінності та етику, мотивацію. Компетенція - це внутрішні психічні структури (здібності, схильності), які є властивими людині. Компетентний (від лат. competens - належний, придатний) - це: 1) досвідчений в певній галузі, якомусь питанні, 2) повноважний, повноправний приймати рішення з якогось питання. Тобто, компетентність - це обізнаність, інформованість, авторитетність, а компетенція (лат. competentia, от competo - взаємно хочу; відповідаю, подхожую): 1) коло повноважень будь-якої установи чи особи, 2) коло питань, в яких людина має знання та досвід [5].

На думку Ю. М. Швалба, термін «компетенція» більш сильно акцентує соціальний аспект діяльності суб'єкта і фіксує зовнішні цілі і засоби діяльності. З іншого боку, «компетентність» визначається як здатність суб'єкту вирішувати конкретний клас завдань. [ 7, с.89].

Компетентність - це міра освіченості людини, яка дозволяє їй здійснювати дії в різноманітних проблемних ситуаціях. Компетентність - це сукупність знань, навичок, вмінь, досвіду і особистих якостей, яка дозволяє особі ефективно виконувати певну роботу, розв'язувати завдання і досягати конкретних цілей. Компетентність залежить не тільки від рівня теоретичних знань, а й від уміння застосовувати ці знання в практичних ситуаціях. У сучасному українському тлумачному словнику компетентність визначається як «особа, яка володіє певним обсягом знань, які дають їй змогу судити про щось і висловлювати переконливу й авторитетну думку». [6, с. 445].

У зарубіжній літературі поняття «компетентність» використовується як характеристика кінцевої мети навчання й інтегральне утворення в структурі моделі фахівця.

Компетентності директора закладу загальної середньої освіти - це системний комплекс науково-філософських, суспільно-політичних, психолого- педагогічних, предметних і соціально-функціональних знань і вмінь, а також пов'язаних з ними якостей особистості, необхідних для ефективної професійної діяльності. діяльність. .

Під компетенціями керівника закладу освіти розуміють сукупність теоретичних і методичних, нормативних положень, наукових знань, організаційних, методичних і технічних умінь, необхідних людині для виконання покладених на неї функцій.

Багато науковців вважають, що управлінська здатність керівника закладу загальної середньої освіти - це ступінь готовності до виконання професійної діяльності та є єдність психологічної, теоретичної та практичної підготовки до виконання управлінської діяльності відповідно до конкретних вимог. і завдання. Аналізуючи безпосередньо зміст психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління, Л. Карамушка [5] включає в її структуру наступні складові:

мотиваційна - це характер мотивацій та ціннісних орієнтацій, які лежать в основі мотиваційного профілю фахівця, що впливає на сприйняття соціальних установок під час розгортання професійної кризи;

когнітивна - вказує на знання специфіки особистісно-професійного самовизначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів, мотивів вибору професії, професійних цілей, особливостей образу професійної діяльності фахівця;

емоційно-регулятивна - вміння емоційно ставитися і оцінювати себе як професіонала, здатність адекватно переживати професійні труднощі, виявляти емоційну стійкість, толерантність до невизначеності;

особистісна - характеризується зв'язками і відносинами, в яких проявляється особистісно-професійна позиція, ступінь зацікавленості в спілкуванні з колегами тощо.

Змішане навчання (або blended learning) - це педагогічна модель, яка поєднує традиційні методи навчання з використанням сучасних технологій інформаційного навчання. Ця модель використовує як очні, так і дистанційні форми навчання, щоб оптимально поєднати переваги обох підходів. Змішане навчання включає в себе різні формати, такі як відеоуроки, інтерактивні завдання, самостійна робота здобувачів освіти, обговорення в онлайн форматі та очні зустрічі з викладачем. Такий підхід дозволяє індивідуалізувати навчання, забезпечувати більшу гнучкість та створювати більш ефективне навчальне середовище для здобувачів освіти.

Змішане навчання стає все більш популярним в освіті сьогодні і використовується на всіх рівнях від початкової школи до вищої освіти та корпоративного навчання.

У таких умовах, керівникам закладів освіти потрібно володіти психологічною компетентністю для успішного впровадження та управління змішаним навчанням. На наш погляд психологічна компетентність керівника в контексті змішаної освіти має включати:

Розуміння потреб учасників навчального процесу. Керівник повинен мати чітке уявлення про потреби студентів та викладачів у змішаному навчанні, їхні мотиваційні фактори та індивідуальні особливості.

Розвиток комунікативних навичок. Змішане навчання передбачає використання різних комунікаційних платформ та інструментів. Менеджери освіти повинні володіти навичками спілкування, які дозволять їм ефективно спілкуватися зі здобувачами освіти, викладачами та іншими зацікавленими сторонами.

Підтримка мотивації. Психологічна компетентність керівника полягає в здатності стимулювати здобувачів освіти і викладачів для досягнення високих результатів в навчанні та викладанні. Викладачі повинні бути здатні створювати різні мотиваційні програми для стимулювання навчання та розвитку учасників освітнього процесу.

Управління стресом та конфліктами. Управлінська діяльність вимагає високого розумового, інформаційного та емоційного напруження. Керівник повинен бути здатним ефективно працювати в умовах тиску і стресу. Особливо в сучасному освітньому середовищі, де можуть виникати численні виклики і проблеми, керівнику потрібно вміти зберігати спокій і приймати рішення в об'єктивний спосіб. Важливо уміти керувати власними емоціями для побудови позитивних міжособистісних відносин, вирішення конфліктів і створення психологічно здорового середовища.

Саморозвиток та вдосконалення. Бажання і здатність до постійного вдосконалення особистісної та професійної компетентності, включаючи оволодіння новими педагогічними технологіями та методиками. Менеджер (керівник) закладу освіти має перебувати в постійному пошуку нових ідей та рішень, володіти творчим і стратегічним мисленням, здатністю до цілепокла- дання, вміти переконувати і вселяти віру в підлеглих, постійно навчатися, підвищувати рівень власної професійної майстерності, бути самоефективним щодо власного розвитку та управління педагогічною системою освітньої організації. Навчальна самоефективність керівника - це суб'єктивне очікуванням успіху, сприяє перетворенню особистості на суб'єкт власного розвитку, що здатний ефективно застосовувати навчальні компетентності для розв'язання особистісних та професійних завдань [2].

Розвиток психосоціальної підтримки. Керівник має сприяти впровадженню програм і ініціатив, спрямованих на покращення психосоціальної підтримки учнів і педагогічного персоналу.

Запобігання явищу професійного вигорання. Керівник має запобігати власному професійному вигоранню та вигоранню педагогів, що призводить до деформацій особистості та розвитку консерватизму.

Розвиток психологічної культури закладу освіти. Менеджер має сприяти створенню психологічної культури в закладі освіти, яка підтримує взаємодію, емоційний розвиток і психологічний комфорт.

Роль керівника закладу освіти в збереженні ментального здоров'я учасників освітнього процесу також надзвичайно важлива, оскільки школа є одним із ключових місць, де формується психічне та емоційне благополуччя дітей і підлітків. Збереження ментального здоров'я здобувачів освіти вимагає від керівника володіння психологічними знаннями з питань резильєнтності, життєстійкості, уміння надати психологічну допомогу в ситуації стресу та невизначеності. Менеджер освіти має дбати про створення психологічно безпечного освітнього середовища, де діти відчувають підтримку та повагу один до одного. Це включає в себе профілактику булінгу та інших форм насильства, а також розвиток культури взаємоповаги. Керівник також повинен сприяти розвитку навичок емоційного і соціального інтелекту серед учнів, щоб вони могли краще розуміти та керувати своїми емоціями і відносинами з іншими.

Інклюзивний підхід відіграє дуже важливу роль в освіті. Керівник повинен мати знання про принципи і цінності інклюзивної освіти, а також здатність пояснювати їх іншим учасникам освітнього процесу, сприяти створенню культури, де різноманітність розглядається як цінність, а не як проблема. Психологічна компетентність керівника у питаннях інклюзивного підходу є важливою для створення відкритого, справедливого і ефективного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу, незалежно від їхніх потреб і можливостей.

Розширення включення психологічної освіти в навчальні програми та програми професійного розвитку керівників стає все більш необхідним. Компетентність у психологічних аспектах змішаного навчання має бути гнучкою і готовою до адаптації до змін у сфері освіти та вимог ринку праці.

Успішне впровадження змішаного навчання вимагає від керівників освітніх закладів навичок і розуміння психологічних аспектів, що впливають на навчання та освітнє середовище. Психологічна компетентність керівників закладів освіти є важливою складовою їхньої професійної компетентності, оскільки вона визначає їхню здатність ефективно співпрацювати з учнями, вчителями, батьками та іншими учасниками освітнього процесу. Тож сучасна освіта ставить перед закладами освіти та їхніми керівниками нові виклики, і вміння ефективно керувати психологічними аспектами освітнього процесу. Забезпечення психологічної підтримки, психосоціального благополуччя учнів і педагогів - це ключові завдання для керівників шкіл, і вони вимагають від них психологічної компетентності.

На майбутнє, ця компетентність буде ключовою для забезпечення успіху у сучасному освітньому середовищі.

Висновки

Психологічна компетентність керівника є вагомим аспектом успішного впровадження та управління закладом освіти який впроваджує змішане навчання. Вона дозволяє керівникам створювати психологічно безпечну та стимулюючу освітню середу для всіх учасників навчального процесу, сприяючи покращенню якості освіти та досягненню успіху у навчанні. Змішане навчання вимагає від учасників адаптації до нових методів навчання та технологій, і психологічний аспект грає важливу роль у цьому процесі. Керівник повинен враховувати психологічні чинники, що впливають на ефективність роботи навчального закладу, вміти управляти мотивацією здобувачів освіти та педагогів, а також вміти підтримувати позитивний психологічний клімат серед учасників освітнього процесу.

Психологічна компетентність керівника також включає в себе навички спілкування, управління стресом та конфліктами, які можуть виникнути під час впровадження змішаного навчання. Керівник має підтримувати учнів і педагогів у цьому процесі, вирішувати психологічні проблеми, які можуть виникнути, і сприяти позитивному взаємодії між всіма учасниками навчального процесу.

Література

1. Бугайчук К. Л. Змішане навчання: теоретичний аналіз та стратегія впровадження в освітній процес вищих навчальних закладів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2016. № 4, т. 54. С. 1 -18.

2. Гальцева Т.О. Навчальна самоефективність дорослих: витоки, психологічні механізми, детермінанти: монографія. К.: «Хай-Тек Прес», 2017. 384 с.

3. Теорія та практика змішаного навчання : монографія Кухаренко В. М. та ін. Харків: Міськдрук. НТУ ХПІ, 2016. 284 с.

4. Столяренко І. С. Особливості організації змішаного навчання у підготовці майбутніх учителів інформатики. Інформаційні технології в освіті. 2015. № 24. С. 138 - 146.

5. Бондарчук О.І., Карамушка Л.М., Москальова А.С. Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. посібник . К. : Наук. світ, 2012. 192 с

6. Великий тлумачний словник української мови / Уклад . і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ " Перун", 2004. 1440 с.

7. Швалб Ю. М. Методология и теория экспертной деятельности: психологические аспекты: монография. К.: «Основа», 2013. 240 с.

References

1. Bugaichuk K. L. (2016). Zmishane navchannya: teoretychnyy analiz ta stratehiya vprovadzhennya v osvitniy protses vyshchykh navchal'nykh zakladiv. [Blended learning: theoretical analysis and implementation strategy in the educational process of higher educational institutions.]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. 2016 № 4, t. 54. S. 1 -18.

2. Galtseva T.O. Navchalna samoefektivnIst doroslih: vitoki, psihologIchnI mehanIzmi, determinants monografIya. K.: «Hay-Tek Pres», 2017. 384 s.

3. Kukharenko V. M (2016). Teoriya ta praktyka zmishanoho navchannya. [Theory and practice of blended learning]. monohrafiya Kukharenko V. M. ta in. Kharkiv: Mis'kdruk. NTU KHPI, 2016 284 s.

4. Stolyarenko I. S. (2015). Osoblyvosti orhanizatsiyi zmishanoho navchannya u pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv informatyky. [ Peculiarities of the organization of blended learning in the training of future informatics teachers.] Informatsiyni tekhnolohiyi v osviti. 2015. № 24. S. 138 - 146.

5. O.I. Bondarchuk, L.M. Karamushka, A.S. Moskal'ova (2012). Formuvannya psykholohichnoyi kompetentnosti kerivnykiv zakladiv osvity v systemi pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity. [Formation of psychological competence of heads of educational institutions in the system of postgraduate pedagogical education: scientific method. manual] Nauk. svit, 2012. 192 s

6. Velykyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy / Uklad . i holov. red. V.T. Busel. K.; Irpin': VTF " Perun", 2004. 1440 s.

7. Shvalb Yu. M. Metodologiya i teoriya ekspertnoy deyatelnosti: psihologicheskie aspektyi: monografiya. K.: «Osnova», 2013. 240 s.

Размещено на Allbest.ru