Застосування сучасних інформаційних технологій під час дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Національний університет оборони України

Вінницький національний аграрний університет

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Андрощук Ігор Петрович доктор педагогічних наук, професор,

Заїка Людмила Анатоліївна кандидат педагогічних наук, старший дослідник

Макаров Зоріслав Юрійович кандидат філософських наук,

старший викладач кафедри історії України та філософії

м. Хмельницький, м. Київ, м. Вінниця

Анотація

У силу того, що освіта є одним з основних прав людини, фундаментом зміцнення миру та фактором сталого розвитку, ЮНЕСКО розглядає цей напрямок діяльності як своє першочергове завдання. У рамковій програмі дій «Освіта-2030» сформульовано керівні принципи щодо здійснення цієї амбітної мети та зобов'язання держав у цій галузі.

Цифрові технології дозволяють з високою швидкістю та за низьких витрат компонувати та передавати інформацію у великих масштабах. Завдяки сховищам інформації обсяг доступних знань різко збільшився. Обробляючи інформацію, машини дозволяють учням отримувати миттєвий зворотний зв'язок та адаптувати темп і курс навчання: учні можуть самі визначати послідовність вивчення матеріалу відповідно до свого досвіду та особливостей. Засоби обміну інформацією знижують витрати, пов'язані із взаємодією та спілкуванням. Такі технології мають величезний потенціал, проте багато інструментів не розраховані на застосування в освіті. Недостатньо уваги приділяється тому, яким чином вони застосовуються в освіті, і ще менше - тому, як їх слід застосовувати у різних освітніх контекстах.

Говорячи про справедливість та інклюзивність, ІКТ, і цифрові технології зокрема, допомагають знижувати пов'язані з отриманням освіти витрати для деяких груп населення, що перебувають у несприятливому становищі, а саме жителів віддалених районів, переміщених осіб, а також тих, хто стикається з труднощами в навчанні, або кому не вистачає часу. Однак, незважаючи на стрімке поширення цифрових технологій, існують значні відмінності в доступі до них. Вартість багатьох технологій швидко знижується, але для деяких вони все ще залишаються надто дорогими. Нерівність у доступі до технологій ускладнює існуючу нерівність у доступі до освіти, що стало особливо очевидним під час закриття шкіл у зв'язку з пандемією COVID-19.

Ключові слова: цифрові технології, дистанційне навчання, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), освіта, сталий розвиток.

Annotation

Androshchuk Ihor Petrovich doctor of science in pedagogy, full professor, professor of the department of technological and professional education and decorative arts, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi

Zaika Liudmyla Anatolyivna candidate of pedagogical sciences, senior researcher, senior researcher of simulation center, National Defense University of Ukraine, Kyiv,

Makarov Zorislav Yuriyovych PhD of Philosophy, Senior Lecturer at Department History of Ukraine and Philosophy, Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia

APPLICATION OF MODERN INFORMATION TECHNOLOGIES DURING DISTANCE EDUCATION

Due to the fact that education is one of the basic human rights, the foundation of strengthening peace and a factor of sustainable development, UNESCO considers this area of activity as its primary task. The framework action program "Education-2030" formulates the guiding principles for the implementation of this ambitious goal and the obligations of states in this field.

Digital technologies make it possible to compose and transmit information on a large scale at high speed and at low costs. Thanks to information repositories, the amount of available knowledge has increased dramatically. By processing information, machines allow students to receive instant feedback and adapt the pace and course of learning: students can determine the sequence of studying the material according to their experience and characteristics. Information sharing tools reduce the costs associated with interaction and communication. Such technologies have enormous potential, but many tools are not designed for use in education. Not enough attention has been paid to how they are applied in education, and even less to how they should be applied in different educational contexts.

In terms of equity and inclusion, ICTs, and digital technologies in particular, help reduce the costs of education for some disadvantaged populations, such as those living in remote areas, displaced people, and those facing hardship in education, who do not have enough time or who have missed relevant opportunities in the past. However, despite the rapid spread of digital technologies, there are significant differences in access to them. The cost of many technologies is rapidly decreasing, but for some they are still too expensive. Inequalities in access to technology compound existing inequities in access to education, which has become particularly evident during school closures due to the COVID-19 pandemic.

Keywords: digital technologies, distance learning, information and communication technologies (ICT), education, sustainable development.

Постановка проблеми

Значні досягнення в галузі технологій, особливо цифрових, стрімко перетворюють світ. Системам освіти важко адаптуватися до стрімких темпів розвитку технологій. Країни починають встановлювати пріоритети у сфері розвитку цифрових навичок у рамках навчальних програм та стандартів оцінки. У всьому світі 54% країн мають стандарти щодо цифрових навичок, проте багато з них було розроблено недержавними, в основному комерційними структурами. У багатьох учнів недостатньо можливостей для практичної роботи з цифровими технологіями у школі. Навіть у найбагатших країнах світу лише близько 10% учнів 15-річного віку використовують цифрові пристрої понад годину на тиждень на уроках математики та природознавства. Онлайновий контент виробляється панівними групами, що впливає на доступ до нього. Майже 90% контенту у сховищах вищих навчальних закладів, що мають колекції відкритих освітніх ресурсів, було створено у Європі та Північній Америці; 92% матеріалів у глобальній бібліотеці OER Commons представлено англійською мовою. Брати участь у масових відкритих онлайнових курсах можуть в основному особи, які вже мають певну освіту, і учні з більш багатих країн. Найбільш швидкі темпи впровадження цифрових технологій характерні для вищої освіти, яке найбільше перетворюється під їх впливом. У 2021 році у масових відкритих онлайнових курсах взяли участь понад 220 мільйонів учнів[1].

Однак необхідно визначити, якою мірою технології трансформують освіту. Зміни, пов'язані з використанням цифрових технологій, є поступовими, нерівномірними і більш-менш значущими залежно від умов. Застосування цифрових технологій залежить від конкретного співтовариства та соціально- економічного рівня, бажання та підготовленості вчителів, рівня освіти та доходу країни. За винятком найтехнологічніше розвинених країн, у широких масштабах комп'ютери та інші пристрої у навчальних закладах не використовуються. Застосування технологій не є повсюдним і найближчим часом таким не стане. Крім того, дані про їх вплив мають неоднозначний характер: певні види технологій, як визначається, ефективні у покращенні певних видів навчання. Пов'язані з використанням цифрових технологій короткострокові та довгострокові витрати значно недооцінені [2]. Групи населення які перебувають у найбільш несприятливому становищі, зазвичай, позбавлені можливості користуватися перевагами цих технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Глобальний порядок денний в галузі освіти на період до 2030 року ЮНЕСКО як спеціалізованій установі Організації Об'єднаних Націй в галузі освіти було доручено керівництво та координація діяльності, пов'язаної із здійсненням порядку денного «Освіта- 2030», який є частиною глобальних зусиль щодо викорінення до 2030 року убогості і злиднів за допомогою реалізації 17 цілей у сфері сталого розвитку. Освіті, що має найважливіше значення для досягнення всіх цих цілей, присвячена окрема мета - Мета 4, спрямована на «забезпечення всеосяжної та справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання протягом усього життя для всіх» [3].

Формулювання цілей статті

Дискусії про освітні технології зосереджені швидше на технологіях, а не на освіті. Насамперед необхідно визначити найважливіші завдання у галузі освіти. Як основу для дискусій слід розглянути такі три проблемні аспекти:

¦ Справедливість та інклюзивність: чи сумісне здійснення прав людини на вибір бажаної освіти та повну реалізацію свого потенціалу за допомогою освіти з метою забезпечення справедливості? Якщо ні, то як освіта може вирішити цю суперечність?

¦ Якість: чи сприяють зміст освіти та відповідні послуги досягненню суспільством цілей у сфері сталого розвитку? Якщо ні, то як освіта може допомагати учням як набувати знання, а й ставати провідниками змін?

¦ Ефективність: чи сприяє нинішня організаційна структура навчання у навчальних закладах досягненню справедливості та забезпечення якості? Якщо ні, то як освіта може забезпечити баланс між індивідуалізованим навчанням та необхідністю соціалізації?

Виклад основного матеріалу

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) почали застосовувати в освіті 100 років тому з моменту популяризації радіо в 1920-х роках. Однак саме цифрові технології, впроваджені в останні 40 років, мають найбільший потенціал для трансформації освіти. Виникла ціла індустрія освітніх технологій, орієнтована на розробку та розповсюдження навчального контенту, систем управління навчанням, програм для вивчення мов, технологій доповненої та віртуальної реальності, персоналізованих програм наставництва та інструментів тестування. Останні досягнення в галузі штучного інтелекту розширили можливості інструментів освітніх технологій, що спричинило припущення про здатність технологій замінити людську взаємодію в освітньому процесі.

В останні 20 років учні та педагоги, а також навчальні заклади почали широко застосовувати інструменти цифрових технологій. За період 2012-2021 років кількість учасників масових відкритих онлайнових курсів досягла щонайменше 220 мільйонів осіб. Додаток для вивчення мов Duolingo у 2023 році налічував 20 мільйонів щоденних активних користувачів, а сторінки сайту «Вікіпедія» у 2021 році переглядали 244 мільйони разів на день. Згідно з результатами проведеного в 2018 році дослідження в рамках Програми міжнародної оцінки успішності учнів (ПМОУ) у країнах - членах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) 65% учнів 15-річного віку відвідували школи, в яких, на думку директорів, вчителі мали необхідні технічні та педагогічними навичками для впровадження цифрових пристроїв у навчальний процес та 54% - школи, в яких була ефективна платформа підтримки онлайнового навчання; передбачається, що під час пандемії COVID-19 ці показники збільшилися. У всьому світі частка користувачів інтернету зросла з 16% у 2005 році до 66% у 2022 році. У 2022 році приблизно в половині молодших середніх шкіл світу використовувався інтернет у навчальних цілях [2]. Впровадження цифрових технологій призвело до численних змін в освіті та навчанні. Набір базових навичок, які молоді люди повинні опанувати в школі, принаймні в багатих країнах, розширився і тепер включає широкий спектр нових компетенцій, що дозволяють орієнтуватися в цифровому просторі. У багатьох навчальних закладах паперові носії поступаються місцем електронним, а ручки та олівці - комп'ютерним клавіатурам. Умови, що склалися у зв'язку з пандемією COVID-19, можна розглядати як природний експеримент, коли практично відразу цілі системи освіти перейшли в режим онлайн. Найбільш високі темпи впровадження цифрових технологій притаманні вищій освіті, де кампуси змінюються онлайновими платформами управління. У управлінні освітою дедалі ширше використовується аналіз даних. Технології відкривають доступом до широкого спектру можливостей інформаційного навчання.

На сучасному етапі найбільше впливають на розвиток ІКТ в освіті: Закон України «Про основні положення розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» та результати реалізації Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці» на 2006-2010 рр., що визначила план дій щодо розвитку ІКТ для освітньої сфери. При Верховній Раді України створено та функціонує Консультативна рада з питань інформатизації; при Кабінеті Міністрів України створено Міжгалузеву раду з питань розвитку інформаційного суспільства; при Міністерстві освіти та науки України створено: Український інститут інформаційних технологій в освіті, УІІТО (на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»); Координаційна рада з питань дистанційного навчання; Науково-технічна рада Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці» на 2006-2010 роки.

Портал Міністерства освіти України (http://www.mon.gov.ua/ua/) включає розділи: загальну освіту, вищу освіту, середню професійну освіту, дистанційну освіту та ін. Сторінка порталу Дистанційне навчання містить посилання на сайти 29 центрів дистанційного навчання в Україні. Розділ «Загальна освіта» включає колекцію навчальних планів та матеріалів для всіх ступенів навчання. З 2005 р. по 2010 р. Український інститут інформаційних технологій в освіті виконав низку проектів щодо створення умов для широкого використання можливостей ІКТ у школах. У 2007 р. розпочалася реалізація проекту «Міжнародна українська школа» (http://ukrintschool.org.ua/main.html). Результатом проекту є забезпечення доступу до загальної середньої освіти українським дітям, які з різних причин перебувають за межами України. Офіційний дитячий портал України (http://children.kmu.gov.ua/) знайомить молодших школярів із країною.

В Інтернеті представлені Освітній портал «Учбові заклади України» (http://vipdnevnik. com/) Довідкових мережевих освітніх ресурсів в Україні (http://catalogi.ua/), Портал для шкіл (http://www.repetitor.ua/books/). У січні 2009 р. стартував проект «UkrELib - Електронна бібліотека: створення Центрів знання в університетах України» (http://www.library.ukma.kiev.ua/). На даний момент 26 університетів України є членами Європейської асоціації університетів. Засновано Асоціацію університетів України: 26 університетів - засновників підписали Ольвійську Декларацію університетів України "Академічні свободи, університетська автономія, освіта та наука для сталого розвитку".

Функціонує Українська науково-освітня мережа УРАН, створена за рішенням Міністерства освіти України та Національної академії наук України за підтримки університетів, інститутів Міністерства освіти та НАН. В основі створення мережі лежить концепція 1997 р., схвалена міжнародною нарадою «Комп'ютерна мережа закладів вищої освіти та науки України» за участю представників Наукового відділу НАТО (24-26 квітня 1997 р., м. Київ) та міжнародною конференцією «Комп'ютерні мережі у вищій освіті» (26-28 травня 1997 р., м. Київ). Портал мережі http://www.uran.ua/ працює різними мовами, надаючи установам, організаціям та фізичним особам інформаційні послуги у сфері освіти та науки; здійснено доступ через мережу УРАН до Європейської науково-дослідної мережі GEANT. До мережі УРАН підключено 100 вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій.

Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/) створювався як типова модель університетського відкритого електронного архіву. Для його реалізації було обрано програмне забезпечення із відкритим кодом DSpace. Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ "КПІ" активно сприяє навчанню роботи в середовищі Moodle. На сайті http://www.udec.ntu- kpi.kiev.ua відкритий вільний доступ викладачам університету, а також всім бажаючим, до самої платформи та спеціального дистанційного курсу, який навчає роботу в Moodle^ рамках Державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці» на 2006-2010 рр. була виконана науково-технічна робота «Створення пілотного проекту банку атестованих курсів дистанційного навчання для навчальних закладів усіх рівнів освіти». Було запропоновано використовувати телекомунікаційну науково-освітню мережу УРАН, яка підключена до Європейської освітньої мережі GEANT і на сьогоднішній день має статус Української освітньої мережі. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського за технічної підтримки Центру комп'ютерних технологій у 2006 р. розпочала проект зі створення порталу «Наукова періодика України» (http://nbuv.gov.ua/portal/periodicals.html). З 2008 р. в Україні діє система пошуку у відкритих архівах України (http://oai.org.ua).

За даними спільного дослідження ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та Світового банку про національні заходи реагування в галузі освіти у зв'язку із закриттям шкіл у період пандемії COVID-19 [4], для забезпечення продовження навчання поза освітніми установами під час пандемії використовувалися різні рішення, включаючи онлайн-навчання, навчання з використанням телебачення, радіо та друкованих матеріалів. Перший етап збору даних зі 122 країн показав, що вибір рішень для дистанційного навчання варіюється в залежності від регіону та рівня доходів. У той час як онлайн-навчання, як правило, є найбільш поширеним рішенням у країнах із середнім та високим рівнем доходів, у країнах з низьким рівнем доходів більше використовували телебачення та радіо [5]. У таблиці 1 представлена матриця, в якій перераховані різні сценарії дистанційного навчання, а також ключові елементи практик викладання та навчання.

Таблиця 1

Матриця для аналізу можливостей та обмежень основних моделей дистанційного навчання

Дж ерело: UNESCO. 2020. Webinar “Education Response to the COVID-19 Pandemic”: What do we know about effectiveness? Final report. URL: https://unesdoc.unesco. org/ark:/48223/pf0000373350?posInSet=1&queryId=9029e8 af-cd6b-41bc-829e-61ab3be731ea

Дистанційне онлайн-навчання можна проводити в будь-який час і в будь-якому місці за умови, що учні мають доступ до Інтернету. Дистанційне онлайн-навчання можна розділити на три основні категорії: навчання на основі освітніх онлайн-платформ, заняття в режимі прямої трансляції під керівництвом вчителя та перевернуте навчання з використанням відеоматеріалів.

1) Онлайн-навчання на основі освітніх платформ підтримується інтегрованими веб-платформами, які можуть бути державними, приватними або належать будь-якій організації. Такі веб-платформи можуть вимагати або не вимагати реєстрації облікових даних для входу. Вони зазвичай розміщують матеріали за категоріями залежно від предмета та рівня навчання, і надають функціональні можливості для управління класами, комунікації між учителем та учнями та спільної роботи учнів.

2) Заняття в режимі прямої трансляції під керівництвом вчителя проводяться за допомогою додатків для відеоконференцій в режимі реального часу, і при цьому вчителі та учні взаємодіють синхронно. Хоча для подібних занять потрібне високошвидкісне підключення, їх відносно легко організувати, оскільки для цього потрібні лише базові цифрові навички.

3) Перевернуте навчання з використанням відеоматеріалів включає онлайн-відеоуроки, які попередньо записуються і завантажуються вчителями. Після перегляду відеоуроків учнями слідує робота з інтерактивними навчальними посібниками та відеоконференції в режимі реального часу. Учні можуть переглядати відеоуроки у зручний для них час та у комфортному для них темпі. Це вимагає від учнів хороших навичок управління власним навчанням і здатності зберігати концентрацію уваги, незважаючи на фактори, що відволікають.

Багато українських учнів не змогли розпочати 2023-2024 навчальний рік у школі. За даними Міністерства освіти і науки України, 25 відсотків із них навчаються дистанційно, а 30 відсотків - у гібридному форматі. «У новому навчальному 2023 році 1 млн українських школярів змушені здобувати освіту виключно дистанційно. Така ситуація потребує вдосконалення цифрових рішень для забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх в умовах війни», - наголосив Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти та науки України. «З лютого 2022 року ЮНЕСКО постійно підтримує українських вчителів, щоб діти могли продовжувати навчання у розпал війни», - наголосила Стефанія Джанніні, заступник Генерального директора ЮНЕСКО з питань освіти. Минулого 2022 року ЮНЕСКО спільно з партнерами забезпечила комп'ютерами 50 тисяч вчителів. Тепер ЮНЕСКО надає вчителям навчання в режимі онлайн та ресурси для подальшого розвитку цифрових навичок та надання допомоги в організації якісного дистанційного та гібридного навчання [6]. Військові дії, що продовжуються в Україні, сильно впливають на систему освіти. Багато шкільних вчителів опинилися в числі вимушених переселенців, але не мають необхідних інструментів і підготовки, щоб продовжувати викладати на відстані або в гібридному режимі. Новий тренінг, запущений ЮНЕСКО за фінансової підтримки Google.org, покликаний вирішити ці проблеми - підвищити кваліфікацію вчителів у галузі онлайн-навчання, а також покращити умови їхньої роботи та добробут. Розроблений ЮНЕСКО та групою українських експертів онлайн-тренінг складається із семи модулів, кожен із яких містить методичні рекомендації та інтерактивні заняття, де викладачі можуть обговорити конкретні питання, отримати доступ до практичних вправ, тестів та додаткових ресурсів. У матеріалах також розглядаються аспекти психічного здоров'я, психосоціальної підтримки, соціального та емоційного навчання. ЮНЕСКО також створює спільноту вчителів для обміну передовим досвідом колективного вирішення проблем, пов'язаних з онлайн-викладанням.

В останні роки онлайн-навчання стало більш поширеним. Існує безліч моделей онлайн-навчання, наприклад, на основі онлайн-платформ, занять у режимі прямої трансляції, відеоуроків та різних допоміжних методів, включаючи вебінари та перевернуте навчання. Освітні платформи можуть розроблятися та керуватися урядом, державними установами чи приватними компаніями. Вони передбачають такі функції, як проведення уроків, розміщення та управління навчальними матеріалами, а також підтримка комунікації. У деяких випадках вчителі та учні можуть налаштовувати та коригувати курси та їх змістове наповнення відповідно до своїх індивідуальних потреб [7].

Три найбільш часто використовуваних типу освітніх платформ включають:

• державні платформи, які мають функціональні можливості підтримки он-лайн навчання, такі як у Кореї та Малайзії;

• платформи, розроблені НУО, наприклад, «Академією Хана» зі США, в основному орієнтовані на навчальні ресурси з предметів у галузі науки, техніки, інженерної справи та математики (STEM) і при цьому володіють деякими функціями для підтримки викладання та навчання онлайн;

• платформи, розроблені приватними компаніями, такими як Edmodo, яка також базується у США. На таких платформах часто представлені структуровані курси з ресурсами, заняття за розкладом, заняття в режимі прямої трансляції та асинхронні відеоуроки з викладачами, вправи та тести, проводяться підсумкові іспити та сертифікація. У таблиці 2 представлена класифікація функціональних можливостей онлайн-платформ, яка дозволяє вчителям оцінити можливості тих чи інших онлайн-платформ, виявити їх недоліки та відповідним чином планувати стратегії дистанційного навчання.

Таблиця 2

Класифікація функціональних можливостей освітніх онлайн-платформ

Джерело: Source: UNICEF database. GEM StatLink: URL:https://bit. ly/GEM2023_Summary_fig1

інформаційний комунікаційний освіта дистанційний

Якість освіти - це багатоаспектне поняття. Воно охоплює належні ресурси (наприклад, наявність технологічної інфраструктури), підготовку вчителів (наприклад, відповідно до вимог до використання вчителями технологій у процесі навчання), актуальний зміст (наприклад, включення до навчальних програм навичок цифрової грамотності) та індивідуальних результатів навчання (наприклад, встановлення мінімального рівня володіння навичками читання та рахунку). Однак якісна освіта також має містити досягнення соціально значущих результатів. Недостатньо, щоб учні просто отримували знання; вони повинні вміти використовувати їх для сприяння досягненню сталого розвитку у соціальній, економічній та екологічній сферах.

Існують різні думки щодо того, наскільки цифрові технології можуть підвищувати якість освіти. Деякі стверджують, що в цілому цифрові технології дозволяють створювати мотивуюче навчальне середовище, збагачувати досвід учнів, моделювати ситуації, полегшувати спільну роботу та розширювати взаємодію. Інші вважають, що цифрові технології, як правило, стимулюють застосування індивідуалізованого підходу до навчання, скорочуючи можливості учнів для спілкування та придбання знань шляхом спостереження за своїми товаришами в реальних умовах. Підвищення ефективності може бути найперспективнішою галуззю застосування цифрових технологій в освіті. Вважається, що технології здатні скоротити час, який учні та вчителі витрачають на виконання рутинних завдань і який можна використовувати для інших, більш значущих у освітньому плані занять. Однак думки щодо того, що є значущим, є досить суперечливими [8].

Освітні технології використовуються далеко не тільки для заміни інших ресурсів. Технології можуть бути засновані на принципах "один до багатьох", "один до одного" або "багато до багатьох". Вони можуть бути орієнтовані на навчання індивідуальне або групове, в режимі онлайн або в очному форматі самостійно або спільно з іншими. Вони дозволяють передавати контент, створювати навчальні спільноти та підтримувати зв'язок між вчителями та учнями. Вони забезпечують доступом до інформації. Вони можуть застосовуватись у рамках формального та інформального навчання, а також для оцінки засвоєних знань. Вони використовуються як інструмент підвищення продуктивності та сприяння творчій діяльності, взаємодії, спільній роботі, плануванню та управлінню даними. Вони можуть розроблятися фахівцями або містити конвент користувача. Вони можуть бути призначені для конкретних шкіл і прив'язані до певного місця або розраховані на використання в будь-який час і повсюдно [9]. На кшталт будь-якої складної системи кожен технологічний інструмент вимагає особливої інфраструктури, формату, змісту та методики викладання і може бути корисним для різних видів навчання.

Ресурси відкритого доступу допомагають усунути бар'єри. Відкриті університети та масові відкриті онлайнові курси (МООК) можуть усувати перешкоди для доступу, пов'язані з тимчасовими, географічними та фінансовими факторами. В Індонезії, де низький рівень охоплення вищою освітою пояснюються переважно труднощами географічного характеру, МООК відіграють важливу роль у розширенні доступу до навчання у вищих навчальних закладах. Під час пандемії COVID-19 кількість учасників МООК різко зросла: три найбільші постачальники залучили у квітні 2020 року стільки ж користувачів, скільки за весь 2019 рік. Технології можуть усунути мовні бар'єри. Інструменти перекладу допомагають підтримувати зв'язок між вчителями та учнями з різних країн та забезпечувати доступність курсів для осіб, рідна мова яких відрізняється від мови навчання [10].

Забезпечити та оцінити якість цифрового контенту досить складно. З огляду на величезну кількість контенту та його децентралізованого виробництва оцінка якості пов'язана з матеріально-технічними труднощами. З метою вирішення цієї проблеми було здійснено низку стратегій. Китай встановив конкретні критерії якості, яким мають відповідати МООК для їхнього визнання на національному рівні. Європейський Союз створив свій знак якості - «OpenupED».

Ефективність дистанційного навчання повинна оцінюватися на підставі трьох критеріїв: доступність, залучення учнів та оцінка результатів навчання. Перший аспект ефективності полягає у забезпеченні інклюзивного доступу до можливостей дистанційного навчання для всіх учнів, особливо для найбільш уразливих груп. Вчителі відіграють важливу роль в оцінці того, чи застосовуються принципи універсального дизайну навчання (УДН), щоб гарантувати зворотний зв'язок про доступність освіти для учнів з обмеженими можливостями здоров'я або труднощами в навчанні, а також для тих, чия рідна мова не є мовою навчання. Вчителі можуть також допомогти в швидкій оцінці або провести опитування учнів з найбідніших сімей та сприяти тимчасовому наданню електронних пристроїв учням із сімей з низьким рівнем доходу. Особливу підтримку слід надавати вчителям, які працюють із біженцями, переміщеними особами та мігрантами.

Другий аспект, залучення учнів, включає мінімізацію часу на ненавчальні завдання, такі як вхід в систему або очікування завантаження, і максимізацію часу, що витрачається на активне навчання. Корисні педагогічні підходи включають обговорення в групах, взаємодопомога і взаємну оцінку учнів, а також використання тестів для поточного контролю. Контроль знань відіграє найважливішу роль, допомагаючи вчителям визначити, чи досягли учні цілей навчання, проте його процедура має бути переглянута в рамках дистанційного навчання. Замість виставлення оцінки набагато важливіше допомогти учням визначити свої сильні та слабкі сторони та працювати над подоланням складнощів. Оскільки процес навчання складний і визначається поєднанням різних видів взаємовідносин (соціальних, навчальних та культурних), від вчителів потрібно більше використовувати поточний контроль знань. Вчителі можуть також запропонувати учням брати активнішу участь у контролі за допомогою самооцінки та взаємної оцінки знань.

Висновки

Технології можуть використовуватись для підтримки викладання та навчання безліччю різних способів. Цифрові технології відкривають широкі можливості у двох сферах. По-перше, вони можуть покращити викладання шляхом усунення недоліків у якості, розширення можливостей для практики, збільшення доступного часу та персоналізації навчання. Подруге, вони можуть сприяти залученню учнів, дозволяючи змінювати способи подання контенту, стимулювати взаємодію та спонукати до спільної роботи. У стратегії ефективного дистанційного навчання слід приділяти особливу увагу розширенню можливостей учнів. Вчителі повинні допомагати учням обмірковувати та коригувати їх особисті стратегії навчання. Вони можуть робити це, даючи їм регулярні завдання, швидкий зворотний зв'язок і відзначаючи прогрес учнів у досягненні цілей.

Література

1. UNESCO. 2020. Educational Response to the COVID-19 Pandemic Issue Paper #2.1: Distance Learning Strategies in Response to School Closures During the COVID-19 Pandemic. URL: https://unesdoc.unesco. org/ark:/48223/pf0000373305?posInSet=1&queryId=84949 ad4-58e

2. UNESCO, UNICEF and the World Bank. 2020. Study of the National Education Response to School Closings during the COVID-19 Pandemic. URL: tcg.uis.unesco.org/ survey- education-covid-school-closures/

3. Attribution-ShareAlike 3.0 IGO (CC-BY-SA 3.0 IGO). URL: http://creativecommons.org/ licenses/by-sa/3.0/igo/

4. UNESCO, UNICEF and the World Bank. 2020. Study of the National Education Response to School Closures During the COVID-19 Pandemic.URL: tcg.uis.unesco.org/ survey- education-c

5. UNESCO. 2020. Webinar “Education Response to the COVID-19 Pandemic”: What do we know about effectiveness? Final report.URL: https://unesdoc.unesco. org/ark:/48223/ pf0000373350?posInSet= 1&queryId=9029e8 af-cd6b-41bc-829e-61ab3be731ea

6. UN News. UNESCO: a million Ukrainian schoolchildren are forced to receive education only remotely. URL: https://www.unesco.org/en/articles/ukraine-unesco-trains-50000-teachers- digital-pedagogy

7. Guidance on Active Learning at Home. URL: https://iite.unesco.orq/wp-content/ uploads/2020/04/Guidance-on-Active-Learning-at-Home-in- COVID-19-Outbreak.pdf

8. Human Rights Watch. 2020. URL: https://www.hrw.org/news/2020/04/09/covid-19- and-childrens-rights-0

9. World Open Educational Resources (OER) Congress: 2012 Paris OER Declaration. Paris, 20-22 June 2012. Paris: UNESCO, 2012. URL: http://www.unesco.org/new/fileadmin/ MULTIMEDIA/HQ/CI/CI/pdf/Events/English_Paris_OER_ Declaration.pdf

10. WORLD EDUCATION MONITORING REPORT. 2023. URL: https://www.european- agency.org/news/2023-gem-report#:~:text=UNESCO%20launched%20the%202023% 20Global,

References

1. UNESCO. 2020. Educational Response to the COVID-19 Pandemic Issue Paper #2.1: Distance Learning Strategies in Response to School Closures During the COVID-19 Pandemic. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373305?posInSet=1&queryId=84949

2. UNESCO, UNICEF and the World Bank. 2020. Study of the National Education Response to School Closings during the COVID-19 Pandemic. URL: tcg.uis.unesco.org/ survey- education-covid-school-closures/[in English].

3. Attribution-ShareAlike 3.0 IGO (CC -BY-SA 3.0 IGO). URL: http://creativecommons.org/ licenses/by-sa/3.0/igo/[in English].

4. UNESCO, UNICEF and the World Bank. 2020. Study of the National Education Response to School Closures During the COVID-19 Pandemic.URL: tcg.uis.unesco.org/ survey- education-covid-school-closures/[in English].

5. UNESCO. 2020. Webinar “Education Response to the COVID-19 Pandemic”: What do we know about effectiveness? Final report.URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373350? posInSet=1&queryId=9029e8 af-cd6b-41bc-829e-61ab3be731ea [in English].

6. UN News. UNESCO: a million Ukrainian schoolchildren are forced to receive education only remotely. URL: https://www.unesco.org/en/articles/ukraine-unesco-trains-50000-teachers- digital-pedagogy[in English].

7. Guidance on Active Learning at Home. URL: https://iite.unesco.orq/wp-content/ uploads/2020/04/Guidance-on-Active-Learning-at-Home-in- COVID-19-Outbreak.pdf

8. Human Rights Watch. 2020. URL: https://www.hrw.org/news/2020/04/09/covid-19- and-childrens-rights-0[in English].

9. World Open Educational Resources (OER) Congress: 2012 Paris OER Declaration. Paris, 20-22 June 2012. Paris: UNESCO, 2012. URL: http://www.unesco.org/new/fileadmin/ MULTIMEDIA/HQ/CI/CI/pdf/Events/English_Paris_OER_ Declaration.pdf [in English].

10. WORLD EDUCATION MONITORING REPORT. 2023. URL: https://www.european- agency.org/news/2023-gem-report#:~:text=UNESCO%20launched%20the%202023%20Global,

Размещено на Allbest.ru