Історія і традиція Прикарпатської школи фізики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія і традиція Прикарпатської школи фізики

Ілин Микола Михайлович

аспірант кафедри фізики та методики викладання, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

Однією із наукових шкіл, якою славиться Прикарпаття є школа фізики. Її становлення і розвиток безпосередньо пов'язане із зародженням в Станіславові в березні 1940 р. учительського інституту, який складався з трьох факультетів історичного, філологічного та фізико-математичного. На початок ХХІ ст. в межах вивчення фізики і методики викладання фізики в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника сформувалося декілька наукових напрямків і шкіл, які мають вагомий вплив на національну теоретичну і прикладну науку. Особливістю Прикарпатської школи фізики є те, що окрім фундаментальних досліджень, її представники приділяли окрему увагу методиці викладання фізики, що власне й було ключовою запорукою в процесі формування окремих наукових шкіл. Створення і діяльність останніх пов'язана з іменами таких вчених, як П.П. Киричок, Г. М. Гайдучок, І.М.Кучерук, І. М. Лучків, Д.М. Фреїк, Б.К. Остафійчук, І.А. Климишин та ін. Аналізуючи основні традиції Прикарпатської школи фізики, слід звернути увагу на наявність в місцевих науковців спільних та відмінних підходів до трактування методів і принципів підготовки майбутніх теоретиків-науковців та педагогів. Ці принципи залежали як від особистісного фактору, так і суспільно-політичних умов й хронологічних меж в яких вони здійснювалися. Останнє є свідченням еволюції теоретичних підходів, й дозволяє говорити про динаміку розвитку педагогічних прийомів, які апробувалися місцевими фізиками, астрономами. Встановлено, що специфікою Прикарпатської школи фізики є як розвиток прикладних досліджень так і методики вивчення фізики у закладах вищої освіти та школа. Численні посібники, підручними, які видані викладачами кафедри фізики та методики викладання засвідчують не тільки існування ґрунтовної педагогічної і методологічної бази, а й потенціал в популяризації фізики як науки й підготовки висококваліфікованих фахівців-педагогів.

Ключові слова: методика викладання фізики, фізика, педагогіка, наукова школа, Прикарпатська школа фізика, наукові дослідження.

Abstract

Ilyn Mykola Mykhailovych graduate student of the Department of Physics and Teaching Methods, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk,

HISTORY AND TRADITION OF THE PRIKARPATIAN SCHOOL OF PHYSICS

One of the scientific schools that Prykarpattia is famous for is the School of Physics. Its formation and development is directly related to the birth of a teacher's institute in Stanislavov in March 1940, which consisted of three faculties: history, philology, and physics and mathematics. At the beginning of the XXI century. within the scope of studying physics and the methodology of teaching physics at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, several scientific directions and schools were formed, which have a significant impact on national theoretical and applied science. The peculiarity of the Carpathian School of Physics is that, in addition to fundamental research, its representatives paid special attention to the methodology of teaching physics, which was actually a key guarantee in the process of forming separate scientific schools. The creation and activity of the latter is associated with the names of such scientists as P. P. Kyrychok, H. M. Haiduchok, I. M. Kucheruk, I. M. Luchkiv, D. M. Freik, B.K. Ostafychuk, I.A. Klymyshyn and others. Analyzing the main traditions of the Carpathian School of Physics, one should pay attention to the presence of local scientists in common and differen t approaches to the interpretation of methods and principles of training future theoreticians-scientists and teachers. These principles depended both on the personal factor and on the socio-political conditions and chronological boundaries in which they were implemented. The latter is evidence of the evolution of theoretical approaches, and allows us to talk about the dynamics of the development of pedagogical techniques that have been tested by local physicists and astronomers. It has been established that the specificity of the Carpathian School of Physics is both the development of applied research and methods of studying physics in higher education institutions and schools. Numerous handbooks issued by the teachers of the physics department and methods of teaching physics testify not only to the existence of a thorough pedagogical and methodological base, but also to the potential in the popularization of physics as a science and the training of highly qualified teaching specialists.

Keywords: physics teaching methodology, physics, pedagogy, scientific school, Carpathian School of Physics, scientific research.

Постановка проблеми

прикарпатська школа фізики

Однією із наукових шкіл, якою славиться Прикарпаття є школа фізики. Її становлення і розвиток безпосередньо пов'язане із зародженням в Станіславові в березні 1940 р. учительського інституту, який складався з трьох факультетів історичного, філологічного та фізико-математичного. Першим деканом останнього був М. Король [4, с. 74]. У 1950 р. учительський інститут було реорганізовано у Станіславський педагогічний інститут, а вивчення фізики впродовж наступних десятиліть пов'язувалося з іменами В.Дущенка, Д.Фреїка, П.Остафійчука, Г.Гайдучка та ін.

Власне на початок ХХІ ст. в межах вивчення фізики і методики викладання фізики в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника сформувалося декілька наукових напрямків і шкіл, які мають вагомий вплив на національну теоретичну і прикладну науку. Як наслідок, науково актуальним видається питання виокремлення основних етапів становлення прикарпатської школи фізики, характеристики основних напрямків її діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нами виокремлено два теоретичні рівні в межах яких відбувалося дослідження прикарпатської школи фізики і методики викладання фізики. До першого рівня відносяться праці українських фізиків та педагогів, які досліджували розвиток національної педагогіки, регіональні особливості розвитку окремих наукових шкіл. В цьому контексті варто відзначити роботи В.Андріанова, М.Головко, Я.Деркача, О. Сергеєва, В.Савченко та ін. До другого рівня рівня відносяться праці івано- франківських вчених, які впродовж останніх десятиліть активно досліджують процес становлення власної школи фізики, астрономії та методики викладання фізики. Позитивно, що Прикарпаття є батьківщиною відомих в Україні й поза її межами вчених фізиків Д.Фреїка, І.Климишина, Г.Гайдучка та ін. Їх наукову спадщину вивчали І.Гасюк, Д.Корбутяк, І.Ліщинський, В.Литовченко, Л.Межиловська, О.Морушко, Т.Січкар, Л.Яблонь та ін.

Мета статті - охарактеризувати основні етапи становлення і розвитку школи фізики та методики викладання фізики на Прикарпатті.

Виклад основного матеріалу

Особливістю Прикарпатської школи фізики є те, що окрім фундаментальних досліджень, її представники приділяли окрему увагу методиці викладання фізики, що власне й було ключовою запорукою в процесі формування окремих наукових шкіл. Створення і діяльність останніх пов'язана з іменами таких вчених, як П. П. Киричок, Г. М. Гайдучок, І.М.Кучерук, І. М. Лучків, Д.М. Фреїк, Б.К. Остафійчук, І.А. Климишин та ін.

При характеристиці методологічних підходів, які запропонували згадані науковці, доцільно охарактеризувати загальні принципи, що реалізуються в процесі викладання фізики в закладах вищої освіти. Насамперед це концептуальний підхід, який реалізується на розумінні фундаментальних концепцій і принципів фізики, що лежать в основі усіх явищ і процесів. Важливо, що в процесі вивчення, увага акцентується не тільки на освоєнні окремих фактів чи формул, а на уяві про фізичні закони, які дозволяють розуміти різноманітні явища. Важливо, що в умовах здійснення фундаментальних досліджень у сфері фізики, астрономії, науковці Прикарпаття, демонстрували студентам, як теоретичні так і практичні знання. Активна практика була також наслідком реалізації принципу проблемного навчання, основна ідея якого полягає в тому, що перед студентами ставляться реальні фізичні проблеми та завдання, які вони мають розв'язати самостійно або в групах. Отриманню практичних навичок сприяла наявність окремих лабораторій в яких здобувачі мали можливість самостійно проводити експерименти, вимірювати і аналізувати дані, перевіряти теоретичні гіпотези і закони. Важливо, що представники Прикарпатської школи фізики активно вдавалися до міждисциплінарного принципу. Для наукової школи Д.Фреїка було властивим поєднання фізичної і хімічної науки, а згодом і педагогіки. І.Климишин був одним із основоположників прикарпатської школи астрономії. Міждисциплінарний підхід є ключовим засобом до глибокого розуміння і використання фізичних законів у різних галузях науки і техніки. Впродовж останнього десятиліття в межах розвитку Прикарпатської школи фізики реалізуються принципи інтерактивного навчання, зростає рівень його індивідуалізації.

Аналізуючи основні традиції Прикарпатської школи фізики, слід звернути увагу на наявність в місцевих науковців спільних та відмінних підходів до трактування методів і принципів підготовки майбутніх теоретиків- науковців та педагогів. Ці принципи залежали як від особистісного фактору, так і суспільно-політичних умов й хронологічних меж в яких вони здійснювалися. Останнє є свідченням еволюції теоретичних підходів, й дозволяє говорити про динаміку розвитку педагогічних прийомів, які апробувалися місцевими фізиками, астрономами.

І.Гасюк та С.Пудченко початком інтенсифікації розвитку фізичної освіти та науки у Івано-Франківську, вважають переїзд до місцевого інституту в жовтні 1951 р. В.Дущенка, який очолив кафедру фізики [4, С. 74]. З поміж новаторських підходів, які ним інціювалися було застосування демонстраційного та навчального експерименту при вивченні фізики. В.Дущенко сприяв створенню фізичної лабораторії та лабораторія технічних засобів навчання [4, С. 74]. Цікаво, що під керівництвом вченого, місцеві студенти виготовляли примітивне фізичне обладнання яке передавали в місцеві школи для унаочнення процесу навчання.

Працюючи на Прикарпатті, В.Дущенко захистив 1952 р. кандидатську дисертацію на тему «Дослідження фізичного змісту критичних точок кривих швидкості сушіння колоїдних капілярно-пористих речовин», а у вересні 1955 р. повернувся до Києва [1, с. 6]. За цей короткий час, вчений не тільки організував гурток фізики серед студентів факультету фізики Станіславівського інституту, а опублікував низку праць, який мали педагогічний і методологічний зміст. Так, в квітні 1953 р. в місцевій газеті «Прикарпатська правда» опубліковано його працю «Шляхи здійснення політехнічного навчання в процесі викладання фізики та математики» [13] в якій він вказував на необхідність унаочнення результатів навчання.

Наступним етапом становлення Прикарпатської школи фізики стала діяльність в місцевому факультеті кандидата фізико-математичних наук П. Киричка. Він, а також М.Венедіктов працювали на кафедрі В.Дущенка [12]. Якщо М.Венедіктов невдовзі після В.Дущенка повернувся до Києва, то саме П.Киричок розвивав місцеву науку. Його ім'я пов'язане зі створенням окремої наукової школи, що досліджувала властивості магнітних керамік різного типу та призначення [4, С. 75]. З поміж основних методів і методик які популяризував П.Киричок були «рентгеноспектральний та рентгеноструктур- ний аналіз, електронний парамагнітний резонанс, мессбауерівська спектроскопія, вимірювання магнітних параметрів феритів, електронна мікроскопія» [4].

Черговим, третім етапом розвитку Прикарпатської школи фізики стало повернення до інституту в 1968 р. Д.Фреїка, який того ж року захистив у Львові дисертаційну роботу на тему «Структура і електрофізичні властивості деяких напівпровідникових сполук AIVBVI і AIIBVI у тонких плівках» [5, С. 274]. Після повернення до Івано-Франківська, Д.Фреїк організував команду кафедри, сприяв розширенню лабораторії. Якщо В.Фреїк відповідав за наукову складову, то викладач кафедри кандидат педагогічних наук, доцент Гайдучок Г.М. активізував педагогічну складову. В тандемі вчених було розроблено нові методи навчання фізики.

Якщо говорити про наукову спадщину Д.Фреїка, то це майже 700 монографій, наукових публікацій, винаходів та патентів. Учнями вченого є понад 60 осіб [4]. Власне Д.Фреїк був талановитим педагогом, який не тільки сприяв підготовці висококваліфікованих випускників, а й популяризував Прикарпаття і місцеву наукову школу. З його ініціативи на базі Фізико- хімічного інституту який він очолив у 1999 р. відбулося декілька десятків наукових конференцій, круглих столів, симпозіумів, до яких залучалися не тільки науковці-практики, а й студенти, що в такий спосіб могли поглибити власні наукові напрацювання.

Окремий напрям наукових і як наслідок методико-педагогічних підходів розвивав Б.К.Остафічук, який 1976 р. обійняв посаду завідувача науково- дослідним сектору Івано-Франківського педінституту [9]. Цікаво, що першочергово Б.Остафійчук приділяв увагу науковій складовій - вивчав фізичні властивості тонких магнітних плівок на основі залізо-іттрієвого гранату. Важливо, що Б.Остафійчук ефективн опоєднував наукову і педагогічну діяльність. Результатом такої синергії є видання 8 посібників, 3 підручника, 4 монографій, понад 200 наукових статей і винаходів, під його науковим керівництвом захищено 43 кандидатських і 10 докторських дисертацій [9]. Серед основних посібників у яких конкретизуються методи і прийоми викладання фізики є «Курс загальної фізики. Хвильова оптика» [11], «Курс загальної фізики. Оптика. Метод. Посібник» [8], «Фізика. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка» [10] та ін.

Паралельна з науковою школою Б.Остафійчука становилася наукова школа І.Климишина, який 1974 р. переїжджає до Івано-Франківська [15]. З поміж його наукових праць, які стосуються астрономії, радіаційної космічної газодинаміки, слід відзначити «Ударні хвилі в неоднорідних середовищах» (1972), «Астрономія наших днів» (чотири видання, одне з яких англійською), «Історія астрономії» (2000, 2006), «Зоряне небо України» (2003, 2005) та ін. [6].

Вагомий внесок у популяризацію дослідження фізики і її викладання у закладах вищої освіти зробив І.Кучерук. За свій короткий час роботи в Івано- Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника - з 1982 до 1986 рр., навіть обіймаючи посаду ректора, він займався науковою і педагогічною роботою. До кола професійних інтересів вченого входило вивчення теплофізики дисперсних систем.

Впродовж останніх десятиліть Прикарпатська наукова школа фізики активно розвивається. Окрім теоретичних досліджень, викладачі кафедри фізики і методики викладання фізики публікують монографії та посібники в яких конкретизуються методи навчання, пропонуються методики проведення практичних завдань, застосування сучасних комп'ютерних технологій. Прикладом подібних напрацювань можна вважати публікації «Методика та техніка шкільного фізичного експерименту» [3], «Основи педагогічної майстерності. Методичні рекомендації до лабораторних робіт» [14], «Лабораторні роботи шкільного курсу фізики» [2] та ін.

Висновки

Таким чином, на основі аналізу історичної традиції формування і розвитку Прикарпатської школи фізики, основних наукових напрямків досліджень, можна зробити висновок, що специфікою школи є акцентування уваги не тільки на прикладних дослідженнях, а й на методиці вивчення фізики. Фізики й астрономи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, такі, як В.Дущенко, Д.Фреїк, П.Остафійчук, І.Кучерук, І.Климишин та ін. опублікували десятки монографій та навчально- методичних посібників в яких конкретизували методи й прийоми викладання фізики, специфіку проведення практичних занять, тощо. В наш час, викладачі кафедри фізики та методики викладання, активно застосовують новітні підходи до організації навчального процесу, включаючи інтерактивні методи, використання сучасних технологій у навчанні, а також індивідуальний підхід до студентів. Їхні досягнення свідчать про успішність цих методик у покращенні засвоєння студентами фізичних знань і розвитку їхніх аналітичних та критичного мислення.

Література:

1. Віктор Павлович Дущенко: біобібліографічний покажчик / наук. ред.: І. Т. Горбачук, упоряд.: С. А. Пудченко, бібліогр. ред. Н. І. Тарасова; відповідальна за випуск : Л. В. Савенкова. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. 178 с.

2. Войтків Г., Л.Яблонь, І.Ліщинський. Лабораторні роботи шкільного курсу фізики. ВГЦ «Просвіта», м. Івано-Франківськ, 2020.

3. Войтків Г.В., Бойчук В.М. Методика та техніка шкільного фізичного експерименту. Івано-Франківськ: ВГЦ «Просвіта», 2019. 53 с.

4. Гасюк І. М., Пудченко С.А. Становлення фізичної науки на Прикарпатті: події та постаті. Актуальні проблеми фізики, математики, інформатики та методики їх навчання. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/39412/Hasiuk_Pudchenko.pdf?sequence=1.

5. Історія наукової школи з фізико-хімічних проблем напівпровідникового матеріалознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Фізика і хімія твердого тіла. 2013. №2. Т. 14. С. 274-279. URL: https://pnu.edu.ua/inst/phys_ che/start/pci/History_Scool.pdf

6. Климишин Іван Антонович. URL: https://ktef.pnu.edu.ua/%D0%BF%D1%80%D0% BE-%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%83/shtat-kafedry/klymyshyn- ivan-antonovych/

7. Литовченко В., Межиловська Л., Корбутяк Д., Прокопів В., Стронський О. Дмитро Фреїк - видатний український фізик та матеріалознавець, фундатор наукової школи матеріалознавства. Світогляд, 2017, № 5 (67). С. 53-56. URL: https://www.mao.kiev.ua/ biblio/jscans/svitogliad/svit-2017-12-5/svitoglyad-2017-5-10-lytovchenko.pdf

8. Остафійчук Б.К., М.А. Рувінський, М.М. Яцура. Курс загальної фізики. Хвильова оптика. Івано-Франківськ: Плай, 1998. 392 с.

9. Остафійчук Богдан Костянтинович. URL: https://pnu.edu.ua/ostafijchuk-bohdan- kostiantynovych/

10. Остафійчук, М.М. Яцура, А.М. Гамарник Фізика. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. 308 с.

11. Остафійчук Б.К., Яцура М.М., Гасюк І.М., Яцура А.М., Яворський Б.І. Курс загальної фізики. Оптика. Метод. Посібник. Івано-Франківськ: Плай, 2002. 84 с.

12. Січкар Т.Г. Спогади про Віктора Павловича Дущенка. https://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/10717/Sichkar.pdf?sequence=1&isAllowed=y

13. Швецов К., Дущенко В. Шляхи здійснення політехнічного навчання в процесі викладання фізики та математики. Прикарпатська правда. 1953. 21 квітня, № 79.

14. Яблонь Л.С., Морушко О.В. Основи педагогічної майстерності. Методичні рекомендації до лабораторних робіт. Івано-Франківськ. 2020. 70 с

15. Якщо Господь дав талант... Іван Климишин: Дещо зробив, щоб Україна була українською. URL: https://galychyna.if.ua/analytic/yakshho-gospod-dav-talant-ivan-klimishin- deshho-zrobiv-shhob-ukrayina-bula-ukrayinskoyu/

References:

1. Viktor Pavlovych Dushchenko: biobibliohrafichnyi pokazhchyk [Viktor Pavlovich Dushchenko: biobibliographic index] / nauk. red.: I. T. Horbachuk, uporiad.: S. A. Pudchenko, bibliohr. red. N. I. Tarasova; vidpovidalna za vypusk : L. V. Savenkova. - Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2018. 178 s.

2. Voitkiv, H., Iablon, L., Lishchynskyi I., (2020). Laboratorni roboty shkilnoho kursu fizyky [Laboratory works of the school physics course]. VHTs «Prosvita», m. Ivano-Frankivsk. 74 s.

3. Voitkiv, H.V., Boichuk, V.M. (2019). Metodyka ta tekhnika shkilnoho fizychnoho eksperymentu [Methodology and technique of school physical experiment]. Ivano-Frankivsk: VHTs «Prosvita». 53 s.

4. Hasiuk, I. M., Pudchenko, S.A. Stanovlennia fizychnoi nauky na Prykarpatti: podii ta postati [Formation of physical science in Prykarpattia: events and figures]. Aktualni problemy fizyky, matematyky, informatyky ta metodyky yikh navchannia [Actual problems of physics, mathematics, informatics and their teaching methods]. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/39412/Hasiuk_Pudchenko.pdf? sequence= 1.

5. Istoriia naukovoi shkoly z fizyko-khimichnykh problem napivprovidnykovoho mate- rialoznavstva Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka [History of the scientific school on physico-chemical problems of semiconductor materials science of Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University]. Fizyka i khimiia tverdoho tila [Solid state physics and chemistry]. 2013. №2. T. 14. S. 274-279. URL: https://pnu.edu.ua/inst/phys_che/start/pci/ History_Scool.pdf

6. Klymyshyn Ivan Antonovych [Klymyshyn Ivan Antonovych]. URL: https://ktef.pnu.edu.ua/% D0%BF%D1 %80%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1 % 83/shtat-kafedry/klymyshyn-ivan-antonovych/

7. Lytovchenko, V., Mezhylovska, L., Korbutiak, D., Prokopiv, V., Stronskyi, O. (2017). Dmytro Freik - vydatnyi ukrainskyi fizyk ta materialoznavets, fundator naukovoi shkoly materialoznavstva [Dmytro Freik is an outstanding Ukrainian physicist and materials scientist, founder of the scientific school of materials science]. Svitohliad [Outlook]. № 5 (67). S. 53-56. URL: https:// www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2017-12-5/svitoglyad-2017-5-10-lytovchenko.pdf

8. Ostafiichuk, B.K., Ruvinskyi, M.A., Yatsura, M.M. (1998). Kurs zahalnoi fizyky. Khvylova optyka [General physics course. Wave optics]. Ivano-Frankivsk: Plai. 392 s.

9. Ostafiichuk Bohdan Kostiantynovych [Ostafychuk Bohdan Kostyantynovich]. URL: https://pnu.edu.ua/ostafijchuk-bohdan-kostiantynovych/

10. Ostafiichuk, B.K., Yatsura, M.M., Hamarnyk, A.M. (2006). Fizyka. Mekhanika. Molekuliarna fizyka i termodynamika [Physics. Mechanics. Molecular physics and thermodynamics]. Ivano-Frankivsk: Hostynets. 308 s.

11. Ostafiichuk, B.K., Yatsura, M.M., Hasiuk, I.M., Yatsura, A.M., Yavorskyi, B.I. (2002). Kurs zahalnoi fizyky. Optyka. Metod. Posibnyk [General physics course. Optics. Method. Manual]. Ivano-Frankivsk: Plai. 84 s.

12. Sichkar, T.H. Spohady pro Viktora Pavlovycha Dushchenka [Memories of Viktor Pavlovich Dushchenko]. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10717/Sichkar. pdf?sequence=1&isAllowed=y

13. Shvetsov, K., Dushchenko, V. (1953). Shliakhy zdiisnennia politekhnichnoho navchannia v protsesi vykladannia fizyky ta matematyky [Ways of implementing polytechnic education in the process of teaching physics and mathematics]. Prykarpatska pravda [Carpathian truth]. 21 kvitnia, № 79.

14. Iablon, L.S., Morushko, O.V. (2020). Osnovy pedahohichnoi maisternosti. Metodychni rekomendatsii do laboratornykh robit [Basics of pedagogical skills. Methodical recommendations for laboratory work]. Ivano-Frankivsk. 70 s

15. Iakshcho Hospod dav talant... Ivan Klymyshyn: Deshcho zrobyv, shchob Ukraina bula ukrainskoiu [If the Lord gave a talent... Ivan Klymyshyn: He did something to make Ukraine Ukrainian]. URL: https://galychyna.if.ua/analytic/yakshho-gospod-dav-talant-ivan-klimishin- deshho-zrobiv-shhob-ukrayina-bula-ukrayinskoyu/

Размещено на Allbest.ru