Особливості застосування педагогічної фасилітації в процесі підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості застосування педагогічної фасилітації в процесі підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою

Оніпко Зоряна Сергіївна

кандидат політичних наук, викладач кафедри психології та педагогіки, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», м. Київ

Анотація

Наукова стаття присвячена розгляду поняття педагогічної фасилітації. Визначено, що педагогічна фасилітація є типом педагогічної взаємодії, за якого основною метою діяльності педагога постає створення сприятливих для студентів умов для їхнього особистісного зростання, саморозвитку, самовдосконалення, самовираження, максимальної реалізації здібностей та компетенцій, забезпечуючи психологічну безпеку в атмосфері довіри, поваги та взаємопорозуміння, повністю виключаючи фізичне та психологічне насилля. Охарактеризовано особливості педагогічної фасилітації як специфічного виду педагогічної діяльності.

З'ясовано, що педагогічна фасилітація це завжди суб'єкт-суб'єктний процес, у якому відбувається взаємовплив педагога та студента в умовах діалогічної форми взаємодії, відмови від догматичних методів та прийомів, стимулюючи активність та самостійність мислення студентів. Наголошено, що цінністю фасилітаційного підходу є те, що процес саморозвитку та самовдосконалення є взаємозалежним та взаємовигідним. Такий процес сприяє розкриттю та формуванню важливих як суто професійних, так і особистісних якостей кожної особистості. Обгрутновано умови для здійснення ефективної педагогічної фасилітації в процесі педагогічної взаємодії.

Проаналізовано ряд індивідуально-психологічних особливостей педагога-фасилітатора: емоційних, когнітивних, поведінкових, які проявляються під час міжособистісної взаємодії й ефективно впливають на перебіг педагогічного процесу й сприяють досягненню дидактичних цілей. Серед таких якостей виявлено як суто професійні компетентності, так і особистісні якості викладача.

Досліджено, які фактори, на думку студентів, є більш сприятливими для побудови довірливих, рівноправних, взаємовигідних, заснованих на співробітництві, стосунків між педагогом й студентами в процесі навчальної діяльності, що є основою педагогічної фасилітації.

Ключові слова: фасилітація, педагогічна фасилітація, педагогічна діяльність, педагог-фасилітатор, індивідуально-психологічні якості особистості викладача.

Abstract

Onipko Zoryana Serhiyivna Сandidate of political sciences, teacher of the Department of Psychology and Pedagogy, National Technical University of Ukraine "KPI named after Ihor Sikorsky", Kyiv

FEATURES OF THE APPLICATION OF PEDAGOGICAL FACILITATION IN THE PROCESS OF TRAINING FUTURE SPECIALISTS WITH HIGHER EDUCATION

The scientific article is devoted to the consideration of the concept of pedagogical facilitation. It was determined that pedagogical facilitation is a type of pedagogical interaction, in which the main goal of the teacher's activity is to create favorable conditions for students for their personal growth, self-development, self-improvement, self-expression, maximum realization of abilities and competencies, ensuring psychological safety in an atmosphere of trust, respect and mutual understanding. completely excluding physical and psychological violence. The features of pedagogical facilitation as a specific type of pedagogical activity are characterized.

It was found that pedagogical facilitation is always a subject-subject process, in which the teacher and student interact in the conditions of a dialogic form of interaction, rejecting dogmatic methods and techniques, stimulating activity and independent thinking of students. It is emphasized that the value of the facilitation approach is that the process of self-development and self-improvement is interdependent and mutually beneficial. Such a process contributes to the disclosure and formation of important both purely professional and personal qualities of each individual. The conditions for effective pedagogical facilitation in the process of pedagogical interaction are outlined.

A number of individual psychological features of the teacher-facilitator are analyzed: emotional, cognitive, behavioral, which are manifested during interpersonal interaction and effectively influence the course of the pedagogical process and contribute to the achievement of didactic goals. Among such qualities, both purely professional competences and personal qualities of the teacher were found.

It was investigated which factors, according to students, are more favorable for building trusting, equal, mutually beneficial, cooperation-based relations between the teacher and students in the process of educational activity, which is the basis of pedagogical facilitation.

Keywords: facilitation, pedagogical facilitation, pedagogical activity, teacher as facilitator, individual and psychological qualities of the teacher's personality.

Постановка проблеми

педагогічна фасилітація фахівець

Глобалізаційні процеси у світі, що характеризуються значною динамічністю, мінливістю, суперечливістю, невизначеністю, безумовно здійснюють вплив на усі сфери суспільного життя в Україні, зокрема, на й на освітню. В контексті глобалізаційних процесів виникає необхідність підготовки фахівців, котрі здатні діяти в умовах постійних викликів, приймати рішення в умовах невизначеності та нести за них відповідальність. Це несе своєрідні виклики та ризики для державної освітньої політики України, оскільки постає потреба в підвищенні кваліфікації викладачів, котрі в своїй діяльності будуть спрямовувати увагу на використання інноваційних підходів у педагогічній діяльності, орієнтуючись не просто на передачі знань, шляхом інтерпретації та презентації освітнього матеріалу, а акцентуючи увагу на активізації навчальної та освітньо-професійної діяльності студентів на основі діалогічної взаємодії.

З огляду на це, підготовка майбутніх фахівців з різних спеціальностей повинна враховувати як направленість на підготовку компетентних спеціалістів, орієнтнованих на саморозвиток, креативних, відповідальних суб'єктів, здатних до вибудови власної професійної траєкторії, орієнтуючись на власні знання та компетенції, на засадах гуманізму та людиноцентризму.

Саме використання педагогічної фасилітації дозволить забезпечити в процесі підготовки психологів впровадження та реалізації вищезазначених вимог.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема впровадження засад педагогічної фасилітації в практику сучасних педагогів набула значного розвитку, про що свідчить значна кількість наукових розвідок, присвячених вивченню даного феномену.

Внесок у дослідження сутності та специфіки поняття педагогічної фасилітації здійснили такі вітчизняні науковці, як: О. Фісун, З. Курлянд, Ю. Поповський, О. Галіцан, Т. Гура, К. Шевченко, С. Хілько, І. Авдєєва, Т. Осіпова, Н. Щекотіліна, Л. Омельченко, О. Фокша, Г. Волошко та ін.

Мета статті. Метою даної статті є дослідження поняття педагогічної фасилітації, грунтуючись на означенні специфіки даного виду педагогічної діяльності та визначені індивідуально-психологічних якостей особистості педагога-фасилітатора як організатора.

Виклад основного матеріалу

Фасилітація (від англ. facilitation -- допомога, полегшення, сприяння) як процес - це розробка, а також управління груповими процесами, з метою ефективізації спільної діяльності, мінімізуючи загальні проблеми, з якими стикаються люди, працюючи разом. Фасилітатор сприяє підвищенню ефективності роботи в групі за умови мінімізації зусиль і часу та максимізації задоволення кожного члена групи кінцевим результатом.

У вищій школі особливої актуальності набуває педагогічна фасилітація - тип педагогічної взаємодії, за якого основною метою діяльності педагога постає створення сприятливих для студентів умов для їхнього особистісного зростання, саморозвитку, самовдосконалення, самовираження, максимальної реалізації здібностей та компетенцій, забезпечуючи психологічну безпеку в атмосфері довіри, поваги та взаємопорозуміння, повністю виключаючи фізичне та психологічне насилля. Крім того, педагогічна фасилітація має на меті допомагати розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації підтримуючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри [1].

Серед науковців визначаються дещо різні (але не суперечливі) підходи до поняття педагогічної фасилітації. Так Г. Волошко визначає педагогічну фасилітацію як умову ефетивного навчання або виховання й розвитку суб'єктів педагогічного процесу шляхом певного стилю спілкування та відкритої позиції педагога, це така взаємодія, за якої акцентується індивідуальний досвід учасників, взаємообмін індивідуальних контекстів розуміння навчальної інформації та відбувається становлення суб'єктності як відмінної характеристики освітньої діяльності [2].

К. Шевченко зазначає, що під педагогічною фасилітацією зазвичай розуміють створення такої взаємодії, коли актуалізується індивідуальний досвід учасників, відбувається взаємодія та взаємотрансляція індивідуальних контекстів розуміння навчальної інформації, виникає необхідність і можливість оперативного та індивідуально мотивованого застосування оновленого досвіду, тобто відбувається становлення суб'єктності як стильової характеристики навчальної діяльності [3].

З огляду на вищезазначене, використовуючи фасилітаційний підхід, педагоги прагнуть максимально розкрити внутрішні ресурси студентів, формуючи у них розуміння власних прагнень та особистісного потенціалу для формування в останніх уміння в подальшому вибудовувати власну траєкторію професійного розвитку.

Педагогічна фасилітація це завжди суб'єкт-суб'єктний процес, у якому відбувається взаємовплив педагога та студента в умовах діалогічної форми взаємодії. Цінністю фасилітаційного підходу є те, що процес саморозвитку та самовдосконалення є взаємозалежним та взаємовигідним. Він сприяє розкриттю та формуванню важливих як суто професійних, так і особистісних якостей кожної особистості.

Педагогічна фасилітація є двостороннім процес взаємовпливу суб'єктів педагогічного процесу (педагога та учня/студента). Педагог сприяє формуванню активності, ініціативності, активізації когнітивних процесів, реалізацію творчого потенціалу. Можна оцінити активність й ініціативність студентів з огляду, наприклад, на прагнення відповідати за власним бажанням; бажання взяти завдання для виконання, навіть додаткове; інтерес до нових відкриттів. Зовнішнє вираження інтересу до матеріалу, який вивчається, можна відзначити за наступними ознаками: підтримання зорового контакту з педагогом; жест погодження з тезами, які висловлює педагог (кивки головою); зміна виразу обличчя у відповідь на слова педагога і т. д. Показниками активізації мислення виражається в наступному: студенти задають уточнюючі питання; бажання студента висловити свою думку, дати оцінку почутому; прохання педагога дати оцінку чи пораду тощо. Показниками активізації творчого потенціалу студентів можна вбачати в наступному: нестандартні підходи до вирішення завдань; створення модифікованих конструкцій з новаторськими елементами; вбачання нових якостей у вже відомому об'єкті тощо.

Педагог-фасилітатор повинен характеризуватися низкою індивідуально-психологічних особливостей: емоційних, когнітивних, поведінкових, які проявляються під час міжособистісної взаємодії й ефективно впливає на перебіг педагогічного процесу й сприяє досягненню дидактичних цілей [4]. Основою взаємодії між суб'єктами педагогічного процесу є співпраця, як діяльність, основною метою якої є максимальне задоволення інтересів обох сторін взаємодії.

Можна виділити наступні бажані індивідуально-психологічні характеристики педагога-фасилітатора, без яких неможливо ефективно втілити в життя технологію педагогічної фасилітації. Спершу варто згадати про професійні якості педагога, високий рівень педагогічної майстерності та відповідний рівень компетентностей.

Однак не слід обмежитися лише цими ознаками. Педагог-фасилітатор повинен також характеризуватися й універсальними непрофесійними якостями, які допомагають людям ефективно взаємодіяти між собою. До таких якостей можна віднести комунікативність, життєрадісність (саме вона сприяє встановленню комфортної атмосфери для всіх); життєстійкість. Такий викладач зазвичай повинен вміти розуміти та розрізняти як власні емоції, так і емоційні стани та почуття учнів. характеризуватися високим рівнем соціального інтелекту (здатність розуміти поведінку іншої людини, свою власну поведінку, а також здатність діяти відповідно до ситуації). Вміння мотивувати та організовувати студентів до спільної продуктивної діяльності за допомогою психологічно продуманих прийомів ще одна особливість педагога-фасилітатора.

Здатність організувати та забезпечити досягнення запланованих дидактичних цілей за короткий проміжок часу з урахуванням наявних ресурсів дозволяє оптимізувати навчальний процес та отримувати позитивний результат як для когнітивної, так і емоційної сфери кожної особистості, включеної в нього. Це можливо за умови, якщо педагог володіє такими особистісними якостями як стікість, самовладнання, впевненість у власних силах, наполегливість, незалежність, відповідальність, цілеспрямованість, гнучкість, здатність дотримуватися власної житттєвої позиції з урахуванням поваги до протилежної. Об'єктивно оцінюючи ситуацію в колективі, фасилітатор, м'яко але впевнено направляє спільну діяльність студентів в потрібному напрямку.

В процесі навчально-виховної діяльності педагог-фасилітатор з одного боку стимулює студентів до особистісного та професійного саморозвитку , створюючи для цього необхідні умови, з іншого боку, демонструє власні способи самовдосконалення.

Уміння налагодити взаємодію зі студентами на основі взаємоповаги та взаємопідтримки дозволяє ефективно вирішувати педагогічні конфлікти, використовуючи стратегії співробітництва та компромісу на противагу конкуренції, пристосуванню чи ухилянню. Спроможність встановити контакт з кожною стороною конфліктної взаємодії, нейтралізувати конфліктну поведінку, нівелювати або зменшити прояви неврівноважних психічних станів у суб'єктів конфліктної взаємодії (гніву, фрустрації, тривоги), обрати шляхи конструктивного вирішення конфлікту (переговори, фасилітація, мадіація, арбітраж) дозволяє не просто вирішити конфліктну проблему, а й сприяє утвердженню авторитету педагога в колективі та дозволить сформувати нові уміння у студентів щодо взаємодії з оточенням.

Звертаючи увагу на емоційну сферу викладача, в першу чергу, варто відмітити необхідність наявності високого рівня емпатії. Розуміння власних та чужих емоцій та почуттів сприяє встановленню взаєморозумінню та полегшує вирішення проблем та конфліктів, які можуть виникнути. Разом з цим, педагог повинен відзначатися самовладнанням, умінням стримувати емоційні пориви, або проявляти їх лише за умови доцільності. Викладач повинен зважено та розсудливо аналізувати те, що відбувається, не дозволяючи емоціям керувати процесом.

Позитивним фактором успішної педагогічної фасилітації є наявність адекватної самооцінки у викладача. Також іншими важливими внутрішніми якостями педагога є впевненість у власних силах, цілісна внутрішня складова (гармонія, а також вміння у скрутній ситуації дотримуватися своїх життєвих позицій), проактивність (розуміння психіки людини з погляду гуманізму).

Ще одну групу індивідуальних якостей педагога-фасилітатора складають наступні: здатність до раціонального цілепокладання (вибір мети або кількох цілей на основі певних критеріїв та з дотриманням параметрів, встановлених на початку фасилітації), цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставлених завдань, гнучкість (уміння лавірувати серед інших точок зору та тактовне відстоювання своєї), бачення об'єктивної дійсності(здатність оцінювати та сприймати те, що відбувається), організованість (уміння слідувати, складеним раніше планом і доцільно використовувати свої тимчасові ресурси), вміння прогнозувати в процесі навчальної діяльності.

Одним із завдань педагога-фасилітатора є створення психологічно безпечного освітнього середовища, позбавленого фізичного та психологічного насилля. Створенню такого середовища сприяють наступні характеристики педагога: життєрадісність, життєлюбність, атрактивність (прагнення людини до формування позитивного ставлення до себе з боку інших людей, що ґрунтується на власному позитивному почутті до цих людей, щирості, відкритості, конгруентності), толерантність, людинолюбство та асертивність (комплексне почуття впевненості у собі, у власних силах, що проявляється як стабільне позитивне ставлення до власних навичок та здібностей).

Завданням педагогічної фасилітації у підготовці фахівців з вищою освітою полягає в тому, щоб подолати традиційне закріплення за студентами відтворювальної частини діяльності й визнати за ним можливість активно, самостійно, творчо, нестандартно здійснювати спочатку навчальну діяльність, а в майбутньому таким чином реалізовуватися як фахівець, котрий здатний самостійно приймати рішення в тому числі в умовах невизначеності, багатоплановості та різновекторності впливів.

Грунтуючи свою діяльність на засадах педагогічної фасилітації, викладач обмежує або повністю відмовляється від догматичних методів та прийомів, які зорієнтовані на просуванні та відстоюванні лише його власної думки, обмежуючи творчі пориви мислення студентів. Це в свою чергу може суттєво обмежити критичність. Самостійність мислення студентів, позбавити їх бажання творчо підходити до вирішення наукових проблем, генерувати нові ідеї, здійснювати продуктивну діяльність. Педагогічна фасилітація доздозволяє викладачеві зайняти позицію не “над”, а “разом” зі студентами і не боятися при цьому бути звинуваченим у “незнанні існуючих на практиці проблем”, які аналізуються в ході курсу і часто піддаються сумніву [5]. Уникаючи нав'язування власного «правильного» бачення ситуації, викладач не просто ретранслює наукову інформацію, а стимулює студентів до наукових дискусій. Це сприяє тому, що у студентів виникає бажання самостійно розв'язувати поставленні завдання, збільшується мотивація та інтерес до навчальної діяльності, формується уявлення про себе як самостійного активного суб'єкта навчальної та професійної діяльності, це в свою чергу, оптимізує процес розвитку їхньої професійної самосвідомості.

Однак, без створення достатніх умов для здійснення ефективної педагогічної фасилітації в процесі педагогічної взаємодії, реалізація поставлених завдань може опинитися під загрозою. Найперше, викладачу необхідно визначити довгострокові та короткострокові дидактичні цілі, окреслити першочергові педагогічні завдання як у роботі з студентською групою, так і, за необхідністю, з кожним студентом. По-друге, варто проаналізувати особливості студентської групи, з якою педагогу потрібно буде взаємодіяти. За можливості, визначити офіційну та неофіційну підструктури цієї групи, специфіку та рівні міжособистісних взаємин членів студентського колективу, відмітити для себе статус тих чи інших студентів. По-третє, сприяти створенню комфортної як фізично, так і психологічно атмосфери співпраці; забезпечити безпечне освітнє середовище. Така фасилітаційна організація простору дозволяє вільно налагоджувати зоровий контакт, оптимізує виконавчу частину навчальної діяльності, забезпечує вільний, без бар'єрів обмін вербальними та невербальними засобами спілкування, полегшення зворотного зв'язку.

Дослідники З. Курлянд, О. Фокша та Ю. Поповський [6], розширюючи дослідження О. Галіцан [7], узагальнюють наступні критерії сформованості педагогічної фасилітації: емоційно-мотиваційний критерій із показниками: емпатійність; фасилятивність; емоційний інтелект; мотивація на професійно-педагогічну діяльність; педагогічне мислення; когнітивно-інтерактивний критерій із показниками: знання специфіки педагогічного спілкування; потреба у спілкуванні, здатність до самоуправління у спілкуванні; перцептивно-інтерактивна компетентність; невербальна компетентність; позиція у спілкуванні; регулятивно-вольовий критерій із показниками: рефлексивні педагогічні вміння; самооцінка; професійна самосвідомість.

Варто зазначити, що лише сукупність вищезазначених факторів (соціально-психологічні умови, наявність відповідних індивідуально-психологічних якостей у викладачів) дозволяє ефективно здійснювати процес педагогічної фасилітації. Однак, опитування студентів Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» показало, що є певні фактори, які є більш сприятливими, на думку тих, хто навчається, для побудови довірливих, рівноправних, взаємовигідних, заснованих на співробітництві, стосунків між педагогом й студентами в процесі навчальної діяльності, що є основою педагогічної фасилітації. Так, 81% респондентів зазначили, що важливим для них є повага з боку викладача до їхньої думки, поглядів, точок зору, навіть якщо вони є суперечливими чи помилковими. 67% опитаних відзначили важливість стимулювати та заохочувати суб'єктів освітнього процесу до самостійного пошуку відповідей на питання, сприяти вияву креативних рішень за при підтримці та дозованій допомозі з боку педагога. Значна кількість опитаних вказали на вагому роль наявності у викладачів таких якостей та умінь, як: комунікативних (направлених на встановлення та налагоджування комфортної і плідної комунікацї між усіма суб'єктами навчального процесу) - 54%; емпатійних (направлених на досягнення взаємопорозуміння) - 46%; професійних компетентностей - 63% та організаторських здібностей - 38%.

Висновки

Фасилітація як процес управління груповими процесами, покликаний сприяти ефективності спільної діяльності з прогнозованим успішним досягненням запланованого результату. Одним із видів фасилітації є педагогічна фасилітація, що є типом педагогічної взаємодії, метою якої є створення сприятливих умов для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації студентів, шляхом організації співпраці на основі довіри, підтримки, поваги та розуміння. Педагогічна фасилітація покликана стимулювати активізації когнітивних процесів студентів, розкрити та сформувати як особистісні якості їхньої особистості, так і професійні компетентності. Як суб'єкт-суб'єктний процес, педагогічна фасилітація дозволяє процес саморозвитку та самовдосконалення є взаємозалежним та взаємовигідним.

Для успішної реалізації засад педагогічної фасилітації, педагог повинен характеризуватися й універсальними непрофесійними якостями, які допомагають людям ефективно взаємодіяти між собою. Ці якості поіязані з його умінням організовувати навчальний процес; досягати взаємопорозуміння зі студентами; створювати психологічно безпечне освітнє середовище та ефективно вирішувати проблеми та педагогічні конфлікти.

Опитування студентів показало, що для них в навчальному процесі важливим є повага до їхньої думки, стимулювання та підтримка у процесі самостійного пошуку вирішення наукових проблем та вміння педагога налагодити комунікацію в навчальному процесі.

Література:

1. Волкова Н. П., Степанова А. А. Фасилітатор як важлива рольова позиція сучасного викладача вишу/ Н. П. Волкова, А. А. Степанова//. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. - 2018. - № 1(15). С. 228-234.

2. Волошко Г.В. Фасилятивний підхід у діяльності викладача як сучасний напрям реформування вищої освіти/Г. В. Волошко// Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2016. - № 9(63). - С. 96-106.

3. Шевченко К. О. Педагогічна фасилітація у контексті професійної компетентності вчителя/К.О. Шевченко//Збірник наукових праць. Психологічні науки. - 2014. № 2.13 (109)

4. Галіцан О. А. Фасилітаційна компетентність викладача вищої школи як суб'єкта педагогічної діяльності/О.А.Галіцан//Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. -2019. - № 4 (129). -С. 84-89.

5. Левченко О. О. Педагогічна фасилітація як феномен формування фасилітативного стилю педагогічної взаємодії майбутніх викладачів/О.О.Левченко// Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Серія : Психологія і педагогіка. - 2011. - № 18. - С. 147-158.

6. Курлянд З. Н, Фокша О. М., Поповський Ю. Дослідження педагогічної фасилітації учителя як вітагенної педагогічної технології/ З. Н. Курлянд, О. М. Фокша, Ю. Поповський// Наука і освіта. - 2018. - № 4. - С. 168-176.

7. Галіцан О. А. Передумови формування фасилітаційної спрямованості майбутніх учителів в освітньому просторі вишу/О. А. Галіцан//Наука і освіта. - 2016. - № 10. - С.69-76.

References:

1. Volkova N. P., Stepanova A. A. Fasylitator yak vazhlyva rolova pozytsiia suchasnoho vykladacha vyshu [Facilitator as an important role position of a modern university teacher]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky, 1(15), 228-234 [in Ukrainian].

2. Voloshko H.V. Fasyliatyvnyi pidkhid u diialnosti vykladacha yak suchasnyi napriam reformuvannia vyshchoi osvity [Facilititing approach in teacher's activities as a modern direction of higher education reforming]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 2016, 96-106 [in Ukrainian].

3. Shevchenko K. O. Pedahohichna fasylitatsiia u konteksti profesiinoi kompetentnosti vchytelia. Zbirnyk naukovykh prats. Psykholohichni nauky, 2014, 2.13 (109) [in Ukrainian].

4. Halitsan O. A. Fasylitatsiina kompetentnist vykladacha vyshchoi shkoly yak subiekta pedahohichnoi diialnosti[Facilitation competence as an integral part of the professional competence of a modern teacher]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. - Odesa :PNPU im. K. D. Ushynskoho, 2019, 84-89 [in Ukrainian].

5. Levchenko O. O. Pedahohichna fasylitatsiia yak fenomen formuvannia fasylitatyvnoho styliu pedahohichnoi vzaiemodii maibutnikh vykladachiv [Pedagogical facilitation as a phenomenon of formation of a facilitative style of pedagogical interaction of future teachers]. Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia"]. Seriia : Psykholohiia i pedahohika, 2011, 147-158 [in Ukrainian].

6. Kurliand Z., Foksha O., Popovskyi Yu. Doslidzhennia pedahohichnoi fasylitatsii uchytelia yak vitahennoi pedahohichnoi tekhnolohii [Study of pedagogical facilitation as a vital educational technology]. Nauka i osvita, 2018, 168-176 [in Ukrainian].

7. Halitsan O. A. Peredumovy formuvannia fasylitatsiinoi spriamovanosti maibutnikh uchyteliv v osvitnomu prostori vyshu. [Prerequisites for the formation of future teachers' faciliative attitude in the educational environment of universities]. Nauka i osvita, 2016, 69-76 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru