Теоретико-методологічні питання становлення та розвитку логопедичної допомоги особам із особливими освітніми потребами (ООП)

Размещено на http://www.allbest.ru

Бердянський державний педагогічний університет, м. Запоріжжя

Теоретико-методологічні питання становлення та розвитку логопедичної допомоги особам із особливими освітніми потребами (ООП)

Линдіна Євгенія Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної психології та логопедії

Анотація

У статті обґрунтовується проблема організації логопедичної допомоги дітям із особливими освітніми потребами. Зазначено, що державна політика в галузі освіти спрямована на вирішення одного з найважливіших завдань - завдання реалізації прав осіб із особливими освітніми потребами (ОПП) на освіту. Якісна освіта для дітей із ООП стає однією з основних та невід'ємних умов їх успішного включення та повноцінної участі у всіх сферах життя суспільства, ефективного професійного самовизначення, професійної підготовки та особистісної самореалізації у різних видах соціальної діяльності. Основні складності надання логопедичної допомоги в умовах інклюзивної освіти пов'язано з труднощами координування діяльності учасників освітнього процесу. Не менш важливими виявляються питання методичного супроводу педагогів. Системний характер порушень мовлення у дітей із особливими освітніми потребами передбачає комплексність логопедичного впливу. Розглядається необхідність регулювання спільної діяльності вчителя- логопеда, педагогів та спеціалістів у нових освітніх умовах. У статті порушується питання про можливість використання наявного досвіду роботи вчителів-логопедів з дітьми, які мають порушення мовлення різного ступеня тяжкості, у системі загальної (у логопедичних пунктах) та спеціальної освіти. Труднощі застосування готових розробок пов'язані з віковою та нозологічною неоднорідністю дітей, які потребують логопедичної допомоги. З метою вирішення завдання надання дітям із особливими освітніми потребами освітніх послуг у повному обсязі потрібне створення моделі організації логопедичного супроводу за умов інклюзивної освіти. Розробка такої моделі повинна спиратися на дані про особливості діяльності пунктів надання логопедичної допомоги в умовах інклюзії, отримані в ході спостережень та досліджень. У статті доведено, що організаційно-методичні аспекти логопедичної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку з ООП нових інклюзивних освітніх умов потребують глобального перегляду. Розглянуто напрямки надання логопедичної допомоги, які потребують інших підходів до реалізації за умов реформування дошкільної освіти. логопедичний освітній особливий

Ключові слова: інклюзивна освіта, логопедична допомога, методичний супровід, особи з особливими освітніми потребами, логопедія, індивідуальний маршрут.

Lyndina Yevheniia Yuriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Applied Psychology and Speech Therapy, Berdyansk State Pedagogical University, Zaporizhzhia,

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ISSUES OF

FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPEECH THERAPY FOR PERSONS WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS

Abstract

The article substantiates the problem of organizing speech therapy for children with special educational needs. It is noted that the state policy in the field of education is aimed at solving one of the most important tasks - the task of realizing the rights of persons with special educational needs (SEN) to education. Quality education for children with SEN is becoming one of the main and essential conditions for their successful inclusion and full participation in all spheres of society, effective professional self-determination, professional training and personal self-realization in various types of social activities. The main difficulties of providing speech therapy in inclusive education are related to the difficulties of coordinating the activities of participants in the educational process. Equally important are the issues of methodological support for teachers. The systemic nature of speech disorders in children with special educational needs implies the complexity of speech therapy. The necessity of regulating the joint activities of a speech therapist, teachers and specialists in the new educational environment is considered. The article raises the question of the possibility of using the existing experience of speech therapists with children with speech disorders of varying severity in the system of general (in speech therapy centers) and special education. Difficulties in applying off-the-shelf developments are associated with the age and nosological heterogeneity of children in need of speech therapy. In order to solve the problem of providing children with special educational needs with educational services in full, it is necessary to create a model for organizing speech therapy support in inclusive education. The development of such a model should be based on the data on the peculiarities of the activities of speech therapy centers in inclusive settings, obtained in the course of observations and research. The article proves that the organizational and methodological aspects of speech therapy work with children of early and preschool age with SEN in the new inclusive educational settings require a global review. The directions of providing speech therapy assistance that require different approaches to implementation in the context of preschool education reform are considered.

Keywords: inclusive education, speech therapy, methodological support, people with special educational needs, speech therapy, individual route.

Постановка проблеми. Державна політика в галузі освіти спрямована на вирішення одного з найважливіших завдань - завдання реалізації прав осіб із особливими освітніми потребами (далі ОПП) на освіту. Якісна освіта для дітей із ООП стає однією з основних та невід'ємних умов їх успішного включення та повноцінної участі у всіх сферах життя суспільства, ефективного професійного самовизначення, професійної підготовки та особистісної самореалізації у різних видах соціальної діяльності.

Дуже часто перешкодою для всебічного розвитку осіб із ООП стають труднощі у оволодінні мовленням як засобом спілкування та пізнання. Значне місце в описі симптоматики порушень розвитку дітей різних нозологічних груп займають прояви мовленнєвого недорозвинення системного характеру У більшості дітей із ООП мовленнєві порушення пов'язані з сенсорними, руховими чи інтелектуальними порушеннями, з порушеннями емоційно-вольової сфери та поведінки. Мовлення осіб із ООП формується з великим запізненням, у них виявляються порушення фонетико - фонематичного та просодичного компонентів мовлення, лексико- граматичного складу мови, зв'язного мовлення. Найчастіше саме мовленнєві проблеми дитини стають основними, через які дитячий колектив не приймає його. Логопедичні проблеми ускладнюють не лише спілкування між дітьми, а також створюють значні труднощі у розвитку пізнавального інтересу та пізнавальної активності дитини із ООП.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На думку В. Бондара [1, с. 23], «учителі-логопеди, які працюють з дітьми із ООП у умовах інклюзії, потребують інформаційної підтримки, методичної та організаційної допомоги, розробки алгоритмів визначення обсягу та змісту логопедичного впливу, у підборі розвиваючих та спеціальних технологій кожної групи дітей з ООП різної нозології».

Н. Пивоварцева [2, с. 11] «доводить, що потрібне і додаткове оснащення педагогічного процесу, що сприяє більш ефективній реалізації корекційно- логопедичної діяльності різноманітних видів методичної продукції (адаптованих програм, методичних розробок, дидактичних посібників та ін.)».

Автор А. Michael [3, с. 45] «обґрунтовує перспективи вирішення зазначених проблем. Одним із варіантів є побудова методичного супроводу щодо впровадження майбутньої моделі. Частиною такого супроводу має стати методичним забезпеченням процесу організації логопедичної допомоги дітям із ООП за умов інклюзивної освіти».

М. Sheremet [4, с. 13] «доводить, що методичний супровід передбачає оволодіння необхідними компетенціями у сфері надання логопедичної допомоги за умов інклюзії. Воно має включати моніторингову діяльність щодо виявлення існуючих актуальних проблем. Консультування на етапі складання індивідуальних освітніх маршрутів також сприяє створенню сприятливі умови для корекційно-логопедичної роботи».

Мета статті є теоретично обґрунтувати проблему організації логопедичного супроводу осіб із ООП, вивчити особливості організації логопедичної допомоги на прикладі дітей дошкільного віку із ООП в умовах загальноосвітньої організації, розробити нові умови методичних аспектів логопедичної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку з ООП.

Виклад основного матеріалу. Теоретичні основи становлення та розвитку логопедичної допомоги особам із ООП

Становлення та розвиток логопедичної допомоги особам із особливими освітніми потребами - це складний процес, який ґрунтується на міцній теоретико-методологічній основі, яка поєднує теорію дефектології, спеціальну педагогіку та логопедію.

Загальна теорія дефектології - це фундаментальна наука, що вивчає закономірності виникнення, розвитку та проявів психофізичних порушень у людини, а також методи їх корекції. Її знання та методики застосовуються для надання комплексної допомоги людям з ООП (ООП).

Спеціальна освіта розробляє методи навчання та виховання дітей з особливими потребами. Спеціальна освіта -- це галузь освіти, яка займається навчанням осіб із порушеннями психофізичного розвитку. Тобто корекція в спеціальній освіті - це повне або часткове виправлення недоліків психофізичного розвитку аномальних дітей за допомогою спеціальної системи педагогічних методів і заходів [5].

Дефектологія - це наука про психофізичні особливості розвитку дітей з вадами розвитку, закономірності їх навчання та виховання.

Вона вивчає причини, механізми та прояви порушень розвитку у дітей, а також розробляє методи їх корекції. Спеціальне навчання включає систему цілей, а саме: компенсація та корекція порушень у розвитку шляхом використання спеціальних педагогічних методів і прийомів; особистісна та соціальна реабілітація або реабілітація новонароджених. Пропоновані цілі досягаються шляхом наближення до конкретних цілей спеціальної освіти, оволодіння засобами письма та читання дітьми з порушеннями зору; особистісна реабілітація людини, яка полягає в подоланні почуття непотрібності, відчуженості та неповноцінності; Формування самооцінки та самоповаги. Контекст спеціальної освіти вказує на досягнення цих цілей у вигляді здобуття життєвої самостійності. Для досягнення цієї мети спеціальна освіта передбачає вирішення завдань: вивчення основних закономірностей, потреб і особливостей розвитку людини особливими потребами; визначення корекційно-компенсаторних можливостей з урахуванням складності порушення у конкретної особи; створення педагогічної класифікації; аналіз педагогічних методик, систем, програм, технологій; розробка нових програм реабілітації, корекції та компенсації осіб з порушеннями розвитку; розробка програм соціальної та трудової адаптації осіб з порушеннями розвитку, підтримка професійного навчання; дослідження та впровадження програм, здатних запобігти виникненню таких порушень; перша допомога батькам дітей з особливими потребами [6].

Логопедія розглядає порушення мовлення, методи їх корекції та профілактики. Логопедична терапія базується на таких основних принципах: системності, комплексності, розвивальному принципі, розгляді мовленнєвих порушень у взаємозв'язку з іншими сторонами психічного розвитку дитини, діяльнісному підході, онтогенетичному принципі, принципі врахування етіології та механізмів (етіопатогенетичний принцип), принцип розгляду, принцип обходу, загальнодидактичні та інші принципи.

В основу принципу системності покладено уявлення про мовлення як складну функціональну систему, структурні компоненти якої тісно взаємопов'язані. У зв'язку з цим вивчення мовлення, процесу його розвитку і виправлення порушень передбачає вплив на всі компоненти, на всі сторони мовленнєвої функціональної системи [7].

Для логопедичного висновку використовується кореляційний аналіз мовленнєвої та немовленнєвої симптоматики, дані медичного, психологічного, логопедичного обстеження, співвідношення рівня розвитку пізнавальної діяльності та мовлення, стану мовлення та особливостей сенсомоторики дитини. розробки необхідні для диференціальної діагностики подібних форм мовленнєвих розладів.

Шляхи розвитку логопедичної допомоги особам із ООП

Логопедична допомога особам із ООП - це важливий напрямок спеціальної педагогіки, який постійно розвивається та удосконалюється. Існує декілька ключових шляхів розвитку логопедичної допомоги, найпоширенішим із яких є удосконалення методів та методик логопедичної роботи: розробка нових методів та методик логопедичної роботи, які ґрунтуються на сучасних наукових знаннях та враховують індивідуальні особливості кожної дитини; упровадження нових технологій у логопедичну практику, таких як комп'ютерні програми, мобільні додатки та віртуальна реальність та використання нових методів дослідження мови, мовлення та письма, таких як нейропсихологічні дослідження та електрофізіологічні методи [8].

Ефективним методом є створення нових форм логопедичної допомоги, які відповідають потребам дітей з ООП, наприклад, дистанційна логопедична допомога, логопедична допомога вдома, логопедична допомога в інклюзивних навчальних закладах, розвиток ранньої логопедичної допомоги, яка надається дітям з моменту виявлення порушень мовлення, , підготовка логопедів до роботи з дітьми з різними порушеннями, включаючи складні та множинні порушення [9].

Підвищення кваліфікації логопедів також є важливою складовою, тому забезпечення логопедів регулярними курсами підвищення кваліфікації, на яких вони можуть ознайомитися з новими методами та методиками логопедичної роботи, а також здобути знання про нові форми логопедичної допомоги, заохочення логопедів до самоосвіти та самовдосконалення, створення умов для професійного спілкування логопедів, наприклад, проведення конференцій, семінарів та майстер-класів допоможе в розвитку логопедичної допомоги особам із ООП.

У наш час ефективним є проведення наукових досліджень у галузі логопедії, спрямованих на вивчення нових методів та методик логопедичної роботи, а також на розробку нових форм логопедичної допомоги, використання результатів наукових досліджень для вдосконалення практики логопедичної допомоги, залучення логопедів до науково-дослідницької роботи [10].

Розвиток логопедичної допомоги особам із ООП - це комплексне завдання, яке потребує співпраці логопедів, педагогів, психологів, медиків, батьків та представників влади.

Система допомоги дітям та дорослим з мовленнєвою патологією

Система допомоги дітям та дорослим з мовленнєвою патологією в нашій країні створена досить давно, є ефективною і нині постійно та успішно вдосконалюється. Логопедична допомога дітям та дорослим здійснюється у структурах різної відомчої належності (освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення).

Поняття логопедичної допомоги трактується як вид медико-педагогічної допомоги, що надається особам, які мають порушення мовлення функціонального чи органічного походження. Прискорити розвиток мовлення у дітей або усунути її набуті порушення у дорослих, запобігти виникненню обумовлених розладами мовлення вторинних змін інтелекту дозволяють своєчасні лікувально-оздоровчі та корекційно-логопедичні події. Важливість раннього розпізнавання порушення та його ранньої корекції не викликає сумніву, адже навіть за виражені порушення мовлення рання корекційно- логопедична робота з дітьми призводить до значної компенсації дефекту. У більшості випадків здійснення корекції порушень мовленнєвого розвитку засобами спеціального дошкільного навчання та виховання стає провідним пропедевтичним засобом подальших труднощів дітей під час навчання у закладах загальної середньої освіти. Відвідування дітьми з порушеннями мовлення спеціальних чи загальноосвітніх організацій, вибір групи та виду установи залежно від ступеня тяжкості відхилень у мовленнєвому розвитку дитини, визначення наповнюваності груп (кількості дітей) регламентується нормативними документами та варіантами надання логопедичної допомоги дітям із порушеннями мовлення в освітніх організаціях. Розглянемо кілька можливих варіантів [11]:

дитячі садки чи групи компенсуючого виду (ці спеціальні групи за рішенням психолого-медико-педагогічної комісії (ПМПК) відвідують дошкільнята зі складними мовленнєвими порушеннями (загальне недорозвинення) мовлення, заїкуватість, порушення мовлення з дизартричним компонентом, порушення мовлення у дитини з риноалією/алалією); діти зі схожими видами порушень навчаються всередині групи за єдиною адаптованою основною освітньою програмою (АТОП); у штаті цієї групи працює вчитель-логопед, який проводить фронтальні та індивідуальні заняття);

комбіновані групи (ці групи відвідують діти з нормотиповим розвитком та за рішенням ПМПК дошкільнята з порушеннями мовлення; у групі педагогами реалізуються основна освітня програма (ООП) та адаптована освітня програма (АОП); у штаті цієї групи працює вчитель-логопед, який проводить фронтальні та індивідуальні заняття лише з дітьми, які мають порушення мовлення);

логопедичний пункт (логопункт за результатами обстеження мовлення логопедом відвідують діти з фонетичним недорозвиненням мовлення (ФН), фонетико-фонематичним недорозвиненням мови (ФФН); у логопункті працює вчитель-логопед, який проводить індивідуальні заняття);

надання платних логопедичних послуг (такі заняття відвідують діти за заявою батьків; учитель-логопед проводить індивідуальні заняття).

Але логопедична допомога потрібна не тільки дітям з різними клінічними варіантами порушень мовлення різного ступеня тяжкості, а й іншим категоріям дітей із ООП. Актуальність проблеми надання своєчасної логопедичної допомоги дітям з ООП пов'язана з інтегративними та інклюзивними, що відбуваються в системі освіти процесами. Крім того, у початковій школі курс мови є основним предметом і має елементарно- практичний характер, а навчальний матеріал за програмою даного курсу відпрацьовується на всіх уроках (математики, природознавства та ін.). І звичайно, повноцінне оволодіння рідною мовою на етапі дошкільного дитинства дозволить [12].

продовжити процес засвоєння основних форм мови у школі;

організувати регулярне інтенсивне і системне навчання нормам літературної мови;

розвивати та збагачувати уявлення дітей про навколишній світ;

сприяти виробленню у дітей умінь володіти усними та письмовими формами мовлення в межах, доступних для їхнього віку;

повідомити початкові відомості про рідну мову та літературу.

Стартові можливості при вступі до школи дітей з ООП та дітей з

нормотиповим розвитком стають нерівними через труднощі, що виникають на етапі дошкільного дитинства, в оволодінні компонентами мовної системи, що позначаються і соціалізації серед однолітків дітей із ООП.

Для успішного засвоєння освітньої програми дітьми з ООП нарівні з нормально розвиваються однолітками у сучасній системі освіти здійснюється створення умов та пошук можливостей. Одним з варіантів вирішення проблеми корекції мовленнєвих порушень у дітей з ООП є організація пунктів надання логопедичної допомоги дітям з ООП. Можливість отримання кваліфікованої логопедичної допомоги у стінах установи з'являється у цієї категорії дітей за такої організації освітньої діяльності, в якій робота вчителя- логопеда виходить на перший план, стає центральною та значущою в подальше успішне включення дитини в освітній простір закладу дошкільної освіти, а потім загальної середньої [13].

Потрібна організація грамотного професійного супроводу всього корекційно-виховно-освітнього процесу, що виконує діагностичну, консультативну, корекційну, методичну, прогностичну, експертну функції та включає різні види робіт на організаційно-підготовчому, змістовно- технологічному та прогностичному етапах супроводу діяльності вчителя- логопеда в умовах інклюзії.

З метою виявлення особливостей організації логопедичного супроводу дітей дошкільного віку з ООП у умовах інклюзивної освіти планується проведення експериментального дослідження на базі пунктів надання логопедичної допомоги у закладах дошкільної освіти [14].

Основними напрямками дослідження є: 1) вивчення діяльності вчителів- логопедів, педагогів та спеціалістів з організації логопедичної допомоги дітям дошкільного віку із ООП;

2) логопедичне обстеження дітей із ООП. Імовірно модель надання логопедичної допомоги дітям дошкільного віку з ООП має включати основні принципи, напрями, етапи, форми організації, зміст, методи та прийоми. Ключовим моментом в організації корекційно-логопедичної роботи є здійснення взаємодії вчителя-логопеда з працюючими в інклюзивних групах педагогами та спеціалістами дошкільної освітньої організації (музичним керівником, інструктором з фізичному вихованню та ін.), оскільки саме з ними логопед складатиме графік проведення фронтальних занять та узгоджувати циклограми індивідуальної роботи у кожній групі. Чітко організована взаємодія, усвідомлення важливості логопедичної роботи, уміння співпрацювати та знаходити компромісні рішення у проблемних ситуаціях дозволять створити сприятливі умови задоволення особливих освітніх потреб дітей з ООП.

Включення батьків (законних представників) як учасників єдиної команди дозволять значно підвищити ефективність корекційно-логопедичної роботи [15].

Нові умови методичних аспектів логопедичної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку з ООП

Організаційно-методичні аспекти логопедичної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку з ООП нових інклюзивних освітніх умов потребують глобального перегляду. Розглянемо напрямки надання логопедичної допомоги, які потребують інших підходів до реалізації за умов реформування дошкільної освіти.

Діагностика дітей раннього та дошкільного віку з ООП потребує перегляду у зв'язку з тим, що діагностичні заходи, що здійснюються з дітьми з ООП на базі освітньої організації, не можуть зводитися тільки до логопедичного обстеження, оскільки потрібна докладна діагностика стану всіх основних ліній розвитку для визначення структури та механізму порушення.

Вчитель-логопед має володіти технологіями комплексної психолого- педагогічної діагностики для визначення цілісної картини розвитку дитини з ООП, оскільки завжди у дошкільному структурному підрозділі загальноосвітньої організації працює вчитель-дефектолог. Логопедична діагностика є невід'ємною частиною комплексного психолого-педагогічного обстеження, але її результатів мало на формування відповідного конкретної ситуації психолого-педагогічного укладання [15; 16].

Для дітей раннього та дошкільного віку з різними варіантами дизонтогенезу важливим аспектом психолого-педагогічної діагностики є не визначення стану мовленнєвого розвитку, а виявлення насамперед відхилень чи збереження пізнавального розвитку, та вже сформованості чи недостатності мовленнєвої та рухової сфер. Практика показує, що логопед повинен розширювати поле діагностичної діяльності та виступати в як логопед- дефектолог, як того часто вимагають педагогічна ситуація і самі батьки.

Особливого підходу вимагає розробка індивідуально орієнтованої програми корекційно-розвивальної роботи з дитиною раннього чи дошкільного віку з ООП, інклюзованою у групі короткочасного перебування або центр ігрової підтримки дитини, в колективі однолітків чи дошкільну загальнорозвиваючу групу. Така програма є складовою адаптованої програми навчання та виховання для даної дитини в освітній організації. Адаптована освітня програма розробляється спільно педагогами (вихователями, старшим вихователем) та спеціалістами супроводу (логопедом, психологом, дефектологом, соціальним педагогом). Програма спрямована на адаптацію дитини з ООП до дошкільного структурного підрозділу освітньої організації, на соціалізацію у дитячому колективі однолітків, що нормально розвиваються, на подолання або згладжування порушень розвитку, стимуляцію різних ліній розвитку, формування універсальних навчальних дій, необхідні навчання дітей і підготовки до школі.

При складанні індивідуально орієнтованої програми корекційно- розвивальної логопедичної роботи логопед зобов'язаний враховувати структуру порушення у дитини з ООП. При різних варіантах дизонтогенезу необхідно наголошувати не просто на мовленнєвому розвитку, але в формування мотивації до спілкування та розвитку невербальних і вербальних навичок комунікації у дитини з ООП. Це особливо важливо під час роботи з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку, коли дані навички тільки закладаються і від рівня їх розвитку залежить комунікативна поведінка дитини. У наступний період інклюзивного навчання проводяться індивідуальні заняття з дітьми з ООП відповідно до розділів корекційно- розвивальної програми. Включення дітей з ООП до колективу однолітків, що нормально розвиваються, на групових заняттях та у вільній ігровій діяльності здійснюється відповідно до загальноосвітньої програми структурного підрозділу на базі дошкільної освітньої організації.

Важливим аспектом інклюзивного навчання дітей раннього та дошкільного віку з ООП є спеціально організована робота з дітьми, що нормально розвиваються, з метою навчання їх прийомам невербального та вербального спілкування з дітьми з ООП, які мають проблеми із комунікацією. При роботі в інклюзивній групі логопед повинен займатися не тільки з дітьми з ООП, але також здійснювати спеціальну підготовку дітей, що нормально розвиваються, до спілкування зі своїми однолітками з особливими освітні потребами. Логопед (по можливості спільно з психологом) повинен сформувати у дітей мотивацію до спілкування, стимулювати нормально вихованців, що розвиваються, до взаємодії з дитиною з ООП. Необхідно вчити дітей з терпінням ставитися до такого вихованця, розуміти та правильно інтерпретувати комунікативні засоби, які використовує дитина з ООП, адекватно реагувати на спроби дитини з ООП увійти до невербального і вербального контакту.

Інших підходів вимагає консультативна робота з батьками, але не лише дітей з ООП, а й нормальних однолітків. Особлива роль у корекційно- розвивальному процесі відводиться батькам дитини з ООП. У рамках індивідуального консультування дитини з ООП та членів його сім'ї спеціалісти (вчитель-дефектолог, педагог-психолог, вчитель-логопед, соціальний педагог) вчать батьків правильно спілкуватися зі своєю дитиною, формують у них мотивацію до активного включення до досить тривалого корекційно-розвивального процесу і налаштовують батьків на переорієнтування своєї системи цінностей з урахуванням потреб та проблем дитини. При спільній роботі батьків із дитиною з ООП на перших заняттях фахівці повинні пояснювати доцільність та обґрунтованість кожного використовуваного ігрового прийому, давати рекомендації до закріплення того чи іншого формованого мовного, пізнавального або рухового досвіду в домашніх умовах [17; 18].

На початковому етапі корекційної роботи у батьків має сформуватися установка до обов'язкового виконання домашніх завдань, до систематичного повторення матеріалу занять у домашніх умовах. Наступним етапом психолого-педагогічного консультування батьків є їх навчання, спрямоване на придбання нових знань та навичок, які необхідні для реалізації індивідуально орієнтованої програми корекційно-розвивальної роботи з дитиною з ООП щодо подолання наявних у нього відхилень.

Висновки

У статті є теоретично обґрунтувано проблему організації логопедичного супроводу осіб із ООП, вивчено особливості організації логопедичної допомоги на прикладі дітей дошкільного віку із ООП в умовах загальноосвітньої організації. Аналіз літератури та досвіду роботи вчителів- логопедів в умовах спеціальної освіти показав, що проблеми організації логопедичної допомоги дітям з ООП в умовах інклюзивного освіти пов'язані з неоднорідністю складу контингенту дітей, зарахованих до пункту надання логопедичної допомоги, за віком, нозологічним групам, особливостям прояву та ступеня тяжкості мовленнєвих порушень; з необхідністю визначення змісту корекційно-логопедичної роботи з урахуванням цієї неоднорідності; з необхідністю організації взаємодії вчителя-логопеда з педагогами та фахівцями. розробити модель надання логопедичної допомоги дітям дошкільного віку з ООП під час засвоєння освітніх програм в умовах інклюзії. Також у статті доведено, що організаційно-методичні аспекти логопедичної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку з ООП нових інклюзивних освітніх умов потребують глобального перегляду. Розглянуто напрямки надання логопедичної допомоги, які потребують інших підходів до реалізації за умов реформування дошкільної освіти.

Література

Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці. Київ: Наш час, 2005. 176 с. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/18640

Пивоварцева Н. Обстеження мовлення школярів. Дефектологія. 2003. № 1. С. 28-34. URL: https://www.researchgate.net/publication/374218165_0S0BLIVOSTI_MOVLENNEVOI_ G0T0VN0STI_D0_NAVCANNA_V_SK0LI_DITEJ_IZ_ZAGALNIM_NED0R0ZVITK0M_ M0VLENNA_V_SUCASNIH_UM0VAH

Michael A. C. (2016). Volunteers use new technology to donate voices to those with speech disorders. URL: https://www.washingtonpost.com/local/social-issues/volunteers-use-newtechnology- to-donate-voices-to-those-with-speechdisorders/2016/12/05/9442a0ee-b8a3-11e6-b994-f45a208

Sheremet M., Leniv Z., Loboda V., Maksymchuk B. (2019) The development level of smart information criterion for specialists' readiness for inclusion implementation in education. Information Technologies and Learning Tools, 72, 273-285. URL: https://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/arti cle/view/2561

Винокур А. С. Організація і форми позакласної роботи в школі-інтернаті для дітей з важкими розладами мови (Методичні матеріали). Київ, 1970. 63 с. URL:https://pidru4niki.com/ 1325010835041/pedagogika/organizatsiyni_formi_vihovnoyi_roboti

Freeman D. Teacher training, development and decision making: a model of teaching and related strategies for language teacher education. Tesol quarterly. 1989. Vol. 23, № 1. P. 27-45. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.2307/3587506

Stasenko O., Chernichenko L., Cherednyk А. Motivating Students For Motor Activity in The Framework of Physical Education. Наука і освіта. 2018. №4. С. 172-178. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2018-4-doc/2018-4-st21

Eske J. (2019). Medically reviewed by Karen Gill, M.D. URL: https://www.medicalnewstoday.com/ articles/324764.php

Harrell H. S. (2019). Speech language pathology is more than just words. By Vidant Beaufort Hospital URL: https://www.thewashingtondailynews.com/2019/10/04/speech-language- pathology-is-more-than-just-words/

Данілавічютє Е. А. Рання діагностика порушень писемного мовлення. Дефектологія. 2004. № 4. С. 11-14. URL:https://kpoit.pnu.edu.ua/danilavichutie-eliana-anatoliivna/

Трофименко Л. І. Граматична система мовлення дошкільників із ЗНМ. Дефектологія. 2003. № 4. С. 32-35. https://logoped.in.ua/wp-content/uploads/2018/02/ZNM_ Ribtsun.pdf

Заплатна С. М. Сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей з недорозвиненням мовлення. Педагогіка та методики: спеціальні. Випуск ІІ. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2002. С. 8-13. https://pedagogy.lnu.edu.ua/ course/metodyka-rozvytku-movlennya-ta-navchannya-hramoty-v-spetsialnomu-doshkilnomu- navchalnomu-zakladi

Harris, Douglas N., Sass, Tim R. Teacher training, teacher quality and student achievement. Journal of Public Economics. 2011. Vol. 95(7-8). Рр. 798-812. https://www.sciencedirect.com/ science/article/ abs/pii/S0047272710001696

Seppala P., Alamaki H. Mobile learning in teacher training. Journal of Computer Assisted Learning. 2003. Vol. 19. Issue 3. September. P. 330-335. https://onlinelibrary.wiley.com/ doi/abs/10.1046/j.0266-4909.2003.00034.x

Michelotti J., Charman T., Slonims T., Baird G. (2002) Follow-up ofchildren with language delay preschool years to middle childhood. DevelopmentalMedicine & Child Neurology; 44 (12). URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12455857/

Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 13(1). https://doi.org/10.18662/rrem/13.1/369

Williams R. (2018). Research Aims to Help Children with Communication Disorders Gain a Voice through Apps. Health & medicine. URL: https://archive.eurekalert.org/pub_ releases/2018-06/uocf-rat060618.p

Maksymchuk, B., Sarancha, I., Husak, A., Avramenko, O., Kuzmenko, I., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Chepurna, L., Pankevych, V., Babii, I., & Maksymchuk, I. (2022). Implementing the Course “Human Rights” for Children with Special Needs under the Changed Socio- Educational Conditions. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(3), 428-443. https://doi.org/10.18662/rrem/14.3/617

References

Bondar V. I. (2005). Problemy korektsiinoho navchannia u spetsialnii pedahohitsi [Problems of Correctional Education in Special Education]. Kyiv: Nash chas.. URL: https://enpuir. npu.edu.ua/handle/123456789/18640

Pyvovartseva N. (2003). Obstezhennia movlennia shkoliariv [Examination of schoolchildren's speech], Defektolohiia - Defectology, 1, 28-34. URL: https://www.researchgate.net/ publication/3 74218165_OSOBLIVOSTI_MOVLENNEVOI_GOTOVNOSTI_DO_NAVCANNA_ V_SKOLI_DITEJ_IZ_ZAGALNIM_NEDOROZVrrKOM_MOVLENNA_V_SUCASNffl_UMOVAH

Michael A. C. (2016). Volunteers use new technology to donate voices to those with speech disorders. URL: https://www.washingtonpost.com/local/social-issues/volunteers-use-newtechnology- to-donate-voices-to-those-with-speechdisorders/2016/12/05/9442a0ee-b8a3-11e6-b994-f45a208

Sheremet M., Leniv Z., Loboda V., Maksymchuk B. (2019) The development level of smart information criterion for specialists' readiness for inclusion implementation in education. Information Technologies and Learning Tools, 72, 273-285. URL: https://journal.iitta.gov.ua/ index.php/itlt/arti cle/view/2561

Vynokur A. S. (1970). Orhanizatsiia i formy pozaklasnoi roboty v shkoli-internati dlia ditei z vazhkymy rozladamy movy (Metodychni materialy) [Organization and forms of extracurricular activities in a boarding school for children with severe speech disorders (Methodological materials)]. Kyiv. URL:https://pidru4niki.com/1325010835041/pedagogika/ organizatsiyni_formi_vihovnoyi_roboti

Freeman D. (1989). Teacher training, development and decision making: a model of teaching and related strategies for language teacher education. Tesol quarterly. Vol. 23, № 1. P. 27-45. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.2307/3587506

Stasenko O., Chernichenko L., Cherednyk А. (2018). Motivating Students For Motor Activity in The Framework of Physical Education. Science and education. 4. С. 172-178. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2018-4-doc/2018-4-st21

Eske J. (2019). Medically reviewed by Karen Gill, M.D. URL: https://www.medicalnewstoday.com/ articles/324764.php

Harrell H. S. (2019). Speech language pathology is more than just words. By Vidant Beaufort Hospital URL: https://www.thewashingtondailynews.com/2019/10/04/speech-language- pathology-is-more-than-just-words/

Danilavichyutie E. A. (2004). Early diagnosis of written speech disorders []. Defectology -, 2004. № 4. С. 11-14. URL: https://kpoit.pnu.edu.ua/danilavichutie-eliana-anatoliivna/

Trofymenko L. I. (2003). Hramatychna systema movlennia doshkilnykiv iz ZNM [The grammatical system of speech of preschool children with SEN]. Defektolohiia - Defectology, 4, 32-35. https://logoped.in.ua/wp-content/uploads/2018/02/ZNM_Ribtsun.pdf

Zaplatna S. M. (2002). Suchasnyi pidkhid do problemy lohopedychnoho obstezhennia ditei z nedorozvynenniam movlennia [A modern approach to the problem of speech therapy examination of children with underdevelopment of speech]. Pedahohika ta metodyky: spetsialni, Vypusk II, Natsionalnyi pedahohichnyi universytet im, M, P, Drahomanova - Pedagogy and methods: special, Issue II, National Pedagogical Dragomanov University, 8-13. https://pedagogy. lnu.edu.ua/course/metodyka-rozvytku-movlennya-ta-navchannya-hramoty-v-spetsialnomu- doshkilnomu-navchalnomu-zakladi

Harris, Douglas N., Sass, Tim R. (2011). Teacher training, teacher quality and student achievement. Journal of Public Economics, Vol. 95 (7-8). PP. 798-812. https://www.sciencedirect.com/ science/article/abs/pii/S0047272710001696

Seppala P., Alamaki H. (2003). Mobile learning in teacher training. Journal of Computer Assisted Learning, Vol. 19. Issue 3. September. P. 330-335. https://onlinelibrary. wiley.com/doi/abs/10.1046/j.0266-4909.2003.00034.x

Michelotti J., Charman T., Slonims T., Baird G. (2002) Follow-up ofchildren with language delay preschool years to middle childhood. DevelopmentalMedicine & Child Neurology; 44 (12). URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12455857/

Melnyk, N., Maksymchuk, B., Gurevych, R., Kalenskyi, A., Dovbnya, S., Groshovenko, O., & Filonenko, L. (2021). The Establishment and Development of Professional Training for Preschool Teachers in Western European Countries. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 13(1). https://doi .org/10.18662/rrem/13.1/369

Williams R. (2018). Research Aims to Help Children with Communication Disorders Gain a Voice through Apps. Health & medicine. URL: https://archive.eurekalert.org/pub_releases/ 2018-06/uocf-rat060618.p

Maksymchuk, B., Sarancha, I., Husak, A., Avramenko, O., Kuzmenko, I., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Chepurna, L., Pankevych, V., Babii, I., & Maksymchuk, I. (2022). Implementing the Course “Human Rights” for Children with Special Needs under the Changed Socio-Educational Conditions. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 14(3), 428-443. https:// doi.org/10.18662/rrem/14.3/617

Размещено на Allbest.ru