Педагогічна мета вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в сучасній зарубіжній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічна мета вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в сучасній зарубіжній літературі

Анотація

Автор статті розглядає вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в шкільному курсі зарубіжної літератури кінця ХХ - початку ХХІ ст. як важливу складову сучасної гуманітарної освіти. Ці напрями допомагають розвивати критичне мислення і розуміти складні літературні форми, зокрема сприяють формуванню інтелектуально розвиненої особистості. Педагогічна мета звернення до художніх текстів з виразною деконструктивною складовою обумовлена можливістю розвитку у школярів важливих навичок і компетенцій, як-от: розвиток критичного мислення, адже деконструктивні аспекти літератури спонукають аналізувати тексти, знаходити приховані смисли та розглядати альтернативні інтерпретації; розуміння складних літературних форм на прикладі естетики абсурду та постмодернізму, що дозволяє глибше познайомитися з різноманітними літературними техніками та стилями а розвивати навички інтертекстуального аналізу; формування культурної компетенції, оскільки знання про сучасну зарубіжну літературу сприяє розширенню світогляду та розумінню культурних контекстів.

Обговорення творів сучасної зарубіжної літератури з естетичними ознаками абсурду та постмодернізму сприяє всебічному розвитку старшокласників, допомагає розвивати критичне мислення, креативність, комунікативні навички та інші важливі компетенції, що сприяють формуванню інтелектуально розвиненої, культурно освіченої та емоційно зрілої особистості. Завдяки здатності аналізувати текст з різних точок зору, розуміти підрив традиційних наративів та інтерпретацій, а також вмінню розбирати складні літературні твори, знаходити приховані смисли та оцінювати їхні значення, розвивається критичне мислення. Творчі завдання та інноваційні підходи сприятимуть розвитку креативності. Комунікативні навички отримають розвиток через поглиблення вміння ефективно висловлювати свої думки, слухати інших, аргументовано відстоювати свою позицію під час обговорення літературних творів для позакласного читання.

Інформаційна грамотність розвиватиметься через вміння знаходити, оцінювати та використовувати різноманітні джерела інформації, зокрема в процесі підготовки презентацій з чітким та логічним форматом викладення думок. Здатність розуміти та співпереживати персонажам літературних творів, аналізувати їхні почуття та мотивації підвищить емоційний інтелект, а усвідомлення власних емоцій та реакцій на літературні тексти сприятиме розвитку саморефлексії.

Ключові слова: естетика абсурду, постмодернізм, деконструкція, сучасна зарубіжна література.

Abstract

The pedagogical goal of studying the deconstructive aspects of the absurd and postmodernism aesthetics in the contemporary foreign literature

Tetyana Shevchuk, Doctor of Philology (Dr.habil), Professor Izmail State University of Humanities

Keywords: aesthetics of the absurd, postmodernism, deconstruction, contemporary foreign literature.

Постановка проблеми та актуальність дослідження

Освітній компонент Сучасна зарубіжна література відіграє важливу роль в навчальних планах освітньо -професійних програм другого (магістерського) рівня спеціальності 014 Середня освіта за предметною спеціальністю 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (із зазначенням мови)). Змістове наповнення курсу фокусується навколо естетичної проблематики постмодернізму як найбільш актуального тренду розвитку літературного процесу кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Основними положеннями постмодерної естетики є: поліфонізм культур; деконструкція (від руйнування усталених ідеологем до перегляду глибинних, внутрішніх механізмів розвитку цивілізації); іронія як тип світогляду; поетика симулякрів; кіч як соціокультурний феномен; гра автора з читачем; моделювання штучної реальності; екзистенційний страх, «шокова естетика», поліваріантність кінцівки твору тощо. Постмодерністський текст базується на відмінних від попереднього історико-культурного періоду видах текстуальності (інтертекстуальність, гіпертекст), гібридному дискурсі та нелінійному хронотопі. За визначенням академіка Дмитра Затонського, постмодернізм ґрунтується на розломах, абсурдах, неспинному вислизанні реалій, здорового глузду і повній відсутності однозначності (Затонський, 2000: 224).

Як бачимо, складові естетики постмодернізму містять чимало депресивних ознак (екзистенційний страх, шокова естетика, симулякри, заперечення усталених поглядів, панування зневіри та іронії), а в її основі лежить принцип деконструкції. Деконструкція (від лат. de- «зверху вниз; назад» + constrnctio «споруда; осмислення») - поняття сучасної культурософії, в основі якого лежить розуміння за допомогою руйнування стереотипу або включення його змісту в новий контекст.

Як постмодерністській текст з руйнівними ідеологемами варто вивчати в старшій школі? Актуальність цього дослідження пов'язана зі спробою визначитися з педагогічною метою і методологією аналізу деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в шкільному курсі сучасної зарубіжної літератури.

Історія питання та ступінь вивченості проблеми

На початку ХХІ ст. проф. Тамара Денісова вказала на наявність в існуючих на той момент шкільних програмах зі світової літератури значної кількості «невчасних творів» (Денісова, 2001: 11), маючи на увазі блок літератури постмодернізму та спроможність школярів осягнути твори параболічного типу. Через чверть століття не викликає сумнівів спроможність учнів 11 класів сприйняти той чи інший твір, а діючі програми методологічно продумані, на відміну від програм першого десятиліття незалежності, стан яких докладно проаналізовані у дослідженнях Юрія Султанова «У пошуках засад, адекватних шкільному курсу зі світової літератури» (Султанов, 2001) та Фелікса Штейнбука в навчальному посібнику «Методика викладання зарубіжної літератури в школі» (Штейнбук, 2009).

Так, «шалені 1990-ті» у повній мірі відобразилися на методичних підходах до викладання предмету «Зарубіжна література», який з'явився у шкільній програмі в 1992 р. замість «Російської літератури». Слід зауважити, що в шкільних програмах СРСР зарубіжної літератури як окремого предмету не існувало. Радянські підручники з літератури містили невеликий блок з переліком незначної кількості взірців світової літератури, а читали цей предмет фахівці російської літератури, які зіткнулися зі значними викликами у період освітніх реформ перших років незалежності у зв'язку з переходом на новий змістовний контент. Через відсутність стандарту, вони були вимушені на свій розсуд добирати твори для читання за орієнтовною програмою МОН «Література народів світу» (1992), яка містила лише перелік творів, що пропонувалися до вивчення, а у примітці прямо вказувалося на дозвіл розподіляти загальну кількість годин на предмет та формувати список творів для вивчення за фактом їх наявності у шкільних бібліотеках.

Наступною віхою методичного забезпечення МОНУ стала поява навчальної програми «Світова література: орієнтовні програми загальноосвітньої школи з українською мовою навчання» (1993) авторського колективу у складі К.О. Шахової, В.С. Куземського, М.Н. Нагорної, К.М. Пахарєвої, С.П. Щолокова, а у 1995 - «Зарубіжна література: орієнтовні програми загальноосвітньої школи з українською мовою навчання» за редакцією проф. Кіри Шахової. Учитель-методист Ольга Орлова в дискусії «Відверто про шкільні програми із зарубіжної літератури: що було, що є і що буде далі» (2016), ініційованої редакцією журналу «Зарубіжна література в школах України», зазначила: «Яким був перший досвід роботи в процесі формування нового шкільного предмета Зарубіжна література? Головне, що зберіглося в пам'яті про ті часи, - це відчуття того, що разом із новими творами, які прийшли до шкільної програми, у нашому сприйнятті світової культури почала падати «залізна завіса» радянської ідеології. Це були перші кроки до розкріпачення свідомості як учнів, так і вчителя, й, мабуть, більшою мірою - саме вчителя, у якого склався багаторічний стереотип викладання літератури за незмінними програмами, де понад дев'яносто відсотків творів, що вивчалися в школі, були твори російської та радянської літератури» (Дискусія, 2015: 16).

Наступним етапом стала ініційована в 1996 р. МОН спільно з АПН України розробка державного стандарту з Зарубіжної літератури, до якої приступила робоча група у складі В.С. Куземського, Н.М. Нагорної, Л.Ф. Мірошниченко, Н.О. Мірошникової під загальним керівництвом Б.Б. Шалагінова. Паралельно з цим, над удосконаленням діючої навчальної програми 1995 р. працювала робоча група під керівництвом Ю.І. Ковбасенка (керівник), К.О. Шахової, М.І. Борецького, Н.М. Нагорної, Л.Ф. Мірошниченка, Л.В. Ковбасенко, Л.І. Білань. За результатами їх роботи у 1998 р. з'явилася навчальна програма «Зарубіжна література: програма для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. 5-11 класи» за редакцією проф. Дмитра Наливайка. У ній був значно зміцнений теоретичний блок, однак, на думку учителів -методистів, вона більш нагадувала програму до вузівського, а не шкільного курсу. На сторінках фахових видань розгорнулася дискусія що переваг методичних підходів у паралельно діючих програмах за принципом синтезу або локальності культур.

Суттєвим розвантаженням кількості обов'язкових для прочитання творів зарубіжної літератури (до 169 з 227 показників у програмі 1998 р. та 333 у програмі 1995 р.) позначився зміст навчальної програми «Зарубіжна література: програма для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. 5-11 класи» 2001 р., підготовленої Б.Б. Шалагіновим (керівник), Л.Ф. Мірошниченко, О.О. Ісаєвою, Ж.В. Клименко, О.А. Корнієнко, Н.І. Дорофеєвою, С.В. Рудаківською за редагуванням академіка Дмитра Затонського, К.Є. Шахової, Є.В. Волощук. Її переваги полягали у врахуванні вікових особливостей школярів, дотримання принципу чергування монографічних та оглядових тем, яка відкрила шлях до формування виваженої методики викладання зарубіжної літератури в школі. Укладачі наступних програм з зарубіжної літератури (2003, 2005, 2012, 2015, 2022 рр.) успішно працювали над вдосконаленням і осучасненням навчального матеріалу.

Основний виклад матеріалу

Блок «Література постмодернізму» у навчальній програмі з зарубіжної літератури 2001 року був представлений творами Патрика Зюскінда «Запахи», Крістофа Рансмайра «Останній світ» та Милорада Павича «Хазарський словник». У першому творі йдеться про фантастичну «історію одного вбивці» - серійного маніяка, дії якого описані з позиції співчуття до злетів і падінь геніального парфумера. Роман «Останній світ» Рансмайра стала наочним втіленням постмодерністської тези «світ як текст». Він представляє надзвичайно складний для сприйняття калейдоскоп історичного та міфологічного фактажу навколо постаті давньоримського поета Овідія та перипетіями його перебування у засланні. Гнітючі описи заржавілого «залізного міста», ідеї «Метаморфоз» на закріплених на стовпах матер'яних клаптиках як філософське обґрунтування руїн світової цивілізації без ознак часу (змішаний час представлений об'єктами сучасної культури у давнину) носять виразний апокаліпсичний характер без наявності пригодницького формату. «Хазарський словник» Милорада Павича є блискучим взірцем гіпертексту кінця ХХ ст., однак зміст твору (хозарська полеміка щодо вибору релігії хозарами у XVIII-IX ст.) навряд чи був цікавий для юного читача, що підтверджує подальша заміна цього роману на оповідання «Скляний равлик» у програмах наступних років. Роман П. Зюскінда «Запахи» було замінено на вивчення оповідання «Голубка».

Суттєвий перегляд програмних творів сучасної зарубіжної літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття позначився введенням значної кількості шедеврів світової літератури з урахуванням вікових особливостей школярів, включно з творами, позначеними естетичною проблематикою абсурду («Гостина старої дами» Ф. Дюрренматта, «Санта-Крус» М. Фріша, «Носороги» Е. Йонеско, «Чекаючи на Годо» С. Беккета), «магічного реалізму» («Стариган із крилами» Г.Г. Маркеса, «Менади» Х. Кортасара), постмодернізму («Скляний равлик» М. Павича). Основний масив постмодерністських творів у навчальній програмі зарубіжної літератури для 10-11 класу ЗЗСО рівня стандарту 2022 р. представлений в списку для позакласного читання, а відтак не передбачає глибокого обговорення у класі. У ній рекомендовано для читання близько 15 постмодерністських творів, серед яких: «Відчуття закінчення» Джуліана Барнса, «Останній світ» Кристофа Рансмайра; «Голомоза співачка» Ежена Йонеско; «Гра в біссер» Германа Гессе; «Людина -коробка» і «Жінка в пісках» Кобо Абе, «1Q84» Харукі Муракамі та ін. Не дивно, що депресивний контент таких романів викликає складнощі у вчителя зарубіжної літератури у підходах до розгляду їх виразної деконструктивної складової. Відтак, питання визначення щодо педагогічної мети їх студіювання, залишається актуальним.

Аналізу двоїстого характеру трансформацій в освіті, викликаною ситуацією постмодерну, присвячено дослідження Леоніда Ваховського «Постмодернізм і сучасна освіта» (2015). Автор зауважує, що «постмодернізм критично ставиться до всієї попередньої педагогічної теорії й практики, способів обґрунтування педагогічних цілей і ідеалів виховання, які орієнтувались на принципи гуманізму Нового часу (гуманізму модерну)» (Ваховський, 2015: 20). Відштовхуючись від цілей сучасного педагогічного процесу у формах, методах, засобах навчання та виховання, сформульованих І. Підласим, дослідник виводить низку тенденцій постмодернізму в етапах педагогічного процесу, суть яких зводяться до необхідності формування в учнів постмодерністського типу свідомості, «пошук значення та смислів, а не просто набуття знань» (Там само) в контексті «індивідуалізованого» гуманізму постмодернізму, що стверджує гідність кожного окремого індивіда, зокрема ідеї верховенства людини як вільної і відповідальної особистості. Відтак очевидно, що вивчення програмних творів сучасної зарубіжної літератури в ЗЗСО, пов'язаних з естетико-філософськими засадами постмодернізму, набуває особливої ваги у педагогічному процесі сучасності.

Таким чином, вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в сучасній зарубіжній літературі стає важливою складовою сучасної гуманітарної освіти. Ці напрями допомагають розвивати критичне мислення і розуміти складні літературні форми, зокрема сприяють формуванню інтелектуально розвиненої особистості.

Педагогічна мета звернення до художніх текстів з виразною деконструктивною складовою обумовлена можливістю розвитку у школярів важливих навичок і компетенцій, як -от:

1) розвиток критичного мислення, адже деконструктивні аспекти літератури спонукають аналізувати тексти, знаходити приховані смисли та розглядати альтернативні інтерпретації;

2) розуміння складних літературних форм на прикладі естетики абсурду та постмодернізму, що дозволяє глибше познайомитися з різноманітними літературними техніками та стилями та розвивати навички інтертекстуального аналізу;

3) формування культурної компетенції, оскільки знання про сучасну зарубіжну літературу сприяє розширенню світогляду та розумінню культурних контекстів.

Наприклад, п'єса «Голомоза співачка» Ежена Йонеско є яскравим прикладом естетики абсурду, де поєднуються елементи постмодернізму та деконструкції. Цей твір відзначається своєю нелінійністю, парадоксальністю та викликом традиційним формам драматургії. Він демонструє безглуздість і рутинність повсякденного життя. Образ лисої співачки взагалі ніяк не повзаний з контекстом. Герої ведуть діалоги, які не мають логічного зв'язку, підкреслюючи абсурдність комунікації. Йонеско висміює стандарти буржуазного суспільства, показуючи, як люди живуть за шаблонами, не замислюючись над сенсом своїх дій. У п'єсі відсутні елементи класичної структури драматичного твору, відсутність сюжету та розв'язки підкреслює деконструктивний підхід автора. Автор часто використовує повторювані фрази і діалоги, що нагадують ритуальні дії, що підкреслює безглуздість і монотонність життя персонажів. Герої п'єси не мають глибоких характерів або мотивацій. Вони виступають як маріонетки, що підкреслює їхню відірваність від реальності. Діалоги позбавлені логічного зв'язку, що створює ефект хаосу і розгубленості, а відсутність чіткої межі між реальним і уявним - відчуття нереальності, що підкреслює деконструкцію традиційних наративів.

Одним із найскладніших видатних творів сучасності є роман «1Q84» Харукі Муракамі, який поєднав ознаки антиутопії (передусім через виразну проєкцію на роман Джорджа Орвелла «1984»), магічного реалізму, постмодернізму та естетики абсурду. Автор роману розвиває теми альтернативної реальності, ідентичності та суспільного контролю, використовуючи нетрадиційні наративні структури. Головні герої, Аомаме і Тенго, потрапляють у паралельний світ 1Q84, де звичні закони реальності порушуються. У світі 1Q84 немає чіткої межі між реальністю та фантазією. присутні алогічні елементи, такі як «Літтл Піпл» - містичні істоти, які втручаються у події. Роман піднімає питання контролю свідомості та маніпуляцій, що є типовими темами постмодернізму, відображаючи недовіру до великих наративів та структур влади. При цьому, персонажі роману постійно шукають себе і своє місце у світі, що підкреслює абсурдність спроб знайти стабільну ідентичність у мінливому світі. Паралельні сюжетні лінії переплітаються і взаємодіють, підкреслюючи складність і багатошаровість оповіді.

Обговорення творів з деконструктивною складовою вимагає особливого підходу для розуміння їх складності та багатошаровості. Організація ефективних факультативних занять з обговорення творів для позакласного читання в 11 класі може плануватися з урахуванням сучасних підходів. Перед початком обговорення, важливо ознайомити студентів з історичним та культурним контекстом створення твору, а також з основними поняттями та характеристиками абсурду і постмодернізму. Для кращого розуміння тексту і активної участі в обговоренні прочитаних творів, школярам слід порекомендувати зробити питання, замітки, закладки до цитат, які найбільш сподобалися, або залишися незрозумілими.

Учитель традиційно починає заняття з короткого вступу, у якому нагадує основні характеристики абсурду / постмодернізму в залежності від теми факультативного заняття, пояснює мету обговорення та основні питання, які будуть розглянуті. Окремий акцент відводится характеристиці літературних прийомів для творів цього жанру (алогічні діалоги, розрив наративної структури, інтертекстуальність, пародія тощо). В процесі обговорення тем і мотивів, слід навести приклади з тексту, які їх ілюструють. Наприклад, у випадку з романом «1Q84» Харукі Муракамі можна обговорити тему альтернативної реальності та ідентичності. Для досягнення педагогічної мети при вивченні деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в сучасній зарубіжній літературі, варто віднайти приховані смисли та альтернативні інтерпретації, порівняти твір з іншими взірцями цього жанру. Важливо створити атмосферу, в якій студенти можуть вільно висловлювати свої думки та інтерпретації, розвиваючи критичне мислення та глибше розуміння літератури.

література деконструктивний компетенція освічений

Висновки

Обговорення творів сучасної зарубіжної літератури з естетичними ознаками абсурду та постмодернізму сприяє всебічному розвитку старшокласників, допомагає розвивати критичне мислення, креативність, комунікативні навички та інші важливі компетенції, що сприяють формуванню інтелектуально розвиненої, культурно освіченої та емоційно зрілої особистості. Завдяки здатності аналізувати текст з різних точок зору, розуміти підрив традиційних наративів та інтерпретацій, а також вмінню розбирати складні літературні твори, знаходити приховані смисли та оцінювати їхні значення, розвивається критичне мислення. Творчі завдання та інноваційні підходи сприятимуть розвитку креативності.

Комунікативні навички отримають розвиток через поглиблення вміння ефективно висловлювати свої думки, слухати інших, аргументовано відстоювати свою позицію під час обговорення літературних творів для позакласного читання. Інформаційна грамотність розвиватиметься через вміння знаходити, оцінювати та використовувати різноманітні джерела інформації, зокрема в процесі підготовки презентацій з чітким та логічним форматом викладення думок. Здатність розуміти та співпереживати персонажам літературних творів, аналізувати їхні почуття та мотивації підвищить емоційний інтелект, а усвідомлення власних емоцій та реакцій на літературні тексти сприятиме розвитку саморефлексії.

Джерела і література

1. Ваховський Л. Постмодернізм і сучасна освіта. Prace naukowe Akademii im. Jana Dlugosza w Czqstochowie. 2015. T. XXIV. Р. 15-23.

2. Денисова Т.Н. «В чинних програмах є багато невчасних творів...». Всесвітня література. 2001. № 1. С. 11-14.

3. Дискусія «Відверто про шкільні програми із зарубіжної літератури: що було, що є і що буде далі». Зарубіжна література в школах України. 2016. №1. С. 15-25.

4. Зарубіжна література. 10-11 класи. Начальна програма для закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту. К., 2022. 56 с.

5. Затонський Д. Модернізм і постмодернізм: Думки про одвічний колообіг витончених і невитончених мистецтв. Харків: Фоліо, 2000. 256 с.

6. Султанов Ю.І У пошуках засад, адекватних шкільному курсі зі світової літератури. Теоретичний аналіз сучасного методологічного доробку. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. Т. 2, 2001. С. 50-53.

7. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі. 2 -ге вид, Тернопіль, 2009. 280 с.

References

1. Vakhovs'kyy L. (2015). Postmodemizm i suchasna osvita. Prace naukowe Akademii im. Jana Dlugosza w Cz^stochowie. T. XXIV. P. 15-23. [in Ukrainian].

2. Denysova T.N. (2001). «V chynnykh prohramakh ye bahato nevchasnykh tvoriv...». Vsesvitnya literatura. № 1. P. 11-14. [in Ukrainian].

3. Dyskusiya «Vidverto pro shkil'ni prohramy iz zarubizhnoyi literatury: shcho bulo, shcho ye i shcho bude dali». (2016). Zarubizhna literatura v shkolakh Ukrayiny. №1. P. 15-25. [in Ukrainian].

4. Zarubizhna literatura. 10-11 klasy. (2022). Nachal'na prohrama dlya zakladiv zahal'noyi seredn'oyi osvity. Riven' standartu. K. 56 p. [in Ukrainian].

5. Zatons'kyy D. (2000). Modernizm i postmodernizm: Dumky pro odvichnyy koloobih vytonchenykh i nevytonchenykh mystetstv. Kharkiv: Folio. 256 p. [in Ukrainian].

6. Sultanov Yu.I (2001). U poshukakh zasad, adekvatnykh shkil'nomu kursi zi svitovoyi literatury. Teoretychnyy analiz suchasnoho metodolohichnoho dorobku. Т. 2. P. 50-53. [in Ukrainian].

7. Vsesvitnya literatura v serednikh navchal'nykh zakladakh Ukrayiny (2001). T. 2. P. 50-53. [in Ukrainian].

8. Shteynbuk F.M. (2009). Metodyka vykladannya zarubizhnoyi literatury v shkoli. 2-he vyd, Ternopil'. 280 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru