STEАM технології у підготовці майбутніх учителів української та зарубіжної літератури профільної школи

Анотація

Актуальність дослідження пов'язана з нагальною потребою розробки практичних рекомендацій щодо впровадження принципів STEAM-освіти в гуманітарні науки, зокрема літературні курси з метою якісної підготовки майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі до сучасних трендів в освітньому процесі. Мета дослідження - представити парадигму застосування технологій STEAM-освіти у підготовці майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі, частина з яких апробована на основі експериментального досвіду. Автори виокремили такі основні аспекти: використання інтерактивних технологій та мультимедійних ресурсів; користування цифровими бібліотеками та електронними книгами; створення онлайн-платформи та віртуальних класів під кожний курс; використання математичних методів для аналізу ритму та метрики віршів (структуралізм); впровадження інтерактивних завдань та ігрових методів навчання. Експериментальна частина представлена аналізом розвитку навичок драматургічного прочитання художніх творів учасниками Літературного театру «Маски», створеного в 2023 р. на факультеті української та іноземної філології Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Автори дійшли висновків, що Інтеграція елементів STEAM-освіти (наука, технології, інженерія, мистецтво, математика) у вивчення літератури дозволяє створити креативний міждисциплінарний підхід.

Наприклад, аналіз літературних текстів з використанням технологій текстового аналізу або створення мультимедійних проєктів на основі прочитаних творів допомагає розвивати креативність та технічні навички, що важливо у сучасному світі. Особливої ваги набуває використання методів проєктного навчання (серед реалізованих проєктів - «Літературний театр», «Діалог культур в літературі рідного краю»), яке дозволяє глибше зрозуміти матеріал та розвивати навички співпраці. Створення спільних блогів, театральних постановок на основі прочитаних творів і супровідних інформаційних матеріалів для них (афіши, фотографії, відеозйомка, публікації про івент тощо) сприяє організації більш ефективного навчального процесу, відповідає сучасним викликам та потребам здобувачів освіти. Застосування STEAM-освіти на уроках літератури не лише зробить їх більш інтерактивними та цікавими, але й допоможе розвивати широкий спектр компетенцій і навичок, необхідних у сучасному світі.

Ключові слова: українська та зарубіжна література, STEAM освіта, метод навчання, профільна школа.

Abstract

STEAM technologies in the training of future teachers of Ukrainian and foreign literature for a specialized school

Tetyana Shevchuk, Doctor of Philology (Dr.habil), Professor; Liliia Kircheva, PhD of Philological Sciences, Associate Professor Izmail State University of Humanities

Key words: Ukrainian and foreign literature, STEAM education, teaching technology, specialized school.

Постановка проблеми

Міждисциплінарний підхід у технологіях навчання гуманітарних дисциплін, зокрема у вивченні історико-літературних курсів від давнини до сучасності, був завжди пріоритетним напрямом педагогічної науки, адже він має багато переваг, які роблять навчальний процес більш ефективним і захоплюючим. Поєднання літератури з іншими дисциплінами, такими як історія, соціальні науки, філософія, дозволяє здобувачам освіти розглядати літературні твори в ширшому контексті. Це сприяє розвитку аналітичних і критичних навичок, оскільки студенти мають можливість порівнювати, аналізувати та синтезувати інформацію з різних джерел. Інтеграція сучасних питань і проблем, таких як екологія, технології або соціальна справедливість, у вивченні літератури робить навчання більш релевантним і цікавим, адже такий підхід допомагає зрозуміти, як літературні твори відображають та впливають на суспільство і культуру. Використання міждисциплінарного підходу дозволяє бачити зв'язок між різними предметами, що може підвищити зацікавленість та мотивацію до навчання майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі.

Критеріям міждисциплінарного підходу у системі навчання дисциплін гуманітарного циклу сьогодні найбільш відповідають принципи STEM / STEAM освіти (Science, Technology, Engineering, /Arts, Mathematics) як інноваційного і ефективного методу навчання, що передбачає підкріплення науково-технічних дисциплін гуманітарними на принципах нерозривного зв'язку знання і досвіду, теорії та практики. В той же час, методи STEAM освіти застосовуються і у зворотному зв'язку до гуманітарних дисциплін, які підсилюються методами точних наук. Впровадження STEAM освіти в навчальний процес дозволяє розвивати критичне мислення, креативність та навички співпраці. Вивчення літератури в контексті інших дисциплін дозволяє здобувачам вищої освіти краще розуміти різноманітність культур, історичних періодів і соціальних контекстів, що сприяє формуванню ширшого і більш глибокого світогляду. Аналіз наукових ідей у літературі може зацікавити студентів, які мають схильність до точних наук. Крім того, в основі STEAM освіти лежить запозичений з ІТ-сектору проєктний підхід, який сприяє розвитку навичок співпраці та комунікації в процесі спільної роботи у команді, плідному обміну ідеями, пошуку оптимальних шляхів спільного вирішення проблем.

Нормативна база та ступінь вивченості проблеми. Згідно з наказом МОН України № 188 від 29.02.2016, була створена робоча група з питань впровадження світової практики з питань STEM освіти в Україні. За результатами її роботи Інститут модернізації змісту освіти підготував Глосарій та «Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах У країни», які оновлювалися кожного року впродовж 2017 -2021 рр. (Методичні рек., 2017).

Розвиток STEM / STEAM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про культуру» та згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р. На виконання цих завдань було розроблено концепцію та впроваджено STEM-лабораторії у закладах освіти, розроблено і проведено значну кількість вебінарів та курсів підвищення кваліфікації учителів та викладачів ЗВО, за результатами яких вийшли збірки колективних праць, як -от: «STEM- тиждень - 2020» (STEM-тиждень, 2020); «STEM-освіта: науково-теоретичні аспекти, досвід впровадження, перспективи розвитку» (STEM-освіта, 2021); актуаль аспекти розвитку STEAM - освіти в умовах євроінтеграції» аспекти, 2023); «STEM та STEAM: науково -практичні тенденції розвитку цифровізації в умовах євроінтеграції» (STEM та STEAM, 2024) й ін. Серед іноземних джерел існує численна кількість профільних наукових періодичних видань (наприклад, рубрика «Policy Trajectories and Initiatives in STEM Education» в «Science and Technology Trends»), зокрема заслуговують на увагу окремі збірки, як-от: «Викладання літератури за допомогою цифрових технологій» (Hetland, 2016); «Abordari inter/transdisciplinare in studierea matematicii (concept STEAM) & Studierea informaticii §i tehnologiilor informational din perspectiva STEAM» (Abordari inter/transdisciplinare, 2021)» й ін. Варто зауважити, що розроблені практичні методики здебільшого стосуються технічних дисциплін у зв'язку з посиленням гуманітарної складової в їх викладанні, а практичні рекомендації щодо впровадження методів STEAM-освіти в гуманітарні науки, зокрема історико-літературні курси, потребують подальшої розробки.

Актуальність дослідження пов'язана з нагальною потребою розробки практичних рекомендацій щодо впровадження принципів STEAM -освіти в гуманітарні науки, зокрема літературні курси з метою якісної підготовки майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі до сучасних трендів в освітньому процесі.

Мета дослідження - представити парадигму застосування технологій STEAM-освіти у підготовці майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі, апробовані на основі експериментального досвіду.

Основний виклад матеріалу

Динамічні зміни в розвитку національної освіти вимагають нових підходів до організації сучасних уроків української та зарубіжної літератури. Важливо, щоб вчителі освоювали як теоретичні, так і практичні аспекти методики викладання літератури, постійно вдосконалюючи форми, методи і прийоми навчання та застосовуючи сучасні підходи до організації і проведення ефективних уроків.

Інтерактивні технології та мультимедійні ресурси. Диджіталізація освітнього процесу передусім пов'язана з технічними засобами навчання. Використання інтерактивних дошок, проєкторів та інших мультимедійних пристроїв дозволяє зробити заняття більш динамічними і цікавими, адже здобувачі освіти можуть дивитися відео, слухати аудіозаписи та працювати з інтерактивними картами. В «Методичних рекомендаціях щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України у 2020/2021 навчальному році» Інституту модернізації змісту освіти відзначається: «Смартфони, планшети, ноутбуки є невіддільною частиною життя. Кожний учасник освітнього процесу користується щонайменше одним гаджетом протягом дня, тому необхідно використовувати функціональні можливості, мобільні додатки на користь навчання. Використання методу BYOD (Bring Your Own Device - принеси свій власний пристрій) дає змогу реалізувати на більш якісному, технологічному рівні такі принципи навчання як наочність, доступність, усвідомленість, зв'язок навчання з життям, мотивує здобувачів освіти до набуття знань, розв'язання проблем, сприяє їх пізнавальній активності» (Методичні рек., 2021). Відтак, залучення особистих девайсів на практичних заняттях з літератури в ЗВО сприятиме осучасненню освітнього процесу через інтеграцію відеолекцій, документальних фільмів і театральних постановок для кращого розуміння контексту і тематики літературних творів.

Цифрові бібліотеки та електронні книги. Використання цифрових бібліотек та електронних книг надає здобувачам освіти доступ до великої кількості літературних ресурсів, що значно спрощує підготовку до семінарів і виконання наукових і творчих завдань. Такі платформи, як Google Books, Project Gutenberg та інші, містять величезний обсяг художніх творів, що особливо корисно для вивчення сучасної літератури, паперові взірці якої не завжди встигають замовити бібліотеки. Вони забезпечують студентів та викладачів широким доступом до різноманітних джерел і спрощують процес дослідження. Сьогодні здобувачі освіти мають можливість отримати в будь -якій електронній бібліотеці світу доступ до оцифрованих рідких видань і стародруків, для чого ще зовсім недавно потрібно було вчитися щонайменше в аспірантурі, робити запит від ЗВО для роботи з такими джерелами у бібліотеці, а науковцям із провінцій - опрацьовувати їх у відрядженні з урахуванням усіх супутніх витрат.

Онлайн-платформи та віртуальні класи. Використання платформ для онлайн-навчання (Moodle, Google Classroom, Edmodo) дозволяє організовувати дистанційне навчання та надавати здобувачам освіти доступ до навчальних матеріалів у будь -який час. Епідемія Covid-19 значно сприяла впровадженню в Україні віртуальних класів, заповненню платформ дистанційного навчання сучасними матеріалами, які забезпечують студентів заочної та змішаної форм навчання усім необхідним для ведення якісного освітнього процесу, сприяють обговоренню прочитаного матеріалу та взаємодії між учнями і викладачами.

Інтерактивні завдання та ігрові методи навчання. Використання інтерактивних завдань (квести, вікторини, головоломки тощо) сприяє кращому засвоєнню матеріалу та розвитку критичного мислення. Особливим попитом серед студентів користуються ігрові методи навчання, які розкривають їх творчі здібності та акторські таланти. Так, в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті в 2023-2024 н.р. було започатковано Літературний театр «Маски» в рамках факультативних занять з літератури з метою розвитку креативності та соціальних якостей студентів після вимушеного тривалого дистанційного і частково змішаного навчання, спричиненого епідемією CovM-19 та воєнним станом після повномасштабного вторгнення. Впродовж року було поставлено три драматичні мініатюри: 1) Передноворічна вистава «Різдвяна історія» за мотивами однойменного твору Чарльза Діккенса, який є частиною шкільної програми з зарубіжної літератури; 2) на день весняного рівнодення - перфоманс «Великі Діонісії» зусиллями студентів 1 курсу, які почали вивчати античну літературу з метою глибшого осмислення її календарної основи, значення та впливу на новоєвропейську літературу і культуру; 3) постанову «Пригоди доктора Лютце із Сарати» в рамках проєкту «Діалог культур в літературі рідного краю» до Днів науки в ІДГУ.

Вистави проходили як в стінах ІДГУ, так і в Ізмаїльській Картинній галереї та мали безпосередній суспільний резонанс, адже попали в новини та сюжети регіонального телебачення.

Окремим творчим процесом було написання сценаріїв драматичних мініатюр, адже вони створювалися колективно учасниками Літературного театру під керівництвом та редагуванням проф. Тетяни Шевчук. Актуальність проведеної роботи визначилася не тільки поглибленням креативних здібностей здобувачів освіти через розвиток вміння драматичного прочитання художніх творів, їх інтерактивного інтерпретування та акторського виконання, яке допомогло глибше зрозуміти характери та мотивації героїв. Приємною несподіванкою наприкінці навчального року стало звернення керівництва Саратського краєзнавчого музею Одеської області, де зберігаються архіви про легендарну постать бессарабського німця доктора Лютце, з проханням поділитися художніми матеріалами, створеними учасниками освітнього процесу.

Таким чином, перевагами міждисциплінарного підходу до вивчення літературних явищ в рамках набуття навичок драматургічного прочитання художніх творів, став розвиток у здобувачів освіти акторської майстерності та творчих здібностей; поглиблений аналіз художнього конфлікту твору і командна робота з виробленням відповідального ставлення до справи в процесі колективних виступів. Студенти змогли краще зрозуміти характери персонажів, їхні емоції та мотивації, підтекст і приховані сенси в діалогах та монологах в процесі виконання ролей або спостереженням за виконанням.

Драматургічне прочитання дозволило розібратися у теорії драми як роду літератури, жанровій структурі п'єс, які також є частиною освітньої програми української та зарубіжної літератури в профільній школі. Студенти мали змогу творчо аналізувати сцени, дії, конфлікти та кульмінації, що допомогло їм глибше зрозуміти композиційні елементи твору драматичного жанру. Експериментування з різними інтерпретаціями та підходами до виконання стимулювало креативність і уяву, розширило їхні навички аналізу і творчого мислення. Виконання ролей та підбор сценічних костюмів вимагає детального дослідження історичного та культурного контексту твору, а відтак - допомагає студентам краще зрозуміти епоху, в яку був написаний твір, та його суспільно-політичні аспекти. Співпраця в групах сприяла розвитку комунікативних навичок і командної роботи. Це особливо важливо для майбутніх професіоналів, які будуть працювати у сферах, що вимагають взаємодії та координації.

Інші напрями інтеграції STEAM освіти в історико-літературні курси ЗВО. Аналіз художніх текстів за допомогою технологій засновується на використанні програмного забезпечення для текстового аналізу, яке може допомогти вивчати структуру тексту, стилістичні особливості та тематичні елементи. Воно передбачає створення інтерактивних карт сюжетів або персонажів за допомогою програм для створення діаграм та графіків. Співробітники Мелітопольського державного педагогічного університету Т.М. Шарова та С.М. Козлов розробили програмне забезпечення для компаративного аналізу художніх творів.

Автори зазначають: «Для здійснення компаративного аналізу обраних текстів слід перейти до блоку порівняння творів, вибрати із відповідних переліків тип літератури (світова, українська), напрям (романтизм, сентименталізм, реалізм тощо), період (античний, давній, XVII ст., XVI ст. тощо), автора, рід літературного твору (лірика, драма, епос), після чого обираються два художніх твори, які будуть порівнюватися. Після натискання кнопки «Порівняти» з'являється вікно порівняння. Зверху вікна відображаються критерії, за якими були вибрані автори та твори, автори та назви творів які порівнюються. Нижче розташовується таблиця з результатом порівняння, яка складається з трьох стовбців (назва критерію, подібність та відмінність значень критеріїв у заданих творах)» (Шарова, Козлов, 2017: 4243). В подальших планах дослідників - занесення до бази даних текстів значного масиву української та зарубіжної літератури і подальше тестування критеріїв компаративного аналізу художніх творів.

В рамках впровадження методів STEAM-освіти, студенти можуть виокремлювати для аналізу наукові дослідження, експерименти, інженерні проєкти, описані в художніх творах. Наприклад, фокусувати увагу на об'єктах архітектури, скульптури, виробів декоративно-ужиткового мистецтва. За можливості - створювати паперові моделі будівель, транспортних засобів або інших об'єктів, описаних у книгах. Звісно, вирішення проблем, з якими стикаються літературні персонажі за допомогою інженерних рішень, потребує додаткового обладнання. Експериментальна частина літературної STEAM-освіти може включати також проведення експериментів, пов'язаних з науковими темами, що згадуються в художніх творах: природні явища, наукові ідеї тощо, які впливають на сюжети або персонажів. Наприклад, при аналізі культового роману Дугласа Коупленда «Раби Майкрософта» можна запропонувати студентам дослідити історію технологічних компаній, зокрема Microsoft, і порівняти реальні факти з тими, що представлені в романі; обговорити, як змінилася технологічна індустрія з часів написання роману у сьогоденні; розглянути роль технологій у їхньому житті та майбутньому в контексті осмислення досягнень і пересторог сучасної цифрової цивілізації. Сучасним підходом до вивчення цього твору може бути і організація гостьової лекції із запрошенням IT-спеціалістів або працівників технологічних компаній, які можуть поділитися своїм досвідом і обговорити, як їхня робота схожа чи відрізняється від того, що описано в романі. Такі заходи допоможуть учням глибше зрозуміти не тільки сам роман, але й сучасний світ технологій, їхній вплив на суспільство та професійне життя.

Найбільш розробленими в сучасному літературознавстві є започатковані на початку ХХ ст. методи структурного аналізу художнього твору. Вони засновані на використанні математичних методів для аналізу ритму та метрики віршів. Так, структуралістський метод квантитативного аналізу дозволяє створювати статистичні моделі на основі літературних даних за підрахунками частотності вживання певних слів або фраз. Такий глосарій дозволяє відтворити когнітивний простір твору, «горизонт сподівань» автора і читача. За допомогою стилометрії - розділу стилістики, що включає статистичний аналіз художньої мови певного тексту, визначається справжність чи фальшивість рукописного тексту та його належність певному автору.

Впровадження мистецьких проєктів найбільш резонує з вивченням літератури як окремого виду мистецтва. В їх основі може лежати виконання театральних постановок, створення костюмів, декорацій для сцен, афіш до заходу, ілюстрацій, графічних романів або анімацій на основі літературних творів. Важливо розширити спектр сервісів для створення презентацій, адже традиційна Power Point на сьогодні вже має застарілий функціонал, наприклад, у порівнянні з Canva. Іншим видом творчих завдань на уроках літератури може бути розробка ілюстративного матеріалу до програмних творів за допомогою штучного інтелекту.

steam-освіта інтерактивний цифровий

Висновки

Інноваційні технології підготовки майбутніх учителів української та зарубіжної літератури в профільній школі є важливим аспектом для підвищення ефективності навчального процесу, розвитку креативного мислення і творчого залучення у цей процес здобувачів освіти. Поєднання різних дисциплін стимулює творчий підхід до вирішення проблем і створення нових ідей. Це особливо важливо в сучасному світі, де інновації і креативність є ключовими навичками. Інтеграція елементів STEAM-освіти (наука, технології, інженерія, мистецтво, математика) у вивчення літератури дозволяє створити креативний міждисциплінарний підхід. Наприклад, аналіз літературних текстів з використанням технологій текстового аналізу або створення мультимедійних проєктів на основі прочитаних творів допомагає розвивати креативність та технічні навички, що важливо у сучасному світі.

Особливої ваги набуває використання методів проєктного навчання, яке дозволяє глибше зрозуміти матеріал та розвивати навички співпраці. Створення спільних блогів, театральних постановок на основі прочитаних творів і супровідних інформаційних матеріалів для них (афіши, фотографії, відеозйомка, публікації про івент тощо) сприяє організації більш ефективного навчального процесу, відповідає сучасним викликам та потребам здобувачів освіти. Застосування STEAM-освіти на уроках літератури не лише зробить їх більш інтерактивними та цікавими, але й допоможе розвивати широкий спектр компетенцій і навичок, необхідних у сучасному світі.

Джерела і література

1. Abordari inter/transdisciplinare in studierea matematicii (concept STEAM) & Studierea informatitii §i tehnologiilor informational din perspectiva STEAM. Chisinau, 2021. 356 p.

2. Hetland T. Teaching Literature with Digital Technology. Bedford/St. Martin's, 2016. 544 р.

3. Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції. Кропивницький: ДонДУВС, 2023. 405 с.

4. Збірник матеріалів «STEM-тиждень - 2020». К. : Видавничий дім «Освіта», 2020. 335 с.

5. Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік. К.: Інститут модернізації змісту освіти, 2017.

6. Методичні рекомендації щодо впровадження STEM-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України у 2020/2021 навчальному році. К.: Інститут модернізації змісту освіти, 2021. 11 с.

7. Шарова T.M., Козлов С.М. Розробка програмного забезпечення для компаративного аналізу художнього твору. Проблеми та інновації в природничо-математичній, технологічній і професійній освіті. Кропивницький, 2017. С. 42-43.

8. STEM та STEAM: науково-практичні тенденції розвитку цифровізації в умовах євроінтеграції. Львів-Торунь: Liha-Pres, 2024. 76 с.

9. STEM-освіта: науково-теоретичні аспекти, досвід впровадження, перспективи розвитку. Луцьк: Волинський IIIIІО. 2021. 2о8 с.

References

1. Abordari inter/transdisciplinare in studierea matematicii (concept STEAM) & St udierea informaticii §i tehnologiilor informational din perspectiva STEAM (2021). Chisinau. 356 p. [in Romanian].

2. Hetland T. (2016). Teaching Literature with Digital Technology. Bedford/St. Martin's. 544 р. [in English].

3. Aktual'ni aspekty rozvytku STEAM-osvity v umovakh yevrointehratsiyi (2023). Kropyvnyts'kyy: DonDUVS. 405 р. [in Ukrainian].

4. Zbirnyk materialiv «STEM-tyzhden' - 2020». (2020). K.: Vydavnychyy dim «Osvita». 335 р. [in Ukrainian].

5. Metodychni rekomendatsiyi shchodo vprovadzhennya STEM-osvity u zahal'noosvitnikh ta pozashkil'nykh navchal'nykh zakladakh Ukrayiny na 2017/2018 navchal'nyy rik (2017). K.: Instytut modernizatsiyi zmistu osvity. [in Ukrainian].

6. Metodychni rekomendatsiyi shchodo vprovadzhennya STEM-osvity u zahal'noosvitnikh ta pozashkil'nykh navchal'nykh zakladakh Ukrayiny u 2020/2021 navchal'nomu rotsi (2021). K.: Instytut modernizatsiyi zmistu osvity. 11 р. [in Ukrainian].

7. Sharova T.M., Kozlov S.M. (2017). Rozrobka prohramnoho zabezpechennya dlya komparatyvnoho analizu khudozhn'oho tvoru. Problemy ta innovatsiyi v pryrodnycho -matematychniy, tekhnolohichniy i profesiyniy osviti. Kropyvnyts'kyy. Р. 42-43. [in Ukrainian].

8. STEM ta STEAM: naukovo-praktychni tendentsiyi rozvytku tsyfrovizatsiyi v umovakh yevrointehratsiyi (2024). L'viv-Torun': Liha-Pres. 76 р. [in Ukrainian].

9. STEM-osvita: naukovo-teoretychni aspekty, dosvid vprovadzhennya, perspektyvy rozvytku (2021). Luts'k: Volyns'kyy IPPO. 208 р. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru