Полікультурність спільноти дошкільнят сучасного з до: деякі особливості і стратегії створення інклюзивного освітнього простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полікультурність спільноти дошкільнят сучасного з до: деякі особливості і стратегії створення інклюзивного освітнього простору

Лілія Циганенко, доктор історичних наук, професор Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Abstract

Multiculturalism of the community of preschoolers in the modern kindergarten: some features and strategies for creating inclusive educational space

Lilia Tsyganenko, Doctor of History (Dr. habil), Professor Izmail State University of Humanities

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням дошкільної освіти, а саме аналізу особливостей та стратегій створення інклюзивного освітнього простору в умовах мультикультурних груп дошкільників у ЗДО. Одним із фундаментальних аспектів існування інклюзивного освітнього середовища в дитячому садку є створення та підтримка концепції різноманітності. Аналізуються загальні принципи та підходи щодо впровадження цієї концепції; розглядаються форми її впровадження у діяльності ЗДО, серед яких присутні візуально-графічні, інклюзивно-розвивальні та інтелектуальні, мовленево-пізнавальні форми. На конкретних прикладах оцінюється перспективи та можливості впровадження стратегії різноманітності.

Запропоновано низку конкретних форм організаціїмультикультурного мовного середовища, серед яких: «Мовні куточки», «Тижні мови», «Пісні моїх друзів і сусідів». Одним з важливих елементів впровадження концепції різноманітності в закладах дошкільної освіти є розробка експериментальних локальних парціальних освітніх програм, що сприятиме підтримці мультикультурності спільноти дошкільнят та підвищенню рівня національно -патріотичного виховання у сучасних ЗДО. На прикладі проєкту «Програми культурних обмінів» розглядаються та аналізуються форми її безпосередньої організації. Перехід до нових стратегій створення інклюзивного освітнього простору в ЗДО на засадах культурного розмаїття та поліетнічності неможливий без достатньої компетенції, підготовленості та проінформованості педагогів, працівників ЗДО, батьків. Для вдалої інтеграції концепції культурного розмаїття потрібно використовувати цілісний підхід, об'єднуючи зусилля науки, фаховий досвід вчителів, авторитетні судження батьківської спільноти.

Ключові слова: полікультурність дошкільників, ЗДО, концепція різноманітності, мовленнєве середовище.

Постановка проблеми й актуальність дослідження

Процес становлення української державності, боротьба нашого народу за існування в протистоянні російській військовій агресії, необхідність збереження нашої національної культури та ідентичності ставить в пріоритет мультикультурне виховання підростаючої людини, як одну з важливих умов формування майбутнього громадянина. Україна завжди відрізнялася полікультурністю розвитку: на її землях знайшли свою Батьківщину не лише українці, а й поляки та болгари, румуни й угорці, німці та євреї, молдовани й албанці, гагаузи й татари, греки та вірмени тощо. В історії кожного народу материнська мова, фольклор, етнічна символіка, традиції, звичаї, духовно -моральні цінності формували кращі людські якості. Тому етнокультурне виховання, та його складова у вигляді концепції різноманітності, як цілісний процес передачі дошкільнику культурних цінностей, традицій, соціальних норм того етносу, представником якого він є і в середовищі якого він живе, виступає нерозривною частиною багатовимірного процесу становлення особистості людини полікультурного суспільства.

Сучасні програмні документи ООН та ЮНЕСКО визначають полікультурність як одну з головних ознак сучасного світу, а відтак важлива функція освіти ХХІ століття - навчити людей жити разом, допомогти їм зберегти традиційну культуру та мови, не зважаючи на посилений вплив глобалізаційних процесів. Освіта повинна сприяти тому, щоб людина усвідомила свої корені, і могла визначити своє місце в світі, вміла взаємодіяти з іншими культурами. Використання традицій і звичаїв у формуванні етнокультурної вихованості дошкільнят дозволяє вплинути на їх соціальний, духовний, моральний, психічний, фізичний розвиток (Іванова В., Міговик М., 2020: 64).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За влучним висловом дослідника Льва Семеновича Виготського - відомого психолога, автора впровадження культурно -історичних підходів в дошкільній освіті, - культура є багатим виховним джерелом розвитку дитини, а як цінність, культивована народною педагогікою, виступає умовою вдосконалення і розвитку особистості (Виготський, 2003). Усвідомлення маленькою людиною своєї приналежності до певної спільноти, породжує універсальність дитини та її відкритість до інших культур. Саме розвиток «людського в дитині супроводжується процесом ідентифікації, що в свою чергу суттєво підвищує значення національної культури, як засобу виховання» (Іванова В., Міговик М., 2020: 67).

Українські вчені приділяють багато уваги питанням полікультурного виховання дошкільників. В зоні їх уваги знаходяться загальні проблеми полікультурної освіти (Л. Горбунова, Г. Дмітрієв, В. Подобєд та ін.). В цьому ж контексті працюють Д. Батьків, Г. Розлуцька, М. Сокол, Т. Гавриленко, О. Даценко та багато інших науковців. Так, дослідниця Світлана Черепанова проаналізувала процес полікультурного виховання дошкільників засобами світового фольклору, визнаючи доцільність формування мультикультурної свідомості й толерантності з самого раннього віку (Черепанова С., 2015).

Механізмам практичної реалізації створення полікультурного мовленнєвого середовища в закладах дошкільної освіти присвячено дослідження професорів Катерини Крутій та Лариси Зданевич (2018). Теоретичні аспекти формування полікультурного середовища у ЗДО на матеріалах Південно-Східної України розглянуто в дисертації та статтях Лариси Казанцевої, яка серед іншого розглядає також питання реалізації культурологічного підходу в навчанні дошкільників української мови в полікультурному середовищі (Казанцева Л., 2015).

Питання взаємовпливу мови й культури ще здавна знаходилися в полі зору європейських науковців. Як відомо, одним з перших, хто визнав закономірний зв'язок мови і культури був Вільгельм фон Гумбольдт (його повне ім'я - Фрідріх Вільгельм Крістіан Карл Фердінанд фон Гумбольдт) - видатний німецький філолог, філософ, історик, мовознавець останньої третини XVIII - початку ХІХ ст., один з авторів освітньої реформи в Пруссії. В. фон Гумбольдт вважав, що історія людства - це результат впливу духовної сили, яка виявляє себе через творчі здібності та особисті зусилля окремого індивіда. Саме на цих поняттях й виник пізніше термін «духовна культура» (Humboldt V.,1821). Культурологічний підхід до вивчення мов розглядається у працях І. Бім, О. Лебедєва, В. Маслової, В. Телія та інших. Народознавчий аспект розвитку мовлення досліджували А. Богуш, Т. Постоян та інши.

Дослідження фахівців Мукачевського державного університету (Іванова В., Міговик М., 2020) присвячено обґрунтуванню та характеристиці педагогічних умов становлення етнокультурної компетенції дитини дошкільного віку, необхідності залучення дітей до знайомства з культурами різних народів і національностей. Автори приділяють значну увагу питанням професійної компетентності педагогів ЗДО, їх взаємодії з батьками та регіональними громадсько -культурними центрами етнокультурного виховання.

Питання мультикультурного виховання дітей дошкільного віку перебувають в зоні уваги європейських та американських вчених. Антиупередженому вихованню дошкільників присвячено дослідження Л. Дерман-Спаркс та Дж. О. Едвардс (Derman-Sparks, L., & Edwards, J. O. (2010). AntiBias Education for Young Children and Ourselves. National Association for the Education of Young Children (NAEYC). Одна з праць Л. Дерман -Спаркс має назву: «Що робити, якщо всі діти білі?: Антиупереджена мультикультурна освіта маленьких дітей та їх родин» (Derman -Sparks, L. (2013). What if All the Kids Are White?: Anti-Bias Multicultural Education with Young Children and Families. Teachers College Press).

Особливості мультикультурного виховання дошкільників розглядали Дж. Ниммо та А. Фернандес (Nimmo, J., & Fernandez, A. (2007). Multicultural Teaching in the Early Childhood Classroom. Scholastic). Особливості мультикультурної освіти дошкільнят з точки зору історичного минулого та світових перспектив визначені в роботі Дж. А. Бенкс (Banks, J. A. (1995). Multicultural education, transformative knowledge, and action: Historical and contemporary perspectives. Teacher Education Quarterly, 22(3), 45-58).

Загалом, питання мультикультурного виховання в ЗДО знайшли відбиток у багатьох наукових працях і дослідженнях, але є окремі питання, як то особливості організації інклюзивного освітнього простору в полікультурній спільноті дошкільнят, що потребують додаткової уваги.

Мета статті полягає в необхідності обґрунтувати й охарактеризувати особливості та стратегії створення інклюзивного освітнього простору в умовах мультикультурної спільноти дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Створення інклюзивного середовища в умовах культурно-чуттєвого складу здобувачів дошкільної освіти, зумовлених різним етнічним походженням передбачає неодмінності врахування кількох ключових принципів, котрі визначають вибір концепцій та стратегій соціально-педагогічного розвитку. Долучати людину до культури, традицій народу необхідно з дитинства, з періоду «первинної соціалізації», тобто з дошкільного віку. Саме в дошкільному віці, на думку сучасних українських дослідників, закладається програма поведінки, соціальні форми життя, майбутні види діяльності. Етнокультурна освіта дошкільників передбачає врахування національного компонента в освітній програмі в дошкільному дитинстві (Базовий компонент, 2012).

Полікультурність у загальноукраїнському контексті характеризується значущими процесами відродження української етнічності, особливо в умовах військового протистояння з рф. Разом з тим, оцінюючі події початка ХХІ ст. ми можемо говорити про початок формування етнокультурного силового поля інших етнічних спільнот (болгар, євреїв, угорців, румун, вірмен, молдован тощо). Південний регіон нашої держави, невід'ємною складовою якого є південні райони Одеської області, має особливу соціокультурну характеристику, засновану на принципах багатоманітності, діалогу і взаємовпливу культур. Як слушно зауважує дослідниця Л. Казанцева: «формування сучасного полікультурного простору нашої країни відбувається у двох напрямах: у напрямі максимальної інтеграції спільнот до загальноукраїнського національного простору й у напрямі посилення етнокультурної автономії етнічних і регіональних меншин України» (Казанцева Л., 2015 : 38). Одним із вирішальних шляхів формування полікультурного простору з можливістю для реалізації основних соціальних і культурних потреб усіх етнічних груп і кожного представника етноспільнот є освіта на полікультурних засадах. Зауважимо, що ми будемо розглядати полікультурність як здатність педагога навчати дитину дошкільного віку позитивного сприйняття різноманіття культур, здатність створити умови для формування толерантності, національної свідомості, патріотизму, інтеркультурної комунікації особистості, можливості розвивати різноманітні культурні практики.

Концепція різноманітності. Одним із фундаментальних аспектів створення інклюзивного освітнього середовища в дитячому садку є створення та підтримка концепції різноманітності. Практично це може виражатися у різних площинах. В якості практично -освітніх рекомендацій можна запропонувати використання мультикультурних книжки або оповідань. Наприклад, народні казки: українські «Хитрий їжак», «Кривенька качечка», «Іван -побиван», «Коза-дереза»; болгарські «Золоте дівча», «Чужі цавулі», «Заєць-рятівник», «Різаний-недорізаний»; молдовські «Фет-Фрумос - овечій син», «Іляна Сімзяна», «Богатир Шперле», вірменська «Син рибалки» тощо. Завданням вихователя є знайомство дітей з книжками, де фігурують персонажі, котрі уособлюють різні етнічні групи. Важливо, щоб обрана література не лише підкреслювала культурне розмаїття, а й демонструвала загальні цінності, емоції або досвід. На підставі знайомства дошкільників із літературними героями можна спробувати організувати міжкультурну художню діяльність, що полягатиме у малюванні традиційних для різних етносів візерунків, виготовленні прикрас тощо. Підсумковим результатом занять стане підготовка загальної виставки дитячих робіт, що буде яскравою демонстрацією мультикультурного мистецтву регіону (країни).

На нашу думку, логічною складовою практичної реалізації концепції різноманітності стане знайомство дошкільнят із народними календарними святами. Створення власного календаря, що включатиме свята різних культур і релігій, такі як Масляна, Масляна (Масниця, Колодій, Туриця) - українське народне свято, триває протягом останнього тижня перед Великим Постом. За народними уявленнями Масляна - це межа між зимою та весною. Ханука Ханука - єврейське свято вогню, під час якого запалюють 8 свічок., Трифонів день Трифонів день (Трифон Зарезан) - болгарське свято весни та веселощів, цього дня неодмінно потрібно підрізати виноградну лозу., Мерцішор Мерцішор - традиційне свято зустрічі весни в Румунії та Молдові. Відзначається 1 березня, люди дарять один одному маленькі бутоньєрки у вигляді квітки з ниток білого й червоного кольору. тощо, стане однією з форм впровадження концепції різноманітності. Календар надасть можливість вихователю розповісти про звичаї та традиції народів, які живуть на даній території. Можна попросити батьків надати дітям з дому різні предмети, що характеризують саме культуру їхнього роду, етносу, народу. Під час занять запропонувати дитині розповісти про цей предмет. Такий формат колективного спілкування («покажи й розкажи») сприятиме розвитку не лише мовленнєвих навичок дитини, а й формує почуття гордості за свій народ. На фоні інформації про народні календарні свята й традиції доцільним, на наш погляд, є організація музичних або танцювальних «знайомств» з музикою та танцями різних етносів, коли дітей навчають простим танцювальним рухам, що є базовими в контексті творчості різних культур. Поєднання руху в різних ритмах, візуально-пізнавальної інформації сприятиме формуванню навиків спілкування та взаєморозумінню серед однолітків.

При впровадженні концепції різноманітності в ЗДО треба робити акцент на активній спільній участі у процесі дітей та батьків. В цьому сегменті рекомендуємо проведення так званих «Днів переодягання», що організують при активній допомозі батьків. Вихователі призначають певні дні, коли дошкільники приходять до закладу в традиційному одязі своєї культури або інших культур. Такі переодягання дозволять не лише зробити знайомство з різними культурами цікавим, а й ще заохочують почуття цікавості та розуміння різноманітності. «Дні переодягання» можна поєднати (або провести окремо) з «Днями улюбленого меню моїх сусідів». Тут також передбачається активно допомога з боку батьків. Вдома, разом з батьками або старшими братами чи сестрами, вихованець дитячого саду готує просте блюдо (у відповідності до віку та національно -культурних вподобань родини), яке наступного дня приносить до закладу й пригощає своїх друзів. Така форма збагачує чуттєвий досвід дитини та сприяє розумінню різноманітності не лише в одязі, а й у кулінарних традиціях.

Серед форм мультикультурного виховання в ЗДО можна також виокремити:

візуально-географічні форми, наприклад виготовлення «генеалогічного древа» роду, інтерактивних культурно-етнічних карт чи дисплеїв. Разом з дітьми вихователі створюють карту, на якій буде показано країну або регіон походження кожної дитини. На карту можна прикріпити фото дитини, а також прапори чи символи, що характеризують певну місцевість або народ;

інклюзивно-розвивальні ігри та інтелектуальні цікавинки, під час яких можна використовувати картки із зображенням дітей різного етнічного походження, що дозволяє дитині усвідомити різноманітність як позитивний та збагачуючий аспект їхньої спільноти;

різні форми вияву мовленнєво-пізнавального змісту, які будуються на підставі основних фраз або словах з різних мов. Виготовлення простих мовних карток з привітаннями чи виразами, вивчення їх на пам'ять та заохочування дітей використовувати ці слова у повсякденному спілкуванні, об'єктивно сприятиме мовленнєвому розмаїттю та міжкультурному спілкуванню.

Використання цих форм можна урізноманітнити та вдосконалити відповідно до рівня дітей конкретної групи. Важливо пам'ятати, що мета впровадження концепції різноманітності в ЗДО полягає в тому, щоб органічно вплести ці заняття у повсякденне життя, створюючи середовище, в якому різноманітність не просто визначається, а й активно вітається. Йдеться про створення атмосфери, в якій діти ростуть цінуючи та поважаючи багатство, яке різні культури і народи привносять до їхнього спільного соціального простору.

Багатомовне середовище. Створення багатомовного середовища у дитячому садку - чудовий спосіб підкреслити мовну різноманітність та підтримати мовленнєвий розвиток кожної дитини. На думку українських фахівців з означеної проблеми - К. Крутій та Л. Зданевич «створення полікультурного мовленнєвого середовища має два боки: перцептативний та інтерактивний» (К. Крутій & Л. Зданевич, 2018 : 46). «Культурологічний підхід, - за тверджженням Л. Казанцевої, - наповнює навчальний матеріал змістом, який формує і задовольняє пізнавальні інтереси дітей, їхні бажання зрозуміти українську культуру, побут, звички, погляди, духовні цінності народу, розвиває потребу і готовність до вивчення української мови» (Казанцева Л., 2015 : 37).

Для реалізації стратегії багатомовного середовища в ЗДО можливо використання різноманітних форм. Перше, з чого потрібно починати - визначити мови, що відбиватимуть полікультурне середовище групи (а відтак й регіону в цілому) та допоможуть дітям в процесі самоідентифікації. Наприклад, для південних регіонів Одеської області найбільш обумовленими та логічними при впровадженні стратегії багатомовного середовища стало б включення української, болгарської або румунської мов. Перелік мов може змінюватися, в залежності від історичного або етнографічного контексту сталості населеного пункту: це можуть бути також албанська, гагаузька, польська мови.

Практична реалізація створення полікультурного мовленнєвого середовища передбачає створення міні-середовищ, які б відображали сутність предметно -мовленнєвого та мовленнєво - просторового середовища, наприклад «Мовні куточки». В групі виділяють окремі кути або зони для кожної мови, якою розмовляють діти. В кожній зоні створюються дисплеї, плакати або дошки, на яких будуть представлені слова, фрази та культурні елементи (з урахуванням вікових особливостей та можливостей здобувачів дошкільної освіти), що стосуються кожної мови. Це можуть бути багатомовні етикетки, на яких позначені різні предмети словами з різних мов: двері, вікна, столи, іграшки - це допоможе дітям асоціювати слова з об'єктами кількома мовами. Бажано вчити та заохочувати дітей вітати один одного та вихователів рідною мовою. Створіть звичку говорити «привіт» та інші основні привітання різними мовами, створюючи гостинну та інклюзивну атмосферу.

Також можна рекомендувати проведення так званих «Тижнів мови». Для цього обираємо «Мову тижня» та зосереджуємо повсякденну діяльність цією мовою. Це можуть бути вправи з розширення словникового запасу, пісні та прості фрази, щоб познайомити дітей з основами різних мов протягом тижня. В рамках «Тижню мови» разом з дітьми можна виготовити багатомовний календар, у якому будуть вказані дні тижня, місяці та особливі події кількома мовами. Обов'язково треба пам'ятати про наочну складову - картинки, малюнки, фотокартки тощо для кожної мови, допомагаючи дітям асоціювати лінгвістичні елементи з часом. В рамках запропонованих «Тижнів мови» можливо використання багатомовних занять з алфавіту: розповідайте дітям про алфавіт та здійснюйте разом з ними розпізнавання літер кількома мовами. Для цього можна використати картки з алфавітом, ігри та інтерактивні вправи, що дозволить познайомити дітей з різноманітними формами письма, яке використовується у світі.

Враховуючи той факт, що дошкільники люблять та беруть активну участь у різноманітних музичних заняттях, в рамках створення багатомовного мультикультурного середовища у ЗДО можливо ознайомлення дітей з піснями, віршами та піснеспівами різними мовами. Умовно цей захід можна назвати «Пісні моїх друзів і сусідів». Спільний спів сприяє розвитку мови, розумінню ритму та формує почуття культурного зв'язку. Також бажано в цьому контексті познайомити дітей з тим, як звучать та виглядають музичні інструменти різних культур. Приймаючи багатомовне середовище, діти не лише розвивають мовленнєві навички, а й набувають більш глибокого розуміння культурного багатства, яке являє собою мовою. Це сприяє формуванню почуття приналежності до свого народу та поваги до різноманітних мовних груп у дитячому садку. Такий підхід дає можливість виховати у дітей почуття гордості за свою мову, повагу до інших мов, створити можливості для міжкультурного навчання та спілкування.

Підтримуючи багатомовне середовище у ЗДО необхідно стимулювати дітей, відзначати їх досягнення з вивчення мови, особливо підтримуючи їх зусилля з вивчення та використання кількох мов. Підготуйте невеликі нагороди або подаруночки, щоб стимулювати позитивне ставлення у дітей до вивчення мови. Впроваджуючи ці стратегії, дитячий садок стає багатим мовленнєвим середовищем, яке не лише підтримує розвиток основної мови кожної дитини, а й знайомить її з красою багатомовності та культурної різноманітності.

Динаміка розвитку полікультурного мовленнєвого середовища досягається за рахунок взаємодії трьох його структур: педагогічної, методичної, культурологічної. Практична реалізація створення полікультурного мовленнєвого середовища в умовах ЗДО і родини передбачає побудову такого середовища у двох напрямах: предметномовленнєвому; мовленнєво-просторовому (К. Крутій & Л. Зданевич, 2018 : 47).

Одним з важливих елементів впровадження концепції різноманітності в закладах дошкільної освіти є розробка експериментальних локальних парціальних освітніх програм (бажано з методичними комплексами), що сприятиме підтримці полікультурності спільноти дошкільнят та підвищенню рівня національно-патріотичного виховання у сучасних ЗДО. Впровадження цього елементу вимагає комплексного підходу та об'єднання зусиль науковців, фахівців-практиків дошкільної освіти, представників органів управління освітою місцевих громад, батьків.

В якості ідеї парціальної програми в рамках концепції мультикультурності в ЗДО пропонуємо розглянути проєкт «Програма культурних обмінів». За нашим переконанням, сприяння культурному обміну в дитячому садку дає дітям можливість дізнатися та оцінити різні культури, виховуючи почуття глобального усвідомлення та розуміння важливості сприйняття етнокультурного розмаїття світу. Серед форм організації Програми ми виділяємо наступні:

Презентації про сімейну культуру. Запросіть сім'ї взяти участь у презентаціях з культурного обміну. Батьки можуть поділитися з дітьми різними аспектами своєї культурної спадщини, традиціями та звичаями за допомогою презентацій, демонстрацій чи інтерактивних занять.

Дні культурного обміну. Організуйте спеціальні дні чи заходи, присвячені культурному обміну. Кожна дитина або сім'я можуть зробити свій внесок, поділившись традиційними продуктами харчування, одягом, артефактами або історіями зі свого культурного середовища.

Запрошені спікери та виконавці. Запросіть відомих в регіоні людей - представників різних культур поспілкуватися з дітьми. Сюди можуть входити митці, музиканти, письменники, поети - ті люди, які можуть поділитись своїм досвідом й своєю національною культурою з «перших рук».

Майстер-класи з культурного мистецтва та ремесел. Співпрацюйте з місцевими художниками або членами місцевого товариства для проведення майстер-класів з мистецтва та ремесел, присвячених різноманітним культурним практикам. Під час цих занять діти можуть творити артефакти, натхненні різними традиціями. Ці практичні заняття дозволять вихованцям ЗДО досліджувати текстури та форми, пов'язані з різними традиціями. В рамках цієї форми можливо запропонувати дітям виготовлення браслетів дружби, з використанням кольорів та візерунків, пов'язаних з різними народами або країнами. Обговоріть ідею глобальної дружби, створюючи ці символи єдності.

Знайомство з географією. Використовуйте інтерактивні карти, відеофільми та зображення, щоб розповісти дітям про різні країни та культури. Можна познайомити дошкільнят із зображенням прапорів, цікавих пам'яток або розповісти про важливі факти з історичного минулого та сьогодення різних народів. В якості допоміжного елементу можливо виготовлення різноманітних паперових ляльок. Заохочуйте дітей створювати паперові ляльки, які презентують різні культури. Надайте шаблони або дозвольте дітям створювати власні, використовуючи одяг, зачіски та аксесуари, що відображають різні етнічні групи.

Культурне сенсорне дослідження. Створіть сенсорні станції, які дозволять дітям досліджувати різні текстури, запахи та предмети, пов'язані з різними культурами. Цей практичний підхід збагачує їхній сенсорний досвід, привносячи культурні елементи.

Тематичні ігри та заходи, присвячені різноманітності. Застосовуйте ігри й заняття, які навчають дітей різноманітності та інклюзивності. Відповідні ігри можуть містити вправи з побудови команди, з вирішення буденних проблем або спільні проекти з культурною спрямованістю. В рамках цієї форми можливо створення багатомовного лялькового спектаклю, в якому персонажі розмовляють різними мовами. Це залучає дітей до розповідей історій, знайомлячи їх із мовленнєвою різноманітністю всередині групи.

Діорами «Культура в коробці». Запропонуйте дітям створити діорами, що зображують сцени культури. Надайте коробки з взуття та матеріали для створення мініатюрних експозицій будинків, визначних пам'яток або подій з історії та культури різних країн. Такі заняття не лише заохочують творчість, а й надають усвідомлення різноманітності культури та важливість толерантного сприйняття культурних відмінностей.

Культурні обміни дають багатий досвід навчання, спонукаючи дітей приймати різноманітність та розвивати глобальну перспективу. Ці заходи сприяють створенню культурно збагаченого та інклюзивного середовища дитячого садка.

Перехід до нових стратегій створення інклюзивного освітнього простору в ЗДО на засадах мультикультурного розмаїття та поліетнічності неможливий без достатньої компетенції, підготовленості та проінформованості педагогів, їх глибокого розуміння різних культур, сприяння інклюзивності та створенню гостинного середовища для всіх дітей закладу. Важливі професійні якості, що мають уособлювати в собі педагоги сучасності - це культурна чуттєвість, відсутність культурної або мовної упередженості, саморефлексія (самоаналіз щодо свого культурного походження, переконань та упереджень), оволодіння сучасними ефективними комунікаційними стратегіями та навичками культурної компетентності. В цілому, застосування означених стратегій у ЗДО передбачає цілісний підхід, що включає педагогів, персонал і батьків.

Для кращої інтеграції концепції усвідомлення культурного розмаїття у ЗДО необхідна організація та проведення для педагогів та персоналу різноманітних семінарів підвищення кваліфікації в спектрі культурної свідомості, різноманітності та інклюзивності. Окрім цього можлива розробка спеціальних програм для батьків, що сприятиме розширенню їх культурної обізнаності за допомогою майстер-класів, семінарів чи інформаційних занять. Однією з форм активного залучення батьків до підтримки програм культурного мультикультурності у дитячому садку є проведення батьківських зборів для обговорення освітніх цілей, культурних свят та оновлень. Ці зустрічі нададуть можливості для відкритого спілкування між батьками та педагогами, а безпосередня активна участь батьків у культурних заходах, організованих ЗДО, об'єктивно збільшить їх привабливість та впливовість. Запрошуйте батьків провести культурні презентації, поділившись із дітьми своїм досвідом та знаннями. Це створює почуття гордості та приналежності. Участь батьків в обговоренні важливості культурної різноманітності у дошкільній освіті є важливим чинником успішної реалізації новітніх підходів.

різноманітність інклюзивний дошкільник мовленевий

Висновки

Підсумовуючи, ми констатуємо, що протягом дошкільного дитинства формуються основи національної самосвідомості дитини на тлі розуміння нею культурного різноманіття навколишнього світу. Розвивальний ефект полікультурного мовленнєвого середовища залежить не так від умов, як від характеру мовленнєвого спілкування дорослого та дитини, а також від освітніх ситуацій із полікультурним навантаженням, способів і завдань, які сприятимуть та стимулюватимуть мовленнєвий розвиток, активність і самостійність дитини дошкільного віку. Якщо педагоги будуть враховувати це, допоможуть дитині усвідомити факт культурного різноманіття, роз'яснюючи особливості культурних відмінностей людей, проголошуючи пріоритет загальнолюдських цінностей, то можна розраховувати на позитивне ставлення до людей іншої національності, а відтак - формування толерантності.

Джерела і література

1. Базовий компонент дошкільної освіти: нова редакція. [Наук. керівник: А.М. Богуш, авт. кол.: А.М. Богуш, Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч та ін.]; МОН молодьспорт України, НАПН України. Київ, 2012.26 с.

2. Бех І.Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини. Педагогіка толерантності. 2001. № 2. С. 19-24.

3. Богуш А. Культурологическая парадигма организации учебно-воспитательной работы с детьми в наследии В.А. Сухомлинского. Славянская педагогическая культура: науч.-теор. журнал МСПО им. Я.А. Коменского. 2007. № 6. С. 36-40.

4. Выготский Л. Собрание сочинений. 2003.

5. Іванова В.В., Міговик М.А. Педагогічні умови становлення етнокультурної компетенції дитини дошкільного віку. Наука майбутнього. 2020. Вип. 2(6). С. 62-70.

6. Казанцева Л. Мовна ситуація південно-східного регіону і врахування її впливу на процес навчання дошкільників української мови. Педагогіка вищої та середньої школи. 2013. Вип. 37. С. 289-296.

7. Казанцева Л. Реалізація культурологічного підходу в навчанні дошкільників української мови в полікультурному просторі. Наука і освіта. 2015. №6. С. 36-41.

8. Крутій К., Зданевич Л. Механізм практичної реалізації створення полікультурного мовленнєвого середовища в закладі дошкільної освіти. Інноватикау вихованні: зб. наук. пр. Вип. 7. Том 1 / упоряд. О.Б. Петренко; ред. кол.: О.Б. Петренко, Т.С. Ціпан, Н.М. Гринькова та ін. Рівне: РДГУ, 2018. С. 41-52.

9. Поніманська Т.І. Виховання людяності: технологічний аспект. Дошкільне виховання. 2008. № 4.С. 3-5.

10. Черепанова С. Полікультурне виховання як процес формування толерантності засобами світового фольклору у дітей дошкільного віку. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2015. Вип. 67. С. 217-220.

11. Humboldt V. Uber die Aufgabe des Geschichtsschreibers. 1821.

References

1. Bazoviy komponent doshkIlnoyi osviti: nova redaktsiya (2012). [nauk. kerIvnik: A.M. Bogush, avt. kol.: A.M. Bogush, G.V. Belenka, O.L. Boginich ta In.]; mOn molodsport Ukrayini, NAPN Ukrayini. Kiyiv. 26 p. [in Ukrainian].

2. Beh I.D. (2001). Formuvannya u ditini pochuttya tsynnosty ynshoyi lyudini. Pedagogika tolerantnosti. № 2. Р. 19-24. [in Ukrainian].

3. Bogush A. (2007). Kulturologicheskaya paradigma organizatsii uchebno-vospitatelnoy rabotyi s detmi v nasledii V.A. Suhomlinskogo. Slavyanskaya pedagogicheskaya kultura: nauch.-teor. zhurnal MSPO im. Ya.A. Komenskogo. № 6. P. 36-40. [in Russian]

4. Cherepanova S. (2015). PolIkulturne vihovannya yak protses formuvannya tolerantnosti zasobami svitovogo folkloru u dItey doshkIlnogo viku. Zbirnik naukovih prats Hersonskogo derzhavnogo universitetu. PedagogIchni nauki. Vip. 67. P. 217-220. [in Ukrainian].

5. Humboldt V. (1821). Uber die Aufgabe des Geschichtsschreibers. [in German].

6. Ivanova V.V., MIgovik M.A. (2020). Pedagogichni umovi stanovlennya etnokulturnoyi kompetentsiyi ditini doshkilnogo viku. Nauka maybutnogo. Vip. 2(6). P. 62-70. [in Ukrainian].

7. Kazantseva L. (2013). Movna situatsiya pivdenno-shidnogo regionu i vrahuvannya yiyi vplivu na protses navchannya doshkilnikiv ukrayinskoyi movi. Pedagogika vischoyi ta serednoyi shkoli. Vip. 37. P. 289-296. [in Ukrainian].

8. Kazantseva L. (2015). Realizatsiya kulturologichnogo pidhodu v navchanni doshkilnikiv ukrayinskoyi movi v polikulturnomu prostori. Nauka i osvita. № 6. P. 36-41. [in Ukrainian].

9. Krutiy K., Zdanevich L. (2018). Mehanizm praktichnoyi realizatsiyi stvorennya polIkulturnogo movlennevogo seredovischa v zakladi doshkilnoyi osviti. Innovatika u vihovanni: zb. nauk. pr. Vip. 7. Tom 1 / uporyad. O.B. Petrenko; red. kol.: O.B. Petrenko, T.S. TsIpan, N.M. Grinkova ta In. RIvne: RDGU. P. 41-52. [in Ukrainian].

10. PonImanska T.I. (2008). Vihovannya lyudyanosti: tehnologichniy aspekt. Doshkilne vihovannya. № 4. P. 3-5. [in Ukrainian].

11. Vyigotskiy L. (2003). Sobranie sochineniy. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru