Особливості державно-громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості державно-громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти України

Назаренко Марина Олександрівна кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри публічного управління та адміністрування, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, , м. Вінниця

Лапшин Сергій Андрійович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Лазор Олег Ярославович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація

Державно-громадське управління відіграє ключову роль під час модернізації системи вищої освіти в Україні в умовах децентралізації, сприяючи її адаптації до сучасних вимог і викликів. Це досягається через інтеграцію зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти та громадськості.

У статті визначено особливості державно-громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти, так як саме він відкриває широкий спектр можливостей для розвитку громадської ініціативи, сприяє розвитку вищої освіти з урахуванням місцевих особливостей, тим самим дозволяючи підвищувати якість освіти.

Зазначено на яких принципах повинно ґрунтуватися державно-громадське управління. Розглянуто основні нормативно-правові акти, де визначається роль державно-громадського управління системою вищої освіти України.

Акцентовано увагу, що державно-громадське управління системою вищої освіти представлена комплексною моделлю управління, що об'єднує зусилля органів публічної влади та громадськості з метою підвищення якості освіти, що характеризується рівнем задоволеності студентів та їх батьків освітніми послугами, а також її відповідності потребам ринку праці та суспільства, де активно залучаються громадяни до процесу прийняття рішень.

А також з'ясовано, що до основних складових державно-громадського управління системою вищої освіти в Україні належать: державне регулювання, громадська участь, публічна прозорість та підзвітність, автономія закладів вищої освіти.

Зроблено висновок, що саме модернізація системи вищої освіти, шляхом залучення інститутів громадянського суспільства до прийняття рішень, полягає в покращенні якості освіти, тому що регулярна акредитація та оцінювання освітніх програм незалежними експертами та громадськістю сприяє наближенню системи вищої освіти до міжнародних вимог, розробка та впровадження національних стандартів освіти, відповідатиме вимогам ринку праці та потребам суспільства, залучення громадян до процесів управління системою вищої освіти сприятиме формуванню активної громадянської позиції та відповідальності за розвиток вищої освіти.

Ключові слова: громадськість, громадянське суспільство, система вищої освіти, державно-громадське управління, публічне управління, модернізація, заклади вищої освіти, громадська участь.

Abstract

Nazarenko Maryna Oleksandrivna PhD in Public Administration, Senior Lecturer of the Departament of Public Management and Administration, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Lapshin Sergii Andriyovych Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Departament of Public Management and Administration, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Lazor Oleg Yaroslavovych Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Public Management and Administration, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia,

FEATURES OF STATE-PUBLIC MANAGEMENT AS AN EFFECTIVE MECHANISM OF MODERNIZATION OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE

State-public management plays a key role in the modernization of the higher education system in Ukraine in conditions of decentralization, contributing to its adaptation to modern requirements and challenges. This is achieved through the integration of efforts of state bodies, local governments, institutions of higher education and the public.

The article defines the peculiarities of state-public administration as an effective mechanism for modernization of the sphere of higher education, as it opens up a wide range of opportunities for the development of public initiative, promotes the development of higher education taking into account local characteristics, thereby allowing to improve the quality of education.

It is indicated on what principles public administration should be based. The main regulatory legal acts, which determine the role of state and public management of the higher education system of Ukraine, are considered.

It is emphasized that the state-public management of the higher education system is represented by a complex model of management that combines the efforts of public authorities and the public in order to improve the quality of education, which is characterized by the level of satisfaction of students and their parents with educational services, as well as its compliance with the needs of the labor market and societies where citizens are actively involved in the decision-making process. And it was also found out that the main components of the state-public management of the system of higher education in Ukraine include: state regulation, public participation, public transparency and accountability, autonomy of higher education institutions.

It was concluded that the modernization of the higher education system, through the involvement of civil society institutions in decision-making, consists in improving the quality of education, because regular accreditation and evaluation of educational programs by independent experts and the public contributes to the approximation of the higher education system to international requirements, the development and implementation of national standards of education, will meet the requirements of the labor market and the needs of society, the involvement of citizens in the management processes of the higher education system will contribute to the formation of an active civic position and responsibility for the development of higher education.

Keywords: Public, Civil Society, Higher Education System, State-Public management, Public Administration, Modernization, Institutions of Higher Education, Public Participation.

Постановка проблеми

модернізація вища освіта україна

Сьогодні Міністерство освіти та науки України в умовах цивілізаційних змін та євроінтеграційних прагнень української держави постійно ініціює зміни в системі освіти, зокрема в системі вищої освіти України.

Децентралізація управління освітою, перенесення процесу прийняття рішень на рівень навчального закладу - важлива складова освітньої політичної стратегії в демократичних країнах. Вона спрямована на подолання недовіри до здатності держави вчасно і адекватно реагувати на освітні потреби з боку громадян. Тренд освітньої демократизації і децентралізації вже став глобальним, хоча в різних країнах ці процеси мають відмінні темпи, а поєднання державної і громадської складових в управлінні відбувається в різних формах і співвідношеннях [1].

Враховуючи це, великого значення набуває роль державно-громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти в

Україні, як моделі управління, яка поєднує державні та громадські зусилля для забезпечення якості та доступності вищої освіти. Ця модель передбачає участь держави, освітніх установ, громадських організацій та інших зацікавлених сторін у прийнятті рішень і контролі за діяльністю закладів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню проблеми вдосконалення системи вищої освіти присвячено велику кількість наукових досліджень. А питанню становлення і розвитку державно-громадського управління системою вищої освітою приділяється все більше уваги у сфері наукового пізнання. Дана проблематика досліджена у працях таких науковців, як Кононенка В.В., Мельникової О., Олійник Ю., Пилипенко Т.І., Пятишевої І.П., Супрун В.В., Шоробури І.М. та багатьох інших.

Однак, незважаючи на значний науковий інтерес до окресленої проблематики, невирішеною частиною проблеми є дослідження саме державно- громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти України.

Мета статті - проаналізувати особливості державно-громадського управління як ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу

Децентралізована модель управління освітою відкриває широкий простір для розвитку місцевої ініціативи, полегшує проведення різноманітних педагогічних експериментів, дозволяє здійснювати розвиток освіти з урахуванням місцевих особливостей та потреб [9, с. 191-192].

Модернізація - це якісний перехід від традиційного до інноваційного, що відповідає викликам сучасності.

Модернізація управління системою вищою освітою - це удосконалення методів, інструментів, процесів та структур управління, надання їм сучасного вигляду, переробка відповідно до вимог навколишнього середовища, оновлення їх змісту, впровадження сучасних принципів і механізмів організації освітнього процесу [3, с. 336].

На нашу думку, саме державно-громадське управління сприяє покращенню якості освіти, підвищенню її відповідності потребам ринку праці та суспільства, залученню громадян до процесів прийняття рішень та створення усіх сприятливих умов для активної співпраці між органами публічної влади та громадянським суспільством у сфері вищої освіти.

Державно-громадське управління в системі вищої освіти повинно здійснюватися на таких принципах, як: пріоритет прав і свобод людини і громадянина, верховенство права, взаємна повага та партнерство, репрезентативність органів громадського самоврядування, громадських об'єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможність їх представників, обов'язковість розгляду пропозицій сторін, пріоритет узгоджувальних процедур, прозорість, відкритість та гласність, обов'язковість дотримання досягнутих домовленостей, взаємна відповідальність сторін [8, с. 135].

Супрун В.В., виокремлює такі принципи державно-громадського управління в сфері освіти, як: демократичність, відкритість, взаємодію, узгодженість, спільну участь у здійсненні навчально-виробничого і навчально- виховного процесів, спільне управління та взаємний контроль [9, с. 199].

До основних складових державно-громадського управління системою вищої освіти в Україні належать:

24. державне регулювання;

25. громадська участь;

26. публічна прозорість та підзвітність;

27. автономія закладів вищої освіти (далі - ЗВО).

Як зазначають Мельникова О. та Олійник Ю., державне регулювання у сфері вищої освіти - це комплекс соціально-економічних, нормативно- правових, організаційних та інших форм і методів впливу держави на агентів освітнього простору з метою забезпечення сприятливих умов для задоволення освітніх потреб та досягнення стратегічних цілей суспільного розвитку країни. При цьому державний вплив має позначатися як з боку попиту на освіту, так і з боку пропозиції освітніх послуг [3, с. 10].

Державне регулювання системи вищої освіти - це комплекс заходів і механізмів, що використовуються державними органами для забезпечення ефективного функціонування, розвитку та підвищення якості вищої освіти в країні. Воно спрямоване на встановлення правових, фінансових, організаційних та інших умов для діяльності закладів вищої освіти, а також на моніторинг та контроль їх роботи.

Державне регулювання полягає в забезпеченні нормативно-правової бази, фінансування, ліцензування та акредитації закладів вищої освіти, встановлення стандартів і вимог до якості освіти.

Держава сприяє розвитку правового механізму забезпечення державно- громадського управління в системі вищої освіти.

Так, наприклад, в Законі України «Про Національну доктрину розвитку освіти» [6] зазначається, що сучасна система управління сферою освіти розвивається як державно-громадська. Вона має враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономії навчальних закладів, конкурентоспроможності освітніх послуг. Нова модель системи управління сферою освіти має бути відкритою і демократичною. У ній передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура і стиль центрального та регіонального управління освітою. Згідно даного документу, передбачається децентралізація та модернізація управління системою освіти

У Законі України «Про освіту» визначено, що засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності зокрема є: державно-громадське управління та державно-громадське партнерство. Згідно Закону державно-громадське управління у сфері освіти - це взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства з метою прийняття ефективних управлінських рішень та задоволення суспільних інтересів у сфері освіти. Органи державно-громадського управління у сфері освіти утворюються за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування у формі робочих груп, дорадчих, громадських, експертних та інших органів [7].

В Законі України «Про вищу освіту» питання державно-громадського управління не розглядається. Лише згадується положення про громадське спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, яке затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [5].

Отже, державно-громадське управління системою вищої освіти - це комплексна модель управління, що об'єднує зусилля органів публічної влади та громадськості з метою підвищення якості освіти, що характеризується рівнем задоволеності студентів та їх батьків освітніми послугами, а також її відповідності потребам ринку праці та суспільства, де активно залучаються громадяни до процесу прийняття рішень.

Сьогодні важливим кроком щодо розвитку державно-громадського управління системи вищої освіти в Україні стало ініціювання Міністерством освіти і науки включення громадськості до роботи над стратегією трансформації освіти і науки.

Громадська участь, як складова державно-громадського управління вищою освітою в Україні є важливим елементом, що забезпечує прозорість, підзвітність та інклюзивність процесу прийняття рішень. Залучення громадськості сприяє покращенню якості освіти, врахуванню потреб і очікувань різних зацікавлених сторін, а також підвищенню довіри до освітніх закладів. Тому що громадська участь або громадське управління системою освіти передбачає активну участь громадян та громадських організацій у прийнятті рішень, що стосуються освітнього процесу.

Основними формами громадської участі в Україні є (див. рис. 1):

12. наглядові ради;

13. громадські ради при Міністерстві освіти та науки (далі - МОН);

14. студентське самоврядування,

15. консультативні органи;

16. громадські слухання та обговорення.

Громадська участь забезпечує наступне:

1. автономію закладів вищої освіти у вирішенні внутрішніх питань, розробці освітніх програм, виборі методів навчання та проведенні наукових досліджень;

2. академічну свободу, як гарантію для викладачів і науковців у виборі напрямів досліджень та методів викладання;

3. доступ до інформації про діяльність закладів вищої освіти, включаючи фінансові звіти, результати акредитацій, показники якості освіти;

4. підзвітність перед громадськістю шляхом звітування закладів вищої освіти перед громадськими радами та іншими зацікавленими сторонами про свою діяльність і використання ресурсів.

І, звичайно, активна громадська участь, як складова державно- громадського управління, сприяє модернізації системи вищої освіти в Україні.

Публічна прозорість та підзвітність системи вищої освіти як складова державно-громадського управління забезпечує відкритість інформації про діяльність ЗВО та органів управління освітою, відбувається систематичне звітування про використання бюджетних коштів та інших ресурсів, все це сприяє прозорості роботи закладу вищої освіти, як основного принципу державно-громадського управління.

Автономія закладів вищої освіти, як важлива державно-громадського управління системою вищої освіти в Україні - це самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, передбачених Законом України «Про вищу освіту» [5].



Рис. 1 Форми громадської участі

Модернізація системи вищої освіти, шляхом залучення інститутів громадянського суспільства до прийняття рішень, полягає в покращенні якості освіти:

1. по-перше, регулярна акредитація та оцінювання освітніх програм незалежними експертами та громадськістю сприяє наближенню системи вищої освіти до міжнародних вимог. Кабінет Міністрів України 28 червня 2024 року ухвалив оновлений перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти [101];

2. по-друге, розробка та впровадження національних стандартів освіти, які відповідають вимогам сьогодення, зокрема ринку праці;

3. по-третє, будуть враховуватися потреби суспільства щодо надання освітніх послуг, що підвищить якість освіти;

4. по-четверте, залучення громадян до процесів управління системою вищої освіти сприяє формуванню активної громадянської позиції та відповідальності за розвиток освіти.

Інститути громадянського суспільства охоплюють широкий спектр організацій та груп, таких як громадські організації, профспілки, студентські спілки, бізнес, експертні групи, батьківські комітети та інші представники суспільства, які мають інтерес у галузі вищої освіти. Їхнє залучення в процес прийняття рішень щодо модернізації системи управління вищою освітою, сприятиме більш ефективному та демократичному управлінню в цій сфері [4, с. 339].

Ми погоджуємося з думкою Пятишевої І.П., що участь громади в управлінні освітою можлива лише в демократичній, правовій державі, де розвивається громадянське суспільство, яке активно взаємодіє з усіма суб'єктами, що причетні до управління системою вищої освіти на основі цілісності, відкритості, системності та спільного управління [8, с. 102].

Однак, існує низка проблемних аспектів в системі вищої освіти, що гальмують її модернізацію, а саме:

5. небажання вищого керівництва ЗВО продовжувати процес демократизації сфери освіти;

6. незацікавленість представників публічної влади до залучення громадськості під час прийняття рішень щодо розвитку сфери вищої освіти;

7. низький рівень патріотичного виховання у громадськості та латентне ставлення, а також безініціативність під час прийняття рішень щодо розвитку сфери вищої освіти і підвищення її якості;

8. технічні перешкоди, які виникають під час взаємодії органів публічного управління та громадськості на різних веб-платформах та он-лайн тощо.

Найважливішим завданням державно-громадського управління у сфері вищої освіти є забезпечення співпраці структур державного управління з органами громадського самоврядування, встановлення системи стримувань та противаг між державним регулюванням та процесами самоорганізації [2].

Погоджуємося з думкою Супруна В.В., що поєднання зусиль держави та громади як рівноправних партнерів у створенні стратегій реформування освітньої галузі, забезпеченні контролю якості освітніх послуг, посиленні соціального захисту усіх учасників освітнього процесу, розширенні мережі закладів освіти, підготовці конкурентоспроможних кадрів може забезпечити повноцінне та всебічне розв'язання проблем державного управління у сфері освіти. Управління освітою повинно бути державно-громадським, адже законодавче забезпечення освітньої діяльності залишатиметься малодійовим без суспільної підтримки [9, с. 185].

На нашу думку, для розвитку державно-громадського управління, як дієвого та ефективного механізму модернізації сфери вищої освіти України необхідно:

9. по-перше, встановлювати між суб'єктами даного процесу (керівником ЗВО, громадськістю та органами державної влади тощо) постійного конструктивного діалогу та зворотного зв'язку. Наприклад, залучати громадськість до управління. Саме активне залучення представників громадських організацій, студентів та батьків до процесів прийняття рішень на рівні вищих навчальних закладів і державних органів сприятиме налагодженню діалогу, зворотного зв'язку та довіри з боку громадськості;

10. по-друге, підвищувати громадську освіченості та компетентності щодо функціонування сфери вищої освіти. Держава повинна бути зацікавлена в цьому процесі, створюючи відповідні заходи та умови;

11. по-третє, розробляти та впроваджувати стратегічне планування. Держава повинна створювати довгострокову стратегію розвитку вищої освіти, що включає чіткі цілі, завдання і критерії оцінки результатів;

12. по-четверте, забезпечувати прозорість та підзвітність. Наприклад, це можна забезпечити шляхом публікації відкритих звітів, результатів моніторингу та оцінок якості освіти. Звичайно, все сприятиме підвищенню довіри суспільства до освітніх установ;

13. по-п'яте, підтримувати інновацій та наукові дослідження. Держава та керівництво ЗВО повинна сприяти створенню сприятливих умов для розвитку наукових досліджень, зокрема шляхом надання грантів, створення інноваційних кластерів та лабораторій тощо;

14. по-шосте, забезпечувати систематичний професійний розвиток викладачів та адміністративного персоналу. Це можна зробити за допомогою організації систематичних тренінгів, курсів підвищення кваліфікації та обміну досвідом між освітніми закладами як України, так і зарубіжними. Наприклад, інтернаціоналізація освіти сприяє розширенню співпраці з міжнародними освітніми інституціями, а залучення іноземних студентів та викладачів, участь у міжнародних програмах обміну сприятиме розвитку якості освіти;

15. по-сьоме, забезпечувати стабільне та достатнє фінансування вищої освіти з боку держави, а також стимулювати приватні інвестиції.

Ці заходи сприятимуть створенню ефективної системи державно- громадського управління, що забезпечить якісний розвиток вищої освіти та її відповідність потребам сучасного суспільства.

Висновки

Безумовно, саме децентралізація сприятиме демократизації системи вищої освіти. Окрім процесів децентралізації на систему вищої освіти впливають глобалізаційні зміни, розвиток науки та техніки, інтеграційні та інноваційні процеси у світі. У цьому контексті особливого значення набуває саме державно-громадське управління, тому що завдяки своїй комплексній і інтегрованій моделі, такий механізм створює сприятливі умови для модернізації системи вищої освіти в Україні, забезпечуючи її відповідність найкращим світовим стандартам та потребам суспільства.

Література:

1. Державно-громадське управління освітою: прогалини нормативно-правового забезпечення. Громадський простір. 2022. URL: https://www.prostir.ua/?news=derzhavno- hromadske-upravlinnya-osvitoyu-prohalyny-normatyvno-pravovoho-zabezpechennya (дата звернення: 05.06.2024).

2. Кононенко В.В., Лапшин А.С., Пилипенко Т.І. Державно-громадське управління освітою в Україні. Електронне видання «Державне управління: удосконалення та розвиток». № 1. 2020. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/1_2020Z4.pdf (дата звернення: 11.07.2024).

3. Мельникова О., Олійник Ю. Державне регулювання сфери вищої освіти як елемент розвитку національної економіки. Галицький економічний вісник. 2023. № 1 (80). С. 7-19. URL: https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/80/1124.pdf (дата звернення: 11.07.2024).

4. Назаренко М.О., Лапшин С.А. Вплив інститутів громадянського суспільства на модернізацію системи управління вищою освітою. Актуальні питання у сучасній науці. 2024. № 523). С. 330-339. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/issue/view/236/332 (дата звернення: 05.06.2024).

5. Про вищу освіту. Закон України від 01 червня 2014 року № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 01.06.2024).

6. Про Національну доктрину розвитку освіти. Закон України від 17 квітня 2002 року № 347/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text (дата звернення: 01.06.2024).

7. Про освіту. Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 01.06.2024).

8. Пятишева І.П. Громадянське управління освітою. Державно-громадське управління освітою (за матеріалами звіту про науково-дослідну роботу «Державно-громадське управління освітою: соціально-філософський аналіз») : монографія. Київ. Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. С. 101-107. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456 789/20248/Derzhavno-Hrom.%20Upr.%20O svitoiu.pdf;jsessionid=DCCCDB205F58C81A6B6 AB0903172F560?sequence=1 (дата звернення: 01.06.2024).

9. Супрун В.В. Механізми формування ефективної системи управління в освіті України на основі європейського досвіду. Вісник післядипломної освіти. 2020. Випуск 12(41). С. 183-218. URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/12_41_2020/social / Bulletin_12_41_Social_and_behavioral_sciences_Suprun.pdf (дата звернення: 16.07.2024).

10. Уряд ухвалив рішення про затвердження переліку іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти. Урядовий портал. 2024. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-pro-zatverdzhennia-pereliku-inozemnykh- akredytatsiinykh-ahentstv-ta-ahentstv-iz-zabezpechennia-iakosti-vyshchoi-osvity (дата звернення: 01.07.2024).

11. Шоробура І.М. Принципи державно-громадського управління освітою: сучасні виклики. Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica. Stuttgart, Deutschland. 2020. № 1. С. 135-137. URL: file:///C:/Users/38097/Downloads/3291-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1% 81%D1%82%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-5824-2-10-20200609.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

References:

1. Derzhavno-hromads'ke upravlinnya osvitoyu: prohalyny normatyvno-pravovoho zabezpechennya (2022). [State and public management of education: gaps in regulatory and legal support]. Hromads'kyy prostir - Public space. Retrieved from: https://www.prostir.ua/?news= derzhavno-hromadske-upravlinnya-osvitoyu-prohalyny-normatyvno-pravovoho-zabezpechennya. [in Ukrainian].

2. Kononenko, V.V., Lapshyn, A.S. & Pylypenko, T.I. (2020). Derzhavno-hromads'ke upravlinnya osvitoyu v Ukrayini [State-public management of education in Ukraine.]. Elektronne vydannya «Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok» - Electronic publication «Public administration: improvement and development». 1. Retrieved from: http://www.dy.nayka.com.ua/ pdf/1_2020/4.pdf [in Ukrainian].

3. Mel'nykova, O. & Oliynyk Yu. (2023). Derzhavne rehulyuvannya sfery vyshchoyi osvity yak element rozvytku natsional'noyi ekonomiky [State regulation of the sphere of higher education as an element of the development of the national economy.]. Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk - Galician Economic Bulletin. 1 (80). Pp. 7-19. Retrieved from: https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/ pdf/80/1124.pdf [in Ukrainian].

4. Nazarenko, M.O. & Lapshyn, S.A. (2024). Vplyv instytutiv hromadyans'koho suspil'stva na modernizatsiyu systemy upravlinnya vyshchoyu osvitoyu. [The influence of civil society institutions on the modernization of the higher education management system]. Aktual'ni pytannya u suchasniy nautsi - Current issues in modern science. 523 Pp. 330-339. Retrieved from: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/issue/view/236/332 [in Ukrainian].

5. Pro vyshchu osvitu [About higher education]. (01 June 2014). Zakon Ukrayiny - Law of Ukraine. 1556-VII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

6. Pro Natsional'nu doktrynu rozvytku osvity [About the National Doctrine of Education Development]. (17 April 2002) Zakon Ukrayiny - Law of Ukraine. 347/2002. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text [in Ukrainian].

7. Pro osvitu [About education]. (05 September 2017). Zakon Ukrayiny - Law of Ukraine. 2145-VIII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

8. Pyatysheva I.P. (2016). Hromadyans'ke upravlinnya osvitoyu [Civic management of education]. Derzhavno-hromads'ke upravlinnya osvitoyu (za materialamy zvitu pro naukovo- doslidnu robotu «Derzhavno-hromads'ke upravlinnya osvitoyu: sotsial'no-filosofs'kyy analiz» - State-public management of education (based on the materials of the report on the research work «State-public management of education: socio-philosophical analysis». Kyiv. Pp. 101-107. Retrieved from: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/20248/Derzhavno-Hrom.% 20Upr.%200svitoiu.pdf;jsessionid=DCCCDB205F58C81A6B6AB0903172F560?sequence=1 [in Ukrainian].

9. Suprun V. V. (2020). Mekhanizmy formuvannya efektyvnoyi systemy upravlinnya v osviti Ukrayiny na osnovi yevropeys'koho dosvidu [Mechanisms of formation of an effective management system in the education of Ukraine based on European experience]. Visnyk pislyadyplomnoyi osvity - Bulletin of postgraduate education. 12(41). Pp. 183-218. Retrieved from: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/12_41_2020/social/Bulletin_12_41_ Social_and_behavioral_sciences_Suprun.pdf. [in Ukrainian].

10. Uryad ukhvalyv rishennya pro zatverdzhennya pereliku inozemnykh akredytatsiynykh ahent-stv ta ahent-stv iz zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity [The government made a decision to approve the list of foreign accreditation agencies and agencies for ensuring the quality of higher education]. (2024) Uryadovyy portal - Government portal. Retrieved from: https:// www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-pro-zatverdzhennia-pereliku-inozemnykh- akredytatsiinykh-ahentstv-ta-ahentstv-iz-zabezpechennia-iakosti-vyshchoi-osvity [in Ukrainian].

11. Shorobura I.M. (2020). Pryntsypy derzhavno-hromads'koho upravlinnya osvitoyu: suchasni vyklyky [Principles of state-public management of education: modern challenges.]. Tendenze attuali della moderna ricerca scientifica. - Tendenza attuali della moderna researcha scientifica. Stuttgart, Deutschland. 1. Pp. 135-137. Retrieved from: file:///C:/Users/38097/ Downloads/3291 -%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D 1%81 %D 1%82%20%D 1%80%D0%BE% D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8-5824-2-10-20200609.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...