Проєктна компетентність майбутніх фахівців творчих спеціальностей в умовах сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проєктна компетентність майбутніх фахівців творчих спеціальностей в умовах сталого розвитку

Гапон-Байда Людмила Володимирівна аспірантка кафедри професійної освіти в сфері технологій та дизайну, Деркач Тетяна Михайлівна доктор педагогічних наук, професор, декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, Київський національний університет технологій та дизайну

Анотація

У статті описано зміст і концепцію формування проєктної компетентності у майбутніх фахівців творчих спеціальностей в умовах сталого розвитку. Показано взаємозв'язок між складовими проєктної компетентності та трьома сферами сталого розвитку - економічної, екологічної та соціальної. Наукова складова компетентності передбачає здійснення пошуково-дослідницької роботи з теми проєкту, професійного завдання або продукту праці відповідно до умов економічної сфери. Творча складова полягає у застосуванні креативного підходу до розробки нового та унікального об'єкту праці, враховуючи соціальні умови сталого розвитку. Технологічна складова передбачає створення продукту праці на основі певних технологій виготовлення відповідно до економічних вимог сталого розвитку.

Визначено дефініцію поняття «проєктна компетентність у майбутніх фахівців творчих спеціальностей в умовах сталого розвитку», що полягає у здатності розробляти та створювати продукт праці, що відповідає економічним, екологічним і соціальним вимогам сталого виробництва. Наведено концепцію формування проєктної компетентності, яка передбачає: синхронний та рівномірний розвиток трьох складових (наукової, творчої та технологічної); підбір відповідних результатів навчання (на рівнях освітньої програми та окремих дисциплін); застосування технологій викладання та методів навчання, які сприяють формуванню проєктної компетентності поступово; використання відповідної системи оцінювання, що забезпечує певний рівень оволодіння проєктною компетентністю.

Розроблено програмні результати навчання для наукової, творчої та технологічної складових компетентності відповідно до дескрипторів національної рамки кваліфікацій. Запропоновано освітні компоненти, під час вивчення яких здобувачі творчих напрямків ефективно розвиватимуть наукову, творчу та технологічну складові проєктної компетентності - окремо, комплексно, міждисциплінарно. Сформульовано вимоги та критерії оцінювання рівнів (високий, середній, низький) сформованості проєктної компетентності у майбутніх фахівців творчих спеціальностей.

Ключові слова: професійна освіта; майбутні фахівці; творчі спеціальності; сталий розвиток; стале виробництво; проєктування; складові проєктної компетентності; екологічна грамотність; дослідницька діяльність; креативність.

Abstract

Project competence of future specialists of creative specialities in the conditions of sustainable development

Hapon-Baida Liudmyla Volodymyrivna PhD student at the Department of Professional Education in Technologies and Design, Derkach Tetiana Mychailivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Chemical and Biopharmaceutical Technologies, Kyiv National University of Technologies and Design

The article describes the content and concept of forming project competence in future specialists of creative specialities in the conditions of sustainable development. The relationship between the components of project competence and three spheres of sustainable development - economic, ecological and social - is shown. The scientific component of competence involves conducting a search and research on a project, professional task or work product by the conditions of the economic sphere. The creative component consists of applying a creative approach to developing a new and unique work object, considering the social conditions of sustainable development. The technological component involves the creation of a labour product based on certain manufacturing technologies following the economic requirements of sustainable development.

The concept of "project competence in future specialists of creative specialities in the conditions of sustainable development" has been defined. The essence of this competence is in developing and creating a labour product that meets the economic, ecological, and social requirements of sustainable production. The concept of the formation of project competence is presented, which involves: synchronous and uniform development of three components (scientific, creative and technological); selection of appropriate learning outcomes (at the levels of the educational program and individual disciplines); application of teaching technologies and learning methods that contribute to the formation of project competence gradually; the use of an appropriate evaluation system that ensures a certain level of mastery of project competence.

Program learning outcomes for scientific, creative and technological components of competence have been developed according to the descriptors of the national qualifications framework. Educational components are offered during the study, during which students of creative fields will effectively develop scientific, creative and technological components of project competence - separately, comprehensively, interdisciplinary. The requirements and criteria for evaluating the levels (high, medium, low) of the formation of project competence among future specialists in creative specialties have been formulated.

Keywords: professional education; future specialists; creative specialities; sustainability; sustainable production; designing; components of project competence; environmental literacy; research activity; creativity.

Постановка проблеми

Потреби сучасного світу вимагають від виробників та споживачів скорочувати використання ресурсів, переходити на нові види матеріалів, інструментів, технологій, зменшуючи навантаження на довкілля та здоров'я людини. Світ охопила ідея усвідомленого споживання - сталий розвиток.

Цілі сталого розвитку (далі ЦСР) запропоновані ООН [1], висувають певні вимоги до роботи майбутніх фахівців творчих спеціальностей в економічній, соціальній та екологічній сферах. Для досягнення здобувачами чіткої збалансованості між сферами, важливо навчити їх гармонійному поєднанню принципів збереження культурної та природньої спадщини з принципом інноваційності, креативності. Це у свою чергу ставить вимоги до підготовки майбутніх фахівців у вишах. А саме формування здатності до виготовлення продукту праці відповідно до соціальних, економічних, екологічних вимог сталого розвитку - іншими словами здатність до сталого виробництва.

Однак відомо, що часто випускники не усвідомлюють важливість сталості розвитку суспільства та не розуміють, як отримані знання можуть допомогти в майбутньому житті. Дана проблема закладена в освітніх програмах з підготовки фахівців до майбутньої професії. Розробники освітніх стандартів не включають до програмованих результатів навчання (ПРН) «здатність до організації та функціонування в умовах сталого виробництва». Саме в цій сфері постає проблема, яку необхідно вирішити.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У найширшому розумінні «сталість» визначається як здатність безперервно підтримувати певний процес протягом тривалого часу. Це запобігає виснаженню природних або фізичних ресурсів, щоб вони залишалися доступними протягом тривалого періоду. Стратегія сталого розвитку передбачає майбутній вплив будь-якої певної політики чи ділової практики на людей, екосистеми та економіку в цілому. Тому, ідею та цілі сталого розвитку часто поділяють на три сфери: економічну, екологічну, соціальну [2], які тісно пов'язані з невід'ємними складовими проєктної компетентності фахівця творчих спеціальностей.

Екологічна сфера. Збереження екологічної цілісності: навколишнє середовище землі та її системи зберігаються в рівновазі, а природні ресурси, які знаходяться в них споживаються людьми зі швидкістю, у якій вони можуть відновлюватись. Екологічну сферу можна пов'язувати з технологічною складовою, оскільки вона базується на процесі розробки, виготовлення, переробки продукції відповідно до усталених вимог, з урахуванням екологічності матеріалів, інструментів, технологій.

Економічна сфера. Людські спільноти потребують підтримки та доступу до ресурсів для задоволення своїх потреб. Економічні системи є недоторканими, а діяльність в їх межах доступна кожному, як надійне джерело отримання засобів для існування. Дану сферу можна співвідносити з науковою складовою. Оскільки для дотримання ЦСР економічної сфери необхідно здійснювати чіткі розрахунки, аналіз та проводити дослідження, щоб сформувати нове.

Суспільна сфера. Загальні права на існування та основні потреби, доступні усім людям, які можуть мати доступ до достатньої кількості ресурсів, щоб підтримувати здоров'я та безпеку своїх сімей, громад. Здорові спільноти забезпечують особисті потреби кожного, поважають трудові та культурні права, захищають від дискримінації. Дана сфера тісно пов'язана з творчою складовою, оскільки для досягнення відповідних цілей необхідно застосовувати креативний підхід.

Основними цілями сталого виробництва є: 1) охороняти природні ресурси: вода, енергія, земля, ґрунт, флора, фауна, біорізноманіття екосистем; 2) обирати відновлювані джерела енергії: вітер, вода, сонце; 3) ремонтувати, переробляти, повторно використовувати, доглядати та переробляти продукти; 4) поліпшувати умови праці у полі, на фабриках, транспортній мережі, магазинах; 5) дотримуватися принципів належної етики, найкращої практики та міжнародних кодексів поведінки. Дотримання ЦСР потребує якісної підготовки майбутнього фахівця творчих спеціальностей до роботи в умовах сталого розвитку.

Ідею здійснення освітнього процесу за принципами сталого розвитку та формування у студентів усвідомленого споживання підтримують зарубіжні навчальні заклади. Наприклад, The University of Alberta, School of Fashion and Textiles та інші. Серед вітчизняних ЗВО також є заклади, що намагаються дотримуватися сучасних тенденцій та впроваджують ідею сталого розвитку та освіти. Одним із таких закладів є Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД). Співробітники та здобувачі освіти цього закладу проводять дослідження, спрямовані на порівняння існуючих вітчизняних освітніх програм з професійної освіти та передового європейського досвіду. Визначено, що критичною проблемою професійної освіти в Україні є недооцінка важливості розвитку деяких ключових і професійних компетенцій. В роботі [3] було виділено компетенції, що є необхідними для формування фахівця сталої освіти та організації навчання у вишах за принципами сталого розвитку. А саме:

1. Творчість - здатність передбачати, розробляти, впроваджувати та оцінювати трансформаційні втручання сталого розвитку.

2. Співчутливе спілкування. Здатність розуміти вплив власного спілкування на життя власне та інших. Здатність належним чином використовувати інструменти, необхідні для ефективної реалізації проєктів і програм, а також забезпечувати позитивне управління змінами та ефективну комунікацію.

3. Компетентність системного мислення (включаючи мислення про майбутнє, цінності та стратегії). Здатність застосовувати моделювання та складні аналітичні підходи, а також будувати прогнози, сценарії та бачення.

4. Компетентність реалізації. Здатність реалізовувати стратегії сталого розвитку (плани дій), включаючи впровадження, адаптацію, передачу та масштабування практичним та ефективним способом.

5. Внутрішньоособистісна компетентність. Здатність уникати особистих проблем зі здоров'ям та виснаження в просуванні трансформацій сталого розвитку через самообслуговування, орієнтоване на стійкість (обізнаність і саморегуляція).

6. Міжособистісна компетентність. Здатність співпрацювати в професійних та міждисциплінарних командах, а також ефективно залучати різноманітні зацікавлені сторони до просування перетворень сталого розвитку.

7. Інтеграційна компетентність. Здатність застосовувати процедури колективного вирішення труднощів до складних проблем сталого розвитку - розробляти життєздатні стратегії сталого розвитку (плани дій) та успішно реалізовувати їх шляхом співпраці та турботи про себе.

З огляду на вищезазначене, необхідно у майбутніх фахівців творчих спеціальностей формувати проєктну компетентність, яка інтегрує всі ці компетенції.

Мета статті. Визначити дефініцію «проєктна компетентність в умовах сталого розвитку у майбутніх фахівців творчих спеціальностей», розробити зміст ПРН для трьох складових, а також вимоги та критерії для оцінювання рівнів сформованості компетентності.

Виклад основного матеріалу дослідження

На основі попереднього дослідження [4] запропоновано дефініцію: «Проєктна компетентність в умовах сталого розвитку майбутніх фахівців творчих спеціальностей - це здатність розробляти та створювати продукт праці з нових або вторинних матеріалів, забезпечуючи екологічно чисте виробництво, сталий життєвий цикл та вирішення проблем суспільства».

Проєктна компетентність у майбутніх фахівців творчих спеціальностей в умовах сталого розвитку полягає у здатності розробляти та реалізовувати проєкти, що відповідають економічним, екологічним та соціальним вимогам сталого розвитку. Вона охоплює наукові дослідження, творчий підхід та технологічні навички, що сприяють створенню інноваційних і стійких рішень у професійній діяльності. Таким чином, формування проєктної компетентності є ключовим завданням освітніх програм, орієнтованих на підготовку фахівців для вирішення комплексних проблем сталого розвитку.

Дана компетентність передбачає екологічну грамотність - обізнаність майбутнього фахівця в застосуванні енергоощадних інструментів, технологій, які не несуть негативний вплив на навколишнє середовище, та екологічних матеріалах, які підлягають подальшій переробці; дослідницьку діяльність, яка ґрунтується на єдності навчального та наукового процесу [5] - дослідження актуальних тенденцій, ідей, які користуються широким попитом у світі в умовах сталого розвитку; розвиток творчих здібностей - креативний підхід до розробки, створення актуального, екологічного продукту праці, який відповідатиме соціальним, економічним та технологічним вимогам.

Поєднання складових проєктної компетентності творчого фахівця відбувається у процесі проєктування продукту праці [6; 7]. Кожна складова відповідає певному етапу «життєвого циклу» об'єкту професійної діяльності. Наприклад, наукова складова передбачає здійснення дослідницької роботи по темі проєкту/професійного завдання, особливостей продукту праці, нових тенденцій відповідно до економічного аспекту. Творча складова пов'язана з креативним підходом до розробки нового та унікального об'єкту праці, враховуючи соціальні умови сталого розвитку. Технологічна - створювати продукт праці на основі певних технологій виготовлення того чи іншого продукту відповідно до екологічних вимог сталого розвитку.

Для формування проєктної компетентності в умовах сталого розвитку необхідно враховувати наступне:

1) синхронний та рівномірний розвиток трьох складових професійної діяльності творчого фахівця (наукової, творчої та технологічної);

2) підбір відповідних сформульованих у термінології дескрипторів національної рамки кваліфікацій результатів навчання (на рівнях освітньої програми та окремих дисциплін), які можуть бути чітко вимірюваними (зміст та механізм реалізації цих ПРН буде наведений нижче);

3) використання технологій викладання та методів навчання, що дозволяють набування проєктної компетентності поступово, у процесі вивчення декількох дисциплін або модулів дисциплін;

4) застосування відповідної системи оцінювання як фактору, що забезпечує певний рівень оволодіння проєктною компетентністю.

Концепцію формування проєктної компетентності проілюстровано на рис. 1.

Рис. 1. Концепція формування проєктної компетентності

Розроблено зміст трьох програмних результатів навчання, що забезпечують формування усіх складових проєктної компетентності в умовах сталого розвитку.

ПРН 1 для наукової складової: Здатність аналізувати та синтезувати ідеї та концепції для розв'язання конкретних задач, що виникають у контексті сталого розвитку, з подальшим оцінюванням їх ефективності та впливу на довкілля. Даний результат навчання охоплює розуміння, аналіз, синтез та оцінку. Дескриптори опису конкретних результатів для ПРН (далі ДПР): ДПР 1.1 - вміти збирати, аналізувати, узагальнювати дані про сучасні тенденції, обґрунтовувати практичне значення об'єкту проєктування; ДПР 1.2 - вміти планувати етапи та терміни проєкту, розробляти об'єкт праці, враховуючи його подальшу переробку, організувати реалізацію проєкту, критично оцінювати, виявляти помилки, дискутувати, підсумовувати та робити висновки щодо результатів проєктної діяльності.

ПРН 2 для творчої складової: Здатність формувати авторську концепцію творчого проєкту відповідно до соціальних умов сталого розвитку, креативно підходити до вирішення професійних завдань. ДПР 2.1 - знаходити, використовувати інформацію, генерувати, створювати, демонструвати; ДПР 2.2 - діяти для досягнення результату, впроваджувати ідеї сталого розвитку.

ПРН 3 для технологічної складової: Здатність виготовляти об'єкт проєктування, що відповідатиме соціальним, економічним, екологічним вимогам сталого розвитку. ДПР 3.1 - демонструвати високий рівень професійних навичок та вмінь («не роздумуючи, стабільно, легко»), ДПР 3.2 - поєднувати розуміння, здатність і майстерність; ДПР 3.3 - вміти підбирати енергоощадні інструменти, технології, які не несуть шкоду навколишньому середовищу та матеріали, що піддаються подальшій переробці.

Розвивати складові проєктної компетентності в умовах сталого розвитку (окремо та разом) протягом бакалаврату можна у процесі вивчення декількох освітніх компонентів (ОК) або модулів дисциплін. Наприклад:

Наукова складова:

«Основи наукових досліджень» (1-4 курс). Здобувачі починаючи з першого курсу працюють над курсовими роботами, які передбачають науково- дослідницьку роботу, вони мають вірно здійснювати пошук сучасних тенденцій та ідей.

Творча складова:

«Основи композиції» (1-4 курс). Для створення креативного продукту праці, у здобувачів має бути розвинута фантазія та вміння творчо підходити до вирішення завдань. Студенти дізнаються основи та правила побудови композиції того чи іншого продукту, розвивають варіативність, уяву. Отримані навички допоможуть креативно підходити до переробки вживаних речей та створення нових, корисних.

«Теорія і практика кольору» (1 курс). Щоб об'єкт праці був ефектним, естетичним, актуальним, важливо знати властивості кольорів, їх поєднання, вплив на глядача, використання кольорів відповідно певному продукту праці певної галузі.

«Основи художньої стилізації» (1 курс) та «Практика навчальна (біонічна)» (1 курс). Під час опанування цих ОК студенти вчяться спрощувати форму об'єкта, мислити від натуралістичного до абстрактного. Це допомагає розвивати уяву, креативність. Впровадження ідей сталого розвитку вимагає перш за все розвиненої уяви та креативності.

Технологічна складова:

Дисципліни, які сприяють одночасному розвитку трьох складових: «Основи проєктування та проєктної графіки» (1-2 курс); «Проєктування об'єктів дизайну та образотворчого мистецтва» (1-4 курс) - з кожним роком проєктування того чи іншого об'єкту зростають по складності; курсова робота (1-4 курс) - є проєктом, який передбачає дослідження історії направлень, особливостей обраної теми, планування композиційно-колористичного вирішення, вибір технік, інструментів, матеріалів для практичної реалізації об'єкту відповідно досліджуваної теми, практичне виконання об'єкту; кваліфікаційна робота бакалавра (4 курс) може бути спрямована на поширення ідеї розробки студентами дипломних робіт за напрямком ресайклінгу.

Міждисциплінарний підхід до розвитку трьох складових. Під час «Історії мистецтв та дизайну» студенти вивчають певний стиль, напрям, культуру, митця. У процесі «Проєктування об'єктів дизайну та образотворчого мистецтва» проєктують майбутній об'єкт праці за мотивами того, що вивчають на історії мистецтв. На «Основах композиції» - розробляють композицію майбутнього продукту. Під час занять «Робота в матеріалі» - практично реалізують задум.

Результативність формування проєктної компетентності в умовах сталого розвитку у майбутніх фахівців творчих спеціальностей пропонується визначати на трьох рівнях: високий, середній, низький.

Високий. Студент: чітко усвідомлює важливість сталого розвитку та сумлінно дотримується його основних цілей; самостійно керує процесом проєктування; впевнено планує проєктну діяльність та визначає терміни роботи; проводить глибоке дослідження по темі, сучасних тенденцій, користується декількома видами джерел; легко шукає відповіді на питання в процесі роботи та знаходить відповіді; вірно розробляє технічне завдання проєкту; здатний формулювати авторську ідею проєкту; пропонує варіативність об'єкту проєктування; здатний розробити об'єкт проєктування, враховуючи його подальшу переробку; виготовляє продукт праці, який відповідає економічним, соціальним, екологічним вимогам; здатний виготовляти якісний продукт праці за технологією «нуль відходів»; здатний підбирати матеріали, інструменти та технології, які не завдають шкоди навколишньому середовищу; демонструє високий рівень професійних навичок та вмінь; легко приймає участь в обговореннях; вміє виявляти помилки у власному проєкті та інших; вміє аргументовано дискутувати та критикувати; легко сприймає критику; впевнено презентує результати проєктної діяльності; вміє обґрунтовано відповідати на поставлені питання щодо результатів; здатний робити висновки.

Середній. Студент: усвідомлює важливість сталого розвитку та частково дотримується його основних цілей; керує процесом проєктування частково самостійно, частково за вказівками викладача; для дослідження теми в основному користується конспектом та додатковим джерелом, запропонованим викладачем; з невеликими труднощами шукає відповіді на питання в процесі роботи та через деяких час знаходить відповіді; розробляє технічне завдання проєкту з невеликими помилками при заповненні блоків; формує ідею проєкту на основі поєднання власної ідеї та іншого митця; пропонує 2-3 варіанти об'єкту проєктування; розробляє продукт праці, враховуючи його часткову переробку; виготовляє продукт праці, який частково відповідає економічним, екологічним та соціальним вимогам; здатний виготовляти об'єкт праці, який частково відповідає технології «нуль відходів»; підбирає інструменти, матеріали, технології, які частково можуть завдати шкоду навколишньому середовищу; демонструє середній рівень навичок та вмінь; з острахом приймає участь в обговореннях; частково виявляє помилки у власному проєкті та може їх обґрунтувати; невпевнено дискутує та частково аргументовано критикує; - сприймає критику з певними труднощами, але застосовує отримані поради; - презентує результати проєктної діяльності невпевнено, із запинками; - відповідає на питання стримано, чітко по суті питання без додаткових коментарів; вміє частково робити висновки проєктної діяльності.

Низький. Студент: не усвідомлює важливість сталого розвитку та дотримання його цілей; керує процесом проєктування за вказівками викладача; не вміє планувати проєктну діяльність та невірно визначає терміни проєкту; для дослідження теми користується матеріалом наданий викладачем; має труднощі з вирішенням питань, що виникають в процесі або ігнорує їх вирішення; розробляє технічне завдання із значними помилками - відсутність або недоцільне наповнення блоків; не здатний сформувати авторську ідею проєкту, тому копіює вже існуючу роботу дизайнера; пропонує примітивний варіант об'єкту проєктування; розробляє об'єкт проєктування, не враховуючи його подальшу переробку; продукт праці виготовляє неохайно, неякісно, об'єкт не відповідає соціальним, економічним, екологічним вимогам; не вміє виготовляти продукт праці за технологією «нуль відходів»; підбирає стандартні матеріали, інструменти, технології, які не забезпечують збереження навколишнього світу; демонструє низький рівень професійних навичок та знань; не приймає участь в обговореннях; не вміє виявляти помилки у власному проєкті та інших; уникає участі в дискусіях та критиці; важко, агресивно сприймає критику; уникає процес презентації результатів проєктування або презентує роботу невпевнено, із запинками; не вміє обґрунтовано відповідати на питання; не здатний робити висновки проєктної діяльності та оцінити її користь.

проєктний компетентність творчий здобувач

Висновки

Визначено поняття «проєктна компетентність в умовах сталого розвитку у майбутніх фахівців творчих спеціальностей», яка полягає в розробці та створенні продукту праці, який відповідає економічним, екологіч-ним та соціальним вимогам сталого виробництва. Розроблено програмні результати навчання для наукової, творчої, технологічної складових компетентності у відповідності до дескрипторів національної рамки кваліфікацій. Сформульовано вимоги до рівнів сформованості проєктної компетентності в умовах сталого розвитку у майбутніх фахівців творчих спеціальностей. Запропоновано освітні компоненти, у процесі вивчення яких найкраще розвиваються складові проєктної компетентності фахівця протягом бакалаврату.

Література

1. United Nations. Transforming our world: The 2030 agenda for Sustainable development. 2015.

2. What is Sustainability? University of Alberta.

3. Derkach T. The competencies for the formation of the future specialist of sustainability education. VІМіжнародна науково-практична конференція текстильних та фешн технологій «KyivTex&Fashion»: збір. матер. VI Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 жовтня 2022 р. Київ: КНУТД, 2022. С. 149-151.

4. Гапон-Байда Л.В., Деркач Т.М. Розвиток складових професійної діяльності студентів творчих спеціальностей. Наукові інновації та передові технології. Серія «Педагогіка». 2024. № 5(33). С. 1075-1088.

5. Фрицюк В.А., Губіна С.І., Баюрко Н.В. Розвиток дослідницької компетентності магістрантів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наукові інновації та передові технології, 2024. №2(30). С. 1376-1389.

6. Derkach T.M., Bilianska M.M., Yaroshenko O.G. Understanding and attitude toward upcycling according to the survey of students of various specialities. Journal of Physics: Conference Series. 2023. Vol. 2611. P. 012020.

7. Derkach T.M., Bilianska M.M., Yaroshenko O.G. Project-based learning as an approach to enhance ecological component in professional education. Educational Technology Quarterly. 2023. Vol. 2023(4). P. 481-497.

References

1. United Nations (2015). Transforming our world: The 2030 agenda for Sustainable development.

2. What is Sustainability? University of Alberta.

3. Derkach T. (2022). The competencies for the formation of the future specialist of sustainability education. Proceedings of the Conference Title: VI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia tekstylnykh ta feshn tekhnolohii «KyivTex&Fashion» - The Sixth International scientific and practical conference of textile and fashion technologies «KyivTech&Fashion». (pp. 149-151). Kyiv: KNUTD.

4. Hapon-Baida L.V., Derkach T.M. (2024). Rozvytok skladovykh profesiinoi diialnosti studentiv tvorchykh spetsialnostei [Development of components of professional activity of students of creative specialties]. Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii. Seriia «Pedahohika» - Scientific innovations and advanced technologies. «Pedagogy» series, 5(33), 1075-1088 [in Ukrainian].

5. Frytsiuk V.A., Hubina S.I., Baiurko N.V. (2024). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti mahistrantiv zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Development of research competence of master's students by means of information and communication technologies]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 2(30), 1376-1389. [in Ukrainian].

6. Derkach T.M., Bilianska M.M., Yaroshenko O.G. (2023). Understanding and attitude toward upcycling according to the survey of students of various specialities. Journal of Physics: Conference Series, 2611, 012020.

7. Derkach T.M., Bilianska M.M., Yaroshenko O.G. (2023). Project-based learning as an approach to enhance ecological component in professional education. Educational Technology Quarterly, 4, 481-497.

Размещено на Allbest.ru