Програма UPSHIFT, як інструмент формування ключових компетентностей у підлітків та молоді в Україні

Дослідження інноваційної освітньої програми UPSHIFT, як прикладу системного підходу у застосуванні неформальної освіти для становлення ключових компетентностей у підлітків і молоді в Україні у контексті викликів, які формують перехід до цифрової епохи.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.12.2024
Размер файла 25,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Програма UPSHIFT, як інструмент формування ключових компетентностей у підлітків та молоді в Україні

Ковальова Олена Сергіївна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри; Ковальов Юрій Г ригорович кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри фізико-математичних дисциплін та застосування інформаційних технологій в авіаційних системах, Льотна академія Національного авіаційного університету; Кашлаков Олександр Євгенович голова громадської організації "Слов'янський культурний центр "Задзеркалля"

Анотація

Стаття присвячена дослідженню програми UPSHIFT, як прикладу системного підходу у застосуванні неформальної освіти для становлення ключових компетентностей у підлітків і молоді в Україні.

Аналізуючи сучасні виклики і завдання освіти в умовах глобалізації та цифрових технологій, такі як адаптація до інновацій, нарощення інноваційного потенціалу, формування конкурентоспроможності, пріоритетність міжкультурної взаємодії, розробка індивідуальних освітніх траєкторій, аргументується підвищення ролі неформальної освіти для досягнення поставлених завдань. В контексті швидкозмінного світу, підкреслюються такі її важливі риси, як гнучкість, адаптивність, практична та індивідуальна направленість. Акцентується на важливості дослідження і використання різних видів неформальної освіти для створення збалансованого освітнього середовища.

Розглядаються можливості неформальної освіти для формування ключових компетентностей, які, визначаються як сучасною освітою, так і практичним досвідом ринку праці.

Проводиться аналіз міжнародної інноваційної освітньої програми UPSHIFT, як збалансованої програми неформальної освіти. Зосереджується увага на окремих етапах реалізації програми та компетентностях, які вона дозволяє формувати у підлітків і молоді на кожному з етапів.

Підкреслюється ефективність програми UPSHIFT для формування ключових компетентностей у підлітків і молоді в Україні, враховуючи національні особливості та суспільні виклики. Актуалізуються питання для подальших досліджень інтеграції програми в освітню систему України. Зокрема, можливості локалізації програми для специфічних потреб регіонів, залучення місцевих партнерів для ресурсної підтримки, створення центрів методичної підтримки програми, проведення інформаційних кампаній та використання аналізу даних для адаптації програми до нових викликів.

Ключові слова: освіта, розвиток, компетентності, неформальна освіта, програма UPSHIFT, інноваційні освітні технології, міжнародна освітня програма.

Abstract

UPSHIFT program as a tool for developing key competencies in teenagers and youth in Ukraine

Kashlakov Oleksandr Y evhenovych head of the organization, Non-govermental organisation «Slovyansk Cultural Center Zadzerkallya»; Kovalyova Olena Serhiivna Ph.D. in Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department; Kovalyov Yurii Hryhorovych Ph.D. in Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Physical and Mathematical Disciplines and Application of Information Technologies in Aviation Systems, Flight Academy of the National Aviation University

The article is dedicated to the study of the UPSHIFT program as an example of a systematic approach in the application of non-formal education for the development of key competencies in teenagers and youth in Ukraine.

By analyzing current challenges and tasks of education in the context of globalization and digital technologies, such as adaptation to innovations, increasing innovative potential, forming competitiveness, prioritizing intercultural interaction, and developing individual educational trajectories, the increased role of non-formal education in achieving these goals is argued. In the context of a rapidly changing world, important features of non-formal education such as flexibility, adaptability, practical and individual orientation are emphasized. The importance of researching and utilizing various types of non-formal education to create a balanced educational environment is highlighted.

The potential of non-formal education to develop key competencies, which are defined by both modern education and practical labor market experience, is considered.

The analysis focuses on the international innovative educational program UPSHIFT as a balanced program of non-formal education. Attention is paid to the various stages of the program's implementation and the competencies it allows teenagers and youth to develop at each stage.

The effectiveness of the UPSHIFT program in developing key competencies in teenagers and youth in Ukraine is emphasized, considering national characteristics and social challenges. The article raises issues for further research on integrating the program into Ukraine's educational system, including the possibilities of localizing the program to meet the specific needs of different regions, involving local partners for resource support, creating centers for methodological support, conducting informational campaigns, and using data analysis to adapt the program to new challenges.

Keywords: education, development, competencies, non-formal education, UPSHIFT program, innovative educational technologies, international educational program.

Постановка проблеми

Перед сучасною освітою в контексті глобалізації світу та входження в епоху цифрових технологій постає цілий ряд нових завдань та викликів. Зокрема, це адаптація до постійних новацій, що відповідатиме швидким змінам у технологіях та економіці. Ці зміни вимагають від кожного розвиток таких якостей, як гнучкість, творчість, навички до самонавчання, готовність до постійного процесу оволодіння новими компетентностями. Разом з тим, освіта має сприяти підвищенню інноваційного потенціалу, стимулювати творчість та дослідницьку діяльність, щоб забезпечити підтримку та еволюцію технологій.

Глобалізація світу ставить перед освітою завдання формування у особистості якостей, які дозволять бути конкурентоспроможним на міжнародному ринку праці, розвивати комунікаційні здібності, здатність до співпраці задля вирішення глобальних проблем. З іншого боку, залишається завдання сприяти формуванню свідомих патріотів, які розуміють свої права та обов'язки, і водночас, поважають різноманітність культур та цінність міжкультурної взаємодії.

Поруч із викликами, сучасний світ надає і цілий ряд переваг, що робить освіту більш доступною та розкриває нові можливості для самоосвіти.

В таких умовах значно підвищується роль неформальної освіти, яка може ефективно доповнювати формальну, маючи свої переваги, що дозволяє швидко та ефективно реагувати на нові освітні виклики.

Серед переваг неформальної освіти можна назвати більшу гнучкість та адаптивність, акцентування на практичних навичках та здібностях, прикладне застосування набутих знань. Неформальна освіта часто надихає на творчість та самовираження, що звичайно підвищує мотивацію, адже освіта відбувається за власною траєкторією, з самостійно поставленими цілями. Так, неформальна освіта дозволяє розширювати соціальні зв'язки та формує навички міжособистісної взаємодії. Також значною перевагою неформальної освіти є її адаптація до сучасних викликів: до нових технологій і трендів, що виникають у суспільстві. Ці переваги, дозволяють неформальній освіті ефективно доповнювати формальну освіту, створюючи більш повне та збалансоване освітнє середовище.

Існує безліч видів неформальної освіти, які відрізняються за своєю специфікою та методами навчання. Наприклад: майстер-класи та семінари, тренінги та курси; наставництво та менторство; самоорганізоване навчання; робочі групи та проєктні команди; культурні заходи та фестивалі; волонтерство тощо. Ці види неформальної освіти можуть бути використані окремо або комбінуватися для створення різноманітних інноваційних програм навчання та розвитку. Саме тому, дослідження можливостей різних видів неформальної освіти та системних, структурованих програм їх використання є вкрай актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями дослідження неформальної освіти, її історії, особливостей функціонування та переваг займалися такі автори як: В. Андрущенко, О. Биковська, Ю. Деркач, Т. Десятов, С. Закревська, О. Лазоренко, В. Луговий, Н. Махиня, Н. Павлик, І. Петрова, Н. Савченко, В. Стрижалковська, Л. Шаповалова та багато інших.

Дослідження використання грантових програм, як прикладу неформальної освіти, для формування ключових компетентностей молоді здійснюється різними науковцями, освітніми організаціями та міжнародними інституціями. Серед яких: Європейська Комісія, OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку), різні національні дослідницькі інститути та університети, неурядові організації та благодійні фонди.

Однією з міжнародних інноваційних освітніх програм, що використовує системне поєднання різних видів неформальної освіти є програма UPSHIFT, що запроваджується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у понад 40 країнах світу, в тому числі з 2018 року в Україні.

Ряд українських авторів присвятили свої дослідження аналізу позитивного впливу програми на конкретних прикладах реалізації проєктів команд UPSHIFT: Х. Аркатова, Л. Гайчука, І Єсьман, О Могилка, Т. Мозгова, Д. Павлюк, М. Садовий, К. Тараб, І. Тєрьошина, О. Трифонова, Л. Хімчук та інші [1-6].

Метою статті є дослідження програми UPSHIFT, як одного з видів неформальної освіти та інструменту для формування ключових компетентностей у підлітків і молоді в Україні у контексті викликів, які формує перехід до цифрової епохи та специфічних викликів, що постають перед українським суспільством.

Виклад основного матеріалу

Розглядаючи питання формування ключових компетентностей, які сприятимуть успішній самореалізації особистості у сучасному світі та сприятимуть розвитку суспільства, звернемося до національної освітньої концепції та до результатів досліджень, проведених у рамках щорічного Всесвітнього економічного форуму 2023 року «Співпраця у фрагментованому світі».

Відповідно до концепції Нової української школи (НУШ), яка запроваджується в Україні для модернізації освітньої системи, основною метою є формування цілісної особистості, усебічно розвиненої, здатної до критичного мислення, відповідального громадянина і патріота, інноватора, здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці та учитися впродовж життя [7, с. 6].

Базуючись на компетентнісному підході, Нова українська школа визначає ключові компетентності, які мають бути сформовані для успішної самореалізації у сучасному світі [7, с. 11-12]: навчальна компетентність; мовна компетентність; математична компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; соціальна та громадянська компетентність; підприємницька компетентність; культурна компетентність; екологічна грамотність і здорове життя; уміння вчитися впродовж життя.

Також, орієнтуючись на сучасні тенденції змін вимог до фахівців на ринку праці, звернемося до досліджень навичок, які будуть найбільш затребуваними до 2027 року, що опубліковані у звіті Всесвітнього економічного форуму «Future of Jobs Report 2023» [8, с. 38].

На перші 10 місць виходять наступні «м'які» навички, важливі для будь- якого працівника: аналітичне мислення; креативність; стійкість, гнучкість та швидкість; мотивація та самосвідомість; готовність до навчання протягом життя; технологічна грамотність; надійність та увага до деталей; емпатія; активна життєва позиція та соціальний вплив; контроль якості. У цьому звіті прогнозується ситуація на ринку праці та вимоги до сучасних працівників на найближчі п'ять років.

Порівнюючи ключові компетентності, на які націлюється НУШ та вимоги, які диктує ринок, можна побачити, що дані «Future of Jobs Report 2023» більш фокусно і точково визначають найважливіші навички, однак, компетентності визначені НУШ повністю включають навички, зазначені у звіті. А значить, у нашому дослідженні можемо орієнтуватися на компетентісний підхід НУШ (у контексті загальних, а не професійних компетентностей), ефективна реалізація якого, дозволяє говорити про конкурентоспроможність фахівця на сучасному ринку праці гарний фундамент для самореалізації особистості.

Виходячи з нових задач, освітні підходи зазнають значних змін, задля становлення більш сучасної, адаптивної та всебічно розвиненої освітньої системи, що відповідатиме потребам сучасного суспільства та економіки. Зокрема, все більшої уваги надається розвитку універсальних навичок, мотивації до освіти і саморозвитку, тоді як раніше основний акцент був на засвоєнні фактичних знань та академічних дисциплін. Широке використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє проводити індивідуалізацію та диференціацію навчання. Якщо раніше орієнтири у навчанні були на «середнього» учня, то для сучасних задач важливими є персоналізовані підходи до навчання, врахування індивідуальних освітніх потреб кожного. Важливою стає підготовка підлітків та молоді до глобалізованого світу, розвиток міжкультурної комунікації, розуміння глобальних проблем, виховання екологічної свідомості та підтримка сталого розвитку. Зазначені акценти відображають адаптацію освітньої системи до сучасних вимог, створення гнучкого освітнього середовища, що формує комплексний підхід до розвитку особистості з акцентом на комфорті та інноваційних підходах в його організації.

Якщо порівнювати можливості формальної та неформальної освіти для вирішення задач формування універсальних компетентностей, то варто зазначити, що завдяки своїм особливостям неформальна освіта може бути кращою в реалізації задач, пов'язаних із підготовкою молоді до глобалізованого світу з кількох причин. Завдяки своїй гнучкості її простіше пристосувати до індивідуальних потреб учасників. Інтерактивні методи навчання, які використовуються у неформальній освіті, сприяють активному залученню учасників до вирішення проблем. Використання ігор, проєктного методу та інших активностей дозволяють вирішувати реальні задачі, використовуючи експериментальне навчання. Неформальні освітні програми часто спрямовані на групові форми роботи, які передбачають формування навичок співпраці, взаємодії, комунікації. Неформальна освіта дає більшу свободу для вільного самовираження, стимулює до створення інновацій. Все це робить її більш адаптованою до сучасних викликів, в тому числі в Україні в умовах війни.

Серед прикладів неформальної освіти можна назвати такі її види як тренінги, майстер-класи та воркшопи, он-лайн курси та вебінари, лекції та дискусії, екскурсії, волонтерська діяльність, проєктна робота, курси та групи саморозвитку, клуби за інтересами, творчі майстерні та художні колективи, конкурси та фестивалі тощо.

Найбільшої ефективності можна досягти завдяки комплексному використанню різних видів неформальної освіти, об'єднаних логічною структурою, що сприяє комплексному формуванню важливих універсальних навичок.

Прикладом такої системи є міжнародна інноваційна програма для підлітків та молоді UPSHIFT, що реалізується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

Вперше програма була реалізована у повоєнному Косово, як підтримка та можливість самореалізації для молоді. Вона стала відповіддю на унікальні виклики, які вимагали інноваційних рішень та підходів. Ця освітня програма стимулювала розвиток соціального підприємництва та інновацій серед молоді в умовах післявоєнного відновлення.

Поступово ЮНІСЕФ розширило впровадження програми на 47 країн світу, фокусуючись на розвиток способу мислення, навичок та створення можливостей для підлітків і молоді, які опинились у несприятливих умовах, мають певну вразливість, наприклад, через війну в країні, бідність, інвалідність, певну етнічну приналежність тощо. Серед країн, де реалізовувалась програма Афганістан, Албанія, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Камерун, Кот-д'Івуар, Кенія, Ліван, Ліберія, Малайзія, Малі, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Пакистан, Палестина, Сербія, Сьєрра-Леоне, Судан, Танзанія, Таджикистан, Туніс, Туреччина та інші. Унікальним є те, що програма, маючи цілком чіткі цілі - розкрити творчій потенціал молодого покоління, щоб створити зміни у своєму житті та житті громад, бути акселератором соціальних інновацій, має значну гнучкість та адаптується до потреб кожної країни [9].

У 2018 році програма була запроваджена в Україні, з фокусом на підлітків і молодь, що проживали у східних областях. А у 2022 році продовжила свою діяльність. Це перший випадок в історії програми, коли її реалізація відбувається під час війни, а не у повоєнній країні. У перший рік повномасштабного вторгнення, програма імплементувалась у трьох областях: Кіровоградській, Житомирській та Львівській. Зокрема, у Кіровоградській області програма реалізовується у партнерстві з громадською організацією «Слов'янський культурний центр «Задзеркалля» (голова організації - Олександр Кашлаков, координаторка програми - Олена Ковальова). Протягом року на Кіровоградщині у програмі UPSHIFT взяли участь 100 молодіжних команд (близько 400 учасників віком від 14 до 24 років). З 2023 року програма реалізується на території всієї країни. За п'ять років імплементації в Україні програма гнучко адаптовувалася та змінювала акценти в залежності від ситуації у країні та реальних потреб цільової аудиторії. Проте її філософія та основні принципи залишаються незмінними.

Програма базується на дотриманні основних цінностей ЮНІСЕФ: турбота, повага, доброчесність, довіра, взаємовідповідальність і сталість [10]. В основу програми покладено наступні принципи:

- експериментальне навчання (навчання через дію) та самозарадність (самостійність та готовність брати на себе відповідальність);

- дизайн орієнтований на людину (HUMAN CENTERED DESIGN) [11] - підхід, орієнтований на реалізацію потреб людей, що передбачає участь людей, заради яких ми діємо, на кожному кроці, що призводить до більш інклюзивних, індивідуальних і повноцінних рішень;

- зацікавленість та залучення;

- соціальне спрямування та доброчесніть;

- менторство та наснаження;

- партнерство (командна робота);

- виклик (навчання через виклик).

Дотримання всіх цих принципів, на думку розробників програми, дозволяє створити безпечний простір для молоді, що сприяє розкриттю здібностей, вільному самовираженню та налаштовує на співпрацю. Таким чином створюється освітнє середовище найбільш сприятливе для досягнення результатів.

Учасники програми - підлітки та молодь віком від 14 до 24 років проходять шлях від створення команди (3-5 осіб) та формулювання соціальної проблеми, яка їх турбує до розробки проєктної ідеї та реалізації проєкту, який націлений на вирішення цієї проблеми. Важливо, що цей шлях вони проходять у безпечному середовищі, з менторською підтримкою. (Ментори, залучені до програми, проходять спеціальний відбір та навчання, розділяють цінності та дотримуються принципів програми). Програма передбачає участь у таких етапах: фаза Натхнення/Дослідження, фаза Розробка ідей та фаза Впровадження.

Фаза Натхнення/Дослідження передбачає роботу в команді та проведення додаткових досліджень для уточнення проблеми, яку визначила команда, визначення методів її дослідження, складення плану такого дослідження та реалізації його безпосередньо з тими, чию проблему треба вирішити. Взаємодія з ментором відбувається онлайн у форматі воркшопів та консультацій. Комунікації та взаємодія з цільовою аудиторією створює додаткову мотивацію для участі. На цьому етапі відбувається розвиток таких ключових навичок як: аналітичне мислення; креативність; мотивація; готовність до навчання протягом життя; увага до деталей; емпатія; активна життєва позиція та соціальний вплив. Що дозволяє формувати такі компетентності, навчальна, мовна, інформаційно-комунікаційна, соціальна, підприємницька.

Фаза Розробка ідей має на меті допомогти команді знайти найоптималь- ніше, інноваційне рішення проблеми та розробити проєктну ідею. Вона відбувається у форматі 4-денного тренінгу «bootcamp», коли одночасно 10 команд кожна зі своїм ментором, в одному і тому ж місці, працюють кожна над своєю проблемою, використовуючи інструменти людиноорієнованого дизайну. Заняття відбуваються у форматі тренінгової роботи великої та малих груп, а також у форматі воркшопів. Програмою передбачено поглиблення та систематизація попередніх досліджень, формування завдання (виклику), який перед собою ставить команда для вирішення або часткового вирішення проблеми, генерацію ідей, створення та тестування концепції, розробку проєктної ідеї її публічної презентації.

На цьому етапі у учасників формуються вміння навчатися самостійно, критично мислити та ефективно використовувати навчальні ресурси (навчальна компетентність), розвиваються комунікативні навички, вміння аргументувати свою точку зору, (мовна компетентність). Учасники програми навчаються шукати інформацію, критично підходити до її аналізу, мислити алгоритмічно (інформаційно-комунікаційна компетентність). Також вони набувають важливих соціальних навичок та вмінь: вміння працювати у команді задля досягнення результату, вміння чути інших, знаходити вихід із конфліктних ситуацій, створювати простір комфортний для творчості, проявляти емпатію, вести переговори та досягати компромісів, формують громадянську позицію, та активну життєву позицію, набувають усвідомлення про відповідальність за своє життя та зміни у суспільстві (соціальна та громадянська компетентність). Тут відбувається генерування ідей, проявляється креативність учасників, аналіз необхідних ресурсів для досягнення мети, формування проєктної ідеї (підприємницька компетентність). В залежності від тематики обраної для дослідження, учасники збагачуються специфічними знаннями, що дозволяють глибше зануритись в обрану проблему, самі визначаючи, яких знань не вистачає (уміння вчитися впродовж життя).

Фаза Впровадження передбачає переосмислення проєктної ідеї у середовищі, де вона має бути втілена в життя, розробка на її основі проєкту (з формулюванням мети та цілей, цільової аудиторії, плану дій, очікуваних результатів, необхідних ресурсів, в тому числі бюджету) та втілення проєкту у життя. На цьому етапі продовжується менторський супровід команди, а також супровід вузьких спеціалістів: консультанта з фінансових питань, консультанта з проєктного менеджменту, консультанта з питань комунікацій та PR. Освітня програма продовжується у форматі воркшопів, рефлексій та індивідуального консультування команд за запитом. Команди мають можливість отримати фінансування та докласти зусиль для вирішення суспільно важливої проблеми для громади.

Цей етап повною мірою дозволяє реалізувати «навчання через дію». Команди часто самі стають організаторами заходів неформальної освіти: тренінгів, семінарів, воркшопів, майстер-класів, еко-рейвів, арт-практик і таке інше, в залежності від тематики проєкту, що реалізується.

Експериментальне навчання, проєктне навчання, яке реалізується на цьому етапі, формує досвід «проживання», дозволяє розвивати широке коло компетентностей загального та вузькоспеціального направлення. Зокрема, розвивається інноваційне мислення - здатність генерувати нові ідеї та шукати нестандартні рішення; підприємницьку компетентність - вміння управляти соціальними проєктами, оцінювати ризики, реагувати на виклики, розуміти основи планування та оцінки якості своєї діяльності, ефективного використання ресурсів, фінансова грамотність та дисципліна, гнучкість та навички діяти у ситуації невизначеності й нестабільності. Відпрацьовуються навички співпраці в команді, комунікації з усіма стейкхолдерами проекту, вміння працювати у різних ролях, бути ефективним у вирішенні конфліктів, здатність брати на себе відповідальність. Формується соціальна відповідальність учасників, обізнаність про соціальні проблеми та шляхи їх вирішення, формується цифрова грамотність у контексті використання цифрових рішень для реалізації, оцінки та звітування за проєктом, створення контенту, комунікації та презентації своїх здобутків.

Якщо аналізувати вплив програми в цілому, то варто зазначити, що вона допомагає розвивати критичне мислення, соціальне підприємництво, навички комунікації та співпраці, сприяє розвитку інноваційного мислення, фінансової грамотності та сприяє особистісному розвитку (підвищення самооцінки, впевненості у власних силах, розвитку лідерських якостей, самозарадності та самоорганізації). Учасники прогами стають частиною спільноти, що розділяють цінності розвитку та соціального впливу. Це надає їм нові мережеві можливості співпраці та сприяє налагодженню контактів, корисних у професійній сфері.

Отже, UPSHIFT надає можливість розвивати широкий спектр ключових компетентностей, які сприяють особистісному та професійному зростанню молодої людини у сучасному світі. Інтегруючись у глобальні контексти, молодь залучається до вирішення локальних проблем, активно залучається до громадського життя, усвідомлюючи свою відповідальність.

За інформацією ЮНІСЕФ [12], 10 країн вже почали інтегрувати програму в системи освіти (серед них Індія, Йорданія, Косово, Таджикистан та ін.), 15 - на шляху до цього, отже UPSHIFT має потенціал для трансформації досвіду навчання для мільйонів молодих людей у різних країнах.

Така освітня програма, яка базується на людинорієнтованому підході та застосовує проєктний метод дозволяє закласти фундамент проєктного мислення, що базується на реалізації реальних потреб. Цей досвід може бути трансформований та використовуватись у майбутній професійній, громадській, підприємницькій діяльності молодих людей, підвищуючи їхню ефективність.

Висновки

Міжнародна інноваційна освітня програма UPSHIFT є ефективним інструментом для формування ключових компетентностей у підлітків і молоді в Україні у контексті викликів, які формує перехід до цифрової епохи та враховує національні особливості та суспільні виклики.

Зокрема, програма пропонує ефективне реагування на:

1. Зміни в освітніх та професійних вимогах, тобто дозволяє гнучко адаптуватися до нових умов, швидко навчатися новому, набути досвід у проєктній діяльності та навички, що визначаються як найбільш затребувані на ринку праці.

2. Соціально-економічний контекст України, в частині підвищення рівня соціальної активності та відповідальності молоді, залучення молоді до громадського життя та вирішення локальних проблем громади.

3. Особистісний розвиток підлітків та молоді, сприяє розвитку емоційного інтелекту, лідерських якостей, здатності до саморефлексії, створенню умов для вільної самореалізації.

4. Підтримку інновацій, сприяє формуванню та розвитку навичок інноваційного мислення, надає підтримку новаторським проєктам.

5. Інтеграцію в міжнародну спільноту, оскільки відкриває можливості для інтеграції до спільноти, що підтримується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), надає нові горизонти до співпраці, обміну досвідом, вивчення провідного досвіду та найкращих практик інших країн для підвищення конкурентоспроможності молоді на світовому рівні.

Темою подальших досліджень з підвищення ефективності використання освітньої програми UPSHIFT в Україні та забезпечення її успішної реалізації в різних регіонах може бути: аналіз можливостей більш широкого її застосування із локалізацією на специфічні потреби кожного регіону; залучення місцевих еліт, нових партнерств для забезпечення ресурсної підтримки програми; створення та підтримка центрів неформальної освіти, які можуть здійснювати методичну підтримку програми, проводити навчання тренерів та менторів; організація інформаційних кампаній з метою популяризації програми; проведення аналізу результатів та використання аналізу даних для адаптації її до нових викликів.

Література

1. Аркатова Х. І. Досвід професійної орієнтації молоді у закладах вищої освіти (на прикладі технічного університету). International Electronic Scientific Journal “Science Online”. 2020. № 12.

2. Розвиток лідерського потенціалу підлітків у роботі центрів денного перебування як елемент програми зменшення шкоди від вживання ними наркотиків / Могилка О.П., Мозгова Т.П., Тєрьошина І.Ф., Гайчук Л.М. Розвивальний потенціал сучасної соціальної роботи: методологія та технології: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конференції, м. Київ, 12-13 берез. 2021 р. / за ред.: Швалба Ю.М. Київ, 2021. С. 130-132.

3. Єсьман І. «Дитячий простір» як форма партнерської взаємодії з батьками дітей молодшого шкільного віку. Scientific Collection «InterConf». 2022. № 120. С. 63-65.

4. Павлюк Д., Садовий М., Трифонова О. Розвиток Soft Skills студентів в європейсько-орієнтованому освітньому середовщі. Проблеми та інновації в математичній, цифровій, природничій і професійній освіті: матеріали XV! Міжнародна науково-практична інтернет конференція Центрально-українського державного університету імені Володимира Винниченка присвяченої 100-й річниці від Дня народження О.І. Бугайова, м. Кропивницький, 20 листоп. - 14 груд. 2023 р. м. Кропивницький. Центрально-українського державного університету імені Володимира Винниченка. 2023. С. 71-74.

5. Тараб К.Х Особливості групових занять фізичною культурою в роботі інклюзивного спортивного клубу. Харківський природничий форум: матеріали Третьої міжнародна конференція молодих учених: (м. Харків, 15-16 травня 2020 р.) / за заг. ред.: Т.Ю. Маркіної, Д.В. Леонтьєва. Харків, 2020. С. 247-250.

6. Хімчук Л.І. Дидактичні проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання комп'ютерних ігрових технологій у професійній діяльності. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького: Серія «Педагогічні науки». Черкаси, 2020. Вип. 3. С. 150-163.

7. Нова українська школа.

8. Future of Jobs Report 2023.

9. UPSHIFT.

10. UNICEF Core Values.

11. Benefits of HCD.

12. Scaling UPSHIFT into Education Systems.

upshift неформальний освіта молодь

References

1. Arkatova Kh.I. (2020). Dosvid profesiinoi oriientatsii molodi u zakladakh vyshchoi osvity (na prykladi tekhnichnoho universytetu) [Experience of professional orientation of youth in institutions of higher education (on the example of a technical university)]. International Electronic Scientific Journal “Science Online”, 12. [in Ukrainian].

2. Mohylka O.P., Mozghova T.P., Tieroshyna I.F., Haichuk L.M. (2021). Rozvytok liderskoho potentsialu pidlitkiv u roboti tsentriv dennoho perebuvannia yak element prohramy zmenshennia shkody vid vzhyvannia nymy narkotykiv [The development of the leadership potential of adolescents in the work of day care centers as an element of the program to reduce harm from their drug use]. Yu.M. Shvalba (Eds.), Rozvyvalnyi potentsial suchasnoi sotsialnoi roboty: metodolohiia ta tekhnolohii - Developmental potential of modern social work: methodology and technologies: Proceedings of the V International Scientific and Practical Conference, (pp. 130-132). Kyiv [in Ukrainian].

3. Iesman I. (2022). «Dytyachyy prostir» yak forma partnerskoyi vzayemodiyi z batkamy ditey molodshoho shkilnoho viku [«Children's space» as a form of partnership interaction with parents of primary school-aged children]. Scientific Collection «InterConf», (120), 63-65. [in Ukrainian].

4. Pavliuk D., Sadovyi M., Tryfonova O. (2023). Rozvytok Soft Skills studentiv v yevropeiskooriientovanomu osvitnomu seredovshchi [Development of soft skills of students in a European-oriented educational environment]. Problemy ta innovatsii v matematychnii, tsyfrovii, pryrodnychii i profesiinii osviti - Problems and innovations in mathematical, digital, natural and professional education: Proceedings of the 16th international scientific and practical internet conference dedicated to the 100th anniversary of the birth of O.I. Bugaiova, (pp. 71-74). Kropyvnytskyi: Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vinnichenko [in Ukrainian].

5. Tarab K.Kh. (2020). Osoblyvosti hrupovykh zaniat fizychnoiu kulturoiu v roboti inkliuzyvnoho sportyvnoho klubu [Peculiarities of group physical education classes in the work of an inclusive sports club]. T.Yu. Markina, D.V. Leontiev (Eds.), Kharkivskyi pryrodnychyi forum - Kharkiv Natural Science Forum: Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference of Young Scientists, (pp. 247-250). Kharkiv: KhNPU [in Ukrainian].

6. Khimchuk L.I. (2020). Dydaktychni problemy pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do vykorystannia kompiuternykh ihrovykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti [Didactic problems of training future primary school teachers to use computer game technologies in their professional activities]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho: Seriia «Pedahohichni nauky» - Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky: Series "Pedagogical Sciences", (3). 150-163. [in Ukrainian].

7. Nova ukrainska shkola [New Ukrainian school]. mon.gov.ua [in Ukrainian].

8. Future of Jobs Report 2023. weforum.org

9. UPSHIFT. unicef.org.

10. UNICEF Core Values. unicef.org.

11. Benefits of HCD. hcd4health.org.

12. Scaling UPSHIFT into Education Systems. unicef.org

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.