Розробка онлайн курсів як основа успішної діяльності філолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

Дніпровське відділення центру наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної академії наук України

РОЗРОБКА ОНЛАЙН КУРСІВ ЯК ОСНОВА УСПІШНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЛОЛОГА

Вуколова Катерина Володимирівна,

кандидат філологічних наук, доцент

кафедри романо-германської філології та перекладу

Анотація

У статті розглядаються аспекти використання онлайн курсів в процесі викладацької педагогіко-філологічної діяльності.

Виокремлено причинно-наслідкові фактори генерації підвищення популярності онлайн навчання в Україні у період 2020 р. -- дотепер: пандемія COVID-19, постпандемічний період та повномасштабне вторгнення рф до України від 24.02.2022 р.

Розглянуто концептуальні підходи філолога до провадження он-лайн навчання в умовах дистанційного формату освіти, як-от технологію Technology-Assisted Foreign Language Learning (TAFLL), метою якої є використання мотиваційних та інтерактивно-віртуальних засобів підвищення науково-академічної зацікавленості здобувача освіти у опануванні граматичного, синтаксичного та пунктуаційного матеріалів в процесі набуття мовних компетентностей.

Опрацьовано теоретичні можливості аплікації технологій дистанційного навчання в процесі створення он-лайн курсу вивчення локальної та (або) іноземної мови із використанням платформ відеозв'язку, як-от Zoom, Google Meet та Skype, а також платформ-планерів онлайн-навчання, подібних до Google Classroom та персональних наукових баз освітніх закладів. онлайн дистанційний навчання мова

Концептуалізовано педагогічну карту (педагогічний портрет) викладача локальної та іноземної мови для реалізації ним технології навчання за допомогою он-лайн курсів: поєднання класичних та інноваційних педагогіко- технологічних концепцій (підходів); побудова концепції взаємодії між викладачем (педагогом) та здобувачем освіти відповідно; професійно- методичне забезпечення викладача необхідними педагогіко-комунікативними уміннями; обопільна мотиваційна складова викладача у якості надавача освітніх послуг в режимі он-лайн та учня (студента) у якості здобувача освітніх послуг у режимі он-лайн.

Ключові слова: курси он-лайн навчання, викладання іноземної мови, педагогічна компетентність викладача, технології дистанційного навчання, інформаційні технології.

Annotation

Vukolova Kateryna Volodymyrivna, candidate of philological sciences, associate professor of the Department of Romano-Germanic Philology and Translation of the Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine, associate professor, Dnipro Branch of the Center for Scientific Research and Teaching Foreign Languages of the National Academy of Sciences of Ukraine

DEVELOPMENT OF ONLINE COURSES AS THE BASIS OF THE SUCCESSFUL ACTIVITY OF A PHILOLOGIST

The article considers the aspects of using online courses in the process of teaching pedagogical and philological activity.

The cause-and-effect factors of the generation of the increase in the popularity of online education in Ukraine in the period 2020 - until now are singled out: the COVID-19 pandemic, the post-pandemic period and the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine on February 24, 2022.

The conceptual approaches of a philologist to the implementation of online education in the conditions of a distance format of education, such as Technology- Assisted Foreign Language Learning (TAFLL), are considered, the purpose of which is to use motivational and interactive-virtual means of increasing the scientific and academic interest of the student in mastering grammatical, syntactic and punctuation materials in the process of acquiring linguistic competences.

The theoretical possibilities of the application of distance learning technologies in the process of creating an online course for learning a local and (or) foreign language using video communication platforms such as Zoom, Google Meet and Skype, as well as online learning platform planners similar to Google Classroom and personal scientific databases of educational institutions.

A pedagogical map (pedagogical portrait) of a local and foreign language teacher is conceptualized for his implementation of learning technology using online courses: a combination of classic and innovative pedagogical and technological concepts (approaches); construction of the concept of interaction between the teacher (educator) and the student, respectively; professional and methodological provision of the teacher with the necessary pedagogical and communicative skills; the mutual motivational component of the teacher as a provider of educational services in the online mode and the pupil (student) as a recipient of educational services in the online mode.

Keywords: on-line training courses, foreign language teaching, teacher's pedagogical competence, distance learning technologies, information technologies.

Постановка проблеми

Цифровізація, технологізація та діджиталізація світового простору проникає в усі сфери щоденної життєдіяльності, і освіта (як формальна, так і факультативна) не є виключенням. Он-лайн навчання за своєю сутністю має декілька переваг перед здобуттям знань в режимі оф-лайн: економія часу, предметність, спрощена архітектура занять, цифровий супровід у навчально-академічних застосунках (Google Classroom та ін.) для підкріплення опрацьованого матеріалу.

На початку 2020 р., із оголошенням загальносвітової пандемії COVID-19, викликаної гострою респіраторною вірусною інфекцією SARS-CoV-2, потреба в дистанційно-навчальних компетентностях педагогів (викладачів) набула оновленого генераційного рівня. Використання платформ дистанційного навчання, серед яких Google Meet, Zoom, Skype та ін., набуло додаткової актуальності. На додаток, безпосередньо в Україні пандемія COVID-19 та постпандемічний період негативно доповнилися повномасштабним вторгненням рф до України від 24.02.2022 р., що породило нові виклики для вітчизняної освітньої сфери.

Діяльність педагогів-філологів також зазнала значних трансформацій в епоху дистанційного навчання. Вивчення локальних та іноземних мов є сутнісно обов'язковим елементом формальної та факультативної освіти, тому кваліфікаційні показники он-лайн курсів викладання є затребуваною на рівні академічної (заклади освіти) та персональної (курси підвищення іноземної мовної кваліфікації) активності здобувача. Крім цього, тенденції розвитку філологічної освіти в Україні, як-от її соціально-економічна орієнтованість, трансформації ринку праці та освітньо-глобальна інтернаціоналізація є субчинниками (субфакторами), що продукують необхідність рівності освітньо-викладацької мовної кваліфікації на рівні он-лайн та оф-лайн педагогіки відповідно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями ролі, місця та наукової агрегації он-лайн курсів як основи успішної діяльності педагога займалися вітчизняні та зарубіжні науковці відповідно.

Серед представників вітчизняної теоретичної доктрини доцільно виділяти праці О. Білецької (загальна тенденційність філологічно-розвиткової архітектоніки в Україні в умовах цифрової трансформації); І. Фридрик (методологічні особливості викладання іноземної мови в умовах навчального процесу в он-лайн режимі); М. Леврінц (ретроспективна та перспективна проблематика викладання іноземних мов із використанням технологій дистанційного навчання); В. Черницького (систематизаційна парадигма викладання філологічних дисциплін в умовах освітніх он-лайн трансформацій); Т. Терлецької (концепція «масовий відкритий он-лайн курс» та її аплікація у сучасне освітнє середовище); Ю. Рамського (відкриті он-лайн курси як чинник інформаційно-технологічного розвитку сфери освіти) та ін.

Іноземна дослідницька парадигма щодо аспектів використання он-лайн курсів у педагогічній та філологічній діяльності представлена працями О.-М. Паште (до питання ефективності онлайн-навчання); М. Ду (аплікація методу «масовий відкритий онлайн курс» у процесі опанування граматичної складової іноземної мови); Г. Відли (технологія дистанційного (віддаленого) навчання в процесі пандемічного та постпандемічного періоду крізь перспективну призму викладача та здобувача освіти відповідно); Д. Прешади та М. Баді (процесні особливості евалюації педагогічних умінь, знань та навичок в процесі технологізації та дистантизації навчального процесу на філологічних спеціальностях) тощо.

Мета статті -- визначити, дослідити та проаналізувати специфіку розробки он-лайн курсів як ключового елемента трансформації філологічної освіти до режиму он-лайн крізь призму адаптації персоналії педагога- філолога.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж аналізувати безпосередні системні особливості розробки он-лайн курсів із філологічних дисциплін педагогом, необхідно дослідити понятійно-категоріальний апарат дослідження.

За своїм призначенням, он-лайн курси є засобом опанування специфічної інформації із використанням діджитал-технологій. У дослідженні особливостей дистанційного навчання та еволюціонування он-лайн адукації в США американського дослідника Г. Кентнора [1] зазначено, що «метод навчання, коли викладач та здобувач освітніх знань є фізично сепарованими, а Інтернет-мережа та інформаційно-комунікаційні технології дозволяють комбінувати різні навчальні формати, як-от анкетування, моментна респонсивність та творче педагогічне стимулювання, називається онлайн- навчанням». Виходячи із вищезазначеного, під терміном «он-лайн курси» можна розглядати сукупність профільної (галузевої) інформації, що подається викладачем зацікавленим особам (учням, студентам, здобувачам освіти факультативного формату та ін.) у форматі інформаційно-технологічної апропріації із акцентом на швидкість, транзитивність та всебічність викладу таких даних задля його повноцінного опанування за сепарованою нефізичною мовленнєвою архітектонікою.

Також заслуговує на увагу наукове бачення М. К. Таллент-Раннелз та ін. [2], де процес навчання у режимі он-лайн розглядається крізь призму «вивчення специфічного матеріалу самостійно та віддалено із опорною допомогою викладача, що скеровує та координує дії здобувача освіти». Відповідно матеріалів означеного дослідження, ефективність безпосередньої архітектури навчальних он-лайн курсів генерується завдяки комплексній, логічній та послідовній побудові (викладі) навчального матеріалу, поданого за принципом дефініційної простоти, академічної доступності та лаконічно- конструктивної професійно-педагогічної грамотності. Серед переваг он-лайн курсів у праці виділено наочність та предметну зображувальність навчально- наукової інформації, серед недоліків -- відсутність прямого контакту у форматі «викладач-здобувач» внаслідок дистанційного формату комунікації у режимі синхронної затримки.

Враховуючи вищезазначене, предметної необхідності набуває аналіз особливостей розробки он-лайн курсів філологами-педагогами, на котрому скоцентруємо науковий інтерес нижче.

Для викладання філологічної дисципліни в режимі он-лайн із використанням технологій дистанційного навчання та інформаційно-комунікаційних технологій водночас першочергової конкретизації набуває процедура пошуку методології. Структура академічного уроку (репетиторство) або академічної пари (здобуття профілю вищої освіти за філологічним напрямом) передбачає та вимагає створення педагогом концепції взаємодії із конкретним учнем (здобувачем) або аудиторією узагальнено. Задля цього доцільно інтегрувати знання про локальну або іноземну мову на рівні он-лайн курсу за трирівневою структурою, де ввідне заняття супроводжуватиметься означенням основ про предмет вивчення, продовжуватиметься інформаційним матеріалом про граматичну структуру локальної або іноземної мови та підкріплюватиметься наявністю практичних розмовних занять, здійснюваних викладачем разом із учнем (студентом) у онлайн-режимі.

Ключовим складником реалізації означених стандартів он-лайн навчання в умовах цифровізації формальної та факультативної освіти виступає персона викладача (педагога) філологічної спеціальності. Вітчизняна дослідниця І. Фридрик [3] наголошує на тому, що ключовими елементами реалізації технологічного підходу навчання локальній або іноземній мові за допомогою он-лайн курсів є: поєднання класичних та інноваційних педагогіко-технологічних концепцій (підходів); побудова концепції взаємодії між викладачем (педагогом) та здобувачем освіти відповідно; професійно- методичне забезпечення викладача необхідними педагогіко-комунікативними уміннями; обопільна мотиваційна складова викладача у якості надавача освітніх послуг в режимі он-лайн та учня (студента) у якості здобувача освітніх послуг у режимі он-лайн. Розглянемо кожну із зазначених конструкцій більш предметно.

Концепт поєднання класичних та інноваційних педагогіко-технічних підходів до викладання філологічної дисципліни заснований на збереженні балансу між академічною моделлю відповідності навчальній програмі та застосуванню індивідуальних методико-педагогічних тактик для підвищення учбової (академічної) успішності здобувачів освіти та студентів. В процесі опанування локальної або іноземної мови подібні інновації можуть знаходити відображення у Е-презентаційних матеріалах викладача, котрими він планує задіяти слухача (публіку) до широкої науково-дискурсної партисипації та побічно підвищити академічний інтерес здобувачів.

Взаємодія між викладачем (педагогом) та здобувачем освіти в процесі он-лайн навчання та, зокрема, курсів опанування філологічної дисципліни із використанням мережі Інтернет розкривається крізь призму умінь комунікації викладача із соціальною групою, психологічних навичок останнього (щодо взаємодії та знаходження спільної мови із учнем) та власне академічно-профільних компетентностей викладача (рівень педагогічної кваліфікації, проходження курсів підвищення кваліфікації тощо). Також потрібно зазначити, що для ефективної взаємодії викладача-педагога у галузі філології та здобувача означеного рівня профільно-освітніх навичок необхідна наявність Е-компетентностей педагога -- останні включають в себе належний рівень володіння персональним комп'ютером (ПК), Інтернет-мережею, інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) та, власне, технологіями (платформами) дистанційного навчання.

Професійно-методичне забезпечення викладача необхідними педагогіко-комунікативними уміннями являє собою наявність у останнього професійно-педагогічних та професійно-психологічних компетентностей, що дозволяють знаходити комунікативно-академічних консенсус зі здобувачами філологічно-лінгвістичної освіти у процесі он-лайн навчання за узагальнено-тематичними та профільно-тематичними навчальними курсами.

Обопільна мотиваційна складова викладача у якості надавача освітніх послуг в режимі он-лайн та учня (студента) у якості здобувача освітніх послуг у режимі он-лайн є переважно особистісною константою-концептом, що засновується на персональному імперативі означених сторін навчально- філологічного процесу, що спрямовує до активного дисциплінарного опанування локальної або іноземної мовної дисципліни із урахуванням її феноменології. В умовах он-лайн навчання саме особистісна складова є ключовим агрегатором успішності -- як викладача, так і здобувача відповідного освітнього філологічно-мовного рівня.

Пристосування модельного зразка курсового он-лайн навчання вимагає розробки стратегії викладання локальної або іноземної мови із використанням орієнтирів моделювання. До такого академічного інструменту доцільно віднести Technology-Assisted Foreign Language Learning (TAFLL) [4] -- підхід, що заснований на використанні мотиваційних та інтерактивно-віртуальних засобів підвищення науково-академічної зацікавленості здобувана освіти у опануванні граматичного, синтаксичного та пунктуаційного матеріалів в процесі набуття іноземних мовних компетентностей (його положення, однак, можуть бути застосовані до опанування локальної мовленнєвої парадигми за академічної аналогією).

Ключовими особливостями TAFFL є акцентуація на навчальних інтерактивних модульних системах оцінювання ступеню сприятливості засвоєння матеріалу учнем (студентом). Так, наприклад, викладацький мовний контент підлягає стандартизації за аудіо-, відео- та сценарними інтерактивними шаблонами предметно-мовленнєвої та умовно-мовленнєвої генерації. До шаблонів предметно-мовленнєвої навчальної інтеграції відносяться поля «обрати правильну відповідь» (англ. -- choose the right item), об'єднати слова із зображеннями (pictures-words matching), заповнити дужки (fill in the gaps) та ін. До шаблонів умовно-мовленнєвої навчальної інтеграції належить концепція «створіть діалогову ситуацію» (dialogue making), що може розвивати активні та пасивні мовні уміння як у носія мови, так і у особи, що знаходиться на стадії мовного опанування.

За концепцією TAFFL також можливо впроваджувати підхід змішаного навчання, де прилюдна (фактична) взаємодія викладача та учня відбуватиметься поруч із Е-навчанням, що суттєво підвищить коефіцієнт віддаленої академічної ефективності. Так, он-лайн курси з опанування локальної або іноземної мови можуть розподілятися на два структурних кластери: опанування теоретичної інформації відбувається із використанням технологій дистанційного навчання, тоді як практичне опанування граматичних та мовно- синтаксичних особливостей локальної або іноземної мовленнєвої парадигми відбувається у форматі предметного спілкування «учитель-учень».

Потрібно зазначити, що вагомим критерієм розбудови теорії он-лайн навчання, он-лайн курсів та он-лайн занять з різних дисциплін, в тому числі - філологічних, стала пандемія COVID-19 та її вплив на трансформацію взаємодії між викладачами та здобувачами освіти в режимі Інтернет- з'єднання. В Україні, наприклад, означений період міжгалузевої (міждисциплінарної) видозміни освітнього процесу логічно продовжився внаслідок негативних подій, як-от введення воєнного стану відповідно Указу Президента № 64/2022 як результат повномасштабної російської агресії. У вищезазначених умовах ключового значення набуває процедура академічної адаптації викладачів та здобувачів освіти до нових реалій інтерактивної цифрової взаємодії.

Щодо перспектив застосування підходу до он-лайн курсового навчання локальної та іноземної мови в Україні існують деякі контекстуації.

По-перше, деякі заклади вищої освіти (ЗВО) не мають власної платформи он-лайн навчання, що утруднює можливість проходження курсу з вивчення локальної або іноземної мови студентом із використанням технологій дистанційного навчання.

По-друге, курси із вивчення іноземної мови он-лайн мають на меті відображення предметного філологічного (граматичного, синтакстичного, фонетичного, пунктуаційного) матеріалу за Е-концепцією наочності, внаслідок чого підвищується популярність презентаційного тематичного відображення матеріалів предметного мовленнєвого аналізу [5, 6, 7].

По-третє, високого рівня розповсюдженості в умовах пандемії COVID-19 в Україні та повномасштабного вторгнення рф до України від 24.02.2022 р. набув підхід поєднання презентаційного відображення матеріалу в процесі онлайн конференції в мережі Zoom, Skype, Google Meet та ін. Окрім переваг (наочність та підкріплення тексту словесним дефінітивним описом викладача), даний підхід не позбавлений недоліків, серед яких основний -- втрата уваги здобувачів освіти у процесі опрацювання та прослуховування тематичного мовленнєво-локального або мовленнєво-іноземного матеріалу.

По-четверте, під поняттям он-лайн курсу вітчизняна науково-академічна філологічна парадигма, як правило, розуміє безпосереднє презентаційне відображення теми заняття, академічного уроку/пари тощо. У дійсності, онлайн курс -- це логічне, послідовне та впорядковане викладення матеріалу, що сукупно є дисципліною певного мовного опанування.

Зауважимо, що майбутня розбудова сфери он-лайн курсів в філологічній парадигмі освіти України потребує насамперед розвитку Е-компетентностей викладача, а також -- інтенційної налаштованості здобувача на засвоєння матеріалу. Остання, водночас, є можливою в результаті фахового викладу дисциплінарного локально- або іноземно-мовного матеріалу в Е-структурній компіляції.

Висновки

Аналіз особливостей розробки он-лайн курсів як основи успішної діяльності філолога дозволив дійти наступних умовиводів.

Ключовими елементами реалізації технологічного підходу навчання локальній або іноземній мові за допомогою он-лайн курсів є поєднання класичних та інноваційних педагогіко-технологічних концепцій (підходів) та побудова концепції взаємодії між викладачем (педагогом) та здобувачем освіти відповідно, а також -- професійно-методичне забезпечення викладача необхідними педагогіко-комунікативними уміннями.

Стратегії викладання локальної або іноземної мови із використанням орієнтирів моделювання он-лайн передбачає використання концепту Technology-Assisted Foreign Language Learning (TAFLL), що заснований на використанні мотиваційних та інтерактивно-віртуальних засобів підвищення науково-академічної зацікавленості здобувача освіти в процесі набуття іноземних (та за аналогією -- локальних) мовних компетентностей. Конструкція побудована на стандартизації викладацького мовного контенту за аудіо-, відео- та сценарними інтерактивними шаблонами предметно- мовленнєвої та умовно-мовленнєвої генерації.

Література

1. Kentnor, H. Distance Education and the Evolution of Online Learning in the United States. University of Denver: Sturm College of Law. Curriculum and Teaching Dialogue, Vol. 17 (1,2). 2015. P. 21-34.

2. Tallent-Runnels, M. K. Teaching Courses Online: A Review of the Research. Review of Educational Research. Vol. 76 (1). 2006. P. 93-135.

3. Фридрик, І. Методика викладання англійської мови в умовах дистанційного навчання. Академічні візії. № 16. 2023. 8 с.

4. Coskun, A. et al. The Place of Technology-Assisted Language Learning in EFL Listening: A Review of Literature and Useful Applications. InfoScipedia, 2020. 15 p.

5. Рамський, Ю. та ін. Використання відкритих онлайн курсів в умовах змішаного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Інформаційні технології і засоби навчання. № 4 (84). 2021. С. 138-157.

6. Lorincz, M. English Language Teaching Challenges: Current and Petrospective Perceptions of Teachers. Науковий вісник УжНУ. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. № 2 (51). 2022. С. 71-76.

7. Presada, D., Badea, M. Evaluating Teacher Education Programs for Philology Students. Handbook of Research on Teacher Education and Professional Development. IGI Global, 2017. 19 p.

References

1. Kentnor, H. Distance Education and the Evolution of Online Learning in the United States. University of Denver: Sturm College of Law. Curriculum and Teaching Dialogue, Vol. 17 (1,2). 2015. P. 21-34.

2. Tallent-Runnels, M. K. Teaching Courses Online: A Review of the Research. Review of Educational Research. Vol. 76 (1). 2006. P. 93-135.

3. Frydryk, I. Methods of teaching English in distance learning conditions. Academic visions. No. 16. 2023. 8 p.

4. Coskun, A. et al. The Place of Technology-Assisted Language Learning in EFL Listening: A Review of Literature and Useful Applications. InfoScipedia, 2020. 15 p.

5. Ramskyi, Yu. and others. The use of open online courses in conditions of mixed training of future specialists in information technologies. Information technologies and teaching aids. No. 4 (84). 2021. P. 138-157.

6. Lorincz, M. English Language Teaching Challenges: Current and Prospective Perceptions of Teachers. Scientific Bulletin of UzhNU. Series: Pedagogy. Social work. No. 2 (51). 2022. P. 71-76.

7. Presada, D., Badea, M. Evaluating Teacher Education Programs for Philology Students. Handbook of Research on Teacher Education and Professional Development. IGI Global, 2017. 19 p.

Размещено на Allbest.ru