Розвиток музикальності у дітей на заняттях з класичного танцю

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК МУЗИКАЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ

Лоліта НІКОЛЄНКО студентка ІІ курсу

першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки, психології та мистецтв

Науковий керівник - старший викладач Сивоконь Ю. М.

Анотація

У статті автор розглядає проблему розвитку музикальності дітей на заняттях з класичного танцю. Обґрунтовано важливість і необхідність музичного виховання і розвитку дітей різних вікових категорій, адже такий підхід є головною умовою для естетичного виховання особистості, її духовного задоволення і ціннісного ставлення до дійсності.

Музикальність особливо яскраво виявляється в активній самостійно-творчій діяльності. Діти в процесі танцювальних занять засвоюють музичні засоби виразності (мелодія, лад, ритмічний малюнок, темп, динаміка, тембр, вступ, кульмінація, фразування, акцентування). Для цього використовуються вправи: пластичні (виразні рухи, пози, жести); танцювальні (рухи різних за стилем і напрямками танців); музично- ритмічні (вправи, завдання на відображення метричної пульсації і ритмічних малюнків); колективно- порядкові (фігурні та композиційні перебудови); творчі (імітаційні рухи, ігри та завдання); партерна гімнастика (вправи на підлозі на розвиток координації і фізичних здібностей) тощо.

Ключові слова: здібності, музикальність, хореографічне мистецтво, класичний танець, музичний супровід.

Постановка проблеми

Одним із універсальних засобів виховання завжди було і є мистецтво. Саме мистецтво володіє могутньою силою емоційного і морального впливу на особистість, зображує картину світу в єдності думок та почуттів, емоцій і розуму.

Вчені різних галузей науки ретельно вивчають природу впливу мистецтва, особливо музичного, на людину, її психіку, творчість, душевний стан. Музика як вид мистецтва, є основним носієм інформації та засобом спілкування. Одночасно стверджується, що найбільш яскраво та емоційно музика сприймається у взаємозв'язку слухових і м'язових відчуттів, гармонії тіла і душі. Саме в хореографії сприйняття музики відображається у певній дії різноманітних життєвих образів, у формі музичного руху, задоволенні від його краси. Багатогранний вплив на людину зумовлено самою природою танцю як синтетичного виду мистецтва. Через музику відбувається розвиток духовної і емоційної сфери особистості, через пластику - її фізичне удосконалення, набуття впевненості у власних силах, що дає поштовх до постійного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Шляхи розвитку музикальності досліджували М. Леонтович, В. Верховинець, К. Орф, К. Стеценко та інші. Сучасні вчені-педагоги наголошують На необхідності музичного виховання дітей і молоді наголошують Л. Масол, Н. Миропольська, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Ростовський, А. Щербо, О. Щолокова. Проблемам розвитку музикальності присвятили дослідження Т. Дорошенко, О. Лобова, С. Науменко, Р. Савченко, О. Хижна та ін.

Мета статті - висвітлити сутність та структуру поняття «музикальність» та обгрунтувати важливість його розвитку в процесі хореографічної підготовки дітей.

Виклад основного матеріалу

Вивчення особливостей музичного розвитку дітей і, відповідно, розв'язання проблеми розвитку музикальності передбачає уточнення суті феноменів «музичність», «музикальність». Під час розгляду цих категорій було виявлено, що існують розбіжності в поняттях «музичний» і «музикальний». «Музичний» - стосується музики як виду мистецтва; обслуговує потреби осіб, які пов'язані з музикою (освіта, мистецтво, інструмент) [5, с. 170].

Поняття «музикальність» визначається як здатність особистості емоційно-чуттєво сприймати, відчувати та виконувати музику, а також підкреслює різноманітність музичних здібностей та їхній взаємозв'язок: ладове чуття (здатність відчувати емоційну виразність звуковистотного руху); музично-слухові уявлення (здатність звуковисотного відображення мелодії); чуття ритму (здатність активного рухового переживання музики, відчуття його відтворення). Крім того, до комплексу музичних здібностей дослідники відносять музичну пам'ять і музичне мислення [5, с. 171].

На думку О. Ростовського, музичний слух і емоційна чутливість - це дві найважливіші компоненти, які є основною ознакою музикальності, бо без емоційного переживання твору неможливо осягнути його зміст [6, с. 78].

О. Волчукова дійшла висновку, що музикальність включає в себе різноманітні властивості, починаючи з найпростіших слухових до вищих творчих виявів. На думку дослідниці, «природа музичних здібностей є вродженою психомоторно-емоційною властивістю» [1, с. 99].

На переконання О. Лобової, сприймання музичних творів дає значні можливості для застосування оригінальних видів «хореографічної» діяльності дітей [3]. Педагог радить застосовувати прийом вслуховування в музику, виявлення образних ознак музичного твору, надання дітям можливості передати його характер танцювальними рухами.

Отже, музикальність - це складне поняття, що характеризується різним поєднанням окремих здібностей, об'єднаних у комплекс. Музикальність розвивається поступово: підвищується рівень музично-слухової культури, здатність відчувати характер музичного твору, співпереживати і виявляти емоційне ставлення до музичного образу; формується звичка прислухатися, порівнювати і оцінювати найбільш яскраві та зрозумілі музичні явища; проявляти продуктивну музично-творчу діяльність.

Велике значення для танцювальних занять має музичний супровід, тому що успіх роботи багато в чому залежить від якісно підібраної музики та професійної роботи акомпаніатора. Музичний супровід має виразно доносити образ, ідею, характер твору. Точність, чітка організованість та спрямованість на досягнення ансамблю з танцюристами; пошуки виконавських виражальних засобів (ясне фразування, яскраві динамічні контрасти) допомагають школярам почути музику та передати свої асоціації у танці.

У процесі навчання хореографії здійснюються наступні завдання музичного виховання:

- розвиток музичного сприйняття метро-ритму;

- ритмічне виконання рухів під музику, вміння сприймати їх в єдності;

- уміння погоджувати характер руху з характером музики;

- розвиток уяви, художньо-мистецьких здібностей;

- підвищення інтересу учнів до музики, вміння емоційно сприймати її;

- розширення музичного кругозору дітей.

Для розвитку музичності виконання танцювального руху застосовуються наступні методи роботи:

- наочно-слуховий (слухання музики під час показу рухів педагогом);

- словесний (педагог допомагає зрозуміти зміст музичного твору, спонукає уяву творчої активності);

- практичний (конкретна діяльність у вигляді систематичних вправ) [4, с. 23].

Одне з найбільш важливих і складних завдань на заняттях з хореографії - розвиток чуття ритму. Важливо, щоб музичний ритм сприймався дітями свідомо, як виразно-емоційний, художньо-змістовний компонент танцю. Діти отримують чіткі уявлення про музичну пульсацію, свободу музично-ритмічного руху (агогіка), фразування, паузи, затакти. Отже, музично-ритмічне виховання дітей у системі музикальності постійно знаходиться у взаємодії зі специфікою танцювальних занять.

Музикальність особливо яскраво виявляється в активній самостійно-творчій діяльності. Діти на практиці, в процесі танцювальних занять засвоюють музичні засоби виразності (мелодія, лад, ритмічний малюнок, темп, динаміка, тембр, вступ, кульмінація, фразування, акцентування). Для цього використовуються вправи: пластичні (виразні рухи, пози, жести); танцювальні (рухи різних за стилем і напрямками танців); музично - ритмічні (вправи, завдання на відображення метричної пульсації і ритмічних малюнків); колективно - порядкові (фігурні та композиційні перебудови); творчі (імітаційні рухи, ігри та завдання); партерна гімнастика (вправи на підлозі на розвиток координації і фізичних здібностей) [2, с. 56].

Розглянемо основні етапи ознайомлення дітей з музичним супроводом на уроках класичного екзерсису. танцювальний музикальність виховання діти

Перший етап первинне знайомство з музичним твором. Тут ставляться завдання: ознайомити вихованців з музичними фрагментами, навчити вслуховуватися та емоційно відгукуватися на виражені в них відчуття, вміти точно виконувати preparation під час вступу. В процесі засвоєння нового матеріалу беруть участь слуховий, зоровий і руховий аналізатори, тому матеріал дається у цілісному вигляді, а не роздроблено. Педагог-хореограф показує рухи під музичний супровід.

Другий етап - формування умінь у сфері музичного виконання рухів, сприйняття музичного супроводу в єдності з рухами.

Тут ставляться завдання:

- уміння виконувати рухи відповідно до характеру музики;

- поглиблене сприйняття і передача настрою музики у русі;

- координація слуху і характеру рухів.

На цьому етапі виявляються всі неточності у виконанні, виправляються помилки, поступово виробляються оптимальні прийоми хореографічних завдань. Цей етап продовжується тривалий час. Йде ретельний підбір музичного матеріалу для кожного руху класичного екзерсису відповідно до вимог (квадратність, ритмічний малюнок, характер мелодії, наявність затакту, метро ритмічні особливості, темпорозмір).

Третій етап - утворення і закріплення навиків, тобто автоматизація способів виконання завдань у точній відповідності з характером, темпом, ритмічним малюнком музичного фрагменту.

Він ставить наступні завдання:

- емоційно-виразне виконання вправ екзерсису;

- розвиток самостійної творчої активності дітей.

На цьому етапі закріплюється все те, що відпрацьовувалося у процесі навчання на другому етапі, автоматизується спосіб виконання завдань. Діти свідомо вирішують поставлені перед ними задачі, спираючись на придбані навики слухання і танцю. У процесі систематичної роботи, діти набувають уміння слухати музику, запам'ятовувати і пізнавати її. Вони проникаються змістом твору, красою форми, образів. У дітей розвивається зацікавленість і любов до музики. Через музичні образи діти пізнають прекрасне у навколишній дійсності [5, с. 171].

Розглянемо конкретно за якими ознаками відбувається відбір музичних фрагментів для основних вправ класичного екзерсису біля станку.

Demiplie - розмір 4/4, 3/4; музика плавна, темп - moderate або adagio. Фрагмент повинен бути квадратним, наявність парного ритмічного малюнка не має значення. Бажано наявність затакту. Ритмічне розкладання до довшої тривалості не потрібне, оскільки у розмірі 4/ 4 один рух робиться на 1 такт. На цю вправу підбирається музичний фрагмент на 4/4 у повільному темпі. Battement tendu - розмір 2/4; характер музики чіткий і бадьорий, темп allegro або allegretto. Для музичного фрагменту бажана квадратність. Велике значення має ритмічний малюнок. На початковому етапі рух робиться на 2/4 і 4/4 у повільному темпі, потім на 2/4 у швидкому темпі. Так само велике значення має і його акцентування для точності виконання і передачі характеру руху. Battement tendu jete - розмір 2/4; темп - allegro, чіткий ритмічний малюнок, наголос на слабку долю. На початковому етапі має значення квадратність, чіткий ритм з акцентом на «і». Наявність затакту необхідна з початкового моменту вивчення. На початковому етапі темп у розмірі 2/4 повільний, потім швидкий.

Rondde jambe parterre - розмір 2/4, 4/4; характер мелодії плавний, темп - andante. Метроритмічне розкладання потрібне лише на початковому етапі, якщо дається розмір 2/4 (якщо 4/4 не обов'язково). Один рух робиться у цьому випадку на 1 такт, таким чином, сповільнюється темп. Якщо підібраний фрагмент на 2/4, то темп повинен бути повільним, а якщо 3/4 - швидшим. Battement frappe - розмір 2/4; темп - allegro, чіткий і дрібний ритм. Квадратність має значення лише на початковому етапі. Ритмічний малюнок бажаний дрібний, краще на staccato. Можливо наявність затакту. Розкладання ритму потрібне більше на початковому етапі, коли темп повільний, чим тоді, коли рух вже «вироблений».

Battements fondues - розмір 2/4 і 4/4; характер музики плавний, темп - adagio, largo, andante. На початковому етапі потрібна квадратність, певний ритмічний малюнок не має значення, можливий затакт. Метроритмічне розкладання потрібне на початковому етапі, якщо дається розмір 2/4 (якщо 4/4 - ні); у цьому випадку робиться один рух на 1 такт, таким чином сповільнюється темп. Adagio - розмір 4/4 і 3/4; характер музики плавний, спокійний. Темп виконання повільний. Ритмічний малюнок та квадратність не має вирішального значення. Наявність затакту можлива, але не обов'язкова. Метро ритмічне розкладання не потрібне. У розмірі 3/4 темп виконання музичного фрагменту швидший, ніж у розмірі 4/4. Рухи дітей повинні співпадати з плавністю музики.

Grand battement- розмір 2/4 і 4/4; характер музики бадьорий, енергійний; темп від allegretto до allegro moderato. На початковому етапі необхідний чіткий квадрат. Ритмічний малюнок грає важливу роль. Необхідні акценти на сильну долю. У розмірі 3/4 необхідна присутність затакту. Темп змінюється залежно від технічних можливостей вихованців - від повільного до швидкого.

Висновки

Підсумовуючи вищесказане, можемо зробити висновок, що розвиток музикальності є важливою складовою хореографічної підготовки дітей. Вміння свідомо сприймати і відчувати тему-мелодію, уважно прислухатися до виразних музичних інтонацій, творчо втілювати їх звучання в танцювальному образі, дозволяє кожній дитині стати справжнім творцем свого танцювального образу.

До перспектив подальших наукових досліджень можна віднести шляхи поліхудожнього розвитку та виховання дітей, аналіз та створення методик для роботи з музично обдарованими дітьми у процесі хореографічних занять тощо.

Список використаних джерел

1. Волчукова В. М., Бугаєць Н. А., Ліманська О. В., Тіщенко О. М. Методика роботи з хореографічним колективом: основи курсу. Навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2013, 326 с.

2. Голдрич О.С. Методика викладання хореографії: Навчальний посібник. Львів: «Сполом». 2006, 84 с.

3. Лобова О. Педагогічні основи музично-хореографічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 8 (72). 2017. С. 56-67.

4. Мартиненко О.Теорія та методика роботи з дитячим хореографічним колективом (дошкільний вік): навчальний посібник для студентів напряму підготовки 6.020202 «Хореографія». Бердянськ: БДПУ. 2014, 301 с.

5. Онофрійчук Л. М, Пахольчак Є. С. Онофрійчук С. О. Розвиток музикальності школярів на заняттях з хореографії. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. Вип. 29, 2023. С. 169-176.

6. Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти: Навч.-метод, посіб. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан. 2011. 640 с.

7. Шевчук А. Дитяча хореографія: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Мандрівець,2016, 288 с.

Размещено на Allbest.ru