Застосування тьюторської технології науково-педагогічними працівниками вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

Кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Кафедра логістики

Тушко К.Ю., д.п.н., професор,

Голярдик Н.А., к. психол. н., доцент,

Левчук Н.П., к.п.н., доцент

м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена проблемі впровадження тьюторської технології в освітній процес Національної академії Державної прикордонної служби України.

Метою статті був узагальнений аналіз досвіду впровадження тьюторської технології у підготовку майбутніх фахівців. Автори довели актуальність запропонованої у статті проблеми: зміст професійної підготовки майбутніх офіцерських кадрів Державної прикордонної служби України повинен використовувати передовий досвід підготовки фахівця сектору безпеки та оборони. З-поміж напрямів забезпечення високого рівня професійної підготовки майбутніх офіцерів- прикордонників є застосування освітніх інновацій. зокрема демократичного спрямування. Відповідно до запропонованої проблеми проведено ретельний аналіз наукової педагогічної літератури.

Автори представили визначення тьюторської технології як форми гуманістичного навчання. Конкретизовано зміст діяльності викладачів-тьюторів в академії прикордонної служби як певної спеціалізація професійної педагогічної діяльності науково-педагогічного працівника, що виникла та реалізує свої функції у нових організаційних умовах освітнього процесу. Проаналізовано комплекс методів, притаманних тьюторській технології (вербальні та невербальні (практичні, наочні); індуктивні (від часткового до узагальненого) та дедуктивні (від загально до часткового); проблемно- пошукові).

Визначено специфічні особливості реалізації тьюторської технології в академії прикордонної служби. Представлено рівні тьюторської діяльності в академії прикордонної служби (тьютори першого рівня виступають посередниками, консультантами, асистентами; тьютори другого рівня виконують роль експертів, аналітиків, дослідників та радників; тьютори третього рівня виступають управлінцями, котрі компетентно формують освітню політику. Сформульовано висновки та напрями подальших наукових досліджень.

Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники; професійна підготовка; тьюторська технологія; інновації; особистість.

Abstract

Application of tutoring technology by scientific and pedagogical employees of higher military educational institutions

Tushko K.Yu., Dr Ped. Sci., Professor, Ass. Professor; Golyardyk N.A., C. Psychol. Sci., Ass. Professor of the Department of Psychology, Pedagogy and Socio-Economic Disciplines; Levchuk N.P., C. Ped. Sci., Ass. Professor of the Department of Logistics, National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

The article is devoted to the problem of introduction of tutoring technology in the educational process of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine.

The purpose of the article was to summarize the analysis of the experience of introducing tutoring technology in the training of future professionals. The author proved the relevance of the problem proposed in the article: the content of professional training of future officers of the State Border Guard Service of Ukraine should use the best practices of training a specialist in the security and defense sector.

Among the areas of ensuring a high level of professional training of future border guards is the use of educational innovations. in particular, democratic orientation. In accordance with the proposed problem, a careful analysis of the scientific pedagogical literature. The author presented the definition of tutoring technology as a form of humanistic education. The content of the activity of teachers-tutors in the Academy of Border Guard Service as a certain specialization of professional pedagogical activity of a scientific and pedagogical worker, which arose and implements its functions in the new organizational conditions of the educational process, is specified. A set of methods inherent in tutoring technology (verbal and nonverbal (practical, visual); inductive (from partial to generalized) and deductive (from general to partial); problem-searching) is analysed.

The specific features of the implementation of tutoring technology in the Academy of Border Guard Service are determined. The levels of tutoring in the Academy of Border Guard Service are presented (first-level tutors act as mediators, consultants, assistants; second-level tutors act as experts, analysts, researchers and advisors; third-level tutors act as top managers who competently shape educational policy. further research.

Keywords: future border guard officers; professional training; tutoring technology; innovations; personality.

Постановка проблеми

Людина є соціальною за своєю природою, і не може існувати поза соціальними спільнотами, тому що вона буде позбавлена соціального спілкування, мобільності та соціалізації загалом. Соціум розвиває особистість, спрямовуючи до персоналізації життя. В українському сьогодні сформована структура, з чіткою приналежністю людини до певної соціальної групи за своїми поглядами та життєвими переконаннями.

Особистість на кожному етапі розвитку чутлива до соціалізації, тому соціальна сфера бере активну участь у її соціальному вихованні. Ключову роль у такій освіті відіграє заклад. Інновації у педагогічних технологіях, які застосовують в сучасній освіті, мають велике значення у формуванні конкурентоспроможного фахівця, творчого, рефлексивного, ідейного тощо. Прикладом такої педагогічної технології, що уможливлює моделювання особистісно орієнтованої освітньої систему для розвитку здорової психічної та соціальної особистості, є тьюторська технологія. Проблема застосування тьюторської технології в освітній діяльності закладів вищої освіти Україні є малодослідженою.

За сучасних умов реформування всіх базових інституцій українського соціуму відбувається модернізація освітньої системи на основі інновацій та технологій, методів та методик. Варті уваги технології підтримки розвитку особистості, а у вищій школі - особистості майбутнього фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати запропонованого дослідження залежать від методології, до якої ми звертаємось, зокрема до пошуково-бібліографічних, системних та предметних аналізів. На основі пошуково-бібліографічного способу ми систематизуємо та вдосконалюємо джерельну базу дослідження. Завдяки системному та предметному аналізу уточнюємо зміст основних наукових педагогічних дефініцій, пов'язаних із проблемою дослідження. Використано також порівняння визначень понять із запропонованого питання.

Наукові праці, присвячені використанню тьюторської технології у професійній військовій освіті майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони, недостатньо. Тому проаналізовано окремі праці (дисертації, монографії, наукові публікації), що стосуються проблеми використання тьюторської технології, але вони дотичні загальноосвітньої системи підготовки. Досліджено праці таких вчених, як: М. Альохін - вивчення тьюторського супроводу соціального розвитку школярів [1]; А. Бойко - теоретичні основи тьюторської технології [2]; С. Вєтров - аналіз сутності тьюторської діяльності [3]; Л. Настенко - значення тьюторстка у забезпеченні індивідуалізації навчання [4]; К. Осадча - теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності [5]; Л. Слінько - тьюторство як технологія супроводу молодих спеціалістів [6]; А. Сучасна - формування ціннісно- смислової готовності до тьюторської діяльності у магістрів гуманітарних спеціальностей [7]; Т. Швець - дослідження тьюторських компетенцій [8]; О. Торічний - формування військово-спеціальної компетентності офіцерів- прикордонників [9]; В. Ягупов - вивчав основи військової педагогіки [10] та ін.

Мета статті. Метою представленої статті є узагальнення досвіду використання тьюторської технології у науково-педагогічними працівниками вищих військових навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу

Фундаментом тьюторської технології є створення можливостей для формування освітнього середовища шляхом застосування інформаційно-комунікативних та педагогічних технологій із поєднанням традиційних методів і форм навчання [4].

Результати дефінітивного аналізу спрямували до взаємозв'язку тьюторства та репетиторства. Визначено, що репетитором може бути особа, для якої встановлено технічні обов'язки щодо розроблення індивідуальних освітніх програм розвитку особистості, траєкторій та супроводу реалізації таких програм. Слід наголосити на тому, що тьюторська технологія дозволяти індивідуалізувати підготовку майбутніх фахівців. Водночас тьютором вважають певну спеціалізацію професійно-педагогічної діяльності науково-педагогічного працівника, що виникла в нових організаційних умовах освітньої діяльності та виконує відповідні функції [1].

Значення та статус тьюторської технології можна пояснити тим, що вона за своєю сутністю спрямована на реалізацію освітніх інтересів і потреб різноманітних освітніх об'єктів: від окремої особи до масштабів спільноти (соціуму, країни). За результатами аналізу практики країн, що активно застосовують цю технологію, можна фіксувати зв'язок між розвитком держави та освітніми індивідуальними результатами. Підтвердженням позитивного застосування тьюторської технології є забезпечення гуманістичної концепції в освітній діяльності, особистісно орієнтованого підходу, принципу партнерства та співпраці [5]. Варті уваги погляди вчених, згідно з якими тьюторська технологія - базис персоніфікації педагогічної освіти шляхом розроблення власної програми розвитку закладу освіти, особистості, а також розвитку толерантності у стосунках між учасниками освітнього процесу.

У Державній прикордонній службі України функціонує вищий військовий навчальний заклад - Національна академія Державної прикордонної служби України (далі - НАДПСУ). На цей заклад освіти покладено підготовку майбутніх офіцерів-прикордонників. Представники науково-педагогічного колективу НАДПСУ зобов'язані виконувати професійні функції, притаманні для традиційного стилю викладання, але сьогодення вимагає доповнити його тьюторством, тобто впровадженням тьюторської технології. За результатами аналізу змісту тьюторської технології у вищій школі, можна зрозуміти, що це нове представлення гуманістичної освіти, і викладач має змогу позиціонувати себе як порадника та організатора такої освіти [2]. Беручи до уваги специфіку освітнього процесу в НАДПСУ, зокрема несення військової служби курсантами паралельно з освітньою діяльністю; пріоритетність військових навчальних дисциплін військово-прикордонної складової. Зважаючи на представлені характеристики, тьюторська технологія у НАДПСУ передбачає виконання таких завдань: педагогічний тьюторський фахівець прикордонний служба

- підтримка майбутнього офіцера-прикордонника у розкритті та реалізації власного потенціалу, замислитися над рівнем власного розвитку;

підтримка у здійсненні науково-дослідної діяльності курсантів;

- сформованість у науково-педагогічних працівників компетентності щодо застосування сучасних освітніх технологій;

- реалізація співпраці курсантів і науково-педагогічних працівників протягом певного періоду часу;

- підтримка зі сторони науково-педагогічних працівників повинна надаватися в освітній діяльності;

- застосування тьюторської технології на основі індивідуальної форми взаємодії між науково-педагогічними працівниками та курсантами;

- здійснення дорадчих, управлінських та допоміжних функцій науково- педагогічними працівниками;

- проведення роботи щодо налагодження та підтримки інформаційної взаємодії між учасниками освітнього процесу;

- здійснення цілеспрямованої роботи науково-педагогічних працівників щодо допомоги у розв'язанні різноманітних конфліктів і проблем у курсантському колективі.

Наведені вище характеристики застосування тьюторської технології в освітній процес НАДПСУ свідчать про те, що вони здебільшого пов'язані із науково-педагогічними працівниками. Ключовим фактором забезпечення технології тьюторства в НАДПСУ є відповідна підготовка науково-педагогічних працівників. Існує потреба у сформованості у науково-педагогічних працівників системи знань з психології, педагогіки щодо індивідуальної роботи з курсантами, навичок для внесення змін у робочих програмах дисциплін, розроблення варіантів індивідуального розвитку курсантів тощо.

На відповідну увагу заслуговують методи, які можна використовувати при реалізації тьюторської технології в НАДПСУ. Зазначені методи можна виокремити на такі: виступають джерелом передачі інформації та джерелом її обробки; відображають логіку передачі інформації. Тому основні методи тьюторської технології можна визначити як: вербальні та невербальні (практичні, наочні); індуктивні (від часткового до узагальненого) і дедуктивні (від загального до часткового); пошук та вирішення проблем. Специфіка вербальних прийомів тьюторської технології полягає у забезпеченні принципу «онлайн tuofly», тобто очного або дистанційного навчання з метою надання курсантам- прикордонникам необхідного обсягу інформації. З-поміж практичних методів, на перший план виходять методи застосування мультимедіа а, отже, створення наочних матеріалів у різних застосунках.

Наступник чинник, про який необхідно згадати - потенціал проблемних методів, до яких слід віднести кейс-технологію, групові курси, тренінги, дискусії, дебати, форуми, конференції, мозковий штурм. В основі проблемного навчання лежить проблема, що є основною рушійною силою навчання. Завдяки проблемному методу можна надавати курсантам-прикордонникам різноманітну інформацію, розвивати абстрактне мислення, структурувати інформацію.

Отже, мета застосування тьюторської технології в НАДПСУ - надання допомоги курсантам у здійсненні продуктивної пізнавальної діяльності у взаємодії із науково-педагогічними працівниками.

У НАДПСУ на рівні бакалавра розроблено освітні програми за низкою спеціальностей: безпека державного кордону, електронні комунікації та робототехніка, психологія, філологія, правоохоронна діяльність, кінологія. В освітньому процесі академії залучено курсантів різного рівня освіти, інтелектуального потенціалу, поглядів, віку, переконань, сімейного статусу тощо. За такої ситуації, НАДПСУ визначає тьюторів кількох рівнів:

- наставники (перший рівень) - це посередники, порадники, помічники (робота їх спрямована на визначення особистих і професійних інтересів, потреб і здібностей курсантів-прикордонників);

- наставники (другий рівень) - виконання ролі експерта, аналітика, дослідника та радника (створення умов щодо зміцнення інтелектуальних ресурсів курсантів);

- наставники (третій рівень) - це управлінці, в першу чергу, які грамотно формують освітню діяльність (діяльність на рівні внутрідержавної та міждержавної взаємодії).

Тьюторська система НАДПСУ враховує специфіку її стратегічної мети та існування низки вимог щодо професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників. За результатами аналізу діяльності науково-педагогічних працівників визначено, що в академії представлений лише перший рівень наставників, оскільки тьюторська технологія ще не в повному обсязі вивчена та втілена у практику.

Інновації в педагогіці, подібні до тьюторства, що передбачають партнерства, є ознакою демократизації освітнього процесу в закладі вищої освіти, тобто надання йому публічності.

Висновки

Тьюторська технологія - це інновація, яку можна розглядати як особливий соціально-освітній механізм. Ця технологія призначена для реалізації індивідуального підходу в освітній діяльності і є фундаментом для здійснення змін в освітній політиці закладу вищої освіти та усіх напрямків його функціонування. Для дієвості у застосуванні тьюторської діяльності важливим є відповідна підготовка науково- педагогічних працівників до тьюторства, визначення їх нормативного статусу та розроблення науково-методичних матеріалів.

Перспективними напрямками наукових досліджень можу стати дослідження зарубіжного досвіду передових країн щодо впровадження тьюторських технологій в освітній процес підготовки майбутніх фахівців, зокрема - сектору безпеки і оборони.

Література

1. Альохін М.М. Тьюторський супровід соціального розвитку учнів початкової ланки приватної школи як інноваційна соціально-педагогічна технологія. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Одеса: ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, 2020. №2(131). С. 87-94.

2. Бойко А.М. Тьютор - якісно вища педагогічна позиція і новий простір духовно-моральної взаємодії. Педагогічні науки. Полтава, 2011. С. 4-10.

3. Настенко Л. Тьюторство як прогресивна технологія індивідуалізації освіти у вищій школі. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. Київ, 2010. С. 259-269.

4. Осадча К.П. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності: автореф. дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2020. 43 с.

5. Слінько Л.А. Тьюторство як технологія супроводу молодих спеціалістів. Інформаційно-методичний посібник управління освіти. 2018. В. 11. С. 37-38.

6. Сучана А.К. Формування ціннісно-смислової готовності до тьюторської діяльності у магістрів гуманітарних спеціальностей: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Кіровоград, 2016. 266 с.

7. Тьюторська діяльність / упорядник С. Вєтров. Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садка. 2017. №23-24. С. 21-69.

8. Швець Т. Тьюторські компетенції, або Чому не кожний вчитель може стати тьютором.

9. Торічний О.В. Теорія і практика формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання. Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ, 2012. 535 с.

10. Ягупов В.В., Свистун В.І. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти / Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2007. Том 71. С. 3-8.

References

1. Alokhin M.M. (2020). Tiutorskyi suprovid sotsialnoho rozvytku uchniv pochatkovoi lanky pryvatnoi shkoly yak innovatsiina sotsialno-pedahohichna tekhnolohiia. [Tutor support of social development of primary school students in a private school as an innovative socio-pedagogical technology]. Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushinsky, 2 (131), 87-94. [in Ukrainian]

2. Boiko, A.M. (2011). Tiutor - yakisno vyshcha pedahohichna pozytsiia i novyi prostir dukhovno-moralnoi vzaiemodii. [A tutor: a higher-quality pedagogical position and a new space of spiritual and moral interaction], Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, (Vol. 2), pp. 4-10. [in Ukrainian]

3. Nastenko, L. (2010). Tiutorstvo yak prohresyvna tekhnolohiia indyvidualizatsii osvity u vyshchii shkoli. [Tutoring as a progressive individualization technology in higher education], Humanitarna osvita v tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh - Humanitarian education in technical higher educational establishments, 21, pp. 259-269.

4. Osadcha, K.P. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv do tiutorskoi diialnosti [Theoretical and methodological framework for vocational training of future teachers as tutors]. Extended abstract of Doctor's thesis. Zaporizhzhia. [in Ukrainian]

5. Slinko, L.A. (2018). Tiutorstvo yak tekhnolohiia suprovodu molodykh spetsialistiv [Tutoring as a support technology of young professionals]. Informatsiino-metodychnyi posibnyk upravlinnia osvity - Information and methodical manual for educational management, (Vol. 11 (87)), pp. 37-38. [in Ukrainian]

6. Suchanu, A.K. (2016). Formuvannia tsinnisno-smyslovoi hotovnosti do tiutorskoi diialnosti u mahistriv humanitarnykh spetsialnostei. Masters of Arts: formation of axiological readiness for tutoring, Candidate's thesis. Kirovohrad. [in Ukrainian]

7. Vietrov, S. (2017). Tiutorska diialnist [Tutoring]. Informatsiinyi zbirnyk dlia dyrektora shkoly ta zaviduvacha dytiachoho sadka - Information kit for school headmasters and heads of kindergartens, 23-24, pp. 21-69. [in Ukrainian]

8. Shvets T. (2018). Tiutorski kompetentsii, abo Chomu ne kozhnyi vchytel mozhe staty tiutorom. [Tutor competencies, or Why not every teacher can become a tutor]

9. Torichny O.V. (2012) Teoriya i praktyka formuvannya viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u protsesi navchannya Theory and practice offormation of military-special competence offuture border guards in the training process. Khmelnytsky: Publishing House of the National Academy of the State Tax Service of Ukraine. 535 p. [in Ukrainian]

10. Yagupov V.V., Svistun V.I. (2007) Kompetentnisnyy pidkhid do pidhotovky fakhivtsiv u systemi vyshchoyi osvity Competence approach to training in the system of higher education / Scientific notes, Pedagogical, psychological sciences and social work. Volume 71. pp. 3-8. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.Ru