Використання інтерактивних форм і методів у процесі формування проєктної компетентності майбутніх учителів технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра технологічної і професійної освіти

Глухівський національний педагогічний університет імені О.Довженка

Використання інтерактивних форм і методів у процесі формування проєктної компетентності майбутніх учителів технологій

Бурчак Станіслав Олександрович

доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Володимир Михайлович, аспірант

Анотація

Публікацію присвячено висвітленню інтерактивних форм і методів, що використовуються в процесі формування проектної компетентності майбутніх учителів технологій, оскільки соціальні запити й сучасний ринок праці вимагають фахівців, що мають високий рівень підготовки до планування, проєктування, вміння оптимально організовувати власну професійну діяльність, сприяють появі в професійній компетентності майбутніх учителів технологій нових конструктів, серед яких вагоме місце відводимо проєктній компетентності.

Також зазначено, що однією з основних цілей сучасної вищої школи є пошук ефективних шляхів формування фахових компетентностей у здобувачів середньої, фахової перед вищої і вищої освіти. Все це викликано новим етапом розвитку освіти, що спонукає до перегляду й модифікації освітніх і освітньо-професійних програм в закладах загальної середньої і вищої освіти, тому метою зазначених закладів є створення сприятливого освітнього середовища, яке б сприяло розвиткові потенціалу здобувачів освіти, розширенню їхніх пізнавальних інтересів, а також позитивній мотивації щодо розвитку їхніх компетентностей.

Окрім того, в статті наведено погляди науковців щодо понять «проєкна компетентність» та шляхи її формування, «інтерактивні форми і методи» тощо. Також досить детально схарактеризовано інтерактивні форми і методи, що автори використовують у процесі формування проектної компетентності майбутніх учителів технологій. Серед яких: творчі проєкти, що є інновацією закладів вищої освіти, являють собою інтегровану форму роботи, що уможливлює здобувачам освіти проявляти себе в діяльності, дещо не звичній і не стандартній для майбутнього вчителя; метод залучення (допомагає роз'яснювати здобувачеві важливість й необхідність виконання науково-дослідницької роботи в закладі вищої освіти); метод мозкового штурму (дозволяє майбутнім учителям технологій вільно висловлювати свої позиції в контексті запропонованої теми); метод евристичних запитань (застосовується для збирання додаткової інформації в умовах вирішення проблемної ситуації або впорядкування вже наявної інформації); метод різнонауко- вого бачення (дозволяє вивчити об'єкт із позицій різних наук).

Зазначено, що побудова моделі цілеспрямованого формування зазначеної компетентності у педагогічних закладах вищої освіти стане однією з подальших розвідок у межах нашого науково-педагогічного дослідження

Ключові слова: проєктна компетентність, інтерактивні форми і методи навчання, педагогічний університет, майбутні учителі технологій, творчі проєкти.

Burchak Stanislav Oleksandrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Technological and Professional Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Glukhiv

Dmytrenko Volodymyr Mykhailovych graduate student of the Department of Technological and Professional Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Glukhiv

USE OF INTERACTIVE FORMS AND METHODS IN THE PROCESS OF FORMING PROJECT COMPETENCE OF FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS

Abstract

The publication is devoted to the coverage of interactive forms and methods used in the process of forming the design competence of future technology teachers, since social demands and the modern labor market require specialists who have a high level of preparation for planning, designing, the ability to optimally organize their own professional activities, contribute to the emergence of professional competence of future teachers of technologies of new designs, among which a significant place is given to project competence.

It is also stated that one of the main goals of a modern higher school is to find effective ways of forming professional competences among students of secondary, professional pre-higher and higher education. All this is caused by a new stage of education development, which prompts the revision and modification of educational and educational-professional programs in institutions of general secondary and higher education, therefore the goal of these institutions is to create a favorable educational environment that would contribute to the development of the potential of education seekers, the expansion of their cognitive interests, as well as positive motivation regarding the development of their competencies.

In addition, the article presents the views of scientists regarding the concepts of «project competence» and the ways of its formation, "interactive forms and methods", etc. Also, the interactive forms and methods that the authors use in the process of forming the project competence of future technology teachers are characterized in sufficient detail. Among them: creative projects, which are an innovation of higher education institutions, represent an integrated form of work that enables students to express themselves in activities that are somewhat unusual and non-standard for a future teacher; the method of involvement (helps to explain to the applicant the importance and necessity of carrying out research work at a higher education institution); brainstorming method (allows future technology teachers to freely express their positions in the context of the proposed topic); the method of heuristic questions (applied to collect additional information in the conditions of solving a problem situation or organizing already available information); the method of multi-scientific vision (allows to study the object from the positions of different sciences).

It is noted that the construction of a model of purposeful formation of the specified competence in pedagogical institutions of higher education will be one of the further explorations within the scope of our scientific and pedagogical research

Keywords: project competence, interactive forms and methods of learning, pedagogical university, future technology teachers, creative projects.

Вступ

Постановка проблеми. Однією з основних цілей сучасної вищої школи є пошук ефективних шляхів формування фахових компетентностей у здобувачів середньої, фахової перед вищої і вищої освіти. Все це викликано новим етапом розвитку освіти, що спонукає до перегляду й модифікації освітніх і освітньо-професійних програм в закладах загальної середньої і вищої освіти.

Метою зазначених закладів є створення сприятливого освітнього середовища, яке б сприяло розвиткові потенціалу здобувачів освіти, розширенню їхніх пізнавальних інтересів, а також позитивній мотивації щодо розвитку їхніх компетентностей.

Сьогодні актуальним також є переформатування процесу професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання й технологій, викликаним упровадженням у закладах загальної середньої освіти проєкту «Нова українська школа».

Учителі трудового навчання й технологій у процесі навчання в закладах вищої освіти мають опанувати освітні компоненти загальної та фахової підготовки, результатом чого є оволодіння ними необхідними компетентностями задля організації освітнього процесу та розвитку чіткого їхнього світогляду щодо професійної діяльності, тобто сформувати й розвинути професійну компетентність. Майбутні педагоги повинні стати професіоналами у своїй справі, мати певний рівень сформованості компетентностей, упевнено володіти педагогічною майстерністю задля успішного формування ключових компетентностей у здобувачів загальної середньої освіти.

Соціальні запити й сучасний ринок праці вимагають фахівців, що мають високий рівень підготовки до планування, проєктування, вміння оптимально організовувати власну професійну діяльність, сприяють появі в професійній компетентності майбутніх учителів технологій нових конструктів, серед яких вагоме місце відводимо проєктній компетентності.

О. Васюк переконана, що «..від ступеня сформованості цієї компетентності залежить успішність майбутнього випускника на ринку праці, який зможе реалізувати себе повною мірою» [2]. Цей факт говорить про те, що проблема формування проєктної компетентності сьогодні є актуальною в закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технології з урахуванням нових вимог освіти в умовах нової української школи висвітлено в працях О. Корця, В. Сидоренка, В. Сташенка, С. Ткачука, О. Торубари, С. Ящука. Формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій в процесі навчання у вищій школі описано в роботах Д. Кірдерова, В. Сташенка, О. Федорової, В. Харламенко.

Науковець О. Торубара акцентує увагу на модернізації змісту освіти та освітнього процесу, спрямованого на підготовку майбутніх вчителів з метою формування у них ключових компетентностей. У зв'язку з цим у професійній підготовці майбутніх вчителів важливо забезпечити їхню готовність до впровадження компетентнісного підходу в освітній процес [6, с. 421].

Побудова освітнього процесу підготовки майбутніх вчителів у закладі вищої освіти повинна розглядати важливу педагогічну проблему - формування ключової проєктної компетентності, як складової професійної компетентності вчителя трудового навчання та технологій [7, с. 278]. Для визначення поняття проєктної компетентності слід урахувати позицію дослідника О. Коберника, що сформована компетентність - це інтегрована особистісна якість людини, що формується на етапі навчання, остаточно оформлюється і розвивається під час практичної діяльності та забезпечує компетентнісний підхід до вирішення професійних завдань [3, с. 67].

Проблемою формування проєктної компетентності у своїх наукових дослідженнях опікалися А.Баранов, О. Касьянов, Т. Парфенова, С. Серякова, Р. Шарафутдинов на ін.

За дослідженнями О. Корець, формування проєктної компетентності у майбутніх вчителів трудового навчання та технологій дозволить їм ефективно застосовувати знання у галузі науки та техніки, а також здійснювати проєктно-технічну діяльність відповідно до галузі освіти «Технології» [4, с. 278].

А. Баранов і Р.Шарафутдинов у своїх наукових працях розглядають інтерактивні методи та форми, що успішно формують проєктну компетентність майбутніх фахівців [2].

Ми поділяємо думку Т.Парфенової, яка визначає проєктну компетентність як складне інтегративне поняття з мотиваційною, управлінською, діяльнісною, когнітивною, емоційно-особистісною, творчою, рефлексивною складовими. У більш вузькому значенні, на думку вченої, проєктна компетентність полягає в здатності розробляти і реалізовувати навчальні, наукові, соціальні та ін. проєкти [7].

Мета статті - схарактеризувати інтерактивні форми і методи навчання, що використовуються в процесі формування проєктної компетентності майбутніх учителів технологій в умовах педагогічного університету.

Виклад основного матеріалу

інтерактивний проєктна компетентність учитель

Проєктом «Нова українська школа» передбачено не надання здобувачам освіти готового навчального матеріалу, а створення умов для їхньої ініціативності, формування і розвиток їхніх ключових компетентностей шляхом активної пізнавальної діяльності, що й спонукає педагогів до упровадження в освітній процес закладів загальної середньої і вищої освіти інтерактивних методів і форм навчання.

Зазначені форми і методи мають певні відмінності в порівнянні з традиційними формами взаємодії педагогів і здобувачів освіти. У процесі застосування інтерактивного навчання спостерігається наступне: зниження активності педагогів і посилення активності здобувачів освіти, а основні завдання педагогічних працівників спрямовуються на створення умов для їхньої ініціативи.

У процесі діалогового навчання здобувачі освіти навчаються мислити критично, розв'язувати складні завдання шляхом аналізу обставин і відповідних фактів, оцінювати альтернативні судження, ухвалювати продуктивні рішення, брати активну участь у диспутах, організовувати спілкування з колегами.

Задля реалізації зазначеного вище на навчальних і позанавчальних заняттях технологій педагоги організовують парні і групові форми роботи, дослідницькі проєкти, ділові ігри, творчі проєкти тощо.

Здобувачі вищої освіти є повноправними учасниками освітнього процесу, а здобутий ними досвід в результаті такої діяльності стає основним джерелом пізнання нового. Педагоги при цьому, як вже зазначалося, не надають готової навчальної інформації, а спонукають майбутніх фахівців до самостійного пошуку й виконують допоміжні функції в освітній діяльності.

Власний досвід використання інтерактивних форм і методів навчання показав, що в здобувачів освіти значно підвищується інтерес до навчальної діяльності; зазначені форми і методи заохочують до активної участі здобувачів в освітньому процесі; підвищується ефективність засвоєння матеріалу; відбувається багатоплановий вплив на здобувачів освіти (у моральній, соціальній, психологічній та ін. сферах); відбувається зворотний зв'язок педагог-здобувач; формуються думки і взаємодія між здобувачами освіти, певні життєві навички, відбуваються зміни в поведінці.

У своїх наукових працях О. Васюк і М.Голєва вказують, що концепція інтерактивного навчання передбачає кілька моделей навчання: 1) пасивна - студент виступає в ролі «об'єкта» навчання (слухає й дивиться); 2) активна - студент виступає «суб'єктом» навчання (самостійна робота, творчі завдання, курсові роботи / проєкти тощо); 3) інтерактивна - взаємодія, рівноправне партнерство. Використання інтерактивної моделі навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових (ділових) ігор,спільне вирішення проблем [2].

І. Мельничук і В. Цибух у своєму дослідження розрізняють неімітаційні та імітаційні технології інтерактивного навчання.

Неімітаційні технології не передбачають побудови моделей досліджуваного явища і діяльності, а в основу імітаційних покладено імітаційно-ігрове моделювання (відтворення в умовах здобуття освіти процесів, що відбуваються в реальному житті [5].

У власному науково-педагогічному дослідженні ви використовуємо низку інтерактивних методів і форм навчання, на характеристиці яких зупинимося детальніше.

Творчі проєкти. Вони є інновацією закладів вищої освіти. Він являє собою інтегровану форму роботи, що уможливлює здобувачам освіти проявляти себе в діяльності, дещо не звичній і не стандартній для майбутнього вчителя (театральне мистецтво, хореографія, вокал, гра на музичних інструментах, робота над костюмами, декораціями, бутафорією тощо). Особливої уваги заслуговує прагнення учасників проєкту до пізнання нового, до творчої участі у створенні кінцевого результату.

Пропонуємо орієнтовні етапи творчого проєкту [1]:

- підготовчий (визначення проблеми дослідження й теми творчого проєкту; визначення цілей і завдань, формулюювання, обгрунтування вибору теми творчого проєкту; відбір оптимальних варіантів розв'язання поставлених завдань; складання плану роботи над проєктом; визначення можливих матеріальних затрат в процесі виконання творчого проєкту);

- конструкторський (опрацювання необхідної для реалізації проєкту інформації з різноманітних джерел; вивчення технології побудови задуманого об'єкту, проведення попередніх розрахунків, вимірів, розв'язування необхідних завдань; розробка потрібної конструкторсько-технологічної документації, підготовка необхідних матеріалів, обладнання, інструментів, підготовка до роботи робочих місць; визначення способу представлення результатів; визначення критеріїв оцінювання кінцевого результу роботи; розподіл завдань і обов'язків між учасниками проєкту, якщо проєкт не є індивідуальним);

- технологічний (процес виготовлення, створення або дослідження об'єкта; проведення дій, що заплановані (опитування, спостереження, експеримент, досліди, виконання технологічних операцій тощо); дотримання правил техніки безпеки під час роботи з устаткуванням та приладами);

- заключний (проведення контролю й оцінки отриманих результатів; економічне й екологічне обґрунтування результатів проєкту; оформлення результатів згідно правил оформлення творчого проєкту; формулювання висновків; відбір форм і методів представлення результатів; проведення захисту власного творчого проєкту та участь в його обговоренні; самооцінка власної діяльності й отриманих результатів, а також оцінка творчого проєкту шляхом обговорення в колективі.

У процесі реалізації авторської моделі цілеспрямованого формування проектної компетентності майбутніх учителів технологій використовуємо творчі проєкти (індивідуальні й групові), під якими розуміємо структуровану спільну діяльність учасників (здобувачів вищої освіти), що підпорядкована певному кінцевому результату, науковим та пізнавальним інтересам учасників проєкту, які мають завчасну домовленість щодо форми презентації власних творчих результатів проєктної діяльності: прес-конференція, випуск збірника доповідей, колективного колажу, журналу, альманаху, перегляд відеофільму, організація і проведення вечора, свята тощо. З цією метою розробляються відповідні сценарії заходів, програми [1].

Під час розробки творчого проєкту в процесі реалізації авторської системи слід дотримуватися думки, що він зазвичай не має чіткої структури. Вона може розвиватися, змінюватися, підпорядковуючись інтересам учасників проєкту.

Виконання зазначених творчих проєктів, представлених в умовах реалізації авторської моделі цілеспрямованого формування проектної компетентності майбутніх учителів технологій, сприяє розвитку естетичного смаку здобувачів освіти, логічного мислення в сфері проєктної діяльності, а також розвиткові їхньої творчості. Окрім того, майбутні фахівці мають можливість самостійно оцінити виконану власну роботу, відчути задоволення від отриманих результатів, які здобули власними зусиллями.

Метод залучення допомагає роз'яснювати здобувачеві важливість й необхідність виконання науково-дослідницької роботи в закладі вищої освіти. Для цього проводилися бесіди з майбутніми учителями, наводилися переконливі факти, приклади випускників - переможців олімпіад, їхній подальший науковий шлях тощо.

Метод мозкового штурму дозволяв майбутнім учителям технологій вільно висловлювати свої позиції (досить часто несподівані та неадекватні) в контексті запропонованої теми. Мозкова атака починається в групі генерації ідей, після чого отримані там пропозиції скеровуються в групу критики, де і проводять відбір цікавих та найбільш перспективних пропозицій, які знову передаються на наступний розгляд у першу групу. Робота повторюється, доки не буде отримано оптимально прийнятний результат, після - настає етап обговорення.

Метод евристичних запитань застосовувався нами для збирання додаткової інформації в умовах вирішення проблемної ситуації або впорядкування вже наявної інформації в процесі розв'язання творчого завдання. Застосування метод набув на лабораторних заняттях, у роботі наукового гуртка, під час створення творчих проєктів тощо.

Метод різнонаукового бачення дозволяє вивчити об'єкт із позицій різних наук. Нерідко під час обговорення результатів дослідження майбутній педагог використовує не лише знання з конкретної дисципліни, а й з охоплює цілий ряд наук (у науках технологічного циклу для цього є значні можливості) [1].

Зауважимо, що запропоновані форми і методи не вичерпують усіх можливостей застосування інтерактивну в процесі формування проєктної компетентності майбутніх учителів технологій.

Висновки

Отже, використання наведених інтерактивних форм і методів навчання в процесі формування проєктної компетентності майбутніх учителів трудового навчання і технологій, як показали результати експерименту, позитивно впливатиме на результат, а побудову моделі цілеспрямованого формування зазначеної компетентності у педагогічних закладах вищої освіти ми вбачаємо як подальші розвідки в межах нашого науково-педагогічного дослідження.

Література

1. Бурчак С. О., Бурчак Л. В. Творчий розвиток майбутніх педагогів: теоретичний аспект: навчальний посібник / за ред. проф. В. П. Курок. Суми: Ельдорадо, 2021. 244 с.

2. Васюк О., Голєва М. Формування проєктної компетентності майбутніх менеджерів за допомогою інтерактивних форм та методів навчання. Український педагогічний журнал. 2021. № 4. С. 165-170.

3. Компетентнісний підхід у професійній підготовці майбутніх учителів технологій: колективна монографія / авт. кол.: А. М. Гедзик, О. М. Коберник, С. І. Ткачук, С. М. Ящук [та ін.]. Умань: «Сочінський М. М.», 2017. 280 с.

4. Корець О. М. Роль фізико-математичних дисциплін у формуванні технічної компетентності майбутніх учителів технологій. Збірник наукових працьКам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, 20, 2014. С. 277-279.

5. Мельничук, І. В., Цибух, Л. М. (2017). Використання інноваційних методів під час роботи із студентами психологами. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. (V, 58). 71-72

6. Торубара О. М. Особливості професійної підготовки майбутніх учителів в умовах сьогодення. Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 15, 2017. С. 418-425

7. Федорова О. В. Технологічна компетентність як предметна компетентність вчителя трудового навчання та технологій. The VIII International Science Conference «Problems and tasks of modernity and approaches to their solution», Tokyo, Japan, 2021. С. 169-173

References

1. Burchak S. O., Burchak L. V. (2021) Tvorchyi rozvytok maibutnikh pedahohiv: teoretychnyi aspekt: navchalnyi posibnyk. [Creative development of future teachers: theoretical aspect: study guide] / za zah. red. prof. V. P. Kurok. Sumy: Eldorado. 244 p. [in Ukrainian].

2. Vasiuk O., Holieva M. (2021) Formuvannia proiektnoi kompetentnosti maibutnikh menedzheriv za dopomohoiu interaktyvnykh form ta metodiv navchannia [Formation ofproject competence offuture managers using interactive forms and training methods], Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. 2021. 4. Pp. 165-170. [in Ukrainian].

3. Kompetentnisnyi pidkhid u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv tekhnolohii: kolektyvna monohrafiia [Competency approach in professional training of future technology teachers: collective monograph] / avt. kol.: A. M. Hedzyk, O. M. Kobernyk, S. I. Tkachuk, S. M. Yashchuk [ta in.]. Uman: «Sochinskyi M. M.», 2017. 280 p. [in Ukrainian].

4. Korets O. M. (2014) Rol fizyko-matematychnykh dystsyplin u formuvanni tekhnichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [The role of physical and mathematical disciplines in the formation of technical competence of future technology teachers]. Zbirnyk naukovykh pratsKamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu im. Ivana Ohiienka, 20, Pp. 277-279. [in Ukrainian].

5. Mel'ny'chuk, I. V., Cy'bux, L. M. (2017). Vy' kory' stannya innovacijny'x metodiv pid chas roboty' iz studentamy'-psy'xologamy'. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. V, 58. Pp.71-72. [in Ukrainian].

6. Torubara O. M. (2017) Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv v umovakh sohodennia [Peculiarities of professional training of future teachers in today's conditions]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia: zb. nauk. pr. Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny, 15. Pp. 418-425. [in Ukrainian].

7. Fedorova O. V. (2021) Tekhnolohichna kompetentnist yak predmetna kompetentnist vchytelia trudovoho navchannia ta tekhnolohii [Technological competence as a subject competence of a teacher of labor education and technology]. The VIII International Science Conference “Problems and tasks of modernity and approaches to their solution”, Tokyo, Japan. Pp. 169-173. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru