Методологія та методи дисертаційного дослідження з проблем розвитку професійної компетентностінауково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Воєнна академії імені Євгенія Березняка

Методологія та методи дисертаційного дослідження з проблем розвитку професійної компетентностінауково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів

Мамчур Костянтин Васильович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов



Анотація

У статті досліджено методологію та методи дисертаційного дослідження з проблем розвитку професійної компетентності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів. Основною метою роботи є аналіз етапів та методів, які використовувалися для досягнення цієї мети. У статті наведено огляд широкого спектру емпіричних та теоретичних методів, включаючи спостереження, порівняння, вимірювання, оцінювання та експеримент. Спостереження використовувалося для вивчення стану професійного розвитку викладачів до і після впровадження експериментальної методики. Порівняння допомагало зіставити результати педагогічних досягнень викладачів за традиційною та експериментальною методиками. Експериментальні методи слугували для перевірки обґрунтованості теоретичних положень та ефективності запропонованої методики. військовий навчальний компетентність

На теоретичному рівні застосовувалися такі методи, як аналіз і синтез, класифікація, систематизація та узагальнення, абстрагування та конкретизація, індукція та дедукція, моделювання. Аналіз і синтез використовувалися для вивчення наукових джерел та спеціальної літератури, з метою встановлення зв'язків і закономірностей професійної компетентності науково-педагогічних працівників як складного педагогічного явища. Класифікація, систематизація та узагальнення сприяли впорядкуванню отриманих даних та формуванню висновків. Метод абстрагування та конкретизації був застосований для визначення базових понять дослідження. Індукція та дедукція допомагали виводити судження щодо компонентів об'єкта дослідження. Моделювання використовувалося для відтворення реальних умов професійної діяльності у навчальному процесі.

Висновки дослідження базуються на комплексному використанні зазначених методів, що дозволило всебічно оцінити ефективність запропонованої методики та її вплив на професійний розвиток викладачів. Це дослідження підкреслює важливість взаємодії різних підходів та методів для підвищення якості педагогічної діяльності у сфері безпеки і оборони.

Ключові слова: професійна компетентність, науково-педагогічні працівники, військова освіта, методологія дослідження, емпіричні методи, теоретичні методи, спостереження, порівняння, експеримент.



Mamchur Kostiantyn Vasylovych PhD in Education, Associate Professor, associate professor of foreign languages department, Evgenii Berezniak Military Academy

METHODOLOGY AND METHODS OF DISSERTATION RESEARCH ON THE PROBLEMS OF HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS' FACULTY MEMBERS' PROFESSIONAL COMPETENCE DEVELOPMENT

Abstract

The article explores the methodology and methods of dissertation research on the issues of professional competence development among scientific and pedagogical staff in higher military educational institutions. The primary aim of the study is to analyze the stages and methods used to achieve this goal. The article provides an overview of a wide range of empirical and theoretical methods, including observation, comparison, measurement, evaluation, and experiment. Observation was used to study the state of professional development of instructors before and after the implementation of the experimental methodology. Comparison helped to juxtapose the results of pedagogical achievements of instructors using traditional and experimental methodologies. Experimental methods served to verify the validity of theoretical propositions and the effectiveness of the proposed methodology.

At the theoretical level, methods such as analysis and synthesis, classification, systematization and generalization, abstraction and concretization, induction and deduction, and modeling were applied. Analysis and synthesis were used to study scientific sources and specialized literature to establish the connections and patterns of professional competence of scientific and pedagogical staff as a complex pedagogical phenomenon. Classification, systematization, and generalization facilitated the organization of obtained data and the formation of conclusions. The method of abstraction and concretization was applied to define the basic concepts of the research. Induction and deduction helped to derive judgments about the components of the research object. Modeling was used to reproduce the real conditions of professional activity in the educational process.

The conclusions of the study are based on the comprehensive use of the mentioned methods, which allowed for a thorough assessment of the effectiveness of the proposed methodology and its impact on the professional development of instructors. This study emphasizes the importance of the interaction of various approaches and methods to enhance the quality of pedagogical activities in the field of security and defense.

Keywords: professional competence, scientific and pedagogical staff, military education, research methodology, empirical methods, theoretical methods, observation, comparison, experiment.



Постановка проблеми. Широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України стала каталізатором змін у всіх сферах сектору безпеки і оборони держави. Військова освіта звичайно ж не залишилася осторонь цього процесу, оскільки в нинішніх умовах зростає запит держави на підвищення якості освіти офіцерського складу сектору безпеки і оборони України. Війна привернула увагу до критичної потреби в оцінці ефективності підготовки військових кадрів та переосмисленні підходів до їх підготовки. Водночас у зв'язку з посиленням співпраці з НАТО та прагненням нашої держави до інтеграції з Європейським Союзом перед військовою освітою стоїть завдання адаптації до європейських стандартів, норм і практик. Додаткові труднощі виникають через перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО. Це передбачає не лише модернізацію озброєння і техніки, а й перегляд підходів до військової освіти на всіх рівнях. Це насамперед потребує глибокого аналізу європейських педагогічних методик, організаційних принципів і досвіду практичного навчання військових. У контексті впровадження в секторі безпеки та оборони України стандартів і процедур НАТО розроблено Концепцію трансформації системи військової освіти, в якій визначено завдання щодо застосування нових підходів до формування структури і змісту системи військової освіти, підвищення її якості [1].

До критеріїв якості вищої освіти серед інших відноситься забезпеченість освітнього процесу кваліфікованими науково-педагогічними працівниками (НПП). Питанням професійної компетентності та її розвитку в НПП закладів вищої освіти (ЗВО), зокрема військових, приділяється чимало уваги: запроваджено ліцензійні умови провадження освітньої діяльності [2], затверджено професійний стандарт на групу професій “Викладачі закладів вищої освіти” [3], визначено вимоги до підвищення кваліфікації НПП [4]. Крім того, підготовка викладачів для ВВНЗ відбувається в рамках реалізації програми НАТО DEEP-Ukraine (Defence Education Enhancement Program) щодо розбудови інституційної спроможності вищих військових навчальних закладів та Комплексного пакету допомоги НАТО Україні [5].

Одним із напрямів удосконалення професійної компетентності НПП вищих військових навчальних закладів є підвищення рівня наукового забезпечення такої підготовки, а саме здійснення дисертаційних досліджень з проблем розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки вітчизняними науковцями проведено низку дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів кандидата педагогічних та психологічних наук (С. Толочко [6], Бабакіна О. [7]), які суттєво сприяли покращенню педагогічної майстерності викладачів ВВНЗ. Іншими науковцями досить ґрунтовно досліджені основні проблеми проведення дисертаційних досліджень в галузі педагогічних наук, зокрема підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних кадрів сектору безпеки і оборони України (С. Полторак, С. Домбровська, Г. Пєвцов, С. Сідченко, К. Хударковський, С. Залкін [8], В. Кива [9]). Проте, питання методології та методів наукових досліджень з проблем розвитку професійної компетентності НПП вищих військових навчальних закладів залишилися поза їх увагою.

Мета статті - викласти етапи та хід проведення дисертаційного дослідження з теорії та практики розвитку професійної компетентності науково-педагогічних працівників ВВНЗ, а також проаналізувати основні методи, які використовувалися для його проведення.

Виклад основного матеріалу. Дисертаційне дослідження з теоретико-методологічних засад розвитку професійної компетентності (ПК) науково-педагогічних працівників ВВНЗ проводилося як частина загального дослідження в галузі педагогіки, яке С. Гончаренко визначає як процес та результат наукової діяльності, спрямований вивчення освітніх процесів і явищ, їх структури та механізмів, розробку нових педагогічних концепцій, теорій, методик і технологій, які сприяють розвитку освітньої системи та підвищенню якості освіти, зокрема їх змісту, принципів, організаційних методів та прийомів” [10, с. 23]. Дослідження ґрунтується на теорії пізнання (гносеології), яка є “філософським вчення про закономірності, можливості і межі пізнання, відношення знання (відчуттів, уявлень, понять) до об'єктивної реальності, яке досліджує ступінь та форми пізнання, умови й критерії його достовірності та істинності” [11 ,с. 303].

Проведене нами дослідження здійснювалося з дотриманням головної методологічної вимоги, яка висувається до будь-якої наукової роботи і полягає в забезпеченні єдності його атрибутивної (науковий апарат) та субстанціальної (змістовної) складової [12, с. 54]. Науковий апарат включає методологію дослідження, інструменти, методи збору даних, аналізу та інтерпретації результатів та забезпечує структуру і організацію дослідження, робить його систематичним і послідовним. А змістовна складова (фактичний зміст дослідження, його тема, предмет, об'єкт, результати та висновки) відображає наукові знання, які були отримані під час дослідження, та їх практичне значення.

Опираючись на логіку наукового дослідження, відповідно до його мети і завдань, а також вимог до технології дослідження, запропонованих О. Клименюком [13, с. 15-17] виділено його три етапи.

На аналітико-пошуковому етапі було розроблено теоретичні передумови дисертаційного дослідження. Вони передбачали ознайомлення з проблемою розвитку ПК НПП вищого військового навчального закладу. На цьому етапі проаналізовано досягнення вітчизняної і зарубіжної методики набуття та розвитку педагогічної майстерності в історичному розрізі, проведено діагностування наявної практики професійного розвитку НПП у ВВНЗ та закладах вищої військової освіти зарубіжних країн. Анкетування випускників навчального закладу та НПП було проведено як частина констатувального експерименту, який тривав на подальших етапах дослідження. Поглиблено знання про об'єкт дослідження, а також описано його методологію. Велику увагу на цьому етапі приділено конструюванню логіки дослідження, опираючись на принцип моделювання кінцевого результату й уявлення про ті частини дослідження, які можуть забезпечувати його досягнення.

Ознайомлення з проблемою дослідження відбувалося на основі аналізу педагогічної, психологічної та філософської літератури, керівних документів з питань організації і забезпечення підготовки у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Вивчався та узагальнювався вітчизняний і зарубіжний досвід підготовки військових фахівців та фахівців у сфері охорони державного кордону, правоохоронних органів тощо. Були проведено окремі етапи констатувального експерименту, а саме: анкетування випускників ВВНЗ для визначення проблемних питань та основних напрямів удосконалення наявної системи військової освіти з метою визначення стану її інформаційно-методичного забезпечення, якості викладання тощо.

Аналіз показав, що традиційна система професійного розвитку НПП не відповідає сучасним вимогам до підготовки сучасних військових фахівців та не дає можливості повною мірою та якісно виконувати НПП завдання за призначенням. У зв'язку з цим постала складна науково-педагогічна проблема галузевого характеру, для розв'язання якої необхідно обґрунтувати та експериментально перевірити методологічні, теоретичні і методичні основ розвитку ПК викладачів ВВНЗ з урахуванням сучасних тенденцій у системі вищої освіти, вищої військової освіти України та провідних країн світу, специфіки їх фахової роботи як екстремального виду діяльності.

У формулюванні мети дослідження ми враховували такі важливі чинники, як “суспільну корисність кінцевого результату, віднесену до об'єкта дослідження, і шлях досягнення кінцевого результату з вказівкою на його конкретну користь, віднесену до предмета дослідження” [13, с. 138]. Таким чином, мету нашого дослідження було сформульовано як підвищення ефективності розвитку ПК викладчів ВВНЗ шляхом обґрунтування її методологічних, теоретичних і методичних основ та їх експериментальної перевірки.

Важливим елементом, який було сформульовано на цьому етапі дослідження, є його гіпотеза, яка визначається як “обґрунтоване передбачення про те, як, яким чином і за рахунок чого можна отримати науковий результат” [12, с. 65]. Це стало можливим після ретельного вивчення об'єкта дослідження, особливо його стану в теорії і практиці на момент дослідження. Під час розроблення гіпотези нашого дослідження ми керувалися класифікацією Дж. Френкеля, Н. Воллена та Г. Хайн, які поділяють гіпотези на такі види: описову, пояснювальну і прогностичну. Так, “описова гіпотеза передбачає описання причин і можливих наслідків явищ, які вивчаються” [14, с. 83]; “у пояснювальній гіпотезі подано роз'яснення можливих результатів, а також охарактеризовано умови, за яких результати обов'язково будуть реалізовані” [14, с. 83]. “У прогностичній гіпотезі, на думку Дж. Френкеля, робиться припущення про можливий позитивний розвиток процесу та явища, про труднощі і небезпеки, які можуть виникнути на практиці при реалізації провідних ідей дослідження” [14, с. 84]. Ми вважали за необхідне об'єднати всі три елементи в гіпотезі нашого дослідження. Так, перша частина гіпотези є описовою (“Ефективність розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ може бути суттєво підвищена, якщо така підготовка буде ґрунтуватися на методологічних, теоретичних і методичних основах, в яких враховано специфіку майбутньої фахової діяльності співробітників суктору безпеки і оборони та їх фахової підготовки у відповідних ВВНЗ”), друга - пояснювальною - відповідати принципам синергетичного, суб'єктно-діяльнісного, компетентнісного підходів; забезпечувати диференціацію та індивідуалізацію в ході реалізації освітнього процесу”, а третя - прогностичною - “...що позитивно впливатиме на виконання ними (НПП) своїх фахових завдань і сприятиме поліпшенню забезпечення національної безпеки і оборони України”.

Крім того, важливо визначити основний задум дослідження, який відображено в його концепції і розглядається нами на методологічному, теоретичному та практичному рівнях. Важливим елементом цього етапу було визначення наукової новизни результатів дослідження, викладаючи які, показано їх відмінність від вже наявних і вказано на ступінь їх новизни. Взагалі ступінь новизни нашого дослідження характеризується таким показником, як “нова наукова ідея в рамках відомої наукової концепції” [15, с. 67].

Разом з тим у дослідженні визначено вірогідність одержаних результатів, яка забезпечується обґрунтованістю та достовірністю вищевказаних наукових положень, висновків і рекомендацій, завдяки їх підтвердженню за допомогою різних методів дослідження, наявності чіткої методологічної основи, поєднанню кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних і експериментальних даних, походження ідеї дослідження з аналізу практики та досвіду розвитку ПК викладачів ВВНЗ.

Урахування сучасного світового і вітчизняного досвіду педагогіки вищої школи, результатів аналізу практики та стану розвиненості ПК НПП у ВВНЗ і зарубіжних закладах вищої військової освіти, досягнень сучасної педагогіки, психології та інших суміжних наук дозволили нам проаналізувати методологію нашого дослідження та визначити його основні методи. Вищеописані методи і ґрунтувалися на наукових і методичних посібниках і рекомендаціях, а також нормативних документах щодо організації і проведення наукових досліджень.

Цей етап завершився усвідомленням теорії та практики розвитку ПК викладачів ВВНЗ як складної науково-педагогічної проблеми, яка потребує розв'язання. Зокрема, перед нами постали проблеми методологічного, теоретичного і методичного характеру, а також експериментальної перевірки ефективності методики розвитку ПК НПП. Крім того, необхідно було підготувати сучасні методичні рекомендації, які були б формою практичної реалізації теорії та методики розвитку ПК НПП.

На теоретико-методологічному та експериментальному етапі було безпосередньо обґрунтовано методологічні, теоретичні та методичні основи дисертаційного дослідження. Визначено мету, розроблено програму і методику експерименту, здійснено безпосереднє його проведення.

Методологічні основи відображають різноманіття наукових теорій і підходів, які пов'язані і взаємодіють між собою. Серед їх великої кількості нами визначено синергетичний, суб'єктно-діяльнісний і компетент- нісний підходи як такі, що найбільш глибоко відображають сутність розвитку ПК викладачів ВВНЗ як складного педагогічного явища.

Так, завдяки суб'єктно-діяльнісному підходу є змога відобразити ідею про НПП ВВНЗ як творчу, ініціативну, активну особистість - справжнього суб'єкта професійної педагогічної та фахової діяльності. Компетентнісний підхід забезпечує розвиток у НПП професійної компетентності як складного інтегрального, інтелектуального, фахового і особистісного утворення, яке характеризується міжпредметністю та надпредметністю, багатофункціональністю, орієнтованістю на практику, соціальністю, багатовимірністю та динамічністю, що повністю відповідає сутності і характеру професійної педагогічної діяльності НПП, залучених до підготовки майбутніх військових фахівців. Синергетичний підхід базується на ідеї, що різні елементи системи взаємодіють між собою, створюючи нові властивості і якості, які не можна звести до суми властивостей окремих елементів. У контексті розвитку ПК науково-педагогічних працівників ВВНЗ цей підхід підкреслює важливість взаємодії між:

різними дисциплінами та підходами, що дозволяє створювати міждисциплінарні знання та навички;

викладачами та здобувачами вищої освіти, що стимулює активне навчання та творчий підхід до вирішення спочатку квазіпро- фесійних, а в подальшому реальних фахових завдань;

теоретичними знаннями та практичними компетентностями, що забезпечує цілісність і застосовність навчання. Синергетичний підхід також сприяє адаптивності та гнучкості системи освіти, дозволяючи їй ефективно реагувати на зміни в сучасному світі, виклики і загрози національній безпеці України.

Під час розроблення змісту ПК НПП запропоновано його структуру з компонентів, які зумовлені специфікою освітньої діяльності викладачів у ВВНЗ. Обґрунтовуючи принципи ПК НПП, ми виходили з базових положень, на основі яких ґрунтується така підготовка.

Запропоновані теоретичні та методичні положення потребували обґрунтування та експериментальної перевірки. Експеримент тривав протягом чотирьох років, оскільки його необхідно проводити у стандартних умовах у контрольній та експериментальній групах. Треба було витримати всі параметри, включаючи й часові, для отримання найбільш достовірних та об'єктивних даних, а також усунення чинників, які могли б негативно вплинути на кінцевий результат. При цьому ми керувалися основними положеннями та рекомендаціями щодо проведення експериментальних досліджень.

Підготовча частина експерименту передбачала визначення мети та розроблення програми дослідження; пошук і вибір методів, прийомів, способів і засобів реалізації пунктів програми (розроблення методики експерименту).

Програма експерименту є за своєю сутністю “укрупненим планом, у якому зазначено послідовність і зміст дій, що виконуються під час експериментального дослідження” [12 с. 217]. Кожний пункт програми відображає сутність того етапу експериментального дослідження, яке проводиться, а також вказує на головний чинник або наслідок, що вивчається. У розробленій нами програмі експериментального дослідження пункти подані у найбільш раціональній послідовності процедур експерименту, включаючи ті його етапи, які були проведені на початку дослідження і передбачали з'ясування стану ПК викладачів ВВНЗ. Під час цього етапу розроблено теоретичні і методичні основи ПК НПП, а також отримано статистичні дані у ході експерименту, які необхідно було обробити та узагальнити.

На завершально-узагальнювальному етапі було систематизавано та узагальнено результати, отримані в процесі теоретичного аналізу та експериментальної роботи, проведено статистичне оброблення отриманих даних, викладено основні напрями впровадження результатів у практику розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ та сформульовано загальні висновки дослідження. Основну увагу зосереджено на оформленні наукової роботи, її публікації та захисту дисертації.

Реалізація дисертаційного дослідження стала можливою завдяки застосуванню загальних та спеціальні методів дослідження на емпіричному та теоретичному рівнях.

Емпіричні методи, застосовані у дослідженні, включали спостереження, порівняння, вимірювання, оцінювання та експеримент. Спостереження здійснювалося для аналізу стану професійного розвитку НПП вищих військових навчальних закладів до і після впровадження експериментальної методики. Порівняння дозволяло зіставити результати педагогічних досягнень викладачів, які працювали за традиційною та експериментальною методикою, а також аналізувати дані письмового опитування щодо рівня розвитку професійної компетентності викладачів у секторі безпеки і оборони. Вимірювання та оцінювання використовувалися для визначення якості інформаційно- методичного забезпечення освітнього процесу та рівнів розвитку методичної компетентності викладачів у контрольній та експериментальній групах. Експериментальні методи слугували для перевірки обґрунтованості теоретичних положень та ефективності розробленої методики розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ.

На теоретичному рівні застосовувалися такі методи, як аналіз і синтез, які використовувалися для вивчення наукових джерел і спеціальної літератури з досліджуваної проблеми, з метою встановлення зв'язків і закономірностей професійної компетентності НПП як складного педагогічного явища, а також дослідження його історичного розвитку. Класифікація, систематизація та узагальнення сприяли упорядкуванню отриманих даних і формуванню висновків на різних етапах дослідження. Метод абстрагування та конкретизації був застосований для визначення базових понять дисертаційного дослідження. Індукція та дедукція дозволяли виводити судження щодо компонентів об'єкта дослідження, переходячи від часткового до загального і навпаки. Моделювання використовувалося для відтворення у навчальному процесі реальних умов професійної діяльності, враховуючи індивідуально-психологічні особливості НПП та рівень розвитку їх емоційного інтелекту. Цей комплекс емпіричних та теоретичних методів дозволив всебічно оцінити ефективність експериментальної методики та її вплив на професійний розвиток викладачів. Він забезпечив глибоке розуміння різних аспектів розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ, що є важливим для підвищення якості педагогічної діяльності у сфері безпеки і оборони.

Ураховуючи специфіку педагогічних та методичних досліджень, були застосовані спеціалізовані методи, що охоплюють бесіду, анкетування, тестування, вивчення і аналіз продуктів діяльності, вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду, узагальнення незалежних характеристик, педагогічний консиліум та математичну обробку даних. Бесіда використовувалася для глибокого аналізу досліджуваного явища, а також для отримання, підтвердження чи спростування даних щодо ефективності запропонованої методики. Анкетування дозволяло виявити проблеми та недоліки існуючої системи професійного розвитку НПП вищих військових навчальних закладів і оцінити її покращення після застосування нової методики. Тестування було спрямоване на перевірку досягнень викладачів, діагностику їх готовності до підготовки майбутніх фахівців у сфері безпеки та оборони, а також виявлення їх індивідуально-психологічних особливостей.

Вивчення та аналіз продуктів діяльності підтверджували ефективність методики, виявляли її проблеми та досягнення. Аналіз та узагальнення педагогічного досвіду мали на меті впровадження в практику професійного розвитку НПП сучасних досягнень світової та вітчизняної методики, а також досвіду окремих новаторів-педагогів. Узагальнення незалежних характеристик дозволяло підтвердити ефективність методики через виявлення професійно важливих якостей НПП, відображених у характеристиках та відгуках. Педагогічний консиліум слугував для визначення ставлення НПП до нової методики, більш глибокого вивчення та оцінки результатів її застосування. Нарешті, математична обробка даних забезпечувала проведення статистичних розрахунків, необхідних для перевірки ефективності методики розвитку професійної компетентності НПП ВВНЗ. Цей комплекс методів дозволив всебічно оцінити ефективність запропонованої методики та її вплив на професійний розвиток викладачів.



Висновки

Методологія дисертаційного дослідження з проблем розвитку професійної компетентності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів включає три основні етапи. Перший етап передбачає виявлення та формулювання проблеми дослідження, що є критично важливим для подальшого наукового аналізу. Другий етап присвячений розробці наукового апарату, включаючи методи та інструменти, що використовуються для збору та обробки даних. На третьому етапі здійснюється обґрунтування та експериментальна перевірка основних результатів дослідження, що потім обробляються, публікуються та впроваджуються в практику педагогічної діяльності.

Для реалізації дослідження було використано комплекс загальних та спеціальних методів, таких як анкетування, спостереження, експериментальний метод та статистичний аналіз. Описана методологія та використані методи дали змогу найбільш ефективно визначити та вивчити проблему дослідження, що підтверджується отриманими експериментальними даними та їх практичним застосуванням у навчальному процесі. Цей підхід забезпечує системний та всебічний аналіз проблеми, що сприяє підвищенню рівня професійної компетентності науково-педагогічних працівників та вдосконаленню навчального процесу у військових навчальних закладах.



Література

Про трансформацію системи військової освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 р. № 1410. Дата оновлення : 04.01.2023. URL : https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1410-97-H#Text. (дата звернення : 10.02.2024).

Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187. Дата оновлення : 20.06.2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-п#Text (дата звернення : 10.02.2024).

Про затвердження професійного стандарту на групу професій “Викладачі закладів вищої освіти” : наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.03.2021 р. № 610. URL : https://osvita.ua/doc/files/news/ 819/81950/610_Vikladachi_zakladiv_vishoyi_osviti.pdf. (дата звернення : 10.02.2024).

Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 800р. Дата оновлення : 31.12.2019. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-п#Text. (дата звернення : 10.02.2024).

Defence Education Enhancement Programme. URL : https://www.nato.int/cps/ en/natohq/topics_139182.htm. (дата звернення : 10.02.2024).

Толочко С. В. Теоретичні й методичні засади формування науково- методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2019. 574 с. URL: https://npu.edu.ua/ images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.01/dis_Tolochko.pdf (дата звернення: 16.05.2024).

Бабакіна О. О. Розвиток системи підвищення кваліфікації науково- педагогічних працівників закладів вищої освіти України останньої чверті ХХ - початку ХХІ століття : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. Старобільськ, 2021. 715 с. URL : http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/7861/Babakina.pdf? sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 16.05.2024).

Реформування вищої військової освіти: державно-управлінський аспект: Монографія / С.Полторак, С. Домбровська, Г. Певцов, та інші: 2017. 294 с.

Кива В. Ю. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності викладачів системи військової освіти у процесі дистанційного навчання : thesis. 2020. URL: http://lib.iitta.gov.ua/722135/1/Дисертація_Киви_В.Ю..pdf (дата звернення: 16.05.2024).

Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. К.- Вінниця : ТОВ фірма “Планер”, 2010. 308 с.

Філософія : навч. посіб. / Л. В. Губерський [та ін.] ; за ред. д-ра філософ. наук, проф. І. Ф. Надольного. 7-е вид., стер. К. : Вікар, 2010. 455 с.

Клименюк О.В. Атрибутативне і субстанціональне в науковій праці. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. 2005. Вип. 13 (серія: Філософія). С. 53-62.

Клименюк О. Технологія наукового дослідження: авторський підручник. К.-Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2006. 308 с.

Fraenkel J., Wallen N., Hyun H. How to Design and Evaluate Research in Education. 8th Ed. New York : McGraw-Hill, 2012. 710 p.

Каламбет С. Методолія наукових досліджень: Навч. посіб. Дн-вськ: Вид-во Маковецький, 2015. 191 с.



References

Pro transformatsiiu systemy viiskovoi osvity : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 15.12.1997 r. № 1410. [On the transformation of the military education system: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 15, 1997, No. 1410. Date of update: 04.01.2023]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1410-97-п#Text. (accessed: 02/10/2024). [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia osvitn'oi diial'nosti : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30.12.2015 r. № 1187. [On the approval of the Licensing conditions for conducting educational activities: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 30, 2015, No. 1187. Date of update: 06/20/2021]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-п#Text. (accessed: 02/10/2024). [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu na hrupu profesii “Vykladachi zakladiv vyshchoi osvity” : nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy vid 23.03.2021 r. № 610. [On the approval of the professional standard for the group of professions “Faculty staff of higher education institutions”: order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine dated 03/23/2021 No. 610]. URL: https://osvita.ua/doc/files/news /819/81950/610_Vikladachi_ zakladiv_vishoyi_osviti.pdf. (accessed: 02/10/2024). [in Ukrainian].

Deiaki pytannia pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh i naukovo- pedahohichnykh pratsivnykiv : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.08.2019 r. № 800r [Some issues of improving the qualifications of research fellows and faculty staff: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 21, 2019 No. 800 Date of update: 31.12.2019]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019- п#Text. (accessed: 02/10/2024). [in Ukrainian].

Defence Education Enhancement Programme. URL : https://www.nato.int/cps/ en/natohq/topics_139182.htm. (accessed: 10.02.2024).

Tolochko, S. (2019). Teoretychni y metodychni zasady formuvannia naukovo- metodychnoi kompetentnosti vykladachiv u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Theoretical and Methodological Foundations for the Formation of Scientific- Methodological Competence of Teachers in the System of Postgraduate Pedagogical Education]: Dr. of Ped. Sci. Dissertation: 13.00.04. Kyiv, 2019. 574 p. URL: https://npu.edu.ua/ images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.01/dis_Tolochko.pdf (accessed on 16.05.2024). [in Ukrainian].

Babakina, O. (2021). Rozvytok systemy pidvyshchennia kvalifikatsii naukovo- pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv vyshchoi osvity Ukrainy ostannoi chverti XX - pochatku XXI stolittia. [Development of the system of professional development of scientific and pedagogical workers in higher education institutions of Ukraine in the last quarter of the 20th - beginning of the 21st century]: Dr. of Ped. Sci. Dissertation: 13.00.01. Starobilsk, 2021. 715 p. URL : http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui /bitstream/ handle/123456789/7861/Babakina.pdf?sequence=1&isAllowed=y (accessed on 16.05.2024). [in Ukrainian].

Poltorak S., Dombrovska S., Pevtsov H. et al. (2017). Reformuvannia vyshchoi viiskovoi osvity: derzhavno-upravlinskyi aspekt. [Reforming Higher Military Education: The Public Administration Aspect]: Monograph. Kyiv, MoD: 2017. 294 p. [in Ukrainian].

Kyva, V. (2020). Rozvytok informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vykladachiv systemy viiskovoi osvity u protsesi dystantsiinoho navchannia [Development of Information and Communication Competence of Teachers in the Military Education System in the Process of Distance Learning]: Thesis. 2020. URL: http://lib.iitta.gov.ua/722135/1/ Дисертація_Киви_В.Ю..pdf (accessed on 16.05.2024). [in Ukrainian].

Honcharenko, S. (2010). Pedahohichni doslidzhennia: Metodolohichni porady molodym naukovtsiam. [Pedagogical Research: Methodological Advice for Young Scientists]. Kyiv.- Vinnytsia: TOV Firma "Planer", 2010. 308 p. [in Ukrainian].

Huberskyi, L (2010). Filosofiia [Philosophy]: Textbook / L.V. Huberskyi [et al.]; edited by Prof. I. Nadolnyi. 7th ed. Kyiv.: Vikar, 2010. 455 p. [in Ukrainian].

Klymeniuk, O.(2005). Atrybutatyvne i substantsionalne v naukovii pratsi. [Attributive and Substantial in Scientific Work]. Scientific notes of Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University. 2005. Issue 13 (series: Philosophy). P. 53-62. [in Ukrainian].

Klymeniuk, O. (2006). Tekhnolohiia naukovoho doslidzhennia. [Technology of Scientific Research]: Author's Textbook. Kyiv-Nizhyn: TOV "Vydavnytstvo "Aspekt- Polihraf, 2006. 308 p. [in Ukrainian].

Fraenkel J., Wallen N., Hyun H. How to Design and Evaluate Research in Education. 8th Ed. New York: McGraw-Hill, 2012. 710 p.

Kalambet, S. (2015). Metodoliia naukovykh doslidzhen [Methodology of Scientific Research]: Textbook. Dnipro: Vyd-vo Makovetskyi, 2015. 191 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...