Медіаграмотність педагога в умовах розвитку цифрових технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Комунальний заклад "Харківська гуманітарно-педагогічна академія"

Медіаграмотність педагога в умовах розвитку цифрових технологій

Бабакіна Оксана Олексіївна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту

Шуртигіна Валентина Анатоліївна доктор філософії, доцент, доцент кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту



Анотація

У статті розглянуто питання формування медіаграмотності педагога в умовах розвитку цифрових технологій. Визначено зміст медіаосвіти як частини освітнього процесу, спрямованої на формування в суспільстві медіакультури, підготовки особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа. Окреслено важливість та необхідність формування медіаграмотності педагога в умовах розвитку цифрових технологій. медіаграмотність цифровий медіакультура

Проаналізовано базові документи щодо діяльності мас-медіа та створення, розповсюдження, використання інформації у сфері освіти. З'ясовано, що за сприяння Міністерства освіти та науки України впроваджується програма з медіаосвіти для вчителів, які проходять підвищення кваліфікації. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває впровадження медіаосвіти в систему професійної та післядипломної підготовки педагогічних працівників.

Схарактеризовано основні принципи медіа-інформаційної грамотності педагогів. Досліджено сучасні масові відкриті онлайн-курси (МВОК) та курси навчальних програм курсів/факультативів з медіаграмотності, які наразі пропонуються для підвищення кваліфікації педагогів та їхнього саморозвитку в сфері медіаграмотності, медіакомпетентності та медіакультури.

Доведено що, медіаграмотність педагога є сучасною потребою інформаційного суспільства та заслуговує на особливу увагу, адже саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати новітні досягнення техніки у своїй професійній діяльності. Медіаграмотність педагога передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні; вміння працювати з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Ключові слова: медіаосвіта, медіаграмотність, медіакультура, медіа- компетентність, мас-медіа, цифрові технології.



Babakina Oksana Oleksiyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Municipal Institution "Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy", Kharkiv

Shurtyhina Valentyna Anatolyivna Doctor of Philosophy (PhD), Associate Professor, Associate Professor at the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Municipal Institution "Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy", Kharkiv

Babelchuk Olha Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer at the Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Municipal Institution "Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy", Kharkiv,

MEDIA LITERACY OF A TEACHER IN THE CONDITIONS OF THE DEVELOPMENT OF DIGITAL TECHNOLOGIES

Abstract

The article examines the issue of media literacy formation of the teacher in the conditions of the development of digital technologies. The content of media education is determined as part of the educational process aimed at the formation of media culture in society, the preparation of individuals for safe and effective interaction with the modern mass media system. The importance and necessity of the formation of media literacy of the teacher in the conditions of the development of digital technologies is outlined.

Basic documents related to mass media activity and the creation, distribution, and use of information in the field of education were analyzed. It was found that with the assistance of the Ministry of Education and Science of Ukraine, a media education program is being implemented for teachers who are undergoing advanced training. In this regard, the introduction of media education into the system of professional and post-graduate training of pedagogical workers is of particular relevance.

The main principles of media information literacy of teachers are characterized. Contemporary mass open online courses (MOC) and media literacy course/elective curriculum courses currently offered for teacher training and self-development in the field of media literacy, media competence, and media culture were investigated.

It has been proven that the media literacy of the teacher is a modern need of the information society and deserves special attention, because it gives the individual the opportunity to be modern, to actively act in the information environment, to use the latest advances in technology in his professional activity. A teacher's media literacy involves the confident and at the same time critical use of information and communication technologies for creating, searching, processing, and exchanging information at work, in public space, and in private communication; ability to work with databases, Internet security and cyber security skills; understanding the ethics of working with information (copyright, intellectual property, etc.).

Keywords: media education, media literacy, media culture, media competence, mass media, digital technologies.



Постановка проблеми. В умовах розвитку цифрової економіки важливу роль відіграють цифрова грамотність і цифрові навички, що характеризують уміння людини використовувати на практиці конкретні знання та сучасні інформаційні технології, засоби зв'язку та програмні продукти. Медіагра- мотність визначає універсальну здатність людини впевнено володіти сучасними технологіями на робочому місці й у повсякденному житті, шукати та оцінювати дані з декількох джерел.

Медіаграмотність педагога передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні; вміння працювати з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Отже, стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки педагога до вмілого і безпечного користування ними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку суспільства важко уявити діяльність педагога без використання цифрових технологій в умовах дистанційного навчання. Зазначені технології сприяють формуванню ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти, забезпечують індивідуальний підхід та врахування рівня пізнавальних можливостей кожного здобувача освіти. Для того, щоб ефективно послуговуватися засобами та можливостями цифрових технологій у педагога потрібна бути сформована медійна та інформаційна грамотність [6].

Проблеми медіаграмотності та медіакультури, медіакомпетентності та медіаосвіти в реаліях сьогодення є предметом зацікавлення багатьох науковців (О. Баришполець, Т. Бешок, О. Волошенюк, М. Грінченко, Н. Духаніна, В. Іванов, М. Матвійчук, Л. Найдьонова, І. Наумук, Г. Онкович, І. Толмачова та ін.). Важливо щоб сучасні педагоги не лише вільно орієнтувалися в предметній галузі, але й були компетентними в цифрових технологіях, пов'язаних з їхньою професійною діяльністю. Підґрунтя для дослідження окреслених питань закладено в працях таких науковців, як А. Верлань, А. Гуржій, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Г. Козлакова, М. Козяр, В. Кухаренко, Ю. Машбиць, Н. Морзе, П. Стефаненко, Л. Шевченко, Б. Шунечич, О. Ярошинська та ін. Зокрема, питанням розвитку інформаційної компетентності педагогів присвячені праці відомих українських науковців: Р. Гуревича, В. Петрук,

Прокопенко, Н. Хміль та ін. Концепції розвитку інформаційного суспільства, що обґрунтовують суть інформатизації та її вплив на систему освіти, висвітлено в наукових працях В. Бикова, А. Гуржія, М. Кириченка,

Олійника та ін.

Мета статті. Метою даної наукової розвідки є окреслення важливості та необхідності формування медіаграмотності педагога в умовах розвитку цифрових технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Медіаграмотність педагога має забезпечувати розвиток широкого спектру усіх її складових: опрацювання та критичного оцінювання інформаційних даних, безпеки та співпраці в мережі Інтернет до знань про різноманітні цифрові технології та пристрої, вміння використовувати відкриті ресурси та технології для професійного розвитку, формування у учнів умінь ефективно користуватися цифровими технологіями та сервісами у навчальних та життєвих ситуаціях для розв'язування різних проблем та завдань, застосовувати інноваційні технології для оцінювання результатів їх навчальної діяльності, розуміння поняття кодування, елементів штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності та вирішення професійних проблем за допомогою використання цифрових технологій.

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні визначає медіаосвіту як частину освітнього процесу, спрямовану на підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа та інформаційно-комунікаційними технологіями, розвиток свідомого та критичного ставлення до інформації, яку ми отримуємо з різних джерел [6]. В Концепції сформульовані пріоритетні напрями розвитку ефективної системи медіаосвіти нашої країни, а саме: розроблення стандартів медіаінформаційної грамотності педагогів, уведення медіакомпетентності у професійні стандарти підготовки фахівців різних спеціальностей, відповідне врахування вимог медіаінформаційної грамотності в освітніх і освітньо-наукових програмах фахової підготовки, розроблення спеціалізованих навчальних медіаосвітніх курсів для підготовки і перепідготовки працюючих фахівців [6, с. 6-7].

За сприяння Міністерства освіти та науки України впроваджується програма з медіаосвіти для вчителів, які проходять підвищення кваліфікації.

В. Іванов, О. Волошенюк конкретизують зміст медіаосвіти і зазначають, що вона має надавати знання щодо того, як:

аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти;

визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контекст;

інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть в собі медіа;

добирати відповідні медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів і залучення зацікавленої в них аудиторії;

уможливлювати вільний доступ до медіа для споживання та виробництва власної медіапродукції [8].

Отже, медіаосвіта - частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовка особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій [10].

Медіаграмотність цілеспрямовано формується та розвивається у процесі медіаосвіти. Результатом медіаосвіти має бути підвищення рівня медіакуль- тури, тобто медіаграмотність, яка полягає в сукупності мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють відбору, використанню, критичному аналізу, оцінюванню, створенню та передачі медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізу складних процесів функціонування медіа в суспільстві. Тобто медіаграмотність, з одного боку, є результатом медіаосвіти, а з іншого - рівнем медіакультури.

Таким чином, медіаграмотність набуває набагато більшого значення, впливаючи і на ефективність їх соціально-трудової діяльності. Виділення медіаграмотності як ключової компетенції в структурі професійної компетентності сучасного фахівця вимагає визначення її структурних компонентів і змісту.

У «Дорожній карті з медіаосвіти і медіаграмотності», яка розміщена на порталі «Медіаосвіта і медіаграмотність» (https://medialiteracy.org.ua/) Академії Української Преси досліджуване поняття визначено наступним чином: «медіаграмотність - це активне чи пасивне сприйняття і використання матеріалів медіа, включаючи їх критичне сприйняття й усвідомлену оцінку, розуміння методів, які використовують медіа і їх вплив. Термін означає здатність читати, аналізувати, оцінювати і здійснювати комунікацію з використанням різних форм медіа (наприклад, телебачення, преси, радіо тощо). Поряд побутує й інше розуміння цього терміна: здатність розшифровувати, аналізувати, оцінювати і здійснювати комунікацію в різноманітних формах. Медіаграмотність - сукупність компетенцій, які дозволяють людям отримувати доступ, аналізувати, оцінювати і створювати повідомлення в різних видах медіа, жанрах і формах для особистого самовираження і реалізації своїх цивільних прав та, тим самим, забезпечення фундаментальних свобод суспільства» [5]. Отже, у тлумаченні цього поняття одним із лідерів вітчизняного громадського медіаосвітнього руху зроблено акценти не лише на сприйнятті та роботі з медіа, а й на здатності здійснювати комунікацію.

Медіаграмотність у «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні» трактується як «рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи та типи контролю, які вони культивують» [6].

У контексті нашого дослідження більш вагомим є тлумачення «медіагра- мотності», запропоноване колективом авторів (О. Волошенюк, О. Ганик, В. Голощапова, Г. Дегтярьова) як вміння аналізувати та синтезувати медійну реальність, вміння «читати» медіатекст, здатність використовувати медійну техніку, знання основ медіакультури, тобто результату медіаосвіти [3, с. 85].

Г. Онкович [9] розглядає медіаграмотність як сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, розуміти й аналізувати процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив. Крім того, вченою досліджено міждисциплінарні вектори розвитку сучасної медіаосвіти, зокрема професійно-орієнтований, медіапедагогічний, медіапси- хологічний, медіаекологічний, медіасоціологічний, які на сьогодні доповнені медіааналітикою, медіаекспертизою, медіамистецтвом, медіариторикою тощо.

Таким чином, поняття «медіаграмотність» тісно пов'язане з використанням інформації як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності особистості.

Для трактування поняття «медіаграмотність педагога» ми окреслили стандарти цифрової компетентності за європейською мережею EUROPASS, зокрема:

- управління інформацією (Information management), що включає знання, вміння та навички для пошуку інформації та певних даних, їх аналіз та використання у професійній діяльності, вміння отримувати доступ до інформації, здійснювати пошук інформації в Інтернеті, формулювати інформаційні потреби, знаходити відповідну інформацію, вибирати ефективні ресурси, створювати персональні інформаційні стратегії, оцінювати вміння збирати, обробляти, розуміти й критично оцінювати інформацію, зберігання та відновлення інформації: вміння управляти й зберігати інформацію та її контент для полегшення пошуку, створювати базу даних;

співробітництво (Collaboration), що включає знання, навички та вміння для участі особистості в різних спільнотах, співпраці з іншими користувачами в мережі Інтернет;

комунікація (Communication), що включає знання, навички та вміння фахівця для спілкування з використанням інтернет-інструментів, конфіденційність та мережевий етикет, обмін інформацією та змістом, готовність і здатність ділитися знаннями, змістом і ресурсами, виявлення ініціативи в поширенні змісту та ресурсів, знання практики й правил цитування інформації, взаємодії он-лайн для вирішення професійних завдань, пошуку можливостей для саморозвитку та вдосконалення власного цифрового середовища, використання технологій і медіа для командної роботи, налагодження процесів співпраці, спільного створення ресурсів, знань і зміст, створення та управління одним або декількома цифровими ідентифікаторами (аватарами), вміння оперувати базою даних, створеною кількома користувачами;

контент та знання (Creation of content and knowledge), що включають навички та вміння особистості для професійної і творчої діяльності, створення нових ресурсів використання інформаційних технологій, створення зміст/ контент у різних форматах, з використанням мультимедіа, висловлення власної думки за допомогою цифрових медіа та технологій, розуміння як авторські права та ліцензії поширюються на інформацію та зміст;

етика й відповідальність (Ethics and responsibility), що включає знання, навички та вміння фахівців щодо певної поведінки в мережі Інтернет;

оцінювання та вирішення проблем (Evaluation and Problem-solving), які визначаються вибором інформаційних технологій для оцінювання та само оцінювання знань та вмінь з різних навчальних дисциплін, для вирішення проблем обробки результатів оцінювання з використанням інформаційних технологій;

технічна операція (Technical Operation), що включає знання, навички та вміння особистості для ефективного та безпечного використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності, активування захисту персональних даних, розуміння приватної власності інших людей, захисту себе від шахрайства в Інтернеті та можливих загроз [12].

В UNESCO виділили основні принципи, щодо медіа-інформаційної грамотності (MIL):

інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, Інтернет мають використовуватися суспільством критично (вони рівні за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати більш значущим, ніж інші);

кожен громадянин є творцем інформації та /знань, кожен має право на доступ до інформації/знань та право на самовираження;

кожен громадянин хоче отримувати і розуміти нову інформацію, знання і повідомлення та мати можливість на спілкування з іншими, навіть якщо він не висловлює це прагнення;

медійна та інформаційна грамотність включає в себе знання, вміння та установки щодо використання, створення та передачі інформації, щодо медіа та технологічного контенту [4].

Українські науковці О. Баришполець, Л. Найдьонова та ін. вважають за необхідне визначити медіаграмотність педагога як компетентність у сприйнятті, створенні та передачі повідомлень за допомогою технічних та медіатехнічних систем з урахуванням їхніх обмежень, а також на здатності до медіатизованого діалогу з іншими людьми [2].

Вчена І. Толмачова вивчає феномен медіакомпетентності педагога і характеризує його як інтегровану характеристику компетенцій, а також індивідуальних рис особистості майбутнього вчителя початкової школи, що дозволяють уміло використовувати медіазасоби, адекватні для початкової ланки освіти, та створювати медіапродукти для подальшої професійної діяльності [11].

В. Літостанський, В. Іванов, Т. Іванова, О. Волошенюк та інші розробники програми «Медіаграмотність у запитаннях та відповідях» [7] пропонують тлумачення медіакомпетентності як відповідальної реалізації соціального спілкування в суспільній практиці, тобто здатності розуміти, аналізувати й оцінювати зміст медіа, уміння використовувати медіа під час навчання і дозвілля, бути співтворцем особистого змісту в мас-медіа, володіти навичками самопрезентації та спілкування з іншими користувачами медіа і, якщо потрібно, уміти критично оцінювати власну медіаактивність.

Нами було вивчено наявні масові відкриті онлайн-курси (МВОК) та курси навчальних програм курсів/факультативів з медіаграмотності, які наразі пропонуються для підвищення кваліфікації педагогів та їхнього саморозвитку в сфері медіаграмотності, медіакомпетентності та медіакультури. Наведемо огляд наявних МВОК, доцільних для використання у підвищенні кваліфікації педагогів із питань медіаграмотності (Див. табл. 1)

Таблиця 1.

Масові відкриті онлайн-курси для підвищення кваліфікації педагогів та їхнього саморозвитку в сфері медіаграмотності, медіакомпетентності та медіакультури

Назва курсу, освітня платформа, автор	Зміст курсу	Тривалість курсу
1	2	3
Медіаграмотність для освітян / Prometheus	Тема 1. Що таке медіаграмотність. Вплив медіа на суспільство. Завдання та ресурси медіаосвіти. Тема 2. Як медіа можуть допомогти школі. Тема 3. Основи авторського права. Спілкування в мережі. Як формувати імідж школи, використовуючи відкриті ресурси. Тема 4. Як допомогти дітям долати небезпеки кібербулінгу.	60 годин
Медіаграмотність: практичні навички / Prometheus	Тема 1. Інформація в сучасному світі, її значення та вплив. Тема 2. Дезінформація. Середовище і явище. Тема 3. Що таке фейки? Тема 4. Медіаграмотність: Навіщо? Як? Коли? Тема 5. Вплив медіа на людину. Погляд психолога.	30 годин
Фактчек: довіряйперевіряй / EdEra	Модуль 1. Базові навички фактчеку та критичного мислення. Модуль 2. Фактчек: фото, відео та джерела даних. Модуль 3. ЗМІ та експерти: кому довіряти і як обрати професіоналів? Модуль 4. Не довіряй, а перевіряй. Фактчек україн-ських політиків.	15 годин
Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності / EdEra	Тема 1. Медіапростір. Що таке медіа і як вони працюють? Тема 2. Традиційні медіа. Власники медіа. Редакційна політика. Тема 3. Соціальні медіа як джерело новин. Тема 4. Дезінформація та маніпуляції: фейки, дезінформація, боти, тролі та багато іншого. Тема 5. Підсумки. Правило чотирьох перевірок.	9 годин
Години Медіаграмотності / Онлайн-курс для вчителів про роботу медіа, фейки та перевірку інформації / EdEra	Модуль 1. Інформація. Медіа. Види медіа. Модуль 2. Перевірка інформації. Маніпуляції і фейки в медіа. Фактчекінг. Модуль 3. Хто працює в медіа: професії, ролі та навички. Модуль 4. Медіатекст. Медіа та суспільство. Модуль 5. Реклама. Прихована реклама. Маніпуляція в рекламі.	5 годин
«Ловці людей» або соціальні мережі в медіа, бізнесі, рекрутингу та освіті (Human Catchers or social networks in media, business, recruiting and education) / Coursera	Тема 1. Техноеволюція соціальних платформ: від «електронних шаф» (мейнфреймів) до колективного розуму соціальних медіа. Тема 2. Віртуальний self-made-man: різноманіття сервісів соціальних медіа і життя в «паблік». Тема 3. Блогінг: віртуальна примха чи новий інструмент репутаційного менеджменту? Тема 4. Френд-бізнес: принципи і форми організації SMM (social media marketing) і реклами. Тема 5. Соціальні сервіси дистанційної освіти.	16 годин
1	2	3
Курс із медіаграмотності «Подумай двічі»: дізнайтеся, що таке фішинг, гейтспіч та клікбейт	Після проходження курсу учасники знатимуть: що таке безпека в інтернеті; чим небезпечні фейки та як їх виявляти; що таке журналістські стандарти; як боротися з гейтом та кібербулінгом у соцмережах; чому треба перевіряти авторські права; як комунікувати з медіа.	5 годин

На нашу думку, в процесі проходження запропонованих МВОК в сфері медіаграмотності, здійснюється неперервне професійне зростання педагогів, відбувається набуття нових знань, умінь і навичок медіаграмотності, з'являється здатність особистості контролювати споживання медіа та як результат - відбувається формування медіаграмотності педагогів в умовах розвитку цифрових технологій.



Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Отже, медіаграмотність як сучасна потреба інформаційного суспільства заслуговує на особливу увагу, адже саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати новітні досягнення техніки у своїй професійній діяльності. Медіаграмотність педагога передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні; вміння працювати з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).



Література

Байдик В. В., Проніна О. В. Практична медіаосвіта: медіаграмотність в освітньому просторі : навч.-метод. посібник. Лисичанськ, 2021. 66 с.

Баришполець О. Т., Голубєва О. Є., Климчук Н. В., Мироненко Г. В., Найдьонова Л. А. Медіакультура особистості : соціально-психологічний підхід : навч.-метод. посіб. Київ : Міленіум, 2009. 440 с.

Волошенюк О. В., Ганик О. В., Голощапова В. В., Дегтярьова Г. А. Медіаграмотність у початковій школі : посібник для вчителя. Київ : ЦВП, АУП, 2018. 234 с.

Дефініція поняття «інфомедійна грамотність педагога. URL : https://ms.detector. media/ mediaprosvita/mediaosvita/yunesko_opublikuvala_pyat_printsipiv_mediynoi_ta_informatsiynoi_ gramotnosti (дата звернення : 22.11.2023).

Дорожня карта з медіаосвіти і медіаграмотності України. Академія української преси : вебсайт. URL: https://www.aup.com.ua/ml/Media_Literacy_Road_Map_AUP_2016.pdf (дата звернення : 11.10.2023).

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ, 2016. 16 с.

Медіаграмотність у запитаннях та відповідях для науково-педагогічних, педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів та осіб, які прагнуть взаєморозуміння з медіа : навчальна програма / В. В. Літостанський та ін. Київ : Академія української преси, 2014. 32 с.

Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за наук. ред. В. В. Різуна. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.

Онкович Г Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору : всеукр. наук.-практ. журнал «Директор школи, ліцею, гімназії». Київ: Вид-во «Генезис», 2008. С. 165-177.

Разводова Т. Медіаграмотність як основна компетенція сучасного педагога. Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. статей Восьмої Міжнар. наук.-метод. конф. Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. С. 356-359.

Толмачова І. Г Формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки : дис. ... д-ра філософії : 015 Професійна освіта / ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Старобільськ, 2021. 363 с.

Троян С. О., Ткачук А. В. Медіаосвіта. Основи медіаграмотності: навч.-метод. посіб. для курсу «Основи медіаграмотності». Умань: 1111 Жовтий О.О., 2014. 128 с.



References

Baidyk, V! V., Pronina, O. V. (2021). Praktychna mediaosvita: mediahramotnist v osvitnomu prostori [Practical media education: media literacy in the educational space]. Lysychansk [in Ukrainian].

Baryshpolets, O. T., Holubieva, O. Ye., Klymchuk, N. V., Myronenko, H. V., Naidonova, L. A. (2009). Mediakultura osobystosti : sotsialno-psykholohichnyi pidkhid [Media culture of personality: social and psychological approach]. Kyiv : Milenium [in Ukrainian].

Volosheniuk, O. V., Hanyk, O. V., Holoshchapova, V. V., Dehtiarova, H. A. (2018). Mediahramotnist u pochatkovii shkoli [Media literacy in primary school]. Kyiv : TsVP, AUP [in Ukrainian].

Definitsiia poniattia «infomediina hramotnist pedahoha» [Definition of the concept of "infomedia literacy of a teacher"]. https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita. Retrieved from https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/yunesko_opublikuvala_pyat_printsipiv_ mediynoi_ta_informatsiynoi_gramotnosti [in Ukrainian].

Dorozhnia karta z mediaosvity i mediahramotnosti Ukrainy. Akademiia ukrainskoi presy: vebsait [Roadmap for media education and media literacy of Ukraine]. https://www.aup.com.ua. Retrieved from https://www.aup.com.ua/ml/Media_Literacy_Road_Map_AUP_2016.pdf [in Ukrainian].

Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini (nova redaktsiia) (2016). [Concept of implementation of media education in Ukraine (new edition)]. Kyiv [in Ukrainian].

Litostanskyi, V V. ta in. (2014). Mediahramotnist u zapytanniakh ta vidpovidiakh dlia naukovo-pedahohichnykh, pedahohichnykh pratsivnykiv, studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv ta osib, yaki prahnut vzaiemorozuminnia z media [Media literacy in questions and answers for scientific-pedagogical, pedagogical workers, students of higher educational institutions and people who seek mutual understanding with the media]. Kyiv : Akademiia ukrainskoi presy [in Ukrainian].

Mediaosvita ta mediahramotnist / red.-upor. V. F. Ivanov, O. V. Volosheniuk; za nauk. red. V! V! Rizuna (2012). [Media education and media literacy]. Kyiv : Tsentr vilnoi presy [in Ukrainian].

Onkovych, H. (2008). Mediaosvita yak intelektualno-komunikatyvna merezha [Media education as an intellectual and communicative network]. Vyshcha osvita Ukrainy u konteksti intehratsii do yevropeiskoho osvitnoho prostoru - Higher education of Ukraine in the context of integration into the European educational space (pp. 165-177). Kyiv: Vyd-vo «Henezys» [in Ukrainian].

Razvodova, T. (2020). Mediahramotnist yak osnovna kompetentsiia suchasnoho pedahoha [Media literacy as the main competence of a modern teacher]. Krytychne myslennia v epokhu toksychnoho kontentu - Critical thinking in the era of toxic content (pp. 356-359). Kyiv : Tsentr Vilnoi Presy, Akademiia ukrainskoi presy [in Ukrainian].

Tolmachova, I. H. (2021). Formuvannia mediakompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of media competence of future primary school teachers in the process of professional training]. Doctor's of Philosophy thesis. Starobilsk [in Ukrainian].

Troian, S. O., Tkachuk, A. V. (2014). Mediaosvita. Osnovy mediahramotnosti [Media education. Basics of media literacy]. Uman: PP Zhovtyi O.O. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...