Компетентнісний підхід як визначальний чинник підготовки фахівців у системі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Мукачівський державний університет

Компетентнісний підхід як визначальний чинник підготовки фахівців у системі вищої освіти

Теличко Віктор Юрійович здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти

Анотація

У статті обґрунтовано теоретичні засади впровадження компетентнісного підходу до підготовки сучасного фахівця у системі вищої освіти; проаналізовано зміст понять «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід»; з'ясовано характерні ознаки та структуру професійної компетентності сучасного фахівця з вищою освітою.

Досліджено, що ключовими поняттями компетентнісного підходу є «компетенція» та «компетентність», де компетентність виступає у якості складеної категорії, містить перелік відповідних компетенцій, виступає актуальним проявом компетенцій. Різні визначення понять пояснюються національними особливостями, неоднозначністю перекладу з іноземних мов, занадто розширеним або звуженим тлумаченням.

У статті привернуто до переваг впровадження компетентнісного підходу, основна з яких полягає у тому, що він дає змогу оцінити як знаннєву компоненту, так і особистісні зміни фахівця, які відбулись у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Наголошується на тому, що поняття компетентності є ширшим, ніж система понять «знання - уміння - навички», оскільки містить емоційно- ціннісні орієнтації особистості та інші компоненти. Зазначається, що випускник, який має розвинуті загальні та професійні компетентності, стає більш конкурентоспроможним та затребуваним на ринку праці. Розглядаються проблемні питання щодо впровадження компетентнісного підходу в освітній процес.

Зосереджено увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу в освітню діяльність є цілком закономірним кроком на шляху становлення інформаційного суспільства та піднесення статусу України серед інших держав, оскільки модернізаційні процеси, пов'язані із впровадженням та використанням компентнісного підходу, наразі відбуваються в усіх розвинутих країнах.

У структурі професійної компетентності фахівця виокремлено такі компоненти, як: загальнолюдська компетентність; загальнонаукова компетентність; загальнопрофесійна компетентність; фахова компетентність; функціональна компетентність; особистісна компетентність, тощо.

Наголошено на тому, що компетентнісний підхід є закономірним кроком на шляху модернізації змісту освіти України в сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства, які характеризуються мінливістю, постійним збільшенням інформаційних потоків, підвищеними вимогами до фахової підготовки випускника. До його особливостей відноситься результативно- цільова та особистісно-орієнтована спрямованість освітнього процесу, наявність складної структури, зв'язок із подальшим працевлаштуванням тощо.

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетенція, компетентність, професійна компетентність, освітній процес, освітня політика.

Telychko Victor Yuriyovych doctor of pedagogical sciences, professor, Department of English language and literature with teaching methods, Mukachevo State University, Mukachevo

COMPETENT APPROACH AS A DETERMINING FACTOR OF THE TRAINING OF SPECIALISTS IN THE HIGHER EDUCATION SYSTEM

Abstract

The article draws attention to the theoretical foundations of the implementation of the competence approach to the training of a modern specialist in the system of higher education; the content of the concepts "competence", "competence", "competence approach" was analyzed; the characteristic features and structure of the professional competence of a modern specialist with a higher education have been substantiated.

It has been studied that the key concepts of the competence approach are "competence" and "competence", where competence acts as a composite category, contains a list of relevant competences, and acts as an actual manifestation of competences. Different definitions of concepts are explained by national characteristics, ambiguity of translation from foreign languages, too broad or narrow interpretation.

The article draws attention to the advantages of the implementation of the competence approach, the main of which is that it makes it possible to evaluate both the knowledge component and the personal changes of a specialist that took place in the process of professional training in a higher educational institution.

It is emphasized that the concept of competence is broader than the system of concepts "knowledge - ability - skills", as it includes emotional and value orientations of the individual and other components. It is noted that a graduate who has developed general and professional competencies becomes more competitive and in demand on the labor market. Problematic issues regarding the implementation of the competence approach in the educational process have been considered in the article.

Attention is focused on the fact that the implementation of the competence approach in educational activity is a completely natural step on the way to the formation of an information society and raising the status of Ukraine among other states, since the modernization processes associated with the implementation and use of the competence approach are currently taking place in all developed countries. In the structure of the specialist's professional competence, the following components are distinguished: general human competence; general scientific competence; general professional competence; professional competence; functional competence; personal competence, etc.

It is emphasized that the competency-based approach is a natural step on the way to modernizing the content of education in Ukraine in the modern conditions of the development of the information society, which are characterized by variability, a constant increase in information flows, and increased requirements for the professional training of graduates. Its features include the result-targeted and person- oriented orientation of the educational process, the presence of a complex structure, the connection with further employment, etc.

Keywords: competence approach, competence, competence, professional competence, educational process, educational policy.

Постановка проблеми. Сучасний етап модернізації вітчизняної освіти характеризується фундаментально-якісною зміною в системному підході до розвитку освіти. Це особливий період розвитку освіти, коли до нього пред'явлені небачені раніше високі вимоги, розраховані на становлення і прояв якісно нового потенціалу загальнокультурних, інтелектуальних, духовних та професійних можливостей особистості. На різних стадіях свого розвитку суспільство вимагає нових стандартів, що і зумовлює розвиток системи освіти. Це проявляється в тому, що, по-перше, відбулася прагматизація освіти, орієнтованої на зростаючих потребах суспільства, що змінюється, коли суттєво підвищилася багатоаспектна цінність самоїосвіти. По-друге, внаслідок розширення вимог суспільства, традиційно консервативна освіта перетвори- ласяв сферу безперервного оновлення, джерелом якого, як правило, є держава. По-третє, пріоритетним методом вирішення різних педагогічних завдань в сучасній освіті став розвиток особистісного потенціалу людини: в зв'язку з антропологічною кризою це є вирішальною умовою адекватного, гармонійного і ефективного освоєння навколишнього складного оточення. По-четверте, характерною рисою сучасної освіти є її універсалізація в рамках глобального середовища.

Узагальнюючи окреслене, доцільно зазначити, що вимогою сучасного суспільства до системи вищої освіти є ефективна професійна підготовка майбутнього фахівця, який зможе легко пристосуватися до мінливих умов сьогодення та бути конкурентноспроможним на ринку праці і виконати поставлене завдання, на наше переконання, може впровадження у заклади вищої освіти компетентнісного підходу, який стає останнім часом все більш поширеним і претендує на роль концептуальної основи освітньої політики, здійснюваної як державами, так і впливовими міжнародними організаціями, підсилює практичну орієнтацію освіти, підкреслює значення досвіду, умінь та навичок, що спираються на наукові знання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні вітчизняні дослідники продовжують пошук шляхів удосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. Прикладними питаннями запровадження компетент- нісного підходу в освіту та осмислення засадничих питань взаємозв'язку компетенції і компетентностей займаються зарубіжні та українські науковці і практики А. Хуторський, Н. Бібік, Л. Ващенко, С. Калашнікова, О. Локшина,Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, С. Трубачова, Л. Хоружа та ін.

Шляхи модернізації освіти на компетентнісній основі розроблялися Б.Гершунським, Б.Ельконіним, Н.Кузьміною, А.Марковою, В.Сєриковим,

Фруміним, В.Шадриковим, С.Шишовим; окремі проблеми компетентнісного підходу у системі вищої освіті розглядалися у роботах І.Бабіна, П.Бачинського, Г.Гаврищак, Н.Дворнікової, І.Драча, Л.Коваль, Я.Кодлюк, О.Локшиної, М.Нагач, Н.Нагорної, С.Ніколаєнко, О.Овчарук, Л.Пильгун, І.Родигіна, О.Садівник, Л.Сень, С.Сисоєвої, О.Ситник, Г.Терещук, С.Трубачевої, Н.Фоменко.

Серед учених розвернулася дискусія відносно визначення такого освітнього індикатора, яким можна було б оцінювати якість освіти. Таким новим концептуальним орієнтиром, що впливав би на формування змісту освіти, її методів, критеріїв тощо, було - визначено компетентність, а спосіб розвитку цього утворення - названо компетентнісним підходом. Зазначимо, що більшість дослідників розглядають «компетентність» як оцінну категорію, що характеризує людину як суб'єкта діяльності, її здатність успішно виконувати свої повноваження. В українській педагогіці спроба наблизитися до адекватного розуміння термінів «компетенція» й «компетентність» триває майже десять років. Компетенція визначалася як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості» [1, с. 33].

Разом з тим, більшість дослідників зазначають, що завдання сучасної вищої освіти полягає в тому, щоб не тільки дати професійні знання, а й підготувати фахівця, який глибоко розуміє і знає свою роль у суспільстві, вміє творчо використовувати здобуті знання на практиці, а також вміє працювати з людьми у колективі. Відповідно до цього розглядається якість професійної освіти. Компетентнісний підхід стає останнім часом все більш поширеним і претендує на роль концептуальної основи освітньої політики, здійснюваної як державами, так і впливовими міжнародними організаціями, підсилює практичну орієнтацію освіти, підкреслює значення досвіду, умінь та навичок, що спираються на наукові знання [2, с. 61].

Зацікавленість науковців аспектами формування професійної компетентності зумовлена: переходом світової спільноти до інформаційного суспільства, де пріоритетним вважається не просто нагромадження майбутніми фахівцями знань, предметних умінь і навичок, але формування уміння вчитися, оволодіння навичками пошуку інформації, здатності до самонавчання упродовж життя.

Мета статті полягає в обґрунтуванні компетентнісного підходу до підготовки фахівців у системі вищої освіти, змісту понять «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід»; в з'ясуванні характерних ознак та структури професійної компетентності сучасного фахівця з вищою освітою.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи наукову літературу, ми прийшли до висновку, що у професійній педагогіці немає одностайного підходу до розуміння поняття "компетентнісний підхід в освіті". Різні автори вкладають різний зміст у це поняття. Наприклад:

компетентнісний підхід означає поступову переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважаючою трансляцією знань, формуванням навичок, створення умов для оволодіння комплексом компетенцій, які означають потенціал, здатність випускника до виживання і стійкої життєдіяльності в умовах сучасного багатоаспектного соціально-політичного, ринково- економічного, інформаційно і комунікаційно насиченого простору [1];

особливості навчання на основі компетентності: навчання

сконцентроване на вихідних результатах, а не на вхідних; враховується переважно здатність виконання практичних завдань, але беруться до уваги і знання; навчання у виробничих умовах (принаймні частина навчання відбувається на робочому місці в умовах виробництва) [3];

компетентнісний підхід - це сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу та оцінки освітніх результатів [2];

компетентнісний підхід відображає інтегральний прояв професіоналізму, в якому поєднуються елементи професійної і загальної культури, досвіду фахової діяльності та творчості, що конкретизується у певній системі знань, умінь, готовності до професійного вирішення поставлених завдань та проблем [5];

- компетентнісний підхід - ставлення на перше місце не поінформованості студента, а його вміння розв'язувати проблеми, що виникають у пізнавальній, технологічній і психічній діяльності, у сферах етичних, соціальних, правових, професійних, особистих взаємовідносин [4].

На думку І. Клак, у вищій освіті перехід на компетентнісно орієнтовану підготовку розглядається в двох аспектах. По-перше, відбувається модернізація змісту професійної освіти, що передбачає його відбір і структурування з одночасним визначенням результативного складника освітнього процесу - набуття студентами компетентностей. По-друге, постає потреба навчити майбутніх фахівців ключовим та предметним компетентностям [1, с. 33].

Загальною ідеєю компетентнісного підходу є компетентнісно орієнтована освіта, яка спрямована на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності, завдяки яким людина успішно реалізує себе в різних галузях своєї життєдіяльності.

Нам імпонує думка, що компетентнісний підхід зміщує акценти з процесу нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок у площину формування й розвитку в майбутніх фахівців здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання й досвід у різних ситуаціях, що потребує від викладача зміщення акцентів у навчально-виховній діяльності з інформаційної до організаційно-управлінської площини. Тобто, якщо в першому випадку він відіграє роль ретранслятора знань, то в другому - організатора освітньої діяльності. Також змінюється і модель поведінки студента - дослідницько-активна самостійна діяльність приходить на зміну пасивному засвоєння знань. Процес наповнюється розвивальною функцією, яка стає інтегрованою характеристикою навчання. Така характеристика має сформуватись у процесі навчання і включає знання, вміння, навички, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Ведучі мову далі зазначимо, що професійна компетентність - це поєднання теоретичної і практичної підготовленості майбутнього фахівця до майбутньої професійної діяльності та основний показник наявності у нього розвиненого професійного мислення.

Нам імпонує думка, що характерними ознаками ключових професійних компетентностей є такі характеристики: 1) багатофункціональність (оволодіння компетентностями дозволяє розв'язувати різноманітні проблеми у повсякденному житті та професійній діяльності); 2) належність до метаосвіт- ньої галузі (компетентності є надпредметними та міждисциплінарними і можуть застосовуватися у різних ситуаціях); 3) інтелектоємність (компетентності передбачають наявність загального і професійного інтелекту, вимагають абстрактного та професійного мислення, саморефлексії, самоідентифікації, самооцінювання тощо); 4) багатовимірність (включають різноманітні розумові процеси: аналітичні, комунікативні, «ноу-хау», здоровий глузд тощо) [3, с. 27].

Показниками професійної компетентності фахівця, як правило, є: знання, навички та вміння; професійна позиція фахівця; індивідуально-психічні особливості; акмеологічні інваріанти фахівця, тобто внутрішні чинники, які зумовлюють потребу в активному саморозвитку, продуктивній реалізації творчого потенціалу в праці і просування до власних вершин досконалості у професійній діяльності.

Аналізуючи сказане, видається можливим у структурі професійної компетентності фахівця виокремити такі компоненти:

Загальнолюдська компетентність (загальнокультурна, моральна, політична, соціальна, інформаційна, комунікативна, етична, екологічна, валеологічна). компетентнісний освіта професійний

Загальнонаукова компетентність (методологічна, теоретична, методична, дослідницька).

Загальнопрофесійна компетентність (загальнофахова, економічна, технічна, правова, психологічна, педагогічна).

Фахова компетентність (технологічна).

Функціональна компетентність (стратегічна, менеджерська, управління суб'єктами та об'єктами діяльності, виконавча).

Особистіша компетентність (мотиваційна, аутопсихологічна, регулятивна, адаптивна, навчальна) [5, с. 51].

Доцільно зазначити, що професійному становленню фахівців сприяють інноваційні та інтерактивні форми навчання: індивідуальна, інформаційно- технологічна, проектна та інші. Не менш важливим у реалізації компетент- нісного підходу є дистанційна форма навчання, особливо для студентів, що навчаються без відриву від виробництва і вирішують комплекс завдань самостійно. Доцільно віддати перевагу тим засобам навчання, які містять комунікативно-ситуативні завдання, завдання, що потребують залучення досвіду студентів, наближені до життя, майбутньої професійної діяльності, стимулюють їх активну розумову діяльність.

Компетентнісний підхід зміщує акценти з процесу нагромадження нормативно визначених знань, умінь і навичок у площину формування й розвитку в майбутніх фахівців здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання й досвід у різних ситуаціях, що потребує від викладача зміщення акцентів у навчально-виховній діяльності з інформаційної до організаційно-управлінської площини.

Також змінюється і модель поведінки студента - дослідницько-активна самостійна діяльність приходить на зміну пасивному засвоєння знань. Процес наповнюється розвивальною функцією, яка стає інтегрованою характеристикою навчання. Така характеристика має сформуватись у процесі навчання і включає знання, вміння, навички, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості [4, с. 480].

Перевага компетентнісного підходу полягає у тому, що він дає змогу оцінити як знаннєву компоненту, так і особистісні зміни фахівця, які відбулись у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що з позицій компетентнісного підходу рівень освіти визначається здатністю фахівця вирішувати проблеми різної складності на основі наявних знань та досвіду, а професійну компетентність випускників ВНЗ ми визначаємо як сукупність базових фахових знань, умінь і навичок, попереднього практичного досвіду творчої діяльності та позитивного ставлення до неї, що зумовлює їхньою готовність до успішної професійної діяльності.

Література

Клак І. Є. Теоретичні засади компетентнісного підходу в системі вищої професійної освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. №124. С. 32-34.

Панфілов Ю. І., Фурманець Б.І. Компетентнісний підхід в освіті: досвід, проблеми, перспективи. Теорія і практика управління соціальними системами. 2017. №3. С. 55-67.

Побірченко Н. С. Компетентнісний підхід у вищій школі: теоретичний аспект. Освіта та педагогічна наука. 2012. №3. С. 24-31.

Фурдуй С. Б. Компетентнісний підхід у вищій школі в Україні: розробка та впровадження ідей при підготовці фахівців соціономічної сфери. Young. 2017. Т.43. №3. С.485-489.

Ягупов В. В. Провідні методологічні характеристики основних видів компетентності майбутніх фахівців, які формуютья у системі професійно-технічної освіти. Модернізація професійної освіти і навчання. 2012. Т.2. С. 45-59.

References

Klak, I. Ye. (2015). Teoretychni zasady kompetentnisnoho pidkhodu v systemi vyshchoi profesiinoi osvity [Theoretical foundations of a competent approach in the system of higher professional education]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky, 124, pp. 32-34 [in Ukrainian].

Panfilov, Yu. I. &Furmanets B. I. (2017).Kompetentnisnyi pidkhid v osviti: dosvid, problemy, perspektyvy [Competency approach in education: experience, problems, perspectives]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy, 3, pp. 55-67 [in Ukrainian].

Pobirchenko, N. S. (2012). Kompetentnisnyi pidkhid u vyshchii shkoli: teoretychnyi aspect [Competency approach in high school: theoretical aspect]. Osvita ta pedahohichna nauka, 3, pp. 24-31 [in Ukrainian].

Furdui, S. B. (2017). Kompetentnisnyi pidkhid u vyshchii shkoli v Ukraini: rozrobka ta vprovadzhennia idei pry pidhotovtsi fakhivtsiv sotsionomichnoi sfery [Competency approach in high school in Ukraine: development and implementation of ideas in preparation of specialists of the socionomic sphere], Young, 3(43), pp. 485-489 [in Ukrainian].

Yahupov, V. V. (2012). Providni metodolohichni kharakterystyky osnovnykh vydiv kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv, yaki formuiutia u systemi profesiino-tekhnichnoi osvity [Leading methodological characteristics of the maintypes of competenceof future specialists who for min the system of vocational education]. Modernizatsiiaprofesiinoiosvity i navchannia, 2, pp. 45-59 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru