Інтеграція контенту філологічних і мистецьких навчальних дисциплін у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

Криворізький державний педагогічний університет

Інтеграція контенту філологічних і мистецьких навчальних дисциплін у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти

Мішеніна Тетяна Михайлівна доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри української мови, Дубовий Захар Сулейманович кандидат педагогічних наук, викладач кафедри вокально-хорової підготовки

м. Кривий Ріг, м. Одеса



Анотація

У публікації здійснено розгляд питання інтеграції філологічних і мистецьких навчальних дисциплін у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти. Обґрунтовано, що міждисциплінарний підхід у фаховій підготовці майбутніх спеціалістів забезпечує ефективну поліпредметну підготовку, сприяє виробленню вміння здобувачів застосовувати алгоритми (на прикладі застосування герменевтичного, концептуального й архетипного аналізу) в суголосних галузях. У такий спосіб пропонований розв'язок може передбачати альтернативи у тлумаченні художнього образу, створеного шляхом використання того чи того знакового матеріалу.

Інтеграцію філологічних і мистецьких дисциплін розуміємо також на рівні методології, оскільки об'єктом розгляду з позиції естетичних параметрів і визначення художньої ваги є витвір мистецтва, об'єкти матеріальної і духовної вітчизняної і світової культури. Подібний ракурс уможливлює вироблення функціональної грамотності на етапі сприйняття й інтерпретації твору мистецтва, визначення гармонії форми і змісту, відповідності естетичних дескрипторів у межах художнього напряму.

Інтеграція контенту філологічних і мистецьких дисциплін базована на категорійно-термінологічній суголосності, оскільки вивчення об'єктів мистецтва ґрунтоване на послуговуванні відповідною термінологією, яка вможливлює класифікувати об'єкти, характеризувати структурно- семантичний вимір, шкалувати естетичну вагу.

У розробленні завдань, побудованих на тематичній інтеграції, використовували синестезійну платформу, що забезпечує розгляд відчуттєвих художніх оприявлень. Наведено зразки завдань, успішно апробованих в освітній практиці, зокрема діахронний і синхронний полімистецький дискурс у розгляді українських народних пісень (у музичному обробленні композиторів Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка), пісень літературної творчості українських митців (Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки), сучасних музичних вирішень (музичні адаптації української пісні, творчість гурту «Піккардійська Терція», за мотивами збірки Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»).

Перетин мистецьких парадигм спостережувані на прикладі зіставлення першотвору (драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня») з інтерпретаціями через різний знаковий матеріал (музичні адаптації: балет, опера, художній фільм (кінематографічне мистецтво), малюнкова візуалізація (дереворити. ілюстрації), анімаційний фільм, образотворчий вимір сюрреалістичного письма); мистецтво виразного (акторського) читання текстів твору, що репрезентують художньо-стилістичну вивершеність, мають глибокий філософський зміст.

Ключові слова: міждисциплінарний підхід, контент навчальної дисципліни, інтеграція контенту, філологічні дисципліни, мистецькі дисципліни, естетичний вимір твору мистецтва, вища педагогічна освіта, студенти закладів вищої педагогічної освіти, майбутні учителі філологічних спеціальностей, майбутні учителі музичного мистецтва, фахові компетентності.



Abstract

Mishenina Tetiana Mykhaylivna Doctor of Pedagogic Sciences, Candidate of Philological Sciences, Professor, Professor at the Department of Ukrainian language, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Duboviy Zakhar Suleymanovich Candidate of Pedagogical Sciences, speaker of the Department of Vocal and Choral Training, State institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”, city of Odessa,

INTEGRATION OF THE CONTENT OF PHILOLOGICAL AND ARTS EDUCATIONAL DISCIPLINES IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF STUDENTS OF HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATION

The publication examines the issue of integration of philological and artistic educational disciplines in the professional training of students of higher pedagogical education. It is substantiated that the interdisciplinary approach in the professional training of future specialists provides effective multi-subject training, contributes to the development of the ability of applicants to apply algorithms (using the example of the use of hermeneutic, conceptual and archetypal analysis) in consonant fields. In this way, the proposed solution can provide alternatives in the interpretation of an artistic image created by using this or that iconic material.

We also understand the integration of philological and artistic disciplines at the level of methodology, since the object of consideration from the standpoint of aesthetic parameters and the determination of artistic weight is a work of art, objects of material and spiritual domestic and world culture. Such a perspective enables the development of functional literacy at the stage of perception and interpretation of a work of art, determination of the harmony of form and content, correspondence of aesthetic descriptors within the artistic direction.

The integration of the content of philological and artistic disciplines is based on categorical and terminological agreement, since the study of art objects is based on the use of appropriate terminology, which makes it possible to classify objects, characterize the structural-semantic dimension, and scale the aesthetic weight.

In the development of tasks based on thematic integration, a synesthetic platform was used, which provides consideration of perceptible artistic manifestations. Examples of tasks successfully tested in educational practice are presented, in particular, diachronic and synchronous polyartistic discourse in the consideration of Ukrainian folk songs (in the musical treatment of composers Mykola Leontovych, Mykola Lysenko), songs of the literary works of Ukrainian artists (Gryhoriya Skovoroda, Taras Shevchenko, Lesya Ukrainka), modern musical solutions (musical adaptations of a Ukrainian song, the work of the Piccardiyska Tertsia band, based on the collection of Hryhoriy Skovoroda “The Garden of Divine Songs”).

The crossing of artistic paradigms is observed on the example of a comparison of the original work (Lesia Ukrainka's drama-extravaganza “Forest Song”) with interpretations through various iconic material (musical adaptations: ballet, opera, art film (cinematic art), pictorial visualization (woodcuts, illustrations), animated film , the pictorial dimension of surrealist writing); the art of expressive (acting) reading of the texts of the work, which represent artistic and stylistic perfection, have a deep philosophical meaning.

Keywords: interdisciplinary approach, academic discipline content, content integration, philological disciplines, artistic disciplines, aesthetic dimension of a work of art, higher pedagogical education, students of higher pedagogical education institutions, future teachers of philological specialties, future teachers of musical art, professional competences.



Постановка проблеми

Міждисциплінарна інтеграція у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти визначає інтенсифікацію полігалузевого начального й науково-дослідницького пошуку, з одного боку, уможливлює подолання суперечності, яка полягає в сучасній вимозі до цілісного наукового відтворення і розв'язання контекстно орієнтованих завдань та питання інтеграції контенту дисциплін. Знаннєва інтеграція визначає інший, якісно вагомий рівень розгляду й подальшого перетворення набутого знання, оскільки майбутні спеціалісти набувають функціональної компетентності, що виявляється у вмінні застосовувати моно- і полігалузеві знання у розв'язанні фахових ситуацій. грамотність гармонія естетичний фаховий

Інтеграцію контенту пов'язують насамперед з тематичним співвіднесенням, де симетрія в поданні галузевої інформації досягається шляхом вивчення спільного об'єкта вивчення, застосування або суголосних, або алгоритмів при аналізі об'єкта / явища; синхронний і діахронний історико-культурний виміри.

Розуміння полігалузевої інформації досягають через симетрію категорійно-понятійних зв'язків, відповідного термінологічного ресурсу в межах параметризації фахової мови.

Інтеграція контенту філологічних і мистецьких навчальних дисциплін у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти ґрунтована на предметі розгляду, застосуванні алгоритмів у герменевтиці творів мистецтва, виробленні культури художнього сприйняття і культури мови. Підготовка здобувачів за філологічним і мистецьким напрямами визначає освітню траєкторію через сумісні зусилля викладачів, оскільки тематична узгодженість має відповідати понятійному апарату, рівням проблемності в розгляді навчального матеріалу, визначати спрямування на подальше самостійне віднайдення й оброблення галузевої інформації, вивчення іншої дисципліни шляхом актуалізації набутих знань у вивченні суголосної дисципліни за напрямом науково-предметної і практичної підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти, бакалаврів за спеціальністю 014 - Середня освіта («Українська мова і література, зарубіжна література»; «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»; «Українська мова і література, зарубіжна література». Психологія»; «Музичне мистецтво та художня культура»), що уможливить сформувати цілісне наукове знання, виробити фахові компетентності.

Інтеграція контенту філологічних і мистецьких дисциплін у підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти дозволяє використовувати сучасні методи наукових досліджень, здійснювати аналіз (герменев- тичний, архетипний, концептуальний) твору мистецтва залежно від знакового матеріалу; гнучко використовувати термінологічний апарат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвідки з окреслюваної проблеми розкривають поняття інтеграції контенту, міждисциплінарного підходу; принципів, які визначають симетрію тематичної співвіднесення у змісті навчальних дисциплін відповідно до напряму підготовки майбутніх фахівців (М. Арцишевська, О. Вознюк, С. Гончаренко, Р. Гуревич, В. Ільченко, Л. Лук'янова, В. Лутай, Г. Селевко [1, с. 15-17]).

Питання дидактичного обґрунтування інтеграції контенту навчальних дисциплін у фаховій підготовці висвітлюють на прикладі філологічних, мистецьких дисциплін, напрямів тематичного суголосся в навчальному процесі Л. Аристова, М. Бутиріна, Л. Масол, Г. Ніколаї, М. Пентилюк, В. Черкасов [2, с. 125-127; 3; 9, с. 67-70; 11, с. 154-158].

У розробленні тематичних відповідностей, застосування алгоритмів при аналізі твору мистецтва (залежно від знакового матеріалу) в інтегрованому контенті навчальних програм фахової підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей та учителів музичного мистецтва базувалися на працях, у яких дослідження у галузі музикознавства, естетики, лінгвофілософії, літературознавства (Р. Арцишевський, Т. Валіт, О. Величко, А. Загнітко, О. Калініченко, А. Козир, Л. Левчук, О. Оніщенко, В. Панченко, Л. Ракітянська) [4, с. 211-215; 5, с. 5-7; 6, с. 112-115].

Мета статті полягає в розкритті механізму і шляхів досягнення інтеграції контенту філологічних і мистецьких навчальних дисциплін на основі міждисциплінарного підходу у фаховій підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти.

Основними завданнями є:

розкрити поняття контенту на основі інтеграції галузевих знань;

подати опис міждисциплінарних тематичних відповідностей і методичний супровід (на прикладі філологічних і мистецьких галузей).

Виклад основного матеріалу. Фахова підготовка здобувачів вищої педагогічної (філологічної, мистецької) освіти орієнтована на інтеграцію контенту філологічних і мистецьких дисциплін. Контент визначається мірою дидактичного оброблення галузі, також ураховує альтернативні позиції стосовно тієї чи тієї тематики. Процес інтеграції контенту орієнтований на:

поєднання тематичних перетинів;

пропозицію уведення алгоритмів аналізу об'єкта мистецтва;

актуалізацію міжпредметних знань через категорійно-термінологічний апарат, який уможливлює вироблення власного розв'язку поставленого проблемного питання, з одного боку, сприяє формуванню інтегральної наукової картини світу, значною мірою розширюючи науково-предметний і творчий пошук у фаховій діяльності.

Розмірковуючи над цим питанням, наголошуємо на такій функційній особливості в застосуванні термінологічного апарату на рівні параметризації фахової мови, як іманентного складника наукового мислення, коли через апелювання до терміна майбутній фахівець актуалізує системність розгляданого об'єкта, орієнтовну схему аналізу; встановлює системні взаємозв'язки між подібними об'єктами розгляду.

Іншим, не менш вагомим питанням, що вможливлює активний міждисциплінарний дискурс у фаховій підготовці майбутніх гуманітаріїв за філологічним і мистецьким напрямами, є застосування науково- технологічної бази. Таке використання врівноважує медійний освітній поступ, забезпечуваний сучасною технологічною базою, з контентом філологічних і мистецьких навчальних дисциплін, де оприявлення змісту вимагає візуалізації, аудіального супроводу, мультимедійного простору.

Викладене дозволяє узагальнити, що сучасні медіатехнології сприятимуть засвоєнню навчального матеріалу шляхом його ущільнення, апеляції до відчуттєвих рецепцій, а також сприятиме більш швидкому обробленню галузевої інформації. Наприклад, візуалізація через здійснення віртуальної екскурсії сприятиме динамічному перегляду об'єктів образотворчого мистецтва, порівняння художньо-естетичних координат; творів літератури як виду мистецтва шляхом репрезентації малюнкової візуалізації, художньої та / або аматорської портретизації головних персонажів; фрагментів художніх творів, у яких закладено ідейний зміст; долучення до музичного фонду (аудіальний супровід).

Міждисциплінарний підхід у вивченні філологічних і мистецьких дисциплін у фаховій підготовці майбутніх педагогів-гуманітаріїв актуалізує міждисциплінарні зв'язки, забезпечувані суголосним термінологічним апаратом [7, с. 35-38], визначають аксіологічний простір у тлумаченні твору мистецтва. Акцентуацію на грамотному уживанні термінологічного апарату пояснюємо тим, що на етапі застосування алгоритмів у моделюванні художнього конкретно-чуттєвого образу залежно від виду мистецтв його опис визначає перетин термінів з одночасним їх різним тлумаченням і прочитанням (наприклад, аксіологічний вимір художнього твору - драми-феєрії - Лесі Українки «Лісова пісня» (1911 р.) з позиції виду мистецтв, зокрема художньої літератури, образотворчого мистецтва й музичного мистецтва, буде різнитися стосовно опису зображально- виражальних засобів, естетичних характеристик).

Інтеграцію контенту навчальних філологічних і мистецьких дисциплін здійснюють на основі категорійно-термінологічного й тематичного перетину. У такий спосіб тематичний дискурс є тим корелятом, який дозволяє здійснювати аналіз художнього конкретно-чуттєвого образу, відтвореного урізних мистецьких вимірах (літературному, музичному, образотворчому), спостереження над мовним ресурсом на етапі опрацювання кодифікованих норм у трансльованій вербалізованій інформації.

Наводимо фрагменти упровадження інтегрованих програм, реалізованих у підготовці майбутніх гуманітаріїв (цикл загальної підготовки: «Актуальні питання української історії та культури»; «STEM-практики в освіті»; цикл професійної підготовки: «Фольклор», «Основи масової комунікації», «Мультимодальні стратегії мовно-літературної освіти» // «Українська мова за професійним спрямуванням», «Історія музики», «Сучасні музично-інформаційні технології», «Історія художньої культури».

У вивченні майбутніми фахівцями музичного мистецтва української мови за професійним спрямуванням опрацювання фонетико-орфоепічних норм передбачає оволодіння правил вимови з урахуванням зміни звуків у мовленнєвому потоці. Інтеграція контенту передбачає уведення до змісту завдань тексту українських пісень. Опрацювання тексту українських пісень передбачає насамперед окреслення інтонаційного малюнку. Інтонаційний малюнок, своєю чергою, корелює з виміром естетичних координат, які визначає майбутній гуманітарій через архітектоніку художнього образу (естетику урівноваження змісту і форми). Фондом слугувала творча спадщина українського композитора Миколи Леонтовича (з огляду на те, що художні обробки українського композитора становлять понад 200 пісень, можлива варіація в доборі тексту) («Ой вербо, вербо», «Мала мати одну дочку», «Гаю, гаю, зелен розмаю», «Над річкою, бережком», «Котилася зірка», «Піють півні»).

Зображально-виражальні засоби, застосовувані в українських народних піснях, підкреслені інтонаційно. Насамперед дотримання правильних вимови й інтонування сприяє виробленню культури мовлення майбутніх фахівців на рівні вимови, що надалі транслює літературний дискурс:

Завдання. Виразно прочитайте українську народну пісню (за вибором). Затранскрибуйте строфу на вибір. Розробіть інтонаційний малюнок. Обґрунтуйте підвищення й пониження тону, модуляцію голосу, напруги залежно від емоційно-когнітивної семантики.

Звернення до фольклорної спадщини не лише дозволяє ознайомити майбутніх музикантів з культурною спадщиною, але також шляхом здійснення лінгвістичного аналізу й розроблення інтонаційного малюнка виокремити художні образи, які становлять поетику українського мистецтва.

Майбутні філологи, працюючи над текстами українських народних пісень, моделюють художній образ, який становить іманентний когнітивно-емоційний корелят у лінгвокультурній самоідентифікації (образи верби, матері, гаю, зірки тощо).

Методика лінгвістичного аналізу художнього тексту апелює до виокремлення й інтерпретації на рівні фонетико-орфоепічного рівня естетики звукового живопису (звуконаслідування, паронімічна атракція, звукове образотворення). Якщо на рівні лінгвістичного дискурсу ідеться про естетичні потенції мовного ресурсу, то на рівні музичного дискурсу ідеться про образ народної пісні. Наприклад, образ пісень «Дударик», «Над річкою, бережком», «Козака несуть», створених Миколою Леонтовичем, відтворюють активну реляцію звукового живопису й естетики вироблених композитором прийомів вокальної інструментовки (спів із закритим ротом; рух мелодії в інших голосах).

Якщо на рівні методології літературознавчої науки розвиток образу пов'язують насамперед із сюжетом і портретуванням, когнітивно- емоційною динамікою, то музична естетика розвиток образів у творчості Миколи Леонтовича репрезентує через нашарування витриманих звуків і водночас актуалізації контрапунктуючи підголосків. Прокоментуємо ефективність інтеграції контенту у фаховій підготовці майбутніх гуманітаріїв, що доводимо міркуваннями про те, що сучасна технічна база дозволяє відтворити алгоритми, застосовувані у філологічній і музичній галузях, на рівні віртуального аудіального супроводу, демонстрації варіантів лінгвістичного аналізу художнього тексту.

Народнопісенний образ, витворений у фольклорі, спостережуваний у сучасній українській культурі як динамічний, полісемантичний. Прикладом може слугувати образ української народної пісні «Щедрик» в обробленні українського композитора Миколи Леонтовича. Майбутні вчителі філологічних спеціальностей та учителі музичного мистецтва порівнюють вербалізований образ, який на рівні стереотипізації у мовній картині світу витворює образ господаря, який славить працю і сакральний день, з одного боку, музично-художній образ, який через творчий здобуток українського фольклорного багатоголосся витворює естетику чуттєвого переживання.

Літературознавче потрактування народнопісенного образу щедрика апелює до образу чесного господаря, святого хліба і сакрального свята (ідеться про зимовий пісенний цикл). Застосування сучасних програмових засобів уможливлює роботу з лінгвістичним корпусом, що дозволяє простежити максимально можливі семантичні уживання, а також кодифікацію в галузевих словниках: щедрий (наприклад, Словник української мови презентує лінгвістичне й лінгвокультурне визначення: 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. 2. Багатий на що-небудь, чимсь. 3. Наявний у значній кількості; густий, рясний. 4. Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві. 5. Щедрий вечір - вечір напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем). Вечір під Новий рік називається в народі щедрим вечором. Напевне, тому, що все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній меті: щоб в усьому був щедрий новий рік [10, Т. 11, с. 578]). На самостійне опрацювання винесене літературознавче потрактування образів повісті Михайла Стельмаха «Щедрий вечір», моделювання музично-художнього образу головних персонажів. Моделювання художнього образу збагачує уяву майбутніх гуманітаріїв (зокрема учителів філологічних спеціальностей), а також сприяє підвищенню естетичного порогу в герменевтиці художніх образів, презентованих у різних мистецьких дискурсах.

Варіативним рекомендовано запропонувати аналіз музичної й літературної діяльності українських діячів Григорія Сковороди («Сад божественних пісень», «Ангели, снижайтеся», «Херувімськая»), Тараса Шевченка (вірші, покладені на музичну основу), Лесі Українки (драма- феєрія «Лісова пісня», музика до кінофільму Євгена Станковича).

На окрему увагу заслуговує простеження музично-художньої естетики сучасного інструментування творів класиків українського письменства.

Окремого вивчення заслуговують сучасні музичні обробки літературної спадщини персоналій. Прикладом можуть слугувати тексти Григорія Сковороди, які стали основою музично-літературної інспірації на прикладі творчості вокального ансамблю «Піккардійська Терція».

Завдання. Ознайомитись із текстами збірки «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди. Простежити художньо-естетичний вимір у сучасному розвої творчості гурту «Піккардійська Терція» за мотивами творчості письменника-філософа.

Завдання. Ознайомитись з текстами кантат українського композитора Григорія Сковороди. Постежити шляхом лінгвістичного аналізу, аналізу естетичних параметрів окреслити роль мелодії у межах мелодичної фрази.

В освітній практиці здобувачі в межах проєктної діяльності аналізували:

тексти кантат на основі текстів Тараса Шевченка в обробленні українського композитора Миколи Лисенка: «Б'ють пороги», «На вічну пам 'ять Котляревського» для солістів, хору та симфонічного оркестру;

солоспіви на тексти Тараса Шевченка: «Садок вишневий коло хати» для сопрано або тенора; «Не тополю високую вітер нагинає» для сопрано; «Реве та стогне Дніпр широкий» для баса.

Наведені завдання актуалізують поліпредметні знання, тому успішним є вивчення нормативної дисципліни, зокрема «Українська мова професійного спрямування», що своєю чергою сприяє поглибленню навчального досвіду (застосування алгоритмів при аналізі художнього образу, визначенні художньо-зображальних засобів; зіставлення історико-культурних фактів; характеристика естетичних параметрів твору мистецтва залежно від художнього напряму) у вивченні змістовно суголосних дисциплін.

Інтеграція контенту філологічних і мистецьких навчальних дисциплін уможливлює звернення до різновидів інтерпретації мистецького твору як художнього феномену, феномену культури, духовно-ініціативного конструкту - герменевтичної, концептуальної, архетипної. Здобувачі вищої педагогічної освіти визначають естетичний вимір творів мистецтва, де зовнішня форма корелює від знакового матеріалу (рима, строфа, система зображально-виражальних засобів у письменстві; гармонія, поліфонія - в музичному мистецтві; колір, контраст, світлотінь, штрих - в образотворчому мистецтві). Естетичні параметри художньої форми визначають майстерністю у використанні матеріалу твору, відповідно, уміння здійснити герменевтику художнього образу корелює з рівнем культури художнього сприйняття естетики форми, реалізованої у формі жанру, суголосної з художнім напрямом.

У фаховій підготовці майбутніх фахівців філологічних і мистецьких спеціальностей тематична інтеграція була апробована у вивченні творчості української мисткині Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки):

Завдання. Ознайомтеся з першотвором - текстом драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (1911 р.). Виразно прочитайте монолог Мавки «О, не журися за тіло!», обґрунтуйте інтонаційний малюнок. Які емоції й семантичні конструкти ви втілюєте у виголошенні монологу? Подайте художні реляції у прочитанні заголовку драми-феєрії.

Порівняйте заголовки друготворів за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня». Запропонуйте власний заголовок.

Вправи з виразного читання сприяють виробленню культури вимови студентів, що засвідчує дотримання фонетико-орфоепічних норм; вміння розробляти інтонаційний малюнок тексту залежно від семантичного навантаження, актуалізації художнього образу, узгоджувати ритмомелодику римованого тексту з наспівною мелодією.

На практичних заняттях ефективною буде демонстрація авторського читання здобувачами, подальший перегляд художнього вирішення монологу в українському кінематографі («Лісова пісня», 1961 (режисер Віктор Івченко, Мавка - Раїса Недашківська); «Лісова пісня», 1976 (режисер Алла Грачова, Мавка - Галина Остапенко); «Лісова пісня», 1981 (режисер Юрій Іллєнко, Мавка - Людмила Єфименко).

Завдання. Ознайомтеся з малюнковою візуалізацією драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» в українській культурі (дереворити О. Сахновської, 1930; кольорові ілюстрації С. Караффи-Корбут, 2007; кольорові ілюстрації В. Мітченка, 2012; кольорові ілюстрації П. Дорошенко, 2017; кольорові ілюстрації О. Вітовської, 2021). Опишіть свої враження. Ознайомтеся з сюрреалістичним художнім вирішенням сюжету першотвору «Лісова пісня» Олега Шуляка («Лісова пісня, 2012») Визначте естетичні параметри художнього і музичного супроводу твору мистецтва з позиції діахронії.

Подібні завдання ґрунтовані на актуалізації синестезійних перетинів, сприяють виробленню вміння визначати естетичні параметри твору мистецтва, інтерпретованого через різний знаковий матеріал [8, с. 5-7], наприклад:

балет «Лісова пісня» (український композитор Михайло Скропульський, 1936; композитор Герман Жуковський, 1961); регіональний контекст простежуємо на прикладі вистави «Таємниці зачарованого лісу» за мотивами драми-феєрії, презентованої трупою Криворізького академічного театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху» (2023).

опера «Лісова пісня» (український композитор Віталій Кирейко, 1957; Мирослав Волинський);

-рок-опера «Лісова пісня» (український композитор Леонід Волох).

Герменевтика твору мистецтва сприяє виробленню культури художнього сприйняття, що дозволяє розмежовувати твір мистецтва і твір масової культури, твір-інтерпретацію розважального характеру. Прикладом може слугувати завдання проблемного характеру, яке полягає у визначенні вимірів інтертекстуальності розглядуваного твору (апеляція до художніх образів, мотивів, цитація прецедентних текстів).

Синестезійний художній вимір у сучасному медіадискурсі знаходить своє послідовне втілення у SD-анімаційному фентезійному фільмі за мотивами першотвору «Мавка. Лісова пісня», 2023 (режисери О. Рубан, О. Маламуж). Навчальний діалог рекомендовано розгортати навколо текстового й аудіального супроводу, лінгвокультурних інтерпретацій образів української народної міфології: технології використання знакового матеріалу, інспірація першотвору, звукове оформлення (музика українського композитора Брюсселя Олексія Айгі; озвучення головних героїв; традиції відтворення українських музичних мотивів).



Висновки

Застосування міждисциплінарного підходу визначає освітню стратегію здобувача вищої педагогічної освіти, який оволодіває ґрунтовними поліпредметними знаннями, виробляє навички застосування навчального досвіду у вивченні суголосних дисциплін у межах спеціальності, набуває фахових компетентностей fвідповідно до профілю здобувача вищої педагогічної освіти (учителя філологічних спеціальностей, учителя музичного мистецтва).

Перспективами подальших розвідок є вивчення питання системного упровадження міждисциплінарного підходу у фаховій підготовці майбутніх гуманітаріїв.



Література

1. Арцишевська М., Арцишевська Р. Інтеграція змісту освіти : монографія. Луцьк : Вежа, 2007. 316 с.

2. Бистрицький Є., Зимовець Р., Пролеєв С. Комунікація і культура в глобальному світі. Київ : Дух і Літера, 2020. 416 с.

3. Бутиріна М., Ривліна В. Медіатизація мистецтва : Віртуальний музей як ЗМІ. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 49. 2021.

4. Інтертекстуальність та інтермедіальність: в просторі української мови, літератури та культури : монографія ; гол. ред. Алла Архангельська / А. Загнітко, Г. Сюта, С. Єрмоленко та ін. Olomouc : Univerzita Palackeho, 2018. 307 с.

5. Історія української культури : підручник / В. А. Качкан, О. Б. Величко, Н. М. Божко; за ред. проф., д-ра філол. наук, акад. АН ВШ України, засл. діяча науки і техніки В. А. Качкана. 4-те видання. Київ : ВСВ «Медицина», 2021. 368 с.

6. Козир А. В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти : монографія. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. 380 с.

7. Куньч З. Й., Наконечна Г. В., Микитюк О. Р., Булик-Верхола С. З., Теглівець Ю. В. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних традицій : монографія. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2018. 189 с.

8. Література на полі медій : колект. монографія / на пошану Д. Наливайка / ред. Гундорова Т. І. та Сиваченко Г. М. Київ, 2019. 400 с.

9. Музично-педагогічні системи та концепції ХХ століття: підручник / Ніколаї Г. Ю., Черкасов В. Ф. та ін. Львів : ЛНУ імені Івана Франка - Харків, 2018. 433 с.

10. Онлайнова версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970-1980).

11. Теоретичні та прикладні аспекти інноватизації вищої професійної освіти : міжнарод. колект. моногр. / колект. Авторів; за ред. Секрет І. Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2013. 337 с.

References

1. Artsyshevska, M. & Artsyshevska, R. (2007). Intehratsiya zmistu osvity [Integration of the content of education]. Lutsk: Vezha [in Ukrainian].

2. Bystrytskyy, Ye., Zymovets, R. & Proleyev, S. (2020) Komunikatsiya i kultura v globalnomu sviti [Communication and culture in the global world]. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].

3. Butyrina, M. & Ryvlina, V. (2021). Mediatyzatsiya mystetstva: Virtualnyy muzey yak ZMI [Mediatization of art:Virtual museum as mass media]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya zhurnalistyka - Bulletin of Lviv University. Journalism series, 49 [in Ukrainian].

4. Zahnitko, А, Syuta, H. Arkhanhelska, А & Yermolenko, S. (2018). Intertekstualnist ta intermedialnist: v prostori ukrayinskoyi movy, literatury ta kultury [Intertextuality and intermediality: in the space of Ukrainian language, literature and culture]. Olomouc: Univerzita Palackeho [in Ukrainian].

5. Kachkan, В., Velychko, О. & Bozhko, М. (2021). Istoriya ukrayinskoyi kultury [History of Ukrainian culture]. Kyiv: VSV «Medytsyna» [in Ukrainian].

6. Kozyr, A. V. (2008). Profesiyna maysternist uchyteliv muzyky: teoriya i praktyka formuvannya v systemi bahatorivnevoyi osvity [Professional skill of music teachers: theory and practice offormation in the system of multi-level education]. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

7. Kunch, Z. Y., Nakonechna, H. V., Mykytyuk, O. R., Bulyk-Verkhola, S. Z. & Tehlivets, Yu. V. (2018). Teoriya termina: konkretyzatsiya leksyko-semantychnykh tradytsiy [Term theory: concretization of lexical-semantic traditions]. Lviv: Halytska Vydavnycha Spilka [in Ukrainian].

8. Hundorova, T. I. & Syvachenko, H. M. (2019). Literatura napoli mediy [Literature in the field of media]. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Nikolayi, H. Yu. & Cherkasov, V. F. (2018. Muzychno-pedahohichni systemy ta kontseptsiyi ХХ stolittya [Music-pedagogical systems and concepts of the 20th century]. Lviv : LNU imeni Ivana Franka - Kharkiv [in Ukrainian].

10. Online version of the academic explanatory “Dictionary of the Ukrainian language ” (250th ed.). (1980). Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

11. Sekret, I. (2013). Teoretychni ta prykladni aspekty innovatyzatsiyi vyshchoyi profesiynoyi osvity [Theoretical and applied aspects of innovation of higher professional education]. Dniprodzerzhynsk: DDTU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...