Інноваційні методи підготовки вихователів до роботи у розвивальному пізнавально-мистецькому освітньому середовищі закладів дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Інноваційні методи підготовки вихователів до роботи у розвивальному пізнавально-мистецькому освітньому середовищі закладів дошкільної освіти

Олена Біла

доктор педагогічних наук, професор

Україна



Abstract

INNOVATIVE METHODS OF TRAINING EDUCATORS FOR WORK IN A DEVELOPING COGNITIVE AND ARTISTIC EDUCATIONAL ENVIRONMENT INSTITUTIONS OF PRE-SCHOOL EDUCATION

Olena Bila

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Izmail State University of Humanities,Ukraine

The development of the innovative environment of the preschool education institution is actively supported by the use of such methods of training preschool teachers aimed at stimulating creative activity and professional growth of preschool teachers. The article highlights the use of these methods in the process of training teachers to create an innovative educational environment for working with preschool children. One of the key tasks of training preschool teachers in this direction is to master modern methods of working with children and the use of innovative pedagogical technologies. The use of interactive methods helps to increase the activity of educators in the process of professional training, to develop their creative imagination and to adapt to new challenges in the field of education. An analysis of the experience of practical application of innovative methods in the process of training educators to work in the educational and developmental environment of preschool education institutions was carried out. In the context of the research, attention is focused on the use of interactive methods (trainings, seminars, mentoring, etc.) and virtual reality technologies, game simulations, online courses, which contribute to the deepening of knowledge and practical skills of educators. The article highlights the issues of using innovative methods in the process of attesting and improving the qualifications of preschool educators, which allows systematizing and deepening professional knowledge and skills in the field of innovative pedagogy. Emphasis is placed on interactive methods of training preschool educators, which are an important tool for improving the professional skills of preschool teachers and developing their creative abilities in the modern educational environment.

Key words: innovative methods, training of educators, innovative development environment, cognitive and artistic space, educational innovations, pedagogical approaches, modern technologies.



Анотація

Розвитку інноваційного середовища закладу дошкільної освіти активно сприяє використання таких методів підготовки вихователів, що спрямовані на стимулювання творчої активності та професійне зростання педагогів. У статті висвітлюються питання використання цих методів у процесі підготовки педагогічних працівників до створення інноваційного освітнього середовища для роботи з дітьми дошкільного віку. Одним із ключових завдань підготовки вихователів в означеному напрямі є оволодіння сучасними методами роботи з дітьми та застосування інноваційних педагогічних технологій. Використання інтерактивних методів допомагає підвищити активність вихователів у процесі професійної підготовки, розвинути їхню творчу уяву та пристосуватися до нових викликів у сфері освіти. Здійснено аналіз досвіду практичного застосування інноваційних методів у процесі підготовки вихователів до роботи в освітньому розвивальному середовищі закладів дошкільної освіти. У контексті дослідження сфокусовано увагу на використанні інтерактивних методів (тренінги, семінари, менторство тощо) та технологій віртуальної реальності, ігрових симуляцій, онлайн -курсів, що сприяють поглибленню знань та практичних навичок вихователів. Висвітлено питання використання інноваційних методів у процесі атестації та підвищення кваліфікації вихователів, що дозволяє систематизувати та поглибити професійні знання й навички у сфері інноваційної педагогіки. Закцентовано на інтерактивних методах підготовки вихователів, які є важливим інструментом для підвищення професійної майстерності педагогів та розвитку їхніх творчих здібностей у сучасному освітньому середовищі.

Ключові слова: інноваційні методи, підготовка вихователів, інноваційне розвивальне середовище, пізнавально-мистецький простір, освітні інновації, педагогічні підходи, сучасні технології.



Постановка проблеми

Актуальність теми. Сучасне суспільство висуває перед вітчизняною освітою високі вимоги, оскільки питання підвищення якості освітніх послуг та підготовки молодого покоління до життя у суспільстві з постійно змінним інформаційним простором набувають сьогодні особливої актуальності. Вміння створювати розвивальне освітнє середовище є важливою складовою професійної компетентності фахівця у сфері дошкілля, а запровадження інноваційних методів підготовки вихователів є одним із ключових напрямів вдосконалення їхньої професійної майстерності.

Слід також зазначити, що інноваційне розвивальне середовище дошкільних закладів вимагає від вихователів не лише професійних знань, а й готовності до постійного самовдосконалення і використання новітніх методів та технологій. Отже, важливим завданням, що постає сьогодні перед установами, які забезпечують професійну підготовку фахівців, є створення оптимальних умов для безперервного професійного зростання педагогічних кадрів. Останнє потребує впровадження ефективних підходів, націлених на підготовку вихователів саме до інноваційної діяльності (Петренко, 2018: 371- 379). професійний інноваційний освітній інтерактивний

Разом із тим зауважимо, що ефективна підготовка вихователів до роботи в інноваційному середовищі передусім є передумовою успішного розвитку закладу дошкільної освіти. Використання інтерактивних методів підготовки педагогів дошкілля дозволяє досягти цієї мети, забезпечуючи якісну освіту та виховання дітей відповілно до сучасних вимог суспільства (Ткаченко, 2016).

Використання інноваційних методів у професійній підготовці вихователів сприяє розвитку компетентності фахівців щодо використання сучасних освітніх технологій, вміння створювати сприятливе освітнє середовище та ефективно взаємодіяти з дітьми в інноваційному розвивальному просторі ЗДО. Особлива роль у цьому контексті належить розвитку креативного мислення, адаптації до нових умов та вмінню швидко реагувати на зміни в оточуючому світі (Дубасенко, 2019).

Метою статті є аналіз сучасних підходів та інноваційних методів підготовки вихователів до роботи в розвивальному освітньому середовищі дошкільного закладу, конретизація впливу інтерактивних методів на розвиток дитини та формування педагогічної взаємодії в умовах інноваційного середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням запровадженння інноваційних технологій у процесі фахової підготовки вихователів ЗДО, а також висвітленню різних аспектів використання інтерактивних методів в освітньому процесі присвячено наукові доробки М. Гриневич, А. Девідсон, О. Жуковської, О. Кондратюка, І. Семенової та ін. У цьому контексті особлива увага приділяється дослідженням, спрямованим на вивчення ефективності конкретних інтерактивних методів, їх впливу на професійний розвиток вихователів та психологічний комфорт учасників освітньо-виховного процесу. Використання інноваційного потенціалу інтерактивних методів навчання у підготовці майбутніх педагогів є також предметом наукових досліджень І. Богданової, Н. Кічук та ін.

У працях А. Богуш аналізується досвід використання інтерактивних методів у професійній підготовці педагогів. Серед ключових висновків автора - необхідність системного підходу до підготовки майбутніх педагогів, спрямованого на формування їхньої готовності до використання інноваційних педагогічних технологій.

О. Шевченко у свої доробках, присвячених дослідженню впливу інноваційних технологій на педагогічну майстерність вихователів закладу дошкільної освіти, зазначає, що використання інтерактивних методів сприяє передусім підвищенню якості освітнього процесу та створює умови для розвитку творчих здібностей вихователів і вихованців.

Використання інноваційних методів дозволяє ефективно залучати вихователів до активної участі у власному професійному розвитку, підвищує їхню мотивацію до самоосвіти та сприяє створенню сприятливого середовища для навчання та виховання дітей (Дубасенко, 2019).

Отже, аналіз наукових фондів із проблем фахової підготовки вихователів ЗДО дозволяє узагальнити, що питання використання інноваційних методів у процесі підготовки вихователів до роботи в розвивальному середовищі дошкільних закладів потребує додаткової уваги, що й обумовлює необхідність ретельних досліджень у цьому напрямі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Впровадження інновацій в різні сфери життя є показником високого рівня розвитку суспільства. Використання інноваційних методів в освітній галузі свідчить про усвідомлення державою необхідності розвивати інтелектуальний потенціал і важливість орієнтації на формування творчої особистості, здатної до перетворень і вдосконалення суспільства. Саме тому питання використання інноваційних методів у процесі підготовки вихователів до роботи з дітьми у розвивальному середовищі ЗДО пов'язане з особистісно зорієнтованим підходом. У зв'язку із вищезазначеним актуалізуються дослідження С. Подмазіного, який визначає основні характеристики особистісно орієнтованої освіти наступним чином:

поняття «освіта» розглядається більш широко, включаючи всі освітні процеси, що формують особистість;

особистісна орієнтація означає визнання особистості дитини з урахуванням її майбутнього розвитку, а не просто як індивіда в процесі навчання та виховання;

основною умовою особистісно орієнтованої освіти є створення умов, які включають усвідомлену мету діяльності, моральні цінності, чітко визначені соціальні норми та межі соціокультурних цінностей;

розвиток особистості передбачає розглядання дитини як складної системи, яка саморозвивається згідно з законами синергетики;

оптимальний розвиток особистості залежить від каузальної та цільової детермінації, де головну роль відіграють соціокультурні гуманістичні цінності (Підмазін, 2001).

Разом із тим зауважимо, що ознайомлення з висновками досліджень науковців та практичним досвідом підготовки студентів закладів вищої освіти до майбутньої професійної діяльності, а також вивчення досвіду роботи вихователів-практиків дозволило в рамках дослідження виявити певні суперечності, які об'єктивно існують в освітньому процесі та акуалізують необхідність упровадження інноваційних методів підготовки фахівців до роботи в дошкільній освітній сфері. Серед них особливо важливими є:

Потреба в інтелектуалізації навчальної і педагогічної роботи майбутніх фахівців у галузі освіти, які були б здатні до проєктування, моделювання, прогнозування, регулювання та оцінки власної інтелектуальної та професійної діяльності. Часто виникає ситуація, коли зміст професійної підготовки не забезпечує формування інноваційного мислення.

Перевага традиційних методів навчання закладів вищої освіти та необхідність оволодіння методами дослідницької діяльності та розвитку творчого потенціалу у професійній діяльності. Формування образно-рефлексивного стилю мислення є важливим елементом професійної підготовки майбутніх вихователів для інноваційної діяльності, що сприяє вдосконаленню їхніх інтелектуальних ресурсів, творчому саморозвитку та є передумовою для інновацій у професійній діяльності.

Звернемося до аналізу ключових для нашого дослідження понять. У контексті педагогічних досліджень поняття «інновація» набуло широкого розуміння, що спричинило появу в кінці ХХ століття спеціалізованої науки - педагогічної інноватики. Ця наука перетинається з загальною інноватикою, методологією, теорією та історією педагогіки, психології, соціології, теорією управління та економіки та іншими галузями.

Зауважимо, що феномен «інноваційне розвивальне середовище» пов'язаний з поняттям інноваційної діяльності в освітній сфері. У нашому розумінні, інноваційна діяльність - це система заходів, що використовуються для забезпечення інноваційного процесу на певному рівні освіти, а також сам процесс інновацій. Основними функціями інноваційної діяльності є зміна компонентів педагогічного процесу: цілей, змісту освіти, форм, методів, технологій, засобів навчання, системи управління тощо. Циклічний характер інноваційного процесу виявляється в структурі етапів, які проходить нововведення. Можна узагальнити, що інноваційний процес - це сукупність процедур і засобів, за допомогою яких педагогічне відкриття або ідея перетворюються на соціальне, в тому числі освітнє, нововведення. Інноваційну діяльність характеризує системність, інтегральність, цілісність. Ця діяльність спрямована на перетворення ідей у нововведення, а також формування системи управління цим процесом.

У контексті нашого дослідження важливим є питання співвідношення понять «інновація» та «технологія». Педагогічна технологія - це науково обґрунтоване планування та точне втілення педагогічних дій, спрямованих на успішність всіх учасників освітнього процесу. Принагідно зауважимо, що центральним компонентом педагогічної технології є чітко визначена кінцева мета, яка дозволяє розробити оптимальний алгоритм досягнення цієї мети. Також важливим є інструментарій для відстеження досягнення запланованих результатів та корекції, якщо це необхідно. Отже, педагогічна технологія виступає як інструмент професійної діяльності педагога та своєрідний плацдарм для подальшого розвитку інновацій в освітній сфері (Ткаченко, 2016).

У дошкільній педагогіці на особливу увагу заслуговує використання технологій особистісно зорієнтованого виховання і навчання, адже вони передбачають урахування індивідуальних особливостей дитини, траєкторії її розвитку, дитячих інтересів та переваг, що сприяє повноцінному розвитку дитини та її позитивній соціалізації.

У педагогіці розрізняють кілька моделей освіти: пасивну, коли дитина виступає як «об'єкт» навчання; активну, коли вона виступає як «суб'єкт» навчання; та інтерактивну, коли процес навчання здійснюється через активну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Відзначимо, що використання інтерактивної моделі в освітній сфері передбачає моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, проєктну діяльність та спільне розв'язання проблемних ситуацій.

Технологія інтерактивного навчання передбачає специфічний, багатовекторний тип комунікації між педагогом і дітьми, а також між самими дітьми. Адже це включає такі форми взаємодії, як «дитина - дитина» (робота в парах), «дитина - група дітей» (робота в групах), «дитина - аудиторія» або «група дітей - аудиторія» (презентація роботи в групах) тощо. У процесі роботи в малих групах діти навчаються розподіляти ролі, стають співавторами, враховують побажання один одного, формулюють загальні висновки і захищають свій вибір перед товаришами.

Основним завданням вихователя при використанні інтерактивної технології є спрямування процесу обміну інформацією в необхідне русло: виявлення різних точок зору; звернення до особистого досвіду учасників; підтримка активності; з'єднання теорії і практики; взаємозбагачення досвіду учасників; полегшення сприйняття, засвоєння, взаєморозуміння; заохочення творчості.

Інтерактивне навчання потребує від вихователя відповідних методичних і психологічних знань та умінь. Зокрема, вміння використовувати техніку, що дозволяє включити всіх учасників у процес обговорення, організувати простір для занять, регламентувати етапи роботи. Інтерактивне навчання передбачає спеціальну форму організації пізнавальної діяльності дошкільнят, де інформація засвоюється не в пасивному режимі, а в активному, з використанням інтерактивних циклів. Інтерактивні цикли - це спеціальна конструкція послідовних інтерактивних дій, яка допомагає створити умови для ефективного взаємодії учасників.

У сучасному контексті заклади дошкільної освіти наголошують на необхідності постійної взаємодії між дорослими та дітьми як одному з основних педагогічних принципів. Це вимагає актуалізації змісту діяльності дошкільної освіти через глибоке осмислення технологій взаємодії учасників освітнього процесу. Такий підхід передбачає освоєння нових методів та прийомів роботи з дітьми, що роблять освітній процес більш цікавим, різноманітним та ефективним. Інтерактивні методи виховання є стратегією, яка активно залучає дітей до освітнього процесу через взаємодію, співпрацю та спілкування; сприяють ефективному засвоєнню матеріалу та розвитку критичного мислення, сприйняття та розв'язання проблем. Ці методи можуть включати також групову роботу, дискусії, проєктну діяльність, використання інтерактивних технологій тощо. Основна ідея полягає в тому, щоб діти були активними учасниками освітнього процесу, а не лише слухачами.

Саме тому вихователю необхідно формувати основні компетенції, які є важливими для всебічного розвитку дітей, що відповідає віковим та індивідуальним особливостям дошкільного віку та дозволять забезпечити повноцінну взаємодію (інтеракцію) усіх учасників освітнього процесу. Ці компетенції охоплюють забезпечення емоційного благополуччя через індивідуальне спілкування з кожною дитиною, повагу до її почуттів і потреб; підтримку унікальності та ініціативи дітей через створення умов для прийняття рішень, висловлення своїх почуттів і думок, сприяння дитячій ініціативі і самостійності в різних видах діяльності; встановлення правил поведінки і взаємодії для позитивних стосунків між дітьми з різних культур і соціальних середовищ, розвиток комунікативних здібностей дітей; побудову розвивальної освіти, спрямованої на зону найближчого розвитку кожного вихованця, за допомогою створення умов для оволодіння культурними засобами діяльності; взаємодію з батьками з питань освіти дитини, залучення їх до освітнього процесу через спільні освітні ініціативи.

Отже, вихователю ЗДО необхідно володіти навичками організації повноцінної інтеракції в педагогічному процесі. У структурі навчання за допомогою технологій інтерактивного навчання виокремлюють певні етапи. Перший етап - підготовка учасників до гри та підготовка експертів. Вихователь пропонує режим роботи, визначає головні цілі і завдання діяльності, формулює освітню проблему, надає характеристику імітації і ігрових правил, оглядає загальний хід гри та видає необхідні матеріал.

Другий етап передбачає вивчення ситуації, інструкцій, установок, вказівних матеріалів. Вихователь розповідає сценарій, зупиняється на ігрових завданнях, правилах, ролях, ігрових процедурах, а діти збирають додаткову інформацію, радяться з вихователем, обговорюють зміст і процес гри.

Третій етап включає безпосередньо процес гри, під час якого ніхто, крім ведучого, не має права втручатися в її хід. Вихователь стежить за ігровими діями, результатами, за потреби, робить підрахунок балів, надає рекомендації та допомогу за проханням дітей.

Останній етап включає в себе аналіз, обговорення та оцінку результатів гри. Вихователь організовує обговорення, в ході якого виступають експерти, учасники обмінюються думками, захищають свої позиції і рішення, роблять висновки і діляться враженнями, розповідають про труднощі, що виникали в ході гри і висловлюють пропозиції та ідеї (Сергієнко, 2017).

У сучасній освітній сфері важливою задачею є підготовка вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі. Один із ключових аспектів цієї підготовки - застосування інтерактивних методів, які сприяють активному залученню вихователів до процесу навчання та розвитку в проєктній пізнавально-мистецькій діяльності (Біла О, 2019).

Це стосується таких аспектів, як оперативне визначення та ухвалення проєктних рішень в дошкільній освіті, контекст навчання майбутніх фахівців у практичному середовищі, розробка та впровадження різних типів проєктів у закладах дошкільної освіти, використання інтерактивних методів навчання майбутніх проєктантів з використанням мультимедійних і дистанційних засобів, а також актуалізація перспектив застосування студентами-практикантами інтерактивних методів у підготовці різних суб'єктів комунікації та інші аспекти.

Звернемося до аналізу тих методів, які в сьогоднішніх умовах дозволяють вихователям розширити можливості для професійного самовдосконалення за зручним, мобільним форматом.

Особлива увага в зазначеному контексті приділяється використанню технологій віртуальної реальності, ігрових симуляцій та онлайн-курсів. Відтак інноваційні підходи дозволяють вихователям отримати поглиблені знання та практичні навички у зручний для них спосіб.

Використання технологій віртуальної реальності дозволяє вихователям поглибити свої знання шляхом іммерсивного досвіду в різних ситуаціях освітнього процесу. Це може бути симуляція взаємодії з дітьми в різних вікових групах, аналіз педагогічних ситуацій та прийняття відповідних рішень тощо.

Аналіз досвіду практичного застосування інтерактивних методів у процесі підготовки вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі засвідчує, що використання інноваційних методів відкриває широкі можливості для підвищення якості освіти та розвитку педагогічної компетентності. Одним із ключових аспектів цієї підготовки є використання технологій віртуальної реальності, ігрових симуляцій та онлайн -курсів (Сергієнко, 2017).

Використання ігрових симуляцій є також важливим методом підготовки вихователів. Вони дозволяють відтворити реальні ситуації освітнього процесу, де педагоги можуть випробувати різні стратегії взаємодії з дітьми, розвивати свої навички та здобути досвід роботи в умовах, що максимально наближені до реальних. Ігрові симуляції також є ефективним засобом самовдосконалення та підвищення кваліфікації вихователів.

Онлайн-курси стали необхідним елементом сучасної підготовки вихователів. Вони дозволяють отримати доступ до актуальних матеріалів та навчальних ресурсів у будь -який час та з будь-якого місця. Крім того, вони можуть бути також інтерактивними, що сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу.

Таким чином, технології віртуальної реальності мають великий освітній потенціал, відкривають перед вихователями можливість занурення у віртуальне середовище, де вони можуть відчути себе у різних педагогічних ситуаціях, що дозволяє педагогам ефективніше навчатися та вдосконалювати свої професійні навички.

Оскільки підготовка вихователів до роботи в розвивальному середовищі закладів дошкільної освіти є важливим етапом в підготовці кваліфікованих фахівців, цей процес має включати в себе застосування різноманітних інноваційних методів, спрямованих на розвиток професійних компетенцій та підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Один із таких ефективних методів - проєктна діяльність, що полягає у впровадженні інноваційних підходів у дошкільну освіту через створення освітніх проєктів, розробку спеціальних програм та організацію інтерактивних заходів для учасників освітнього процесу ЗДО. Такий підхід дозволяє вихователям отримати практичні навички та знання, необхідні для роботи в інноваційному освітньому середовищі. Карпенко О. у своїх наукових доробках зауважує, що проєктна діяльність є одним з провідних шляхів впровадження інноваційних підходів, оскільки вона сприяє створенню нового освітнього продукту (Карпенко, 2020).

Запровадження тренінгів і семінарів є також ефективними методами підготовки вихователів. Вони дозволяють здобути практичні навички та знання за допомогою інтерактивних методів, таких як рольові ігри, дебати, групові дискусії тощо.

Не меншої значущості в контексті освітньої діяльності набули й менторство і коучинг, які зарекомендували себе як важливі інтерактивні методи підготовки вихователів до роботи в інноваційному середовищі. Ці методи дозволяють вихователям працювати з досвідченими фахіввцями (менторами, коучами), які надають підтримку та допомогу в адаптації педагогів до нових професійних вимог та викликів суспільства.

Не можна переоцінити вагомість такого методу професійної підготовки вихователів, як інтерактивні онлайн-курси, які можуть бути корисним додатковим ресурсом для педагогів, котрі бажають опанувати нові методи і технології у зручний для них час і відповідно до індивідуального темпу.

На особливу увагу заслуговує метод обміну досвідом через зустрічі, семінари або конференці, оскільки вони є важливим елементом підготовки вихователів до роботи в інноваційному середовищі, що дозволяє вихователям обмінюватися своїм досвідом у використанні інноваційних підходів та поглиблювати свої знання та навички.

Поряд із вищезазначеними інтерактивними методами професійної підготовки вихователів до роботи у розвивальному середовищі ЗДО не втрачає своєї актуальності і резонності такий метод, як самостійна робота вихователів із науковою та методичною літературою, матеріалами педагогічних конференцій та симпозиумів. Цей доволі традиційний метод є важливим елементом самопідготовки вихователів до роботи в інноваційному середовищі, оскільки дозволяє педагогам поглибити свої знання та розуміння у сфері інноваційних підходів та підвищити рівень професійної майстерності (Карпенко, 2020).

Слід зазначити, що вищезазначені методи можуть використовуватися окремо або в поєднанні, залежно від потреб вихователів та специфіки їхньої підготовки. Зауважимо також, що використання цих методів у процесі професійної підготовки вихователів ЗДО може активно застосовуватись і під час атестації та підвищення кваліфікації вихователів, що дозволяє систематизувати знання та вдосконалити навички в сфері інноваційної педагогіки. Оскільки атестація та підвищення кваліфікації є важливим етапом професійного розвитку педагогічних працівників, що дозволяє виявити рівень їхніх знань, умінь та компетенцій у відповідності з сучасними вимогами освітньої сфери, то використання інтерактивних методів сприяє залученню вихователів до активної участі у власному професійному зростанні, стимулює їх до самовдосконалення через опанування нового матеріалу, спільну роботу у колективі тощо. Такий підхід дозволяє ефективно впроваджувати інноваційні педагогічні підходи у практичну роботу закладів освіти, що в свою чергу сприяє підвищенню якості дошкільної освіти та забезпеченню повноцінного розвитку особистості вихованців і особистісно-професійного розвитку вихователів.



Висновок

Використання інноваційних методів підготовки вихователів до роботи в розвивальному освітньому середовищі дошкільних закладів є важливим інструментом забезпечення активної участі педагогів у власному професійному розвитку, що створює можливості для практичного втілення здобутих знань та навичок фахівців, сприяє підвищенню їхньої мотивації до безперервного професійного самовдосконалення, позначається на якості надання освітніх посл уг та розширює можливості для створення інноваційного освітнього простору в сучасних ЗДО.

Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з дослідженням провідного зарубіжного досвіду професійної підготовки та професійної діяльності вихователів у розвивальному середовищі альтернативних закладів дошкільної освіти.



Джерела і література

Біла О.О. Соціально-педагогічне проектування в закладах дошкільної, початкової та позашкільної освіти (контекст університетської підготовки соціономістів). Навчально-методичний посібник. Одеса: Астропринт, 2019. 192 с.

Дубасенко І.М. Особливості використання інтерактивних методів у підготовці вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі ЗДО. Педагогічна освіта: теорія і практика. N° 2(18). 2019. С. 112-118.

Карпенко О.С. Використання віртуальної реальності в підготовці вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі дошкільного закладу освіти. Інноваційні технології в освіті. №6 (25). 2020. С. 45-52.

Петренко Н.М. Інтерактивні методи навчання як засіб підвищення ефективності підготовки вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі дошкільного закладу. Науковий вісник: педагогіка, психологія, соціологія. №2 (23). 2018. С. 81-85.

Підмазін С.І. Особистісно орієнтоване навчання. Шкільні інновації. №1. 2004. С.19

Сергієнко Т.П. Впровадження інтерактивних методів підготовки вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі дошкільного закладу освіти. Інноваційність в освіті та науці. №4(10). 2017. С. 26-33.

Ткаченко Л.І. Особливості використання ігрових технологій у підготовці вихователів до роботи в інноваційному розвивальному середовищі дошкільного закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 5(57). 2016. С. 195-201.

Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності: наказМОН України від 07 листоп. 2000 р. № 522.

Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Наказ Президента України від 25.06.2013 р. № 344/2013

Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№178-179).

References

1. Bila O.O. (2019). Sotsial'no-pedahohichne proektuvannya v zakladakh doshkil'noyi, pochatkovoyi ta pozashkil'noyi osvity (kontekst universytet-s'koyi pidhotovky sotsionomistiv). Navchal'no-metodychnyy posibnyk. Odesa: Astroprynt. 192 р. [in Ukrainian].

2. Dubasenko I.M. (2019). Osoblyvosti vykorystannia interaktyvnykh metodiv u pidhotovtsi vykhovateliv do roboty v innovatsiinomu rozvyvalnomu seredovyshchi ZDO. Pedahohichna osvita: teoriia ipraktyka. № 2(18). Р. 112-118. [in Ukrainian].

3. Karpenko O.S. (2020). Vykorystannia virtualnoi realnosti v pidhotovtsi vykhovateliv do roboty v innovatsiinomu rozvyvalnomu seredovyshchi doshkilnoho zakladu osvity. Innovatsiini tekhnolohii v osviti. № 6(25). Р. 45-52. [in Ukrainian].

4. Petrenko N.M. (2018). Interaktyvni metody navchannia yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti pidhotovky vykhovateliv do roboty v innovatsiinomu rozvyvalnomu seredovyshchi doshkilnoho zakladu. Naukovyi visnyk: pedahohika, psykholohiia, sotsiolohiia. № 2(23). Р. 81-85. [in Ukrainian].

5. Pidmazin S.I. (2004). Osobystisno oriientovane navchannia. Shkilni innovatsii. №1. Р.19. [in Ukrainian].

6. Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.06.2013 r. № 344/2013. [in Ukrainian].

7. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII. Holos Ukrainy. 2017. 27 veres. (№178179). [in Ukrainian].

8. Serhiienko T.P. (2017). Vprovadzhennia interaktyvnykh metodiv pidhotovky vykhovateliv do roboty v innovatsiinomu rozvyvalnomu seredovyshchi doshkilnoho zakladu osvity. Innovatsiinist v osviti ta nautsi. №4(10). Р. 26-33. [in Ukrainian].

9. Tkachenko L.I. (2016). Osoblyvosti vykorystannia ihrovykh tekhnolohii u pidhotovtsi vykhovateliv do roboty v innovatsiinomu rozvyvalnomu seredovyshchi doshkilnoho zakladu. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 5(57), 195-201.Pro zatverdzhennia Polozhennia pro poriadok zdiisnennia innovatsiinoi osvitnoi diialnosti: nakaz MON Ukrainy vid 07 lystop. 2000 r. № 522. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...