Влаштування, монтаж і ремонт освітлювальних електроустановок

1.Лампа не запалюється. Причиною може бути порушення контакту або обрив дротів, обрив електродів в лампі, несправність стартера і недостатня напруга в мережі. Для визначення і усунення несправності перш за все слід змінити лампу, якщо вона знов не горітиме, замінити стартер і перевірити напругу на контактах утримувача. При відсутності напруги на контактах утримувача лампи необхідно знайти і усунути обрив мережі і перевірити контакти у місцях приєднання проводів до баластного опору і утримувачів.

2.Лампа мигає, але не зажигается, свічення спостерігається тільки з одного кінця лампи. Причиною несправності може бути замикання в проводах, утримувача або у виводах самої лампи Для усунення несправності необхідно переставити лампу так, щоб кінець, що світиться і несправний, помінялися місцями. Якщо при цьому несправність не буде усунена, слід замінити лампу або шукати дефект в утримувачі або проводці.

3. На кінцях лампи видно тьмяне оранжеве свічення, яке то зникає, то знов з'являється, але лампа не запалюється. Причина несправності - наявність повітря в лампі. Така лампа підлягає заміні.

4. Лампа спочатку запалюється нормально, але потім спостерігається сильне потемніння її кінців і вона гасне. Звичайне таке явище пов'язано з несправністю баластного опору, не забезпечуючого необхідний режим роботи лампи. В цьому випадку слід замінити баластний опір.

5.Лампа періодично запалюється і гасне. Це може відбутися в результаті несправності лампи або стартера. Необхідно замінити лампу або стартер.

6.При включенні лампи перегорають спіралі і чорніють кінці лампи. В цьому випадку слід перевірити напругу живлячої мережі і відповідність його напрузі лампи, що підключається, а також баластний опір. Якщо напруга мережі відповідає напрузі

лампи, то несправний баластний опір, який повинен бути замінено. Освітлювальні пристрої з люмінесцентними лампами необхідно щодня оглядати і усувати відмічені дефекти. Не рідше за один раз на місяць люмінесцентні лампи і всю освітлювальну апаратуру потрібно очищати від пилу і перевіряти в роботі.

Черговий монтер, обслуговуючий освітлювальні установки, повинен мати в запасі справні лампи і стартери в кількості 5-10% загального числа ламп, що знаходяться в експлуатації. Зберігати лампи слід у заводській упаковці на спеціальному стелажі або в ящику окремо від несправних ламп.

Переносні світильники і знижувальні трансформатори.

При оглядах установок і ремонтних роботах застосовують переносні світильники, до яких пред'являються підвищені вимоги з погляду безпеки персоналу.

Рукоятка переносного світильника повинна бути виконана з ізоляційного волого- і теплостійкого матеріалу. Всі струмоведучі частини світильника і лампи захищають, щоб виключити випадковий дотик до них.

Лампу і патрон закривають спеціальною запобіжною металічною сіткою, що закріплюється на рукоятці світильника таким чином, щоб її неможливо було зняти без застосування спеціального інструменту. Переносний світильник повинен бути заряджений шланговим гнучким шнуром ШРПЛ і ШРПС.

Переносні світильники можуть представляти значну небезпеку для персоналу при пошкодженні ізоляції дроту, особливо якщо вони підключені до мережі напругою 110-220 в. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних переносні світильники застосовують на напругу не вище 36 В. За особливо несприятливих умов, коли той, що працює може стикатися з металевими (добре заземленими) поверхнями або знаходитися в особливо сирих приміщеннях (у казанах, баках, колодязях), для живлення переносних світильників слід застосовувати напругу не вище 12 В.

Переносні світильники приєднують до стаціонарної мережі напругою 12-36 В або до мережі напругою 110-220 В через знижувальні трансформатори. Довжина проводів від штепсельної розетки на напругу 127-220 В до переносного трансформатора повинна бути не, більше 2 м. Ізоляцію переносних проводів, а також знижувальних трансформаторів не рідше за один раз на місяць перевіряють мегомметром. Результати перевірки заносять в спеціальний контрольний журнал. При роботах усередині металевих баків, казанів і т.п. знижувальний трансформатор розташовують зовні.

У знижувальних трансформаторів корпус і обмотки нижчої напруги заземляють, відкриті токоведучі незахищені частини огороджують. Всі контактні з'єднання повинні мати хороші плотні контакти.

Освітлювальні щитки.

На освітлювальних щитках біля запобіжників, рубильників, вимикачів повинні бути написи з вказівкою призначення лінії або групи і номінальної величини струму плавкої вставки.

У освітлювальних мережах необхідно застосовувати тільки калібровані плавкі вставки, які повинні відповідати струму навантаження освітлювальних ліній. Контактні з'єднання на щитках, затиски, апаратуру і їх окремі частини слід добре затягнути і міцно укріпити. Всі контактні поверхні на щитках у міру обгорання очищають або замінюють новими.

Вимикачі, перемикачі, штепсельні розетки. Вимикачі, перемикачі і штепсельні розетки повинні мати хороші контакти з проводами і працювати при струмах не вище номінальних.

Всі контакти у міру обгорання очищають. Штепсельні розетки для мережі напругою 12-36 В повинні відрізнятися від розеток напругою 127-220 В; вилки 12-36 В не повинні підходити до розеток 127 і 220 в.

Розділ 3. Охорона праці та техніка безпеки

3.1 Охорона праці і техніка безпеки

Сучасне виробництво нерозривно пов'язане з використанням електроенергії. В умовах експлуатації потужних енергосистем, електричних машин та апаратів, розвитку обчислювальної техніки і приладобудування, роботизації та комп'ютеризації виробництва важливого значення набуває проблема в електробезпеці -- захисті електротехнічного персоналу та інших осіб, які обслуговують електроустаткування від ураження електричним струмом.

Електрозахисні засоби і запобіжні пристрої. Слід завжди пам'ятати, що при наявності напруги є неприпустимим проникнення людей за огорожі електроустановок, а за відсутністю огорож необхідно витримувати мінімальну відстань, на яку допускається наближення до струмопровідних частин: при напрузі до 15кВ - це 0,7 м; від 15 до 35кВ - 1,1 м; від 35 до 110 кВ - 1,5 м; від 110 до 220 кВ - 2,5 м; від 220 до 500 кВ - 4,5 м.

Відповідно до стандарту, електрозахисними засобами називаються переносні і перевізні вироби, що служать для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги й електромагнітного поля.

Захисні засоби можуть бути умовно розділені на три групи: ізолювальні, огороджувальні й запобіжні.

Ізолювальні захисні засоби ізолюють людину від струмопровідних чи заземлених частин, а також від землі. Вони поділяються на основні й додаткові.

Основні ізолювальні захисні засоби мають ізоляцію, здатну довгостроково витримувати робочу напругу електроустановки, і тому ними дозволяється торкатися струмопровідних частин, що перебувають під напругою. До них належать: в електроустановках напругою понад 1000 В - ізолювальні штанги, ізолюючі і вимірювальні кліщі, покажчики напруги, а також засоби для ремонтних робіт під напругою понад 1000 В; в електроустановках напругою до 1000 В - ізолювальні штанги, ізолювальні й вимірювальні кліщі, діелектричні рукавички, монтерський інструмент з ізольованими рукоятками, покажчики напруги.

Додаткові ізолювальні захисні засоби мають ізоляцію, не здатну витримувати робочу напругу електроустановки, і тому вони не можуть самостійно захистити людину від ураження електричним струмом, їх призначення - посилити захисну дію основних ізолювальних захисних засобів. До додаткових ізолюючих захисних засобів належать: в електроустановках напругою понад 1000 В - діелектричні рукавички, боти, килимки, ізолюючі підставки; в електроустановках напругою до 1000В - діелектричні галоші, килимки, ізолювальні підставки.

Огороджувальні захисні засоби призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин, до яких можна випадково доторкнутися або наблизитися на небезпечну відстань, а також для попередження помилкових операцій з комутаційними апаратами. До них належать: тимчасові переносні заземлення (закоротки), тимчасові переносні огородження (щити й огорожі-клітки), ізолювальні накладки, попереджувальні плакати.

Переносні заземлення виготовляють з гнучкого мідного проводу перерізом не менше 25 мм2 для електроустановок з напругою понад 1000 В та 16 мм2 - з напругою до 1000 В.

Попереджувальні плакати поділяють на застережні, заборонні, дозвільні і нагадувальні. Застережні (постійні) плакати ("Обережно! Електрична напруга!") укріплюють на дверях камер, огорож. Заборонний (переносний) плакат ("Не включати, працюють люди!") вивішується на ключах і рукоятках управління. Дозвільний (переносний) плакат ("Працювати тут") установлюється на місці робіт. Нагаду вальний (переносний) плакат ("Заземлено") установлюється на ключах і рукоятках управління.

Запобіжні захисні засоби призначені для індивідуального захисту працюючого від світлових, теплових і механічних впливів, від продуктів горіння, від дії електричного поля, а також від падіння з висоти. До них належать: захисні окуляри, захисні каски, запобіжні монтерські пояси, страховочні канати, монтерські пазурі, протигази, спеціальні рукавиці, а також індивідуальні екрануючі комплекти і переносні екрануючі пристрої для захисту персоналу від впливу електричного поля в електроустановках надвисокої напруги промислової частоти.

Організація безпечної експлуатації електроустановок. Оперативне обслуговування діючих електроустановок підприємств передбачає періодичні та позачергові огляди електроустаткування систем електропостачання й електроприймачів, контроль і облік електроенергії, оперативні переключення в електромережах, що забезпечують безперебійне постачання електроенергії. Оперативне обслуговування електроустановок здійснюється інженерно-технічним, черговим та оперативно-ремонтним електротехнічним персоналом.

Оперативне обслуговування може здійснюватися як однією особою, так і бригадами з двох осіб і більше. При обслуговуванні електроустановок з напругою понад 1000 В старший у зміні (бригадир) чи одиночний черговий повинен мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче IV, а в електроустановках напругою до 1000 В - не нижче III групи.

Крім чергового (оперативно-ремонтного) персоналу, одноособовий огляд електроустановок дозволяється проводити представникам адміністративно-технічного персоналу служби експлуатації, що має кваліфікаційну групу V (в установках напругою до 1000 В - IV групу).

Коли огляд електроустановок із напругою понад 1000 В виконує одна особа, їй заборонено проникати за огорожі і входити в камери розподільного пристрою (РП). Оглядати таке електроустаткування одній особі можна тільки з порога камери або стоячи перед бар'єром. У разі потреби черговому, що має кваліфікаційну групу не нижче IV, дозволяється для огляду входити у камеру РП за умови, що в проходах відстань від підлоги до нижніх фланців ізоляторів апаратів (трансформаторів тощо) не менше 2 м, а до необгороджених струмопровідних частин - не менше 2,75 м при напрузі до 35 кВ. Якщо ці відстані менші, то вхід за огорожі допускається тільки в присутності іншої особи з кваліфікаційною групою не нижче Ш. При виявленні під час огляду випадкового замикання якої-небудь струмопровідної частини електроустановки на землю забороняється до відключення пошкодженої ділянки наближатися до місця такого замикання на відстань меншу, ніж 4 м у закритих камерах РП і 8 м на відкритих підстанціях, щоб запобігти ураженню напругою кроку. У разі потреби наближення (для надання першої допомоги постраждалому чи для виконання операцій з комутаційною апаратурою) слід застосувати засоби захисту (діелектричні боти, галоші).

Самостійне одноособове обслуговування електроустановок напругою до 1000 В, включаючи періодичні огляди, перевірки, вимірювання і поточний ремонт, дозволяється робітникам-електрикам, що мають кваліфікаційну групу не нижче ПІ. Під час огляду цехового електроустаткування забороняється виконувати будь-які роботи на цьому устаткуванні, за винятком робіт, пов'язаних з попередженням аварії або нещасного випадку. Також забороняється знімати огорожі струмопровідних і обертових частин, торкатися струмопровідних частин і наближатися до них на небезпечну відстань. Черговому електрику дозволяється при необхідності відкривати для огляду дверцята розподільних шаф, щитків, пускових пристроїв тощо, дотримуючись при цьому особливої обережності.

Заміна згорілих плавких уставок запобіжників, як правило, має виконуватися при знятій напрузі. Заміняти плавкі вставки закритих (пробочних, трубчастих) запобіжників дозволяється під напругою, але при відключеному навантаженні. Ця робота має виконуватися в електроустановках напругою до 1000 В - у діелектричних рукавичках і захисних окулярах, а в установках напругою понад 1000 В - за допомогою ізолюючих кліщів, а також у рукавичках та окулярах.

Якщо цехове електроустаткування було відключене за заявкою експлуатаційного не електротехнічного персоналу для будь-яких ремонтних робіт, то наступне його включення може бути зроблене тільки на вимогу особи, якою було подано заявку на відключення, або особи, що змінила її. Перед включенням силової електроустановки після ремонту черговий електрик зобов'язаний її оглянути і переконатися в готовності електроустаткування до прийому напруги, а також попередити робітників про майбутнє включення.

Оперативні переключення в камері РП підстанцій промислових підприємств виконує черговий або оперативно-ремонтний персонал за розпорядженням чи з відома вищого чергового електротехнічного персоналу. Розпорядження про переключення може бути передане по телефону з записом його в оперативному журналі. Тільки у випадках, що не терплять зволікання (аварія, пожежа, нещасний випадок), допускаються переключення без відома вищого оперативного персоналу, але з наступним його повідомленням і записом виконаних операцій в оперативному журналі.

Список осіб, що мають право робити оперативні переключення, затверджується головним енергетиком підприємства. У камері РП напругою понад 1000 В складні оперативні переключення, виконані більше, ніж на одному приєднанні, мають проводитися двома особами. Одній особі дозволяється виконувати переключення тільки в електроустановках, обладнаних блокуваннями роз'єднувачів, які не допускають їх відключення під навантаженням (при включеному вимикачі). Одній особі дозволяється також робити переключення в камері РП напругою до 1000 В.

Складні переключення виконують за спеціальними бланками переключень, куди записують призначення передбачуваних переключень, порядок операцій з комутаційними апаратами і приладами, а також дії з перевірки відсутності чи наявності напруги, накладення переносних заземлень тощо. Бланк заповнюється черговим, що одержав розпорядження про переключення (його підписують обидва учасники переключень). Щоб уникнути помилкового включення після ремонту або випробування, необхідно включати установку тільки після приймання її черговим або оперативно-ремонтним персоналом від відповідального керівника ремонтних чи налагоджувальних робіт.

Відповідно до вимог "Правил техніки безпеки", роботи, які виконуються в діючих електроустановках, щодо застосування заходів безпеки поділяються на наступні чотири категорії:

1) Роботи, виконувані при повному знятті напруги, які проводяться в електроустановках, де з усіх струмопровідних частин (у тому числі і введень) знята напруга, немає незамкненого входу в приміщення, у яких розміщені електроустановки, що перебувають під напругою. Це - ревізія й очищення апаратури розподільних пристроїв, поточний ремонт силового трансформатора тощо.

2) Роботи, виконувані при частковому знятті напруги, які проводяться в електроустановках у приміщенні, де знята напруга тільки з тих приєднань, на яких виконується робота, або де напруга цілком знята, але є незамкнений вхід у приміщення сусідньої електроустановки, що перебуває під напругою.

3) Роботи, виконувані без зняття напруги поблизу струмопровідних частин і на струмопровідних частинах електроустановок, що перебувають під напругою (за допомогою спеціальних приладів і засобів захисту) - вивішування плакатів і написів, заміна перегорілих ламп, узяття проби і доливка мастила в баки трансформаторів і вимикачів, догляд за електрощитками і колекторами працюючих електричних машин, вимірювання струмовимірювальними кліщами та ін.

4) Роботи, виконувані без зняття напруги далеко від струмопровідних частин, що перебувають під напругою, при яких виключені випадковий дотик або наближення до струмопровідних частин на небезпечну відстань (чищення від пилу кожухів електроустаткування, ремонт і фарбування стін електроприміщень, прибирання електроприміщень та ін.).

До початку ремонтних чи налагоджувальних робіт необхідно виконати технічні й організаційні заходи щодо забезпечення електробезпеки працюючих.

Технічні заходи:

* відключення електроустаткування, що ремонтується, і вживання заходів проти помилкового його зворотного включення або самовключення;

* установка тимчасових огорож навколо невідключених струмопровідних частин і вивішування заборонних плакатів "Не включати - працюють люди", "Не включати - робота на лінії" та ін.;

* приєднання переносного заземлення-закоротки до заземлювальної шини стаціонарного заземлювального пристрою і перевірка відсутності напруги на струмопровідних частинах, що для безпеки проведення робіт підлягають замиканню накоротко і заземленню;

* накладання переносних заземлень на відключені струмопровідні частини електроустановки відразу після перевірки відсутності напруги або включення спеціальних заземлювальних ножів - роз'єднувачів, наявних у камері РП;

* огородження робочого місця і вивішування на ньому дозвільного плаката "Працювати тут".

Названі технічні заходи виконує (у зазначеній послідовності) допускаючий до роботи з дозволу тієї особи, що віддає розпорядження на проведення робіт. Допускаючим до роботи може бути особа з чергового чи оперативно-ремонтного персоналу в електроустановках напругою до 1000 В з кваліфікаційною групою не нижче ІП, а в установках напругою понад 1000 В - з IV групою.

Організаційні заходи для безпечного проведення робіт в електроустановках:

* оформлення роботи нарядом або розпорядженням;

* оформлення в наряді допуску робітників до роботи;

* нагляд під час роботи;

* оформлення в наряді перерв у роботі і переходів бригади на інше робоче місце;

* оформлення в наряді закінчення робіт, закриття наряду.

Оформлювати наряд потрібно на ті роботи, що виконуються з повним або частковим зняттям напруги з електроустановки, яка ремонтується, а також на роботи, виконувані без зняття напруги поблизу або безпосередньо на струмопровідних частинах, що перебувають під напругою. Наряд - письмове завдання на роботу з електроустановкою, оформлене на бланку установленої форми, де зазначають місце, час початку і закінчення роботи, умови її безпечного проведення, склад бригади й особу, відповідальну за безпеку роботи. Наряд виписують у двох примірниках, з яких один має бути у виконавця робіт, а другий - у чергового персоналу цієї електроустановки. Термін дії наряду має не перевищувати п'яти днів. Термін зберігання наряду - один місяць.

Інший вид завдання на роботу з електроустановкою - розпорядження, оформлене в оперативному журналі. Право видачі наряду або розпорядження на проведення робіт з електроустановками надається начальнику електроцеху, начальнику служби експлуатації, майстру, особам, уповноваженим на це розпорядженням головного енергетика підприємства. Усі особи повинні мати кваліфікаційну групу не нижче V в електроустановках напругою понад 1000 В й не нижче IV - в установках до 1000 В.

У порядку поточної експлуатації можуть виконуватися такі види робіт:

* роботи без зняття напруги зі струмопровідних частин далеко від струмопровідних частин, що перебувають під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;

* при необхідності невеликі за обсягом роботи тривалістю до 1 години з повним чи частковим зняттям напруги і без зняття напруги поблизу або на самих струмопровідних частинах, що перебувають під напругою;

* деякі види робіт в електроустановках напругою до 1000 В з повним чи частковим зняттям напруги тривалістю не більше однієї зміни.

Список використаних джерел

1. Ктиторов А. Ф. Электрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.:Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.

2. Атабеков В.Б. Монтаж электрических сетей и силового электрооборудования:Учеб. для сред. проф.-тех. училищ. - 4-е изд., испр. - М.: Высш. шк., 1985. -176 с,ил. - (Профтехобразование).

3. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электрик: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988. - 256 с: ил.

4. Родштейн Л.А. Электрические аппараты: Учебник для техникумов. - 4-е изд.,перераб. и доп. - Л.: энергоатомиздат. Ленингр. отд-ние, 1989. -304 с: ил.

Размещено на Allbest.ru