Розрахунок парової турбіни
Параметри проточної частини (діаметри барабана, висоти направляючих і робочих лопаток), стан пари на границях уступів (тиск і питомий обсяг). Розрахунок парової турбіни з активним регулюючим ступенем, призначеної для приводу електричного генератора.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.04.2013 |
Размер файла | 976,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. ВИХІДНІ ДАНІ
Розрахувати парову турбіну з активним регулюючим ступенем, призначеної для приводу електричного генератора, у відповідності з наступними даними:
- Потужність на затисках генератора = 6600 кВт
- Робоче число обертів турбіни n = 3000 об/хвилину
- Тиск свіжої пари Р0 = 2850 кПа
- Температура свіжої пари tо = 400?С
- Тиск пари за активним ступенем Ра = 1000 кПа
- Тиск відпрацьованої пари Р2 = 5 кПа
- Коефіцієнт втрат у регулюючих клапанах Кр.к = 0,95
- Механічний ККД турбіни зм = 0,96
- ККД генератора
Турбіна, загальний устрій якої наведено на рис.1, має ротор, на якому розташована активна ступінь у вигляді двухвенечного диску 1 та три групи реактивних ступенів, які розташовані на відповідних уступах барабана 2.
У передній частині турбіни для зрівноважування осьового зусилля передбачено розвантажувальний поршень 4 у вигляді уступу ротора збільшеного діаметра. За розвантажувальним поршнем знаходиться камера, де підтримується низький, але більш за атмосферний тиск пари, завдяки з'єднання камери каналом 5 з зоною відповідного тиску на кінцевих східцях турбіни. Вал турбіни на виходах з корпусу має лабіринтові ущільнення 5.
Свіжа пара через регулювальні клапани (на рис. 1 не показані) та сопла 7 надходить на лопатки двухвенечного диска і далі протікає по між лопаткових каналах 8 проточної частини реактивних східців, що розширюються. Відпрацьована пара через випускний патрубок 9 надходить у конденсатор, де перетворюється у рідину і насосами (конденсатними і живільними) повертається до парового котла.
Рис. 1. Устрій парової турбіни: 1-корпус; 2- трехступеневий барабан; 3- двохвінечний диск; 4- развантажувальний поршень; 5-лабірінтне ущилення; 6- підшипник; 7- сопло; 8- канал протитиску поршня; 9,10 - соплові і робочі лопатки реактивного ступеня
2. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ
2.1 Тиск пари перед соплами регулюючого ступеня
Ро? = Крк• Ро = 0,95 • 2850 = 2700 кПа,
де Кр.к = 0,95 - наданий коефіцієнт втрат у регулюючих клапанах
2.2 Теплоперепад турбіни
Повний теплоперепад Ноt і теплоперепад активного ступеня Hаt знаходиться по hs - діаграмі, фрагмент якої зображено на рис.2.
Ноt = hо - h1t = 3240 - 2115 = 1125 кДж / кг
Hаt = hо - hаt = 3240 - 2968 = 272 кДж / кг
Наявний теплоперепад, який може буде корисно використаний у турбіні
Но = Hоt • зоі = 1125 • 0,8 = 900 кДж / кг,
де зоі = 0,8 - прийнятий внутрішній відносний ККД турбіни.
2.3 Витрати пари турбіною
де зм = 0,96 і - надані механічні ККД турбіни і генератора
2.4 Швидкість пари на виході із сопел
? теоретична
=735м/с;
? фактична
С1 = ц ? С1t =0,95 • 735 = 698 м/с,
де ц = 0,95 - прийнятий коефіцієнт втрат швидкості в сопловому каналі.
Рис.2. Процес течі пари в турбіні на hs - діаграмі
3. РЕГУЛЮЮЧА СТУПІНЬ
3.1 Характеристика проточної частини
Проточна частина регулюючого ступеня турбіни включає сопла та двохвінечний диск активного принципу дії ( рис. 3).
Кути установки елементів проточної частини приймаються відповідно до наступних рекомендацій:
б1 = 20? - нахил сопел;
в2 = в1 - 3? - нахил робочих лопаток першого ряду;
б?1 = б2 - 3? - нахил направляючих лопаток;
в?2 = в?1 - 3? - нахил робочих лопаток другого ряду.
Рис.3. Ескіз регулюючого ступеня з двохвінечним диском
3.2 Вибір оптимальної окружної швидкості
привод електричний генератор пар
ККД регулюючого ступеня (зoi) залежить від співвідношення U/С1, де U - окружна швидкість по середньому діаметру лопаток двохвінечного диска , а С1 - фактична швидкість пари на виході із сопла.
Для визначення умов максимального ККД виконуються попередні розрахунки для значень U/С1, обраних в інтервалі 0,1...0,3, з кроком 0,05. Процедура розрахунку можлива або шляхом аналітичних обчислень, або через побудову трикутників швидкостей. Приклад побудови трикутників швидкостей для значення U/С1 = 0,1 показаний на рис. 4, а формули і результати розрахунків наведені в табл. 1 і 2.
По отриманим величинам будується приблизна графічна залежність зoi = f (U/С1), на якій знаходиться найвигідніше значення зoi. В даному випадку (Рис.5) найбільшому ККД відповідає значення U/С1 = 0, 22 для якого робимо остаточний розрахунок двохвінечного диска, що приведений у табл.2.
Рис.4. Приклад побудови трикутника швидкостей
Рис.5. Залежність для вибору оптимальної окружної швидкості
РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ
Таблиця 1
Формули |
Параметри |
Один. виміру |
|
U = (U/С1)• С1 |
U - колова швидкість; С1 - швидкість витікання пари |
м/с |
|
d =(60 • U) / р ?n |
d - діаметр диска; n - кількість обертів, об/хв. |
м |
|
щ1= v U? + С?1 - 2UС1 соsб1 |
щ - відносна швидкість на вході першого вінця; б1 - кут нахилу сопел, град |
м/с |
|
в1 = б1+arcsin (U•sin б1/ щ1) |
в1 - кут відносної швид. щ1 |
град |
|
щ2 = щ1 ? ш |
щ2 - відносна швид. входу в направляючі лопатки; ш =( 0,82... 0,85) коефіцієнт втрат |
м/с |
|
С2 = |
С2 - абсолютна швид. входу в направляючі лопатки; в2 - кут відносної швид. щ2, град |
м/с |
|
б2= в2+arcsin (U•sin в2 / С2) |
б2 - кут швидкості С2 |
град |
|
С?1= С2 ? ш |
С?1 - абсолютна швид. на вході другого вінця |
м/с |
|
щ?1= |
щ?1 - відносна швид. на вході другого вінця; |
м/с |
|
в?1=б?1+arcsin (U•sin б?1/ щ?1) |
в?1- кут відносноі швид. щ?1 |
град |
|
щ?2 = щ?1 ? ш |
щ?2 - відносна швидкість на виході другого вінця |
м/с |
|
С?2= |
С?2 - абсолютна швидкість на виході другого вінця; в?2 - кут швидкості щ?2, град |
м/с |
|
б?2= в?2+arcsin (U•sin в?2 / С?2) |
б?2 - кут швидкості С?2, град |
град |
|
С1u = С1 • соsб1 С2u = С2 • соsб2 С?1u = С?1 • соsб?1 С?2u = С?2 • соsб?2 |
С1u,,С2u,, С?1u ,С?2u - проекції абсолютних швидкостей пари на окружну швидкість |
м/с |
|
зu = 2UУ (С1u+ С2u) / С?1t |
з - ККД на вінці лопаток; У (С1u+ +С2u) - сума проекцій абсол.швид. |
- |
|
*Nт.в=[1,1d? +0,9d•]U?•v??•10?? |
Nт.в - витрати на тертя і вентиляцію; l - висота лопатки; v - питом.обсяг пари в активному ступені, м?/кг |
кВт |
|
т т.в.= 204gNт.в/ G•С?1t |
т - відносні втрати на тертя і вентиляцію |
- |
|
зoi = зu - т т.в. |
зoi - внутрішній відносний ККД |
- |
* У формулі висота лопаток вибирається орієнтовно в межах l =1,8-2,5 см.
Таблиця 2
Х1=U/С1 параметри |
0,1 |
0,15 |
0,2 |
0,25 |
0,22 |
|
U |
70 |
105 |
140 |
175 |
153,5 |
|
d |
0,445 |
0,666 |
0,88 |
1,113 |
0,978 |
|
щ1 |
630 |
600 |
570 |
538 |
555 |
|
в1 |
22?20ґ |
23?30ґ |
25?10ґ |
26?30ґ |
25?20ґ |
|
в2 |
19?20ґ |
20?30ґ |
22?10ґ |
23?30ґ |
22?20ґ |
|
ш |
0,82 |
0,83 |
0,84 |
0,85 |
0,84 |
|
щ2 |
516 |
498 |
478 |
457 |
466 |
|
С2 |
450 |
395 |
345 |
305 |
329 |
|
б2 |
22?20ґ |
25?50ґ |
30?40ґ |
36?30ґ |
32?30ґ |
|
бґ1 |
19?20ґ |
25?50ґ |
27?40ґ |
33?30ґ |
29?30ґ |
|
Сґ1 |
369 |
328 |
290 |
259 |
276 |
|
щґ1 |
302 |
235 |
178 |
149 |
161 |
|
вґ1 |
23?50ґ |
32?30ґ |
49?20ґ |
73?20ґ |
57?20ґ |
|
вґ2 |
20?50ґ |
29?30ґ |
46?20ґ |
70?20ґ |
54?20ґ |
|
щґ2 |
248 |
195 |
150 |
127 |
135 |
|
Сґ2 |
184 |
118 |
114 |
178 |
133 |
|
бґ2 |
27? |
54?30ґ |
104?30ґ |
138? |
123?30ґ |
|
С1u |
656 |
656 |
656 |
656 |
656 |
|
С2u |
416 |
352 |
296 |
244 |
276 |
|
С?1u |
346 |
297 |
251 |
216 |
240 |
|
С?2u |
164 |
70 |
-30 |
-132 |
-73 |
|
зu |
0,41 |
0,533 |
0,607 |
0,63 |
0,624 |
|
Nт.в |
1,8 |
10 |
34 |
90 |
51 |
|
тт.в. |
0,001 |
0,005 |
0,016 |
0,041 |
0,023 |
|
зoi |
0,41 |
0,528 |
0,591 |
0,589 |
0,601 |
3.3 Теплові втрати
Втраті теплової енергії регулюючим ступенем складаються з наступного
? у соплах
hс = ( С?1t - С?1 ) / 2000 = (735? -698?) /2000 = 26,5 кДж / кг;
? на робочих лопатках першого ряду
h?л = (щІ1 - щІ2) / 2000 = (555 ?- 466?) / 2000 = 45,4 кДж/кг;
- на направляючих лопатках
hн = ( С?2 - С?1 ) / 2000 = (329? - 276?) /2000 = 16 кДж / кг;
- на робочих лопатках другого ряду
h??л = (щІ1 - щІ2) / 2000 = (161? - 135?) /2000 = 3,8 кДж / кг;
? з вихідною швидкістю пари
hв = С?1 / 2000 =133? / 2000 = 8,8 кДж / кг;
- на тертя і вентиляцію:
hт.в. = N т.в. / G = 51 / 8,13 = 6,2 кДж / кг.
З урахуванням всіх втрат енергії теплоперепад, що використовується в ступені складе:
Ha = Hat - (hс + h?л + hн + h??л + hв+ hт.в)=272 -106,7 = 165,3кДж / кг
Таким чином, внутрішній відносний ККД регулюючого ступеня (без обліку втрат у регулювальних клапанах) становить:
зoi = Hр / Hрt = 165,3 /272 = 0,608.
Отриманий результат досить добре узгоджується зoi = Hр / Hрt = 165,3 272 = 0,608, розрахованим попереднє для обраного значення U/С1 = 0,22.
3.4 Параметри сопел
Профіль сопла вибирається виходячи з умови, якщо Рa > 0,57 Р0 , то постійний чи звужуючий, а якщо Рa < 0,57 Р0 , то такий що розширюється. При цьому розширення чи звуження сопла забезпечується за рахунок зміни його ширини б при постійній висоті l .
Оскільки маємо Рa / Р0 = 1000 /2850 = 0,35 ,то приймаємо профіль таким що розширюється.
Мінімальний перетин сопел
)
де х0? = 0,11 - питомий обсяг пари перед соплами турбіни згідно hs- діаграми, м?/кг.
Вихідний максимальний перетин сопел
fмах = G•х1 / С1 = 8,13 • 0,253 / 698 = 0, 00294 м? = 29,4см?,
де х1 = 0,253 - питомий обсяг пари на виході із сопла, м?/кг.
Ступінь парціальності впуску пари
е = fмах /р?d•l•sin б1 = 0,00294/ р?0,978?0,012•sin20? =0,233,
де l = 0,012м - висота сопла, що приймається в межах l = 10...15мм.
Геометричні розміри сопла:
? мінімальний перетин
f?min = fmin/nc = 25, 2/ 20 = 1,28 см?,
де nc = 20 - кількість сопел, яка вибрана в рекомендованому інтервалі nc = 18-24
? ширина сопла в мінімальному перетині
amin = f?min / l = 1, 28 / 1,2 = 1,07 см = 10,7 мм
? ширина каналу у вихідному перетині
a1 = fмах / nc •l = 29,4 / (20 •1, 2) = 1,25 см =12,5 мм
? довжина частини каналу, що розширюється
l = (a1- аmin) / (2tg г/2) = (12, 5 - 10,7) / (2tg3?) = 17 мм,
де г = 6о - кут розбіжності сопла, обраний в рекомендованому інтервалі г = 6…8o.
3.5 Параметри лопаток
Вхідна l?1 і вихідна l??1 висоти лопаток першого вінця
l?1 = l + 2 = 12 +2 = 14 мм
l??1 =G• х1?/(р? d? е•щ2•sinв2)= 8, 13•0,263/ (3,14•0,978•0,233•466 sin22?20?)=0, 0168 м = 16, 8 мм
де х1?=0,263 - питомий обсяг пари при виході з робочих лопаток, м?/кг
Вхідна l?н і вихідна l??н висоти направляючих лопаток
lн = l??1 + 2 = 16,8 + 2 = 18,8 мм
l??н = Gохн/(р?d?е С?1 sin б?1) = 8,13?0,266/ р?0,978?0,233?135 sin 29?30? = 0,022 м = 22 мм
де хн = 0,266 - питомий обсяг пари на виході з направляючих лопаток, м?/кг.
Вхідна l?2 і вихідна l??2 висоти лопаток другого ряду приймаються однаковими і рівними
l?2= l??2 =Gо х2/ р? d? е•щ?2 •sin в?2 = 8, 13?0,267/ р 0,978?0,233?135? sin 54?20? = 0,027 м = 27 мм
де х2 = 0,267 - питомий обсяг пари на виході з робочих лопаток другого вінця, м?/кг
4. РЕАКТИВНІ СТУПЕНІ
4.1 Характер розподілу теплоперепадів
Відклавши на h-s діаграмі використаний регулюючим ступенем перепад тепла
Ha = 165,3 кДж/кг знайдемо стан пари перед направляючими лопатками першого східця реактивної частини турбіни (т. А1, рис.2).
Відклавши на h-s діаграмі Но = 900 кДж/кг одержимо в місті пересіканя з ізобарою
P2 = 5 кПа т.В, яка визначає стан відпрацьованої пари.
З'єднавши точки А1 і В одержимо лінію передбачуваного теплового процесу реактивних східців турбіни.
4.2 Параметри барабана
Діаметр першого східця реактивної частини по середньому колу
= 0,625м,
де l1 = 0,025 м - висота направляючих лопаток;
X1= 0,715 ?відношення окружної швидкості до швидкості пари;
б1 = 20? - кут нахилу направляючих лопаток;
к0 = 1,06 - ступінь розширення пари за направляючими лопатками;
х2 = 0,267 м?/кг - питомий обсяг пари на виході з активного ступеня;
Перелічені параметри вибираються в наступних рекомендованих інтервалах:
l1 = 0, 02...0, 03; X1 = 0, 55...0, 8; б1 = 18...20; к0 = 1, 05...1, 07
Враховуючі обрану висоту лопатки l1 діаметр барабана становить
d1 = d?1 - l1 = 0,625 - 0,025 = 0,6 м
Діаметр останнього східця реактивної частина по середньому колу
де = 7 - відношення середнього діаметра до висоти лопатки;
ц = 0,02 - втрати з вихідною швидкістю;
х2 = 26,6 м?/кг - питомий обсяг відпрацьованої пари;
б2 = 90? - кут нахилу робочих лопаток;
Параметри при розрахунках вибираються в наступних рекомендованих інтервалах:
7...10; ц = 0,01...0,03; б2 = 70...90?
Знайдене значення діаметра перевіряється на допустиму окружну швидкість
U2 = р d?3n /60 = р ? 1, 55? 3000 /60 = 243 м/с
Якщо отримане значення порушує умову U2<300 м/с, то варто зменшити d?3.
Висота робочих лопаток останнього східця:
l2 = d?3 = 1,55 / 7 = 0,221 м
Діаметр останнього уступу барабана:
d3 = d?3 - l2 = 1, 55 - 0,221 = 1, 33 м
Виходячи з виконаних розрахунків барабан за конфігурацією приймаеться у вигляді трьох циліндричних уступів. Діаметри першого й останнього уступу знайдені і складають d1 = 600 мм і d3 = 1330 мм. Середній другий уступ вибирається в проміжку діаметром d2 = 800 мм.
4.3 Параметри проточної частини турбіни
Проточна частина утворюється рядами направляючих і робочих лопаток,закріплених відповідно на корпусі і барабані. Суміжний ряд направляючих і робочих лопаток називається східцем.
Для перевірочних розрахунків попередньо приймається наступне:
? на першому уступі барабана розташовується 15 східців, на другому 8 східців, на третьому 4 східця;
? кути установки робочих і направляючих лопаток однакові і складають б1 = в2 = 20?;
? висота лопаток першого уступу починаючи з прийнятого раніше значення l1 = 25 мм, збільшується в кожному наступному ряді на 1 мм;
? висота лопаток другого уступу починаючи з l1 = 40 мм збільшується спочатку на 2 мм, а в кінці до 4 мм;
? висота лопаток третього уступу плавно збільшується від прийнятого початкового значення
lн = 90 мм до знайденого раніше кінцевого значення lр = 220 мм.
Повний тепловий розрахунок реактивної турбіни дуже трудомісткий і перебуває за межами дійсної курсової роботи. Тут обмежимося вибором теплоперепада по уступах барабана виходячи з рекомендацій: перший уступ 35-40%, другий 40-50%, третій 15-20%.
Використовуваний у реактивній частині проектованої турбіни теплоперепад Нр = 735 кДж/кг (див. рис.2) розподілимо орієнтовно по уступах ротора наступним чином: = 280, = 340,
= 115 Дж/кг.
Прийняті геометричні параметри проточної частини (діаметри барабана, висоти направляючих і робочих лопаток), а також стан пари на границях уступів (тиск і питомий обсяг) приведені в табл. 3.
Таблиця 3
№ східця |
діаметри барабана dд, мм |
висота лопаток, мм |
стан пари |
|||
Направляючих lн |
Робочіх lр |
тиск, кПа Р |
питомий об'єм х, м3/кг |
|||
1 |
600 |
25 |
26 |
1000 |
0,27 |
|
2 |
-“- |
27 |
28 |
|||
3 |
-“- |
29 |
30 |
|||
4 |
-“- |
31 |
32 |
|||
5 |
-“- |
33 |
34 |
|||
6 |
-“- |
35 |
36 |
|||
7 |
-“- |
37 |
38 |
|||
8 |
-“- |
39 |
40 |
|||
9 |
-“- |
41 |
42 |
|||
10 |
-“- |
43 |
44 |
|||
11 |
-“- |
45 |
46 |
|||
12 |
-“- |
47 |
48 |
|||
13 |
-“- |
49 |
50 |
|||
14 |
-“- |
51 |
52 |
|||
15 |
-“- |
53 |
54 |
323 |
0,75 |
|
16 |
800 |
40 |
42 |
323 |
0,8 |
|
17 |
-“- |
44 |
46 |
|||
18 |
-“- |
48 |
50 |
|||
19 |
-“- |
52 |
54 |
|||
20 |
-“- |
56 |
58 |
|||
21 |
-“- |
62 |
66 |
|||
22 |
-“- |
70 |
74 |
|||
23 |
-“- |
78 |
82 |
|||
24 |
1330 |
90 |
100 |
53 |
4,0 |
|
25 |
-“- |
115 |
135 |
53 |
5,0 |
|
26 |
-“- |
155 |
175 |
|||
27 |
-“- |
195 |
220 |
5 |
26 |
5. РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИЙ ПОРШЕНЬ
Розвантажувальний поршень поряд зі спеціальним упорним підшипником врівноважують осьове зусилля ротора, що обумовлено тиском пари на торці уступів Rуст, на робочі лопатки Rр.л. і різницею кількості рухів Rк.р.
Третю складову осьового зусилля , щоб запобігти складних розрахунків, приймемо приблизно як
Rк.р.= 0,8 Rр.л
Чисельні розрахунки відповідно до цих формул наведені в наступних табл.4 і 5.
Таблиця 4
торці уступів |
d д(і-1) |
d ді |
р /4 (d?дi - d?д(i-1)) |
Рі+1 |
ДRуст, кН |
|
1-2 |
0,6 |
0,8 |
0,22 |
323 |
71 |
|
2-3 |
0,8 |
1,33 |
0,886 |
53 |
47 |
|
Rуст = 118 |
Таблиця 5
лопатки уступов |
d ді |
- d вi |
р /4(d?вi - d?ді) |
(Р(і+1) - Рі) /2 |
ДRр.л кН |
|
1 |
0,6 |
0,68 |
0,08 |
338 |
27 |
|
2 |
0,8 |
0,92 |
0,16 |
135 |
21 |
|
3 |
1,33 |
1,65 |
0,75 |
24 |
18 |
|
Rр.л = 66 |
Rк.р.= 0,8 Rр.л = 0,8•66 = 53 кН
Прийнявши, що 25% осьового зусилля сприймається упорним підшипником визначимо необхідний для зрівноважування ротора діаметр розвантажувального поршня dн виходячи з рівняння:
р /4(d?н - d?ді )( Ра - р2) = 0,75(Rуст + Rр.л+ Rк.р )= р /4(d?н - 0,6?)( 1000 - 50) = 0,75(118 +66 +53),
де р2 = 50 кПа - протитиск пари на поршень, який відповідає стану пари перед третім уступом ротора ( див. рис.1).
Вирішивши рівняння знайдемо діаметр розвантажувального поршня:
dн = 0,77 м.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення параметрів пари і води турбоустановки. Побудова процесу розширення пари. Дослідження основних енергетичних показників енергоблоку. Вибір обладнання паросилової електростанції. Розрахунок потужності турбіни, енергетичного балансу турбоустановки.
курсовая работа [202,9 K], добавлен 02.04.2015Теплова схема паротурбінної електростанції. Побудова процесу розширення пари в проточній частині турбіни в Н-S діаграмі. Параметри конденсату в точках ТС. Розрахунок мережевої підігрівальної установки. Визначення попередньої витрати пари на турбіну.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 30.01.2014Вибір теплоносіїв та розрахунок теплових навантажень котельні. Розробка теплової схеми котельні. Розрахунок водогрійної та парової частини. Вибір основного і допоміжного обладнання котельні. Втрати у теплових мережах. Навантаження підприємства та селища.
курсовая работа [163,2 K], добавлен 31.01.2011Визначення діаметрів труб. Підбір труб згідно ГОСТ 8734–75. Розрахунок втрат напору на дільницях трубопровідної системи, підвищення тиску в гідросистемі від зупинки гідродвигуна. Конструктивні параметри шестеренного гідродвигуна для приводу лебідки.
курсовая работа [319,7 K], добавлен 07.01.2014- Розробка нелінійної моделі системи управління паровою турбіною К-1000-60/1500 атомної електростанції
Розвиток турбобудування, місце ВАТ "Турбоатом" в українській енергетиці. Моделювання систем управління паровими турбінами. Варіанти модернізації гідравлічних систем регулювання. Моделювання систем стабілізації частоти обертання ротора парової турбіни.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 26.02.2012 Визначення використання теплоти у трубчастій печі, ексергії потоку відбензиненої нафти та палива. Розрахунок рекуперативного утилізатора при втратах тепла 2%. Ексергетичний баланс турбіни та теплонасосної компресорної установки, що працює на фреоні.
курсовая работа [161,1 K], добавлен 22.10.2014Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі, висоти всмоктування насоса, діаметра зливного трубопроводу, втрат напору в місцевих опорах напірної лінії і їх еквівалентної довжини, величини необхідного тиску на виході і необхідної потужності приводу.
курсовая работа [504,4 K], добавлен 09.11.2013Визначення динамічних параметрів електроприводу. Вибір генератора та його приводного асинхронного двигуна. Побудова статичних характеристик приводу. Визначення коефіцієнта форсування. Розрахунок опору резисторів у колі обмотки збудження генератора.
курсовая работа [701,0 K], добавлен 07.12.2016Розрахунок електричного кола синусоїдального струму методов комплексних амплітуд. Визначення вхідного опору кола на частоті 1 кГц. Розрахунок комплексної амплітуди напруги, використовуючи задані параметри індуктивності, ємності і комплексного опору.
контрольная работа [272,0 K], добавлен 03.07.2014Конструкція КТАНів-теплоутилізаторів. Жалюзійний сепаратор теплообмінника. Перевірочний тепловий розрахунок КТАНів-утилізаторів. Параметри димових газів на вході в КТАН. Теплобалансовий розрахунок. Визначення умов конденсації водяної пари в димарі.
курсовая работа [300,3 K], добавлен 09.02.2012Розрахунок символічним методом напруги і струму заданого електричного кола (ЕК) в режимі синусоїдального струму на частотах f1 та f2. Розрахунок повної, активної, реактивної потужності. Зображення схеми електричного кола та графіка трикутника потужностей.
задача [671,7 K], добавлен 23.06.2010Розрахунок символічним методом напруги і струму електричного кола в режимі синусоїдального струму, а також повну потужність електричного кола та коефіцієнт потужності. Використання методу комплексних амплітуд для розрахунку електричного кола (ЕК).
контрольная работа [275,3 K], добавлен 23.06.2010Світлотехнічний розрахунок електричного освітлення за допомогою програми DIALux. Прилади електрообладнання житлового будинку, електричний водонагрівник, вентиляційне обладнання. Розрахунок та вибір установок для водопостачання, засобів автоматизації.
дипломная работа [192,3 K], добавлен 12.12.2013Аналіз конструктивних виконань аналогів проектованої електричної машини та її опис. Номінальні параметри електродвигуна. Електромагнітний розрахунок та проектування ротора. Розрахунок робочих характеристик двигуна, максимального обертального моменту.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.01.2012Вибір напівпровідникового перетворювача, розрахунок параметрів силового каналу вантажопідйомного візка. Вибір електричного двигуна та трансформатора. Розрахунок статичних потужностей механізму, керованого перетворювача, параметрів механічної передачі.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.03.2013Загальні відомості та схема електричного ланцюга. Розрахунок електричного кола постійного струму. Складання рівняння балансу потужностей. Значення напруг на кожному елементі схеми. Знаходження хвильового опору і добротності контуру, струму при резонансі.
курсовая работа [915,3 K], добавлен 06.08.2013Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.
курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014Характеристика машинного відділення. Конструктивні схеми котлів-утилізаторів. Схема деаераторної установки. Фізичні основи процесу термічної деаерації. Розрахунок котла односекційного з пониженими параметрами. Міри безпеки при експлуатації турбіни.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 20.06.2014Розрахунок потужності і подачі насосу, вибір розподільників та фільтра. Застосування гідравліки у верстатах із звертально-поступальним рухом робочого органа. Втрата тиску в системі. Тепловий розрахунок гідросистеми, визначення об'єму бака робочої рідини.
курсовая работа [169,3 K], добавлен 26.10.2011Розрахунок котельного агрегату, склад і кількість продуктів горіння. Визначення теплового балансу котла і витрат палива. Характеристики та розрахунок конвективної частини. Тепловий розрахунок економайзера і перевірка теплового балансу котельного агрегату.
курсовая работа [677,6 K], добавлен 17.03.2012