Модернізація системи керування пасажирського ліфта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В різних галузях народного господарства використовуються підйомні механізми переривного режиму роботи, що виконують переміщення людей та вантажів по вертикальному напрямку по строго визначеному шляху в спеціальних вантажонесучих пристроях - кабінах, ковшах, сосудів і т.д. До числа найпоширеніших механізмів вертикального транспорту відносяться ліфти, котрі все більше знаходять своє призначення в сучасних промислових підприємствах і в жилих будівлях.

Ліфти являються стаціонарними механізмами, що призначенні для транспортування з одного поверху на інший вантажів та людей в кабінах, котрі переміщаються в огородженій по всій стороні шахті . В теперішньому часі ліфти виконуються з високим степенем автоматизації операцій по відкриванню та закриванню дверей, по переміщенні та зупинки кабіни; цим різняться безпекою, комфортабельністю та загальнодоступністю використання.

По призначенню ліфти розділяють на пасажирські, грузові з провідником та без провідника, грузопасажирські, спеціальні. По швидкості переміщення кабіни розлічають тихохідні (до 0,5 м\с), швидкохідні ( до 1,0 м\с) і швидкісні (вище 1,0 м\с) пасажирські ліфти. Грузові ліфти часто працюють при швидкостях переміщення кабіни 0,1 - 0,5 м\с. Вантажопідйомність пасажирських ліфтів складає від 250 до 1500кг (від 3 до 21 пасажира), вантажних - від 50 до 5000 кг.

підйомний транспортний ліфт електропривод

1. Розробка технічного завдання та технічних умов

Згідно завдання на курсовий проект необхідно модернізувати систему керування пасажирського ліфта, а саме забезпечити:

регулювання швидкості переміщення кабіни;

безпеки роботи ліфта;

плавність пуску двигунів;

контроль процесу роботи;

захист обладнання;

освітлення кнопок виклику.

Технічні данні ліфта

Основні експлуатаційні характеристики ліфта:

Вантажопідйомність, кг ....................................................................300

Максимальна кількість пасажирів, чол................................................4

Швидкість переміщення м/хв. робоча................................................1,0

Потужність двигуна приводу, кВт.......................................................22

Габаритні розміри ліфта, мм

Ширина...............................................................................................1600

Глибина..............................................................................................2100

Висота.................................................................................................2400

Маса кабіни, кг.................................................................................500,0

Маса противаги, кг...........................................................................650,0

Встановлена потужність…………………………………………40 кВт

Умови експлуатації ліфта

Вага кабіни - 500 кг.

Вага противовісу - 650 кг

ККД редуктора - 0,76

Швидкість переміщення - 1,5 м/с

Висота поверху - 2,5 м

Напруга живлення силового кола 380В, управління - 220В.

Нормальні значення кліматичних чинників довкілля для шахти ліфта складають:

- діапазон температур повітря в шахті від 0°С до +40°С;

- шахта має бути вентильованою з відносною вологістю не більше 80% при температурі +20°С

2. Літературний огляд підйомно-транспортний механізмів

Розглянемо класифікацію підйомно-транспортного устаткування по одному з найважливіших ознак - функціональному призначенню. По цій ознаці воно підрозділяється на три групи:

вантажопідйомні машини і механізми;

транспортуючі машини і пристрої;

навантажувально-розвантажувальні машини.

До вантажопідйомних машин і механізмів відносять крани, вантажні ліфти, лебідки і електричні талі.

Крани призначені для переміщення вантажів у вертикальному і горизонтальному напрямах. Їх підрозділяють на мостові і консольні, козлові і автомобільні, крани-штабелери.

Мостові крани є вантажопідйомними машинами, що пересуваються по рейках, закріплених на виступах стін складу або спеціальних колонах. Застосовуються для переміщення вантажів і контейнерів в закритих складських приміщеннях, під навісами або на відкритих майданчиках. На складах застосовують мостові крани вантажопідйомністю 5-10 т, здатні піднімати вантаж на висоту 8-16 м.

Консольні крани використовуються на комплектувально-сортувальних майданчиках і рампах складів. Вони призначені для роботи з вантажами невеликої маси і малих габаритів. Дуга повороту консолі крана досягає 360°.

Електричні козлові крани вантажопідйомністю до 30 т широко застосовуються при виробництві навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритих майданчиках складів і баз. Переміщаються по підкранових рейках, укладених на землі. Володіють високою продуктивністю.

Автомобільні крани застосовують для навантажувально-розвантажувальних робіт на розосереджених об'єктах. Вони є самохідними навантажувально-розвантажувальними механізмами, змонтованими на автомобільних шасі. Їх вантажопідйомність - від 3 до 45 т. Піднімають вантаж на висоту більше 7 м.

Крани-штабелери призначені для механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в закритих складах для переробки тарно-штучних вантажів. Підрозділяються на мостові і стелажні.

Мостовий кран-штабелер є механізмом, що складається з моста крана, вертикальної колони і вантажного захоплення. Переміщається по колії, що змонтована на будівельних конструкціях будівлі складу.

Стелажний кран-штабелер - підйомно-транспортна машина, що складається з візка і змонтованої на ньому вертикальної рами, а також підйомної платформи, що пересувається по рамі, на якій встановлене вантажне захоплення.

Стелажні крани-штабелери залежно від конструкції можуть пересуватися по коліях, укладених на підлозі або на стелажах.

Крани-штабелери використовують для укладання вантажів в штабелі і стелажі значної висоти, а також для комплектування асортименту товарів при їх відбиранню з місць зберігання.

Лебідки використовуються для вертикального (підйомні лебідки) і горизонтального (тягові лебідки) переміщення вантажів. Випускаються з ручним і електричним приводами. Можуть мати тягові зусилля від 1 до 10 т.

Електрична таль - механізм з електроприводом для вертикального і горизонтального переміщення вантажу, підвішеного на крюк. Горизонтальне переміщення здійснюється уздовж підвісного одноколійного шляху. Управляють нею за допомогою кнопкового механізму. Випускається вантажопідйомністю 0,5; 1; 5 і 10 т. Розрахована на висоту підйому вантажу від 4 до 30 м.

Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання

Основними параметрами, що характеризують вантажопідйомні машини, є: вантажопідйомність, швидкість піднімання й пересування, висота підйому, габарити, тип приводу, маса.

Талі і тельфери -- це підвісні вантажопідйомні механізми періодичної дії. Ручний таль -- це компактний механізм з вантажо-упорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв'язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Електроталь (рис. 1)-- це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення.

Рисунок 1 Електрична таль: а -- зовнішній вигляд; б -- схема: 1 -- магнітний пускач; 2 -- електродвигун для пересування; 3 -- рейка; 4 - ходовий візок; 5 -- електродвигун для підіймання; 6 -- корпус вантажного механізму; 7 -- канат; 8 -- підвіска; 9 -- кнопки керування

Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25--5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8--10 м/хв., швидкість пересування -- 20 м/хв.

Підйомник -- це пристрій для піднімання вантажу або людей у спеціальних вантажонесучих пристроях, які переміщуються по жорстких напрямних. Похилі підйомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики чи мішки між двома поверхами. Похилий підйомник ПН-200 (рис. 2) встановлюється всередині будівель і має найбільшу висоту підйому платформи 3,3 м, швидкість руху 0,35 М/с. Підйомник складається з верхньої і нижньої огорожі, ферми, платформи і приводу.

Рисунок 2 Похилий підйомник ПН-200: 1 _ нижня огорожа; 2 -- ферма; 3 -- платформа; 4 -- верхня огорожа; 5 -- блок; б -- розкоси; 7 -- привод

Огорожі встановлюються на поверхах для додержання правил техніки безпеки. Ферма кріпиться до підлоги і стіни. У верхній частині ферми встановлюється блок, через який проходить канат, а в нижній -- барабан. Канат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим -- до вантажної платформи. Зупинення платформи на рівні поверху відбувається автоматично за допомогою кінцевого вимикача, встановленого на фермі.

Електричні навантажувачі (рис. 3) призначаються для транспортування і штабелювання товарів у ящиках, мішках і коробах, укладених на однонастильні або двонастильні піддони, товарів у дрібній упаковці і сипких вантажів у контейнерах.

Рисунок 3 Електричний навантажувач: 1 -- кузов; 2 -- кермо; 3 -- вантажопідйомний механізм; 4 -- ведучий міст

Електронавантажувач має такі основні вузли: кузов машини з рамою; вантажопідйомний механізм; передній (ведучий) і задній мости; електродвигун; апаратуру керування навантажувачем. Як джерелом енергії користуються акумуляторною батареєю. На всіх вилкових навантажувачах загального призначення використовується чотириколісна схема ходової частини, колеса -- гумові. Це забезпечує стійкість машини при відносно великій висоті штабелювання і швидкості пересування. Триколісна схема застосовується у спеціальних вилкових навантажувачах підвищеної маневреності для роботи у вузьких проходах.

Граничні рекомендовані відстані транспортування вантажів становлять до 100-- 200 м, вантажопідйомність -- від 250 до S000 кг, висота підйому вилок -- до 4,5 м, швидкість руху -- 20 км/год.

Універсальність електронавантажувач, а забезпечується змінними вантажозатискними пристосуваннями: кантувачем, бічним затискачем, вилковим затискачем, стрілою, ковшем.

Автонавантажувач (рис. 4) є вантажно-розвантажувальною машиною з двигуном внутрішнього згоряння для виконання складських операцій на відкритих складах і майданчиках.

Рисунок 4 Автонавантажувач: 1 -- двигун; 2--кабіна керування; 3 -- вантажопідйомник; 4 -- вилка захоплення вантажу

Складається автонавантажувач з корпусу, вантажопідйомника з вилками, гідроприводу для підняття вантажопідйомника, рульового керування й силового органу. Наявність знімних вантажозатискних пристосувань (штирів грейдерів, ковшів, бічних затискачів, кранових стріл), відносно висока маневреність, здатність транспортування вантажів на території баз -- відмітна особливість автонавантажувачів. На оптових базах і складах споживчої кооперації найпоширеніші автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т з висотою підняття вантажу від 2,8 до 4,5 м.

Але для побуту ці пристрої завеликі і фінансово не допустимі. Тому я пропоную такі види підйомників для побуту.

Ручна таль.

Вантажопідйомність 500 - 10000 кг.

Таль ручна(рис. 5) шестерна призначена для підйому вантажу (і його пересування уздовж підвісного монорельсового шляху двотаврового профілю, при комплектації кішкою) при виконанні ремонтних, монтажних, будівельних та інших робіт в різних галузях промисловості. Таль ручна шестерна з кішкою також застосовується як і механізму підйому і механізму пересування для ручного одно балочного крана. Таль може експлуатуватися як в закритому приміщенні, так і на відкритому повітрі. Дозволяється експлуатація талі при температурі навколишнього середовища від -20 до + 400 С.

Рисунок 5 Ручна таль

Ліфт - механізм вертикального транспорту, призначений для транспортування пасажирів і вантажів у житлових і виробничих приміщеннях. Широке розповсюдження використання ліфтового електроприводу в промисловості і в повсякденному житті, визначає ліфт як найбільш розповсюджений вид вертикального транспорту. Спостережувана останнім часом тенденція до підвищення поверховості будинків у містах, а також до комфорту пересування в ліфтах веде до ускладнення систем управління процесом пересування. Завдяки розвитку сучасних мікропроцесорних систем управління дані завдання успішно вирішуються в даний час.

Сучасний ліфт - це складне електромеханічний пристрій, працююче в напівавтоматичному режимі за встановленою програмою. Програма роботи ліфта визначається дією пасажирів, місцезнаходженням і становищем (вільна або зайнята) кабіни і регламентується за допомогою системи керування ліфтом. Система керування ліфтом повинна вирішувати завдання безпечного та комфортного пересування пасажирів. Пересування повинно виконуватися з допустимим прискоренням, необхідної швидкістю і відсутність відчутних ривків. Для виконання наведених вимог необхідно отримувати інформацію про становище і швидкості руху кабіни за допомогою різних датчиків. Велику увагу необхідно приділити питанню безпеки пересування у випадках пожеж та землетрусів, обриву канатів, спрацьовування уловлювачів .Сучасні тенденції розвитку електропривода лебідки та ліфтового обладнання направлені у бік відмови від машинного приміщення і створення автономної конструкції ліфта. Тобто ліфт містить в собі всі механізми руху включаючи лебідку.

Функціональна структура системи управління та опис функціональних блоків системи



Рисунок 6 Функціональна структура управління ліфтом

У схемі прийняті наступні позначення: ПЛ - привод ліфта, ПД - привід дверей, ПВН - пости викликів і наказів, ВРПВ - вузол реєстрації наказів та викликів, ВВНР - вузол вибору напрямку руху, ВВПК - вузол визначення положення кабіни, ВУЗ - вузол уповільнення і зупинки, ДПД - датчики положення дверей, ДСЛ - датчики стану ліфта, ВБЗ - вузол блокувань і захисту, ВВЧ - вузол витримки часу, ВВЗД - вузол відкривання і закривання дверей, ПУП - позиційно-узгоджуючий пристрій, СВ - сигнал руху вгору, СН - сигнал руху вниз, СВШ - сигнал великій швидкості, СМШ - сигнал малої швидкості, СЗД - сигнал закривання дверей, СВД - сигнал відкривання дверей, СВЧ - сигнал витримки часу, СВН - сигнали про виклики і наказах, СНПК - сигнал про наявність пасажира в кабіні , СПЗК - сигнал про повному завантаженні кабіни, СППК - сигнал про перевантаження кабіни; СРРЛ - сигнал регулювання розгону ліфта; ВВЗК - вузол визначення завантаження кабіни, СПК - сигнал положення кабіни.

Для ліфтів застосовуються різні системи електроприводів залежно від номінальної робочої швидкості, необхідної точності зупинки кабіни, необхідної плавності роботи при розгоні і гальмуванні, вартості виготовлення та експлуатації. Найчастіше для ліфтів використовують електроприводи змінного струму з одно-і двохшвидкісними короткозамкненими асинхронними двигунами і електроприводи постійного струму з керованими перетворювачами. Кожна схема управління ліфтом включає в себе набір блоків, призначених для виконання певних операцій (рис. 1). Команда для початку руху ліфта подається за допомогою пристрою наказів та викликів, в якості якого зазвичай використовуються кнопки управління, кнопкові пости і кнопкові панелі.

Рисунок 7 Структурна схема ліфтової установки

Команда від пристрою наказів і викликів надходить у вузол, який здійснює запам'ятовування і подальше зняття відповідних команд після їх виконання. Схемне рішення цього вузла залежить від черговості виконання викликів кабіни і від типу елементів, що застосовуються в якості запам'ятовуючих пристроїв (залипає кнопки, одно-та двохобмотувальні електромагнітні реле і безконтактні елементи). Найбільш складним і відповідальним вузлом схеми управління ліфтової установки є позиційно-узгоджуючий пристрій (ПУП), яке служить для визначення положення кабіни в шахті і видачі сигналів для руху кабіни в потрібному напрямку і її зупинки. Конструктивно ПСУ виконують у вигляді набору електромеханічних перемикачів, розміщених в шахті або змонтованих в спеціальних приладах - копіраппарата або селекторі, які знаходяться в машинному приміщенні і пов'язані з кабіною механічної або електричної зв'язком.

Електропривод пасажирського ліфта з асинхронним двигуном

Електрична схема пасажирського ліфта з кнопковим управлінням застосовується для ліфтів зі швидкістю руху 0,5 м / с (рис). Ліфт приводиться в рух асинхронним двигуном (Д) з контактними кільцями. Розгін двигуна здійснюється в три щаблі з управлінням у функції часу за допомогою механічних реле часу РВ, РН, РУ1 і РУ2, прибудованих до контакторів KB, КН, КУ1, КУ2. Паралельно обмотці статора двигуна включений гальмівний електромагніт ЕМГ, при включенні розгальмовуються механізм ліфта. Пуск двигуна може здійснюватися викличними кнопками, що знаходяться на будь-якому з поверхів. Поверхові перемикачі ПЕ1 ... ПЕ5 встановлені кожен на своєму поверсі. Поверхові реле РЕ1 ... РЕ5 знаходяться на панелі управління ліфтом. Число поверхових перемикачів і реле відповідає числу поверхів, що обслуговуються ліфтом (для даної схеми - п'ять поверхів). Електрообладнання, розташоване в кабіні, пов'язане з панеллю керування гнучким кабелем ГК. Контакти кінцевого вимикача ВКА, що обмежує в аварійних випадках хід кабіни вверх і вниз, включені безпосередньо в статорних ланцюг двигуна. Рух кабіни неможливо при відчинених дверей шахти і кабіни, що забезпечується дверними контактами шахти ВДШ1 ... ВДШ5 і кабіни ВДК, включеними в ланцюг управління. У цю ж ланцюг включені: контакт кінцевого вимикача ВКК, контролюючого натяг канатів (він розмикається при їх ослабленні або обриві); контакт уловлювачів ПЛ, що розмикається при спрацьовуванні механізму уловлювачів; контакти статі ВП1 і ВП2, які знаходяться в розімкнутому стані, коли кабіна зайнята пасажирами . Контакти ВП2 шунтують контакт ВДК, коли пасажир вийшов з кабіни, а її двері залишилася відкритою. Припустимо, що пасажиру необхідно піднятися з першого поверху на четвертий (поверховий перемикач ПЕ1 знаходиться в середньому положенні). Пасажир входить в кабіну. Контакти статі ВП1 розмикаються і розривають ланцюг викличних кнопок 1 ... 5, чим виключається зовнішнє керування. Далі управління ліфтом здійснюється з кабіни. Пасажир закриває дверей шахти (замикається контакт ВДШ1), а також двері кабіни (закривається контакт ВДК) і натискає кнопку «4 поверх». Включається реле РЕ4 по ланцюгу: через кнопку КНС («Стоп»), контакти всіх дверей шахти ВДШ1 ... ВДШ5, гнучкий кабель, контакт ВКК вимикача контролю натягу канатів, контакт уловлювачів ВКЛ, дверний контакт кабіни ВДК, другу кнопку «Стоп» в кабіні, гнучкий кабель, розмикаючими контакт контактора КУЗ. Реле РЕ4 замикає свої контакти і включає контактор KB («Вгору»), який включає в мережу статор двигуна М і гальмівної електромагніт Ем Т. Двигун починає працювати, з витримками часу послідовно спрацьовують контактори прискорення КУ1, КУ2, КУЗ і виводять ступені пускового реостата. При включенні контактора прискорення КУЗ його розмикаючими блок-контакт розриває ланцюги всіх кнопок як на поверхах, так і в кабіні, і натискання будь-якої з кнопок під час руху кабіни не впливає на роботу ліфта до зупинки кабіни.



Рисунок 8 Електрична схема пасажирського ліфта

Кабіна, пройшовши другий і третій поверхи, поверне важелі перемикачів ПЕ2 і ПЕЗ (а на початку руху ПЕ1), і їх контакти займуть ліве положення. Ці перемикання готують схему до подальшої роботи. По досягненні кабіною четвертого поверху її упор повертає важіль перемикача ПЕ4 в середнє положення, внаслідок чого контактор KB знеструмлює і відключає двигун, поверхова реле РЕ4 і гальмівної електромагніт. Кабіна швидко зупиняється. Після виходу пасажира апарати управління наводяться у вихідне положення (крім поверхових перемикачів). Рух порожньої кабіни при відкритих дверях не небезпечно і може відбуватися після натиснення викличної кнопки внаслідок шунтування дверного контакту ВДК контактами статі ВП2 потрібно повернути порожню кабіну з четвертого поверху на перший, натискається виклична кнопка 1 зовнішнього управління, розташована на першому поверсі. Включається поверхова реле РЕ1, яке своїм контактом включає контактор КН («Вниз»). Відбувається пуск двигуна в зворотному напрямку. Кабіна ліфта опускається і по шляху переставляє все поверхові перемикачі з лівого положення в праве, а по досягненні першого поверху переводить важіль перемикача ПЕ1 в середнє положення. Котушка контактора КН знеструмлюється, двигун і гальмівний електромагніт відключаються, кабіна зупиняється. Однієї і тієї ж поверхової викличної кнопкою можна викликати кабіну з поверху, розташованого як вище, так і нижче. Наприклад, поверхової кнопкою 3 кабіна може бути викликана з першого та другого поверхів на третій в результаті включення контакторa KB через праві контакти перемикача ПЕЗ. Цієї ж кнопкою 3 можна викликати кабіну з п'ятого і четвертого поверхів на третій, коли вимкнеться контактор КН через ліві контакти того ж перемикача ПЕЗ. Нижні і верхні поверхові перемикачі ПЕ1 і ПЕ5 Є одночасно і кінцевими вимикачами, але для більшої надійності застосовується ще кінцевий вимикач ВКА. Якщо в одному з крайніх положень чомусь не відключається двигун і кабіна не зупиниться, то при подальшому її русі розімкнуться контакти ВКА і відключаться як головні ланцюги, так і ланцюга керування. Після усунення пошкодження вимикач ВКА включається від руки. На схемі не показані ланцюги сигналізації зайнятості кабіни, а також аварійної сигналізації. При швидкості кабіни вище 0,5 м / с необхідна додаткова механічна характеристика, яка забезпечує можливість роботи двигуна на зниженій швидкості. Ця характеристика потрібна для руху кабіни з ревізійною швидкістю і забезпечення необхідної точності зупинки. Для ліфтів зі швидкістю руху кабіни вище 1,4 м / с найбільш поширеним є електропривод з двошвидкісним асинхронним двигуном і контакторним управлінням. Використання двошвидкісних АД з незалежними обмотками, керованих від тиристорних перетворювачів, дозволяє збільшувати швидкість руху кабіни до 2 м / с.



Рисунок 9 Схема електрична принципова до модернізації

Схема управління працює таким чином.

Управління ліфтом може виконуватися як з кабіни, так і з площадки виклику на поверхах (кнопки SB3- SB10). Розглянемо роботу схеми при виклиці кабіни з 9-го поверху пассажиром, що знаходиться на 1-му поверсі. Для цього пассажир повинен натиснути на кнопку SB7. Створюється слідуючи електричне поле: контакти кнопки стоп SB1 і кінцевих вимикачів дверей шахти SQ2-SQ4, контакти вимикачів вловлювача і канату, контакт дверей кабіни, контакт підлоги, розмикаючі допоміжні контакти реле KV1, KV2,KV4, контакт підлоги SQ5, контакт кнопки SB10, катушка поверхового реле KV7, контакт поверхового перемикача ПЕ1, розмикаючий допоміжний контакт KV2, котушка контактора KV4.

При створеній цепочці живлення вмикається контактор KV4 і поверхове реле KV7, котрі своїми замикаючими контактами шунтують кнопку SB10 і подає живлення в котушку контактора КМ1. Одночасно з контактором КМ1 вмикається ЕмГ - електромагніт гальма, при подачі напруги на який тормозні колодки розмикаються і двигун починає обертатися.

3. Розробка варіантів технічних рішень при модернізації та автоматизації

При огляді різних систем управління та системами безпеки ліфтом було виявлено ряд недоліків: відсутність автоматичних дверей, підсвічування кнопки відповідного натиснутого поверху що в кабіні так і на площадці, відсутній захист від перенавантаження.

З вище перерахованих недоліків електричною схемою буде реалізовано автоматичне відкривання та закривання дверей кабіни. При цьому якщо двері будуть відкриті то при випадковому натисненні кабіна не буде виконувати заданний рух, а от коли двері кабіни закриються тоді тільки почнеться рух кабіни ліфта.

Для безпеки пасажирів будуть використовуватися тензометричні датчики ваги в ролі контролю максимального допустимого навантаження на кабіну та контроль обриву троса підйому - опускання кабіни. Для цього будуть використовуватись тензометричні датчики зі встроєними оцінюючими схемами з релейно-контактним виходом граничних зусиль, котрі обираються згідно моделі датчика. Для контролю відповідних параметрів буде використано тензометричний датчик ваги з аналоговим виходом типу DF2S4. Схема підключення:

Рисунок 10 Схема підключення тензодатчика

Також буде застосована світлова індикація натиснутої кнопки відповідного поверху до моменту, коли ліфт не зупинеться на заданому поверсі.

Для зміни швидкості підйому-опускання кабіни та забезпечення плавного пуску та зупинки слід використати частотний перетворювач, котрий повинен мати в своєму наборі функцію плавного розгону обертів двигуна та плавне гальмування двигуна до повної зупинки . Для цієї задачі слід обирати частотні перетворювачі фірми LENZE.

Рисунок 11 Схема підключення частотних перетворювачів даного типу

Даний тип перетворювачів має в своєму складі планшетку з додатковими контактами, на які підключаються зовнішні елементи , через які виконується управління двигуном через блок обробки перетворювача.

Захист обладнання від короткого замикання, перевантаження буде забезпечуватися автоматичними вимикачами, котрі в свою чергу при спрацюванні будуть вимикати схему управління . Ще буде застосовуватися реле обриву фаз , котре також вимикатиме схему управління .



Рисунок 12 Схема контролю перенавантаження і КЗ

4. Розробка та розрахунок основних вузлів ліфта

4.1 Технічні умови на проектування

Схема електрична принципова повинна забезпечувати слідуючі функції та операції:

безпеку пасажирів;

плавність пуску двигунів;

контролювати процес роботи;

забезпечувати захист обладнання;

освітлення кнопок виклику.

Для розрахунку та виборі елементів необхідні слідуючі параметри:

Вага кабіни - 500 кг.

Вага противовісу - 650 кг

ККД редуктора - 0,76

Швидкість переміщення - 1,5 м/с

Висота поверху - 2,5 м

4.2 Розробка та розрахунок циклограми роботи

Схемою управління буде забезпечено лише повторно - короткочасне вмикання електродвигуна підйому-опускання кабіни, та відкривання-закривання дверей кабіни.

Тому для прикладу буде розглянуто рух кабіни з початкової точки (1 -ий поверх) до кінцевої точки (5 -го поверху) .

Пройдена відстань під час руху з 1 го поверха на 5-й



Затрачений час на підйом, виходячи з того що додатково затрачатиметься час на плавне рушання та плавну зупинку:

Час на відкриття та закриття дверей та час очікування пасажира відповідно рівні: 2с, 2с та 10с.

Тому загальний затрачений час буде рівний:

Рисунок 12 Часова діаграма роботи

4.3 Циклограма логічного зв'язку між вхідних та вихідних елементів та їх функціональне призначення

Рисунок 13 Циклограма вхідних та вихідних елементів

Вхідні елементи:

SB19- відключення схеми (СТОП).

SB1-9 - кнопки відповідного поверху в кабіні.

SB10-18 - кнопки відповідного поверху на площадці.

SQ1-9 - вказівник відповідного поверху.

SQ10 - наявність пасажирів у кабіні.

SQ11 - крайнє положення дверей кабіни.

SQ12 - початкове положення дверей кабіни.

SQ13- кінцеве аварійне положення кабіни ліфта.

SQ14- нижнє аварійне положення кабіни ліфта.

KT1 - затримка на гальмування

KT2 - затримка на паузу очікування пасажирів.

KU - контакт реле обриву фаз.

LЕ1 - контакт тензометричного датчика контролю пере навантаження кабіни

LЕ2 - контакт тензометричного датчика контролю обриву троса.

QF1 - контакт несправності двигуна підйому-опускання кабіни

QF2 - контакт несправності двигуна дверей

Вихідні елементи:

KM1 - пускач двигуна підйому кабіни.

KM2 - пускач двигуна опускання кабіни.

KM3 - пускач двигуна відкриття дверей

KM4 - пускач двигуна закриття дверей.

HL1-9 та HL10-18 - індикація відповідного поверху.

Розробка циклограми вхідних та вихідних елементів.

Cхема захисту і сигналізації спрацьовує при спрацюванні одного з автоматів або реле обриву фаз і відключає всю схему управління.

4.4 Розробка математичної моделі схеми управління

Y=SB19(KV46((SB1+KV1)KV1HL1(SQ10((SB10+KV10)KV10HL10))

KV19+…+((SB9+KV9)KV9HL9((SB18+KV18)KV18HL18))KV27+SQ1

KV19+…+SQ9KV27+KV19KV20KV21KV22KV23KV24KV25KV26KV27

KV30+KV1...KV18KV31+(KV31+KT1)KT1KT1+KT1(KV30KM1+KV30KM2)

(KM3+KM4)+KT1+(KV32KV19+KV33KV20+KV34KV21+..+KV40KV27)

(KV31KM3SQ11+SQ11KT2+KT2KM4SQ12(KU+KV41)KV41+(QF1+KV42)

KV42+(QF2+KV43)KV43+(SQ13+KV44)KV44+(SQ14+KV45)KV45+(LE1+KV28)KV28+(LE2+KV29)KV29YA1...YA9+(KV41+KV42+KV43+KV44+KV45+KV28+KV29)KV46

4.5 Розробка схеми електричної принципової

В схемі електричній принциповій наявні такі вузли:

Вузол кнопок SQ1-18, вузол контролю поверхів SQ1-9, вузол автоматичного вибору напряму руху кабіни KV30, вузол управління автоматичними дверми, вузол захисту та безпеки.

У вузлі з кнопками використовується режим пам`яті для індикації лампами HL1-18, блокування викликів контактами KV19-27 та наявності реле дозволів на відкривання автоматичних дверей KV32-40.

Вузол автоматичного вибору напряму руху кабіни працює таким чином, якщо кабіна стоїть на 3-му поверсі, то кінцевий вимикач SQ3 вмикає проміжне реле KV21 в блоці контролю поверхів і таким чином контакт данного реле вимикає реле KV30-котре обирає напрям руху. Коли потрібно опуститися на 6-й поверх то натискаємо на кнопку SB6 і реле KV6 cтає в память і своїм контактом в блоці вибору напрямку руху замикає свій контакт , таким чином шунтується контакт KV21 і реле KV30 своїм виконавчим контактом вмикає КМ1 - підняття кабіни.

Реле часу КТ1 задає час на гальмування дією свого виконавчого контакту на частотний перетворювач.

Блок автоматичного відкриття дверей працює таким чином, якщо кабіна знаходиться на потрібному поверсі і користувач викликає ліфт то через блокуючі контакти кінцевого вимикача і відповідної кнопки відкриваються двері. Якщо ліфт знаходиться на іншому поверсі то при під'їзді на заданий поверх і зупинці двері відкриються при спрацюванні контакту КТ1.

Автоматика захисту спрацьовує при невідповідності одного з параметрів чи неполадки силового кола та виконує дію в схему управління. Електромагніти YA1-9 - вмикають уловлювачі, котрі спрацьовують при обриві канату (маловірогідно).



Рисунок 14 Схема електрична принципова силової частини привода



Рисунок 15 Схема електрична принципова управління електроприводом

4.6 Розрахунок та вибір елементів схеми електричної принципової на базі використання ПК

Розрахунок двигуна підйому-опускання.

Потужність двигуна розраховується за формулою [1, ст. 194]:

де F - зусилля яке повинен подолати двигун, Н.

V - швидкість подачі, м/с.

з - ККД , де враховано втрати в редукторі, тертя в підшипниках.

F кабіни=5000H

F противовіса=6500H

F завант=3000H

V=1,5 м/с

з= 0,76

Обираємо двигун на 30 кВт типу 4А180М4 Iн=56А n=1470 об/хв

Cos ц 0.89 ККД=91%(див додатки, табл.1.)

Розрахунок двигуна відкривання-закривання дверей.

Потужність двигуна транспортера розраховується за формулою [1, ст 194]:

, кВт (1).

де F - зусилля яке повинен подолати двигун, Н.

V - швидкість переміщення, м/с.

з - ККД , де враховано втрати в редукторі, тертя в підшипниках.

m дверей=260H

F переміщ=50Н

V=0.4 м/с

з= 0,69

Обираємо двигун на 0,25 кВт типу 4АА63В6У3 Iн=0,56А n=890 об/хв

Cos ц 0.62 ККД=59%[див додатки, табл.1]

Вибір автомата двигуна руху ліфта.

Для визначення робочого струму двигуна використовується формула (2.4)[3,с.68]:

Для розрахунку струму спрацювання автомата , використовується формула [2. с 87]:



де а - 0,8...3.

Ін- номінальний струм двигуна [див додаток 1]

k - кратність пускового струму до номінального.

Іавт=6,5 х 56/2=360А

Струм теплового розчеплювача автомата розраховується за формулою [2. с 89]:

Обираю автомат типу BA88 - 37 Iт=80А Iел=360А(струм спрацювання виставляється вручну)[див. додатки табл. 2].

Вибір автомата двигуна автоматичних дверей.

Для визначення робочого струму двигуна використовується формула [3,ст. 68]:

Для розрахунку струму спрацювання автомата використовується формула:

Струм теплового розчеплювача автомата розраховується за формулою [2. с 89]:

Обираю автомат типу BA88 - 32 Iт=1А Iел=4А(струм спрацювання виставляється вручну)[див. додатки табл. 2].

Розрахунок і вибір магнітних пускачів для двигунів.

Магнітний пускачі для двигуна приводу ліфта вибираємо згідно з Iн двигуна, тип пускача 11ВF400.10 Uспр=220В Іконт=400А 4з+1р [дивись додаток, табл.8]

Вибираємо магнітний пускач для двигуна дверей згідно з Iн двигуна, тип пускача 11BF 9.10 Uспр=220В Іконт=9А 4з+1р [дивись додаток ,табл.8]

Вибираємо магнітний пускач для ЄмТ з Iн, тип пускача 11BF 30.10 Uспр=220В Іконт=30А 4з+1р [дивись додаток, табл.8]

Вибір кінцевих вимикачів.

Кінцеві вимикачі повинні мати замикаючі та розмикаючі контакти , тому обираю кінцеві вимикачі типу RS10524 1з+1р Нспр=8H, U=250B, I=10A[див. додатки табл. 6].

Вибір реле обриву фаз:

Для захисту обладнання необхідно контролювати зміну напруги в три-фазному колі. Для цього використовую реле контролю трифазних кіл, яке повинно мати велику швидкодію, просліджувати любі зміни напруги в колі. Згідно необхідних вимог обираю реле контролю трифазних кіл типу TRW400VN4X Uж=220В, поріг спрацювання -20 +30% [див додатки табл. 3].

Для схеми управління необхідно 19 кнопок, тому я обираю кнопки 18 типу U=220B Ik=3A [див додатки табл 4].

Вибираємо лампочки сигналізації.

Лампочки типу 19401237 U=230B I=0,1A, [ дивись додаток, табл 9].

Вибір реле часу:

Схема електрична принципова даного курсового проекту включає в себе 1 реле часу, яке маює спрацьовувати через певний проміжок часу.

Згідно необхідних параметрів обираю реле часу типу ODM1 U=240B T=0.1-5хв [див. додатки табл. 10].

Вибір блоку живлення.

Для схеми управління необхідне живлення 5 В та 24 В. Тому вибираю стабілізований здвоєнний блок живлення типу ABL-7RE2405 P=60Вт [див. додатки табл. 12].

Для приводу двигуна ліфта обираю частотний перетворювач типу E82EV323K4B201 з потужністю в 30 кВт f=5-400Гц, U=220-380В [див додатки табл. 9].

4.7 Розрахунок надійності системи автоматики

На практиці використовють орієнтований розрахунок надійності по середньогруповій інтенсивності відказів елементів. В цьому випадку в якості вихідних данних використовуються значення інтенсивності відказів лі елементів різних груп і чисел Nі елементів які входять в систему. Сутність розрахунку зводиться до знаходження То і вірогідності безвідказної роботи Р(t).

Рекомендується слідуючий порядок розрахунку;

Елементи зпроектованої системи розбивають на групи приблизно з однаковими інтенсивностями відказів і підрахунку кількості елементів Nі в кожній групі.

По табличним інтенсивностям відказів встановлюють значення лі кожної групи елементів.

Розраховують добуток ліNі які характеризують долю відказів вносимих елементами кожної групи в загальну інтенсивність відказів системи.

Визначають загальну інтенсивність відказів системи.

Розраховуємо час напрацювання на відказ То

То=1/лс.

Визначаємо вірогідність безвідмовної роботи системи

Розрахунок надійності схеми

Магнітні пускачі -

Проміжні реле -

Двигунів -

Реле обриву фаз -

Автоматів -

Кнопки -

Кінцевики -

Ламп -



Рисунок 16 Номограма роботи

Розробка конструкції ліфта з модернізованою системою управління та інструкція з експлуатації

Виходячи з запропонованих варіантів було розраховано слідуючі функції та операції:

безпека пасажирів;

плавність пуску двигунів;

контролювання процесом роботи;

забезпечення захисту обладнання;

освітлення кнопок виклику.



Рисунок 17 Схема розміщення тензодатчиків

5. Розробка конструкції ліфта з модернізованою системою управління та інструкція з експлуатації

5.1 Заходи техніки безпеки користування ліфтом

Правила користування ліфтом з автоматичними розсувними дверима:

для виклику кабіни натисніть кнопку виклику;

після автоматичного відкриття дверей треба пересвідчитись, що кабіна знаходиться перед вами. Увійшовши до кабіни, поверніться обличчям до двірного отвору, пересвідчившись, що нічого не заважає зачиненню дверей;

натисніть кнопку потрібного поверху. Двері зачиняться автоматично та кабіна прийде у рух. Якщо двері зачинились, а кабіна не прийшла у рух, натисніть кнопку «Стоп» і двері автоматично відчиняться для виходу;

при русі донизу кабіна може зупинитись на проміжних поверхах для посадки інших пасажирів;

для перевезення дитини у колясці необхідно перед входом до кабіни обов'язково взяти дитину на руки та увійти з нею до кабіни, після чого завезти за собою пусту коляску;

при виході з кабіни спочатку вивезіть пусту коляску, а потім вийдіть самі з дитиною на руках;

при поїздці дорослих з дітьми до 12 років першими до кабіни повинні заходити дорослі, а потім діти;

при виході першими повинні вийти діти;

припускається перевозити вантажі великих габаритів тільки в присутності обслуговуючого персоналу;

для термінової зупинки кабіни натисніть кнопку «Стоп»

Категорично забороняється:

прикладати зусилля для відкриття та закриття дверей;

знаходитись в площині дверного отвору;

притулятися до дверей;

проїзд дітей в віці до 12 років без супроводження дорослих;

ввозити до кабіни та вивозити з неї коляску з дитиною у ній;

палити у кабіні, перевозити легкозаймисті речовини та рідини у відкритому посуді, сипучі та великогабаритні матеріали;

відкривати вручну двері шахти ліфта;

перевантажувати ліфт.

Увага!

При зупинці кабіни між поверхами не намагайтесь самостійно вийти з неї - це небезпечно. Натисніть кнопку «Виклик», сповістіть про те, що трапилось диспетчера та виконайте його вказівки.

5.2 Інструкція з експлуатації ліфта(електрична та механічна частини)

Електрична частина

Технічна характеристика електричного устаткування, електромережі та їх виконання повинні відповідати параметрам підйомника за напругою і частотою мережі живлення, струмовим навантаженням, надійності, а також умовам його експлуатації, зберігання, транспортування.

Напруга від джерела живлення повинна подаватись через ввідний пристрій з ручним приводом.

Ввідний пристрій повинен бути розміщений безпосередньо близько від входу в машинне приміщення і установлений окремо від НКП. Приводна рукоятка ввідного пристрою повинна бути розміщена на висоті 1200-1600 мм від рівня підлоги.

Ввідний пристрій повинен бути розрахований на зняття напруги з підйомника під навантаженням і без навантаження.

Ввідний пристрій повинен вимикати всі фази живлення і повністю знімати напругу з електричних ланцюгів, крім ланцюгів освітлення шахти, кабіни, машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв, для вимикання яких повинні бути передбачені окремі вимикачі.

Електропривод підйомника повинен відповідати таким вимогам:

- зняття механічного гальма здійснюється одночасно з вмиканням електродвигуна або після його вмикання;

- вимикання електродвигуна супроводжується накладенням механічного гальма;

- замикання струмопровідних пластин електричного пристрою приводу гальма (гальмового електромагніту тощо) на корпус не викликає мимовільне вмикання цього приводу, і зняття механічного гальма у разі зупиненого підйомника не порушує накладення механічного гальма після вимкнення електродвигуна;

- обертання електродвигуна здійснюється тільки в одному напрямі.

Система керування підйомником повинна забезпечувати можливість пуску підйомника:

- з машинного приміщення;

- з однієї із посадочних (завантажувальних) площадок підйомника.

Апарат для подачі команди керування на пуск повинен бути недоступним для сторонніх осіб, і місце його установки повинне мати телефонний зв'язок з машинним приміщенням.

У машинному приміщенні і біля всіх вхідних прорізів повинні бути установлені кнопки "Стоп" для зупинки підйомника.

Система керування підйомником повинна відповідати таким вимогам:

- після припинення електропостачання підйомника і наступного його відновлення, а також після зупинки кабіни і усунення причини, яка викликала зупинку, пуск підйомника відбувається тільки після нової команди керування;

- електричні контакти апаратів, призначені безпосередньо для вимикання електродвигуна і забезпечення накладення механічного гальма, а також електричні контакти вимикачів безпеки повинні працювати на розмикання електричного ланцюга;

- електромагнітні або ємнісні перешкоди, які виникають під час роботи підйомника або надходять зовні, не повинні викликати помилкових спрацювань в ланцюгах вимикачів безпеки.

Вимикання електродвигуна, накладення механічного гальма і зупинка підйомника повинні відбуватись у разі:

- теплового перевантаження електродвигуна;

- короткого замикання в силових ланцюгах і ланцюгах керування;

- спрацювання вимикачів безпеки.

Безпечна робота підйомників забезпечується такими вимикачами безпеки:

- зміни напряму обертання лебідки;

- положення кабіни;

- щита огорожі;

- обертової площадки вхідного прорізу;

- відкидної площадки кабіни;

- кнопка "Стоп";

- приміщення натяжних пристроїв.

Вимикачі зміни напряму обертання лебідки і положення кабіни повинні бути під'єднані до ланцюга силового струму електродвигуна, а інші вимикачі безпеки можуть бути під'єднані як до ланцюга керування, так і до ланцюга силового струму.

Вимикачі зміни напряму обертання лебідки і положення кабіни повинні бути не самозворотними, а вимикачі щита огорожі, поворотних площадок вхідних прорізів і відкидної площадки кабіни - самозворотними.

Не дозволяється під'єднання будь-яких електромеханічних пристроїв паралельно до електричних контактів вимикачів безпеки або їх шунтування іншим шляхом.

Вимикач зміни напряму обертання лебідки повинен розмикати електричний ланцюг у разі зміни напряму обертання лебідки.

Вимикач положення кабіни повинен розмикати електричний ланцюг у разі виходу башмаків або пристроїв, які їх замінюють, із площини напрямних на дільниці шахти, де кабіна змінює напрям руху.

Вимикач щита огорожі повинен розмикати електричний ланцюг під час дії зсередини кабіни на щити зверху і знизу шахти, де відбувається зміна напряму руху кабіни.

Вимикачі поворотних площадок вхідного прорізу повинні розмикати електричний ланцюг під час підіймання площадок, розміщених на рівні верху і низу вхідного прорізу.

Вимикач відкидної площадки кабіни повинен розмикати електричний ланцюг під час підіймання відкидної площадки кабіни.

У приміщенні натяжних пристроїв повинен бути установлений вимикач ручної дії для розмикання ланцюга керування.

Машинне приміщення, приміщення натяжних пристроїв, шахта, площадки перед входом у підйомник повинні бути обладнані стаціонарним електричним освітленням.

Кожна кабіна повинна бути освітлена від світильника, установленого в кабіні, або від світильника, розміщеного зовні кабіни.

Світильники повинні забезпечувати:

- освітленість кожної кабіни на всьому шляху її руху;

- обгородження джерел світла від зіткнення з ними пасажирів.

Живлення електричного освітлення, крім освітлення кабін, повинне бути від освітлювальної мережі будинку (споруди).

Освітленість повинна бути не меншою:

- 20 лк - від ламп нажарювання на рівні підлоги кабіни;

- 30 лк - від ламп нажарювання і 75 лк - від люмінесцентних ламп на рівні підлоги площадок перед входами в підйомник, а також на рівні підлоги машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв;

- З0 лк - від ламп нажарювання і 50 лк - від люмінесцентних ламп на рівні підлоги в проходах і коридорах, які ведуть до площадок перед входом в підйомник, до машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв;

- 5 лк - від ламп нажарювання в шахті підйомника.

Освітлення кабіни повинне бути ввімкнене так, щоб воно не переривалось у разі вимикання апаратів захисту силового ланцюга і ланцюга керування.

Освітлення шахти повинне бути ввімкнене під час проведення в ній робіт і оглядів. Для освітлення шахти повинні використовуватись лампи нажарювання.

Для вмикання (вимикання) освітлення кабін, машинного приміщення і шахти в машинному приміщенні повинні бути установлені вимикачі.

Для вмикання (вимикання) освітлення приміщення натяжних пристроїв в ньому повинен бути установлений вимикач.

У машинному приміщенні, у верхній і нижній частинах шахти повинно бути установлено не менше однієї штепсельної розетки для переносних ламп напругою не більше 42 В.

Висновки

На даному курсовому проекті було модернізовано електропривод та систему управління підйомно-транспортним механізмом, тобто ліфтом.

Згідно з завданням до курсового проекту, необхідно було:

регулювати швидкість переміщення кабіни;

забезпечити безпеку роботи ліфта;

плавність пуску двигунів;

контролювати процес роботи;

забезпечувати захист обладнення;

освітлення кнопок виклику.

Також було зроблено літературний огляд існуючих систем управління та інших механізмів.

Вибрано та розраховано основні вузли ліфта та в кінці приведено конструкцію та інструкції з правилами користування та техніки безпеки.

Перелік посилань

1. Електротехнічний справочник. Т.1. Под общ. Є45 ред. П. Г.Грудниского та ін. Вид 5 - е, виправл. М., «Енергія», 1974.

2. Кузницьов В. М. Автоматизація установочних переміщень. - М.: Пром-ть, 1981. - 184 с.

3. Каталог SV_ALTERA 2003/2005 року.

4. Є. Н. Зімін - « Електрообладнання для виробничих підприємств». Москва, 1981 р.

5. Каталог « Компоненти в системі автоматизації в промисловості », квітень 2005 р.

6. Офіційний сайт TURCK: www. turck. com

7. Л.Г. Молчанов - “ Монтаж, наладка і експлуатація автоматичних пристроїв”, Москва, 1991 р.

8. А.Ф.Зюзин - “ Монтаж, експлуатація і ремонт електрообладнання виробничих підприємств”, Москва, 1986 р.

9.Організація та планування деревообробного виробництва.- М. І. Потапов, М. К.Захаров.- 1998р. 345с.

10 Економіка підприємства.- Навальний посібник -2001р.-123с.

11 Економіка виробництвіа.- О.І. Волкова.- Київ. 2002р. 264 с.

12. Основи підприємницької діяльності.- Мочерний С.В.- Академія.- 2001р.- 435с.

13 Макаровська Т.М.- Основи економіки підприємства.- Київ «Веселка».- 2001 р.

Додаток А

Таблиця 1 Номінали потужностей двигунів

Тип двигуна	Рном, кВт	При номінальному Навантаженні	Мmax/Mн	Mп/ Mн	Mmin/ Mн	Iп/Iном	J, кгм2
		n, об/хв	з, %	Cosц
4АА63В6У3	0,25	890	59,0	0,62	2,2	2,2	1,5	3,0	1910-4
4АXД80S2	2.2	2850	80	0,83	2,2	2,2	1,8	7.5	19,310-4
4АХД100S2	5,5	2880	84.5	0,85	2.4	2,0	1.6	8	59.310-4
4А112M2Y3	7.5	2900	87.5	0.88	2.8	2.0	1.8	7.5	4610-4
4А132M4Y3	11	1460	87.5	0.87	3.0	2.2	1.7	7.5	410-2
4A160S4Y3	15	1465	88.5	0.88	2.3	1.4	1.0	7	10.310-2
4A100L6У3	18.5	1465	89.5	0.88	2,3	1.4	1.0	7	1910-2

Додаток Б

Додаток В

Таблиця 2 Блоки живлення

Тип	Характеристики
	Вхід	Вихід
	Напруга Uж, В АС	Напруга Uвих, В DС	Струм Iвих, А	Потужність Р, Вт
ABL-7RE2402	100...240	5,12,24,36	2	48
ABL-7RE2403	100...240	5,12,24,36	3	72
ABL-7RE2405	100...240	5,24	5	120
ABL-7RE2410	100...240	5,12	10	240

Додаток Г

Таблиця 3 Номінали автоматів

Параметр	ВА88-32	ВА88-33	ВА88-35	ВА88-37	ВА88-40	ВА88-43
Максимальний номінальний струм Iнм,А	3-12,5	160	250	400	800	1600
Струм теплового розчеплення Iн,А	1;2,5; 1,6; 2,0; 2,5; 3,2; 4,0	50; 63; 80; 100; 125	12,5; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100; 125	125; 160; 16; 20; 25; 32; 40; 50; 63; 80; 100;200; 250	80; 100; 125;250; 315; 400	200; 500; 630; 800	800; 1000; 1250; 1600
Струм спрацювання електромагнітного розчіплювача	500	10In	10In	10In	10In	10In	регул.
Механічна ізносостійкість, циклів ВО не менше	8500	7000	7000	4000	4000	2500
Електрична ізносостійкість, циклів ВО не менше	1500	100	1000	1000	1000	500
Режим роботи	довготривалий
Строк служби, не менше, років	15

Додаток Д

Таблиця 4 Реле напруги

Додаток Е

Таблиця 5 Кнопки

Додаток Ж

Таблиця 6 Датчик ваги

Технические данныеТипы		DF2S-4	DF2S-5
Класс точности		0,05%	0,03%
Номинальная нагрузка (Emax)	кг	1,3,5,10,12,15,20	1,3,5,10,12,15,20
Макс. размер платформы	мм	150х150	150х150
Рабочий коэффициент передачи(Cn)	мВ/В	2±10%(1кг:1,8±10%)	2±10%(1кг:1,8±10%)
Нулевой баланс	0±0,5	0±0,5
Температурн. коэффициент нуля (ТКо)	% от Cn /10К	±0,0500	±0,0300
Темпер.отклонение РКП (ТКс)	±0,100	±0,0500
Гистерезис (dhy)	% от Cn	±0,0500	±0,0300
Нелинейность (dlin)	±0,0500	±0,0300
Ползучесть (dcr) за 5мин.	±0,0500	±0,0300
Погрешностьэксцентричн. нагружения1)	%	±0,1000	±0,0500
Входное сопротивление (RLC)	Ом	1000±10	1000±10
Выходное сопротивление (R0)	1000±10	1000±10
Эталонное напряжение (Uref)	В	5	5
Номинальное напряжение (Bu)	5…15	5…15
Сопротивление изоляции (Ris)	ГОм	>2	>2
Номин. диапазон температур(BT)	°С	`-10…+40	`-10…+40
Рабочий диапазон температур (Btu)	`-20…+50	`-20…+50
Температура хранения (Btl)	`-30…+70	`-30…+70
Предельно допустимая нагрузка (EL)	% от Еmax	150	150
Допустимая латеральная. нагр.(Llq)	% от Еmax	300	300
Разрушающая нагрузка (Ed)	150	150
Деформация при номин. нагрузке (snom)	мм	<0,4	<0,4
Вес, приблизительно	г	30	30
Тип защиты по EN 60529 (IEC529)		IP54	IP54
Материал:
Упругий элемент		Алюминий	Алюминий
Покрытие		Силиконовая резина	Силиконовая резина

Додаток З

Таблиця 7 Лампи індикації

Додаток К

Таблиця 8 Магнітні пускачі



Додаток Л

Таблиця 9 Параметри частотних перетворювачів

Додаток М

Таблиця 10 Проміжні реле

Размещено на Allbest.ru

...