Електропроводка житлових приміщень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Курсова робота

з дисципліни: “ Устави електровикористання ”

на тему:

“ Електропроводка житлових приміщень ”

Виконав:

cт. гр. ЕТ-22

Прийняв:

Фролов Є.К.

Львів-2010

Зміст

Вступ

Загальні положення

Правила та норми улаштування електромереж житлових та громадських приміщень

Електропостачання

Ввідні пристрої, розподільчі щитки, групові щити

Рекомендації по монтажу електропроводки

Прилади обліку електроенергії

Зміст проектних вирішень

Перелік електроспоживачів будинку

Електрична схема

План-схема квартирної проводки

Розрахунок освітлення з врахуванням площі

Розрахунок навантаження кожної групи

Розрахунок струмів кожної групи

Розрахунок струмів витоку та вибір ПЗВ

Вибір квартирного щитка

17. Види заземлень в електричних мережах

1. Вступ

Сучасні громадські будівлі, насичені великою кількістю механізованих, електрифікованих і автоматизованих інженерних систем. Розвиток електрифікації житлових і громадських будівель обумовлено зростанням усієї енергетики нашої країни. Широко застосовуються побутові електроприлади, які підвищують комфорт у квартирах і полегшують людям важкі домашні господарські роботи.

Електроустановки сучасних будівель являють собою системи, які потребують підвищення надійності електропостачання, що у свою чергу вимагає автоматизації роботи окремих елементів мережі. В цих умовах принципово важливо, щоб в проектах електропостачання і електрообладнання будівель приймались рішення, які відповідають вимогам найменших витрат на їх побудову, зручність експлуатації й надійність роботи.

Сучасні жилі будівлі насиченні великою кількістю різних електроприймачів. До них відносяться різні види освітлювані та побутові прилади і силове електрообладнання. Зростання енергетики і об'єму виробництва електроенергії у значній мірі сприяє розширенню номенклатури й збільшенню кількості електроприладів, які використовуються в побуті.

Електроприймачі житлових будівель можуть бути поділені на дві основні групи : електроприймачі квартир і електроприймачі загального призначення.

До перших відносяться освітлювальні і побутові електроприлади. До других відносяться світильники сходових майданчиків, технічних закутків, горищ, холів, службових та інших приміщень, вентиляційні системи, різні протипожежні пристрої, кодові замки та ін.

2. Загальні положення

Галузь застосування

Вимоги Правил поширюються на електрообладнання спеціальнихелектроустановок напругою до 10 кВ будинків та споруд, які будуються або реконструюються в Україні, а саме: електроустановки житлових, громадських, адміністративних та побутових будинків; будинків і споруд фізкультурно-оздоровчих, спортивних і культурно-видовищних, закладів дозвілля та культових; електроустановки у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах; електроустановки вантажопідіймальних машин (кранів), ліфтів; електрозварювальні установки та установки електричного кабельного обігрівання.

· Вимоги цих Правил поширюються на всі підприємства та організації незалежно від форм власності на засоби виробництва.

Скорочення, терміни, визначення

Скорочення, терміни	Визначення
ТN-S система заземлення	Нульовий робочий та нульовий захисний провідники працюють окремо в усій системі
ТN-С-S система заземлення	Функції нульового робочого, та нульового захисного провідників, об'єднані в одному провідникові в частині мережі
ТК-С система заземлення	Функції нульового робочого, та нульового захисного провідників, об'єднані в одному провідникові в усій мережі
ІТ - система заземлення	Мережа живлення системи ІТ не має безпосередньо зв'язку струмовідних частин із землею, а відкриті струмовідні частіш електроустановки заземлені
L	Фазний провідник
N	Нульовий робочий провідник
РЕ	Нульовий захисний провідник
РЕН	Об'єднаний нульовий робочий та захисний провідник
ПЗВ	Пристрій захисного вимикання, що реагує на диференціальний струм
ПЛ	Повітряна лінія електропередачі
Аварійне освітлення	Освітлення, яке призначене для продовження роботи під час аварійного вимкнення робочого освітлення

3. Правила та норми улаштування електромереж житлових, громадських, адміністративних та побутових приміщень

Галузь застосування

1. Цей розділ Правил поширюється на електроустановки: житлових будинків, перелічених у СНиП 2.08.01 та ДБН 79; громадських будинків та споруд, перелічених у ДБН В.2.2-9 адміністративних і побутових будинків, перелічених у СНиП 2.09.04. Під словом "будинки" маються на увазі всі типи будинків, на які поширюються вимоги розділу.

Вимоги цього розділу не поширюються на спеціальні електроустановки в лікува-льно-профілактичних закладах, організаціях і установах науки та наукового обслуговування, на системи диспетчеризації та зв'язку, а також на електроустановки, які за своїм характером повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств (майстерні, котельні, теплові пункти, насосні, фабрики хімчистки, фабрики-пральні, криті автостоянки, гаражі, приміщення дизель-генераторів тощо).

До електроустановок унікальних будівель можуть установлюватися додаткові вимоги.

2. Електроустановки будинків, окрім вимог цього розділу, повинні задовольняти вимоги розділів 1-6 ПУЗ в тій мірі, в якій вони не змінені даним, розділом.

Терміни та визначення

Головний розподільний щит (падалі - ГРЩ) - це щит, через який забезпечується живлення електроенергією всього будинку або його відокремленої частини. Роль ГРЩ може виконувати ввідно-розподільний пристрій (надалі - ВРП) або щит низької напруги підстанції.

Ввідний пристрій (надалі - ВП) - сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюються на вводі лінії живлення в будинок або в його відокремлену частину і живляться від ГРЩ.

Ввідно-розподільний пристрій - ввідний пристрій, який містить у собі також апарати і прилади на відхідних лініях.

Груповий щиток - пристрій, у якому встановлені апарати захисту та комутаційні апарати (або тільки апарати захисту) для окремих груп світильників,штепсельних розеток та стаціонарних електроприймачів.

· Квартирний щиток - груповий щиток, установлений у квартирі і призначений для приєднання мережі, від якої живляться світильники, штепсельні розетки та стаціонарні електроприймачі квартири.

· Поверховий розподільний щиток - щиток, установлений на поверхах житлових будинків і призначений для живлення квартир або квартирних щитків.

· Електрощитове приміщення (надалі - ЕП) - приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються ГРЩ, ВРП, ВП та інші розподільні пристрої.

· Мережа живлення - мережа від розподільного пристрою підстанції або відгалуження від повітряних ліній електропередачі до ВП, ВРП, ГРЩ.

· Розподільна мережа - мережа від ВП, ВРП, ГРЩ до розподільних пристроїв та щитків.

· Групова мережа - мережа від щитків і розподільних пристроїв до світильників, штепсельних розеток та інших електроприймачів.

4. Електропостачання

· Електропостачання електроприймачів повинно виконуватися від мережі з глухозаземленою нейтраллю 380/220 В з системою заземлення ТN-S або ТN-С-S. Під час реконструкції житлових і громадських будинків, що мають напругу мережі 220/127 В або 3 х 220 В, слід передбачати переведення мережі на напругу 380/220В з системою заземлення ТN-5 або ТN-С-S.

· Зовнішнє електропостачання будівель має задовольняти вимоги ПУЄ.

· У житлових будинках, спальних корпусах різних установ, школах та інших навчальних закладах не допускається розміщення вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій (далі - ТП).В інших громадських, адміністративних та побутових будинках допускається розташовувати вбудовані або прибудовані підстанції за умов використання сухих трансформаторів, які слід встановлювати на амортизаторах. Улаштування й розміщення вбудованих, прибудованих або окремо збудованих ТП повинно виконуватися відповідно до вимог ПУЄ.

· Живлення силових та освітлювальних електроприймачів виконувати від одних і тих самих трансформаторів.

рекомендуєтьсяя

· Розміщення й компонування ТП повинні передбачати можливість цілодобового безперешкодного доступу до них персоналу електропостачальної організації.

· Живлення аварійного та евакуаційного освітлення відповідно до вимог СНиП 11-4.

повинно виконуватись

· Електричні мережі будинків повинні бути розраховані на живлення будинку та освітлення реклам, вітрин, фасадів, ілюмінації, зовнішнього освітлення, а також живлення протипожежних пристроїв, систем диспетчеризації, локальних телевізійних мереж, сигналізації загазованості, світлових покажчиків пожежних гідрантів та інших знаків безпеки, звукової та іншої сигналізації, вогнів світлового огородження тощо відповідно до завдання на проектування.

· Для живлення однофазних споживачів від багатофазної розподільної мережі допускається різним групам однофазних споживачів мати спільні N і РЕ провідники (п'ятипровідна мережа), прокладені безпосередньо від ВРП. Об'єднання N і РЕ провідників (чотирипровідна мережа з РЕН провідником) не допускається.

У разі живлення однофазних споживачів від багатофазної мережі відгалуженням від повітряних ліній, коли РЕN провідник повітряної лінії є загальним для груп однофазних споживачів, які живляться від різних фаз, рекомендується передбачати захисне вимкнення споживачів при перевищенні допустимого рівня напруги, що виникає через асиметрію навантаження після обриву РЕН провідника, N або спільного РЕН. Вимкнення слід виконувати на вводі в будинок, наприклад, впливом на незалежний розчіплювач ввідного автоматичного вимикача з допомогою реле контролю напруги. У цих випадках необхідно передбачати вимкнення як фазного L, так і нульового робочого N провідників.

Під час вибирання апаратів та приладів, які установлюються на вводі, перевага за іншими рівними умовами має надаватися апаратам та приладам, що зберігають працездатність при перевищенні напруги понад дозволену, яка виникла через несиметрію навантаження в разі обривання РEN або N провідника. При цьому їх комутаційні та інші робочі характеристики можуть не виконуватись.

У всіх випадках забороняється в колах РЕ і РЕМ провідників мати комутаційні контактні й безконтактні елементи. Допускаються з'єднання, які можуть розбиратися з допомогою інструмента, а також спеціально призначені для цієї мети з'єднувачі.

5. Ввідні пристрої, розподільні щити, групові щитки

· На вводі в будинок повинно бути встановлено один або декілька ВП або ВРП. За наявності в будинку декількох споживачів, які у своїх господарських відносинах функціонально не пов'язані, у кожного з них рекомендується встановлювати самостійні ВП або ВРП. Від ВРП допускається також живлення споживачів, розміщених в інших будинках за умови, що ці споживачі мають єдину балансову належність. У разі повітряного вводу мають бути встановлені обмежувачі імпульсних перенапруг.

· Перед вводами в будинки не дозволяється встановлювати додаткові кабельні ящики для розподілу сфери обслуговування зовнішніх мереж живлення та мереж усередині будинку. Такий розподіл повинен бути виконаний у ВП або ГРЩ.

· На ВП, ВРП, ГРЩ апарати захисту мають бути встановлені на вводах ліній живлення і на всіх лініях, що відходять від них.

· На вводі мережі живлення у ВП, ВРП, ГРЩ слід установлювати апарати керування. На лініях, що відходять від них, апарати керування можуть бути встановлені або на кожній лінії, або бути спільними для декількох ліній. Автоматичний вимикач слід розглядати як апарат захисту й керування.

· Апарати керування незалежно від їх наявності на початку лінії живлення повинні бути встановлені на вводах ліній живлення в торгових приміщеннях, комунальних підприємствах, адміністративних приміщеннях тощо, а також у приміщеннях споживачів, які у своїх господарських відносинах функціонально не пов'язані.

· Поверховий щиток повинен установлюватися у поверховому коридорі чи на сходовій площадці на відстані не більше 3 м по довжині електропроводки від стояка живлення з урахуванням вимог ПУЄ ІГОСТЗОЗЗ1.9.

· ЕП, а також ВП, ВРП, ГРЩ не допускається розміщувати під санвузлами, ванними кімнатами, душовими, кухнями (окрім кухонь квартир), мийками, мийними і парильними приміщеннями лазень та іншими приміщеннями з мокрими технологічними процесами. Прокладання через щитові приміщення трубопроводів (водопровід, опалення, каналізація, внутрішній водостік) не рекомендується. Трубопроводи (водопровід, опалення), вентиляційні та інші короби, що прокладаються через щитове приміщення, не повинні мати відгалужень у межах приміщення (за винятком відгалуження до приладу опалення самого ЕП), а також люків, засувок, фланців, вентилів тощо. Забороняється прокладання через ці приміщення газопроводів і трубопроводів із горючими рідинами. Двері ЕП повинні відчинятися назовні.

6. Рекомендації по монтажу електропроводки

Внутрішні електропроводки слід виконувати з урахуванням таких вимог:

1. Електроустановки різних організацій, відокремлених в адміністративно-господарському відношенні і розміщені в одному будинку, можуть бути приєднані відгалуженнями до загальної лінії живлення або живитися окремими лініями від ВРП або ГРЩ.

2. Допускається приєднувати декілька стояків до окремої лінії. На відгалуженнях до кожного стояка, який живить квартири житлових будинків, що мають більше п'яти поверхів, слід установлювати апарат керування, спільний з апаратом захисту.

3. У житлових будинках світильники сходових кліток, вестибюлів, холів, поверхових коридорів та інших внутрішніх приміщень, які розміщуються поза квартирами, повинні живитися окремими лініями від ВРП або від окремих групових щитків, які живляться від ВРП. Приєднання цих світильників до поверхових і квартирних щитків не допускається.

4. Для сходових кліток та коридорів, що мають природне освітлення, рекомендується передбачати автоматичне або диспетчерське керування електричним освітленням з урахуванням природного освітлення.

5. Живлення електроустановок нежитлового фонду рекомендується виконувати окремими лініями.

· Захист усіх електричних мереж слід виконувати відповідно до вимог ПУЄ.

· У будинках слід застосовувати кабелі і проводи з мідними жилами. У житлових будинках найменший допустимий переріз мідних провідників повинен відповідати таблиці 2. Мережі живлення та розподільні мережі допускається виконувати кабелями й проводами з алюмінієвими жилами, якщо їх розрахунковий переріз дорівнює 16 мм і більше. Живлення окремих електроприймачів, які належать до інженерного устаткування будинків (насоси, вентилятори, калорифери, установки кондиціювання повітря та ін.), можуть виконуватися кабелем з алюмінієвими жилами перерізом не менше 2,5 мм.

· У житлових будинках прокладання вертикальних ділянок розподільної мережі повинно виконуватися по сходових клітках приховано (у каналах, трубах, коробах відповідно до вимог НАПБ А 01.001). Забороняється прокладання вертикальних дільниць загально будинкової розподільної мережі всередині квартир. Допускається прокладання проводів і кабелів ліній живлення квартир разом з проводами і кабелями групових ліній робочого освітлення сходових кліток, поверхових коридорів та інших приміщень усередині будинків у загальній трубі, загальному коробі або каналі з негорючих або важкогорючих будівельних конструкцій з помірною димоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044. Мережу від поверхового розподільного щитка до квартири слід виконувати в окремій трубі або каналі, тобто окремо від групової мережі інших квартир. Допускається прокладати до 12 проводів групових мереж квартир житлових будинків в одному каналі на заміну вимог ПУЄ.

Таблиця 1. Найменші допустимі перерізи кабелів і проводів електричних мереж у житлових будинках

Найменування мереж	Найменший переріз кабелів і проводів з мідними жилами, мм
Групова	1,5
Розподільна до квартирних щитків електролічильників	2,5
Розподільна (стояки) для живлення квартир	4

У всіх будинках лінії групової мережі, що прокладаються від групових,поверхових і квартирних щитків до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних електроприймачів, повинні виконуватися трипровідними (фазний - L, нульовий робочий - N і нульовий захисний - РЕ провідники). Забороняється об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під спільний контактний затискач. Переріз РЕ провідників повинен відповідати вимогам ПУЄ.

· Електропроводку в приміщеннях слід виконувати з можливістю заміни: приховано - в каналах будівельних конструкцій, замонолічених трубах; відкрито - в електротехнічних плінтусах, коробах тощо. На технічних поверхах, у підпідлогових просторах, підвалах, які не опалюються, горищах, вентиляційних камерах, вологих та особливо вологих приміщеннях елекгропроводку рекомендується виконувати відкритою.

Для техніко-економічної доцільності горизонтальні й вертикальні ділянки розподільних мереж, які мають численні відгалуження, рекомендується виконувати шинопроводами .

Допускається в будинках, конструкції яких виготовлені з негорючих будівельних матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, прокладати групові мережі кабелем або ізольованими проводами в захисній оболонці без можливості їх заміни в борознах стін, перегородках, перекриттях, під штукатуркою, у шарі підготовки підлоги або в порожнинах будівельних конструкцій.

Допускається в адміністративних та побутових будинках під час їх реконструкції застосовувати відкриту електропроводку в пластмасових коробах із важкогорючих матеріалів із помірною димоутворювальною здатністю відповідно до ГОСТ 12.1.044.

Не дозволяється прокладання проводів без можливості їх заміни в панелях стін, перегородках та перекриттях, які виконані на заводах будіндустрії, або в монтажних стиках панелей підчас монтажу будинків.

· Електричні мережі, які прокладаються за непрохідними підвісними стелями і в перегородках, розглядаються, як приховані електропроводки і їх слід виконувати: за стелями і в пустотах перегородок із горючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 - в металевих, які мають локалізуючі властивості, і в закритих коробах; за стелями і в перегородках із негорючих матеріалів - у трубах, гнучких рукавах, коробах із негорючих чи важкогорючих матеріалів або горючих групи горючості Г1 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, а також кабелями,які мають оболонки з матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044. Також повинна бути забезпечена можливість заміни проводів і кабелів.

Примітка. Під підвісними стелями із негорючих матеріалів розуміють такі стелі, які виконані з негорючих матеріалів. Інші будівельні конструкції, що розташовані над підвісними стелями, включаючи міжповерхові перекриття, також виконані з негорючих матеріалів.

· Відкрите прокладання кабелів допускається в приміщеннях для приготування й приймання їжі за винятком кухонь квартир. Відкрите прокладання проводів у цих приміщеннях не дозволяється.

У кухнях квартир слід застосовувати такі самі види електропроводок, що й у житлових кімнатах і коридорах.

У ванних кімнатах, санвузлах, душових, як правило, повинна застосовуватися прихована електропроводка. Допускається відкрите прокладання кабелів.

У саунах для зон 3 і 4 згідно з додатком 1 електропроводка повинна витримувати температуру не нижче ніж +170°С.

У саунах, ванних кімнатах, санвузлах, душових не допускається прокладання проводів з металевими оболонками, у металевих трубах і металевих рукавах.

· Електропроводка на горищах повинна виконуватися відповідно до вимог ПУЄ та НАПБ А 01.001.

· Прокладання проводів і кабелів по горючих основах (конструкціях, деталях) повинно виконуватися захищеним (у трубах, коробах). Допускається відкрите прокладання на відстані від горючих основ не менше ніж 10 мм.

У разі неможливості забезпечення вказаної відстані слід відокремлювати кабель або провід від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабеля) не менше ніж на 10 мм.

· Забороняється відкрите прокладання транзитних кабелів і проводів через комори і складські приміщення.

· Лінії, які живлять холодильні установки підприємств торгівлі і громадського харчування, повинні бути прокладені від ВРП або ГРЩ цих підприємств.

· Вибір перерізу провідників слід виконувати згідно з вимогами відповідних глав ПУЄ.

Однофазні дво- і трипровідні лінії, а також трифазні, чотири- і п'ятипровідні лінії, що живлять однофазні електроприймачі, повинні мати переріз нульових робочих N провідників, який дорівнює перерізу фазних провідників.

Трифазні, чотири- і п'ятипровідні лінії, які живлять трифазні електроприймачі навантаження, повинні мати переріз нульових робочих N провідників, рівний перерізу фазних провідників до 16 мм по міді і 25 мм по алюмінію, а при більшому перерізі - не менше 50% перерізу фазних провідників.

Переріз РЕN провідників повинен бути не менше перерізу N провідників і не менше 10 мм по міді і 16 мм по алюмінію незалежно від перерізу фазних провідників.

Переріз РЕ провідників повинен дорівнювати перерізу фазних до 16 мм2 та 16 мм2-при перерізі фазних провідників від 16 до 35 мм і 50% перерізу фазних провідників при більших перерізах.

Переріз РП провідників, які не входять до складу кабелів, повинен бути не менше 2.5 мм2 за наявності механічного захисту і 4 мм2 - за його відсутності.

7. Прилади обліку електроенергії

· У громадських та житлових будинках індивідуальних забудовників розрахункові лічильники електроенергії повинні встановлюватися на ВРП (ГРЩ) у точках балансового розподілу з електропостачальною організацією. За наявності вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, розрахункові лічильники повинні встановлюватися на вводах силових трансформаторів на спільний щит низької напруги, який одночасно є ВРП будинку.

· Розрахункові лічильники житлових будинків (освітлення сходових кліток, контор домоуправлінь, дворове освітлення тощо) рекомендується встановлювати в шафах ВРП або на панелях ГРЩ.

· Розрахункові квартирні лічильники слід розміщати сумісно з апаратами захисту (автоматичними вимикачами, запобіжниками). При установці квартирних щитків у квартирах лічильники повинні встановлюватися на цих щитках. Допускається установка лічильників на поверхових щитках.

· Для безпечної заміни лічильника, безпосередньо увімкнутого в мережу, перед кожним лічильником повинен передбачатися комутаційний апарат для зняття напруги з усіх фаз, приєднаних до лічильника. Апарати вимикання, що призначені для зняття напруги з розрахункових лічильників, розміщених у квартирах, повинні розміщуватися за їх межами.

· За лічильником, увімкненим безпосередньо в мережу, повинен бути установлений апарат захисту, що задовольняє відповідну главу ПУЄ. Якщо від лічильника відходять декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, то встановлення загального апарата захисту не потрібне.

· У житлових будинках слід установлювати один однофазний або трифазний розрахунковий лічильник (при трифазному вводі) на кожну квартиру.

· Розрахункові лічильники в громадських будинках із декількома споживачами електроенергії повинні передбачатися для кожного споживача, відокремленого в господарському відношенні (ательє, магазини, майстерні, склади, житлово-експлуатаційні контори та ін.).

· Рекомендується оснащення житлових будинків системою дистанційного зняття показань лічильників.

8. Зміст проектних вирішень

електропроводка освітлення монтаж житловий

У своєму проекті я передбачив живлення будинку з однофазної мережі напругою 220В, яка прокладена неподалік від будинку. Підвід здійснений повітрям до ригеля з ізоляторами на будинку двома стале-алюмінієвими проводами. Захисний провід РЕ не з'єднаний з нульовим, він має свій не залежний контур який знаходиться на території прилеглої до будинку.

Тому мережа в будинку приймається три провідною з проводами P,N,PE зі встановленням триполюсних розеток.проводка виконується закритим типом в стінах.

Всю електропроводку я розділив на шість груп, розеточна мережа - групи 1,3,5,та мережа освітлення - групи 2,4,6.Це з розрахунком на те, що у випадку аварійних ситуацій або ремонтів однієї з груп, інші взаємозамінюють її,що є дуже зручним на мою думку.

За заданою потужністю 11кВ складаю список електроприймачів, розраховую мережу освітлення, та розеткову мережу з урахуванням площі кожної кімнати.

9.Перелік електроприймачів та їх паспортні дані

№ п/п	Назва приймача	Номінальна потужність,кВт	Розташування
1	Кондиціонер(КД)	1,5	Спальня
2	Освітлення	0,6	Спальня
3	Телевізор(ТЛ1)	0,1	Спальня
4	Розеткова мережа	0,1	Спальня
5	Холодильник(ХД)	0,2	Кухня
6	Кухонний комбайн(КК)	1,3	Кухня
7	Освітлення	0,2	Кухня
8	Освітлення	0,12	Ванна
9	Розеткова мережа(ІР20)	0,1	Ванна
10	Освітлення	0,3	Коридор
11	Розеткова мережа	0,2	Коридор
12	Освітлення	0,4	Дитяча кімната
13	Персональний компютер(ПК)	0,4	Дитяча кімната
14	Розеткова мережа	0,1	Дитяча кімната
15	Освітлення	0,8	Вітальня
16	Телевізор(ТЛ2)	0,08	Вітальня
17	Електрокамін(ЕК)	1,8	Вітальня
18	Розеткова мережа	0,1	Вітальня
20	водонагрівач	1,7	майстерня
21	освітлення	0,6	майстерня
22	Розеткова мережа	0,3	майстерня
Сумарна активна потужність всіх споживачів 11кВ

10.Розрахунок освітлення з врахуванням площі

Установлена потужність освітлення спальні площею 20,25 мІ з

питомою потужністю 25 Bm/м2 дорівнює: Рос = 20,25*25= 506,25 Вт.

Приймаємо 600 Вт, два світильники по шість ламп потужністю 100

Вт у кожному.

Установлена потужність освітлення вітальні площею 20,25 мІ з питомою потужністю 35 Вт/м2 дорівнює: Ровт=20,25*35=800 Вт. Приймаємо 800 Вт, два світильники по чотири лампи потужністю по 100 Вт у кожному.

Установлена потужність освітлення коридору площею 13,5 мІ з питомою потужністю 35 Вт/м2 дорівнює: Рок=13,5*20,25=273,37 Вт. Приймаємо 300 Вт, три світильники по одну лампу потужністю по 100 Вт у кожному.

Установлена потужність освітлення дитячої кімнати площею 13,5 мІ з питомою потужністю 25 Вт/м2 дорівнює: Родк=13,5*25=337 Вт. Приймаємо 400 Вт,світильник на чотири лампи потужністю по 100 Вт.

Установлена потужність освітлення кухні площею 7,5 мІ з питомою потужністю 25 Вт/м2 дорівнює: Рокн=7,5*25=187,5 Вт. Приймаємо 200 Вт,світильник на дві лампи потужністю по 100 Вт.

Установлена потужність освітлення ванної кімнати площею 6 мІ з питомою потужністю 25 Вт/м2 дорівнює: Рокн=7,5*25=187,5 Вт. Приймаємо 200 Вт,світильник на дві лампи потужністю по 100 Вт.

Установлена потужність освітлення майстерні площею 18 м2 з питомою потужністю 30 Вт/м2 дорівнює: Ром = 18*30 =540 Вт. Приймаємо 600 Вт,шість світильників на одну лампу потужністю по 100 Вт в кожному.

Електроприймачі	Встановлена потужність, кВт	Розрахункові коефіцієнти	Розрахункова потужність
		попиту, Кп	викорис-тання, КВА	cosц/tgц	активна, Вт	реактивна, вар
Група 1 (розетрки-вітальня,коридор,дит.кім)
Розеткова мережа	0,3	-	0,9	0,9/0,484	270	130,68
ПК	0,4	0,6	0,1	0,65/1,168	240	280,32
Ел.камін	1,8	0,4	1,0	1,0/0,0	720	0
Телевізор	0,08	0,6	1,0	0,65/1,168	48	56,06
Група 2 (Освітлення-вітальня,коридор,дит.кім)
Ванна	0,12	0,8	0,8	1,0/0	76,8	0
коридор	0,2	0,8	0,8	1,0/0	128	0
кухня	0,2	1,0	0,8	1,0/0	160	0
спальня	0,6	0,6	0,6	1,0/0	216	0
Група 3 (розетки-ванна,кухня,спальня,коридор)
Розеткова мережа	0,3	-	0,9	0,9/0,484	270	130,68
холодильник	0,2	1,0	0,5	0,65/1,168	200	233,6
Кухонний комбайн	1,3	0,3	1,0	0,75/0,882	390	343,98
кондиціонер	1,5	0,7	0,8	0,75/0,882	1050	926,1
Група 4 (освітлення-вітальня,коридор,дит.кім)
дит.кім	0,4	0,6	0,6	1,0/0	144	0
вітальня	0,8	0,8	0,8	1,0/0	512	0
коридор	0,1	0,8	0,8	1,0/0	64	0
Група 5(розетки майстерні)
Розеткова мережа	0,3	-	0,9	0,9/,484	270	130,68
водонагрівач	1,7	0,6	0,8	1,0/0	1020	0
Група 6 (освітлення майстерні)
майстерня	0,6	0,6	0,8	1,0/0	288	0

11.Розрахунок навантаження кожної групи

Розрахункові потужності електроприймачів групи 1:

- розеткова мережа:

Рр = Р·КВА = 300·0,9 = 270 Вт;

Qр = Рр·tgц = 270·0,484 = 130,68 вар;

- компютер:

Рр = Р·Кп = 400·0,6 = 240 Вт;

Qр = Рр·tgц = 240·1,168 = 280,32 вар;

- електрокамін:

Рр = Р·Кп = 1800·0,4 = 720 Вт;

Qр = Рр·tgц = 720·0,0 = 0,0 вар.

- Телевізор :

Рр = Р·Кп = 80·0,6 = 48 Вт;

Qр = Рр·tgц = 48·1,168 = 56,06 вар.

Розрахункові потужності електроприймачів групи 2:

- освітлення ванної: :

Рр = Р·Кп·КВА= 120·0,8·0,8 = 76,8 Вт;

Qр = Рр·tgц = 76,8·0,0 = 0,0 вар;

- освітлення коридору: :

Рр = Р·Кп·КВА= 200·0,8·0,8 = 128 Вт;

Qр = Рр·tgц = 128·0,0 = 0,0 вар;

- освітлення кухні:

Рр = Р·Кп·КВА= 200·1,0·0,8 = 160 Вт;

Qр = Рр·tgц = 160·0,0 = 0,0 вар;.

- освітлення спальні

Рр = Р·Кп·КВА= 600·0,6·0,6 = 216 Вт;

Qр = Рр·tgц = 144·0,0 = 0,0 вар;

Розрахункові потужності електроприймачів групи 3:

- розеткова мережа:

Рр = Р·КВА = 300·0,9 = 270 Вт;

Qр = Рр·tgц = 270·0,484 = 130,68 вар;

- холодильник:

Рр = Р·Кп = 200·1,0 = 200 Вт;

Qр = Рр·tgц = 200·1,168 = 233,6 вар.

- Кухонний комбайн:

Рр = Р·Кп = 1300·0,3 = 390 Вт;

Qр = Рр·tgц = 390·0,882 = 343,98 вар.

- кондиціонер:

Рр = Р·Кп = 1500·0,7 = 1050 Вт;

Qр = Рр·tgц = 1050·0,882 = 926,1 вар.

Розрахункові потужності електроприймачів групи 4:

- освітлення дит. кімнати:

Рр = Р·Кп·КВА= 400·0,6·0,6 = 144 Вт;

Qр = Рр·tgц = 144·0,0 = 0,0 вар;

- освітлення вітальні:

Рр = Р·Кп·КВА= 800·0,8·0,8 = 512 Вт;

Qр = Рр·tgц = 512·0,0 = 0,0 вар.

- освітлення коридору:

Рр = Р·Кп·КВА= 100·0,8·0,8 = 64 Вт;

Qр = Рр·tgц = 64·0,0 = 0,0 вар.

Розрахункові потужності електроприймачів групи 5:

- розеткова мережа:

Рр = Р·КВА = 300·0,9 = 270 Вт;

Qр = Рр·tgц = 270·0,484 = 130,68 вар;

- водонагрівач:

Рр = Р·Кп = 1700·0,6 = 1020 Вт;

Qр = Рр·tgц = 1020·0,0 = 0,0 вар;

Розрахункові потужності електроприймачів групи 6:

- освітлення майстерні:

Рр = Р·Кп·КВА= 600·0,6·0,8 = 288 Вт;

Qр = Рр·tgц = 288·0,0 = 0,0 вар.

Сумарна потужність приймачів групи 1:

- активна Рр1 =270+240+720+48= 1278 Вт;

- реактивна Qр1 =130,68+280,32+56,06= 467,06 вар;

- повна

Сумарна потужність приймачів групи 2:

- активна Рр2 =76,8+128+160+216= 580,8 Вт;

- реактивна Qр2 = 0,0 вар;

- повна

Сумарна потужність приймачів групи 3:

- активна Рр3 =270+200+390+1050 = 1910 Вт;

- реактивна Qр3 =130,68+233,6+343,98+926,1=1634,36 вар;

- повна

Сумарна потужність приймачів групи 4:

- активна Рр4 =144+512+64 = 720 Вт;

- реактивна Qр4 =0,0 вар;

повна

Сумарна потужність приймачів групи 5:

- активна Рр5 =270+1020 = 1290 Вт;

- реактивна Qр5 =130,68= вар;

повна

Сумарна потужність приймачів групи 6:

- активна Рр6 =288 Вт;

- реактивна Qр6 =0,0 вар;

повна

Сумарна розрахункова потужність квартири:

- активна

РрУ = Рр1+Рр2+Рр3 +Рр4+Рр5+Рр6 =1278+580,8+1910+720+1290+288=6066,8 Вт ;

- реактивна

QрУ=Qp1+Qp2+Qp3+Qp4+Qp5+Qp6=467,06+0,0+1634,36+0,0+130,68 =2232,1 вар;

Повна

12.Розрахунок струмів кожної групи

Розрахункові струми групових мереж і квартири у цілому обчислюємо, виходячи з умови, що електромережа однофазна напругою 220 В:

- група 1: ;

- група 2: ;

- група 3: ;

- група 4: ;

- група 5: ;

- група 6: ;

- квартири: .

Приймаємо для виконання електропроводки мідний провід з поліхлорвініловою ізоляцією типу ПВЗ підвищеної гнучкості. Живлення квартири і групових мереж проводимо за схемою TN-S, тобто прокладаємо три одножильні провідники у одній трубі: фазний, нульовий і нульовий захисний. Для вибору поперечного перерізу провідників групової мережі скористаємось значеннями розрахункових струмів Ір і допустимими значеннями струмів Ід навантаження для провідників певного перерізу. Поперечний переріз проводів вибираємо з умови Ір<Ід. Треба також врахувати, що мінімальний переріз мідного фазного і нульового провідника для групової мережі складає 1,5 мм2, для мереж до групових щитків - 2,5 мм2, для розподільної мережі - 4 мм2. Переріз нульового захисного провідника у мережі типу TN-S дорівнює перерізу фазного провідника.

Виходячи з перекислених умов, приймаємо такі поперечні перерізи провідників:

- для мережі групи 1: 2,5 мм2 - Ід = 17 А, Ір1 = 6,18 А;

- для мережі групи 2: 1,5 мм2 - Ід = 16 А, Ір2 = 2,64 А;

- для мережі групи 3: 2,5 мм2 - Ід = 17 А, Ір3 = 11,42 А;

- для мережі групи 4: 1,5 мм2 - Ід = 16 А, Ір4 = 3,27 А;

- для мережі групи 5: 2,5 мм2 - Ід = 17 А, Ір5 = 5,89 А;

- для мережі групи 6: 1,5 мм2 - Ід = 16 А, Ір6 = 1,3 А;

для монтажу в ввідному розподільчому щитку (до лічильника і від лічильника до групових автоматичних вимикачів): 4,0 мм2 - Ід = 41 А, ІрУ = 29,38 А.

Для всіх вибраних перерізів виконується умова Ір < Ід.

Переріз нульового захисного провідника РЕ групових мереж дорівнює 2,5 мм2, а у поверховому щитку - 4,0 мм2.

13.Розрахунок струмів витоку та вибір ПЗВ

Розрахуємо значення струмів витоку для кожної групи:

Івит1=0,01·Lф1+0,3·Ір1=0,01·21,5+0,3·6,18=2,11мА

Івит2=0,01·Lф2+0,3·Ір2=0,01·19+0,3·2,64=0,982мА

Івит3=0,01·Lф3+0,3·Ір3=0,01·23+0,3·11,42=3,66мА

Івит4=0,01·Lф4+0,3·Ір4=0,01·26+0,3·3,27=1,241мА

Івит5=0,01·Lф5+0,3·Ір5=0,01·14+0,3·5,89=1,907мА

Івит6=0,01·Lф6+0,3·Ір6=0,01·10+0,3·1,3=0,49мА

ІвитУ=Івит1+Івит2+Івит3+ Івит4+ Івит5+Івит6=2,11+0,982+3,66+1,241+1,907+0,49=10,39мА

Для захисту від надструмів перевантаження та струмів короткого замикання, а також захисту від ураження струмом витоку вибираємо диференційні вимикачі типу АД 12, двополюсні:

- на вводі після лічильника електроенергії (автоматичний диференційний вимикач AFD4) - диференційний автомат типу АД 12/2/40/100 з номінальним струмом 40 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 100 мА;

-на лінії живлення електроприймачів групи 1 (вимикач QFD1) - диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/10/10 з номінальним струмом 10 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 10 мА;

- на лінії живлення електроприймачів групи 2 (вимикач QF1) - автоматичний вимикач з номінальним струмом 5 А

- на лінії живлення електроприймачів групи 3 (вимикач QFD2) - диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/16/30 з номінальним струмом 16 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 30 мА.

- на лінії живлення електроприймачів групи 4 (вимикач QF2) - автоматичний вимикач з номінальним струмом 5 А

- на лінії живлення електроприймачів групи 5 (вимикач QFD3) - диференційний автоматичний вимикач АД 12/2/10/10 з номінальним струмом 10 А і номінальним вимикальним диференційним струмом 10 мА.

- на лінії живлення електроприймачів групи 6 (вимикач QF3) - автоматичний вимикач з номінальним струмом 5 А

14. Вибір квартирного щитка

Лічильник призначений для обліку електричної енергії, яка споживається з мережі. Розрахункові квартирні лічильники слід розміщувати сумісно з апаратами захисту. При установці квартирних щитків у квартирах лічильники повинні встановлюватись на цих щитках. Для безпечної заміни лічильника, безпосередньо увімкнутого в мережу, перед кожним лічильником повинен передбачатись комутаційний апарат для зняття напруги з кожної фази. Апарати вимикання, що призначені для зняття напруги з розрахункових лічильників, розміщених у квартирах, повинні розміщуватися за їх межами. За лічильником, увімкненим безпосередньо в мережу, повинен бути апарат захисту відповідно до глави 3.1 ПУЕ. Якщо від лічильника відходять декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, то встановлення загального апарату захисту не потрібно.

Лічильник вибираю за такою умовою: І = Іmax I = 29.38 (А)

Вибираю цифровий електронний лічильник типу СО ЭАКЗМ з номінальними даними:

UНОМ= 220 (В), fн=50 (Гц), Ін=50 (А), Іmax=50(А) клас точності - 1,0 ; чутливість - 0,025 (А) ;

15.Види заземлень електричної мережі

Захисне заземлення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин електроустановок, які можуть опинитись під напругою.

При пошкодженні в установці ізоляції фазного проводу, корпус установки може опинитися під напругою. Якщо людина доторкнеться у цьому випадку до корпуса установки, то це буде майже рівноцінно доторканню до неізо-льованого проводу. В результаті цього виникне мережа струму.

За наявності заземлення паралельно людині буде мати місце додатковий струмопровід, і струм замикання на землю буде розподілятися між цим струмопроводом і людиною обернено пропорційно їх опорам, що забезпечує захист людини від ураження електричним струмом. Крім того, при наявності захисного заземлення має місце розтікання струму в землі, в результаті чого на поверхні землі, виникає поле підвищених потенціалів відносно нульового потенціалу землі. В результаті цього напруга, під яку потрапляє людина буде визначатись різницею потенціалів корпуса установки і поверхні землі в місці розташування людини . Зі зменшенням відстані між заземлювачем і людиною напруга дотику буде зменшуватись, що сприяє поліпшенню безпеки.

Захисному заземленню підлягають:

- електроустановки напругою 380 В і більше змінного струму і 440 В і більше постійного струму незалежно від категорії приміщень (умов) щодо небезпеки електротравм;

- електроустановки напругою більше 42 В змінного струму і більше 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою електротравм, а також електроустановки поза приміщеннями;

- всі електроустановки, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах (з метою попередження вибухів).

Відповідно до зазначеного заземлюються:

- неструмовідні частини електричних машин, апаратів, трансформаторів;

- каркаси розподільчих щитів, шаф, щитів управління, а також їх знімні частини і частини, що відкриваються, якщо на них встановлено електрообладнання напругою більше 42 В змінного і більше 110 В постійного струму.

- металеві конструкції розподільчих пристроїв, металеві кабельні коробки й інші кабельні конструкції, металеві кабельні муфти, металеві гнучкі рукави і труби електропроводки, електричні світильники;

- металоконструкції виробничого обладнання, на якому є споживачі електроенергії;

- опори повітряних ліній електропередач тощо.

Не заземлюються неструмовідні частини електроустановок, розміщених на заземлених металоконструкціях, за умови надійного контакту між ними, за винятком електроустановок, що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах.

Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючого пристрою проходженню струму замикання на землю.

Відповідно до чинних нормативів величина опору заземлюючого пристрою в установках напругою до 1000 В не повинна перевищувати:

- 10 Ом за сумарної потужності генераторів (трансформаторів) 100 кВАіменше;

- 4 Ом за сумарної потужності генераторів (трансформаторів) більше 100 кВА.

Опір заземлюючого пристрою електроустановок, що живляться від мережі напругою більше 1000 В, повинен бути:

- не більше 0,5 Ом в мережах з ефективно заземленою нейтраллю;

- в мережах, ізольованих від землі, але не більше 10 Ом.

Конструктивно захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і провідник, що з'єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється -- заземлюючий провідник.

Для заземлюючих провідників використовують неізольовані мідні провідники поперечним перерізом не менше 4 мм2 або сталеві струмопроводи діаметром 5... 10 мм. Заземлюючі провідники між собою і з заземлювачами з'єднуються зварюванням, а з обладнанням, що заземлюється -- зварюванням або за допомогою гвинтового з'єднання з застосуванням антикорозійних заходів. У виробничих приміщеннях заземлюючі провідники прокладаються відкрито, а обладнання приєднується до внутрішньої магістралі заземлення індівідуально шляхом паралельних приєднань.

Заземлюючі пристрої можуть бути природними і штучними. Як природні заземлюючі пристрої використовуються прокладені в землі трубопроводи, оболонки кабелів, арматура будівельних конструкцій, що має контакт із землею тощо. Штучні заземлюючі пристрої -- це спеціально закладені в землі металоконструкції, призначені для захисного заземлення. Штучними заземлювачами можуть бути металеві, вертикально закладені в ґрунт електроди (стержні, труби, кутова сталь тощо), з'єднані між собою за допомогою зварювання з'єднувальною смугою, смугова і листова сталь і т. ін.

Закладені в ґрунт вертикальні електроди, з'єднані металевою смугою в загальну мережу, використовуються, переважно, для цехових заземлюючих пристроїв при значній кількості електроустановок, що заземлюються, заземлюючих пристроїв відкритих трансформаторних підстанцій тощо. У цьому випадку заземлюючий пристрій виконується у вигляді контурного або виносного

У випадку контурного заземлення в приміщенні відкрито, по будівельних конструкціях, споруджується внутрішній контур заземлення , з яким за допомогою з'єднувальних провідників з'єднуються неструмовідні елементи обладнання, що заземлюється. Ззовні приміщення в ґрунті на глибині 0,7...1,0 м споруджується контурний заземлюючий пристрій (вертикальні електроди, з'єднані горизонтальним електродом).

Внутрішня магістраль заземлення і заземлюючий пристрій з'єднуються між собою за допомогою зварювання не менше ніж у двох місцях.

При виносному заземленні заземлюючий пристрій споруджується поза приміщеннями, а внутрішні магістралі заземлення окремих приміщень приєднуються до заземлюючого пристрою заземлюючими провідниками.

Смугова сталь використовується, переважно, для спорудження групових заземлювачів для заземлення будівельних мобільних приміщень та інших групових пересувних електроустановок, а листова -- як індивідуальні заземлюючі пристрої.

При виборі типу заземлюючого пристрою (природний, штучний) і його конструктивних параметрів (розміри електродів, їх кількість, взаємне розміщення і т. ін) необхідно дотримуватись вимог

R3n де R3n і Rd - відповідно, фактичний і допустимий опір заземлюючого пристрою, Ом;

При можливості використання природних заземлювачів за умови

R„ де Rn - опір природного заземлюючого пристрою, Ом, штучні заземлюючі пристрої не споруджуються.

На кожний діючий заземлюючий пристрій повинен бути паспорт, в якому наводиться його схема, дані про результати перевірок стану заземлюючого пристрою, проведені ремонтні роботи і конструктивні зміни.

Опір захисного заземлення струму розтікання контролюється в терміни, встановлені чинними нормативами, з веденням відповідної документації: на вугледобувних шахтах кожні 6 місяців; цехові заземлюючі пристрої -- кожні 12 місяців; заземлюючі пристрої підстанцій -- раз у 3 роки.

Размещено на Allbest.ru

...