Акустична спектроскопія ряду олігомерних гліколів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Акустична спектроскопія ряду олігомерних гліколів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Основне завдання молекулярної теорії рідини полягає у встановленні зв`язку між властивостями рідких систем та їх будовою, виявленні молекулярних механізмів та нерівноважних процесів, що протікають у результаті теплового руху.

І хоча в наш час подальший розвиток отримали статистична теорія, термодинаміка нерівноважних процесів, модельні теорії, надзвичайно широко використовується електронно-обчислювальна техніка, проте не існує єдиної якісної фізичної теорії, яка дозволила б передбачити рівноважні і особливо нерівноважні властивості таких складних систем, як рідини.

У зв`язку з цим на сьогодні провідна роль у вивченні процесів, які протікають у рідинах, належить експериментальним методам дослідження. Серед них чільне місце, завдяки надійності, простоті, високій точності та інформативності, займає акустична спектроскопія.

Акустичні властивості низькомолекулярних рідин давно і послідовно досліджувались, але для полімерів у рідкому стані відповідних даних недостатньо.

Одним з найцікавіших класів таких рідин є олігоефіргліколі (рідини на основі гнучколанцюгових макромолекул з молекулярними масами порядку 10²-10⁴), молекулярні ланцюги яких містять метильні групи. Типовими є представники цього ряду з поліетиленоксидними (ПЕГ) та політетраметиленоксидними (ПТМГ) ланцюгами.

Вищезазначені сполуки є основою для створення більш розгалужених систем полімерів, таких як поліефіри, поліуретани, різні телехелеві (ТХП) та галатотелехелеві (ГТХП) полімери. До ТХП належать високомолекулярні сполуки з кінцевими функціональними групами: OH (олігоефіргліколі), COOH (олігоефіркислоти), тощо, а ГТХП - телехелеві системи з кінцевими солевими групами, наприклад COOLi, COONa. ТХП і ГТХП є дуже перспективними для сучасних технологій, як нові поверхнево - активні речовини і матеріали для твердих полімерних електролітів, здатних реалізувати однойонний (катіонний) механізм провідності. Останні системи являють собою найпростіші і дуже зручні об`єкти для моделювання процесів йонної агрегації в широкому і дуже важливому в практичному відношенні класу йономерів.

Тому протягом останніх трьох десятиріч проводяться інтенсивні дослідження, спрямовані на синтез і вивчення структури та властивостей різних олігомерних гліколів. Але акустичні властивості такого роду систем практично не досліджені.

Мета роботи полягає в дослідженні динаміки поліефірних (політетраметиленоксидних та поліетиленоксидних) ланцюгів з різними кінцевими (OH, CH₃, COOH, COONa) групами методами акустичної спектроскопії та реології.

Наукова новизна роботи. Вперше отримано ізотерми акустичних спектрів модельних коротко ланцюгових поліефірів в залежності від природи кінцевих (OH, CH₃, COOH, COONa) функціональних груп у широкому інтервалі частот і температур. Одержано характеристики модифікуючого впливу довжини ланцюга і природи кінцевих функціональних груп на параметри релаксаційних процесів.

Практичне значення роботи. В кандидатській дисертації отримано нові результати з рівноважних і кінетичних властивостей рідких олігомерних систем у широкому діапазоні параметрів стану, які мають велике значення для розв`язання ряду завдань з молекулярної фізики і теплофізики, фізичної і колоїдної хімії, біофізики та ін. Результати дисертації корисні для глибшого розуміння фізичних процесів, що відбуваються при тепловому русі в олігомерах і дають матеріал для подальшого розвитку молекулярної теорії конденсованих середовищ, а також корисні при проведенні аналогічних досліджень.

Експериментальні дані з густини, коефіцієнта зсувної в`язкості, швидкості та поглинання звуку в досліджених рідких олігомерах можна рекомендувати державній службі довідкових даних.

На захист виносяться такі основні положення:

- моделі механізмів поворотно-ізомерної релаксації з трикратним потенціалом обертання та структурної релаксації ближнього оточення молекулярних сегментів акустично спостережуваних релаксаційних процесів у досліджених олігомерах;

- закономірності поворотно-ізомерної та структурної релаксації у досліджуваних поліефірних (політетраметиленоксидних та поліетиленоксидних) ланцюгів з різними кінцевими (OH, CH₃, COOH, COONa) групами;

- банк експериментальних даних по швидкості і поглинанню ультразвукових хвиль, густині і в'язкості ряду поліефірних (політетраметиленоксидних та поліетиленоксидних) ланцюгів з різними кінцевими (OH, CH₃, COOH, COONa) групами.

В основу дисертації покладені результати наукових досліджень, виконаних на кафедрі фізики Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка і кафедрі молекулярної фізики Київського університету імені Тараса Шевченка, а також дослідження виконані за темою Міністерства освіти України «Вивчення молекулярних механізмів релаксаційних процесів в гомогенних і гетерогенних системах методом реології та акустичної спектроскопії», № держ. реєстр. 0197U000067.

Апробація роботи. Результати кандидатської дисертації пройшли апробацію на 6 наукових конференціях: Всеукраїнській конференції аспірантів і студентів «Актуальні питання фізико-хімії гетерогенних систем» (Рівне, 1998 р.), Всеукраїнській конференції «Енергообмінні процеси в гетерогенних полімерних і дисперсних системах та впровадження їх в навчальний процес» (Рівне, 1997 р.), VI сессии Российского акустического общества (Москва, 1997 г.), VI Республиканской конференции студентов и аспирантов по физике конденсированных сред (Гродно, 1998 г.), III Всеукраїнській науковій конференції «Фундаментальна і професійна підготовка фахівців з фізики» (Київ, 1998 р.), I Міжнародній конференції «Релаксаційні явища конденсованого стану речовини» (Полтава, 1998 р.).

Об`єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 104 сторінках машинописного тексту, містить 19 рисунків і 36 таблиць, включаючи 14 таблиць додатку. Бібліографія налічує 175 джерел.

Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, які містять таблиці з первинними експериментальними даними.

Автор висловлює глибоку вдячність доктору хімічних наук Шилову В.В. та доктору фізико - математичних наук Сперкачу В.С. за допомогу у виконанні роботи.

Короткий зміст роботи

ізотерма поліефір ланцюговий

У вступі обґрунтовано актуальність теми та наукову новизну, сформульовано мету роботи і положення, які виносяться на захист, показано практичне значення роботи.

У першому розділі наведено огляд теоретичних і експериментальних досліджень рівноважних і кінетичних властивостей олігомерів у рідкому стані. Показано зв'язок релаксаційних процесів з акустичними властивостями рідинних систем, дана загальна характеристика термодинамічної теорії релаксаційних спектрів та квазіхімічних моделей теплового руху молекул, які використовуються при аналізі й інтерпретації одержаних результатів.

У другому розділі коротко описано будову і принцип роботи експериментальних установок для вимірювання коефіцієнта поглинання () та швидкості поширення звуку () поздовжніх акустичних хвиль у діапазоні частот від 5 до 3000 МГц. Для вимірювання коефіцієнта поглинання звуку використовувалися методи резонансного (5 ё 150 МГц) збудження монокристалів кварцу і нерезонансного (300 ё 3000 МГц) збудження монокристалів ніобату літію. Коефіцієнт зсувної в'язкості () вимірювався вздовж кривої рівноваги рідина-пара методом капілярного віскозиметра, а густина () - пікнометричним методом. Вірогідність роботи установок перевірялася порівнянням одержаних експериментальних даних з літературними для добре вивчених рідин.

Наведено докладний аналіз похибок вимірювань. Сумарні відносні похибки вимірювань величин поглинання, швидкості поширення звуку, коефіцієнта зсувної в'язкості і густини в залежності від умов експерименту дорівнюють:

e() = (2ё10)%, e() = (0,1ё0,5)%, e() = (0,5ё2)%, e() = 0,5%.

Усі необхідні розрахунки виконані за допомогою ПЕОМ.

У третьому розділі представлено аналіз результатів вимірювання густини, коефіцієнта зсувної в'язкості, поглинання і швидкості поширення звуку у полі (етилен оксид) гліколях (ПЕГ) (1) та полі (тетраметилен оксид) гліколях (ПТМГ) (2). Структурні формули мають вигляд

HO(CH₂CH₂O)_nH

HO(CH₂CH₂CH₂CH₂O)_nH

де n - кількість мономерних груп у відповідних ланцюгах.

А також у ацильованих полі (етилен оксид) гліколях (3) та полі (тетраметилен оксид) гліколях (4), структурні формули яких мають вигляд

H₃C(OC) O(CH₂CH₂O)_n(CO) CH₃

H₃C(OC) O(CH₂CH₂CH₂CH₂O)_n(CO) CH₃

де n - кількість мономерних груп у відповідних ланцюгах.

В експериментах використовували: ПЕГ молекулярними масами 300 і 1527, ПТМГ молекулярними масами 1048 і 2000, ацильовані ПЕГ та ПТМГ відповідних мас, а також ТХП і ГТХП синтезовані на основі ПТМГ-2000. Зразки ПЕГ і ПТМГ виробництва фірми «Merck» (ФРН) марки «ХЧ» (для спектроскопії) ступенем полімерізації 1.05 (монодисперсні).

Нами були проведені вимірювання густини () і швидкості поширення ультразвуку () в полі (етилен оксид) гліколях з молекулярними масами 300 i 1527 (далі ПЕГ-300 і ПЕГ-1500 відповідно), полі (тетраметилен оксид) гліколях з молекулярними масами 1048 і 2000 (далі ПТМГ-1000, ПТМГ-2000, відповідно), ПЕГ-300, ПЕГ-1500, ПТМГ-1000 і ПТМГ-2000 з заміщеними двома кінцевими групами OH на групи CH₃ (ацильовані ПЕГ-300, ПЕГ-1500, ПТМГ-1000 і ПТМГ-2000 відповідно), в інтервалі температур від 278К до 363К.

Температурна залежність і , в межах похибки їх визначення, для всіх досліджених об`єктів носить лінійний характер.

Густина досліджених речовин збільшується з ростом молекулярної маси. За допомогою величин і ми розрахували низькочастотний модуль пружності . Встановлено, що він зменшується з ростом молекулярної маси і лінійно залежить від температури.

На основі проведених вимірювань коефіцієнта зсувної в'язкості () розраховано зміну ентальпії та ентропії активації в'язкої течії.

В'язку течію в олігомерних гліколях можна розглядати як множину елементарних подій реакцій розриву міжмолекулярних зв'язків, що супроводжуються переміщенням молекул.

При невисоких температурах молекули гліколів можуть утворювати розгалужені просторові полімерні структури, які відрізняються від звичайних полімерних структур тим, що енергія зв'язку між їх ланками на 1-2 порядки менша енергії хімічних зв'язків. Таким чином, будь-який макроскопічний об'єм рідкого полі (етилен оксид) гліколю чи полі (тетраметилен оксид) гліколю розглядається як динамічна трьох вимірна колективна система (квазимолекула), окремі фрагменти якої (молекули, асоціативи) з'єднані між собою коротко живучими слабкими міжмолекулярними зв'язками типу O - Н…О і C - Н…О.

Якщо молекули олігомерних гліколів з'єднані зв'язками таких типів, то переміщення їх молекул при тепловому русі повинно, як правило, супроводжуватися процесами розриву цих зв'язків.

Отримані експериментальні результати свідчать, що акустичні спектри досліджених олігомерів у вивченому діапазоні частот і температур складаються із двох областей дисперсії. Залежність величин від частоти описуються рівнянням

,

де с - швидкість звуку на коловій частоті , b_і і t_і - релаксаційні сили і часи релаксації і-ої простої області дисперсії; B - високочастотна границя величин , с₀ - низькочастотне значення швидкості звуку (wt«1).

Розшифровку акустичних спектрів проводили методом ітераційних наближень за допомогою емпіричного рівняння, що враховує два часи релаксації

,

де A_і - низькочастотна границя величин (wt«1). Похибка визначення релаксаційних параметрів не перевищувала 10%.

Розрахунки релаксаційних сил (b_і) та класичного поглинання звуку, яке обумовлене коефіцієнтом зсувної в'язкості (a_сlf^-2), проведено за допомогою співвідношень:

,

Високочастотна границя величин В для другої області релаксації в усіх досліджених об`єктах менше значень . Це означає, що в них високочастотна область дисперсії обумовлена релаксацією об`ємної і зсувної в`язкості, а низькочастотна тільки об`ємної.

І тільки в ацильованому ПЕГ-300 при Т>313 K параметр В> Це вказує на існування ще одного (чи декількох) нерівноважних процесів, крім двох областей дисперсії, які безпосередньо спостерігались нами. Ці нерівноважні процеси викликають релаксацію в більш високому діапазоні частот.

Для релаксаційних сил виконується нерівність . Це свідчить про те, що основний вклад в дисперсію швидкості звуку для кожного з об`єктів вносить друга область релаксації.

Нетривіальна поведінка f₂ спостерігається при нагріванні ПТМГ з кінцевими COOH групами. В даному випадку з ростом температури f₂ знижується. Цей цікавий момент не знаходить однозначної інтерпретації. Можливо останнє пов'язане з впливом релаксації, обумовленою протолітичною реакцією, якій відповідає певна доза поглинання і впливає на цю закономірність.

Збільшення довжини поліетиленоксидного і політетраметиленоксидного ланцюгів з гліколевими (OH) і індеферентними (CH₃) кінцевими групами приводить до збільшення часів релаксації характерних областей дисперсії, а також до зростання активаційного параметра структурної релаксації.

При молекулярних масах порядку 10² заміна у коротко ланцюгових поліефірах кінцевої OH групи, групою CH₃ приводить до збільшення, а при молекулярних масах порядку 10³ до зменшення часів релаксації. Обидва часи релаксації політетраметиленоксидного поліефіра зменшуються при заміні кінцевих OH груп на CH₃ і збільшуються до однакового значення при заміні OH груп на кислотні COOH та солеві COONa.

Параметри А₁ і b₁, А₂ і b₂ в досліджуваних об`єктах монотонно зменшуються при підвищенні температури, що характерно для рідин, в яких акустична дисперсія обумовлена конформаційними перетвореннями молекул чи процесами перебудови структури.

Для з`ясування імовірних молекулярних механізмів, відповідальних за області дисперсії, нами проведені дослідження акустичних спектрів розчинів: досліджуваний об`єкт - толуол. Результати вимірів показали, що частота низькочастотної області релаксації (f₁) не залежить від концентрації толуолу для обох розчинів. А значення величини максимального поглинання на довжину хвилі (m_max), які розраховано за допомогою співвідношення

,

зменшуються із збільшенням концентрації толуолу лінійно.

Така залежність f₁ і m_max від концентрації характерна тільки для поворотно-ізомерної релаксації. Цю закономірність, на прикладі ПТМГ-2000, представлено на рис. 1. Частота високочастотної області акустичної релаксації залежить від концентрації толуолу. Із збільшенням концентрації толуолу вона зміщується в область більш високих частот, що характерно для процесів, обумовлених структурними перебудовами (структурна релаксація).

У четвертому розділі проаналізовано механізми акустичної релаксації в досліджуваних рідинах.

Поворотно-ізомерна

релаксація в олігомерах пов`язана з внутрішнім обертанням в макромолекулах, тобто конформаційними переходами. Під конформаціями мають на увазі неідентичні розташування атомів у молекулі, одержані при обертанні навколо одного чи декількох простих зв`язків без розриву останніх. Молекули в різних конформаціях відрізняються одна від одної лише просторовим розташуванням атомів, а не їх кількістю чи порядком розташування.

Аналіз стюартовських моделей і літератури, присвяченої дослідженням конформаційних перетворень, показав, що загальне число конформерів для одиничного ланцюга молекули ПЕГ, ПТМГ і створених на їх основі ТХП і ГТХП буде дорівнювати 9, із яких три враховуються два рази. Тому загальна кількість конформерів буде рівна 6. Конформери гош плюс - гош мінус () і гош мінус - гош плюс () розміщують групи СH₂ на недопустимій відстані 2.37, що приводить до значного стеричного конфлікту і тому вони заборонені. Конформери транс - гош плюс () і гош плюс - гош плюс () - дзеркальні антиподи по відношенню до і . Це означає, що в одиничній ланці молекул цих речовин найбільш термодинамічно стійкі три конформери: транс - транс (), транc - гош () і гош - гош ().

На рис. 2 схематично зображено рівноважні стани внутрішнього обертання фрагментів молекул, як функція кута повороту навколо простих зв'язків. Потенціал внутрішнього обертання для будь-якого зв'язку складається з трикратного потенціалу і накладання ефектів взаємодії, зумовлених взаємодією атомів C і O, що утворюють зв'язки C-C і C-O з атомами Н груп СН₂ і атомом O.

Конформаційні переходи молекул внаслідок поворотної ізомерії відносно зв'язків з трикратним потенціалом обертання описуються схемою:

I

II

III

Визначили різницю у величинах ентропій та ентальпій конформерів, використовуючи модель Стюарта і експериментальні значення релаксуючої частини теплоємності . конформерів. Це дало змогу знайти константи швидкостей цих перетворень і концентрації конформерів.

Виходячи з одержаних нами експериментальних даних і проведених розрахунків, можна зробити висновок, що найбільший вклад в поглинання звуку вносить реакція І (12) і підвищення температури приводить до збільшення концентрації і - конформерів і зменшення концентрації - конформерів.

Одним із можливих механізмів активації внутрішньомолекулярних коливань є утворення міжмолекулярних водневих зв'язків типу O-Н…О і С-Н…С. Утворення супроводжується зменшенням потенціальної енергії взаємодіючих молекул та підвищенням кінетичної енергії.

Експеримент показав, що в досліджених об`єктах структурна релаксація описується рівнянням з одним часом релаксації і обумовлена перебудовами близького оточення молекулярних сегментів.

За допомогою розрахованих, у припущенні , низькочастотного і високочастотного модулів пружності та високочастотного модуля зсуву отримана залежність швидкості звуку від частоти. Розраховані значення швидкості звуку співпадають з експериментальними.

В олігомерних гліколях протікає цілий ряд реакцій виду

,

які відрізняються одна від одної кількістю або видом розірваних міжмолекулярних водневих зв`язків (МВЗ) і константами швидкостей реакцій. Припускаючи, що константи швидкостей і константи рівноваги всіх реакцій однакові, рівняння(13) можна розглядати, як рівняння однієї нормальної реакції. Таким чином, час релаксації , пов`язаний з однією нормальною реакцією, , де .

Результати розрахунків констант швидкостей показали, що реакції розриву МВЗ підкоряються рівнянню Арреніуса. Розраховано відповідні ентальпії активації, за допомогою співвідношення , для досліджених об`єктів. Функції для ПЕГ-300 і ПЕГ-1500, ПТМГ-1000 і ПТМГ-2000, ацильованих ПЕГ-300 і ПЕГ-1500, ацильованих ПТМГ-1000 і ПТМГ-2000 перетинаються, тобто спостерігається ізокінетичний ефект. Це дало змогу визначити ентальпію активації та ізокінетичну температуру. Із отриманих результатів випливає, що ентальпія і ентропія активації реакцій розриву МВЗ поступово зростають із збільшенням молекулярної маси.

Для пояснення цієї закономірності можна запропонувати таку гіпотезу: ентальпія активації в даному випадку необхідна головним чином для утворення в активній молекулі коливальної енергії збудження, достатньої для того, щоб розірвати два зв`язки O-Н…О в ядрі активного комплекса. З підвищенням молекулярної маси гліколів збільшується число атомів С, Н i O у вуглецевому радикалі i зростає кількість зв`язкiв типу С-Н…С i С-Н…О між радикалом R(ОH)₂.

Зв`язки з оточуючими молекулами допомагають коливальній дезактивації збудження асоціатів. Крім того, при великій кількості зв`язків енергія збудження розподіляється між більшою кількістю коливальних ступенів вільності.

Для появи активного комплексу потрібно, щоб число зв`язків С-Н…С і С-Н…О з оточенням зменшувалось, енергія збудження комплекса підвищувалась, можливість її притоку до ядра активного комплекса зросла, а відтік енергії збудження в оточуюче середовище зменшився. Тому збільшення розміру радикала супроводжується прискоренням відтоку енергії коливного збудження в комплексі , на даному рівні потрібно розірвати більшу кількість зв`язків з оточенням, яке супроводжується зростанням ентальпії і ентропії активації систем.

Основні результати

Експериментально отримані ізотерми швидкості та коефіцієнта поглинання ультразвуку модельних поліефірних (політетраметиленоксидних та поліетиленоксидних) ланцюгів з різними кінцевими (OH, CH₃, COOH, COONa) групами в широкому діапазоні частот (5 - 3000 МГц) і інтервалі температур (приблизно 300 - 360 К). В цьому ж температурному інтервалі проведені вимірювання густини та коефіцієнта зсувної в`язкості.

На основі отриманих експериментальних даних розраховані частоти релаксації, релаксаційні сили та активаційні параметри двох областей акустичної релаксації, виявлених в дослідженому діапазоні частот та інтервалі температур.

Для всіх досліджених об`єктів розраховані константи швидкостей реакцій та концентрації конформерів в моделі поворотно-ізомерної релаксації з трикратним потенціалом обертання, а також ентальпія та ентропія активації структурної релаксації.

Використовуючи експериментально отримані значення швидкості ультразвуку, густини та зсувної в`язкості, розраховані низькочастотний і високочастотний модулі пружності, високочастотний модуль зсуву, ентальпія та ентропія активації в`язкої течії ряду олігомерів.

Висновки

Встановлено, що в ПЕГ-300, ПЕГ-1500, ПТМГ-1000, ПТМГ-2000, ацильованих ПЕГ-300, ПЕГ-1500, ПТМГ-1000, ПТМГ-2000 та, синтезованих на основі ПТМГ-2000, ТХП і ГТХП низькочастотна область акустичної релаксації обумовлена поворотно-ізомерною релаксацією, а високочастотна - структурними перебудовами ближнього оточення молекулярних сегментів.

Збільшення довжини поліетиленоксидного і політетраметиленоксидного ланцюгів з кінцевими OH і CH₃ групами приводить до збільшення часів поворотно-ізомерної та структурної релаксації.

Доведено, що при ацилюванні ПЕГ-300 (заміні кінцевої OH групи групою CH₃) відбувається збільшення часів поворотно-ізомерної () та структурної () релаксації, а при ацилюванні ПЕГ-1500, ПТМГ-1000, ПТМГ-2000 зменшення і .

Встановлено, що збільшення довжини поліетиленоксидного і політетраметиленоксидного ланцюгів з кінцевими OH і CH₃ групами приводить до збільшення ентальпії та ентропії активації структурної релаксації.

Основні положення дисертації опубліковано в таких роботах

Бендес Ю.П., Шилов В.В., Шевченко В.В., Руденко О.П. Вивчення пружних властивостей поліоксиетиленгліколів // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 5 - Рівне. - 1998, - С. 46-48.

Бендес Ю.П., Шилов В.В., Шевченко В.В., Руденко О.П. Механізм в`язкої течiї поліокситетраметиленгліколю // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 6 - Рівне. - 1998, - С. 54-58.

Бендес Ю.П., Шилов В.В., Шевченко В.В., Руденко О.П. Структурно-динамічні властивості поліокситетраметиленгліколю в рідкому стані // Український фізичний журнал. - 1998. - Е. 43, №8. - С. 928-931.

Сперкач В.С., Шилов В.В., Шевченко В.В., Клименко Н.С., Скиба Н.І., Бендес Ю.П. Акустичні та теплові властивості телехевих і галатотелехевих полімерів на основі політетраметиленгліколю // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 3 - Рівне. - 1997, - С. 106-110.

Бендес Ю.П., Сперкач Я.В. Структурно - динамические свойства поликситетраметиленглиолей // Тезисы докладов VI Республиканской научной конференции студентов и аспирантов. - Гродно - 1998, - С. 15.

Бендес Ю.П., Сперкач Я.В. Акустическая спектроскопия полиэтиленгликолей и кинетика процессов перестройки их структуры // Сборник трудов VI сессии Российского акустического общества. - Москва. - 1997, - С. 75-78.

Бендес Ю.П., Руденко О.П., Сперкач Я.В. Структурно-динамічні властивості поліетиленгліколю // Фізико - хімія конденсованих структурно - неоднорідних систем. - Ч. 1. - Київ. - 1998, - С. 126-129.

Бендес Ю.П. Акустична спектроскопія поліокситетраметиленгліколю в рідкому стані // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 4 - Рівне. - 1998, - С. 46-48.

Бендес Ю.П., Шилов В.В., Шевченко В.В., Клименко Н.С., Руденко О.П. Акустична спектроскопія поліоксиетиленгліколів // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 5 - Рівне. - 1998, - С. 67-70.

Бендес Ю.П., Шилов В.В., Шевченко В.В., Руденко О.П. Акустична спектроскопія поліокситетраметиленгліколю. Поворотно-ізомерна релаксація // Фізика конденсованих високомолекулярних систем. Наукові записки Рівненського педінституту. Вип. 6 - Рівне. - 1998, - С. 61-64.

Размещено на Allbest.ru