Технічна характеристика технологічного обладнання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Призначення і коротка характеристика підприємства

1.2 Технічна характеристика технологічного обладнання

1.3 Відомість споживачів електроенергії

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок освітлення

2.1.1 Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку

2.1.2 Перевірка освітленості точковим методом

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

2.1.4 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

2.2 Розрахунок електроустаткування насосу знесоленої води

2.2.1 Технічна характеристика насосу знесоленої води

2.2.2 Вибір електроприводу насосу знесоленої води

2.2.3 Перевірка вибраного електричного двигуна за умовами пуску

2.2.4 Побудова природної механічної характеристики

2.2.5 Вибір електричних апаратів і елементів схем управління

2.2.6 Розрахунок параметрів і вибір апаратів захисту

2.2.7 Принципова схема управління насосу знесолювання і порядок її роботи

2.2.8 Розрахунок і вибір проводів і кабелів, силових розподільчих шаф

2.3 Розрахунок потужності цеху

3. ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

світловий двигун електроустаткування



ВСТУП

Україна -- одна з небагатьох європейських країн, які володіють значним резервом електрогенеруючих потужностей. У структурі цих потужностей домінують теплові електростанції (ТЕС), на які припадає майже 66% сукупної встановленої потужності (на атомні енергоблоки -- 26%), причому переважна частина цих потужностей введена в експлуатацію ще в 60--70-х роках минулого століття і на сьогодні практично виробила свій ресурс. Періодичний ремонт і модернізація морально застарілих українських теплових електростанцій потребують великих фінансових витрат, які не розв'язують проблеми підвищення надійності енергосистеми країни та зниження забруднення навколишнього середовища оксидами вуглецю, сірки та азоту.

На основі використання електроенергії ведеться технічне переоснащення промисловості, впровадження нових технологічних процесів і здійснюється корінне перетворення в організації виробництва і управління ним. Тому в сучасних технологіях і обладнанні промислових підприємств велика роль електроустаткування, тобто сукупності електричних машин, апаратів, приладів і пристроїв, за допомогою яких відбувається перетворення електричної енергії в інші види енергії і забезпечується автоматизація технологічних процесів.

Для забезпечення об`єктів теплом та гарячою водою все більше розвивається система центрального опалення та гарячого водопостачання, споруджуються великі опалювальні та промислові котельні, оснащенні складною апаратурою та автоматичними пристроями. В умовах ринкової економіки деякі великі підприємства, навпаки, відновляються від центрального постачання гарячої води що йде на опалення та для виробничих цілей, і будують свої котельні з більш економічними котлами (з вищим ККД). Витрата палива на теплопостачання вміст є однією із складових у загальному паливно-енергетичному балансі кратний. На даний момент на теплопостачанні житлових та суспільних споруд витрачається в Україні понад 250млн. тон умовного палива за рік.



1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Призначення і коротка характеристика підприємства

Закрите акціонерне товариство “Камвольно суконна компанія “Чексіл” знаходиться в місті Чернігові. Це підприємство виготовляє суконні та камвольні тканини для задоволення потреб населення.

Будівельна характеристика котлотурбінного цеху.

Приміщення цього цеху має наступні габарити: довжина цеху - 72м, ширина - 54м, висота - 6м. Приміщення побудоване із залізобетонних плит і червоної цегли, стеля цеху виконана із залізобетонних плит які кріпляться на колонах. Колони розміщені по довжині цеху через 12м, по ширині - через 18м, зовнішні стіни також виконані із плит, а стіни для допоміжних приміщень виконані із червоної цегли, підлога на території цеху бетонна. Дах приміщення також із плит, які залиті шаром бітуму для герметизації і підтримання на горищі певного мікроклімату. На всій території підприємства підтримується стала температура +21°С. Приміщення цеху відноситься до пожежонебезпечних приміщень класу П-ІІ - в яких утворюються горючий пил або волокна, що переходять в невагомий стан, утворена при цьому небезпека обмежена пожежею, але не вибухом, або в силу фізичних властивостей пилу або волокон чи в силу того, що вміст їх в повітрі за умовами експлуатації не перевищує вибухонебезпечних концентрацій. В цеху виконане штучне освітлення з допомогою світильників ЛСП з люмінесцентними лампами ЛБ потужністю лампи 80Вт, а аварійне освітлення - люмінесцентні лампи потужністю 80Вт. Стіни пофарбовані у темний тон, стеля пофарбована у світлі тони і коефіцієнти відображення дорівнюють: стелі -50%, стін - 30%, робочої поверхні-10%. В цеху є вентиляція і встановлені потужні кондиціонери.

1.2 Технічна характеристика обладнання

Технологічний процес проходить наступним чином:

- Підприємство купує вовну;

- Вовну потім відправляють на промивку. Промивка проходить на дільниці карбонізації, де вовна оброблюється кислотою, промивається спеціальними миючими засобами, просушується і потім поступає в подальші цехи для її обробки;

- Після карбонізації вовна надходить до підготовчого цеху. У підготовчому цеху проходить процес зважування, тобто відвантажується певна кількість вовни (партія);

- Після чого відвантажена вовна поступає у кардочесальний цех;

- Наступний крок в технологічному процесі це додаткове прочісування стрічки вовни і проходить процес вирівнювання стрічки. Цей процес проходить на стрічковій ділянці;

- Вовна надходить в фарбувально - сушильний цех де проходить фарбування вовни її просушування і намотування в клубки для подальшої обробки;

- Фарбована вовна поступає в гребенечесальний цех, де проводиться прочісування вовни спочатку на стрічкових, а потім додатково і на гребінних машинах;

- Потім вовна поступає в ровнічний цех, де проходить процес розділення ватки стрічкової вовни на тонкі нитки, потім ці нитки намотуються на бобіни в рівних частинах. Бобіна з ниткою проходить процес пропарювання, і далі бобіни поступають в прядильний цех;

- В прядильному цеху проходить процес скручування нитки в більш тонку пряму нитку в результаті чого виходить пряжа. Ця пряжа поступає на мотальні машини де проходить процес намотування нитки із початку на бобіну;

- Потім бобіни поступають в приготовчий цех ткацького виробництва, де проходить процес перемотування пряжі із бобіни на барабан, а із барабану проходить процес намотуються на ткацький навій і далі подається на ткацький верстат, а ткацькому верстаті проходить процес виготовлення тканини;

- Потім тканина поступає на дільницю оздоблювального виробництва, після чого з тканиною проводять слідуючі операції: промивають, просушують, прасують,стрижуть, змотують в рулон і пакують, після чого тканина готова до транспортування і продажу.

В стригальному цеху знаходяться такі машини: стригальна машина Textima та розбракувальна машина.

1.3 Відомість споживачів електроенергії

ЗАТ КСК «Чексіл» відноситься до другої категорії надійності електропостачання.

ІІ категорія - до цієї категорії відносяться електроспоживачі перерва в електропостачанні яких призводить до масового недовипуску продукції, простоєм робочих місць, механізмів, робочих транспортів, порушення нормальної життєдіяльності міських і сільських жителів.

Таблиця 1.1 Відомість споживачів електроенергії

Назва установки	Потужність, кВт	Кількість, шт	Кв	cosц/tgц	УР, кВт
Стригальна машина Textima	2х3 1х4,5 1х4	62	0,75	0,75/0,88	899
Розбракувальна машина	1х2,2	21	0,8	0,7/1,02	46,2
Кондиціонер1	1х55	2	0,65	0,8/0,75	110
Кондиціонер2	1х40	1	0,65	0,8/0,75	40
Витяжка	1х7,5	20	0,65	0,8/0,75	150
УР, кВт					1245,2

Живлення забезпечується від двох незалежних джерел. Перерва в електропостачанні цієї категорії допускається на час вмикання живлення черговим персоналом, або виїзною оперативною бригадою. Допускається живлення від одного трансформатора, перерва в електропостачанні не повинна бути більшою за одну добу.

Підприємство живиться електричною енергією змінного струму промислової частоти 50 Гц. Від місцевої ТЕЦ на підприємство надходить кабельні ліні напругою 10 кВ і 0,4 кВ. На території підприємства розташовані трансформаторні підстанції. В стригальному цеху використовується напруга 380В і 220В. Споживачам електричної енергії в цеху являються в першу чергу двигуни змінного струму які встановлені на виробничих машинах і люмінесцентні лампи.



2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок освітлення

2.1.1 Вибір системи освітлення, типу і кількості світильників

Для здійснення даного розрахунку по стригальному цеху підприємства ЗАТ ,,КСК,,Чексіл” необхідні такі дані: колір стін-темний та стелі - білий, висота приміщення Н-6м, довжина А- 72м, ширина приміщення В- 54м, висота робочої поверхні Нр - 1м. Враховуючи точність оброблюваної деталі приймаємо норму освітленості для загального освітлення Е= 200лк [9].

Розрахункова висота світильника Нр, м

(2.1)

де Н- висота приміщення, м;

Нзв - висота звисання світильника, м;

Нрп - висота робочої поверхні, м.

Нр=6-(1+0)=5м

В залежності від типу світильника вибираємо рекомендоване значення л=0,9

Відстань між світильниками L, м

, (2.2)

де л- коефіцієнт співвідношення.

L=0,9·5=4,5м

Приймаємо L= 4,5м

Розраховуємо кількість світильників в ряду Nа, шт

, (2.3)

де А- довжина цеху, м.

l=(0,30,5)L,

l=(0,30,5) ·4,5=1,352,25

Приймаємо l=2м.

шт

Кількість світильників по ширині Nb, шт

, (2.4)

де В - ширина цеху, м.

шт

Загальна кількість світильників N, шт

(2.5)

N=16·12=192 штуки

Визначаємо індекс приміщення і

(2.6)



Коефіцієнти відображення: сст=50%, сстін=30%, ср.п=10%

Світловий потік даного світильника F, лм

(2.7)

де Ен - нормована освітленість в приміщенні, лк; S - площа даного приміщення, м2; Кз- коефіцієнт запасу; Z- коефіцієнт мінімальної освітленості; N-кількість світильників (ламп); з- коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін. стелі. робочої поверхні.

Примітка - Кз=1,2; Z=1,15; з=0,59 [8].

лм

Приймаємо світильник ЛСП 2х4720 з лампами ЛБ потужністю 80Вт з світловим потоком 4720лм

Фактична освітленість приміщення Еф, лк

(2.8)

де Eн - норма освітленості, лк; Fл - світловий потік однієї лампи (табличне дане), лм; Fр - світловий потік однієї лампи (розрахункове значення), лм.

лк

Перевірка

240>189,42>180

Умова виконується тому розрахунок вірний

2.1.2 Перевірка освітленості цеху точковим методом

Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують.

Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по об'єму, тому розроблені допоміжні таблиці умовної освітленості для окремих світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо по плану приміщення координати контрольної точки, дані ближчих світильників заносимо в таблицю 2.1. Значення освітленості Е визначаємо по таблиці [10, с.29 ]



Рисунок 2.1 План розміщення світильників

Таблиця 2.1 Дані розрахунку для точкового методу

Ліва сторона	Права сторона
Ряд	L1	P1	L1=L1/Hp	P1=P1/Hp	Е1	L2	P2	L2=L2/Hp	P2=P2/Hp	E2
1	20	2,25	4	0,45	110	52	2,25	10,4	0,45	110
2	20	2,25	4	0,45	110	52	2,25	10,4	0,45	110
3	20	6,75	4	1,35	40	52	6,75	10,4	1,35	40
4	20	11,25	4	2,25	15	52	11,25	10,4	2,25	15
5	20	15,75	4	3,15	8	52	15,75	10,4	3,15	8
6	20	20,25	4	4,05	4	52	20,25	10,4	4,05	4

Сумарна освітленість точки А ,лк

(2.9)

лк

Освітленість в контрольній точці Ен, лк



Еф= (2.10)

(2.11)

Розраховане Еф=200Лк відповідає нормованому.

2.1.3 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

Розрахунок освітлення підсобних приміщень методом питомої потужності

Метод питомої потужності визначає загальне рівномірне освітлення в закритих невеликих приміщеннях .

Порядок розрахунку: спочатку визначаємо параметри освітлювальної установки - S, розрахункову висоту, норму освітленості, потім знімаємо значення питомої потужності, знаходимо і розраховуємо потужність освітлювальної установки і вибираємо тип та потужність ламп.

Площа приміщення (електромайстерні) S, м2

(2.12)

де a - довжина приміщення, м;

b - ширина приміщення, м.

Встановлена потужність світильників Руст, кВт

Вибираємо світильник типу ЛСП 2х40 з лампами ЛБ-40, встановлюємо 7шт. Розрахунки для інших приміщень проводимо аналогічно, а дані розрахунків зносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Дані для розрахунку освітлення підсобних приміщень

Назва приміщення	Площа,	с	Рроз., Вт	Руст., кВт	Тип і кількість світильників
Електромайстерня	66	8	528	560	7ЛСП 2х40
Майстерня механіків	66	8	528	560	7ЛСП 2х40
Кімната відпочинку	66	8	528	560	7ЛСП 2х40
Склад	66	4	264	320	4ЛСП 2х40
Туалет М	30	4	120	160	2ЛСП 2х40
Туалет Ж	30	4	120	160	2ЛСП 2х40

Повна потужність світильників підсобних приміщень Р, кВт

(2.13)

Р=0,56+0,56+0,56+0,32+0,16+0,16=2,32кВт

2.1.4 Розрахунок мережі освітлення

При проектуванні мережі електричного освітлення керуються наступними основними положеннями: від щита низької напруги заводської підстанції прокладають самостійно чотирьох провідну живлячу лінію до розподільчого щита, які встановлюються в цеху; від щита через розподільчу мережу живляться освітлювальні щити до яких підключаються окремі групи світильників через групові лінії. В якості освітлювальних щитків використовують щити типу: ПР-24. Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки проводів на допустимий нагрів ( по струму навантаження ) з перевіркою на допустимі втрати напруги і на мінімум провідності матеріалу.

Рисунок 2.2 Розподіл навантажень

Момент потужності

, (2.14)

де момент потужності на проміжку лінії, кВт·м.

М=1025,52+1025,52+1090,56+1090,56+1664+192=6088,16

Переріз кабелю від трансформатора до СП S, мм2

(2.15)

де С - перехідний коефіцієнт який залежить від марки провідника і кількості жил в лінії;

втрати напруги в лінії, %.

Примітка - для мідних чотирьохжильних провідників С=72 [10];

Приймаємо кабель чотирьох жильний марки ППБ перерізом 35мм2(435мм2)

Втрати напруги від ТП до СП ДU, %

(2.16)

%

Втрати напруги від СП до ЩО

(2.17)

?U=2,5-0,66=1,848%

Переріз проводу S,мм2

Приймаємо ближче значення по стандарту переріз проводу 10мм2 ВВГ (410мм2)

Втрати напруги ДUсп-що за формклою (2.16)

%

Втрати напруги на лінії від ЩО до крайнього світильникаДU3, %

(2.18)

Переріз проводу S, мм2

Вибираємо провід 4мм2 марки ВРГ(2х4мм2)

Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно. Виділяється із робочого освітлення 10% на аварійне.

2.2 Розрахунок і вибір електроприводу енергетичного і технологічного механізму

Привід стригальної машини Textima розміщений праворуч від робочого місця і здійснюється від чотирьох електродвигунів.

Вмикання двигунів відбувається за допомогою дистанційного керування.

Передача від електродвигунів до валів машини здійснюється клинопасовою передачею.

2.2.1 Розрахунок потужності і вибір типу електродвигуна

Стригальна машина Textima має 4 електродвигуни. Потужність двигуна який призначений для обертання циліндра визначається по формулі.

Потужність двигуна Р, кВт

(2.19)

де Мс - статичний момент проти опору (з паспорта машини);

n - число обертів в хвилину вала двигуна (з паспорта машини);

Вибираємо електродвигун серії 4АМ90L2УЗ потужністю 3кВт [8].

Таблиця 2.3 Параметри електродвигуна верстата

Тип двигуна	Р, кВт	n, об/хв	I,А	з, %	Cosц	Mmax/Мн	Мп/Мн	г, кг·м 10-3	Іп/Ін
4АМ90L2УЗ	3	2820	6,1	84,5	0,88	2,2	2	3,5	6,5

2.2.2 Перевірка потужності електродвигуна за пусковим моментом

Номінальний момент двигуна Мн, Н·м

(2.20)

де Рн - номінальна потужність двигуна, кВт; щн - кутова швидкість, рад/с. Кутова швидкість двигуна щн, рад/с

(2.21)

де Nн - номінальна кількість обертів двигуна,.

Мн=3·103/295,288=10,16 Н·м.

Статичний момент на валу двигуна Мс, Н·м

(2.22)

де Рроз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт.

Мс=2,89·1000/295,288=9,787Н·м

Максимальний момент, за таблицею 2.4. Мм, Н·м

(2.23)

Ммакс.=2,2·10,16=22,352Н·м

Пусковий момент двигуна. за даними таблиці 2.4. Мп, Н·м

(2.24)

Мп=2·10,16=20,32Н·м

Середній пусковий момент на валу двигуна Мсрп., Н·м

(2.25)

Мсрп=0,45(22,352+20,32)= 19,2024Н•м

Сумарний момент інерції електропривода, на валу двигуна Уj кг·м2

, (2.26)

де с - коефіцієнт, що враховує момент інерції редуктора і з'єднувальних муфт;

0,3·j - момент інерції вертикально-фрезерного верстата, кг·м2 ;

j - момент інерції двигуна, кг·м2.

Примітка - с= (1,1 - 1,3).

1,2·0,0035+0,3·0,0035=0,00525кг·м2

Прискорення двигуна при пуску а, хв-1/с



(2.27)

Час пуску двигуна tп, с

(2.28)

де nс - синхронна частота обертання двигуна.

3000/=0,1752с

Динамічний момент на валу двигуна Мд, Н·м

(2.29)

Необхідний пусковий момент Мнпм, Н·м

(2.30)

9,787+8,8485=18,6355Н•м

Так як, момент середньо пусковий Мсрп.=19,2024 більший за момент потрібний Mнпм= 18,6355 то двигун задовольняє пускові умови.



2.2.3 Побудова механічної характеристики

Будуємо характеристику пускових резисторів

Номінальне ковзання електродвигуна Sн

(2.31)

де номінальні оберти двигуна, .

Визначаємо критичне ковзання

(2.32)

де А- допоміжний параметр.

(2.33)

Sкр==0,49

Задаючись ковзанням від 0 до 1 визначаємо моменти на валу електропривода і дані заносимо в таблицю.



Таблиця 2.4 Момент на валу електроприводу

N,об/хв	S	S/Sк	Sк/S	S/Sк +Sк/S+q	M
3000	0	0	0	0	0
2700	0,1	0,2	4,9	8,4	1,388
2400	0,2	0,41	2,45	6,16	1,893
2100	0,3	0,61	1,63	5,54	2,105
1800	0,4	0,82	1,225	5,345	2,181
1500	0,5	1,02	0,98	5,3	2,2
1200	0,6	1,22	0,817	5,337	2,185
900	0,7	1,43	0,7	5,43	2,147
600	0,8	1,63	0,6125	5,5425	2,1034
300	0,9	1,84	0,544	5,684	2,051
0	1	2,41	0,49	5,831	1,9997

Рисунок 2.3 Механічна характеристика двигуна

2.3 Вибір пускової і захисної апаратури

Вибір пускової і захисної апаратури здійснюється для стригальної машини Textima. Даний розрахунок включає в себе: вибір запобіжників, вибір автоматичних вимикачів, магнітних пускачів та ін. Дані для розрахунку струмів двигунів використовуємо з таблиці 2.3

Номінальний струм двигуна серії 4АМ90L2УЗ Ін, А

(2.34)

де Рн - номінальна потужність двигуна, кВт ;

з - коефіцієнт корисної дії двигуна;

Uн - номінальна напруга двигуна, В;

cos - коефіцієнт потужності.

Пусковий струм Iп, А

(2.35)

де коефіцієнт співвідношення.

Номінальний струм двигуна серії 4АМ100S2УЗ визначаємо за формулою (2.38) Ін2, А

Пусковий струм двигуна визначаємо за формулою (2.39) Іп2, А

Вибір запобіжників

Вибір запобіжників здійснюємо таким чином. щоб виконувалась умова по струмам для плавкої вставки Івсп >Іп/2.5. Розрахунковий струм плавкої вставки запобіжника для двигуна 3кВт Івсп1, А

(2.36)

де Іп - пусковий струм двигуна, А.

Вибираємо запобіжника типу ПРС-6З з номінальним струмом 63А, з струмом плавкої вставки запобіжника 20А [8].

Вибір запобіжників для інших двигунів проводимо аналогічно і дані заносимо до таблиці.

Таблиця 2.5 Марки запобіжників і струми плавких вставок

Марка двигуна	Потужність, кВт	Марка запобіжника	Струм запобіжника	Струм плавкої вставки
4АМ90L2УЗ	3	ПРС-63	63	20
4АМ90L2УЗ	3	ПРС-63	63	20
4АМ100S2УЗ	4	ПРС-63	63	25

Вибір автоматичних вимикачів QF здійснюємо по номінальним струмам двигунів. Вибираємо для двигунів 4АМ90L2УЗ автоматичний вимикач марки АЕ2026 номінальним струмом теплового роз'єднувача Ін.т =6,3А і номінальним струмом автомата Ін.а=16А [8]. Вибираємо для двигуна 4АМ100S2УЗ автоматичний вимикач марки АЕ2026 номінальним струмом теплового роз'єднувача Ін.т =8А і номінальним струмом автомата Ін.а=16А [8]. Вибір магнітних пускачів здійснюємо по величині номінальних струмів двигунів

КМ1, КМ2, КМ3- магнітні пускачі типу ПМЕ-172

Вибір реле здійснюємо по номінальним струмам двигунів

Реле теплове КК1, КК2- типу РТТ-04І з номінальним струмом на 6,3А

Реле теплове КК3- типу РТТ-04І з номінальним струмом 8А

2.4 Розробка принципіальної схеми управління електроприводом. Перелік елементів

Машина призначена для підключення до мережі трифазного струму напругою 380В. Коло управління отримує живлення через знижуючий трансформатор TV2 напругою 220В. Сигнальні лампи отримують живлення від трансформатора TV3 напругою 24В.

Електрична схема починає працювати після вімкнення живлення, заживлюються силовий трансформатор TV1, а також трансформатори TV2 і TV3 в колі керування машини. Для за живлення силової схеми вмикають автоматичні вимикачі QF1-QF3. Після того як тканину заправили в машину кінцеві вимикачі SQ1-SQ6 замкнуть свої контакти. Машина готова до пуску. Пуск машини здійснюється натисканням кнопки SB3. Заживлюються котушки реле КТ1 і КМ5, вмикається дзвоник, починається відлік часу, кнопка SB3 шунтується, коло переходить на саможивлення. При цьому замикаються контакти котушки КМ5 в колі обмотки збудження і колі котушки КМ4 . Після заживлення котушка КМ4 замикає свій контакт в коли проміжного реле KL та колі сигнальної лампи HL4 і HL5. Контакт KL шунтує SQ1, SQ2, SB1, SB2 та SB3 після чого котушка КМ5 заживлюється напряму від трансформатора TV2. При натисканні кнопки SB5 заживлюється котушка магнітного пускача КМ1 та котушка реле КТ2, починається відлік часу,замикається контакт КТ2 в колі першого силіноїда Y1. Контакт КМ1 шунтує SB5 і замикає свій контакт в коли сигнальної лампи HL1. Вона сповіщає про запуск двигуна першого циліндра М1. Пуск двигуна другого циліндра М2 виконується аналогічно.

Для пуску відсоса потрібно натиснути кнопку SB9, заживлюється котушка магнітного пускача КМ3. Контакт котушки КМ3 замикається в колі сигнальної лампи HL3, яка сповіщає про пуск двигуна.

Для того щоб зупинити машину потрібно натиснути кнопку SB1 або SB2, відключається живлення котушки КМ4, яка розмикає в свою чергу сій контакт в коли проміжного реле KL. Котушка КМ5 обезживлюється та відключає обмотку збудження від мережі. Таким чином відбувається зупинка двигуна.

2.5 Розрахунок і вибір струмопроводів, силових пунктів, потужності цеху

Кількість споживачів n=104. Самий потужній споживач електричної енергії, що живиться від шинопроводу кондиціонер1 потужністю Р=55кВт кількістю n=2. Від шинопровода живляться: стригальна машина Textima 62 штук, розбракувальний верстат 21 штук,конденціонер2 1штука, витяжка 20 штук. Всі дані станків використовуємо з таблиці 1.1

Сумарна встановлена потужність потужних струмоприймачів УРу1=1245,2кВт

Групуємо споживачі по однаковим показникам коефіцієнта використанні і коефіцієнту потужності.

Максимальна середня активна потужності Рсм.гр1, кВт

, (2.41)

де kв - коефіцієнт використання установки;

Ру - встановлена потужність машини, кВт.

кВт

Максимальна середня реактивна потужність Qсм.гр1, квар

, (2.42)

де tgц - тангенс кута ц установки.

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Pсм, кВт

, (2.43)

де УPсм - сума потужностей всіх груп машин, кВт.

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Qсм, квар

, (2.44)

де УQсм - сума потужностей всіх груп машин, квар.

Середньозважений коефіцієнт використання kв.ср

(2.45)

де - потужність середньо максимальна;

- потужність установлена.

Середньозважений коефіцієнт tgц

Відносні числа крупних струмоприймачів

n=0,71 [9 таблиця 33]

Ефективне число

(2.46)

Коефіцієнт максимума [9 таблиця 34] kм=1,04

Розрахункова активна потужність шинної зборки Рр, кВт

(2.47)

Розрахункова реактивна потужність Qp, квар

(2.48)

Повна потужність шинної зборки Sp, кВ·А

(2.49)



Розрахунковий струм шинної зборки Ip, А

(2.50)

де U - напруга мережі, В.

А

З таблиці 7.2 [11. ст.177] вибираємо шинопровід ШМА 68-НУ3.

Вибираємо 2 шинопроводи цієї марки. Один з яких являється резервним.

Таким методом розраховуємо розрахунковий струм для відгалуження від шинопровода до силового пункту СП1.

Сумарна розрахункова установлена потужність струмоприймачів Руст

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів за формулою (2.43) Рсм, кВт

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів за формулою (2.44) Qсм, квар

Коефіцієнт максимума [9. ст.87] kм=1,13

Розрахункова активна потужність зборки за формулою (2.47) Рр, кВт

Розрахункова реактивна потужність зборки за формулою (2.48) Qp, квар

Повна потужність зборки за формулою (2.49) Sp, кВ·А

Розрахунковий струм зборки за формулою (2.50) Ip, А

А

Вибираємо кабель марки АВВГ 4х6мм2 І=30А

Розрахунок інших струмоприймачів, кабелів до СП та відгалужень до робочих машин проводимо аналогічно, Розрахункові дані по струмопроводах зводимо до таблиць.

СП1 - 6 стригальних машин Textima

СП2 - 6 стригальних машин Textima

СП3 - 6 стригальних машин Textima

СП4 - 6 розбракувальна машина

СП5 - 6 стригальних машин Textima

СП6 - 6 розбракувальна машина

СП7 - 6 розбракувальна машина

СП8 - 6 стригальних машин Textima

СП9 - 6 стригальних машин Textima

СП10 - 4 стригальних машин Textima

СП11 - 3 розбракувальна машина

СП12 - 6 стригальних машин Textima

СП13 - 6 стригальних машин Textima

СП14 - 6 стригальних машин Textima

СП15 - 4 стригальних машин Textima

Таблиця 2.6 Відгалуження до СП

Найменування	, А	Тип і марка кабелю	Кількість кабелів, шт	Переріз	, А
СП1	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП2	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП3	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП4	25,26	АВВГ	1	4х6	30
СП5	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП6	25,26	АВВГ	1	4х6	30
СП7	25,26	АВВГ	1	4х6	30
СП8	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП9	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП10	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП11	25,26	АВВГ	1	4х6	30
СП12	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП13	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП14	139,7	АВВГ	1	4х70	140
СП15	139,7	АВВГ	1	4х70	140

Таблиця 2.7 Відгалуження до промислових машин

Найменування	, А	Марка кабелю	, А
стригальних машин Textima	25,86	АВВГ	30
розбракувальна машина	14,7	АВВГ	16

2.6 Монтаж і експлуатація електроустаткування цеху

Монтаж відкритих електропроводок проводять таким чином: спочатку розмічають місця установки світильників, вимикачів і штепсельних розеток, ліній електропроводки, кріплення дроту, тобто точок забивання цвяхів, установки скоб і місць проходу дроту через стіни і перекриття, починаючи від групового щитка з поступовим переходом до окремих приміщень.

На стелі позначають де будуть розташовані світильники, їх розміщення залежить від їх кількості.

Після визначення місць установки світильників на стіні і стелі за допомогою шнура відбивають лінію майбутніх електропроводок. На лінії відзначають точки кріплення дроту, а також точки крізних. Далі, використовуючи шаблон, намічають місця установки відгалужувальних коробок, штепсельних розеток і вимикачів.

Перед монтажем світильників визначають і маркірують фазні і нульові дроти.

Операції по монтажу світильників ЛСП складаються з установки деталей кріплення і конструкцій, кріплення світильників, приєднання до електромережі і мережі заземлення. Корпуси світильників забезпечені блоком пристрою для введення дроту. Сучасні світильники мають штепсельні з'єднання або затиски для приєднання до стаціонарної електромережі.

При будівництві будівель, особливо великопаельних, в них, як правило, передбачають всі отвори, ніші і заставні частини для установки освітлювального устаткування і прокладки освітлювальних мереж. Вимикачі і штепсельні розетки при прихованій проводці встановлюють в готових нішах, коробках або стаканах, з кріпленням шурупами, гвинтами або лапками розпорів, що вони мають. При кріпленні світильників до стелі на дюбелях, забитих монтажним пістолетом, кожну точку закріплення випробовують потрійною масою світильника.

При монтажі електричних машин керуються ПУЕ, СНіП і спеціальними інструкціями заводів-виготівників. Однією з основних операцій підготовчих робіт перед початком монтажу є перевірка фундаментів. Перевіряють бетон, використовуваний для фундаментів; головні осьові розміри і висотні відмітки опорних поверхонь; осьові розміри між отворами для анкерних болтів; глибину отворів і розміри ніш в стінах фундаментів для затягування болтів.

При перевірці фундаментів розміри звіряють з даними машини: подовжньою віссю валу машини, поперечними осями станин. Перевірку роблять натягнутими струнами сталевої проволоки.

Якщо при перевірці виявиться, що фундамент занижений по висоті, будівельна організація зобов'язана наростити фундамент до необхідних розмірів.

Підготовка машин до монтажу:

- зовнішній огляд;

- очищення фундаментних плит і лап станин;

- промивку фундаментних болтів і перевірку якості різьблення (прогоном гайок);

- огляд стану підшипників, промивку підшипникових стояків і картерів;

- перевірку зазора між кришкою і вкладишем підшипника ковзання, валом і ущільненням підшипників, вимірювання зазора між вкладишем підшипника ковзання і валом;

- розкриття підшипників кочення і перевірку заповнення їх мастилом; перевірку повітряного зазора між активною сталлю ротора і статором;

- перевірку вільного обертання ротора і відсутність зачіпань вентиляторів за кришки щитів торців;

Про виявлені дефекти електромонтажник доводить до відома бригадира, майстра або керівника монтажу.

У електродвигунів трифазного струму з короткозамкнутим ротором роблять вимірювання опору ізоляції обмоток статора по відношенню до землі (корпусу) і один до одного. Це можливо при виведених шести кінцях обмотки. Якщо виведені тільки три кінці обмотки, вимірювання роблять тільки по відношенню до землі (корпусу).

Експлуатація вибраного електроустаткування

Надійність роботи силової мережі цеху залежить від того чи повністю дотримуються правила експлуатації силової мережі ПУЕ. Перевірка кабелів, силових пунктів, здійснюється згідно планів ППР та поточних оглядів, графік оформляються головним енергетиком підприємства, узгоджених з енергетиками цехів. Кожен кабель має своє допустиме навантаження, але по цеху ці кабелі прокладені в різних умовах і мають різний ступінь охолодження. Тому враховуючи це необхідно перевіряти кабель в місцях з гіршим охолодженням. Якщо кабелі прокладені так, що з часом можуть з'явитись провисання, то необхідно слідкувати за рівнем провисання і слідкувати за тим, щоб воно не збільшувалось. Також необхідно у визначені терміни перевіряти труби в яких прокладені кабелі на наявність механічних пошкоджень. Необхідно перевіряти надійність кріплень шинопроводів та кабелів прокладених на стінах. У визначені терміни перевіряється з'єднання та очищення контактних з'єднань кабелів, місця з'єднання в СП. Якщо є розрив кабелю ( муфта ), то перевіряють наявність герметичності з'єднань. Випробування проводять 1 раз на рік або в терміни призначені головним енергетиком підприємства з урахуванням правил ПТЕ для основних кабелів. Під час випробувань вимірюють опір ізоляції, він повинен бути не менше 0,5 МОм. Якщо довгий час була відключена лінія живлення електрообладнання то її перед введенням в експлуатацію проводять огляд і перевірку. Якщо на тій чи іншій лінії були перевантаження необхідно провести перевірку лінії по опору ізоляції та надійність з'єднань. Повне переобладнання мережі включаючи відновлення зношених елементів лінії живлення проводиться при капітальному ремонті.

2.7 Заходи з енергозбереження

Втрати електричної енергії у розподільчих мережах та трансформаторах залежать від коефіцієнта реактивної потужності, який визначають як відношення реактивної потужності до активної. Величину цього коефіцієнта потрібно зменшувати, в ідеальному випадку він дорівнює нулю.

Перший спосіб передбачає: забезпечення нормального завантаження електродвигунів; зменшення тривалості роботи електроприймачів на холостому ході за рахунок впорядкування технологічних процесів та використання обмежувачів холостого ходу.

Якщо ці заходи недостатні, користуватися штучними компенсаторами. Це статичні конденсатори, які встановлюють у розподільчих щитах або на підстанції.

Встановлення компенсуючи установок у споживачів є найбільш ефективним засобом зниження втрат електроенергії в електромережах - в середньому до 300 кВт·год на 1 квар компенсуючи конденсаторів на рік. Це означає, що компенсуюча установка потужністю 250 квар дозволяє щорічно економити близько 50т вугілля.

Перевитрати енергії в освітлювальних установках найчастіше бувають при неправильному розрахунку потрібної потужності ламп або монтажу світильників без розрахунку; заміні перегорілих ламп розжарення лампами більшої потужності через відсутність потрібних; підвищеній напрузі у мережі, яка, крім скорочення терміну служби ламп розжарення, приводить до підвищення споживаної потужності.

Уникнути цих перевитрат електроенергії можна постійним контролем рівня напруги в мережі та застосуванням автоматичних пристроїв.

2.8 Заходи з охорони праці, техніки безпеки та екології

Трудове законодавство в Україні основане на системі правових заходів, здійснюється у відповідності з Конституцією України, загалом «Про охорону праці».

Робоче місце повинно бути розташовано у відношенні до інших робочих місць, проходів, проїздів, світлових пройомів, таким чином, щоб забезпечити найкращі умови праці. Крім того на працівника впливають такі фактори: стан температурно-вологого режиму, освітлення робочого місця і цеху в цілому, чистота і рухомість повітря, рівень виробничого шуму і вібрації, і т. д.

В наш час в кожній галузі застосовуються машини, інструменти, механізми, установки та інше устаткування, яке має електричний привод, який і дає цим машинам статус машин з підвищеною небезпекою. При цьому небезпека враження електричним струмом виникає завжди там, де не звертають потрібної уваги на правила техніки безпеки електроспоживачів.

Основними заходами захисту працівників від враження електричним струмом являється: забезпечення недоступності до струмоведучих частин для випадкового доторкання; застосування зниженої напруги ланцюгів управління верстатами, та для ремонтного освітлення і електрифікованого інструменту, чіткий розрахунок і вибір заземлення (робочого, захисного, від перенапруг), занулення і захисного вимикання - які періодично перевіряються і проводиться їх вимірювання; застосування індивідуальних захисних засобів; все електрообладнання повинно бути змонтоване згідно ПУЕ, що й перевіряє комісія при прийманні електрообладнання в експлуатації.

Комісія також перевіряє: щоб на всіх рукоятках рубильників, автоматів, та інших комутаційних апаратах мались надписи, що пояснюють, який фідер чи верстат ввімкне даний апарат; недоступність струмоведучих і обертаючих частин для випадкового доторкання забезпечується огородженням, розміщення і струмоведучих частин на недопустимій висоті, ізоляцією. Для робітників верстатників на робочому місці біля верстатів установлені ізолюючі (дерев'яні) підставки.

Експлуатація електрообладнання повинна бути так організована, щоб виключалась можливість помилок зі сторони обслуговуючого персоналу. При проведенні робіт персонал повинен чітко виконувати технічні і організаційні заходи.

При проведенні робіт в електроустановках виконується слідуючі заходи:

вимикають струмоведучі частини на яких будуть проводитись роботи, або лінію яка живить електроенергією ту частину електроустановки на які планується проведення робіт, і приймається міри, що виключать помилку подачу напруги до місця проведення робіт (блокіровки, від'єднання кінців кабелю, заколочування цих кінців, вставка ізоляційних прокладок між силовими контактами комутаційних апаратів).

На вимкнених комутаційних апаратах вивішують заборонені плакати “не вмикати - робота на лінії”, “не вмикати - працюють люди”, при необхідності установлюють загородження від не вимкнених струмоведучих частин, якщо вони знаходять ближче 0,6 - 1м.

Перевіряють відсутність напруги на вимкненій частині електроустановки, і якщо напруга відсутня - заземлюють струмоведучі частини.

Робоче місце огороджують при потребі і вивішують попереджувальні і вказівні плакати “стій - висока напруга”, “працювати тут”, “заземлено”.

Всі ці заходи повинні виконуватись при будь - яких видах робіт, тобто незалежно як проводяться роботи - по наряду, по розпорядженню, чи в порядку поточної експлуатації.

По наряду цеху виконуються роботи тільки в трансформаторних підстанціях, і при ремонтах і технічному обслуговуванні шинопроводів. Всі інші роботи з електроустаткуванням верстатів, проводок…, проводяться в порядку поточної експлуатації згідно графіку ППР, чи для попередження аварійних ситуацій, по висновках періодичних оглядів та записів в оперативному журналі чергових.

З точки зору екології необхідно підвищувати міри по охороні навколишнього середовища, ширше застосовувати в промисловості моловіхідні технології.

Вдосконалювати комбіновані виробництва, забезпечувати повне та детальне використання природних ресурсів сировини і матеріалів, які включають шкідливу дію на навколишнє середовище.

З цією метою потрібно вдосконалювати технологічне обладнання на підприємствах, використовувати більш нові і досконалі технології , які менше забруднювати навколишнє середовище.



ВИСНОВКИ

В курсовій роботи було виконано розрахунок освітлення і вибір типу світильників. По результатам розрахунків освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку і перевіркою освітленості цеху точковим методом ми прийшли до висновку, що розрахунки цими методами співпадають.

Були проведені розрахунки потужності і перевірка електродвигуна за пусковим моментом, а також прийнято електродвигун серії 4АМ90L2УЗ він підходить по пусковим умовам так, як момент середньо пусковий більший за момент потрібний. За результатами розрахунків була побудована механічна характеристика пуску електродвигуна.

Були проведені розрахунки для вибору пускової і захисної апаратури, розробка принципіальної схеми управління електроприводом стригальної машини Textima.

В курсовій роботі були розглянуті питання: монтаж і експлуатація електроустаткування цеху; заходи з енергозбереження;заходи з охорони праці, техніки безпеки і екології.

В результаті було вибрано вітчизняне обладнання, яке є більш дешевим і економічним, що відповідає потребам підприємства.



ЛІТЕРАТУРА

1 Матеріали Верховної Ради та Уряду

2 Закон України “Про зайнятість населення”

3 Закон України “Про охорону праці”

4 Закон України “Про пожежну безпеку

5 ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

6 ГОСТ 2.109-68. Основные требования к чертежам.

7 Правила устройства електроустановок.-М.:Энергоатомиздат,1985.

8

9 В.И.Дьяков Типовые расчеты по электрооборудованию.-М.:Висшая школа,1991.

10 Липкин Электрооборудование промышленных предприятий.-М.:Висшая школа,1972.

11 Федоров А.А., Старкова Л.Е. Учебное пособие для курсового и дипломного проектирования.- .:Энергоатомиздат,1987.

12 Зимин Е.Н. Электрооборудование промышленных предприятий и установок.-М.: Энергоатомиздат,1981.

Размещено на Allbest.ru

...