Розвиток електричної мережі 110/35кВ ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" та вибір обладнання підстанції "Лоївці"

чисельність персоналу з оперативно-диспетчерського управління;

чисельність персоналу з загального керівництва.

Виходячи з нормативів чисельності, визначається розрахункова чисельність персоналу підприємства електричних мереж.

Розрахунок чисельності персоналу з ремонту, технічного і оперативного обслуговування підстанції, а також ліній електропередач заносимо в табл. 10.2.1.

Таблиця 10.2.1-Розрахунок чисельності персоналу

Найменування елементів мережі	Одиниця виміру	Кількість улаштувань	Нормативна чисельність	Розрахункова чисельність
1. Підстанція:	100 ул.
силові тр-ри 35 кВ		2	36	0,75
вакуумні вимикачі 35 кВ		7	8	0,56
вакуумні вимикачі 10 кВ		6	-	-
Лінії електропередачі 35 кВ	10 км	33	2	0,52
3. Пристрої релейного захисту і автоматики	-	-	-	1
4. Оперативно-диспетчерське управління	-	-	-	4
5. Загальне керівництво	-	-	-	1
Всього:				1.83+6

Визначена сумарна чисельність персоналу підприємства коректується за допомогою коефіцієнту k = 1,05, що враховує умови експлуатації

Ч_перс = 1.83 1,05 + 6 = 7.922 Приймаємо 8.

На основі вибраної організаційної структури і розрахованої нормативної чисельності працівників, КФС та службовців складаємо штатний розпис підстанції у вигляді таблиці.10.2.2.

Таблиця 10.2.2-Штатний розпис підстанції

№ з/п	Посада	Чисельність, чол	Посадовий оклад, грн
1.	Оперативний персонал ПС V розряду	1	1820
2.	Ремонтний персонал ПС V розряду	1	1820
3.	Ремонт та обслуговування пристроїв релейного захисту і автоматики (V розряд)	4	1820
4.	Загальне керівництво - інженер	2	2460

У відповідності із встановленими посадовими окладами та тарифними ставками розраховуємо фонд оплати праці.

Оплата праці та матеріальне стимулювання керівників структурних одиниць, філій, представників, що входять до складу державних компаній, підприємств та організацій Міненерго проводиться відповідно до галузевої угоди між Міненерго України і Центральним комітетом профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості і колективного договору підприємства.

Працівникам галузі встановлюються наступні доплати:

за роботу у важких і шкідливих умовах до 12%, за роботу в особливо важких і шкідливих умовах (4%; 8%; 12%);

за роботу у багатозмінному режимі-(20%-40%);

за керівництво бригадою-(15%)

за класність водіям(10%)

за стаж роботи.(1-3 роки -10%; 3-5років -20%; 5-10 років -30%; 10-15 років -35%);

та надбавки:

за високу професійну майстерність (до 20%);

за виконання особливо важкої роботи за певний час (до 50%).

За конкретні результати роботи працівникам виробничої сфери встановлюється премія, розмір якої залежить залежить від багатьох факторів.

Максимальний розмір премії становить 75%.

Таблиця 10.2.3-Розрахунок фонду оплати праці

№ п/п	Посада	Чисельність	Посадовий оклад	Доплати до тарифних ставок (грн.)	Надбавки до тарифних ставок (грн.)	Премія грн	Всього річний фонд оплати праці, грн
				Заважкі умови праці	За стаж роботи	За роботу в багатозмінному режимі	Інші доплати	За високу професійну майстерність	За високі досягнення в праці	Інші
1	Оперативний персонал: V розряд	1	1820	188	376	470	50	364			546	70,91
2.	Ремонтний персонал V розряд	1	1820	182	364	455	50	364			546	70,91
3.	Ремонт та тех. обслуговування пристроїв РЗ і автоматики: V розряд	4	1820	182		455	50	364			546	70,91
4.	Загальне керівництво (інженер)	2	2460			615	50		596	878	738	117,04
5.	Всього	8	7920	552		1995	200	1092	596	878	2376	329,77

Середня місячна заробітна праця розраховується за формулою:

де ФОП - нарахування до річного фонду оплати праці, тис.грн;

п - кількість працівників, чол.

10.3 Планування витрат на технічне обслуговування електричних мереж

В ринкових умовах ціна товару визначається попитом і пропозицією. Але електричні мережі є природним монополістом, тому держава повинна контролювати та стримувати зростання цін на послуги електричних мереж. Мережна складова (за магістральними і розподільними мережами) в середньому відпускному тарифі для споживачів займає 25%.

Тому при визначені цін на послуги електричних мереж необхідно планувати мінімальні або «нормативні» витрати на технічне обслуговування електричних мереж, що визначаються параметрами електричних мереж (довжина ліній електропередачі різної напруги, кількість, потужність, напруга трансформаторних підстанцій), чинним законодавством України та чинними нормативними документами, за якими регламентується обсяг робіт з технічного обслуговування електричних мереж.

Річні експлуатаційні витрати на технічне обслуговування електричних мереж включають в себе наступні економічні елементи:

матеріальні витрати - В_м;

витрати на оплату праці - В_оп;

відрахування на соціальні заходи - В_с.з;

амортизаційні відрахування - В_ам;

інші витрати - В_ін.

а) амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування розраховуємо в табл. 10.3.1 за балансовою вартістю основних фондів та діючими нормами амортизації.

Балансова вартість основних фондів:

· Для ЛЕП,

де Ц_і - ціна одного кілометра ЛЕП, тис.грн;

- довжина лінії, км.

· Для підстанції «Лоєвці»

де К_тр - капіталовкладення в трансформатори, тис.грн;

К_вим - капіталовкладення у вимикачі, тис.грн;

К_пост - постійна частина витрат, тис.грн;

Отримані результати зводимо в таблицю 10.3.1.

Таблиця 10.3.1

№ з/п	Найменування елементів електричних мереж	Вартість од., тис. грн..	Кіл-ть од.	Балансова вартість, тис.грн.	Норма амортизаційних відрахувань, %	Величина амортизаційних відрахувань, тис.грн
1	ЛЕП (двоколова)	186,9	62,9	11756,01	5	587,80
2	Підстанція, в тому числі:				15
	Силові трансформатори ТМН-6300/35	628,6	2	1257,2		188,58
	Вимикачі
	35 кВ	140,0	5	700		105,0
	10кВ	14,08	8	118,4		17,76
3	Всього:	1348,08		13831,61		899,14

Згідно закону про оподаткування підприємств, амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва з коефіцієнтом 0,8.

Отже:

В_ам = 0,8 810,15 = 648,12 тис. грн.

б) матеріальні витрати

До матеріальних витрат відносяться витрати на обслуговування виробничого процесу. Величину матеріальних витрат можна прийняти у розмірі 1,2% для ЛЕП і 2,4% для ПС (від балансової вартості основних фондів).

В_м = 0,012 11756,01+ 0,024 2832,6 = 209,05 тис. грн

в) витрати на оплату праці

В_о.п = 358,35 тис. грн

г) єдиний соціальний внесок

Відрахування на єдиний соціальний внесок становлять 37,11% від ФОП, тобто

В_с.з.= 329,77 •0,371= 122,34 тис. грн

платіжні страхування майна підприємства.

Для ЛЕП - 0,3% від балансної вартості ЛЕП;

Для ПС - 0,4% від балансної вартості ПС.

В_ст = 0,003 11756,01 + 0,004 2832,6 = 46,6 тис.грн.

витрати на оплату відсотків за короткотермінові банківські кредити:

де - місячна ставка короткотермінового банківського кредиту, % (25%);

t - термін кредитування, нормативний термін кредиту - 2 місяці;

п - кількість звернень за кредитом в рік, приймаємо 2 рази;

к - розмір кредиту, приймаємо за нормативний 25% від щомісячних витрат на оплату праці, тис. грн.

В_БК=(25•2/12•2•0,25•358,35/12)/100=0,622 тис. грн.

витати на відрядження плануються у відсотках від витрат на оплату праці - 1%.

В_відр=0,01•358,35=3,58 тис.грн

оплата послуг зв'язку

В_зв=1 тис. грн

комунальний податок.

Зараховується до бюджету місцевого самоврядування в розмірах, що не перевищують 10% річного фонду оплати праці, обчисленого у співвідношенні з розміром неоподаткованого мінімуму доходів громадян і визначається як:

В_к.п.=0,1•12•Ф_ср•Ч_п ,

де - неоподаткований мінімум доходів громадян, грн (17 грн);

ЧП - чисельність працюючих на підприємстві, чол.

В_к.п=0,1121710^-3=0,408 тис. грн.

відрахування на будівництво, реконструкцію

В_буд=1,4 тис. грн.

Отже, В_інші=46,6+0,622+3,58+1,0+0,408+1,4=53,61 тис. грн

Значення запланованих витрат зводимо у плановий кошторис витрат на технічне обслуговування електричних мереж .

Таблиця 10.3.2.

№ з/п	Елемент витрат	Величина, тис. грн.	Структура витрат
1.	Матеріальні витрати	209,5	13,31
2.	Виплати на оплату праці	358,35	22,82
3.	Відрахування на соціальні заходи	135,85	8,65
4.	Амортизаційні відрахування	810,15	51,60
5.	Інші витрати	53,61	3,41
	Всього:	1570,01	100

10.4 Планування прибутку підприємства

а) податок на землю

Визначаємо площу землі, яка використовується.

· Площа ПС «Лоївці» 35/10 кВ

S_ПС=a•b=48•60=2880 м² =0,28 га

· Площа ЛЕП 35 кВ

S_ЛЕП=0,17•50=8,5 га

· Загальна площа

S=028+8,5=8,78 га.

50% землі сплачується податок 11 грн/га

40% землі сплачується податок 25 грн/га

10% землі сплачується податок 220 грн/га

Отже, сумарна величина податку на землю

П_з=(0,511+0,425+0,1220)•8,78=0,329 тис. грн.

б) податок з власників транспортних засобів складає 0,35% від вартості транспортних засобів.

П_в.т.з.=0,0035•190,0=0,665 тис. грн.

в) чистий прибуток.

За базовий рівень рентабельності доцільно прийняти 25-30%, тоді чистий прибуток

П_ч=0,28В,

де В - сумарні річні експлуатаційні витрати, тис. грн.

П_ч=0,281570,01=439,6 тис. грн.,

г) податок на прибуток (25%)

П_приб=0,28 П_ч,

П_приб=0,28439,6=109,9 тис. грн.,

д) балансовий прибуток - це прибуток підприємства від реалізації послуг з обслуговування електричних мереж та передачі ними електричної енергії. Визначається за формулою:

П_б= П_зм+П_в.т.з+П_ч,

де Н_п - ставка податку на прибуток.

П_б=0,329+0,665+439,6•(1+25/100)=550,494 тис. грн.

Розмір податків визначається згідно ставкам податків, які нормуються чинним законодавством.

Чистий прибуток залишається у розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів згідно Статуту, на розвиток виробництва, на соціальний розвиток та заохочення на поповнення нормативу оборотних коштів та інші витрати, згідно Статуту підприємства.

Виручка від реалізації послуг визначається як сума балансового прибутку та витрат на технічне обслуговування електричної мережі.

Мережна складова тарифу є відношенням виручки від реалізації послуг до величини реалізованої енергії.

На основі планових витрат на передачу і розподіл електроенергії визначається тариф на передачу 1 кВтгод електроенергії.

Таблиця 10.4.1.

№ з/п	Показник	Од. виміру	Величина
1.	Всього витрат на технічне обслуговування електричних мереж	тис. грн.	1570,01
2.	Чистий прибуток	тис. грн.	439,6
3.	Податок на прибуток	тис. грн.	109,9
4.	Податок на землю	тис. грн.	0,329
5.	Податок на власників транспортних засобів	тис. грн.	0,665
6.	Балансовий прибуток	тис. грн.	550,494
7.	Виручка від реалізації послуг	тис. грн.	2120,504
8.	Мережна складова тарифу	.	0,24

Підсумкові розрахунки оформляємо у вигляді зведених техніко-економічних показників мережного району у таблиці10.4.2

Таблиця 10.4.2.

№ з/п	Показник	Од. виміру	Величина
1.	Кількість електроенергії, що поступила в район	кВтгод	890390
2.	Відпуск електроенергії з шин ПС	кВтгод	870780
3.	Технологічні витрати електричної енергії	кВтгод	19610
4.	Те ж у відсотках	%	2,2
5.	Собівартість передачі електроенергії		0,80
6.	Мережна складова тарифа		0,24
7.	Середньомісячна заробітна плата одного працюючого	грн	2733
8.	Питомі капіталовкладення на 1 кВт встановленої трансформаторної потужності		148,52
9.	Питомі капіталовкладення на 1 км ЛЕП 35кВ		206,9

Висновок: Отримані техніко-економічні показники є співставні з техніко-економічними показниками аналогічних підприємств, отже прийняте проектне рішення є ефективним.

11. Розробка та конструктивне виконання пристроїв грозозахисту

Захист підстанційного обладнання від перенапруг, викликаних прямими ударами блискавок, виконується з допомогою системи стержневих вертикальних блискавковідводів. Грозозахист повинен надійно захищати всю територію підстанції та об'єкти, що на ній знаходиться.

Площа підстанції визначається, як L_Д Ч L_Ш = 70 Ч 81, де L_Д = 70 Ї довжина підстанції, м; L_Ш = n_к Ч L_к = 7 Ч 9 = 63 Ї ширина підстанції, м; n_к = 7 Ї кількість комірок в секції «обхідної» шини; L_к = 9 - нормативна ширина комірки [7, табл. 6.1 (б)], (м).

За висоту захисної зони приймаємо висоту порталу сторони ВН, тобто приймаємо h_х = 11 (м).

Висоту захисту блискавковідводів попередньо приймаємо з запасом, на 1 м більшу за висоту захисної зони, тобто h₀ = h_х + 1 = 11 + 1 = 12 (м).

Оскільки h < 30, висота блискавковідводів визначається, як:

- по довжині Ї (м);

- по ширині Ї (м).

За висоту блискавковідводів приймаємо більше з двох розрахованих вище значень, тобто 22 м. Після цього перераховуємо висоту захисту блискавковідводів:

- по довжині Ї (м);

- по ширині Ї (м).

Активна висота блискавковідводу: (м).

Знаходимо радіус взаємоекрануючої дії для блискавковідводів за кривими згідно.

- по довжині Ї (м);

- по ширині Ї (м).

Визначаємо радіус захисту:



Для того, щоб весь простір між чотирма блискавковідводами був захищений, потрібно, щоб виконувалася умова:

(м);

де Ї діагональ чотирикутника з блискавко-відводами в його вершинах, м.

Межі розрахованої зони захисту та основні розрахункові величини наведені на рис.11.1.

З допомогою рис. 11.1. можна наочно переконатися в тому, що зона захисту розрахованого блискавкозахисту повністю закриває територію підстанції та об'єкти, які на ній знаходяться.

Рисунок. 11.1-Схема влаштування блискавкозахисту підстанції

12. Конструктивне виконання та розрахунок защемлюваних пристроїв

Відповідно до вимог ПУЕ, всі металеві частини електроустановок, які в нормальному режимі роботи не знаходяться під напругою, але які можуть опинитись під нею в результаті пошкодження ізоляції, необхідно надійно з'єднати з землею. Заземлення обов'язкове для всіх електроустановок напругою вище 380 В для змінної напруги та 440 В постійної напруги. Заземлювачі розміщені під землею вздовж і поперек рядів обладнання, утворюючи таким чином певну сітку, яка не повинна пересікати місця фундаментів об'єктів ПС, до якої приєднується обладнання, що заземлюється.

Схема заземлюючих пристроїв підстанції, з врахуванням плану розміщення об'єктів на підстанції, наведена на рис. 12.1.

Рисунок 12.1-Схема розміщення горизонтальних та вертикальних заземлювачів на підстанції, де 1 - фундаменти шинних порталів; 2 - фундаменти трансформаторів, ЗРУ-10кВ, та ін.; 3 - вертикальні заземлювачі

Розраховуємо та визначаємо деякі параметри заземлення:

- площа заземлюючого пристрою Ї S = 70 63 = 4410 (м²);

- величина заглиблення заземлюючого пристрою Ї t = 0,7 (м);

- загальна довжина горизонтальних заземлювачів:

L_г = 6 63 + 4 70 + 2 (70 - 18,5) + 2 (70 - 18,5 - 10) = 844 (м);

- довжина вертикального заземлювача Ї l_в = 5 (м).

Допустима напруга дотику, для часу приблизно рівна U_доп = 400 В.

Розраховуємо коефіцієнт напруги дотику:

де М [7, ст. 598], Ї коефіцієнт, який залежить від ₁/₂, для 70/35 = 2, М = 0,62; а Ї відстань між вертикальними заземлювачами, м;

Ї коефіцієнт, який залежить від опору тіла людини та опору розтіканню струму від ступнів, визначається, як:

де R_л Ї опір тіла людини, приблизно рівний R_л = 1000 Ом;

R_с Ї опір розтіканню струму від ступнів людини, визначається як

Визначаємо різницю потенціалів на заземлювачі.

Напруга на заземлювачі менша 10 кВ, а отже знаходиться в допустимих межах.

Визначаємо значення опору пристрою заземлення.

(Ом),

де Ї періодична складова струму однофазного короткого замикання у вузлі № 7,

Перетворюємо дійсний план заземлюючого пристрою в розрахункову рівносторонню модель, схема якої наведена на рисунку.12.2.

Рисунок 12.2-Схема розміщення горизонтальних та вертикальних заземлювачів на розрахунковій моделі заземлюючого пристрою

Визначаємо параметри розрахункової моделі:

- сторона розрахункової моделі заземлюючого пристрою:

(м);

- кількість комірок по стороні квадрата моделі заземлюючого пристрою:

;

- довжина штаби моделі заземлюючого пристрою:

(м);

- довжина сторін комірки:

(м);

- кількість вертикальних заземлювачів по периметру контура за умови, що співвідношення а/l_в = 2 справедливе:

;

- загальна довжина вертикальних заземлювачів:

L_в = l_в N_в = 5 27 = 135 (м);

- відносна глибина:

,

тоді:

.

Згідно [7, табл.7.6] для еквівалентний відносний питомий опір пристрою заземлення _е / ₂ = 0,7, звідки _е = 1,14 35 = 39,9 (Омм).

Розраховуємо загальний опір пристрою заземлення підстанції, перетвореного в розрахункову модель:

(Ом).

Розраховуємо величину напруги дотику:

(В).

Значення загального опору пристрою заземлення підстанції та напруги дотику є меншим за відповідні допустимі значення, отже розраховане заземлення відповідає вимогам [1].

Література

1. Неклепаев Б.И., Крючков Н.П. Электрическая часть станций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 608 с.: ил;

2. Норми технічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ ГДК 311.001.001-91.;

3. Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций:

Учебник для техникумов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648 с.: ил;

4. Типові схеми електричних з'єднань розподільних пристроїв 6-750 кВ підстанцій змінного струму: Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування /Укл.: З.М. Бахор, Я.С. Пазина Львів: НУ ”Львівська політехніка”, 2011. - 36 с.

5. Каталог продукції ОАО «Запорізький завод високовольтної апаратури» на 2006-2008 роки.

6. Правила устройства электроустановок. М. Энергоатомиздат.;

мережа електрообладнання струм трансформатор

Додаток А

Стартовий режим

Додаток Б

Максимальний режим

Додаток В

Максимальний регульований

Додаток Г

Мінімальний режим

Додаток Д

Мінімальний відрегульований

Додаток Е

Аварійний режим 1 (Вимкнено лінію 7)

Додаток Є

Відрегульований аварійний режим 1

Додаток Ж

Аварійний режим 2 (Вимкненотрансформатор 77 на ПС «Лоївці»)

Додаток З

Відрегульований аварійний режим 2

Додаток К

Трифазне кз

Размещено на Allbest.ru

...