Повітряні лінії електропередачі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Масштаби та темпи розвитку народного господарства нашої держави вимагають впровадження електричної енергії в усі сфери виробництва.

Потреба в різних видах енергії і палива зростає високими темпами при обмеженому використанні таких видів енергетичних ресурсів, як нафта, природний газ, ядерне паливо та вугілля.

Електроенергетичний комплекс України - це основа функціонування та розвитку національної економіки, забезпечення цивілізованних умов життя суспільства, тому його технічний, технологічний і інтелектуальний потенціал є на достатньо високому рівні. Будівництво потужних ліній електропередач дає можливість освоєння паливних ресурсів незалежно від віддалення споживання. Розвиток електричного транспорту розширює територіальні межі промисловості. Необхідна кількість електроенергії притягує до себе підприємства та виробництва, в яких частина паливно - енергетичних витрат значно більше в собівартості готової продукції, ніж в інших галузях промисловості. Енергетика у ряді районів України визначає виробничу спеціалізацію, є основою формування теріторіально - виробничого комплексу.

У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є наступні принципи:

-концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій. Які використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси;

- комбінування виробництва енергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів;

- широке освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання;

-випереджальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно- енергетичним балансом.

Нині загальний технічний стан електроенергетики України незадовільний. Це пов'язано с тим , що тривалий час не проводилася модернізація енергетичного господарства. За рівнем енергоспоживання на одну людину ( понад 5 тисяч кіловат годин на рік) Україна належить до країн, що мають середні показники. Одним з провідних чинників, що обмежує розвиток енергетики в Україні, є екологічний. Викиди становлять 30% всіх твердих часток , що надходять атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії та іншими галузями промисловості. Крім цього енергетика викидає до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% оксидів азоту,що надходять в повітря від стаціонарних джерел забруднення.

Щоб зменшити викиди в атмосферу шкідливих речовин, необхідно дотримуватись таких заходів:

1) економити електричну і теплову енергію у всіх сферах діяльності;

2) збільшувати частку природного газу на ТЕС за рахунок зменшення його перевитрат у металургії та інших галузях промисловості;

3) підвищувати ефективність використання різних видів пального;

4) впроваджувати ефективні й економічно виправдані очисні споруди; вдосконалювати структуру промисловості.

Негативний екологічний вплив має гідроенергетика, оскільки затоплюються великі площі, підвищується рівень грунтових вод навколишньої місцевості, змінюються умови життя водної флори і фауни, в рукотворних морях накопичуються шкідливі відходи і радіонукліди. Якщо врахувати ціну землі, затопленої водосховищем, вартість переселення людей і будівництва на новому місці, то вони абсолютно неспіврозмірні з вартістю виробленої електроенергії.

Призначення повітряних ліній

Повітряною лінією називається пристрій для передачі та розподілу електроенергії по проводах, розміщених на відкритому повітрі й прикріплених за допомогою ізоляторів і арматури до опор або в окремих випадках до кронштейнів і стояків на інженерних спорудах.

Електропроводки служать для передачі електроенергії до споживачів.

Повітряні лінії електропередачі поділяються на повітряні лінії напругою до 1000В і понад 1000В.

Лінії напругою до 1000В призначені для передачі й розподілу електроенергії на невеликі відстані всередині міст, селищ і сіл до вводів у будинки або на підприємства.

Лінії напругою 2 - 110кВ використовують для передачі електроенергії від районних підстанцій до населених пунктів і підприємств, що розміщені на відстані 10 - 20 км. Лінії напругою 110 -330 кВ, а інколи і 500 кВ призначені для передачі великих потужностей між електричними станціями і великими районними підстанціями для електропостачання великих міст або економічних районів на відстані від 30 до 600 км.

Лінії напругою 500кВ використовують для передачі потужності до 1 млн кВт і служить для зв'язку різних енергетичних систем, які розміщені на відстані до 1200 км.

Лінії напругою 750 кВ служать для передачі потужності 2 - 2,5млн кВт на відстань до 2000 км.

Основною особливістю ліній , що визначає їх конструктивне виконання, є їх підданість впливу вітру, температури, атмосферних випадів, ожеледі, грози.

За номінальною напругою і категорією приєднаних до неї споживачів повітряні лінії поділяються на І , ІІ , ІІІ класи. Повітряні лінії напругою до 1000 В незалежно від категорії приєднаних до них споживачів належать до ІІІ класу.

Технічні характерпистики алюмінієвого проводу марки А.

Номінальний переріз - 16 мм 2 ;

Переріз - 15,9 мм 2 ;

Опір постійному струму при 20 о С - 1,83763 Ом/ км ;

Розривне зусилля проводу - 2670 Н ;

Маса алюмінієвого проводу ( без змазки) - 43 кг/ км.

Будова повітряних ліній

Повітряна лінія складається з основних конструктивних елементів :

1. Опор різних типів - для підвішування проводів і грозозахисних тросів.

2. Фундаментів опор.

3. Проводів різних конструкцій і перерізів , які передають електричний струм.

4. Грозозахисних тросів, які захищають лінії від грозових розрядів.

5. Ізоляторів або гірлянд ізоляторів для ізоляції проводів від заземлених частин опор.

6. Лінійної арматури, яка служить для кріплення проводів і тросів до ізоляторів та опор , а також для з'єднання проводів і тросів.

7. Заземлювальних пристроїв і трубчастих розрядників, які забезпечують відведення струмів блискавки в землю.

Проводи для повітряних ліній використовують одножильні та багатожильні з алюмінію і сталі. Багатожильні проводи виготовляють обмотуючим на центральний стальний дріт алюмінієвих жил. Такі проводи називають сталеалюмінієвими. Згідно з умовами механічної міцності для повітряних ліній можна використовувати проводи перерізом не менше, ніж 16 мм- алюмінієві; 10мм -сталеалюмінієві; 25 мм - стальні багатожильні; 5мм - стальні одножильні.

Залежно від призначення та способу кріплення ізоляторів до опор розрізняють підвісні ізолятори і штирьові.

Основними ізоляційними матеріалами , з яких виготовляють ізолятори, є фарфор і скло. В останні роки все ширше використовують ізолятори із загартованого скла, які дешеві та зручні в експлуатації. Дефектний ізолятор із загартованого скла можна виявити безпосереднім оглядом, оскільки у нього руйнується скляна тарілка. Проводи прикріплюють до штирьових ізоляторів за допомогою прив'язування м'яким дротом або спеціальним затискачем. Для кріплення ізоляторів на гаках або штирях внутрішня порожнина ізолятора має гвинтову нарізку. Ізолятор на штир або гак нагвинчують з паклею просоченою суриком. За призначенням лінійна арматура поділяється на натяжні та підтримуючі затискачі, з'єднувачі, зчеплювальні деталі, дистанційні розпорки, захисні кільця і роги та віброгасильники.

Для з'єднання проводів перерізом до 240 мм використовують овальні й обтискні з'єднувачі, які монтують обтискуванням або скручуванням. Захисні кільця та роги призначені для відведення електричної дуги, яка виникає при перекриттях гірлянд ізоляторів, від поверхні ізоляторів і поліпшення розподілу електричної напруги по гірлянді. Відстань від віброгасильника до підтримуючих або натяжних затискачів залежить від марки проводів лінії і кліматичних умов ройону . через який проходить траса. Відстань від віброгасильника до затискачів 50 - 65 см для проводів перерізом до 70мм і 150 - 170 см для проводів більших перерізів.

Опори ліній виконують дерев'яними, металевими і залізобетонними. За призначенням розрізняють такі типи опор: проміжні, анкерні, кутові і спеціальні (перехресні, розгалужувальні, кінцеві).

За конструктивним виконанням опори можуть бути одноланцюгові, дво- і баготоланцюгові. Вони призначені для підвішування відповідно однієї, двох і більше паралельно прокладених ліній.

Монтаж опор повітряних ліній

Траса повітряної лінії повинна бути прокладена на місцевості так,щоб після спорудження лінії забезпечувались нормальні умови руху транспорту та переходів, а також зручність експлуатаційного обслуговування й ремонту всіх елементів повітряної лінії.

Відстань від опор і проводів до різних підземних комунікацій та наземних споруд повинна дорівнювати: 1 метр - до підземних трубопроводів, каналізаційних труб і кабелів; 2 метра - до пожежних гідрантів, водорозбірних колонок, колодязів підземної каналізації; 5 метрів - до бензинороздавальних колонок.

Розбивку траси починають з визначення за допомогою теодоліта напрямку першої прямолінійної ділянки лінії, а потім за цим напрямком установлюють віхи: одну - на початку ділянки, а другу - на відстані 200 -300 метрів від неї. В місцях розміщення опор установлюють тимчасові віхи, вивіряють їх, а потім замінюють пікетними знаками. Такі знаки встановлюють в центрі майбутніх котлованів.

Оскільки копання котлованів під опори повітряних ліній вручну є трудомістким, його використовують тільки тоді, коли неможливо застосувати механізми. Після того ,як котловани викопано, в них необхідно зразу встановлювати опори, тому що відкриті котловани можуть стати причиною нещасних випадків з людьми та тваринами. Глибина котлованів під опори визначається проектом і залежить від характеру грунту, висоти та призначення опори, кліматичних умов району, кількості розміщуваних на опорі проводів і їх загального перерізу., а також від особливостей траси. Котловани в иісті установлення опор слід копати , виконуючи заходи безпеки, особливо при досягненні глибини 0,4 метра, щоб уникнути пошкодження в землі комунікацій або споруд.

Монтаж проводів повітряних ліній

До монтажних робіт приступають після підготовки траси. Траса лінії вважається підготовленою , якщо прорублені й прочищені від дерев , пнів просіки та встановлені , вивірені й закріплені опори.

Монтаж проводів повітряних ліній до 1000 В складається з таких операцій:

розкочування та піднімання проводів на опору: з'єднання , натягування і закріплення проводів на опорах; виконання розгалужень, вводів і заземлення.

Розкочування та піднімання проводів на опору виконують одним із двох способів. Часто проводи розкочують зі стаціонарного барабана, який встановлюють на козли на відстані 5 - 10 метрів від першої кінцевої або анкерної опори. Інколи розкочують з барабана , встановленого на спеціальному розкочувальному візку чи автомашині. В цьому випадку передовсім прикріплюють провід до першої кінцевої або анкерної опори. Підіймання проводів на гаки або траверси при невеликих їх перерізах і невеликих прольотах відбувається за допомогою штанг. В іншому разі підіймання здійснюють з опор за допомогою мотузок. З'єднують проводи зразу після розкочування так, щоб у цьому місці у проводу забезпечувався надійний електричний контакт та механічна міцність. Одножильні проводи з'єднують скручуванням або бандажним паянням. Під час з'єднання бандажним паянням два кінці з'єднівальних проводів накладають один на одного, обмотують на довжині 75- 100мм дротом діаметром 1,5мм і пропаюють. Багатожильні алюмінієві проводи найкраще з'єднувати трубчастими овальними з'єднувачами.

Кінці 1 з'єднувальних проводів вводять в з'єднувач 2. Для цього його обтискають спеціальними кліщами від одного краю до іншого по рисках, нанесенних в шаховому порядку. Перед стисканням всі контактні поверхні зачищують та промивають бензином, після чого металевою щіткою усувають шари окислів і змащують ці поверхні технічним вазеліном.

Натягування проводів проводять між анкерними , розгалужувальними, кінцевими і перехресними опорами. До початку натягування підіймають проводи на всі проміжні опори і виконують їх кінцеві кріплення. Допускається кінцеве з'єднання простим в'язанням, при цьому кінець проводу закручують не менше ніж на 10 витків. Натягують проводи вручну за допомогою лебідки або автомашини. Проводи натягують або почергово. Або відразу натягують декілька проводів, використовуючи різні пристрої. Натягують провід доти , доки його стріла провисання в прольоті між опорами не сягне значень , заданих в монтажних кривих або таблицях. Розгалуження і виводи роблять після монтування магістральної мережі .Розгалуження і вводи лінії в будинки виконують відповідно до типових креслень цих вузлів. З метою захисту від грозових перенапруг на опорах з розгалуженнями до будинків заземлюють гаки і штирі фазних проводів та нульовий провід.

Приймання в експлуатацію повітряних ліній після їх спорудження

При огляді нових ліній електропередачі комісія звертає увагу на те, щоб опорам були присвоєні порядкові номери, бо це виключає помилку при експлуатації; на кінцевих опорах потрібно відмічати рік спорудження лінії; опори повинні мати огорожу із залізобетонних відбийних тумб, які захищають опору від пошкоджень транспортом; раковини і вибоїни слід зацементувати; ізолятори на мають мати тріщин, відколів або пошкоджень глазурі, а лінійна арматура - тріщин, раковин або пошкоджень ошиновки; опори мають бути без нахилів, які зменшують їх здатність протистояти їх механічним навантаженням; положення дії покажчиків розрядників мусить чітко читатися із землі; на опорах на висоті 2,5 - 3метра треба розміщати плакати, які б попереджували про набезпеку наближення до опори; відстань від проводів повітряної лінії до землі має відповідати нормам ПБЕ.

Насамперед слід перевіряти стрілу провисання проводів і тросів, яка не повинна відрізнятися від проектної більше ніж на 5%. Далі вимірюють відстань від проводів лінії до землі і до різних інженерних об'єктів.

Опорні та підвісні одноелементні ізолятори випробують підвищеною напругою промислової частоти. Контролюють також з'єднання проводів, проводячи зовнішній огляд і вимірюючи спад напруги в з'єднувачах.

Огляд повітряних ліній

Під час експлуатації повітряних ліній в них виникають різні неполадки та пошкодження. Щоб раніше виявити неполадки, які можуть загрожувати нормальній експлуатації повітряної лінії, а також попередити розвиток неполадок, що виникли, повітряні лінії піддаються систематичним оглядам. Такі огляди здійснює під час періодичних оглядів трас обслуговуючий персонал. Проміжки між оглядами не повинні перевищувати чотири місяці для ліній напругою понад 1000 В і два місяці для ліній до 1000 В. Огляди повітряних ліній відбуваються вдень, коли легше виявити наявні неполадки і пошкодження.

Під час оглядів трас повітряних ліній слід звертати увагу на те, щоб на трасі підтримувалися чистота і на ній не було сторонніх предметів. Проводи і траси не мають мати обірваних дротів, що знижує механічну міцність лінії, а опори - послаблених гайок і заклепок, а також ненадійних зварювальних швів, недопустимих відхилень від нормального положення. Грунт поблизу опор не повинен мити просідань , на проводах і трасах не має бути накиданих

Матеріалів, на ізоляторах - тріщин, сколів або проплавлень, бандажі не повинні бути послаблені.

Крім таких періодичних оглядів повітряна лінія неменше одного разу на рік оглядається інженерно - технічним персоналом . Під час цих перевірок визначають технічний стан повітряних ліній, необхідність та терміни їх ремонту, а також обсяг ремонтних робіт.

Огляди, які проводяться з землі , не дають змоги виявити неполадки у верхній частині повітряної лінії. Тому такі огляди доповнюються перевірками повітряних ліній за допомогою верхових оглядів. Верхові огляди здійснюють без вимикання лінії не менше одного разу на три роки. Якщо в процесі експлуатації наявні повторні автоматичні вимикання лінії, то проводять її позачерговий верховий огляд. Під час нього ретельно оглядають проводи, ізолятори та інші частини опори. Одночасно визначають придатність опори до подальшої експлуатації без ремонту.

Не менше одного разу на 6 місяців проводять вибіркове витягування проводів із затискачів. Мета таких перевірок - виявлення пошкоджень, які без виймання проводів із затискачів залишаються непоміченими.

В осінньо - зимовий період, коли випадає мокрий сніг, можуть утворитися снігові налипання і обледеніння. Лід можна розплавити теплом електричного струму, для чого потрібно збільшити електричне навантаження на проводи. Потрібного ефекту модна досягнути швидше, якщо увімкнути лінію на коротке замикання. Під час експлуатації повітряних ліній має місце ще одне небезпечне явище - вібрація проводів і тросів при сильному вітрові. Знизити небезпеку, пов'язану з вібрацією проводів, можна розмістивши на кожному проводі або тросі по обидва його боки спеціальні пристрої - віброгасники.

Віброгасники мають чугунці вантажі, вага яких призводить до зменшення вібрації. Використання цих пристроїв продовжує терміни служби проводів і тросів на лінії.

Ремонт повітряних ліній

Щоб усунути в повітряних лініях дефекти , виявлені під час оглядів та перевірок , встановлюють графік вимикання лінії для проведення ремонту. В обсяг ремонтних робіт входять такі роботи: заміна або виправлення дере- в' яних опор ; заміна пасинків , стояків і траверс, а також повторне антисептикування деталей опор ; замащування тріщин в залізобетонних опорах; заміна або ремонт проводів; заміна ушкоджених ізоляторів та лінійної арматури.

Ремонтні роботи на повітряній лінії суміщують з капітальним ремонтом лінії, щоб скоротити паузи в нормальному енергопостачанні промислових підприємств.

При обриві проводів на повітряній лінії спосіб усунення обирають залежно від характеру обриву. Якщо наявний повний обрив проводів або обривання значної частини його жил, то ліквідують такий обрив за допомогою з`єднувача або вставкою проводу відповідної довжини. Вставка повинна бути з проводу тієї ж марки перерізу що і ремонтований. В тих випадках ,коли має місце обрив незначної частини жил проводів , в місці обриву накладають дротяний бандаж. Накладений бандаж перешкоджає подальшому розплетенню жил , але початкову міцність проводові не повертає. Заміна штирьових ізоляторів необхідна тоді, коли виявлено пошкодження його фарфору або глазурі. Незадовільний стан ізоляції штирьового ізолятора також є підставою для його заміни. Заміна штирьового ізолятора на проміжній опорі починається зі знімання його зі штиря . Встановивши на звільнений штир новий ізолятор ,до нього за допомогою дротяного прив'язування прикріплюють провід. Заміну штирьових ізоляторів на анкерних або кутових опорах проводять за допомогою поліспастів .При анкерному кріпленні для заміни ізолятора потрібно попередньо стягнути за допомогою поліспаста проводи, що знаходяться в суміжних прольотах. При кутовому кріпленні проводи за допомогою поліспаста підтягують до траверси або стояка опори .Після встановлення нового ізолятора і закріплення на ньому проводу навантаження з поліспаста знімається.

Заміну ізоляторів, що входять до гірлянди , на повітряній лінії при знятій напрузі зручно проводити перебуваючи на траверсі або стояку опори. З допомогою каната , перекинутого через нерухомий блок, провід підтягують до траверси . Монтер, який перебуває на траверсі або стояку , розщеплює гірлянду і замінює дефектний ізолятор на новий.

Під час експлуатації повітряних ліній можна спостерігати відхилення опори від вертикального положення. Такі явища можливі через недостатньо міцне їх закріплення в грунті під час встановлення, внаслідок просідання грунту, після зіткнення транспорту з опорами , послаблення дротяних бандажів на опорах с пасинками. Відхилення опори постійно збільшується і через деякий час вона може впасти. Тому ,після виявлення відхилення опори від вертикального положення, відновлюють її правильне положення. Виправити положення нахиленої опори можна за допомогою лебідку .Після того як опора прийняла нормальне положення, грунт навколо неї щільно утрамбовують . Якщо опора нахилилась від послаблення бандажу, тоді його підтягують . Якщо замінюють пасинок, то таку роботу виконують без відключення напруги на лінії.

У разі одно стоякової опори новий пасинок встановлюють з протилежного боку опори , після цього старий пасинок видаляють .Заміну накладки у П-подібній опорі можна виконати , використовуючи металеву опору. Закріплення стояка опори на вершині триноги додає стійкості опорі, у якої замінюють пасинок. Замінений пасинок зкріплюють зі стояком опори за допомогою дротяних бандажів з м'якого оцинкованого дроту. Число витків бандажу приймають таким чином : при діаметру дроту 4мм-12; 5мм-10; 6мм -8.

Заміну траверси можна виконувати без вимикання повітряної лінії, але дуже обережно , з дотриманням правил техніки безпеки. Робота значно полегшується і стає набагато безпечнішою, якщо з повітряної лінії попередньо знята напруга. Заміну траверси при знятій напрузі зручно проводит из автовишки. Траверсу за допомогою лебідки автовишки знімають разом з проводами опори і опускають на землю. Проводи від'єднують від старої траверси і приєднують до нової. Після цього нову траверсу за допомогою цієї ж лебідки піднімають на верх і прикріплюють до стояків опори. Коли необхідно поміняти опору , перевіряють можливість невеликого зміщення нової опори відносно старої. Якщо умови дозволяють провести зміщення, нову опору встановлюють так , як і при конструюванні нової лінії повітряної лінії. Необхідньо лише попередньо зняти напругу з лінії. Якщо умови не дають змоги змістити опору , то робота починається з демонтажу старої опори . Для цього проводи знеструмленої лінії знімають з опори і опускають на землю , після чого звалюють стару опору і встановлюють нову . Встановивши нову опору піднімають проводи і їх закріплюють на ній.

Особливістю ремонтних робіт є те ,що лінії перебувають під напругою і те, що ремонтний персонал може знаходитись на близькій відстані від проводів і деталей опор , дотик до яких є небезпечним. Іншою особливістю ремонтних робіт є те , що неправильні дії ремонтного персоналу можуть призвести до аварійного вимикання ремонтної лінії з перериванням живлення електроенергією виробничих цехів.

Ці роботи повинні бути такими ,щоб імовірність контакту ремонтників з небезпечними частинами повітряної лінії була мінімальною. До таких робіт належать : заміна й установка пасинків; виправлення опор ,яке не потребує укріплення відтяжок на висоті понад 3 метра від землі ; підтягування й укріплення розірваних бандажів .

Інструмент електрика

У комплект інструментів для виконання електромонтажних робіт загального призначення входять: плоскогубці 200 мм універсальні, плоскогубці електромонтажні з еластичними чохлами: гострогубці 150 мм із еластичними чохлами, викрутки слюсарно-монтажні різні ( з пластмасовими ручками) -3 шт; молоток слюсарний з ручкою масою 0,8кг, ніж монтерський, шило монтерське, показчик напруги, лінійка метрова складна, окуляри захисні світлі, гипсовка, гладилка, шнур кручений діаметром 1.5-2мм довжиною15м. Інструменти розміщені в закритій сумці з дерматину .

Електровимірювальні прилади використовуються тоді , коли потрібно знати точні значення напруги, струму та опору. Зручні для цих цілей комбіновані прилади, які є малогабаритними та легкими і дозволяють вимірювати значення струму, напруги чи опору. Одним з таких приладів являється прилад Ц 4352. Він працює при температурі повітря від +10 до + 35 градусів по цельсію, відносній вологості 80% .

Для отримання правильних результатів вимірювань необхідно виконувати правила:

1) витримати прилад не меньше 2 годин у робочих кліматичних умовах, якшо прилад довгий час знаходився в інших умовах;

2) перевірити чи є джерело живлення у камері приладу;

3) прилад установити в горизонтальне положення, а стрілку приладу установити на „0”;

4) проконтролювати справність джерела живлення.

Перемикач діапозонів вимірювань установити у одне з фіксованих положень передбачаємого значення вимірюваня. Мегомметр складається з генератору постійного струму з ручним приводом та вимірювального приладу, розміщенних в один корпус. Він використовується для вимірювання опорів постійного струму ізоляції електрообладнання, проводів та кабелів. Потрібно пам'ятати , шо вимірювання опорів в електроустаткуваннях треба проводити , зробив потрібні відключення напруги, перевірив його присутність перед підключенням приладу. З допомогою мегомметра можна перевіряти цілість кожної фазної обмотки двигуна та місця їх з'єднання, якщо обмотки двигуна з'єднані у звезду. При з'єднані їх у трикутник початки та кінці обмоток для цієї перевірки потрібно роз'єднати.

Не допускається користуватися приладом, якщо він забруднений та вологий. Перед вимірюванням прилад потрібно перевірити з'єднанням кінців проводів при обертанні рукояткою, при цьому стрілка прилада повинна показувати „0”, а при роз'єднанні проводів - нескінченність. Для того щоб прилад дав потрібну напругу, його рукоятку потрібно обертати з частотою не меньшою за ту , що вказана на щитку зі шкалою.

Ізолюючі кліщі використовують для встановлення і зняття під напругою трубчастих патронів, зняття рубильників і роз'єднувачів з ножів, ізолюючих накладок. Кліщі застосовують під час роботи з електроустановками напругою 6...35 кВ. В електроустановках напругою вище 1000 В при роботі з кліщами необхідно одягати діелектричні рукавиці, а при роботі із запобіжниками захисні окуляри.

За допомогою показчиків напруги перевіряють наявність або відсітність напруги на струмопровідних частинах. Ознакою наявності напруги є засвічування неонової лампи. Показчики напруги до 1000 В можна використовувати бех інших захисних засобів.

Діелектричні рукавиці використовують як основний захисний засіб для електроустановок до 1000 В, а як допоміжний - в електроустановках понад 1000 В.

Діелектричні калоші, боти. килимки використовують тільки як допоміжні захисні засоби.

Гумові килимки виготовляють із спеціальної гуми з рифленою поверхнею. Найменший розмір килимка 0,75 *0, 75.

Ізолюючі підкладки - це дерев'яні підстилки з планок, які спираються на ніжки або фарфорові ізолятори. Відстань між планками не меньше як 2,5см. Висота ізоляторів не меньше ніж 10 см.

Організація робочого місця електромонтера

На робочому місці електромонтера повинні бути: технологічне оснащення, організаційне оснащення, посадова інструкція, електричні схеми головних електроустановок, схеми цеху або ділянки, експлуатаційний журнал , інструкція з техніки безпеки, графіки оглядів і змінно- годинний показчик- календар місцезнаходження електромонтера.

Робоче місце - це частина простору, пристосована для виконання працівником свого виробничого завдання. Робоче місце, як правило, оснащенне основним і допоміжним обладнанням ( станки, механізми, енергетичні установки і т. д), технологічної ( інструмент, пристосування, контрольно -вимірювальні прилади) оснащеням. На робочому місці повинен бути зразковий порядок: інструменти, пристосування ( дозволяється користуватися лише справним інструментом) необхідно розміщувати на відповідних місцях, туди ж треба класти інструмент після закінчення роботи з тим ,що на робочому місці не повинно бути нічого зайвого, не потрібної для виконання даної роботи. Правильна організація робочого місця забезпечує раціональні рухи працюючого і скорочує до мінімуму витрати робочого часу на відшукання та використання інструментів і матеріалів. Обладнання та утримання робочого місця повинно строго відповідати всім вимогам охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни та виключати можливість виникнення пожежі.

Вимоги безпеки праці перед початком роботи.

Перед прийняттям зміни електромонтер повинен : привести у порядок одежу.

Рукава та поли спецодягу треба застегнути на усі гудзики, волосся підібрати під каску. Одежу потрібно заправити так , щоб не було звисаючих кінців чи розвіваючихся частин. Взуття повинно бути закритим та на низьких підборах.

Перед початком роботи слід перевірити , в якому стані знаходиться інструмент, яким вона буде виконуватися. Інструмент, що має дефекти, необхідно замінити справним. Молоток повинен бути щільно насадженний на рукоятку, яка розклинюється клином з м'якої сталі або дерева. Не можна поправляти молоток з ослабленною рукояткою ударами його о верстат або інші предмети, це призводить до ще більших розхитувань рукоятки. Також повинні бути міцно насаджені рукоятки на шабер, напильники та інші інструменти. Слабо насаджені рукоятки легко зіскакують з інструменту , при цьому гострим хвостиком інструменту можна сильно поранити руку. Ручним інструментом без рукоятки користуватися заборонено. Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і головок болтів. Не дозволяється застосовувати ключі з зім'ятими і тріснутими губками, нарощувати ключі трубами, іншими ключами або іншим способом, необхідно стежити за справністью лещат, знімачем.

При огляді заходів захисту та пристосувань перевіряють: відсутність зовнішних пошкоджень( цілістність лакового покриття та ізолюючих засобів захисту, відсутність проколів, тріщин, розривів діелектричних перчаток та бот) ; дату іспитів;справність показчиків напруги. Необхідно перевірити наявність та справність інструмента, який повинен відповідати вимогам: рукоятки плоскогубців, гострогубців повинні мати захисну ізоляцію, робоча частина викрутки повинна бути загострена, на стержінь викрутки надіта ізоляційна трубка, яка оставляє відкритою робочу частину; рукоятка молотка повинна мати по всій довжині овальну форму , не мати сучків та тріщин, кріпитися щільно у інструменті.

Електромонтер не повинен приступати до виконання робіт при наступних порушеннях вимог безпеки:

а) несправності технологічного оснащення, пристосувань і інструмента, зазначених в інструкціях заводів-виготовлювачів, при яких не допускається їхнє застосування;

б) несвоєчасно проведенні чергові випробування основних і додаткових засобів захисту або витіканні строку їх експлуатації, установленого заводом-виготовлювачем;

в) недостатньої освітленості або при захаращеності робочого місця;

г) відсутності або витіканні терміну дії вбрання - допуску при роботі в діючих електроустановках.

Виявлені порушеня вимог безпеки повинні бути усунуті власними силами до початку робіт, а при неможливості зробити це електромонтер забов'язаний повідомити про них бригадирові або відповідальному керівникові робіт.

Основні заходи безпеки роботи з електрообладнанням

Досвід експлуатації з електрообладнанням показує , що для безпечної роботи поряд із засобами захисту необхідно так організувати експлуатацію , щоб була усунена можливість помилок з боку обслуговуючого персоналу.

При подготовці робочого місця з частковим або повним зняттям напруги технічні заходи проводять у такому порядку:

1. Вимикають необхідні струмопровідні частини та проводять заходи, які виключають помилкову подачу напруги до місця проведення робіт.

2. На вимкнутих комутаційних апаратах вивішують заборонні плакати: „ Не вмикати - працюють люди!”, „ Не вмикати - робота на лінії!”. В разі необхідності встановлюють огорожі навколо струмопровідних частин.

3. До заземлюючого пристрою приєднують затискач переносного заземлення.

4. Перевіряють , чи немає напруги на вимкнутій частині установки. Якщо її немає, то заземлюють цю частину до контура заземлення .

5. Робоче місце огороджують переносними огорожами і вивішують попереджувальні і нагадувальні плакати : „ Стій - висока напруга!”, „ Працювати тут!”

При підготовці робочого місця і в період роботи необхідно проводити такі організаційні заходи:

1. оформлення роботи нарядом або розпорядженням;

2. допуск до роботи;

3. нагляд під час роботи;

4. отримання певного порядку записів у журналі перерв у роботі, переходів на інше робоче місце, закінчення роботи.

Проводячи електромонтажні роботи , електрик повинен дотримуватись вимог техніки безпеки. Опір ізоляції вимірюють мегомметром , дотримуючись таких основних правил безпеки:

1) Вимірювання можна проводити тільки тоді , коли вімкнені всі лінії, по яких подається наруга.

2) Необхідно переконатися у відсутності людей, що працюють на тій частині електроустановки, до якої має бути під'єднаний мегомметр.

Проводи, які приєднуються до мегомметра , повинні мати хорошу ізоляцію на відповідну напругу. Вимірювання переносними приладами і струмовимірювальними кліщами, згідно з правилами техніки безпеки, повинні виконуватися двома особами. В період експлуатації ці вимірювання проводяться оперативним персоналом і роблять записи в журналі.

Вимоги безпеки під час роботи

При виконанні робіт забороняється наближатися до неогороджених струмоведучих частин, які знаходяться під напругою. При роботі з використанням електрозахисних заходів ( ізолюючих штанг, кліщів, показчиків напруги) допускається наближення людини до струмоведучих частин на відстань, яка визначається довжиною ізолюючої частини цих засобів. Огляд обладнання, який обслуговується ,виконується по установленному маршруту. При оглядах електроустановок більще 1000 В забороняється відкривати двері огороджень та барьери. В електроустановках до 1000 В при оглядах дозволяється відкривати двері щитів,пультів керування та других приладів. Під час проведення оглядів забороняється проводити перемикання, знімати плакати та огородження, заходити за них, виконувати яку -небуть роботу чи прибирання. При необхідності виконування експлуатаційних робіт на струмоведучих частинах, які знаходяться під напругою, необхідно: огородити розташовані поблизу робочого місця інші струмоведучі частини , які знаходяться під напругою, до яких можливе випадкове доторкання; працювати у діелектричних ботах чи стоячи на ізолюючий підставці чи на діелектричному килимі; використовувати інструмент з ізолюючими рукоятками; при відсутності такого інструмента користуватися діелектричними перчатками.

Техніка безпеки під час монтування повітряних ліній

повітряний лінія монтаж електромонтер

Під час установлення опор і натягування проводів відтяжки закріплюють за допомогою укріплених в землі якорів. Закріплювати відтяжки до опор лінії, що монтується або до діючої повітряної лінії електропередач заборонено. Після встановлення і вивіряння опор роботи не припиняють до повного засипання котлованів. В містах і населених пунктах при монтуванні повітряних ліній встановлюють попереджувальні сигнали або сторожеві пости, що попереджують про недопустимість проходу пішоходів та проїзду транспорту в прольотах під час підвішування проводів.

При роботі на кутовій опорі слід знаходитися на боці опори, протилежної до внутрішнього кута , утвореного проводами. Монтуючи повітряні лінії окремі змонтовані ділянки довжиною 3-5 кілометрів закорочують і заземлюють. Під час грози роботи на монтажній зоні повітряних ліній припиняють, а людей вивозять на безпечну відстань. Змонтовані повітряні лінії і окремі їх ділянки , що проходять поблизу діючих ліній , а також переходи ,що перетинають діючі лінії напругою понад 1000В , закорочують та заземляють.

Працюючи з автомобільним краном його слід встановити на безпечній відстані від котловану, а ходову частину загальмувати ручним гальмом.

Гаки та штирі на опорах напругою до 1000В, до яких прикріплюють фазні проводи , а також арматура залізобетонних опор повітряних ліній потрібно заземлювати. Щоб захистити людей від грозових перенапруг в населеній місцевості з одноповерховими будинками на повітряних лініях, заземлюючі пристрої монтують через кожні 100 або 200 метрів, залежно від кількості грозових годин в цьому районі. Заземлюючі пристрої монтують також на опорах, що мають відгалуження до вводів у будинки .

Техніка безпеки при експлуатації, монтажі та ремонті повітряних ліній

Під час верхових оглядів повітряних ліній без вимикання їх напруги особа , що виконує огляд , повинна знаходитися на безпечній відстані від струмопровідних частин. Біль безпечним є виконання оглядів з ізолюючого майданчика. спеціальних затискачів. Після закінчення робіт защемлювач з проводів потрібно зняти. Ця операція виконується в зворотному порядку: спочатку заземлюючий провідник знімають з проводів лінії, і лише після цього він від'єднується від заземлювача. Виконуючи ремонтні роботи на повітряній лінії потрібно стежити за тим , щоб під опорою, на якій ведуться роботи , не було людей. Ремонтні роботи на повітряній лінії, що перебуває під напругою, здійснюють двоє людей. У разі наближення грози , на лінії, що ремонтується , можуть виникнути перенапруги, небезпечні для ремонтного персоналу. Роботи в цьому випадку слід припинити, а ремонтний персонал вивезти за межі траси.

Під час установлення опор і натягування проводів відтяжки закріплюють за допомогою укріплених в землі якорів. Закріплювати відтяжки до опор лінії,що монтується або до діючої повітряної лінії електропередачі заборонено. Після встановлення і вивіряння опор роботи не зупиняють до повного засипання котлованів .

Під час грози роботи на монтажній зоні повітряній лінії зупиняють , а людей вивозять на безпечну відстань. Гаки та штирі на опорах напругою до 1000В , до яких прикріплюють фазні проводи , а також арматура залізобетонних опор повітряних ліній потрібно заземлювати.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Відключити ( від'єднати ) електрообладнання, електроінструмент , вантажопідйомні машини від мережі.

2. Здати інструмент і пристосування у відведене для зберіганя місце.

3. Оглянути і привести у порядок робоче місце, прибрати в металевий ящик з кришкою або знищити ганчірки, які використовується під час роботи.

4. Вимити руки теплою водою з милом.

5. Про всі неполадки , виявлені під час роботи, доповісти майстру.

Долікарська допомога при ураженні людини електричним струмом

Кожен робітник повинен вміти надати долікарську допомогу. Така допомога надається негайно. Безпосередньо на місці події і в наступній послідовності: спочатку потрібно усунути джерело травмування. Надання допомоги треба починати з самого суттєвого, що загрожує здоров'ю або життю: при сильній кровотечі накласти джгут, а потім перев'язати рану, при підозрі закритого перелому накласти шину; при відкритих переломах спочатку слід перев'язати рану, а потім накласти щину; при опіках накласти суху пов'язку, при обмороженні уражену ділянку обережно розтерти, використовуючи м'які або пухнасті тканини; при ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії струму, а саме: вимкнути рубільник, перерубати дріт, відтягнути або відкинути його сухою палицею жердиною.

Не доторкатися до потерпілого . поки він знаходиться під дією струму. Якщо у потерпілого відсутнє дихання, то негайно приступити до масажу сердця та штучного дихання до прибуття лікаря.

Після надання першої долікарської допомоги потерпілий повинен бути направленний або доставленний у найближчий медичний заклад.

Размещено на Allbest.ru

...