Локальні ЯМР характеристики іонів Fe3+ та анізотропні магнітні властивості гексаферитів м типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Локальні ЯМР характеристики іонів Fe³⁺ та анізотропні магнітні властивості гексаферитів м типу

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Термін гексаферити охоплює широкий клас окисних сполук з гексагональною кристалічною структурою. Гексаферити структурного типу М мають хімічну формулу (Me=Pb²⁺, Ba²⁺, Sr²⁺, Ca²⁺) і утримують тільки один тип магнітоактивних іонів - Fe³⁺.. Ферити цього типу мають на два порядки більші величини констант енергії анізотропії у порівнянні з феритами-шпінелями і феритами-гранатами, які мають у своєму складі також тільки іони Fe³⁺. Високоанізотропні властивості М феритів зумовлюють їх широке технічне застосування як постійних магнітів, носіїв інформації при вертикальному магнітному запису, функціональних елементів НВЧ пристроїв. Ці ферити мають багатопідграткову структуру, дозволяють широку варіацію складу і магнітних властивостей при ізоморфних заміщеннях.

Для цілеспрямованого створення матеріалів з визначеним комплексом властивостей необхідно знати природу явищ та фізичні механізми, що визначають магнітні властивості. Відомо, що внески магнітоактивних іонів у анізотропні властивості залежать від розподілу зарядової та спінової електронної густини в кристалі. Цей же розподіл задає локальні поля на ядрах та їх анізотропію для магнітоактивних іонів.

Локальні поля на ядрах та їх анізотропія можуть бути визначені з достатньо високою точністю методом ЯМР. Крім того, передача ядерних збуджень фононам відбувається здебільшого через електронну підсистему, а релаксаційні характеристики ядерної підсистеми дають інформацію про величину спін-граткового зв'язку для електронної підсистеми.

У кінці шестидесятих років вперше вдалося спостерігати ЯМР на ядрах ⁵⁷Fe у багатопідграткових гексаферитах М типу і стала актуальною задача комплексного дослідження анізотропних магнітних властивостей і локальних характеристик магнітоактивних іонів методом ЯМР. Однак проведені у сімдесятих роках дослідження ЯМР мали фрагментарний характер, були виконані в основному на полікристалічних зразках. Зразки, які використовувались для досліджень, мали природну кількість ізотопу ⁵⁷Fe (2,25%), що, враховуючи багатопідграткову структуру М феритів, різко знижує можливості при експериментальних дослідженнях.

Тому комплексні дослідження локальних ЯМР характеристик та анізотропних магнітних властивостей гексаферитів М типу з метою встановлення природи високоанізотропних магнітних властивостей гексаферитів М типу є актуальною науковою проблемою.

Зв'язок з науковими програмами. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані при виконанні науково-дослідних робіт, що проводилися на кафедрі загальної фізики фізичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна згідно з планами Міністерства освіти СРСР та Міністерства освіти та науки України, а саме:

Розробка фізичних основ створення магнітних матеріалів з заданим комплексом властивостей (номер держреєстрації 0186.0130 977).

Дослідження ЯМР і локальних характеристик магнітоактивних іонів гексаферитів з діамагнітними заміщеннями (номер держреєстрації 0194U018992).

Дослідження анізотропних магнітних властивостей та ЯМР у заміщених гексаферитах типу М (номер держреєстрації 0197U016510).

Достовірність наукових результатів забезпечена методично коректною постановкою експериментів, комплексним характером досліджень, логічною незаперечністю отриманих результатів, доброю кореляцією наведених даних з даними, отриманими іншими дослідниками, відомих з літературних джерел.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи було вирішення важливої наукової проблеми - встановлення природи високоанізотропних магнітних властивостей гексаферитів М типу, визначення механізмів впливу зовнішніх дій - магнітних полів, температури, діамагнітних заміщень, одновісних пружних напружень на анізотропні магнітні характеристики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі задачі:

Вибрати об'єкти дослідження, розробити методики синтезу і синтезувати монокристалічні зразки як з природною концентрацією ізотопу ⁵⁷Fe, так і збагачених цим ізотопом до 95%.

Розробити і створити оригінальні експериментальні пристрої для вивчення статичних і резонансних магнітних характеристик.

Дослідити спектри ЯМР та ФМР, проаналізувати та ідентифікувати їх. Дослідити анізотропні статичні магнітні характеристики.

Вивчити вплив зовнішніх чинників: магнітного поля, температури, одновісних тисків, високочастотних магнітних полів, діамагнітних заміщень на досліджувані об'єкти.

Провести сумісний аналіз отриманих експериментальних даних та встановити закономірності, що з них витікають.

Об'єкт дослїдженя: монокристали гексаферитів М типу.

Предмет дослідження: взаемозв'язок ЯМР характеристик іонів Fe³⁺ та анізотропних магнітних властивостей у гексаферитах М типу.

Методи дослiдження У роботі використанi методи:

Синтез кристалів гексаферитів проведений у інтервалі температур 1250-1550 К за методом розчину у розплаві.

Дослідження ЯМР на ядрах ⁵⁷Fe у доменах і доменних межах (ДМ) здійснювалось з використанням стаціонарної методики і методики спінової луни в інтервалі температури 4,2-295 К в магнітних полях до 2 МА/м.

Спектри ФМР вивчались на частотах 9 ГГц і 40 ГГц за допомогою спектрометрів прямого підсилення.

4. Вивчення констант енергії анізотропії, анізотропної магнітострикції проводилося за стаціонарними методиками при температурах 77-295К в магнітних полях до 2 МА/м.

Наукова новизна отриманих результатiв визначена такими основними положеннями:

Вперше на збагачених ізотопом ⁵⁷Fe на 95% М феритах проведені комплексні дослідження анізотропних магнітних властивостей і локальних ЯМР характеристик магнітоактивних іонів.

Вперше показано, що основний внесок в константи енергії анізотропії М феритів пов'язаний з механізмом, зумовленим міжіонною диполь-дипольною взаємодією.

Вперше показано, що зростання поля анізотропії в діамагнітно заміщених М феритах пов'язано з наявністю в незаміщеному фериті підграток іонів Fe³⁺, які дають внески різних знаків у константи енергії анізотропії.

Вперше встановлено, що незаміщені М ферити не утримують іонів з сильною спін-гратковою взаємодією, внаслідок чого константи магнітострикції невеликі (порядку 10^-5).

Вперше виявлені аномалії магнітопружних властивостей гексаферитів при спін-переорієнтаційному переході. Аномалії зумовлені перебудовою доменної структури при зміні напрямку легкого намагнічування.

Вперше показано, що в М феритах збільшення констант магнітострикції супроводжується зростанням швидкості спін-граткової релаксації ядер ⁵⁷Fe у всіх підграток.

Вперше показано, що в М феритах за відсутностіі швидкорелаксуючих іонів швидкість ядерної спін-граткової релаксації певної підгратки визначається основним фактором - величиною ефективної обмінної частоти.

Показано, що використання збагачених ізотопом ⁵⁷Fe зразків і методик, розроблених у цій роботі, дало можливість спостерігати ефекти, які раніше не спостерігались експериментально:

- зменшення при низьких температурах модулів магнітних моментів іонів в окисних ферімагнетиках при збурені енергії анізотропії при низьких температурах;

- зменшення величини локальної намагніченості в середині ДМ у порівнянні з її краєм внаслідок термічного збудження внутрішньомежових магнонів;

- перехід в магнітному полі доменної межі Блоха в доменну межу Нееля.

Практичне значення отриманих результатiв визначено положеннями:

Розроблена методика синтезу монокристалів може бути використана для синтезу гексаферитів, придатних для НВЧ застосувань.

Результати дослідження магнітних властивостей високоанізотропних гексаферитів використані для створення НВЧ пристроїв міліметрового діапазону. Створено хвилеводні вентилі діапазону 88-84 ГГц.

Розроблені методики визначення локальних полів і їх анізотропії на ядрах у доменах і ДМ істотно розширюють можливості експериментального вивчення локальних характеристик магнітоактивних іонів у багатопідграткових ферімагнетиках.

У дисертації отримані результати, що розширюють уявлення про фізичні механізми, відповідальні за анізотропні магнітні властивості багатопідграткових ферімагнетиків.

Особистий внесок здобувача. У дисертації подані результати досліджень, виконаних автором самостійно, а також із співавторами, у яких автору належить постановка задач і узагальнення отриманих результатів [1-10, 12-15, 17-24], написання статей і заявок на авторські посвідчення [1-10, 12-15, 17-24], інтерпретація отриманих результатів [1-6, 10, 13, 15, 20, 22]. Автору належать висновки всіх розділів і загальні висновки. У роботах [1-37] автор брав участь в одержанні експериментальних результатів.

Апробація результатiв дисертації. Основні результати дисертації повідомлені й обговорені на Всесоюзних конференціях з фізики магнітних явищ (Харків - 1979, Донецьк - 1985, Калінін - 1988), Міжнародному Амперівському конгресі (Познань 1998), на Всесоюзних семінарах з фізики магнітних явищ (Червоний лиман - 1987, 1988, 1991), Інтернаціональній конференції з магнетизму (ICM - 94 - Варшава - 94), Європейській конференції ЕММА - 2000.

Публікаціі. Результати досліджень, що викладені в дисертації, опубліковані у 22 статтях, у тезах 13 доповідей на наукових конференціях, у 2 авторських посвідченнях на винаходи.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертацiя складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел із 141 найменування, 88 рисунків, 32 таблиць. Загальний обсяг дисертацiї складає 254 сторінки.

Основний змiст роботи

статичний резонансний магнітний іон

У Вступі розглянуто стан досліджень з проблеми, яка вирішується в роботі, викладені мета, завдання i методи досліджень, визначені елементи новизни i практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ "Літературний огляд" присвячений стислому викладенню літературних даних стосовно проблеми, яка вирішена в роботі, і складається з п'яти підрозділів.

У підрозділі "Хімічний склад та кристалічна структура гексаферитiв М типу" описані хімічний склад, елементарна комірка, кристалографічні позиції магнітоактивних іонів, а також магнітна структура гексаферитів даного типу.

У підрозділі "Енергія магнітної кристалографічної анізотропії гексаферитiв М типу" розглянуто феноменологічний опис енергії анізотропії, наведені літературні відомості, щодо констант енергії анізотропії, розглянуті літературні дані стосовно внесків у константи анізотропії від міжіонної диполь-дипольної взаємодії та по одноiонним внескам, зумовленим спін-орбітальною взаємодією.

У пiдроздiлi "Магнiтострикцiя гексаферитiв М типу" розглянуто мікроскопiчнi механiзми та феноменологічний опис магнітострикційних деформацій для кристалiв гексагональної симетрії, наведенi формули для магнiтопружної енергiї а також формули для магнітострикційних деформацій. Розглянутi також температурні залежності констант магнітострикції феритів.

У підрозділі "Ядерний магнiтний резонанс в гексаферитах М типу" розглянуті особливості ЯМР у магнiтовпорядкованих речовинах, особливості ЯМР в доменах та доменних межах, наведені дані по ЯМР у гексаферитах.

У підрозділі "Висновки" на підставі аналiзу лiтературних даних визначені мета та завдання дослiджень.

Другий роздiл "Методика та технiка експериментальних дослiджень" складається з п'яти підрозділів.

У підрозділі "Синтез монокристалів гексаферитiв" розглянуто експериментальний пристрій для вирощування кристалiв за методом розчину в розплавi флюсу. Розглянута методика росту кристалiв М феритів як з природною концентрацією iзотопу ⁵⁷Fe, так i збагачених на 95% ізотопом ⁵⁷Fe.

У підрозділі "Методика вимірювання намагніченості, полів анізотропії i магнітострикції" наведені основні особливості вимірювання цих характеристик на монокристалічних зразках, досліджених у роботі.

У підрозділі "Методика визначення температури Кюрi" наведено специфіку вимірювання температури Кюрi за експериментальними даними температурної залежності початкової магнітної проникності .

У підрозділі "Методика ЯМР досліджень. Спектрометри ЯМР" розглянуті експериментальні прилади для вивчення ЯМР за допомогою стаціонарної та імпульсної методик. Стаціонарні спектри ядер у доменних межах досліджували в інтервалі температур 4,2-295 К при малому рівні радіочастотної потужності. ЯМР спостерігали як піки на амплітудно-частотній характеристиці контура-датчика, в якому знаходився досліджуваний зразок. Спектри ЯМР ядер у доменах досліджували за допомогою імпульсної методики спінової луни, за якою спостерігали залежність амплітуди луни від частоти радіочастотних імпульсів.

У підрозділі "Методика дослідження ФМР. Спектрометри ФМР" розглянуті методика спостереження i особливості спектрометра ФМР. Описаний спектрометр прямого підсилювання, який використовували для вимірювання малих деформаційних змін резонансного магнітного поля.

Третій розділ "Спектри спінової луни, локальні поля i анізотропія локальних полів на ядрах ⁵⁷Fe у доменах гексаферитiв М типу" складається з трьох підрозділів та висновків.

У підрозділі "Спектри спінової луни від ядер у доменах гексаферитiв ВаМ, SrМ та PbМ" розглянуті особливості спектрів цих феритів при температурах 4,2К, 77К та 295К. Спектри для ВаМ, SrМ i РbМ (рис. 1) складаються з 5 ліній від п'яти кристалографічних позицій іонів, які належать п'яти пiдграткам , , , та . Найбільш вузькі спектральні лінії спостерігаються для ВаМ. Для ВаМ ширини ліній на половині висоти піка для всіх підграток не перевищують 30 кГц, для SrМ - 50 кГц. Найбільш широкі піки ЯМР сигналів мали місце в PbМ і становили 70-390 кГц.

У підрозділі "Спектри спiнової луни у магнiтних полях i анiзотропiя локальних полів у позицiях , , і " розглянуто особливості спектрів ЯМР при різних орієнтаціях магнітного поля відносно кристалографічних осей при температурах 4,2 К, 77 К та 295 К. При орієнтації магнітного поля по осі спостерігалася лінійна залежність частоти ЯМР від зовнішнього магнітного поля. При орієнтації магнітного поля у площині базису спостерігалась нелінійна залежність частоти ЯМР від поля.

Особливості залежності частоти ЯМР від магнітного поля пов'язані із зміною взаємної орієнтації намагніченості і магнітного поля при зростанні поля. Здобуті аналітичні залежності частоти ЯМР від магнітного поля, за допомогою яких визначена анізотропія локальних частот і локальних полів пiдграток при температурах 4,2 К, 77 К і 295 К.

У пiдроздiлi "Спектри спiнової луни в магнітних полях і анізотропія локальних полів на ядрах ⁵⁷Fe у позицiях 12k" розглянутi особливості спектрів ЯМР при різних орiєнтацiях магнітного поля вiдносно кристалографiчних осей при температурах 4,2 К, 77 К i 295 К.

Спектри ЯМР при орієнтації магнітного поля вздовж кристалографiчної осi у позицiях 12k не мають особливостей по вiдношенню до спектрів ядер у позицiях , , і . При орієнтації магнітного поля у базиснiй площині виявлено розщеплення ліній ЯМР для феритів ВаМ, SrМ і PbМ. Розщеплення пов'язане із специфічною залежністю анізотропії локальних полів від двох кутових змінних, які задають орієнтацію намагніченості відносно вісі і в базисній площині відносно вісі . Встановлено, що всі особливості анізотропії локальних частот ЯМР і також локальних полів на ядрах ⁵⁷Fe іонів Fe³⁺ у позиціях пiдгратки зумовлені особливостями анізотропії дипольних полів.

Четвертий розділ "Спектри ЯМР, локальні поля та їх анізотропія на ядрах ⁵⁷Fe в доменних межах ВаМ, SrМ і PbМ" складається з шістьох підрозділів.

У підрозділі "Внутрішньмежові спектри ЯМР на ядрах ⁵⁷Fe у доменних межах ВаМ і SrМ" наведені результати експериментального дослідження стаціонарних спектрів ЯМР при температурах 4,2 _295К.

Ідентифікація спектрів ЯМР від ядер у доменних межах проведена за допомогою даних ЯМР спектрів від ядер у доменах. У кристалографічних позиціях, , і , які мають точкову симетрію , , , знайдені спектри з двома лініями - одна від ядер на краю доменної межі, друга від ядер у середині доменної межі. У низькосиметричних позицій 12k, з точковою симетрією m, знайдені спектри з трьома лініями: одна від ядер на краю доменних меж, дві від ядер у середині доменних меж.

Розглянуто механізм формування трилінійчатих спектрів. Встановлено, що вони зумовлені специфічною залежністю анізотропії дипольних полів від двох кутових змінних, які визначають орієнтацію намагніченості відносно кристалографічних осей.

Встановлено, що при низьких температурах у М феритах з внутрішньомежових спектрів можна отримувати інформацію щодо анізотропії локальних частот а також локальних полів у однодоменному стані.

У підрозділі "Залежність частот ЯМР внутрішньомежевих ядер від температури у гексаферитів ВаМ і SrМ" наведені дані температурних змін спектрів у інтервалі 4,2 К-295К. У підграток і фериту ВаМ експериментально виявлено при 260К співпадіння частот ЯМР від ядер на краю і в середині доменної межі.

Здобуті експериментальні результати дають підстави трактувати анізотропію модулів магнітних моментів як наслідок такого фізичного механізму. Збільшення енергії анізотропії при переорієнтації магнітних моментів компенсується зменшенням обмінної енергії, при цьому змінюються інтеграли непрямого обміну а також відстань між магнітоактивними іонами. Зміна міжіонних відстаней супроводжується перерозподілом спінової густини, що призводить до зміни модулів магнітних моментів.

У підрозділі "Вплив магнітопружного зв'язку на спектри ЯМР у гексафериті PbМ" викладені результати дослідження стаціонарних спектрів ЯМР від ядер у доменних межах в інтервалі 110 К-295 К. Лінії ЯМР від ядер у доменних межах PbМ вдалося спостерігати тільки в інтервалі 110К-295К від ядер у позиціях і . При Т110К інтенсивність ЯМР ліній зменшувалася до рівня чутливості спектрометра ЯМР. Встановлено, що зникнення сигналів ЯМР має місце у інтервалі температур, де різко зростають магнітострикційні деформації.

У підрозділі "Еволюція у магнітних полях внутрішньомежових спектрів ЯМР від ядер⁵⁷Fe гексафериту ВаМ" вивчені при температурі 4,2К внутрішньомежові спектри у магнітних полях 02 МА/м. При орієнтації магнітного поля вздовж напрямку легкого намагнічування (гексагональна вісь ) спектри особливостей не мають. При зростанні магнітного поля інтенсивність піків ЯМР зменшується і в полі технічного насичення вони зникають.

При орієнтації магнітного поля вздовж напрямку трудного намагнічування (базисна площина) для ядер у середині доменних меж виявлено розщеплення ліній. Розщеплення зумовлено тим, що для доменних меж, площини яких паралельні полю, воно не змінює блохівського розподілу магнітних моментів. Для доменних меж, площина яких перпендикулярна полю, магнітні моменти орієнтовані під кутом до площини межі. У магнітному полі Н=8J (J-намагніченість насичення) неелівський розподіл магнітних моментів стає енергетично більш вигідним.

П'ятий розділ "Ядерна магнітна релаксація в гексаферитах М типу" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі "Ядерна магнітна релаксація в фериті ВаМ" наведені особливості швидкості повздовжньої релаксації у фериті Т₁^-1(Т₁-час спін-граткової релаксації), та швидкості поперечної релаксації Т₂^-1 (Т₂ -час спін-спінової релаксації) ядер в інтервалі 77 К-295 К.

Знайдено, що як при високих температурах, так і при низьких температурах Т₁^-1 підгратки значно більше Т₁^-1 підграток , , ,. Така різниця зумовлена тим, що Т₁^-1 у ВаМ визначається магнонними процесами, внесок яких в Т₁^-1 залежить від ефективної обмінної частоти(), де n визначається типом магнонного процесу. Проведені у межах молекулярного поля розрахунки показали, що підгратки у декілька разів менше підграток , ,, (таб. 5.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А., Попков Ю.А. Исследование ЯМР на ядрах ⁵⁷Fe в гексаферрите BaFe₁₂O₁₉ // ЖЭТФ.- 1985.- Т 88, № 5.- С. 1820-1826.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А. ЯМР ядер ⁵⁷Fe в доменах и доменных границах магнетоплюмбита // УФЖ.- 1989.- Т 34, № 1.- С. 126-131

Кунцевич С.П. ЯМР ядер ⁵⁷Fe в доменных границах SrFe₁₂O₁₉ // Вісник Харківського державного університету, Серія "Фізика".- 1998.- № 417.- С. 96-99.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Попков Ю.А. Трехлинейчатые спектры ЯМР ядер ⁵⁷Fe в доменных границах BaFe₁₂O₁₉ // ФНТ.- 1989.- Т 15, № 8.- С. 875-881.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А. Изменение величины локальной намагниченности в доменных границах BaFe₁₂O₁₉ // ФТТ.- 1987.- Т 29, № 9.- С. 2595-2599.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А. Переход в магнитном поле доменной границы Блоха в доменную границу Нееля в BaFe₁₂O₁₉ // ФНТ.- 1986.- Т 12, № 11.- С. 1200-1204.

Безлепкин А.А., Ираки М.Р., Кунцевич С.П., Палехин В.П. Магнитная релаксация ядер ⁵⁷Fe в гексаферритах типа М // УФЖ.- 1994.- Т 39, № 4.- С. 37-40.

Безлепкин А.А., Ираки М.Р., Кунцевич С.П., Палехин В.П. Магнитная релаксация ядер ⁵⁷Fe в магнетоплюмбите // ФНТ.- 1994.- Т 20, № 9.- С. 886-890.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Костюков В.И. Магнитная релаксация осциллирующих доменных границ в PbFe₁₂O₁₉ // ФТТ.- 1997.- Т 30, № 1.- С. 115-116.

Кунцевич С.П. Подрешеточные вклады ионов Fe³⁺ в константы энергии анизотропии BaFe₁₂O₁₉ // Вісник Харківського державного університету, серія "Фізика".- 1999.- № 440.- С. 125-128.

Duczmal T.D., Kuntsevich S.P., Palekhin V.P, Pietrzak J. Temperature dependence magnetocrystalline anisotropy constant of BaCo₂Ti₂Fe₈O₁₉ single crystals // Phys. Stat. Sol (a).- 1982.- V 67.- P. K125-K127.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Палехин В.П. Подрешеточные вклады в константы магнитострикции гексаферрита SrFe₁₂O₁₉ // Вісник Харківського державного університету, серія "Фізика".-2000.-№ 476.-С. 75-78.

Кунцевич С.П., Палехин В.П. Изучение магнитоупругих свойств гексаферритов методом ФМР // УФЖ.- 1976.- Т 21, № 3.- С. 409-412.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А., Палехин В.П. Константы магнитострикции гексаферритов М типа // Изв. ВУЗов. Физика.- 1985.- № 9.- С. 106-107.

Кунцевич С.П., Палехин В.П. Влияние ионов Co²⁺ на магнитострикцию ферритов типа W // ФТТ.- 1973.- Т 15, № 5.- С. 3460-3462.

Сорокина Т.П., Кунцевич С.П., Безлепкин А.А., Квашин Г.М. Упругие и магнитоупругие свойства кристаллов PbFe₁₂O₁₉ // ФТТ.- 1992.- Т 34, № 2.- С. 400-405.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Палехин В.П. Магнитострикция и энергия анизотропии гексаферрита Zn₂Z // Известия ВУЗов. Физика.- 1987.- № 7.- С. 111-113.

Кунцевич С.П., Палехин В.П. Магнитоупругие свойства гексаферрита Со_1.8W при спиновой переориентации // ФТТ.- 1978.- Т 20, № 9.- С. 2869-2871.

Кунцевич С.П., Палехин В.П. Влияние ионов Ba²⁺, Sr²⁺ и Pb²⁺ на магнитоупругие свойства гексаферритов структурного типа М // Известия ВУЗов. Физика.- 1976.- № 7.- С. 145-146.

Кунцевич С.П. Анизотропия локальных и сверхтонких магнитных полей в гексаферрите SrFe₁₂O₁₉ // ФНТ.- 1998.- Т 24, № 8.- С. 754-758.

Кунцевич С.П., Палехин В.П. Тензометрический анизометр для измерения констант энергии анизотропии // ПТЭ.- 1973.- № 1.- С. 211-212.

КунцевичС.П. ЯМР ядер в доменных границах SrFe₁₂O₁₉ при компенсации анизотропии сверхтонких и дипольных полей // Вісник Харківського державного університету, серія "Фізика".-1998.- № 418.- С. 74-77.

Способ определения магнитного момента образца сферической формы: А.с. 1307416 СССР, МКН G01R33/12 / С.П. Кунцевич, А.А. Безлепкин, А.Н. Горошко, В.И. Дядюк (СССР).- № 3889245/24-21; Заявлено 26.04.85; Опубл. 30.04.87, Бюл. № 16 - 3 с.

Прибор для изучения магнитного резонанса: А.с. 1397960 СССР, МКН G09В23/06 / С.П. Кунцевич, А.А. Безлепкин, Е.Е. Тулузова (СССР) - № 3873516/31-12; Заявлено 29.12.84; Опубл. 23.05.88, Бюл. №19 - 8 с.

Kuntsevich S.P., Bezlepkin A.A. ⁵⁷Fe NMP in the hexaferrite SrFe₁₂O₁₉ single crystals // XXIV th Congress Ampere magnetic resonance and related phenomena. Posnan.- 1988.- P. C-14.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А., Палехин В.П., Костюков В.И. ЯМР ядер ⁵⁷Fe в доменных границах гексаферрита BaFe₁₂O₁₉ // 17^я Всесоюзная конф. ФМЯ, тез. докл.- Донецк.- 1985.- С. 261-262.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Костюков В.И., Палехин В.П. Локальные поля и анизотропия локальных полей на ядрах ⁵⁷Fe в PbFe₁₂O₁₉ // 18^я Всесоюзная конф. ФМЯ, тез. докл.- Калинин.- 1988.- С. 473-474.

Безлепкин А.А., Горошко А.И., Дядюк В.И., Кунцевич С.П., Костюков В.И., Палехин В.П. Выращивание монокристаллов гексаферрита Zn₂BaFe₁₆O₂₇ на вращающейся затравке // VII Всесоюзная конференция "Состояние и перспективы развития методов получения и анализа ферритовых сегнето-пьезоэлектрических материалов и сырья для них". Тез. Докл.- Донецк.- 1983.- С. 69.

Bezlepkin A.A., Kuntsevich S.P., Pietrzak J. Nuclear magnetic relaxation in hexaferrites // International conference on magnetism ICM'94.- Warszawa.- 1994.- P. 446.

Кунцевич С.П., Безлепкин А.А., Палехин В.П. Влияние одноосных упругих напряжений на ФМР в гексаферрите Zn₂BaFe₁₆O₂₇ // XIV Всесоюзная конф. ФМЯ. Тез. докл.- Харьков.- 1979.- С. 475-476.

Кунцевич С.П., Палехин В.П., Безлепкин А.А. Методика получения и анализа монокристаллов гексаферритов структурного типа М // VI Межд. конф. "Состояние и перспективы развития методов получения и анализа ферритовых сегнето-пьезоэлектрических, конденсаторных и резистивных материалов". Тез. докл.- Донецк.- 1978.- С. 136.

Кунцевич С.П., Горошко А.И., Палехин В.П. Синтез и исследование монокристаллов системы SrAlFe_12-O₁₉ // VII Всесоюзн. конф. "Состояние и перспективы развития методов получения и анализа ферритовых сегнето-пьезоэлектрических, конденсаторных и резистивных материалов". Тез. докл.- Донецк.- 1983.- С. 36.

Кунцевич С.П., Палехин В.П., Безлепкин А.А. Исследование магнитоупругих свойств методом ФМР // XIII Всес. конф. ФМЯ. Тез. докл.- Донецк.- 1977.- С. 79.

Безлепкин А.А., Ираки М.Р., Костюков В.И., Кунцевич С.П. Магнитная релаксация ядер ⁵⁷Fe в гексаферритах бария и свинца // Мат. конф. "Физические явления в твердых телах".- Харьков.- 1993.- С. 20.

Безлепкин А.А., Кунцевич С.П., Костюков В.И. Анизотропия и локальные характеристики Fe³⁺ в гексаферритах BaFe_12-2dZn_dTi_dO₁₉ // Мат. межд. конф. "Физические явления в твердых телах".- Харьков.- 1997.- С. 76.

Bezlepkin A.A., Kuntsevich S.P., Popkov Yu.A. NMR of ⁵⁷Fe nuclei in BaFe₁₂O₁₉ domain walls with small anosotropy of local fields // 8^th European magnetic materials and applications conference.- Kyiv.- 2000.- P. 269.

Безлепкин А.А., Ираки М.Р., Кунцевич С.П. Анизотропные магнитные свойства и локальные ЯМР характеристики магнитоактивных ионов в гексаферритах SrAlFe_12-O₁₉ // Материалы конференции "Физические явления в твердых телах".- Харьков.- 1995.- С. 115.

Размещено на Allbest.ru