Виробничі будівлі, споруди, механізми, устаткування, що вводяться в дію після реконструкції, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

Для забезпечення охорони праці та техніки безпеки при експлуатації проектованих об"єктів проектною документацією передбачено:

- застосування технічно досконалого обладнання без конструктивних недоліків;

- розміщення та встановлення обладнання із забезпеченням нормованих відстаней між струмоведучими частинами і заземленими конструкціями;

- установка обладнання з струмоведучими частинами на нормованій ПУЕ висоті від землі;

- прокладка контуру заземлення з нормованою величиною опору і надійне приєднання до нього корпусів обладнання, металевих конструкцій.

При роботі на проектованому устаткуванні ремонтно-експлуатаційного персоналу необхідно користуватися захисними засобами безпеки, покажчиками напруги, а також вивішувати попереджувальні плакати.

6.2 Охорона праці при виконанні монтажних робіт на підстанції

Проведення монтажних робіт на території підстанції буде здійснюватись спеціалізованою організацією, яка має на це всі дозвільні документи.

Оскільки підстанція «Дніпровська» має в роботі два трансформатори 110/6 кВ, то при реконструкції підстанція буде постійно знаходитися в роботі і знеструмлена буде тільки частина ВРП 110 кВ на якій будуть проводитися роботи.

До початку виконання робіт монтажної організації розробляється проект виконання робіт, який погоджується з експлуатуючою організацією - Кабельними мережами ПАТ «Київенерго».

Даним проектом визначається:

- підготовчі роботи перед початком реконструкції;

- порядок та послідовність проведення демонтажних та монтажних робіт;

- перелік та необхідний обсяг автомобілів, механізмів та обладнання для виконання робіт;

- необхідний склад працівників з групами з електробезпеки для виконання кожної із операції реконструкції.

Всі роботи з реконструкції виконуються відповідно з вимогами діючих нормативних документів з охорони праці, а також згідно з інструкціями з охорони праці діючих в рамках конкретного монтажного підприємства.

На протязі всієї реконструкції перед початком на кожній із дільниць визначаються обсяги робіт та проводяться інструктажі з охорони праці керівником робіт.

При роботі на діючих підприємствах слід виконувати наступні вимоги безпеки:

- електромонтажники повинні дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки діючого підприємства;

- керуватися вимогами наряду-допуска виданого на виконання робіт;

- при виконанні робіт забороняється використовувати для закріплення технологічних та монтажних пристроїв діючі трубопроводи та обладнання, а також технологіяні конструкції.

6.3 Оперативне обслуговування

До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають їхні схеми, інструкції з експлуатації, особливості конструкції та роботи обладнання і пройшли навчання та перевірку знань.

В електроустановках понад 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які одноособово обслуговують електроустановки, а також старші в зміні повинні мати групу IV, решта - групу III.

В електроустановках до 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які одноособово обслуговують електроустановки, повинні мати групу III.

Забороняється в електроустановках наближення людей, механізмів та вантажопідіймальних машин до неогороджених струмовідних частин, що перебувають під напругою, на відстань, меншу за зазначену в таблиці.

Таблиця 6.1

Допустима відстань до струмовідних частин, що перебувають під напругою

Напруга, кВ	Відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, що використовуються нею, м	Відстань від механізмів та вантажопідіймальних машин у робочому та транспортному положеннях, від стропів, вантажозахватних пристосувань та вантажів, м
До 1:
на ПЛ	0,6	1,0
у решті	Не нормується	1,0
лектроустановок	(без дотику)
6, 10, 20, 35	0,6	1,0
110	1,0	1,5

Огляд електроустановок електростанцій, підстанцій та розподільчих пунктів може виконувати один працівник з групою III зі складу оперативних та оперативно-виробничих працівників або працівник з групою V зі складу керівників чи спеціалістів підприємства. Огляд електроустановок неелектротехнічними працівниками та екскурсії слід проводити під наглядом працівника з групою V, якщо є дозвіл керівництва підприємства.

Електротехнічних працівників, які не обслуговують дані електроустановки, слід допускати до них у супроводі оперативних або оперативно-виробничих працівників, або працівника з групою V.

Працівник, який супроводить, повинен забезпечити створення безпечних умов для людей та попереджати їх про заборону наближення до струмовідних частин.

Під час огляду електроустановок понад 1000 В забороняється відчиняти двері приміщень, комірок, не обладнаних сітчастими огородженнями або бар'єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в табл. 9.1 цих Правил. Перелік таких приміщень і комірок затверджує керівництво підприємства.

В електроустановках 6, 10, 20, 35 кВ забороняється наближатись до місця замикання на землю на відстань менше 4 м в ЗРП та менше 8 м у ВРП та на ПЛ.

Наближення до місця замикання на землю в цих електроустановках допускається тільки для знімання напруги та звільнення людей, які потрапили під напругу. У цьому разі потрібно користуватись електрозахисними засобами.

Вимикати та вмикати роз'єднувачі, відокремлювачі, вимикачі понад 1000 В з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.

Знімати та встановлювати запобіжники необхідно при знятій напрузі. Двері приміщень електроустановок, камер, щитів та збірок слід зачиняти на замок, крім тих, в яких проводяться роботи.

Ключі від електроустановок всіх класів напруг повинні перебувати на обліку у оперативних працівників. В електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі можуть перебувати на обліку у керівників або спеціалістів.

Ключі слід пронумерувати. Один комплект ключів повинен бути запасним. Запасний комплект ключів повинен бути у оперативних працівників.

Ключі слід повертати кожного дня після завершення огляду або роботи.

Під час виконання роботи в електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі слід повертати не пізніше наступного робочого дня після огляду або повного закінчення роботи.

Необхідність видавання ключів на тривалий термін працівникам підприємств-споживачів, які мають право на оперативні перемикання в РУ підприємств електромереж, а також оперативним, оперативно-виробничим працівникам, керівникам та спеціалістам свого підприємства, які мають право одноособового огляду, визначається керівництвом підприємства.

Видавання та повернення ключів слід реєструвати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

У разі нещасних випадків для звільнення потерпілого від дії електричного струму слід негайно зняти напругу без попереднього дозволу.

6.4. Виконання робіт

Роботи в діючих електроустановках слід проводити за нарядом, розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.

Перелік робіт, які виконують у порядку поточної експлуатації, затверджує керівництво підприємства.

За нарядами слід виконувати всі роботи, які не ввійшли до переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації та за розпорядженням.

Забороняється самовільне проведення робіт, а також розширення робочих місць та обсягу завдання, визначених нарядом або розпорядженням.

Виконання робіт в електроустановках в зоні дії іншого наряду слід узгоджувати з працівником, який видав попередній наряд. Узгодження оформлюється до підготовки робочого місця записом на полях наряду "Узгоджено" та за підписом працівника, який узгоджує.

Ремонт електроустановок із застосуванням вантажопідіймальних машин, механізмів або великогабаритних пристроїв, за винятком ямобурів і телескопічних пристроїв для піднімання людей, слід виконувати за технологічними картами або ППР.

В електроустановках понад 1000 В під час проведення робіт на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, за допомогою захисних ізолювальних засобів необхідно:

- користуватись тільки випробуваними сухими та чистими ізолювальними засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

- тримати ізолювальні засоби за ручки-захвати не далі обмежувального кільця;

- розмістити ізолювальні засоби так, щоб не виникала небезпека перекриття між фазами або фази на землю.

Під час виконання роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолювальні штанги, електровимірювальні штанги та кліщі, покажчики напруги) допускається наближатись людині до струмовідних частин на відстань, визначену довжиною їхньої ізолювальної частини.

Забороняється в електроустановках працювати в зігнутому положенні, якщо у разі випрямлення відстань до струмовідних частин буде менша за зазначену в таблиці.

Забороняється в електроустановках електростанцій та підстанцій 6, 10, 20, 35, 110 кВ під час роботи біля неогороджених струмовідних частин розміщуватись так, щоб вони були позаду або з обох боків.

В темний період доби ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до них слід освітлювати. Забороняється працювати в неосвітлених місцях.

Всі працівники, які перебувають в діючих електроустановках (за винятком щитів керування, приміщень з релейними панелями та їм подібних), в колодязях, тунелях, траншеях, повинні користуватись захисними касками.

Працівники, які обслуговують компресорні установки та повітрозбірники, електролізні установки, акумуляторні батареї та зарядні пристрої, повинні мати групу III.

Під час проведення земляних робіт необхідно дотримуватись вимог СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве".

6.5 Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт

Послідовність виконання технічних заходів.

Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати у зазначеній послідовності такі технічні заходи:

- провести необхідні вимкнення і вжити заходів щодо запобігання помилковому або самочинному вмиканню комутаційної апаратури;

- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. За необхідності струмовідні частини слід огороджувати;

- приєднати до "землі" переносні заземлення;

- перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на які слід встановити заземлення. Якщо переносні заземлення планується ставити поблизу струмовідних частин, що не входять в зону робочого місця, то їх огородження слід встановити до перевірки відсутності напруги та заземлення;

- встановити заземлення (увімкнути заземлювальні ножі, приєднати до вимкнених струмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги та вивісити плакати "Заземлено" на приводах вимикальних комутаційних апаратів;

- огородити, у разі необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишились під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки.

6.6 Фінансування охорони праці

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах. (Дію частини другої статті 19 зупинено на 2005 рік в частині виділення видатків на охорону праці окремим рядком згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005)

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.( Дію частини четвертої статті 19 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003)

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

6.7 Пожежна безпека

Пожежі на виробництві представляють собою велику небезпеку для працюючих і завдають великої шкоди. Тому протипожежному захисту підприємства, цехів і дільниць має приділятися належна увага. Приміщення комплектних трансформаторних підстанцій, а також трансформаторних підстанцій з пожежної безпеки мають категорію виробництва В. Відповідно рівень вогнестійкості будівель П.

Основними причинами виникнення пожеж є порушення інструкцій і Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, а саме неприпустимі небезпечні перегріви обмоток і магнітопроводів електричних машин і трансформаторів внаслідок тривалих перевантажень, які можуть призвести до загоряння ізоляції; електрична дуга у неповному замикання в мережі на землю і між фаз і ін. У процесі експлуатації електроустановок необхідно контролювати температуру нагрівання електричних машин, апаратів, струмоведучих частин, проводів і контактів.

Для контролю температури відкритих струмоведучих шин РУ слід використовувати спеціальну термоплівку, яка при нагріванні змінює колір. Температуру масла в силових трансформаторах контролюють термометром, який постійно опущений у футлярі у верхній частині бака. Згідно ПТЕ для трансформаторів з системою охолодження «Д» температура верхніх шарів масла в баку не повинна перевищувати 95° С. Маслонаповнені силові трансформатори, що містять велику кількість пального мінерального масла являють собою велику пожежну небезпеку. Тому при монтажі трансформатора під ним споруджується бетонований маслоприймач, в який спускають палаюче масло в разі розриву бака і витікання палаючого масла при аварії. Яма покривається сталевими гратами, поверх якої насипають шар гравію.

Потужні масляні трансформатори обладнуються спеціальними газовими реле, які спрацьовують у разі витоку з бака масла і неприпустимого зниження його рівня, а також у разі, коли в результаті міжвиткових к.з. в обмотці внаслідок розкладання масла виділяються гази, що заповнюють резервуар реле, від чого воно спрацьовує на сигнал або на відключення.

Особливості гасіння пожежі в електроустановках визначаються специфікою горючих матеріалів, які застосовуються в конструкціях електрообладнання, у деяких горючих речовин, які використовуються при його експлуатації. Найбільш поширеним засобом для гасіння пожежі є вода, що подається до вогнища горіння у вигляді компактного струменя або у розпиленому вигляді. Ефективність гасіння водою пояснюється її великою теплоємністю і теплотою паротворення. Кращий ефект дає гасіння розпиленою водою. Хороший результат при гасінні пожежі дає хімічна піна. Повітряно-механічна піна високої кратності є основним засобом гасіння пожеж через загоряння трансформаторного масла. Також для гасіння пожеж застосовується вуглекислота, вона може бути використана для гасіння пожеж в закритих приміщеннях. Внаслідок низької її електричної провідності нею можна гасити пожежі в електроустановках, що знаходяться під напругою.

Невелике вогнище пожежі можна швидко згасити, засипавши горючу речовину піском, накинувши на нього азбестове полотно або грубу вовняну тканину.

Гасіння пожежі електрообладнання проводять при знятій напрузі, не допускаючи переходу вогню на поряд розташовані установки. Гасити компактними струменями води палаюче масло не рекомендується щоб уникнути збільшення площі пожежі.

При гасінні кабелів, проводів, апаратури застосовують вуглекислотні вогнегасники типу ВВ-8, вуглекислотні-бром етиловий вогнегасник типу ВВБ-7, порошковий вогнегасник типу ВПС-10. Якщо напругу зняти неможливо, допускається гасіння пожежі компактними і розпилювальними водяними струменями, при цьому ствол пожежного рукава заземлюють і працюють в діелектричних ботах і рукавичках на відстані не менше 4,5 метра. На підстанції повинно бути відведено місце для зберігання основних елементів протипожежного обладнання - вогнегасника, скриньки з сухим піском, листовий азбест і лопати. При експлуатація вогнегасників необхідно систематично стежити за їх справністю: перевіряти один раз на три місяці ваговий заряд вуглекислоти, що знаходиться у вогнегасниках, оберігати їх від нагрівання сонцем або іншими джерелами теплоти, а також від ударів. Доступ до засобів гасіння пожежі повинен бути вільний.

Первинні засоби пожежегасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.

Основними первинними засобами пожежегасіння є:

вогнегасники;

пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, діжки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

пожежний інструмент (гаки, ломи, лопати, сокири).

Вони можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах), які встановлюються на території об'єкта з розрахунку 1 щит на площу до 5.000 кв.м. Пожежні щити повинні забезпечувати захист вогнегасника від прямого сонячного світла, зручність зняття комплектуючих засобів.

Ящики для піску повинні мати місткість 0.5; 1.0; 3.0 куб.м. та бути укомплектованими совковою лопатою. Конструкція ящика не повинна допускати попадання опадів.

Діжки з водою встановлюються при відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу з розрахунку 1 бочка на 250-300 кв.м. площі.

Пожежний інвентар повинен бути очищений від пилу і бруду, загострений, пофарбований в червоний та білий кольори, а пожежний інструмент - в чорний.

6.8 Захист від впливу блискавки

В ході проектування блискавкозахисту об'єкта слід розглянути можливість дії атмосферних та комутаційних перенапруг.

Атмосферні перенапруги можуть з'явитися на електрообладнанні, як у разі прямого попадання блискавки, так і внаслідок розряду блискавки поблизу лінії електропередач. В другому випадку набігаючі хвилі перенапруги досягають відкритих і закритих електроустановок по проводах лінії.

Кількість проривів блискавки протягом року на захищуваний об'єкт у зоні захисту може бути обчислена за формулою:

В=ш N, (6.1)

де ш - ймовірність проривів блискавки у зону захисту (0,01 або 0,001); N - сумарна кількість ударів блискавки у блискавковідвід протягом року, ударів/рік.

В=3,6* 10-4

Очікувану кількість уражень блискавкою N протягом року можна розрахувати за формулою:

N=(а+3 hх) (b+3 hх) n 10-6; (6.2)

де а і b - відповідно довжина і ширина захищуваної будівлі чи споруди, м; hх - висота будівлі чи споруди по її бокових сторонах, hх =8 м; n - середнє число уражень блискавкою 1 км2 поверхні землі протягом року.

N=0,036514 шт.

Формула враховує, що кількість, попадань блискавки у будівлю чи споруду пропорційна площі, як її самої, так і сумі площ проекцій захисних зон, створюваних гранями і кутами покрівлі.

У разі, коли окремі частини будівлі (споруди) мають різну висоту, зона захисту, створювана висотною частиною, може увібрати в себе інші частини. Тоді очікувану кількість уражень блискавкою N розраховують лише для висотної частини, підставляючи до формули відповідні значення габаритних розмірів.

Зона захисту блисковідводу - це частина простору, всередині якого будівля чи споруда захищена від прямих ударів блискавки із визначеним ступенем надійності.

Надійність блискавкозахисту зростає від мінімальної на межі зони із просуванням до її середини.

Об'єкт захищається від ударів блискавки групою блискавковідводів, розташованих на певній відстані один від одного, і загальна зона захисту значно перевищує суму зон захисту кожного блискавковідводу окремо за рахунок їх взаємного впливу один на одного. Захист підстанції від прямих ударів блискавки передбачаю здійснювати чотирма блискавковідводами. Розрахунок блискавковідводу проводимо за такою методикою:

(6.3)

де hx - активна висота блискавковідводу; h - загальна висота блискавковідводу; rx - радіус захисту одного блискавковідводу; - коефіцієнт, який при висоті блискавковідводу менше 30 м дорівнює 1; h'x - висота об'єкту, що захищається.

Приймаємо висоту блискавковідводу 15.85м та визначаємо зони захисту чотирьох блискавковідводів.

1.Для шаф КРП-6 з висотою встановлення шафи з рамою - 3.85 м.

Розрахункову ширину внутрішньої зони захисту 2bx на висоті hx знаходимо за формулою:

bx = 26.9/2 = 13.5 м

Згідно плану розташування КРП-6 знаходиться від блискавковідводів на відстані 8,5 м.

Для порталу 110 кВ висотою 6,2 м:

3. Для порталу 110 кВ трансформатора висотою 8 м.:

bx = 6.2 м.

Портал входить у зону захисту обладнання, розташованого у внутрішній зоні захисту, для чого знаходимо h0:

Все обладнання має меншу висоту, отже воно буде захищене встановленими чотирма блискавковідводами.

Приймаємо відстань від блискавковідводу до об`єкта rmin= 5м.

Для захисту території встановлюємо чотири блискавковідводи.

;

bx = 0.33 * 14 = 4.6 м.

Рис.6.1. Блискавкозахист ГПП 110/6 кВ.

6.9 Розрахунок заземлюючого пристрою

Проектом передбачається спорудження заземлювального пристрою на ГПП 110/6 кВ.

Вихідними даними для розрахунку заземлювального пристрою є:

- 1- питомий опір верхнього шару ґрунту; 1= 200 Омм

- 2 - питомий опір нижнього шару ґрунту; 2 = 30 Омм.

- площа під трансформаторну підстанцію S=2700 м2;

- тривалість гроз 85 год/рік;

- протяжність ліній LПЛ 110 = 14 км; LКЛ 10 = 11 км;

значення природних факторів та коефіцієнтів сезонності :

середня багаторічна температура, 0С: січня -10....0 0С; липня +22...+24 0С,

- середньорічна кількість опадів 50 см,

- тривалість стояння льоду 100 днів,

- мінімальна товщина активного шару ґрунту 18 м,

- коефіцієнти сезонності Ксез1=2,0; Ксез2=1,3; Ксез3=1,0.

Коли заземлювальний пристрій одночасно використовується в електроустановках напругою понад 1000 В з ізольованою нейтраллю та в електроустановках напругою до 1000 В, опір заземлювального пристрою R з.п., Ом з урахуванням опору природних заземлювачів повинен становити:

, (6.4)

де Iз.з. - розрахункове значення струму замикання на землю, що протікає через заземлювач, А.

Розрахунок струму замикання на землю Iз..з., А у мережі з ізольованою нейтраллю виконується за формулою:

, (6.5)

де Uл - лінійна напруга мережі, кВ; Iк. л. і Iп. л. - відповідно довжина усіх ділянок повітряних (ПЛ) та кабельних (КЛ) ліній електропередачі у мережі, км.

1). Uл=6 кВ; Iк. л . = 11 км

Iз. з.= 3,5А.

Rз.п.?35,7?10; приймаємо Rд. 10=10 Ом.

2). Uл=110 кВ; Iп. л.=14 км.

Iз. з.=4,4 А.

Rз.п.?28,4?0,5;

Отже умова не виконується. На ТП присутні 3 класи напруг 110 кВ, 6 кВ і 0,4 кВ найвищі вимоги до заземлюючого пристрою 110 кВ Rз.п.?0,5Ом. Так як Rз.п.?0,5?4.?10 Ом приймаємо Rзп=0,5 Ом.

Розрахунок проводимо за методом узагальнених конструктивних параметрів. Цей метод застосовується для розрахунку опору розтіканню струму складного комбінованого заземлювача, що складається із горизонтальних електродів та розташованих по периметру вертикальних електродів.

На опір такого заземлювача впливають його конструктивні параметри:

- S-площа ділянки, яку займає заземлювач, м2;

- L - сумарна довжина горизонтальних електродів у контурі заземлювача, м;

- Lвнртик - довжина вертикального електрода, м;

- аср. - середня відстань між сусідніми вертикальними електродами, м;

- t - глибина розташування горизонтальних електродів у ґрунті, м.

Залежно від ступеня неоднорідності двошарової електричної структури землі при розрахунку опору складного контурного заземлювача використовують узагальнений конструктивний параметр Т:

, (6.6)

при 2 <(с1/ с2)? 10, с1= 450 Ом м; с2=280 Ом м;

(2 <5?10);

t=0,5 м; Lвертик.=5 м; h=0,8 м; L= 406 м ; S= 2914 м2;

Т=7,05.

Практично не впливають на опір складного контурного заземлювача його форма, розташування всередині контуру горизонтальних електродів, діаметра горизонтальних і вертикальних електродів. Ці конструктивні параметри не входять до складу узагальненого конструктивного параметру.

Розташування горизонтальних і вертикальних електродів комбінованого заземлювача, як правило вибирається виходячи із необхідності зниження можливої напруги дотику у місцях електроустановки, де обслуговуючий персонал може доторкуватися до заземлених не струмоведучих частин електрообладнання.

Опір складного комбінованого заземлювача Rкомб., Ом визначається за формулою:

, (6.7)

де Т - узагальнений конструктивний параметр; В1 і в1 - параметри, що залежать від ступеня неоднорідності двошарової землі с1/ с2 та від товщини верхнього шару землі, h, м.

, (6.8)

, (6.9)

Значення параметрів СВ1, Св1, F В1, F в1 залежать від параметрів двошарової електричної структури землі.

В1=0,9 в1=0,29

Rз.п.комб.=0,28 Ом, що задовольняє вимоги Rз.п.доп.110 ? 0,5Ом

Визначення достатності природного заземлювача для задоволення вимог ПУЕ до заземлювальних пристроїв.

Залізобетонні фундаменти будівель і споруд можуть використовуватися в якості природного заземлювача для електроустановок, що знаходяться в них або до них примикають.

Винятком є лише місцевість із скеляними та піщаними ґрунтами з вологістю не менше 5%. При цьому можна не споруджувати штучного заземлювача, якщо виконується умова:

, (6.10)

де к1=1Ом-1; Sперим.=86,1 м2;

Якщо умова виконується, то опір фундаменту, як заземлювача можна визначити за формулою:

, (6.11)

Rприр.з.п.=4,6 Ом.

Значення опору штучного заземлювача, який би разом із природнім задовольняв вимоги ПУЕ до заземлювальних пристроїв визначається за формулою:

, (6.12)

Визначаємо кількість вертикальних стержнів за формулою:

; (6.13)

де Rв- опір одного вертикального заземлювача,(Rв=9,Ом); n=16.

Оцінка можливостей використання залізобетонних фундаментів промислових будівель в якості заземлювачів.

У разі використання залізобетонних фундаментів промислових будівель в якості заземлювача опір розтікання струму заземлювального пристрою має визначатися за формулою:

, (6.14)

де S - площа, обмежена периметром будівлі, м2; секв. - питомий еквівалентний опір ґрунту, Ом м.

S=86.1 м2; Rприр.=4.6 Ом.

Розрахунок питомого еквівалентного опору ґрунту:

, (6.15)

де с1 і с2 - значення питомого опору верхнього і нижнього шарів ґрунту, Ом м; (с1=200Ом м; с2=30 Ом м); h1 - товщина верхнього шару ґрунту, м; б; в - безрозмірні коефіцієнти, що залежать від співвідношення значень питомого опору шарів ґрунту:

При с1>с2; б=3,6; в=0,1.

h1=0,8 м;

секв.=85,3 Ом м.

85,3 Омм < 500 Ом м

Отже, вимога ПУЕ (Rзп ? 0,5 Ом).

Рис.6.2. Схема заземлюючого пристрою ГПП-110/6 кВ.

ВИСНОВКИ

1. Розраховано струми короткого замикання для перевірки чутливості релейного захисту та вибору окремого електрообладнання для шафи розподільчого пристрою 6 кВ. Вибрано силові трансформатори підстанції, комутаційне обладнання та вимірювальні трансформатори приєднань.

2. Приведена технологія модернізації викотного елемента шафи КВЭ-6.

3. В роботі наведено аналіз схеми трансформаторної підстанції 110/6 кВ та видів релейного захисту силових трансформаторів.

Обґрунтовані види захистів для приєднань підстанції і її силових трансформаторів. Розраховано параметри релейного захисту на базі мікропроцесорних пристроїв типу МІСОМ.

4. Для підтримки необхідної напруги у споживачів та збільшення пропускної здатності існуючих ліній, застосовуємо пристрій РПН. Як показують результати розрахунку без наявності регулятора РПН на підстанції 110/6 кВ забезпечити нормоване відхилення напруги у споживачів та забезпечити допустиму втрату напруги в лініях 6 і 0,38 кВ неможливо.

5. Для забезпечення надійного електропостачання споживачів в зоні підстанції запропоновано швидкодіючий пристрій АВР, новизна якого полягає в наступному:

- ШАВР заснований на цифрових системах обробки значень вхідних параметрів і в зв'язку з цим дає допоміжні можливості при експлуатації і функціонуванні пристрою.

- ШАВР легко (на програмному рівні) адаптується до конкретних схем розподільчого пристрою і видам порушення електропостачання.

- Скорочується час переключення на резервне джерело при трьохфазному КЗ в ланцюгах живлення секції розподільчого пристрою до 44мс.

Карта обліку використання стандартів в магістерській роботі Курганова В.Є.

Етапи застосування стандартів при виконанні магістерської роботи	ДСТУ, гармонізовані стандарти, стандарти IES, ISO
	Назва стандарту ДСТУ	Назва міжнародного стандарту (ISO, EN, IES та ін.)	Джерело посилання
Опис обєкта дослідження	Процеси передачі і розподілу електроенергії в елементах трансформаторної підстанції 110/6 кВ. ГКД341.004.001-94. Нормы технологического проектирования подстанций переменного тока с высшим напряжением 6-750 кВ. - К.: Минэнерго Украины, 1994.	IEC 61558-1-2001	www.normativ.ua www. document.ua
Норматив щодо графічних зображень	ГОСТ 2.105-95 Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам ДСТУ Б А.2.4-19:2008. СПДБ. Зображення умовні графічні електрообладнання та проводок на планах. ГОСТ 2.710-97 Буквенные обозначения элементов в электрических схемах.		www.normativ.ua www. document.ua
Вибір технічних засобів (регулятори електричні)	ДСТУ-H IEC Guide 111:2007. Електрообладнання підстанцій високої напруги високовольтне. Загальні рекомендації щодо стандартів на вироби (IEC Guide 111:2004, IDT).	IEC Guide 111:2007	www.normativ.ua www. document.ua
ДСТУ IEC 61558-1-1997	Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення й аналогічних пристроїв.  Ч. 1 Загальні вимоги та випробування (IEC 61558-1:1997, IDT).
ДСТУ IEC/TR 60909-4:2000	Струми короткого замикання у трифазних системах змінного струму.  Ч. 4 : Приклади обчислення сили струму короткого замикання (IEC/TR 60909-4:2000,IDT).
ГОСТ 14209-97	Нагрузочная способность трансформаторов (и автотрансформаторов)
ДСТУ Б В.2.5-38:2006.	Інженерне обладнання будинків і споруд ; Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ).
ДСТУ ISO 13601-1998.	Системи енергетичні технічні. Структура для аналізу. Сектори постачання та споживання енергопродукту (ISO 13601:1998, IDS)

Відповідальний за нормоконтроль на кафедрі к.т.н.__________А.В.Петренко

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нормы технологического проектирования подстанций переменного тока с высшим напряжением 6-750 кВ: ГКД341.004.001-94. - К.: Минэнерго Украины, 1994.-36 С.

2. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения: ГОСТ 13109-97.- К.: Госстрой Украины, 1999. -28 С.

3. Короткі замикання в електроустановках. Методи розрахунку в електроустановках змінного струму напругою понад 1 кВ: ГОСТ 27514-87. - 33 С.

4. Андреев В.А. Релейная защита и автоматика систем электроснабжения: Учеб. для вузов по спец. «Электроснабжение»/Владимир Андреевич Андреев.- 3-е изд. перераб. и доп.- М.: Высшая школа., 1991.-496 С.

5. Идельчик В.И. Электрические системы и сети: Учебник для вузов / Владимир Иванович Идельчик.- М.: Энергоатомиздат, 1989.- 592 С.

6. Князевский Б.А. Охрана труда в електроустановках / Борис Андреевич Князевский. -М.: Энергоатомиздат, 1983.- 645 С.

7. Конюхов Е.А. Электроснабжение объектов / Евгений Андреевич Конюхов. - М. Издательство «Мастерство», 2002. - 320 С.

8. Методичні вказівки з вибору обмежувачів перенапруг нелінійних виробництва підприємства «Таврида Електрик» для електричних мереж 6 - 35 кВ. Наказ Мінпаливенерго України № 4 від 02.08.2001.- 36 С.

9. Модернизация комплектных распределительных устройств прежних лет выпуска. Инструкция по монтажу АРТА.674.540 ИМ. Севастополь, “Таврида Електрик”, 2003.-29 С.

10. Неклепаев Б.И. Электрическая часть электростанций и подстанций. Справоч. материалы для курс. и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов/ Б.И. Неклепаев, И.П. Крючков - М.: Энергоатомиздат, 1989. -608 С.

11. Ограничители перенапряжений нелинейные типа ОПН-ВB/TEL-27(35): Технические условия ТУ У25123867.

12. Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 287 С.

13. Правила устройства электроустановок/ Минэнерго СССР. - 6-е изд., переработ. й доп. - М.: Энергоатомиздат, 1986. -648 С.

14. Рекомендации по выбору защит электротехнического оборудования с использованием микропроцесорных устройств концерна АLSTOM. К.:«Энергомашвин».-2000.-32 С.

15. Рожкова Л.Д. Электрооборудование электрических станций и подстанций: Учебник/Людмила Денисовна Рожкова.- 3-е изд.-М.:”Академия”, 2006.- 448 С.

16. Синьков В.М. Снижение технологического расхода электроэнергии в трансформаторных подстанциях/ Синьков В.М., Притака И.П., Омельчук А.А. “Техніка”, 1987.- 127 С.

17. Справочник по проектированию электрических сетей/Под ред. Д.Л.Файбисовича. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.:«Издательство НЦ ЭНАС», 2006.-352 С.

18. Федосеев А.М. Релейная защита электроэнергетических систем / Андрей Михайлович Федосеев.- М.: Энергоатомиздат, 1992.- 528 С.

19. Шабад М.А. Расчеты релейной защиты и автоматики распределительных сетей: Монография/ Михаил Абрамович Шабад. - СПб.: ПЭИПК, 2003. - 4-е изд., перераб. и доп.-350 С.

20. Васильев А.А. Электрическая часть станций и подстанций / А.А. Васильев, Н.П. Крючков, Е.Ф. Наяшкова и др. Под редакцией А.А. Васильева.- М.: Энергоатомиздат, 1990.-576 С.

Размещено на Allbest.ru

...