Вентиляція, освітлення і теплогазопостачання

Наведені експериментальні дані стосовно витрат води через нагрівник Т-1 при різних режимах випробувань. При цьому регулювання витрат води проводили n-ну кількість разів протягом різного терміну і з різною інтенсивністю. В усіх дослідах спостерігався чіткий зв`язок поверхневої температури нагрівника з кількістю води, яка проходила через нього. Кінцева температура повітря в приміщенні в усіх експериментах була майже однаковою (~22 °С). Розбіжність між розрахунковими поверхневими температурами нагрівника та експериментальними даними не перевищує ±1,5%.

В завершенні розділу розглянуто діагностування теплових втрат житлового будинку методом термографії його фасаду. В результаті термографічних досліджень одержали термограми розподілення температурних полів на боковому фасаді чотириповерхового житлового будинку. Під час досліджень температура навколишнього повітря була 3,5±0,5 °С, а в ОПБ коливалася від 20,2 °С до 22,5±1,5°С.

Термографічні дослідження тепловтрат адміністративної будівлі - головного корпусу технічного університету нафти і газу, проводилися на головному, дворовому та бокових фасадах. Температура повітря довкілля під час досліджень становила 6,0 °С, в ОПБ - 20-22,5 °С. Аналіз термограм виявив місця найбільших теплових втрат - через віконні прорізи, і підкреслив необхідність впровадження багатошарових віконних конструкцій. Для всіх досліджуваних методами термографії типів будівель складено тепловий баланс.

В останньому питанні розділу наведена добова зміна основних метеорологічних параметрів довкілля протягом днів тижня та значень температур повітря в приміщенні (експериментальні та розрахункові). Максимальна відносна похибка обчислень температури повітря в приміщенні становила 3,67%, мінімальна - 0,48%. Середня відносна похибка температури повітря протягом доби змінювалася від 1,71 до 2,73%. Зазначена точність для подібних розрахунків є досить високою і свідчить про високий рівень відповідності розробленої математичної моделі для оцінки ТР приміщення реальним умовам.

В п'ятому розділі розглянуті методи і засоби керування експлуатаційними параметрами СТП. Одним з основних шляхів підвищення ефективності СТП є керування їхніми ЕП з урахуванням гідродинамічних властивостей трубопроводів та теплового навантаження. Наведена схема взаємозв'язків між структурними складовими СТП та об'єктами теплоспоживання при оцінці їхньої навантаженості на основі системного підходу на двох ієрархічних рівнях. На першому рівні в дослідній камері в якості вихідного параметра прийнята кількість теплоти (Q), яка передається від теплоносія нагрівникові. На другому ієрархічному рівні досліди проводилися в реальній тепловій мережі приміщення, а в якості вихідного параметра приймали температуру (t) повітря ОПБ. Запропонована загальна схема керування гідродинамічною і тепловою навантаженістю СТП. Суть керування ЕП СТП та об'єктів теплоспоживання полягає у регулюванні режимів їх навантаженості з метою забезпечення сталого ТР в приміщенні незалежно від метеоумов довкілля. При цьому регулювання може бути центральним, груповим, позонним або індивідуальним. Керування має бути об'єктивним процесом впорядкування гідродинамічного та теплового навантаження, яке полягає у досягненні та підтримуванні відповідного рівня експлуатаційно-технологічних показників, сукупність значень яких гарантує стабільність ТР в ОПБ найрізноманітнішого призначення. Це досягається шляхом обміну інформацією між підсистемами першого та другого рівня по каналах прямого та зворотнього зв'язку

Оскільки кінцевим елементом СТП є нагрівник, то для мережі властиві такі поняття, як вигідно і невигідно розташований нагрівник, що визначається його віддаленістю від циркуляційного насосу. Нагрівник досягає своєї повної розрахункової теплової потужності за умови достатньої кількості теплоносія, що циркулює через нього, та відповідної його температури. Збільшення витрати гарячої води в опалювальній системі зумовлює не пропорційне, а лише часткове зростання тепловіддачі від нагрівника повітрю приміщення. Експериментальними дослідженнями встановлено, що при витратах води 39,0-40,0 г/с температура повітря в приміщенні становила 22,8 °С. Подальше збільшення витрат теплоносія не спричиняє зростання температури повітря в ОПБ. Розглянуті характерні режими роботи циркуляційного відцентрового насоса, який обслуговує двотрубну СО, - частковий, повний та перевантажений. Наведена характеристична крива циркуляційного насоса у взаємозв'язку з ЕП (об'ємною витратою та диференційним тиском води). Відмічена позитивність використання регуляторів потоку та диференційного тиску на трубопроводах теплових мереж, вказані раціональні місця їх монтажу.

Комп'ютерне моделювання режимів роботи елементів СЦТП розглянуто з точки зору: процесів теплоспоживання в приміщенні; підтримування температурного режиму приміщення та забезпечення параметрів теплового комфорту в ньому.

Наявність даних з теплообміну та математичної моделі, перевіреної в лабораторних умовах, дозволило провести моделювання в умовах східчастої поетапної зміни ЕП СО з урахуванням впливу кожної з складових запропонованої моделі. При цьому дослідження проводилися в трьох, суттєво різних за тепловою характеристикою приміщеннях: з однією зовнішньою стіною; без зовнішніх стін та в приміщенні, розташованому на верхньому поверсі будинку, яке має дві зовнішні стіни (на теплову характеристику такого приміщення впливає також близкість даху). В зазначених приміщеннях досліджено дві ситуації, в яких нагрівник працював з вертикаллю і без неї. Окрім того, до уваги брався і різний ступінь утеплення будинків, тобто досліджувалися будинки: споруджений за технологією "великої плити" (панельний), неутеплений, загальний коефіцієнт теплової характеристики такого будинку відповідає вимогам ІІІ-ої кліматичної зони; будинок, споруджений за вищевказаною технологією, утеплений непрозорими пінопластовими щитами товщиною 8 мм, загальний коефіцієнт теплової характеристики такого будинку майже вдвічі є меншим за коефіцієнт першого будинку; в панельному будинку звичайні вікна замінені на тришарові, загальний коефіцієнт теплової характеристики дорівнює коефіцієнтові другого будинку. Для першого будинку проектування СЦО проведене з розрахунковими температурами води 90°С/70°С (в чисельнику зазначена температура води на вході у нагрівник, в знаменнику - на виході з нього). В залежності від тепло-конструктивних особливостей приміщень були підібрані габарити нагрівників, складених з чавунних елементів Т 1. Розрахунки проводилися для середніх метеорологічних умов Варшави, отриманих на основі осереднення десятирічних даних IMiGW.

Комп'ютерна програма підтримування температурного режиму приміщення проводить систематичний аналіз основних параметрів процесу його опалення. При складанні програми прийняті наступні припущення: поверхневі температури стін всіх ОПБ є ідентичними, тобто процес опалення проходить з аналогічними для всіх приміщень тепловими показниками; в досліджуваній вертикалі тепломагістралі всі нагрівники мають однакову теплову потужність. Методика розрахунків базується на наступному алгоритмові: виконують попередні розрахунки і визначають параметри початкового стану процесу. При даних розрахунках невідомими параметрами є температура живлення нагрівника, поверхнева температура стін приміщення та нагрівника в довільних його перерізах, теплова потужність нетеплоізольованих теплопроводів у приміщенні, масова витрата теплоносія, положення клапана регулювального пристрою (відстань клапана до гнізда). Обчислення виконують в наступній послідовності: визначають температуру живлення нагрівника; значення сталих, що входять до складу нелінійних рівнянь теплового балансу, складених для окремих елементів аналізованого ряду з припущенням теплової індиферентності поверхні нагрівника і чутливого елемента термостатичної головки водопровідного крана; розв'язують методом Ньютона систему нелінійних рівнянь; визначають покази калориметра за миттєвими значеннями використаної теплової енергії. Роздрукування розрахунку, який містить значення ЕП системи, що характеризують процес і загальний тепловий стан системи, виконують для досліджуваного моменту часу.

Для підтвердження ефективності методики розрахунку теплового комфорту в приміщенні проведено аналіз та визначено відхилення між розрахунковими та експериментальними значеннями температури повітря при роботі нагрівника Т-1 протягом 16-ти та 0,8-ми год. В першому режимі максимальне відхилення абсолютних значень вищезгаданих температур не перевищувало 0,1 °С, а в другому - 0,33 °С. Співставлення впливу довготривалого (16 год) та нетривалого (48 хв) режимів роботи нагрівника Т-1 на температуру повітря в приміщенні показало, що циклічний короткотривалий режим є економічно вигіднішим, оскільки в такому режимі значно скорочуються енерговитрати, а значення температури повітря в приміщенні майже не змінюється.

Складено математичний опис теплового комфорту в приміщенні, який базується на умові збереження теплової енергії всіма елементарними поверхнями стіни приміщення з урахуванням значень густин теплових потоків. Спираючись на умову збереження теплової енергії повітрям приміщення та взявши до уваги, що тепловий комфорт в ньому являє собою рівновагу між тепловим станом повітря та терморегуляцією людини за умови іі мінімального функціонального напруження, після низки перетворень одержали аналітичний вираз теплового комфорту в приміщенні

0,0012QMЧ(307-tw)+AefЧdЧeЧ(Tel4-Tmr4)+AefЧakЧ(Tel-Tme)=Q-Qd-Qw-Qou-Qc. (29)

де Q - кількість теплоти, що утворюється в організмі людини; Qd, Qw, Qou, Qoj, Qk - втрати теплоти через: дифузію водяної пари через шкіру людини; випаровування з поверхні її тіла; дихання та подиху; конвекцію з зовнішньої поверхні одягу, Дж.

Таким чином, умови збереження теплової енергії для внутрішніх поверхонь стін приміщення для повітря приміщення (залежність 19), а також умова теплового комфорту (29) утворюють систему нелінійних рівнянь, в яку входять вищеперелічені невідомі. Зазначена система рівнянь розв'язана методом Ньютона.

В останньому питанні розділу наведено опис моделювання процесів керування ЕП СО в дослідній камері (тобто в лабораторних умовах). На першому етапі керування аналізували схему циркуляції води з визначеними термодинамічними параметрами, здатними забезпечити заданий ТР. Метою досліджень на другому етапі було встановлення раціональних ЕП нагрівників дослідної камери.

За початкові ЕП процесу опалення дослідної камери прийнято: осереднене значення температури води в СО, масова секундна її витрата, осереднене значення температури води на виході з досліджуваного нагрівника.

До початкових ЕП, які визначаються режимом керування тепловими процесами нагрівника, відноситься: максимальна зміна температури теплоносія на виході, а також перепад його температур на вході та виході з нагрівника. Крок досліджуваних ЕП теплоносія по циркуляційних контурах автоматично підтримувався програмним задавачем. В усіх експериментальних дослідженнях крок зміни теплового стану гарячої води становив 0,1 °С, а її витрат - 0,1 г/с. Були проведені дослідження керування ЕП нагрівника, розташованого в приміщенні зі стіновим водяним опаленням. В подальшому результати досліджень були використані при визначенні коефіцієнтів теплопередачі в залежності від температури підлоги, стін та стелі ОПБ.

Керування ЕП нагрівників уможливлює та спрощує вибір найбільш заощадливих режимів роботи СО в цілому із забезпеченням раціональних значень коефіцієнтів теплопередачі від теплоносія повітрю ОПБ.

В шостому розділі наведена ефективність запропонованих розробок та викладені рекомендації з удосконалення системи нарахування коштів за спожиту теплову енергію.

Розглянута ефективність використання в СТС запірно-регулювальної апаратури з термостатичними головками. Зауважено, що застосування останніх є доцільним тільки за умови дотримання регламентованих теплових та гідродинамічних ЕП в СО. Використання термостатичних головок створює умови для індивідуального регулювання кількості теплової енергії, що надходить до ОПБ, у відповідності до потреб окремого споживача та в залежності від зовнішніх метеоумов. Це обумовлює економію енергії до 20%.

Додається довідка про використання розробок автора з 1994 року. Впровадження у виробництво в Польщі "Регулятора температури" (патент Польщі №55866), "Пристрою нагрівального регулятора" (патент Польщі №55946) та "Кранів з подвійним регулюванням" (патенти Польщі №55952 і №170879) дало економічний ефект в обсязі 7,6 млн. ум. од. (частка здобувача).

Зазначені заходи розроблені в результаті термографічних досліджень фасадів різних типів споруд.

З аналізу даних випливає, що найбільші теплові втрати (до 50%) спостерігаються через вентиляційні канали багатоповерхових панельних будинків. Необхідно також зазначити, що зі збільшенням поверховості будівлі зростає частка теплових втрат (до 32%) через вікна, але зменшується (до 1%) через дах.

Наявність даних по тепловій ефективності, обумовленій підвищенням рівня теплоізоляції будинків, що експлуатуються, дозволила визначити можливу економію палива від впровадження термореноваційних заходів. Очікувана економія палива після термореноваційних робіт в 12-ти поверховому будинку досягає 650 т ум.п./рік.

Наведено карту енергетичного аудиту будинку, яка містить загальні відомості про будинок, значення коефіцієнтів теплопровідності матеріалів елементів конструкцій будинку, перелік складових СО, енергетичну характеристику будинку. До складу термореноваційних робіт входить: утеплення зовнішніх огороджень будинку (переважно шаром пінопласту); зміна способу заживлювання СЦО з котельні, яка використовує відпрацьований в даній тепломережі теплоносій; встановлення термостатичних головок на водопровідних кранах та індивідуальних відповітрювачах; монтаж індивідуальних лічильників спожитої теплової енергії. Ці дані є базовими при розробці термореноваційних заходів. Дослідженнями встановлено, що проведення цих заходів у 5-ти поверховому будинку зменшило потреби в тепловій енергії на 25,39%. Впровадження рекомендацій з удосконалення системи нарахування коштів за спожите тепло разом з його точним обліком зменшило грошові витрати споживачів на 18,07 тис. ум. од.

Необхідність керування роботою СТП і ТС обумовлена непередбаченою та неконтрольованою зміною багатьох ЕП переважно об'єктивного характеру, через що його зручно проводити через комп'ютерну мережу із застосуванням ЕОМ. В додатку до роботи наведені схеми керування температурою теплоносія, температурою повітря в дослідній камері та температурою теплоносія на вході у нагрівник. Розглянуто випадок модернізації СТП і ТС на базі комп'ютерного моделювання. Показано, що із застосуванням комп'ютерного моделювання режимів роботи СЦО за визначених умов температуру води заживлювання можна знизити приблизно на 10-20 °С, що суттєво пом'якшує умови експлуатації обладнання і водночас не порушує ТР ОПБ. Даний захід є надзвичайно економічним як для виробників, так і для споживачів теплової енергії, оскільки не потребує додаткових капіталовкладень.

Перед монтажем лічильника теплової енергії на нагрівник проводять його перевірку, визначаючи узгодженість температур чутливого елемента лічильника і поверхні нагрівника. Взагалі оцінювання придатності лічильника проводять за допомогою спеціальних коефіцієнтів, які являють собою кількісний показник нормативної потужності нагрівника.

В останньому питанні розділу наведено опис розробленої за участю здобувача конструкції лічильника витрат теплоти, захищеної патентом Польщі. Загальні висновки

Головні наукові і практичні результати виконаної дисертаційної роботи полягають в наступному:

1. Проведений аналіз стану справ у галузі систем центрального теплопостачання Польщі показав, що при їхній експлуатації перевитрачається значна кількість теплової енергії, а параметри теплоносіїв, які надаються споживачам, не завжди відповідають встановленим нормативам. Все це є наслідком відсутності сучасних методів та засобів керування системами теплопостачання при їхній експлуатації і свідчить про актуальність проблеми.

2. В дисертаційній роботі вирішена важлива науково-технічна проблема підвищення енергетичної і експлуатаційної ефективності систем центрального теплопостачання на основі розробки та впровадження у виробництво сучасних методів і засобів керування їхньою роботою. Сформульовані вимоги до нових, високотехнологічних з точки зору керування систем теплопостачання та математичне обгрунтування їхніх динамічних характеристик. Розроблені принципи, методи та засоби керування тепловими режимами діючих систем та ефективні засоби діагностики їхніх експлуатаційних характеристик.

3. На основі аналізу схем, конструктивних і технологічних рішень систем теплопостачання запропонована методика, декомпозиції їх на типові розрахункові елементи. Це дозволили розробити математичну модель динаміки теплообміну окремих елементів з метою керування тепловими режимами нових (ті що проектуються) систем теплопостачання з високою технологічною готовністю до комплексної автоматизації.

4. Встановлено, що найважливішим елементом діючих систем центрального теплопостачання, з точки зору енергозбереження є місцеві споживачі теплоти - будівлі. Розроблена з метою керування тепловим режимом приміщення, вдосконалена математична модель процесів теплообміну у приміщенні, яка базується на системному аналізі приміщення як елемента системи теплопостачання з урахуванням повітряного режиму, тепловіддачі конвективними і променевими потоками, теплопередачі через огородження при нестаціонарності теплових процесів у приміщенні.

5. Запропоновано метод та засоби керування, в т.ч. комп'ютерного, тепловим режимом приміщення на базі реалізації розробленої математичної моделі. Метод має наочну схему, забезпечує необхідну надійність розрахунків в діапазоні можливої зміни вихідної інформації. Розроблені програми для комп'ютерної реалізації запропонованих алгоритмів керування параметрами теплового режиму приміщення.

6. З метою перевірки точності і достовірності розробленої математичної моделі керування тепловим режимом приміщення розроблена оригінальна методика і побудована експериментальна з комп'ютерним управлінням камера для вимірювання параметрів температурного режиму приміщення в стадії його опалення при нестаціонарному режимі зміни зовнішніх параметрів повітря.

7. Виконане вимірювання параметрів температурного режиму приміщення і порівняння їхніх результатів з результатами розрахунків на моделі. Розбіжність розрахункових і експериментальних даних не перевищує 6%.

8. На основі математичного моделювання теплового балансу людини у приміщенні (з урахуванням окремих складових тепловіддачі) розроблена удосконалена методика визначення рівня комфорту або дискомфорту у приміщенні, в тому числі і при нестаціонарних умовах.

9. Вдосконалено методику інженерних розрахунків теплообміну зовнішніх огороджень приміщення, теплових режимів опалювальних приладів і теплових потоків інфільтраційного повітря у нестаціонарних умовах. Ці методики дозволяють визначати потреби (у тому числі і прогнозні) в теплоті для опалення будинків.

10. Розроблено та перевірено на практиці оригінальну методику та експериментальні установки для безконтактних термографічних вимірювань параметрів теплових режимів елементів систем теплопостачання, в тому числі зовнішніх огороджень будівель.

11. Досліджено термографічним способом характер температурних полів та теплові втрати будинків в процесі їхнього опалення, а також теплові режими опалювальних приладів радіаторного типу центральних систем опалення (заповітрення, забруднення, термостабілізація) при їхній експлуатації. На цій основі розроблені науково обгрунтовані рекомендації з підвищення теплозахисних якостей зовнішніх огороджень будівель, що експлуатуються, а також з довгострокового підтримання опалювальних приладів в стані максимальної тепловіддачі.

12. На основі експериментально-теоретичних досліджень процесів руху рідини розроблені нові конструкції термостатичних кранів для місцевого регулювання теплових режимів приладів систем опалення. Крани характеризуються плавністю регулювання режимів та високою чутливістю до зміни температури повітря у приміщенні.

13. На основі дослідження стану ціноутворення у галузі використання теплової енергії споживачами розроблені рекомендації з методики нарахування коштів за спожиту теплову енергію підприємствами та населенням. Окремі положення рекомендацій використані у відповідних постановах та рішеннях уряду Польщі.

14. Наукові та практичні результати впроваджені у проектних організаціях, промислових підприємствах, об'єктах комунального господарства Польщі. Впровадження у виробництво пропозицій автора дозволили отримати значний економічний ефект і економію валютних коштів за рахунок підвищення ефективності експлуатації і зниження витрат паливно-енергетичних ресурсів в системах теплопостачання. Впровадження у виробництво запатентованих автором запірно-регулюючих пристроїв дало можливість отримати економічний ефект в сумі 7,6 млн.у.о.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пургал П. Підвищення ефективності теплогазових систем: Moнoграфія.- Iвано-Франківськ: Факел, 1999.- 148 с.

2. Пургал П. Термографічні дослідження теплових втрат адміністративних будівель// Коммун. хоз. городов - Харьков, ХГАКХ, 2001.-№27.-С.224-234.

3. Пургал П. Лічильники спожитої теплоти нагрівником системи центрального опалення будівель// Коммун. хоз. городов - Харьков, ХГАКХ, 2000.-№25.-С.196-198.

4. Пургал П. Гідродинамічні явища у водопровідних кранах та їхні удосконалені конструкцїї//Сб. науч. трудов Приднепровской гос. акад. строительства и архитеркуры. Строительство. Материаловедение. Машиностроение.-Днепропетровск, 2000. Вып. 11.-С 198-205.

5. Пургал П. Прогнозування характеристик процесу протікання води через крани різних типів// Наук. вісник будівництва.-Харків, ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 2000.-№11.-С.213-221.

6. Пургал П. Діагностування елементів теплових систем засобами термографії// Вестн. Херсонского гос. техн. ун-та.-Херсон, 2000. -С.

7. Пургал П., Лукса А., Лукса І. Системные предпосылки сокращения воздействия углеводородов на состояние окружающей среды //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ, 2000. - Т.9. - С.147-152.

8. Вольченко А.И., Палюх В.М., Вольченко Д.А., Пургал М.П. К методике расчета многоструйных систем охлаждения пар трения тормозных устройств//Вісник Східноукраїнського державного університету (науковий журнал). - Луганськ, 2000. Вип.№6 (28). - С.72-80.

9. Хонк А., Височанський В., Римарчик З., Пургал П. Діагностика теплових втрат трубопроводів з використанням термографічної апаратури AG EMA 470 PRO //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ.-Івано-Франківськ, 1999.-Т.4, серія 36.-С.237-241.

10. Purgal P. Korzystanie ze zrodel energii odnawialnych w Polsce //Mala Energetyka. Urzadzenia Grzewcze i Sanitarne. - 1999. - № 6. -Str.18-21.

11. Пургал П. Шляхи підвищення ефективності теплогазових систем //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ.-Івано-Франківськ, 1999.-Т.4, серія 36.-С.31-37.

12. Purgal P. Aspekt ekonomiczny oceny urzadzen i systemow grzewczych a ochrona srodowiska// Mala Energetyka. Urzadzenia Grzewcze i Sanitarne. - 1998. -№5. -Str. 23-25.

13. Purgal P. Urzadzenia zliczajace wbudowane w zawory c.o. jako podzielniki kosztow w systemach rozliczania energii cieplnej w budynkach mieszkalnych// Mala Energetyka. Urzadzenia Grzewcze i Sanitarne .-1998. -№5. -Str.21-22.

14. Purgal P. Urzadzenie do rozliczania energii cieplnej w budynkach wielorodzinnych wbudowane w zawor termostatyczny // Informacja INSTAL. -1996.- №1.- Str.18-19.

15. Purgal P. Osrodek Bdawczo-Rozwojowy Wyrobow Instalacyjno Sanitarnych i Grzewczych // Mala Energetyka. Urzadzenia Grzewcze i Sanitarne. -1995. -№1.-Str. 4-6.

16. Purgal P., Garbacik A. Wspomaganie zarzadzania eksploatacja srodkow trwalych // Eksploatacja Maszyn. -1989.-№2-3.- Str.4-6.

17. Purgal P. Urzadzenia do rozliczania energii cieplnej w budynkach wielorodzinnych// Mala Energetyka. Urzadzenia Grzewcze i Sanitarne. -1996.- №3.-Str.45-46.

18. Пат. 55866 Польща, МКІ G05D 23/12, F16K 31/64. Regulator temperatury. Kwiatek A, Maleta M, Purgal P, Skawinski H, Brzozowski W, Majszczyk A..BUP 26/94; Заявл. 27.12.1994; Опубл. 27.02.1998. WUP 02/98.-10c.

19. Пат. 55946 Польща, МКІ F16K 1/52, F16K 1/06. Wklad zaworu grzejnikowego. Kwiatek A, Maleta M, Purgal P, Gierut E, Szajna T, Dyszy J.BUP 26/94; Заявл. 27.12.1994; Опубл. 31.03.1998. WUP 03/98.-8c.

20. Пат. 55952 Польща, МКІ F16K 1/52, F16K 1/06. Zawor z podwojna regulacja. Kwiatek A, Maleta M, Purgal P, Moronczyk M, Janik J, Nowak R, Gacek W, Zaremba W. BUP 26/94; Заявл. 27.12.1994; Опубл. 31.03.1998. WUP 03/98.-8c.

21. Purgal P., Budzynowski T. Analiza systemowa problemu wytwarzania, dystrybucji, rozliczania i oszczednosci energii w gospodarce komunalnej // Seminarim z okazji XX-lecia OBRWSiG Efektywne i Ekologiczne Wytwarzanie Ciepla. Radom luty-1994. -Str.61-66.

22. Purgal P., Honk A. Podzielnik elektroniczny wbudowany w glowice termostatyczna na tle innych rozwiazan konstrukcyjnych i systemow rozliczania energii //I Konferencja Rynek Energii Cieplnej. Kazimierz Dolny -listopad 1995. -Str. 191-193.

23. Пургал П. Термографічні дослідження ефективності нагрівників теплових мереж //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ.-Івано-Франківськ, 1999.-Т.4, серія 37.-С.338-344.

24. Purgal P. Elektroniczne podzielniki kosztow ogrzewania wbudowane w zawory c.o.// IX International Coference Air Conditioning & District Heating. Wroclaw -1998. -Str.459-462.

25. Purgal P. Ocena urzadzen i systemow grzewczych w oparciu o kryteria rozwoju w zgodzie ze srodowiskiem// VI - th International Symposium Integrated Approach To Pollution Prevention And To Avoidance, Minimization And Disposal Of Waste. Szczecin - 5-7.05.1998. - Str.19-25.

26. Purgal P., Honk A. Urzadzenie do rozliczania energii cieplnej w budynkach wielorodzinnych // III Konferencja Racjonalizacja Uzytkowania Energii i Srodowiska. Szczyrk pazdziernik -1995.- Str.143-147.

27. Purgal P., Garbacik A. Zalozenia systemu informacyjnego wspomagania zarzadzania eksploatacja srodkow trwalych// II Krajowa Konferencja Eksploatacji Majatku Trwalego. Ustronie Morskie grudzien -1988.- Str. 93-103.

28. Purgal P. Obszary racjonalizacji wykorzystania paliw naftowych i srodkow smarowych w gospodarce komunalnej// Materialy Konferencyjne Wysowa. -1999.-Str. 12-17.

29. Purgal P., Honk A. Metody i uwarunkowania rozliczania energii cieplnej w budynkach wielorodzinnych// Міжнародна конф."Інноваційна діяльність в системі державного регулювання", Iвано-Франківськ. -1999.-. C.45-53.

30. Пургал П. Інноваційна діяльність в комунальному господарстві// Міжнародна конф."Інноваційна діяльність в системі державного регулювання", Iвано-Франківськ.-1999.- C.43-45.

31. Височанський В., Радзієвський В., Пургал П. Діагностування напружень в металевих конструкціях акустичним методом //Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ.-Івано-Франківськ, 1999.-Т.5, №36; Серія: Транспорт і зберігання нафти і газу.-С.58-61.

32. Пат. 169246 Польща, МКІ G01K 17/02. Miernik ciepla do montazu na powierzchni grzejnej grzejnika. Honk A, Purgal P, Michalski S, Kozerski T, Molendowski W. BUP 16/94; Заявл. 14.06.1993; Опубл. 28.06.1996. WUP 06/96.-4c.

33. Пат. 170879 Польща, МКІ F16K 1/06. Zawor z podwojna regulacja. Purgal P, Maleta M, Kwiatek A, Koltun G. BUP 22/94; Заявл. 31.10.1994; Опубл. 31.01.1997. WUP 01/97.-4c.

34. Пат. 177103 Польща, МКІ G01K 17/02, G01K 17/06. Miernik ciepla do montazu na powierzchni grzejnika. Honk A, Purgal P, Michalski S, Kozerski T, Molendowski W. BUP 19/96; Заявл. 16.09.1996; Опубл. 30.09.1999. WUP 09/99.-4c.

Размещено на Allbest.ru