Оптичні властивості ультрадисперсних конденсатів металів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність проблеми. Розвиток сучасної науки і техніки обумовлює зростаючу потребу в нових матеріалах із заданим комплексом властивостей. Ефективний і якісно новий напрямок в матеріалознавстві відкривають нанотехнології, які дозволяють створювати нанокомпозитні матеріали або металеводіелектричні ультрадисперсні системи Це обумовлено особливими електромагнітними властивостями як наночасток, так і утворених на їх основі структур, а також перспективами їх застосування. Такі матеріали представляють собою структури із діелектричної основи і ультрадисперсної металевої фази з розмірами часток менше 10 нм (наночастки). Сфера застосування унікальних оптичних властивостей ультрадисперсних матеріалів все розширюється і охоплює такі області як: оптика, електроніка, інформаційні системи, космічне приладобудування, енергетики та інші галузі науки і техніки. На їх основі можна створювати широкосмугові селективні фільтри, модулятори, фоточутливі матеріали, захисні, поглинаючі, просвітляючи та терморегулюючі покриття. Значна увага останнім часом також приділяється створенню енергетично ефективних покриттів для використання в енергозберігаючих технологіях.

Необхідність і актуальність оптичних досліджень ультрадисперсних матеріалів визначається не тільки широкими перспективами їх використання, але і різко збільшеним інтересом до вивчення фундаментальних аспектів швидкорозвиваючої фізики нанокристалів, або малих часток твердого тіла.

Відомо, що в нанодіапазоні розмірів, починаючи з 100 нм, властивості металевих часток стають розмірно залежними. Однак, теорії таких розмірних ефектів суперечливі і неоднозначно описують залежність параметрів металів в ультрадисперсному стані від розміру частинок. Ефективним методом вивчення таких характеристик є оптичні методи дослідження ультрадисперсних структур, або вивчення відгуку таких структур на зовнішню електромагнітну дію.

Разом з тим експериментальні данні про спектральні і розмірні залежності оптичних параметрів металевих наночасток обмежені. А для деяких металів (зокрема хром, нікель) відсутні.

Складність одержання достовірної інформації про оптичні характеристики металів в ультрадисперсному стані обумовлена тим, що вони недоступні вимірам прямими методами. Для одержання експериментальних даних необхідно залучати методи, засновані на вирішенні зворотних задач теорії електромагнітних властивостей ультрадисперсних систем.

В зв'язку з цим першочергове значення має розробка методів, які забезпечують можливість одержання достовірних даних про оптичні властивості наночасток і створення бази даних про електромагнітні характеристики часток різних металів, що дозволить надійно передбачувати властивості нових нанокомпозитних матеріалів і проводити оптимізацію вже відомих.

Тому, дослідження оптичних характеристик наночасток металів, зокрема нікелю і хрому, актуальні і визначають як наукову, так і практичну цінність виконаної роботи.

Мета дисертаційної роботи. Мета роботи полягала в визначенні оптичних характеристик малих металевих часток нікелю і хрому з розмірами менше 10 нм та розробці на їх основі селективних металеводіелектричних структур.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити слідуючі основні задачі:

· розробити ефективні спектроаналітичні методи визначення оптичних характеристик нанорозмірних металевих часток;

· розробити технологічний процес отримання ультрадисперсних металевих плівок нікелю і хрому та провести їх комплексні спектрофотометричні та мікроструктурні дослідження;

· дослідити вплив розміру частинок на оптичні характеристики наночасток нікелю і хрому;

· провести порівняння експериментальних результатів оптичних характеристик наночасток металлів, отриманих на підставі мікротеорії Максвелла-Гарнетта і мікротеорії Розенберга та оцінити можливість прояву в розмірних залежностях оптичних характеристик нанорозмірних металевих часток класичного і квантового розмірних ефектів;

· розробити селективні металеводіелектричні структури на основі ультрадисперсних конденсатів нікелю і хрому для практичного використання в енергозберігаючих системах.

1. Аналіз стану проблеми створення і широкого застосування металеводіелектричних покриттів на основі ультрадисперсної металевої фази із заданими оптичними властивостями

Відмічено, що складність розробки та оптимізації оптичних характеристик таких покриттів обумовлена крайньою обмеженістю достовірної інформації про оптичні властивості металів в ультрадисперсному стані.

Аналіз теоретичних даних про залежність оптичних параметрів від розміру малих металевих часток, одержаних на основі відомих теорій розмірних ефектів показав, що вони не однозначні і суперечать одна одній. Експериментальні дані про оптичні властивості малих металевих часток обмежені, або викликають серйозні сумніви, так як одержані за грубими методиками, без точного знання розміру часток. Це пов'язано з тим, що електромагнітні характеристики малих частинок металів недоступні прямим вимірам. В той же час практично відсутні методи одержання експериментальної інформації про оптичні характеристики малих часток металу, засновані на оптичних і структурних дослідженнях ультрадисперсних систем і розв'язку зворотних задач теорій оптичних властивостей таких об'єктів. Причиною цього є:

- відсутність загального підходу до опису оптичних властивостей ультрадисперсних середовищ, а відомі теорії не завжди коректно використовуються на практиці;

- до останнього часу не були математично розроблені зворотні задачі теорій оптичних властивостей ультрадисперсних систем; а відомі методи розв'язку таких зворотних задач характеризуються або великою трудомісткістю й складністю (ітераційні методи), або одержанням приблизного результату (обчислювально-графічні методи).

Приведено огляд існуючих теорій оптичних властивостей металеводіелектричних ультрадисперсних систем. Показано, що для різних по своїй структурі та топології ультрадисперсних середовищ необхідно використовувати відповідні їм теорії. Це вказує на необхідність розробки точних, надійних та доступних для практичного використання алгоритмів розв'язку зворотніх задач теорій оптичних властивостей ультрадисперсних систем, що і обумовлює одну з головних задач роботи.

Загалом, проведений аналіз літературних джерел дозволив визначити мету і поставити основні задачі дисертаційної роботи.

2. Технологічні аспекти отримання ультрадисперсних конденсатів нікелю та хрому методом термічного вакуумного випаровування вихідного матеріалу з чистотою 99,99%

Осадження острівцевих плівок здійснювалось при тиску залишкових газів (3-7)10-4 Па. Контроль вагової товщини плівок tв (під якою розуміють геометричну товщину покриття, яка оцінювалась по нанесеній масі розпиленого матеріалу) проводилась методом кварцового резонатора.

При вивченні електромагнітних властивостей ультрадисперсних матеріалів особливо розмірних ефектів одною із основних задач є визначення їх морфологічної структури. Тому особливу увагу приділено дослідженню мікроструктури плівок, яка вивчалась методом просвітлюючої мікроскопії за допомогою електронного мікроскопа BS-613. Наведена методика приготування реплік та результати електронно-мікроскопічних досліджень конденсатів нікелю та хрому. Шляхом аналізу електронно-мікроскопічних знімків встановлено, що плівки нікелю та хрому в інтервалі вагових товщин від 0,3 до 2,0 нм мають острівцеву структуру, а геометрична форма металевих часток близька до кулі.

Викладається методика статистичної обробки електронно-мікроскопічних знімків, на основі якої оцінені параметри мікроструктури плівок (середній радіус частинок R0 та їх середньої поверхневої концентрації N0). Приведені результати аналізу відповідності експериментальної функції розподілу часток по розмірам тим чи іншим теоретичним розподілам з застосуванням критерію відповідності Пірсона на різних стадіях росту плівки.

Представлені результати спектрофотометричних досліджень ультрадисперсних плівок в спектральному діапазоні 0,3 - 1,1 мкм. Спектри пропускання Т та відбивання R вимірювались на спектрофотометрі СФ-16. Похибка окремих вимірювань для Т складала 1%, а R-2%. Встановлено, що дисперсійні залежності коефіцієнтів пропускання та відбивання вперше досліджуваних острівцевих плівок нікелю та хрому з розмірами часток менше 6 нм мають монотонний характер.

3. Розробка спектроаналітичних методів визначення експериментальних значень оптичних характеристик малих металевих часток по спектрофотометричним та електронно-мікроскопічним вимірам на двомірних і трьохмірних ультрадисперсних металеводіелектричних системах з використанням теорій Розенберга і Максвела-Гарнетта

Розглянуто спектрофотометричну систему рівнянь теорії оптичних властивостей двомірних одношарових металевих ультрадисперсних систем, створеної Розенбергом, яка звязує енергетичні коефіцієнти пропускання Т і відбивання з боку плівки R і підкладки R' з питомою комплексною поляризуємістю б=б1-iб2 металевої частки.

,

де P1, P2 - відповідно дійсна і уявна складова поляризації системи часток; б1, б2 - відповідно дійсна і уявна складова питомої комплексної поляризуємості металевої частки; R0 - радіус частки; л - довжина електромагнітної хвилі; N0 - поверхнева концентрація часток.

Відмічено, що одержані в теорії Розенберга співвідношення характеризуються громіздкістю й складністю і до теперішнього часу аналітичний розвязок зворотньої задачі для таких рівнянь одержано не було.

Проведено аналіз зворотньої спектрофотометричної задачі теорії Розенберга, суть якої являється визначення б на основі співвідношень по відомим значенням Т, R, R'. Вперше одержано аналітичний розвязок зворотної задачі системи рівнянь теорії Розенберга.

На його основі розроблено спектроаналітичний метод визначення питомої комплексної поляризуємості металевих часток по спектрофотометричним (Т, R, R') і електронно-мікроскопічним (R0, N0) вимірам на двомірних одношарових ультрадисперсних системах (зокрема, острівцевих металевих плівках).

Цифровим моделюванням проведено дослідження точності і ефективності розробленого методу. Обчислення проводилися для моделі острівцевої плівки срібла з параметрами R0=2 нм, N0= 5·1011 см-2.

Результати “вимірювань” Т, R для обраної моделі обчислювались шляхом розвязку прямої задачі з урахуванням реально досягнутої випадкової похибки вимірювань коефіцієнтів пропускання і відбивання.

Результати проведених досліджень показали, що розроблений метод визначення питомої комплексної поляризуємості металевих часток на основі аналітичного розвязку зворотної задачі теорії Розенберга має наступні переваги:

- суттєво спростив спектрофотометричний метод визначення б і звязаних з нею оптичних параметрів металів в ультрадисперсному стані;

- дозволив підвищити точність оцінки б в порівнянні з існуючими методами (похибка оцінки б не перевищує 3% при точності вимірювання коефіцієнтів пропускання і відбивання до 2%).

Приведено розроблений метод визначення комплексної діелектричної проникності еi=е1i-е2i металевої частки на основі спектрофотометричних та електронно-мікроскопічних вимірах на трьохмірних ультрадисперсних системах з використанням теорії Максвела-Гарнетта, розробленої для трьохмірної ультрадисперсної системи. Оскільки в теорії Максвела-Гарнетта не встановлені співвідношення між експериментально встановленими енергетичними коефіцієнтами пропускання Т і відбивання R та оптичними параметрами металеводіелектричної ультрадисперсної системи, тому необхідно було використати класичні рівняння феноменологічної теорії оптичних властивостей тонких плівок, які звязують Т, R з ефективною діелектричною проникливістю еэф=е1эф-е2эф покриття і його товщиною d.

Таким чином, для реалізації запропонованого методу необхідно розвязувати дві задачі:

- по-перше, зворотню задачу класичної феноменологічної теорії оптичних властивостей тонких плівок, тобто визначення ефективності діелектричної проникливості еэф=е1эф-е2эф на підставі даних Т, R , які відомі з експерименту;

- по-друге, розвязувати зворотню задачу теорії Максвела-Гарнетта, тобто визначення еi по знайденим еэф.

Отримано аналітичний розвязок зворотної задачі теорії Максвела-Гарнетта. В той же час, зворотня задача точної спектрофотометричної системи трансцендентних рівнянь феноменологічної теорії не має аналітичного розвязку і являється математично некоректною. Це виражається в нестійкості результатів рішення зворотньої задачі до незначних похибок вимірювань енергетичних коефіцієнтів пропускання та відбивання. Розвязок зворотньої задачі точної спектрофотометричної системи рівнянь феноменологічної теорії можна одержати використовуючи спеціальні методи регуляризації.

Для досить тонких плівок d<<л в діапазоні прозорості підкладки використано приблизну спектрофотометричну систему рівнянь Л.Харріса феноменологічної теорії. Запропоновано аналітичний алгоритм визначення комплексної діелектричної проникливості малих металевих часток на основі приблизної спектрофотометричної системи рівнянь феноменологічної теорії

4. Результати досліджень експериментальних дисперсійних і розмірних залежностей питомої комплексної поляризуємості металевих часток нікелю і хрому з розмірами від 1.8 до 6 нм у спектральному діапазоні 0.31.1 мкм, що отримані за допомогою розробленого спектроаналітичного методу на основі теорії Розенберга по спектрофотометричним і електронно-мікроскопічним вимірам на острівцевих плівках нікелю і хрому

Приведено зіставлення дисперсійних залежностей досліджуваних часток з відповідними залежностями модельної кульки з властивостями металів, характерними для макроскопічних обсягів. Встановлено, що по-перше значення абсолютних величин б1, б2 зростають при зменшенні розміру часток; по-друге, дисперсійні характеристики розглянутих металів мають монотонний характер і якісно погодяться з дисперсійними залежностями б модельних кульок із властивостями “масивного” металу.

Представлено результати досліджень комплексної діелектричної проникності еi ультрадисперсних конденсатів хрому, отриманих по розробленому методі на основі теорії Максвела-Гарнетта. Проводиться порівняння цих результатів з даними отриманими при використанні спектроаналітичного методу на основі теорії Розенберга. Показано, що для кількісних оцінок електромагнітних характеристик часток в острівцевих металевих плівках необхідно використовувати метод на основі теорії Розенберга, яка більш коректно описує двомірні ультрадисперсні системи, ніж теорія Максвела-Гарнетта. Оскільки, останнім часом у багатьох роботах розмірні залежності малих металевих часток зв'язують із проявом класичного і квантового розмірних ефектів проведені дослідження наночасток нікелю та хрому згідно і цих двох підходів. Представлено результати розрахунків дисперсійних і розмірних залежностей оптичних параметрів, часток металів по цих теоріях розмірних ефектів. Показано, що розрахункові значення б1 і б2 згідно обох теорій зменшуються зі зменшенням розміру часток і якісно і кількісно суперечать відповідним отриманим експериментальним залежностям.

Таким чином, встановлені розмірні зміни електромагнітних параметрів часток нікелю і хрому з розмірами меншими 6.0 нм не можуть бути описані на підставі уявлень про класичний і квантовий розмірні ефекти.

Представлено результати досліджень провідності ( ) часток нікелю, хрому і срібла в спектральному діапазоні hщ=1.123.1 еВ.

Встановлено, що в області hщ>1.12 еВ значення провідності частки падають на один-два порядки величини при зменшенні розміру частки від 6.0 нм до 2.0 нм. Зіставлення одержаних значень провідності у межах розглянутого інтервалу розмірів часток зі значеннями провідності макроскопічних зразків нікелю, хрому показує, що в частках значення на два-три порядки величини менше, ніж у масивних металах.

Відзначимо, що порядок величини часток нікелю, хрому і срібла близькі між собою, а ступінь спаду зі зменшенням розміру слабо залежить від металу. Надані порівняння експериментальних дисперсійних залежностей провідності часток нікелю і хрому з результатами розрахунків провідності масивного металу по теорії Друде. Показано, що, у відмінності від масивного металу, в яких зростає зі зниженням частоти, у нанорозмірних частках спостерігається різкий спад значень зі зниженням частоти.

Виявлено, що в дисперсійній залежності у часток нікелю в діапазоні h = 1.11.5 еВ спостерігається смуга, що зі зменшенням розміру часток зміщується у високочастотну область. У дисперсійній залежності у часток хрому в інтервалі h = 1.13.1 еВ смуг поглинання не виявлено. Отримано аналітичне співвідношення між оптичною провідністю і питомим поглинанням малих сферичних провідних часток. Показано, що зміни у зі зміною розміру часток підкоряються залежності виду у. Наводиться висновок, що розмірні залежності оптичних характеристик ультрадисперсних металевих часток обумовлені зростаючим впливом поверхні на їхні властивості.

5. Алгоритм визначення оптичних і терморадіаційних характеристик металеводіелектричних ультрадисперсних систем заснований на обліку оптичних параметрів їхніх окремих елементів (металевих часток, матриці, підкладки) і параметрів структури системи

За допомогою розробленого алгоритму проведено чисельний аналіз характеристик селективних покриттів на основі наночасток нікелю та хрому. Моделювання характеристик металеводіелектричних покриттів на основі ультрадисперсної металевої фази здійснювалося для двох припущень:

- оптичні характеристики металевих часток залежать від їх розмірів;

- оптичні параметри металевої фази в ультрадисперсному і “масивному” стані однакові і не залежать від розміру часток.

На прикладі розрахунку спектральних характеристик коефіцієнта пропускання покриття Cr-Cr2O3 на прозорій підкладці показано, що облік експериментальних значень оптичних параметрів нанорозмірних металевих часток дозволяє підвищити точність оцінки параметрів ультрадисперсних систем у 1.5-2 рази.

Це дозволяє підвищити точність прогнозування характеристик при розробці металеводіелектричних ультрадисперсних структур, що також підтверджує вірогідність одержаної розробленими спектроаналітичними методами експериментальної інформації про оптичні властивості нанорозмірних часток.

Приведені результати розрахунків спектральної відбиваючої здатності від товщини покриття (d), фактора заповнення (q), діелектричної проникливості матриці (m) з урахуванням оптичних параметрів металевих часток і підкладки.

Обчислення проводилися для модельного взірця металеводіелектричного покриття на основі часток нікелю на металевій підкладці.

Результати досліджень показали, що змінюючи такі параметри, як матеріал матриці, товщина покриття, розмір і концентрація часток, можна управляти оптичними параметрами металеводіелектричних систем і проводити їх оптимізацію.

В результаті виконаних комплексних досліджень розроблено два типи селективних покриттів на основі: двохфазних композитів хром-оксид хрому, двох-трьохшарових покриттів з ультрадисперсних конденсатів металів та плівок типу нітриду алюмінію, для використання в енергетично ефективних системах.

Подана технологія виготовлення лабораторних зразків покриттів на основі ультрадисперсної металевої фази.

Приведені результати експериментальних досліджень впливу структурних параметрів покриттів, розміру нерівностей мікрорельєфу поверхні підкладки на селективно оптичні параметри покриттів (поглинаючої здатності відносно сонячного випромінювання, тепловипромінюючої здатності та критерію ефективності селективної поверхні).

Показано, що розроблені металеводіелектричні покриття можуть використовуватися як енергетично ефективні структури в фототермічних перетворювачах і сонцезахисних пристроях.

Результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування при створенні і виготовленні селективних енергозберігаючих покриттів в Російському Федеральному державному підприємстві Казанське приладобудівне конструкторське бюро, ТОВ “ИРИ” (Росія) та Технопарку “Перспектива” НТУУ “КПІ”.

Висновки

1. Вперше отримано аналітичне рішення зворотної спектрофотометричної задачі теорії Розенберга для двомірної одношарової ультрадисперсної металевої системи. На його основі розроблено аналітичний алгоритм обчислень питомої комплексної поляризуємості малої металевої частки. Запропоновано спектроаналітичний метод оцінки експериментальних значень питомої комплексної поляризуємості малої металевої частки по спектрофотометричним і електронно-мікроскопічним вимірам на двомірних одношарових металеводіелектричних ультрадисперсних системах на основі аналітичного рішення зворотної спектрофотометричної задачі теорії Розенберга. Запропоновано спектроаналітичний метод визначення експериментальних значень комплексної діелектричної проникності малих металевих часток по спектрофотометричним і електронно-мікроскопічним вимірам на тримірних металеводіелектричних ультрадисперсних системах на основі рішення зворотної задачі теорії Максвелла-Гарнетта. Розроблений метод дозволив підвищити точність оцінки експериментальних значень питомої динамічної поляризуємості частки (і взаємозалежних з нею параметрів) у порівнянні з раніше використовуваним ітераційним методом до 10%.

2. Виконано комплексні експериментальні оптичні (у діапазоні спектра =0.351.1 мкм) і електронно-мікроскопічні дослідження отриманих методом високовакуумного (тиск залишкових газів 10-4 Па ) термічного напилення острівцевих плівок нікелю і хрому з ваговими товщинами від 0.3 до 2.0 нм на скляних підкладках. Установлено, що форма часток у плівках близька до сферичної, а середній діаметр часток лежить в інтервалі від 1.8 до 6.0 нм. Виявлено, що дисперсійні залежності коефіцієнтів пропускання і відбивання вперше досліджених острівцевих плівок нікелю та хрому з діаметром часток менше 6.0 нм носять монотонний характер.

3. З використанням розробленого спектроаналітичного методу вперше отримані експериментальні дані про дисперсійні і розмірні залежності оптичних параметрів часток хрому діаметром від 1.8 до 5.0 нм та нікелю діаметром від 2.4 до 6.0 нм у високочастотній області спектра =0.351.1 мкм. Виявлено ріст значень дійсної і мнимої частин питомої комплексний поляризуємості часток хрому і нікелю при зменшенні їх розмірів. Показано, що у відмінності від дисперсійної залежності високочастотної провідності масивного нікелю, де зростає при зменшенні частоти, у частках нікелю і хрому спостерігається різкий спад зі зниженням частоти. Встановлено, що малих часток нікелю та хрому значно менша, ніж у макроскопічних зразках і з зменшенням розміру частки в межах дослідженого інтервалу розмірів значення зменшуються на 1-2 порядки. По порядку величини часток срібла, хрому, нікелю близькі між собою. На дисперсійних кривих оптичних параметрів часток нікелю в діапазоні hщ=1.11.5 еВ зареєстрована смуга, що зі зменшенням розміру часток зміщується у високочастотну область. Отримано аналітичне співвідношення між високочастотною провідністю частки і її питомим поглинанням. Показано, що зміни з зміною розміру частки підкоряється залежності виду R03.

4. Показано, що встановлені в роботі розмірні залежності оптичних характеристик часток нікелю та хрому з розмірами, меншими 6 нм не можуть бути описані за допомогою уявлень про класичний і квантовий розмірний ефект у малих металевих частках. Показано, що краще використовувати для острівцевих металевих плівок спектроаналітичний метод оснований на теорії Розенберга, ніж метод на основі теорії Максвелла-Гарнетта.

5. Запропоновано алгоритм розрахунку оптичних і терморадіаційних параметрів і критерію ефективності металеводіелектричних покриттів на основі ультрадисперсної металевої фази. Проведено чисельне моделювання характеристик селективних покрить на основі часток нікелю та хрому, і порівняння їх з даними, отриманими на реальних об'єктах. Показано, що врахування експериментальних оптичних параметрів нанорозмірних металевих часток підвищує точність прогнозування характеристик при розробці ультрадисперсних структур.

6. Отримано два типи металеводіелектричних селективних покриттів на основі: двохфазних композитів хром - оксид хрому, двох-трьохшарових покриттів з ультрадисперсних конденсатів металів та плівок типу нітриду алюмінію. Показано, що розроблені покриття можуть використовуватися в енергозберігаючих системах.

спектроаналітичний нанорозмірний ультрадисперсний

Література

Бондарь Е.А., Мачулянский А.В. Спектрофотометрический метод определения динамической поляризуемости ультрадисперсных металлических частиц. Алгоритм вычислений // Оптика и спектроскопия. - 1991. - Том 70. - №1. - С. 161-163.

Мачулянский А.В., Родионов М.К., Борисов А.В. Оценка функции распределения по размерам ультрадисперсных частиц конденсатов никеля и хрома // Электроника и связь. - 2002. - №15. - С. 133-136.

Родионов М.К., Бондарь Е.А., Мачулянский А.В. Размерная зависимость диэлектрической проницаемости частиц хрома // Диэлектрики и полупроводники. - Киев: Вища школа. - 1990. - №38. - С. 22-27.

Мачулянский А.В. Размерные зависимости динамической поляризуемости ультрадисперсных частиц никеля и хрома // Электроника и связь. - 2001. - №10. - С. 78-80.

Бондарь Е.А., Мачулянский А.В. Динамическая поляризуемость ультрадисперсных частиц никеля // Оптика и спектроскопия. - 1990. - Том 69. - №4. - С. 876-880.

Бондарь Е.А., Мачулянский А.В., Родионов М.К. Оптические свойства ультрадисперсных систем и частиц хрома // Оптика и спектроскопия. - 1990. - Том 69. - №5. - С. 1094-1098.

Бондарь Е.А., Родионов М.К., Мачулянский А.В. Размерно-стимулированный переход “металл-диэлектрик” в малых металлических частицах // Электроника и связь. - 1999. - Том 1. - №6. - С. 56-62.

Бондарь Е.А., Мачулянский А.В. Электрооптический эффект фотопоглощения дисперсных металлодиэлектрических систем и малых металлических частиц // Оптика и спектроскопия. - 1992. - Том 73. - №3. - С. 553-558.

Размещено на Allbest.ru