Методологічні основи удосконалення високовольтних лінійних ізоляторів та методів їх випробувань

Оптимізація аеродинамічних характеристик гладких ізоляторів. За розробленою методикою було випробувано на аеродинамічній установці зразкові конічні ізолятори класу 70 кН з різними кутами нахилу тарілки і сферичний ізолятор того ж класу. В ідентичних умовах випробовувались дерев'яні дреновані копії их ізоляторів. Таким чином, забезпечувалась можливість співставлення результатів досліджень поля статичного тиску на поверхню ізоляційної деталі з характером осідання забруднення.

Встановлені дві характерні зони забруднення: верхня частина тарілки з боку набігаючого потоку і нижня частина - з протилежного боку.

Порівняльний аналіз результатів випробувань ізоляторів та дренованих моделей дав можливість з'ясувати умову відкладання забруднень на поверхні діелектрика:

, (15)

де D_в - коефіцієнт статичного надмірного тиску на верхній частині поверхні; 0-180° - кут набігання потоку.

Це пояснюється тим, що виконання умови (15) обумовлює зниження швидкості повітряного потоку, що забезпечує випадання часток з потоку і осідання на верхній поверхні ізоляційної деталі.

Для нижньої поверхні ізоляційної деталі при додержанні умови:

D_н ()<0, (16)

відмічалась кореляція між зоною забруднення і коефіцієнтом статичного тиску на нижній поверхні D_н: частки здобували прискорення, направлене вертикально вгору, тим самим забезпечувався процес їх налипання на нижню поверхню діелектрика. Таким чином, задача оптимізації конфігурації тарілки ізоляційної деталі зводилась до мінімізації зон, в яких виконувались умови (15) і (16):

=min и =min, (17)

де - криволінійна координата, що проходить по нижній поверхні, починаючи з краю тарілки з підвітряного боку.

Було встановлено, що умова =min особливо поблизу стержня найкращим чином задовольняється, коли кут нахилу тарілки 15°, а умова =min - при 25.

З урахуванням важливості забезпечення зони слабкого забруднення в приелектродній області і технологічної особливості виготовлення ізоляційних деталей зроблено висновок про те, що тарілка ізоляційної деталі повинна мати комбіновану форму: сферичну - в приелектродній частині з середнім кутом нахилу =15°, яка плавно переходить в конічну форму з 25-35°.

На основі отриманих рекомендацій були розроблені і виготовлені зразкові ізолятори класу 70 і 120 кН, тарілки ізоляційних деталей яких мали комбіновану форму (сферичну і конічну).

Натурні випробування ізоляторів, що виконувались на протязі 2-х років в екстремальних умовах по забрудненню атмосфери, показали високі аеродинамічні властивості зразкових ізоляторів. На ізоляторах сфера-конус відмічались кільцеві чисті зони навколо стержня, що вплинуло не тільки на розрядні характеристики ізоляторів, але й на стійкість їх до термічної дії поверхневих часткових розрядів (таблиця 2). Останні обставини мають велике значення в забезпеченні надійної роботи поверхневих ліній в важких умовах забруднення.

Модернізовані ізолятори успішно експлуатуються на лініях Запорізького підприємства електричних мереж (ПЕМ) в районі металургійного заводу, Дніпропетровського ПЕМ в зонах підвищених відказів ізоляції, Краматорського ПЕМ поблизу хімпідприємства.

Дослідження стійкості скляних ізоляторів щодо тропічних і субтропічних кліматичних умов були виконані на зразках та ізоляторах з малолужного складу 13в та лужного складу 7 скла, що використовуються в сучасному ізоляторобудівництві.

Зразки в термостатичній камері підлягали впливу водяного розчину кухрнної солі при різних температурних режимах. Вони періодично вилучались і після промивки та просушки зважувались на аналітичних терезах. Таким чином оцінювалась кінетика руйнування поверхні скла.

Таблиця 2. Результати натурних випробувань ізоляторів з різною формою тарілки ізоляційної деталі

Як згадувалось раніше, механізм гідролітичного корозійного руйнування скла (на основі оксидів типу: R₂O у кількості14% (мас долей) у склі рецептури 7; або 2,5% у скла рецептури 13в) полягає у взаємодії іонів гідроксилу ОН, при якому розриваються міцні зв'язки SiOSi і виникають слабкі: SiONa, SiOH. Процес корозії скла на початковому етапі протікає тим інтенсивніше, чим більше міститься в ньому R₂O. З ростом товщини гелеподібних продуктів розпаду скла швидкість реакції спадає і при температурі 20-40°С кількісні характеристики інтенсивності корозії скла 7 і 13в недостатньо чітко корелюють з вмістом R₂O (рис. 7).

Ізолятори експонувались в камері соляного туману при t=40°С на протязі 1000 годин, причому одні знаходились під високою напругою (_э=3,1 см/кВ), інші - без напруги. Після закінчення випробувань в камері поверхні діелектрика ретельно промивалися і очищувались від сольових забруднень. Після просихання за допомогою мікроскопу визначалась глибина руйнувань скла на різних дільницях поверхні ізоляційної деталі.

На основі результатів виконаних досліджень зроблено важливі для практики висновки:

в умовах підвищеної вологості, соляного забруднення і високої температури (до 40°С) інтенсивність руйнування поверхні скла визначається гідролітичною корозією; вплив малих струмів втрат (до 1-5 мА) незначний;

скляні ізолятори складу 7 можуть поряд з ізоляторами складу 13в успішно експлуатуватись в країнах з тропічними і субтропічними умовами.

Рис. 7. Середні швидкості гідролітичної корозії скла по втраті маси V_m, і по глибині руйнування V_d.1, 3 - склад 7; 2, 4 - склад 13в.

В останні роки для підвищення стійкості електрохімічної корозії металевих елементів ізолятори, призначені для експлуатації на ПЛ тропічних і приморських регіонів, а також на ПЛ сталого струму виготовляються зі стержнями, спорядженими цинково-алюмінієвими втулками. Товщина втулок вибирається з таким розрахунком, щоб сама втулка, підлягаючи руйнуванню, застерігала стержень від корозії до закінчення терміну служби ізолятора.

Запропоновано й інші способи підвищення надійності ізоляторів, що грунтуються на блокуванні необхідних передумов, які викликають корозію. До них відносяться: зниження ймовірності виникненння поверхневих розрядів і зменшення сталої складової струму втрат шляхом нанасення на діелектрик гідрофобного покриття з кремнійорганічних компаундів холодного затвердіння; механічне застерігання безпосереднього контакту стержня із зволожувальною частиною цементної зв'язки шляхом постановки втулки з кремнійорганічної резини замість цинково-алюмінієвої з метою продавлення електролітичних явищ на межі стержень-зв'язка. Полімерні матеріали, які рекомендується використовувати, відомі як високостійкі до експлуатаційних дій. Вони знайшли широке застосування у виготовленні високовольтних ізоляційних конструкцій для різних по забрудненню атмосфери районів.

Ефективність запропонованих способів показана рис. 8. За проміжок часу, коли повністю зруйнувалося цинкове покриття товщиною 60-80 мкм стержнів в гідрофобізованих ізоляторах, в ізоляторах с захисною втулкою з кремній-полімеру корозію на стержнях виявити не вдалось.

У п'ятому розділі запропоновано нову механізовану технологію відновлення і підсилення високовольтної ізоляції, що включає операції зняття забрудненого шару та нанесення гідрофобного покриття.

Серед різноманітних засобів чистки вибрано спосіб механічної дії, який застосовується при чищенні особливо міцних металевих конструкцій. Суть засобу полягає в направленій подачі під високим тиском на поверхню виробу аерозольного струменя водяної суспензії, яка містить дрібноабразивні частки.

Рис. 8. Інтегральні функції розподілу глибини корозії стержнів ізоляторів після випробувань в камері туману на протязі 400 годин.

Вибір робочої речовини здійснювався за такими критеріями: висока місткість абразивних часток, розміри яких сумірні з мікронерівностями поверхні ізолятора, що обробляється, низька вартість і доступність, екологічна безпека. Були розглянуті різноманітні глинисті матеріали і за результатами електронномікроскопічного аналізу для подальших випробувань відібрали цегляну глину і глинозем. Для них характерні висока однорідність і дрібнодисперсність абразивних часток (менше 10 мкм).

Дослідження показали ефективність застосування водяної суспензії з двох компонентів: з глини та глинозему. Незначна добавка глини у водяну суспензію з глинозему суттєво підвищувала абсорбційні властивості рідинної фази, що перешкоджувало осіданню робочих часток. При цьому з'ясувалося, що оптимальне співвідношення між глиною і глиноземом цілком визначається їх дисперсним складом і не залежить від інших технологічних параметрів: кількості води в суспензії, тиску стисненого повітря Так, для композиції цегляна глина+глинозем найбільша продуктивність очищення досягалась при співвідношенні 1:6.

Продуктивність очищення знаходилась в прямій залежності від концентрації твердої фракції в воді, але при їх співвідношенні менше 1:5 спостерігались перебої в системі подачі робочої суспензії. Були встановлені залежності між швидкістю очищення V_ч і тиском Р_в стиснутого повітря (рис.9).

Рис. 9. Залежність швидкості очищення ізолятора від тиску повітря С_{о -} співвідношення глина / глинозем.

Наявність оптимальних умов очищення обумовлена тим, що при Р_в<3 атм. не всі абразивні частки мали достатню кінетичну енергію для видалення забруднень з поверхні діелектрика, а при Р_в>4 атм. через велику швидкість не всі частки встигали ввійти у взаємодію з забрудненням.

Особливу проблему складає видалення відпрацьованого гідрофобного покриття у вигляді кремнійорганічних паст та вазелинів. В процесі експлуатації пасти (вазелини), наповнюючись твердими частками, не тільки втрачають свої захисні властивості, але й створюють умови для пробою ізоляції. Тому на практиці використання цього виду гідрофобізатора передбачає повне вилучення і повторне нанесення (причому ручним способом) принаймні один раз на рік. Додавання 15-20 % нетоксичного розчинника - нафтового сольвенту в глино-глиноземну суспензію дозволило механізувати очищення ізоляції від забрудненої пасти. До головних позитивних якостей розробленого способу слід віднести високу якість і можливість очищення важкодоступних поверхонь, де, як правило, осідає більше забруднень.

Незважаючи на ефективність запропонованої технології механізованого очищення забрудненої ізоляції, відновлення ізоляції на більш тривалий період можна досягти шляхом послідуючого нанесення гідрофобного покриття.

В світовій практиці проведення профілактики високовольтної ізоляції відмічається чітко визначена тенденція використання і розробки нових гідрофобних покриттів на основі кремнійорганічних каучуків холодної вулканізації. Однією з останніх таких розробок, що знайшла широке використання в ряді західних країн, є компаунд типу " Силгард " виробництва США.

Найбільш близьким по фізико-механічним і електрофізичним параметрам до "Силгарду" є компаунд КЛТ-30А. Для нього були підібрані розчинники: рідина поліметилксилоксонова типу ПМС, бензин і сольвент нафтовий. У розчиненому стані покриття наносилось на фарфорові та скляні зразки, а також на ізолятори.

Прискорені випробування зразків і ізоляторів з гідрофобним покриттям на дію експлуатаційних факторів (поверхневих струмів витрат в електричному середовищі, високої напруги, температури і вологості; поверхневих часткових розрядів в умовах соляного туману) показали по сукупності характеристик відчутну перевагу композиції КЛТ-30А+сольвент нафтовий. Позитивний 20-річний досвід експлуатації покриттів з кремнійорганічних компаундів, подібних до "Силгард" дає можливість зробити висновок про можливості широкого використання квазанної композиції.

Нині на підстанціях і на повітряних лініях в зонах з інтенсивним забрудненням від хімічних, металургійних, цементних та інших заводів термін експлуатації ізоляторів з новим покриттям складає 2-3 роки і більше. Слід зауважити, що за цей час спостерігалось не погіршення, але навіть деяке підвищення гідрофобності покриттів, пов'язане, напевне, з поступовою орієнтацією гідрофобних радикалів в бік поверхні покриття.

Висновки

1. В дисертації викладені нові шляхи вирішення наукової проблеми розробки та вдосконалення високовольтних лінійних ізоляторів, що полягають в розробці та удосконаленні методологічних основ конструювання, досліджень та випробувань ізоляторів, підвищення їх якості та надійності. Це дозволило створити ізолятори нового покоління, конкурентоспроможні на світовому ринку, відновлювати та підсилювати працездатність ізоляції на діючих, застарілих об'єктах.

2. Розроблені методи механічного і електричного розрахунків для конструювання високовольтних підвісних ізоляторів, що дозволяють визначити основні геометричні параметри силового вузла і конфігурації тарілки по заданим механічним і електричним характеристикам ізолятора.

3. Розроблена і реалізована на ПЕОМ математична модель для дослідження стаціонарного і нестаціонарного електричного поля з комплексною провідністю досліджуваного об'єкта і довкілля, яка враховує наявність шару забруднення на поверхні ізолятора.

4. Встановлені причини низької відтворюваності методики результатів випробувань ізоляторів на пробій в слабопровідному рідинному середовищі напругою промислової частоти по методиці МЕК-383. Обґрунтовані рекомендації по коригуванню методики, які полягають в зниженні верхньої межі допустимого питомого об'ємного опору та в урахуванні вимог по електричній міцності середовища. Рекомендації ввійшли в ДСТУ 2203-93 (ГОСТ 6490-93) і ДСТУ 2202-93 (ГОСТ 1232-93).

5. Встановлений вплив кліматичних умов на рівень радіозавад ізоляторів при випробуваннях у відповідності з МЕК 437. Встановлена природа існування тісної кореляції між рівнем радіозавад і відносною вологістю повітря. Запропонована функція корегування результатів випробувань по відносній вологісті повітря. Результати досліджень використані при розробці ГОСТ 26196-84.

6. Досліджені особливості поведінки скляних ізоляторів при тривалому перебуванні в умовах приморських районів в країн тропічного та субтропічного клімату, які полягають в суттєвому зниженні електричної міцності ізолятора і інтенсивній корозії стержня. Розроблені методики випробувань ізоляторів на визначення мінімальних розрядних напруг і прогнозування стійкості стержня щодо електричної корозії.

7. Розроблена методика експериментального дослідження аеродинамічних характеристик ізоляторів та запропонована альтернативна методика визначення вологорозрядних напруг.

8. Запропоновані і удосконалені методи розрахунків, досліджень і випробувань були використані при:

- розробці та створенні вперше в СНД ізоляторів із загартованого скла всіх класів по механічному навантаженню, зі зменшеними на 30-40 % масогабаритними параметрами силового вузла з циліндричною формою;

- модернізації конструкцій тарілки ізоляційної деталі ізоляторів з метою підвищення електричних характеристик до вимог стандартів найбільш розвинутих країн;

- дослідженні динаміки осідання забруднень на поверхні ізолятора і обгрунтуванні критеріїв оптимізації конструкцій аеродинамічних ізоляторів; при розробці і створенні ізоляторів з покращеними аеродинамічними характеристиками;

- дослідженні впливу геометричних факторів і діелектричних властивостей матеріалів складових елементів ізолятора на інтенсивність іонізаційних процесів, які є джерелами високочастотних завад, розробці рекомендацій по зниженню рівня радіозавад і їх реалізації на всіх типах ізоляторів;

- розробці нового слабопровідного середовища для випробування ізоляторів на пробій напругою промислової частоти на основі використання кремнійорганічної рідини та трансформаторного масла, яке характеризується високим ступенем однорідності і стабільності електрофізичних параметрів (5^ти-річний позитивний досвіт використання в Державному випробувальному центрі при НДІВН);

- дослідженні механізму ушкодження ізоляторів із загартованого скла при дії підвищеної напруги, обгрунтуванні причин, що обумовлюють зниження внутрішньої електричної міцності ізоляторів і рекомендацій по вибракуванню ізоляційних деталей з дефектами в склі, які впливають на електричну міцність ізолятора. Рекомендації внесені в галузевий стандарт, регламентуючий вимоги до якості ізоляційних деталей скляних ізоляторів (ДСТУ 3407-96 на заміну ГОСТ 18328-73);

- дослідженні стійкості скляних ізоляторів щодо умов тропічного та субтропічного клімату і дії соляного забруднення, обгрунтуванні можливості застосування ізоляторів з лужного скла складу 7 в цих умовах (в ДСТУ 3407-96 немає обмеження по використанню ізоляторів із лужного скла в умовах тропіків), а також при вивченні природи електрохімічної корозії стержнів ізоляторів в мережах змінного струму і розробці ефективних засобів збільшення терміну служби стержнів.

9. Розроблені основи механізованої технології відновлення і підсилення ізоляції, що включає повний комплекс профілактичних заходів: очищення від забруднень аерозольногідродинамічним способом, миття водою, гідрофобізація кремнійорганічним компаундом холодного затвердіння. Нова технологія пройшла апробацію на різних підприємствах електричних мереж, і в теперішній час, завдяки високій ефективності в порівнянні з відомою, знаходить широке застосування на високовольтних повітряних лініях та підстанціях.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ким Ен Дар. Исследование устойчивости стеклянных изоляторов к воздействию высокого напряжения // Энергетика и электрификация.- 1996. - №3. - С. 40-42.

2. Ким Ен Дар. Коррозия металлических элементов подвесных изоляторов и способы их защиты // Энергетика и электрификация.-1997. - №6. - С. 19-21.

3. Ким Ен Дар. Состояние фарфоровых изоляторов и методы их контроля // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 1998. - Вып. 13. - С. 101-106.

4. Ким Ен Дар. Влияние влажности воздуха на электрическое поле высоковольтного изолятора //Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та. -Харків: ХГПУ, 1998.- Вып. 13.- С. 96-100.

5. Ким Ен Дар. Методика определения разрядных напряжений изоляторов при солевых загрязнениях в условиях высокой влажности и температуры // Энергетика и электрификация. - 1998. - №2-3. - С. 39-41.

6. Ким Ен Дар. Технология восстановления и усиления внешней изоляции // Энергетика и электрификация.-1998.- №2-3. - С. 25-28.

7. Ким Ен Дар. Расчет сухоразрядных характеристик высоковольтных изоляторов тарельчатого типа // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 2000. - Вып. 127. - С. 57-68.

8. Покровский С.Ф., Ким Ен Дар, Хлыстов В.Г., Штерн А.В. Повышение надежности силового узла изоляторов ВЛ // Энергетическое строительство. - 1983. - №8. - С. 45-47.

9. Покровский С.Ф., Ким Ен Дар, Новиков А.А., Кукс С.В. Особенности эксплуатации стеклянных изоляторов в районах с интенсивным промышленным загрязнением // Электрические станции. - 1983. - №6. - С. 53-55.

10. Покровский С.Ф., Ким Ен Дар, Кукс С.В. Исследование устойчивости загрязненных изоляторов к поверхностным разрядам // Информэнерго. Энергетика и электрификация. Сер. Строительство сельских электросетей. -1983. - Вып.10. - С. 11-13.

11. Покровский С.Ф., Ким Ен Дар, Тарасова Н.Ф. О снижении уровня радиопомех от высоковольтных подвесных изоляторов // Электрические станции. - 1985. - №1. - С. 55-56.

12. Ким Ен Дар, Кукс С.В. Повышение надежности стеклянных изоляторов в районах с интенсивными промышленными загрязнениями // Электрические станции. - 1985. - №4. - С. 54-56.

13. Ким Ен Дар, Тарасова Н.Ф. Влияние атмосферных условий на уровень радиопомех от изоляторов// Электрические станции.-1985.-№8.- С.73-75.

14. Ким Ен Дар, Кукс С.В., Гриднев А.Г., Новиков А.А., Савченко В.И., Лазарев О.В. Сравнительные испытания линейной изоляции в аэродинамической трубе // Электрические станции. - 1987. - №7. - С. 47-49.

15. Ким Ен Дар, Тарасова Н.Ф., Кукс С.В. Влияние повышенного напряжения на стеклянные изоляторы // Электрические станции. - 1988. - №11.- С. 69-72.

16. Ким Ен Дар, Кукс С.В. Изолятор с улучшенными аэродинамическими характеристиками // Энергетика и электрификация. - 1994.- №1. - С. 44_47.

17. Ким Ен Дар, Шумилов Ю.Н. Корректировка методики испытаний изоляторов на пробой напряжением промышленной частоты // Энергетика и электрификация. - 1994. - №5. - С. 30-34.

18. Ким Ен Дар, Кукс С.В., Пономарев П.Е. Способы восстановления и усиления высоковольтной изоляции // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 1998. - Вып. 13. - С. 122-127.

19. Ким Ен Дар, Кукс С.В., Пономарев П.Е. Увеличение стойкости кремнийорганического гидрофобного покрытия // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 1998. - Вып. 13. - С. 116-118.

20. Ким Ен Дар, Таран В.Н. Методика прогнозирования показателей надежности подвесных линейных изоляторов // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 1999. - Вып.69 . - С. 75-81.

21. Ким Ен Дар, Пономарев П.Е., Козуб Б.В. Влияние поверхностного загрязнения на электрическое поле высоковольтного ввода // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та.- Харків: ХГПУ, 1999. - Вып. 88. - С. 32-37.

22. Ким Ен Дар, Таран В.Н. Разрушение высоковольтных стеклянных изоляторов при воздействии сильного электрического поля // Вестн. Харьк. гос. политехн. ун-та. - Харків: ХГПУ, 2000. - Вып. 127. - С. 69-76.

23. Kim En Dar, Y. Shumilov, Y. Yashin, I. Gutman, R. Hartings. Wind-borne pollution application and test methods and their use for the optimal desing and insulator selection in different environments.// Seminar on experience and application of composite insulators (CIGRE SC 33.99).-Ludvika (Sweden) - 1999. - P. 1-2.

24. Высоковольтный изолятор: А.с. 584342 СССР, МКИ Н 01 В 17/02/ Ким Ен Дар, В.Г. Хлыстов, С.Ф. Покровский (СССР). - №2183102/24-07; Заявлено 20.10.75; Опубл. 15.12.77, Бюл. №46. - 3 с.

25. Высоковольтный изолятор: А.с. 626441 СССР, МКИ Н 01 В 17/02/ Ким Ен Дар, В.Г. Хлыстов, С.Ф. Покровский (СССР). - №2064085/24-07; Заявлено 26.09.74; Опубл. 30.09.78, Бюл. №36. - 3 с.

26. Полимерный изолятор: А.с. 1365143 СССР, МКИ Н 01 В 17/20/ Ким Ен Дар, В.Н. Соломатов, Ю.Н. Яшин (СССР). -№3662245/24-07; Заявлено 29.08.83; Опубл. 07.01.88, Бюл. №1. - 3 с.

27. Высоковольтный подвесной изолятор: А.с. 1379804 СССР, МКИ Н О 1 В 17/02/ Ким Ен Дар, С.В. Кукс, О.В. Лазарев, В.И. Савченко (СССР). - №3914271/24-07; Заявлено 08.11.87; Опубл. 07.03.88, Бюл. № 9.-2 с.

28. Высоковольтный подвесной изолятор: А.с. 1475399 СССР, МКИ Н О 1 В 17/02/ Ким Ен Дар, Н.Ф. Тарасова, В.А. Константинов, А.Б. Злаказов (СССР). - №4256680/24-07; Заявлено 03.06.87; Опубл. 23.04.89, Бюл. №15.-2 с.

29. Полимерный изолятор: А.с. 1697121 СССР, МКИ Н 01 В 17/00/ Ким Ен Дар, В.Н. Соломатов, Ю.Н. Яшин, В.А. Аксенов, Н.С. Шупик (СССР). - №4690861/01; Заявлено 11.05.89; Опубл. 07.12.91, Бюл. №45. - 3 с.

30. Высоковольтный изолятор: А.с. 1711240 СССР, МКИ Н 01 В 17/02/ Ким Ен Дар, В.А. Аксенов, А.Б. Злаказов, С.Б. Сидоренко (СССР). - №4800354/07; Заявлено 8.10.91; Опубл. 07.02.92, Бюл. №5. - 2 с.

31. Высоковольтный изолятор: А.с. 1798818 СССР, МКИ Н О 1 В 17/02/ Ким Ен Дар, В.А. Аксенов, А.Б. Злаказов, Н.Ф. Тарасова, С.Ю. Ганпанцурова (СССР). - №4749075/07; Заявлено 16.10.89; Опубл. 28.02.93, Бюл. №8. - 3 с.

32. Пат. 28339 А Україна. Спосіб очищення забрудненої високовольтної ізоляції / Кім Єн Дар, С.В. Кукс, В.В. Хилюк (Україна); Заявлено 25. 07. 96; Опубл. 30. 06. 98, Бюл. №3.- 1 с.

33. Пат. 28296А Україна. Випробувальне середовище для електричного пробою високовольтних ізоляторів / Кім Єн Дар, Ю.М. Шумілов (Україна); Заявлено 12. 05. 96; Опубл. 30. 06. 98, Бюл. №3.- 1 с.

Размещено на Allbest.ru