Структура і властивості полімерних композицій з електропровідними наповнювачами
Аналіз впливу міжфазних взаємодій полімер-наповнювач на перколяційні ефекти. Розробка фізичної моделі з параметрами міжфазної взаємодії в вуглецьнаповнених системах. Дослідження реологічних характеристик систем з вуглецевими і металевими наповнювачами.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2014 |
| Размер файла | 108,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Діелектричні властивості металополімерних композицій. Були вивчені концентраційні та частотні залежності діелектричних характеристик. В області < с залежність діелектричної константи описується рівнянням
де (15)
Критичний індекс q=0,75 для композицій із статистичним розподілом наповнювача (ЕС- Cu, ЕС- Ni, ПВХ- Cu), що близько до теоретичного значення 0,8. Для діелектричних втрат виконується подібне рівняння, де критичний індекс q замінений на s, значення критичних індексів наведені в таблиці 7. Знайдено, що в сегрегованій композиції ПВХ- Ni величина q залежить від концентрації наповнювача внаслідок зміни характеру розподілу від випадково-рівномірного при << с до упорядкованого при с і підкоряється запропонованій залежності
де q2D і q3D - значення критичного індексу q для дво- та тривимірного простору. В області порога перколяції с досліджувані системи виявляють екстремальну залежність , що відповідає теоретичній моделі Шкловського-Ефроса для двофазної системи ізолятор/провідник. Розрахунок показує, що при = с діелектрична константа має кінцеву величину max 104 (значення max для всіх композицій наведені в таблиці 7)
Тангенс кута діелектричних втрат залежить від концентрації наповнювача згідно рівнянню
(16)
де значення критичного індексу r відповідає теоретичному для всіх композицій, за виключенням сегрегованої системи ПВХ-Ni. Вивчення частотних залежностей діелектричних характеристик в діапазоні 1-106 Гц показало, що при наближенні до c в області низьких частот виконується залежність
-y
де критичний індекс y = q/(t+q). Величини критичних індексів приведені в таблиці 7.
Таким чином, металонаповнені системи поблизу порога перколяції демонструють різке збільшення величини діелектричної константи, що становить інтерес для створення полімерних матеріалів з особливими діелектричними властивостями.
Таблиця 7
Параметри, що характеризують діелектричні властивості металонаповнених систем
|
Системи |
с |
p |
f, См/м |
max |
q |
s |
r |
y |
|
|
ЕС-Cu |
0,07 |
4,35 |
5,9 107 |
5,6 104 |
0,75 |
1,2 |
0,45 |
0,22 |
|
|
ПВХ-Cu |
0,07 |
3,45 |
5,9 107 |
4,7 104 |
0,75 |
1,2 |
0,45 |
0,24 |
|
|
ЕС-Ni |
0,10 |
4,35 |
1,4 107 |
3,7 104 |
0,75 |
1,2 |
0,45 |
0,04 |
|
|
ПВХ-Ni |
0,06 |
3,45 |
1,4 107 |
1,6 104 |
0,75-1,0 |
1,2 |
0,25 |
0,06 |
Електричні властивості металонаповнених систем на основі полімерної суміші. Вивчався вплив гетерогенної структури полімерної матриці на електричні характеристики композицій, наповнених дисперсним залізом. Як видно з рис.14 (криві 2-4) та таблиці 8, величина перколяційного порогу збільшується в ряду ПЕ-ПОМ-ПА, що узгоджується з результатами, отриманими для вуглецьнаповнених систем. Однак властивості композиції ПЕ/ПОМ-Fe на основі суміші полімерів відрізняються від інших трьох систем (крива 1): величина порога перколяції с = 0,09 є аномально низькою (проти 0,21, 0,24 і 0,29 для ПЕ-Fe, ПОМ-Fe та ПА-Fe), а значення критичного індексу t = 8 є аномально високим.
Вимірювання вольт-амперних (V-A) характеристик показало, що для всіх систем виконується лінійна залежність I = CV n, де n = 1 у діапазоні струмів 10-1-10-7 А. Із зменшенням концентрації наповнювача при наближенні до перколяційного поро-га V-A характеристика стає нелінійною і n зростає, набуваючи значення 1,8 в композиції ПЕ/ПОМ-Fe. Це свідчить про процес переходу до тунельного механізму провідності в області порога перколяції.
Таблиця 8
Діелектричні та електричні характеристики металонаповнених композицій
|
Композиції |
Параметри електропровідності |
Діелектричні параметри |
|||||||||
|
c |
F |
p, См/м |
c, См/м |
m, См/м |
t |
p |
tgp |
q |
r |
||
|
ПЕ/ПОМ-Fe |
0,09 |
0,32 |
1,4·10-14 |
3·10-14 |
0,18 |
8,0 |
2,1 |
4,9·10-4 |
0,7 |
5,1 |
|
|
ПЕ-Fe |
0,21 |
0,49 |
1,4·10-14 |
3·10-14 |
0,05 |
2,9 |
2,1 |
4,9·10-4 |
0,6 |
1,6 |
|
|
ПОМ-Fe |
0,24 |
0,49 |
1,8·10-13 |
8·10-13 |
6,0 |
3,0 |
3,1 |
14·10-4 |
0,8 |
0,8 |
|
|
ПА-Fe |
0,29 |
0,49 |
2,0·10-13 |
7·10-13 |
10,0 |
3,0 |
- |
- |
- |
- |
Визначення діелектричних характеристик дає змогу зробити висновок, що концентраційні залежності діелектричної константи подібні до наведених вище для композицій, наповнених Cu та Ni, і описуються рівнянням (15) із значенням критичного індексу q, що відповідає теоретичному (див. табл. 8). Для концентраційної залежності tg виконується рівняння (16), причому для композиції ПЕ/ПОМ-Fe критичний індекс r має аномально високе значення. Порівняння концентраційних залежностей tg і показує, що в композиції ПЕ/ПОМ-Fe збільшення tg починається раніше, ніж досягнутий перколяційний поріг, тоді як в наповнених ПЕ-Fe і ПОМ-Fe різке збільшення tg відбувається вище с. Звідси випливає, що в останньому випадку діелектричні втрати обумовлені появою провідності, тоді як в системі ПЕ/ПОМ-Fe втрати, очевидно, зв'язані з міжфазною полярізацією Максвела-Вагнера-Сіларса. Ці результати являють інтерес з точки зору практичного використання матеріалів з такою специфічною структурою для ефективного поглинання електромагнітного випромінювання.
Структура та теплофізичні властивості композицій, наповнених дисперсним залізом. Отримані результати показують, що в композиції ПЕ/ПОМ-Fe з гетерогенною полімерною матрицею на основі суміші полімерів реалізується упорядкований просторовий розподіл наповнювача, коли він локалізований в одній полімерній фазі, що забезпечує провідність фази ПОМ-Fe, тоді як фаза ПЕ є непровідною. Оптико-мікроскопічні дані дозволили дослідити еволюцію структури композицій в процесі наповнення. На рис. 15 представлена структурна модель і картини реальних систем, що показують структуру провідної фази в композиціях ПЕ/ПОМ-Fe (а-в), а також наповнених ПЕ-Fe і ПОМ-Fe (г, д). При концентраціях нижче порога перколяції < с фаза ПОМ-Fe являє собою окремі включення в матриці непровідного ПЕ, утворюючи острівкову структуру (а); при досягненні порога перколяції с ці включення зливаються в безперервну розгалужену структуру металонаповненого ПОМ-Fe, що забезпечує виникнення провідності, і матриця являє собою дві взаємо-проникні структури - ПОМ-Fe і ПЕ (б). Для того, щоб провідність існувала в такій системі, необхідно виконання двох умов - 1) безперервності фази провідного наповнювача в ПОМ і 2) безперервності фази ПОМ-Fe в матриці, тобто наявності ефекту подвійної перколяції. Якщо одна з умов не реалізується, система стає непровідною. Аналіз змін структури гетерогенної матриці при наповненні показав, що величина с = 0,09 визначається виконанням другої умови - створенням / руйнуванням безперервної провідної фази ПОМ-Fe.
Подальше збільшення вмісту Fe приводить до інверсії фаз - фаза ПОМ-Fe стає матрицею, в якій ПЕ існує у вигляді окремих включень (в). Такий складний характер змін структури провідної фази обумовлює аномально високу величину критичного індексу t. Напроти, випадково-рівномірний розподіл наповнювача в ПЕ та ПОМ (г, д) дає величину t досить близьку до теоретичної.
Вивчення теплофізичних властивостей досліджуваних систем демонструє залежність теплофізичних параметрів (теплоти H та температури Tm плавлення) від структурної організації композицій. В наповнених ПЕ-Fe і ПОМ-Fe теплота плав-лення слабо залежить від вмісту наповнювача, а Tm плавно зменшується із збільшенням , що свідчить про поступову деградацію початкової кристалічної структури полімеру зі збереженням загального рівня кристалічності внаслідок впливу поверхні наповнювача на процеси кристалізації.
У композиції ж ПЕ/ПОМ-Fe картина досить складна. Найбільш чутливою до структурних змін виявилася ненаповнена фаза ПЕ, очевидно тому, що можливість перетворень в кристалічних областях ПОМ подавлена присутністю високої локальної концентрації наповнювача. Залежність H для фази ПЕ має ступінчастий вигляд з явно вираженими трьома областями, які відповідають структурам, зображеним на рис. 15 а-в. Перша область характеризується значенням H на рівні чистого ПЕ, перехід до другої області відбувається поблизу порога перколяції с і далі структурі взаємопроникних фаз ПЕ і ПОМ-Fe відповідає плато з меншою величиною H. В момент інверсії фаз, коли безперервна фаза ПЕ перетворюється на окремі включення, відбувається нове стрибкоподібне зменшення H. Температура плавлення демонструє схожу картину, але менш виражену. Таким чином, зміни структури кристалічної фази полімерних компонентів тісно пов'язані з макроскопічними змінами просторового розподілу провідного наповнювача
У розділі 7 досліджені реологічні властивості вуглець- та металовмісних систем. Отримані криві течії композицій ПЕ-сажа та ПП-сажа показують характер течії розплаву близький до ньютонівського в області низьких швидкостей зсуву та малого вмісту наповнювача , причому аномалія в'язкості зростає при високих значеннях . Збільшення вмісту наповнювача супроводжується зміною форми кривих течії, що відповідає появі межі текучості . Це свідчить про виникнення в розплаві композиції коагуляційної структури, що утворює просторовий каркас з частинок наповнювача, розділених тонкими прошарками полімеру і який приводить до течії композиції з високою в'язкістю при малих швидкостях зсуву.
Величини межі текучості с для композицій з різним вмістом наповнювача були розраховані за рівнянням Кесона
(17)
де а - константа. Результати показують, що існує критична концентрація наповню-вача 0,02, при якій з'являється межа текучості, причому величина не залежіть від виду полімеру (рис. 16). При збільшенні вмісту наповнювача виникає просторовий каркас, що являє собою конденсаційну структуру з прямими контактами частинок наповнювача і утворюється безперервна провідна сітка, що відповідає нескінченому кластеру. На відміну від коагуляційної, виникнення конденсаційної структури залежить від природи полімерної матриці - значення с дорівнює 0,05 і 0,09 для ПП і ПЕ відповідно. Дослідження саженаповнених сумішей ПП/ПЕ з упорядкованим та рівномірним розподілом наповнювача в гетерогенній полімерній матриці показало, що ці системи також характеризуються наявністю межі текучості. Розрахунок за рівнянням (17) дав співпадаючи результати з попередніми системами (рис. 16). Таким чином, виникненню провідності в вуглецьнаповнених системах передує поява коагуляційної непровідної структури, що не залежіть від типу полімерної матриці, і яка трансформується в конденсаційну структуру при збільшенні вмісту наповнювача з утворенням нескінченого провідного кластера.
Концентраційні залежності відносної в'язкості були розраховані за рівнянням Федорса, звідки були отримані значення пакінг-фактору 0,24 і 0,28 для композицій ПП-сажа і ПЕ-сажа. Це свідчить про більш розгалужену структуру провідного наповнювача в системі ПП-сажа, результатом чого є менше значення с. Електрон-но-мікроскопічні дослідження морфології ЕПК узгоджуються з цими результатами. Для композицій на основі суміші полімерів концентраційні залежності в'язкості розрізняються стосовно методу отримання, тобто характеру просторового розподілу наповнювача. Для композиції, отриманої методом А, що обумовлює локалізацію наповнювача у фазі ПЕ, експериментальні значення вищі передбачених рівнянням Федорса (рис.17, крива 1). Якщо ж використаний метод Б, що дає рівномірний розподіл наповнювача в полімерній матриці, розрахункові і експериментальні дані збігаються (крива 2). Ці результати корелюють з даними по електропровідності і величинами с (див. рис. 7 і табл. 3). Таким чином, створення упорядкованої структури провідної фази дисперсного наповнювача в полімерній матриці впливає як на перколяційну, так і реологічну поведінку наповнених систем.
Реологічні властивості металовмісних систем вивчали на композиціях епоксиуретанової смоли (ЕУС) з дрібно- та крупнодисперсними металами Cu, Ni, Fe. Криві течії наповнених олігомерних систем демонструють ньютонівський характер течії майже у всьому концентраційному інтервалі. Аналіз відомих рівнянь, що зв'язують в'язкість із вмістом дисперсної фази показав, що експериментальні результати найбільш адекватно описуються рівнянням Кристенсена. Для крупнодисперсних наповнювачів отримані з реологічних вимірювань значення пакінг-фактору F збігаються з величиною F для сухих наповнювачів, визначених методом вібраційного ущільнення. Для дрібнодисперсних наповнювачів спостерігається розбіжність значень F для цих методів, що обумовлено вкладом адсорбованого граничного шару олігомеру на поверхні частинок наповнювача внаслідок їх великої питомої поверхні. Розрахована товщина граничного шару, що складає 0,03 мкм для Ni та Fe і 0,07 мкм для Cu, максимальна доля граничного шару складає 2,0, 2,9 і 5,8 % для Ni, Cu і Fe, відповідно.
Порівняння концентраційних залежностей електропровідності та в'язкості в координатах /F і /F дозволяє визначити оптимальній вміст наповнювача в композиціях на основі олігомерів (наприклад епоксидних), що використовуються як адгезивні матеріали. Величина /F є приведеною концентрацією, яка відображає ступінь наповнення і дозволяє порівнювати композиції, що містять наповнювачі з різними значеннями F. Вимірювання електропровідності та адгезійної міцності a клейових з'єднань, виконаних композиціями на основі металонаповненого епоксидного олігомера, показало, що ступінь наповнення /F = 0,7-0,8 дає максимальні значення як , так і a. Це є наслідком поєднання достатньо великої концентрації наповнювача для досягнення високого рівня провідності і прийнятних реологічних характеристик композиції для формування клейового шару з необхідними механічними властивостями. Підвищення концентрації наповнювача вище вказаної величини зменшує як провідність клейового шару, так і адгезійну міцність внаслідок того, що при цьому в'язкість різко зростає, наповнена система втрачає текучість і збільшується як товщина, так і дефектність клейового шару, тобто ступінь наповнення /F 1 погіршує властивості адгезійного з'єднання.
З даних по реології, як і з результатів по електричним властивостям композицій з дисперсними наповнювачами випливає, що величина пакінг-фактору F є ключовим параметром, що враховує вплив геометричних характеристик наповнювача та його просторовий розподіл у полімерній матриці на властивості наповнених систем.
ВИСНОВКИ
1. Встановлено основні закономірності формування провідної структури наповнювача в присутності міжфазних взаємодій полімер-наповнювач. Запропоновано фізичну модель, що враховує вплив міжфазних взаємодій на перколяційні ефекти провідності фази наповнювача, виведене рівняння провідності, яке включає параметри міжфазної взаємодії полімер-наповнювач і дозволяє адекватно описати концентраційну залежність електропровідності, зв'язуючи її з величиною поверхневої енергії полімеру і наповнювача.
2. Проведена класифікація факторів, що визначають структурну організацію наповнювача в гетерогенній полімерній матриці. Розглянуто умови впливу термодинамічного, динамічного і технологічного факторів на топологію провідної фази і перколяційну електропровідність цих систем. Уперше запропоновані кількісні співвідношення між величинами поверхневої енергії компонентів полімерної матриці і наповнювача, які визначають тип просторового розподілу наповнювача в гетерогенній полімерній матриці та дозволяють регулювати процес локалізації наповнювача в одному з полімерних компонентів чи на міжфазній границі. Показано, що такі системи з упорядкованим розподілом електропровідного наповнювача мають низьку величину перколяційного порога.
3. Встановлені можливості застосування принципів пакування дисперсних наповнювачів до регулювання їх електричних характеристик. Показано, що величина пакінг-фактору наповнювача F, яка враховує форму, фракційний склад і просторовий розподіл частинок наповнювача, є ключовим параметром, що характеризує топологію дисперсної фази. Встановлені закономірності формування контактної провідності у фазі металевого дисперсного наповнювача, показаний вплив форми, розміру і матеріалу частинок наповнювача на величину контактної провідності, знайдені кількісні співвідношення між електропровідністю металевої дисперсної фази, контактним тиском і розміром частинок наповнювача.
4. Дослідження перколяційної провідності в металонаповнених композиціях дало можливість запропонувати модель провідного кластера, що описує електроперенос в металонаповнених системах з широким розподілом контактних опорів. Математичне обґрунтування моделі дає рівняння, що описує концентраційну залежність електропровідності в області вище порогу перколяції ( >с), і включає параметри конкретних наповнених систем. Показано, що критичний індекс t у таких системах є ефективною величиною teff = t1 + t2 , де t1 - постійна частина, яка дорівнює універсальному значенню 1,7, і t2 змінна частина, що залежить від концентрації і параметрів наповненої системи.
5. Вивчено особливості процесу формування сегрегованих систем, запропоно-вана модель сегрегованої системи, що описує еволюцію структури в процесі наповнення. Показано, що в сегрегованій системі фаза наповнювача може бути охарактеризована двома значеннями концентрації: номінальної , обчисленої на весь об'єм композиції, і локальної лок, що відбиває реальний вміст наповнювача в місцях його локалізації, при цьому ступінь гетерогенності системи можна характеризувати таким параметром, як структурний коефіцієнт Kc, рівний Кс = лок/. Запропоновані кількісні співвідношення, які зв'язують геометричні параметри сегрегованої систе-ми з величиною порога перколяції.
6. Дослідження електро- і теплопровідності в металонаповнених системах дозволило встановити особливості процесів електро- і теплопереносу, зокрема відсутність перколяційного порога на концентраційній залежності теплопровідності. Запропоновано модифікацію рівняння Ліхтенекера для опису теплопровідності двофазних систем, що включає величину пакінг-фактору, який характеризує структурну організацію системи. Показано відмінність процесів теплопереносу в сегрегованих системах від статистичних. Виявлено вплив технологічних умов на досягнення максимальної теплопровідності наповненої системи.
7. Показано відмінність механізму електропереносу в системах з гетерогенною полімерною матрицею від статистичних систем внаслідок локалізації наповнювача в одній з полімерних фаз. Вольт-амперні характеристики таких систем з упорядкованим розподілом наповнювача показують відхилення від омічної залежності при наближенні до порога перколяції, що свідчить про перехід до тунельного механізму провідності. Показано, що аномально низька величина порогу перколяції зв'язана з проявом ефекту подвійної перколяції, а саме створенням / руйнуванням безперервної провідної фази ПОМ-Fe у непровідній матриці. Ці результати добре узгоджуються з структурною моделлю такої системи у вигляді взаємнопроникних полімерних фаз, в одній з який локалізований наповнювач.
Встановлено, що незвичайна ступінчаста залежність теплоти і температури плавлення від складу гетерогенної системи з упорядкованим розподілом наповнювача обумовлена послідовними змінами структури композиції від стану полімер 1 (дисперсна фаза) / полімер 2 (дисперсійне середовище) до протилежного, включаючи область інверсії фаз, при цьому локальна концентрація наповнювача в одній з полімерних фаз зберігається постійною.
8. При дослідженні реологічних характеристик вуглецьнаповнених систем виявлене існування критичної концентрації наповнювача нижче порога перколя-ции, при якій утворюється непровідна коагуляційна структура наповнювача, яка передує утворенню провідного нескінченого кластера і не залежить від типу полімерної матриці. Подальше наповнення приводить до трансформації коагуляційної структури у провідну конденсаційну структуру на порозі перколяции с, що відповідає нескінченому кластеру і залежить від виду полімеру.
Встановлено, що утворення каркаса наповнювача, локалізованого в одній з полімерних фаз з локальною концентрацією вище середньої, loc > , супроводжується збільшенням в'язкості в такій системі.
9. Проаналізовано концентраційні залежності в'язкості в олігомерних металонаповнених системах. Досліджений вплив форми і розміру частинок дисперсного наповнювача, що визначають величину пакінг-фактору F, на реологічне поводження композицій з різними металевими наповнювачами. Встановлено, що на поверхні металевого наповнювача з великою питомою поверхнею утворюється адсорбований шар олігомера, оцінено товщину цього шару. Показано, що реологічні характеристики металонаповненої композиції впливають на формування адгезійного шару, його механічні і електричні характеристики.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Mamunya Ye.P., Muzychenko Yu.V., Pissis P., Lebedev E.V., Shut M.I.. Processing, structure and electrical properties of metal filled polymers // J. Macrom. Sci.- Phys.- 2001.- V.B40, N3-4.- P.591-602.
2. Mamunya Ye.P. Percolation phenomena in polymers filled with dispersed metal // Funct. Mater.- 2000.- V.7, N4.- P.671-675.
3. Mamunya Ye.P. Morphology and percolation conductivity of polymer blends containing carbon black // J. Macrom. Sci.- Phys.- 1999.- V.B38, N5-6.- P.615-622.
4. Mamunya Ye.P . Polymer blends filled with carbon black: structure and electrical properties // Macromol. Symp.- 2001.- V.170.- P.257-264.
5. Mamunya E.P. Electrical and thermal conductivity of metal-filled polymer composites // Funct. Mater.- 1998.- V.5, N3.- P.410-412.
6. Мамуня Є.П., Музиченко Ю.В., Шут М.І., Лебедєв Є.В., Купорєв Б.А. Електро-фізичні властивості металонаповнених полімерних композицій // Фізика конден-сованих високомолекулярних систем.- 2000.- № 8.- С.3-6.
7. Mamunya Ye.P., Muzychenko Yu.V., Pissis P., Lebedev E.V., Shut M.I. Percolation phenomena in polymers contained dispersed iron // Polym. Eng. Sci.- 2002.- V.42, N 1.- P.90-100.
8. Mamunya Ye.P., Davydenko V.V., Lebedev E.V., Pissis P.. Electrical and thermal conductivity of polymers filled with metal powders // Europ. Polym. J.- 2002- V. 38.- P.1887-1897.
9. Mamunya Ye.P., Davydenko V.V., Apekis L., Zois H., Snarskii A.A., Slipchenko K.V. Dielectric properties of polymers filled with dispersed metals // Polym. & Polym. Compos., 2002.- V.10, N 3.- P.219-227.
10. Mamunya Ye.P., E.G.Privalko, E.V.Lebedev, V.P.Privalko, F.J.Balta Calleja, P.Pissis. Structure-dependent conductivity and microhardness of metal-filled PVC composites // Macromol. Symp.- 2001.- V.169.- P.297-306.
11. Privalko E.G., Mamunya Ye.P., Lebedev E.V., Privalko V.P, F.J.Balta Calleja, P.Pissis. Structure-dependent microhardness of metal-filled polyvinyl chloride composites // Доповіді НАН України.- 2000.- №5.- C.159-162.
12. Mamunya E.P., Davidenko V.V., Lebedev E.V. Effect of polymer-filler interactions on percolation conductivity of thermoplastics filled with carbon black // Compos. Interf.- 1997.- V.4, N4.- P.169-176.
13. Mamunya E.P., Shumskii V.F., Lebedev E.V. Rheological properties and electric conductivity of carbon black-filled polyethylene and polypropylene // Polym. Sci.- 1994, V.B36, N6.- P.835-838.
14. Mamunya E.P., Davidenko V.V., Lebedev E.V. Percolation conductivity of polymer composites filled with dispersed conductive filler // Polym. Compos.- 1995.- V.16, N 4.- P.319-324.
15. Мамуня Е.П., Шумский В.Ф, Лебедев Е.В. Реологические свойства и электропроводность саженаполненных композиций на основе полиэтилена и полипропилена // Высокомолек. соед.-сер. Б.- 1994.- Т.36, № 6.- С.1009-1113.
16. Мамуня Е.П., Давиденко В.В, Лебедев Е.В. Описание электропроводности высоконаполненных полимерных систем с помощью модели динамического кластера // Доклады АН УССР.- сер. Б.- 1991.- № 8.- С.153-156.
17. Мамуня Е.П., Давиденко В.В, Лебедев Е.В. Связь критической концентрации с геометрическими параметрами частиц наполнителя в электропроводных полимерных композициях // Доклады АН УССР.- сер. Б.- 1991.- № 5.- С.124-127.
18. Мамуня Е.П., Давиденко В.В, Лебедев Е.В. Влияние геометрических параметров каркаса, образованного дисперсным наполнителем, на свойства наполненных полимерных систем // Коллоидный журнал.- 1990.- Т. 52, № 1.- С.145-150.
19. Мамуня Е.П., Давиденко В.В, Лебедев Е.В., И.О.Паращенко. Формирование высоконаполненных полимерных систем структурным наполнением // Доклады АН УССР.- сер. Б.- 1989.- № 4.- С.41-44.
20. Липатов Ю.С., Мамуня Е.П., Гладырева Н.А., Лебедев Е.В. Влияние характера распределения сажи на электропроводность бинарной смеси полимеров // Высокомолек. соед.- сер. А.- 1983.- Т.25, № 7.- С.1483-1489.
21. Липатов Ю.С., Мамуня Е.П., Гладырева Н.А., Шумский В.Ф., Лебедев Е.В., Гетманчук И.П. Зависимость электропроводности саженаполненных композиций от их реологических свойств // Доклады АН УССР.- сер. Б.- 1982.- № 6.- С.49-52.
22. Липатов Ю.С., Шумский В.Ф., Гетманчук И.П., Лебедев Е.В., Мамуня Е.П. Влияние полимер-ной добавки на вязкость саженаполненного полиэтилена // Доклады АН СССР.- 1982.- Т.266, № 1.- С.156-160.
23. Липатов Ю.С., Мамуня Е.П., Лебедев Е.В., Сытенко Н.А., Боярский Г.Я. Исследование композиции на основе полиэтилена, наполненного порошкообразным полиоксиметиленом // Высокомолек. соед.- сер. Б.- 1981.- Т.23, № 4.- С.284-287.
24. Липатов Ю.С., Вонсяций В.А., Мамуня Е.П., Боярский Г.Я. Исследование смеси полиэтилена с сополимером формальдегида с диоксоланом методом радиотермолюминесценции // Высокомолек. соед.- сер. Б.- 1974.- Т.16, № 11.- С.838-839.
25. Мамуня Є.П., Василенко С.Л., Лебедєв Є.В., Шут М.І. Електричні і адгезійні властивості електропровідних полімерних композицій // Вопросы химии и химической технологии.- 2002.- №3.- С.210-212.
26. Zois H., Apekis L., Mamunya Ye.P., Lebedev E.V. The influence of the filler topology on the dielectric properties of metal-polymer composites // Композиц. полім. матер.- 2001.- Т.23, №2.- С.6-9.
27. Мамуня Є.П. Електрична та термічна провідність полімерних композицій з дисперсними наповнювачами // Укр. хим. журнал.- 2000.- Т.66, №3.- С.55-58.
28. Мамуня Е.П., Лебедев Е.В. Электропроводность и теплопроводность металонаполненных полимерных композиций // Материалы, технологии, инструменты.- 1999.- №1.- С.56-61.
29. Мамуня Е.П., Давиденко В.В., Прундар-Тудор О.К., Лебедев Е.В. Перколяцион-ная электропроводность в саженаполненных полимерных композициях // Укр. хим. журнал.- 1995.- Т.61, №11.- С.60-64.
30. Мамуня Е.П., Давиденко В.В., Лебедев Е.В. Свойства функционально наполненной полимерной системы в зависимости от содержания и характеристик дисперсного наполнителя // Композиц. полим. матер.- 1991.- Вып.50.- С.37-47.
31. Мамуня Е.П., Лебедев Е.В., Мишак В.Д., Прундар-Тудор О.К. Влияние фракционного состава наполнителя на свойства древесно-полимерных материалов // Известия высших учебных заведений (Лесной журнал).- 1990.- №5.- С.92-97.
32. Мамуня Е.П., Прундар-Тудор О.К., Лебедев Е.В, Савенков И.А. Влияние прост-ранственного распределения наполнителя на реологические и электрофизичес-кие свойства саженаполненного полипропилена // Композиц. полим. матер.- 1990.- Вып.45.- С.53-58.
33. Мамуня Е.П., Паращенко И.Н., Лебедев Е.В. Электропроводность термопластичных композиций, содержащих дисперсный токопроводящий наполнитель // Композиц. полим. матер.- 1989.- Вып.43.- С.32-37.
34. Мамуня Е.П., Давиденко В.В., Лебедев Е.В. Зависимость диэлектрических характеристик полимерных композиций от их состава // Композиц. полим. матер.- 1988.- Вып.37.- С.21-24.
35. Колесов И.С., Мамуня Е.П., Великая Е.И., Колесов С.Н., Лебедев Е.В. Особенности концентрационных зависимостей некоторых электрофизических характеристик композиций полиэтилен-сополимер формальдегида с диоксоланом // Композиц. полим. матер.- 1986.- Вып.31.- С.29-32.
36. Мамуня Е.П., Лебедев Е.В., Семенович Г.М., Гладырева Н.А. Исследование структурно-механических характеристик смеси капрон-сополимер АБС // Композиц. полим. матер.- 1984.- Вып.20.- С.3-8.
37. Липатов Ю.С., Мамуня Е.П., Лебедев Е.В. Гладырева Н.А. Влияние способа введения сажи на электропроводность смеси полиамид-сополимер акрилони-трила, бутадиена, стирола // Композиц. полим. матер.- 1983.- Вып.17.- С.9-14.
38. Липатов Ю.С., Лебедев Е.В., Мамуня Е.П., Гладырева Н.А. Влияние состава на изменение удельного объема и коэффициента термического расширения в композициях полиэтилена с полипропиленом // Композиц. полим. матер.- 1982.- Вып.15.- С.3-6.
39. А.с. СССР № 1014843. МКИ C 08 J 3/22. Способ получения электропроводящей полимерной композиции / Липатов Ю.С., Лебедев Е.В., Брюхнов Е.Н., Мамуня Е.П., Гладырева Н.А. / Заявл. 28.12.81. № 3372197. Опубл. 3.01.83.- 6 с.
40. А.с. СССР № 1647658. МКИ H 01 B 1/20. Электропроводящий состав "Мета-конт" / Лебедев Е.В., Мамуня Е.П., Куксин А.Н., Паращенко И.Н., Френкель Г.Я. / Заявл. 18.05.89. № 4692683. Опубл. 8.01.91.- 4 с.
41. Zois H., Mamunya Ye.P., Apekis L. Structure and dielectric properties of thermoplastic blend containing dispersed metal // Abstr. 7th Europ. Symp. "Polymer Blends".- Lyon (France).- 2002.- P.F12.
42. Mamunya Ye., Zois H., Muzychenko Yu., Lebedev E., Apekis L., Shut M. Electrical conductivity and dielectric properties of polymer composites with ordered distribution of dispersed conductive filler // Abstr. 4th Intern. Conf."Electronic processes in organic materials".- Kyiv (Ukraine).- 2002.- P.54-55.
43. Mamunya Ye.P., Lebedev E.P. Structure and electrical properties of conductive polymer composites // Тези ІІ Українсько-Польскої наук. конф. "Полімери спеціального призначення".- Дніпропетровськ (Україна).- 2002.- С.97.
44. Василенко С.Л., Сташкевич О.М., Мамуня Є.П., Шут М.І. Реологічні та електричні властивості металонаповнених композиційних матеріалів на основі епоксидного полімеру // Тез. 2 Междунар. научно-техн. конф. "Композиционные мате-риалы".- Киев (Украина).- 2001.- С.62.
45. Мамуня Е.П., Музыченко Ю.В., Лебедев Е.В., Шут Н.И. Электрофизические свойства металлополимерных композиций на основе термопластов // Тез. Междунар. научно-техн. конф. "Полимерные композиты - 2000 (ПОЛИКОМ-2000)".- Гомель (Беларусь).- 2000.- С.59.
46. Mamunya Ye.P., Lebedev E.V. Carbon black in polymer blends - morphology and electrical properties // Abstr. Third Intern. Conf. on Carbon Black.- Mulhouse (France).- 2000.- P.199-202.
47. Mamunya Ye.P., Muzychenko Yu.V., Pissis P., Lebedev E.V., Shut M.I. Processing, structure and electrical properties of metal filled polymer blends // Abstr. Intern. Conf. "Structure, development upon polymer processing: physical aspects".- Guimaraes (Portugal).- 2000.- P.76-77.
48. Lebedev E.V., Mamunya Ye.P. Electroconductive composites based on polymer blends // Abstr. Polish-Ukrainian Conf. "Polymers of special applications".- Radom (Poland).- 2000.- P.19-20.
49. Mamunya Ye.P., Davydenko V.V., Apekis L., Zois H., Snarskii A.A., Slipchenko K.V. Dielectric properties of polymers filled with dispersed metals // Abstr. 6th Intern. Conf. "Dielectric and related phenomena (DRP-2000)".- Spala (Poland).- 2000.- P.116.
50. Mamunya Ye.P., Muzychenko Yu.V., Lebedev E.V., Shut M.I. Percolation conduc-tivity of polymer composites containing dispersed metal // Abstr. 3th Intern. Conf. "Electronic processes in organic materials".- Kharkiv (Ukraine).- 2000.- P.100-101.
51. Mamunya Ye.P., Muzychenko Yu.V., Pissis P., Lebedev E.V., Shut M.I. Electrical properties of polymer blends filled with conductive fillers // Abstr. 14th Intern. Conf. "Property tailoring of thermoplastics-based blends and composites".- Bratislava (Slovakia).- 2000.- P.166-167.
52. Мамуня Є.П., Лебедєв Е.В. Термічна і електрична провідність в полімерних ком-позиціях з дисперсними наповнювачами // Тез. Междунар. научно-техн. конф. "Композиционные материалы".- Киев (Украина).- 1998.- С.75-76.
53. Mamunya E.P., Davidenko V.V., Lebedev E.V. Electrical and heat conduction of metal-filled polymer composites // Abstr. Europ. Conf. "Electronic processes in organic materials".- Kyiv (Ukraine).- 1998.- P.71-72.
54. Mamunya E.P., Lebedev E.V. Morphology of polymer blends contained carbon black // Abstr. Europ. Conf. on Macromolecular Physics "Morphology and micromechanics of polymers".- Merseburg (Germany).- 1998.- P.153-154.
55. Мамуня Е.П., Лебедев Е.В. Влияние геометрических параметров частиц на электропроводность металлических дисперсных наполнителей // Тез. Междунар. научно-техн. конф. "Полимерные композиты - 98 (ПОЛИКОМ-98)".- Гомель (Беларусь).- 1998.- С.192.
56. Mamunya E.P., Lebedev E.V. Influence of filling method on conductivity and structure of carbon black-filled polymer blends // Abstr. Intern. Conf. "EUROFILLERS-97".- Manchester (UK).- 1997.- P.449-452.
57. Мамуня Е.П., Шумский В.Ф. Зависимость реологических свойств и электро-проводности структуры саженаполненных смесей полиэтилен-полипропилен // Тез. 18 Симпоз. по реологии.- Карачарово (Россия).- 1996.- С.68.
58. Mamunya E.P., Lebedev E.V. Influence of polymer-filler interface interactions on the conductivity of carbon-filled thermoplastics // Abstr. Intern. Conf. "EUROFILLERS-95".- Mulhouse (France).- 1995.- P.303-306.
59. Mamunya E.P., Lebedev E.V. Influence of polymer-filler interface interactions on the structure of conducting phase in carbon-filled thermoplastics // Abstr. Intern. Symp. "Polymers at the phase boundary".- Lviv (Ukraine).- 1994.- P.43.
60. Мамуня Е.П., Шумский В.Ф. Вязкость и электропроводность саженаполненных композиций на основе полиэтилена и полипропилена // Тез. XVI Симпоз. "РЕОЛОГИЯ-92".- Днепропетровск (Украина).- 1992.- С.113.
Анотація
Мамуня Є.П. Структура і властивості полімерних композицій з електропровідними наповнювачами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.19 - фізика полімерів. - Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України. - Київ, 2003.
В дисертації сформульовані основні закономірності формування структури провідної фази в полімерних композиціях, що містять електропровідні наповнювачі, встановлений взаємозв'язок структурної організації з електричними, реологічними та теплофізичними характеристиками наповнених полімерних систем. Узагальнені результати комплексних досліджень електропровідності систем з вуглецевими та металевими наповнювачами, досліджений вплив міжфазних взаємодій полімер-наповнювач на перколяційні ефекти у вуглецьнаповнених полімерних систем та вивчені процеси утворення впорядкованої провідної фази в полімерній матриці на основі бінарних сумішей полімерів, створена фізична модель для опису ефектів локалізації наповнювача в одній з полімерних фаз і на міжфазній границі, запропонований кількісний опис провідності в таких системах за допомогою рівняння, що включає параметри міжфазної взаємодії полімерна матриця-наповнювач. Дослідження структури сегрегованих систем дозволило зв'язати процес їхнього формування з виникненням провідності в системі, на основі чого побудована геометрична модель сегрегованої системи і дані кількісні співвідношення, що зв'язують поріг перколяції з параметрами каркаса наповнювача. Вивчення металонаповнених систем з гетерогенною полімерною матрицею показало можливість виникнення провідності при аномально низький величині порога перколяції, запропонована структурна модель, що пояснює особливості електропереносу високою локальною концентрацією наповнювача, який формує провідну фазу в одному з полімерних компонентів матриці. Дослідження реологічних характеристик наповнених систем виявило двостадійний характер формування нескінченого провідного кластера з виникненням непровідної коагуляційної структури вуглецевого наповнювача, що передує утворенню провідного кластера і не залежить від виду полімеру і яка в подальшому трансформується в конденсаційну структуру з фазовим контактом частинок, що забезпечує провідність і залежить від типу полімерної матриці.
Ключові слова: електропровідні композиції, вуглецеві наповнювачі, металеві наповнювачі, електропровідність, діелектричні властивості, теплопровідність, перколяція, структура, полімерні суміші, міжфазні взаємодії, реологічні характеристики.
АННОТАЦИЯ
Мамуня Е.П. Структура и свойства полимерных композиций с электропроводящими наполнителями. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной ступени доктора физико-математических наук по специальности 01.04.19 - физика полимеров. - Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины. - Киев, 2003.
В диссертации сформулированы основные закономерности формирования структуры проводящей фазы в полимерных композициях, содержащих электропроводящие наполнители, установлена взаимосвязь структурной организации с электрическими, реологическими и теплофизическими характеристиками наполненных полимерных систем. Обобщены результаты исследований электропроводности систем с углеродными и металлическими наполнителями, изучено влияние межфазных взаимодействий полимер-наполнитель на перколяционные эффекты в углеродсодержащих полимерных систем, предложены физическая модель и уравнение проводимости, связывающее величину электропроводности с параметрами межфазного взаимодействия полимерная матрица-наполнитель.
Изучены условия формирования проводящей фазы углеродного наполнителя в гетерогенной полимерной матрице на основе смесей термопластичных полимеров, показана возможность локализации наполнителя в одной из полимерных фаз либо на межфазной границе. Классифицированы основные факторы (термодинамический, динамический и технологический), определяющие пространственное распределение фазы наполнителя в полимерной матрице на основе смеси полимеров. Структурные исследования, выполненные методом электронной микроскопии, позволили предложить модель, описывающую поведение дисперсного наполнителя на межфазной границе. Установлены количественные соотношения между величинами поверхностной энергии компонентов полимерной матрицы и наполнителя, определяющие тип пространственного распределения наполнителя в гетерогенной полимерной матрице и позволяющие предсказать локализацию наполнителя в одном из полимерных компонентов или на межфазной границе. Показано, что такие системы с упорядоченным распределением электропроводящего наполнителя, обладают низкой величиной перколяционного порога.
Установлены возможности применения принципов упаковки дисперсних наполнителей для регулирования их электрических характеристик. Показано, что величина пакинг-фактора F наполнителя учитывает форму, фракционый состав и пространственное распределение частиц наполнителя и является ключевым фактором, характеризующим топологию дисперсной фазы.
Исследованы закономерности формирования контактной проводимости в фазе металлического дисперсного наполнителя, показано влияние формы, размера и материала частиц наполнителя на величину контактной проводимости, найдены количественные соотношения между электропроводностью металлической дисперсной фазы, контактным давлением и размером частиц.
Изучение перколяционных эффектов и процессов электропереноса в компози-циях с металлическими наполнителями дали возможность предложить модель проводящего кластера, описывающую электроперенос в металлонаполненных системах с широким распределением контактных сопротивлений. Математическое обоснование модели дает уравнение для концентрационной зависимости электропроводности с критическим индексом t, который является эффективной величиной teff = t1 + t2, где t1 - постоянная часть, равная универсальному значению 1,7, и t2 переменная часть, зависящая от концентрации наполнителя и параметров наполненной системы.
Методом оптической микроскопии изучены особенности процесса формирования сегрегированных систем. Предложена модель сегрегированной системы, описывающая эволюцию структуры в процессе наполнения, показано, что в сегрегированной системе фаза наполнителя может быть охарактеризована двумя значениями концентрации: номинальной , рассчитанной на весь объем композиции и локальной лок, которая отражает реальное содержание наполнителя в местах его локализации, при этом степень гетерогенности системы можно охарактеризовать таким параметром, как структурный коэффициент, равный Кс = лок/. Предложены количественные соотношения, связывающие геометрические параметры сегрегированной системы с величиной порога перколяции.
Исследование металлонаполненных систем с гетерогенной полимерной матрицей показало возможность возникновения проводимости при аномально низкой величине перколяционного порога с = 0,09 против с = 0,21-0,24 для систем со случайно-равномерным распределением частиц наполнителя в этих же полимерах. Этот эффект обусловлен отличием механизма электропроводности в композициях с упорядоченным распределением наполнителя от статистических систем вследствие локализации наполнителя в одной из полимерных фаз и существования локальной концентрации наполнителя существенно выше средней. Эти результаты хорошо согласуются со структурной моделью такой системы в виде взаимопроникающих полимерных фаз, в одной из которых локализован наполнитель.
Измерение теплофизических параметров гетерогенной системы с упорядоченным распределением наполнителя показало наличие необычной ступенчатой зависимости теплоты и температуры плавления от состава что позволило связать теплофизические характеристики с эволюцией структурной организации композиции, которая проходит через область инверсии фаз, сохраняя локализованное состояние дисперсного наполнителя.
При изучении реологических характеристик углероднаполненных систем обнаружен двухстадийный характер формирования бесконечного проводящего кластера с возникновением непроводящей коагуляционной структуры наполнителя, предваряющей образование проводящего кластера и не зависящей от типа полимерной матрицы. Дальнейшее наполнение приводит к трансформации коагуляционной структуры в проводящую конденсационную структуру при достижени порога перколяции с, которая соответствует бесконечному кластеру и зависит от вида полимера.
Анализ концентрационных зависимостей вязкости в металлонаполненных олигомерных системах показал влияние формы и размера частиц дисперсного наполнителя, на реологическое поведение композиций с различными металлическими наполнителями. Показано влияние реологических характеристик металлонаполненной композиции на формирование клеевого слоя, его механические и электрические характеристики.
Ключевые слова: электропроводные композиции, углеродные наполнители, металлические наполнители, электропроводность, диэлектрические свойства, теплопроводность, перколяция, структура, полимерные смеси, межфазные взаимодействия, реологические характеристики.
ABSTRACT
Mamunya Ye.P. Structure and properties of polymer composites with conductive fillers. - Manuscript.
Thesis for a scientific degree of a doctor of physical and mathematical sciences in the speciality 01.04.19 - physics of polymers.- Institute of Macromolecular Chemistry of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.
In presented thesis the fundamental principles of the conductive phase structure forming in polymer composites containing the conductive fillers are formulated. The correlation of structure organization with electrical, dielectric, rheological and thermophysical characteristics of filled polymer systems is established. The results of the conductivity investigations of systems with carbon and metal fillers are generalized. Influence of the interface interactions polymer-filler on the percolation conductivity of carbon filled polymers is investigated and an equation for description of conductivity under impact of the interactions polymer-filler was proposed. The processes of creation of the ordered conductive phase in the heterogeneous polymer matrix based on polymer blend have been studied. There is proposed a physical model for the description of the localization effect of filler in one of the polymer phase and in the interface layer. Study of structure of the segregated systems has allowed to connect the process of their forming with an appearance of conductivity and enabled to create a proper geometrical model. Investigation of metal filled polymer systems with heterogeneous polymer matrix has shown a possibility of the conductivity appearance at anomalous low value of the percolation threshold because of the high local concentration of filler. Rheological study of filled systems has revealed the two stage process of the conductive cluster forming, first a coagulation nonconductive structure is formed at a low filler concentration, then it is transformed in the condensation conductive structure at the percolation threshold with a phase contact of particles, second type of structure depends on the kind of polymer matrix.
Key words: conductive composites, carbon filler, metal filler, conductivity, dielectric properties, thermal conductivity, percolation, structure, polymer blend, interface interactions, rheological characteristics.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Застосування віскозиметрів для дослідження реологічних характеристик рідин, характеристика їх видів, переваг та недоліків. Аналіз точності і відтворюваності вимірів. Метод конічного еластоміра. Дослідження гірських порід і їх реологічних характеристик.
контрольная работа [244,0 K], добавлен 22.01.2010Електропровідні полімери, їх синтез та здатність набувати високу провідність у результаті введення незначних концентрацій допанта в матрицю вихідних поліспряжених полімерів. Електрокаталітичні властивості й види металонаповнених полімерних композитів.
презентация [2,3 M], добавлен 09.11.2015Розрахунок статичної моделі і побудова статичної характеристики повітряного ресиверу для випадку ізотермічного розширення газу. Значення ресивера в номінальному статичному режимі. Моделювання динамічного режиму. Розрахункова схема об’єкту моделювання.
контрольная работа [200,0 K], добавлен 26.09.2010Феромагнітні речовини, їх загальна характеристика та властивості. Магнітна доменна структура, динаміка стінок. Аналіз впливу магнітного поля на електричні і магнітні властивості феромагнетиків. Магніторезистивні властивості багатошарових плівок.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 15.10.2013Основні властивості неупорядкованих систем (кристалічних бінарних напівпровідникових сполук). Характер взаємодії компонентів, її вплив на зонні параметри та кристалічну структуру сплавів. Електропровідність і ефект Холла. Аналіз механізмів розсіювання.
реферат [558,1 K], добавлен 07.02.2014Шляхи становлення сучасної фізичної картини світу та мікросвіту. Єдині теорії фундаментальних взаємодій. Фізичні закони збереження високих енергій. Основи кваліфікації суб’ядерних частинок; кварковий рівень матерії. Зв’язок фізики частинок і космології.
курсовая работа [936,1 K], добавлен 06.05.2014Теплофізичні методи дослідження полімерів: калориметрія, дилатометрія. Методи дослідження теплопровідності й температуропровідності полімерів. Дослідження електричних властивостей полімерів: електретно-термічний аналіз, статичні та динамічні методи.
курсовая работа [91,3 K], добавлен 12.12.2010Огляд модельних теорій в’язкості рідин. Дослідження реологічних властивостей поліметисилоксану-100. Капілярний метод вимірювання в’язкості і пікнометричний метод вимірювання густини. Температурна залежність густини і кінематичної в’язкості ПМС-100.
курсовая работа [566,2 K], добавлен 08.05.2011Некристалічні напівпровідникові халькогеніди застосовуються в системах реєстрації, збереження й обробки оптичної інформації. При взаємодії світла з ними в них відбуваються фотостимульовані перетворення, які приводять до зміни показника заломлення.
курсовая работа [410,3 K], добавлен 17.12.2008Моделі структур в халькогенідах кадмію і цинку. Характеристика областей існування структур сфалериту і в’юрциту. Кристалічна структура і антиструктура в телуриді кадмію. Кристалоквазіхімічний аналіз. Процеси легування. Утворення твердих розчинів.
дипломная работа [703,8 K], добавлен 14.08.2008Магнітні властивості композиційних матеріалів. Вплив модифікаторів на електропровідність композитів, наповнених дисперсним нікелем і отверджених в магнітному полі. Методи розрахунку діелектричної проникності. Співвідношення Вінера, рівняння Ліхтенекера.
дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.06.2013Єдина теорія полів і взаємодій у цей час. Об'єднання слабкої й електромагнітної взаємодій елементарних часток. Мрія Ейнштейна у пошуках єдиної теорії будови Всесвіту. Основної ідеї та теоретичні досягнення у теорії суперструн на сьогоднішній день.
курсовая работа [474,6 K], добавлен 25.01.2011Вдосконалення систем опалення. Організація обліку й контролю з використання енергоносіїв. Аналіз досвіду застосування систем опалення іноземними державами. Головні умови раціонального застосування теплонасосних установок. Регулювання в системах опалення.
практическая работа [33,7 K], добавлен 31.10.2012Вивчення основних фізичних закономірностей, визначаючих властивості та параметри фототранзисторів, дослідження світлових характеристик цих приладів. Паспортні дані для фототранзистора ФТ-1К. Вимірювання струму через фототранзистор без світлофільтра.
лабораторная работа [1,3 M], добавлен 09.12.2010Види класифікації елементарних частинок, їх поділ за статистичним розподілом Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна. Види елементарних взаємодій та їх характеристика. Методи дослідження характеристик елементарних частинок. Особливості використання прискорювачів.
курсовая работа [603,0 K], добавлен 11.12.2014Отримання швидкісних і механічних характеристик двигуна в руховому та гальмівних режимах, вивчення його властивостей. Аналіз експериментальних та розрахункових даних. Дослідження рухового, гальмівного режимів двигуна. Особливості режиму проти вмикання.
лабораторная работа [165,5 K], добавлен 28.08.2015Дослідження регулювальних характеристик електродвигуна постійного струму з двозонним регулюванням. Математичний опис та модель електродвигуна, принцип його роботи, характеристики в усталеному режимі роботи. Способи регулювання частоти обертання.
лабораторная работа [267,4 K], добавлен 30.04.2014Кристалічна структура води, її структурований стан та можливість відображати нашу свідомість. Види і характеристики води в її різних фізичних станах. Досвід цілющого впливу омагніченої води. Графіки її початкового й кінцевого потенціалів за зміною в часі.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 26.03.2014Складання моделі технічних об’єктів в пакеті Simulink, виконання дослідження динаміки об’єктів. Моделювання динаміки змінення струму якісної обмотки та швидкості обертання якоря електричного двигуна постійного струму. Електрична рівновага моделі.
лабораторная работа [592,7 K], добавлен 06.11.2014Електрофізичні властивості гранульованих плівкових сплавів в умовах дії магнітного поля. Дослідження електрофізичних властивостей двошарових систем на основі плівок Ag і Co, фазового складу та кристалічної структури. Контроль товщини отриманих зразків.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 08.07.2014
