Розробка методик і засобів оцінки об’ємної пошкодженості та руйнування матеріалів і виробів за параметрами акустичної емісії

III.Початкове руйнування кристалічних тіл. Етап відрізняється зародженням та множенням мікротріщин, їх злиттям із наступним стрибкоподібним локальним утворенням макротріщин. Йому властива дискретна АЕ із різними амплітудними показниками, яка добре виділяється на фоні неперервної низько- та середньо амплітудної складових.

IV.Субкритичне руйнування. Різке наростання об'ємної пошкодженості матеріалу за рахунок сумісного адитивного мікро- і особливо макроруйнування внаслідок комплексної дії водневого і механічного чинників. На цьому етапі проявляються і супутні стадії І-ІІІ. Випромінюються пружні хвилі АЕ різних типів із яскраво вираженою домінантою високоамплітудної дискретної АЕ.

Таким чином, всі чотири етапи розвитку об'ємної пошкодженості внаслідок дії воднево-механічного чинника адитивно складають механічну о та акусто-емісійну о₁ міру об'ємної пошкодженості матеріала.

Методика оцінки впливу водню на об'ємну пошкодженість сталей полягала у тому, що спочатку мікрорентгеноспектральним аналізом встановлювали хімічний склад сплаву і вивчали його металографічні особливості. Після цього певним чином підготовлені зразки наводнювали в середовищі газоподібного водню у спеціальному автоклаві за розрахованим для їх повного насичення воднем режимом. На першій групі зразків, яку не піддавали дії водневого чинника, перевіряли виконання ефекту Кайзера. Для цього їх розтягали до досягнення певної (різної для кожного окремого зразка) величини напружень в межах лінійної ділянки діаграми розтягу до появи сигналів АЕ. Після цього витримували під цим напруженням протягом деякого часу, розвантажували і знову навантажували до моменту повторної появи сигналів АЕ. Встановлено виконання ефекту Кайзера. Другу групу зразків, що також не піддавалася дії водню, розтягували до різних значень у і також в межах лінійної ділянки діаграми розтягу. Після зняття навантажень ці зразки наводнювали за описаною вище методикою, охолоджували разом із автоклавом до T 360К і далі на повітрі до кімнатної температури. Після старіння зразків протягом 1,810⁷s (207діб) проводили їх повторне розтягання до значень напружень, попередньо зафіксованих на кожному зразку до наводнення, синхронно записуючи акустограми. Після наводнення зразків сигнали АЕ появлялися на акустограмах за напружень _AE, які в 1,5...2,1 рази менші від тих, що були до наводнення. Тобто, маємо явне порушення ефекту Кайзера, що зумовлене пошкодженістю структури матеріалу воднем. На третій групі зразків, серед яких були ненаводнені і наводнені із витримкою на повітрі за кімнатної температури протягом 1,810⁷s визначали механічні характеристики матеріалу.

Як видно із рис.5 вони для матеріалу без водню і насиченого ним відрізняються незначно, в той час як криві УA- _ суттєво, хоча характер їх зміни приблизно однаковий. Це є свідченням того, що у даному випадку водень зменшує опір сталі зародженню та розвитку мікротріщин, пришвидшує початок руйнування наявних неметалічних включень, розвиток пор і т.п. На основі розроблених підходів отримано патенти України №№ 21598А та 23095А, що дозволяють визначати схильність сталей до водневого окрихчення.

Методику оцінки об'ємної пошкодженості металу під впливом різної концентраці водню перевіряли на трубчастих зразках. Одну групу зразків нагрівали у газовому водневому середовищі від кімнатної температури до 1050 К за постійного тиску 0,4 МРа (рис.6,а) а другу - 0,2 МРа (рис.6,b). Після досягнення верхньої межі температурного діапазону зразки витримували в автоклаві протягом 10,8 ks, a потім після дегазації автоклаву і зниження температури нагріву до 820 К проводили швидке охолодження у воді. Коли температура на поверхні зразків досягала 300...320 К, здійснювали АЕ-контроль зародження і поширення тріщиноподібних дефектів протягом 129,6 ks. Маючи результати реєстрації сигналів АЕ, приступали до металографічного аналізу. Показано, що вирішальний вплив на об'ємну пошкодженість трубчастих зразків, які піддано дії водню високих концентрацій та різкому охолодженню, має кількість поглинутого ними водню.

Модель АЕ-визначення стадій розшарування біметалевих композицій можна описати такими основними періодами.

І. Інкубаційний період зародження руйнування, якому притаманні адсорбція і десорбція водню на поверхні, дифузія його до межі сплавлення основного металу та наплавки; реакція водню із карбідною грядою зони сплавлення з утворенням молекул метану; концентрація атомарного і молекулярного водню, а також метану в пастках; утворення та розвиток пор під тиском водню та метану, зародження та розвиток пластичної деформації і мікротріщин. В цьому періоді фіксується неперервна АЕ із низькими і середніми амплітудами, а також поява дискретної низькоамплітудної АЕ.

ІІ. Період розвитку макротріщиноутворення та відшарування наплавки. Характерні процеси зародження та розвитку макротріщин у результаті стрибкоподібного злиття пор і мікротріщин; проходить подальше накопичення у тріщинах і порах молекул водню та метану, що призводить до лавиноподібного росту дефектів на границі сплавлення. Для даного періоду властива спочатку неперервна та дискретна АЕ низьких і середніх амплітуд, яка поступово переходить у дискретну із високими амплітудами, котра чергується з низькоамплітудною як дискретною, так і неперервною.

ІІІ. Завершальний період розвитку руйнування, коли відбувається заникання мікро- та макротріщиноутворення, завершення відшарування наплавки. Період відзначається чергуванням низькоамплітудної неперервної АЕ із дискретною АЕ низьких, середніх і високих амплітуд.

Підтвердження моделі проведено на біметалевих композиціях (рис.7,8). У першому випадку брали біметал із стінки реактора гідрогенізації нафти, де основним металом була сталь 15Х2МФА-А, а наплавка виконана електродними стрічками марок 07Х25М13 +04Х20М10Г2Б. В іншому - основний метал сталь 10Х2ГНМА, а наплавка виконана електродною стрічкою марки 04Х20М10Г2Б. Для першої біметалевої композиції = 16,810^-3 cm^-1, 1 = 9,2 a.u./cm³, (об'єм зразка 226,2 cm³), а для другої, відповідно до проілюстрованих на рис.8 двох технологій наплавки - = 97010^-3 cm^-1, 1 = 1100 a.u./cm³ (верхня крива) та = 6810^-3 cm^-1, 1 = 170 a.u./cm³ (нижня крива). Таким чином, АЕ-міра водневої пошкодженості дозволяє оптимізувати технології наплавки і ранжувати біметалеві композиції за показником їх стійкості до водневої дії.

Експериментальні результати (крива 2 на рис.7) були співставлені з отриманими раніше разом з О.Андрейківим та О.Гембарою теоретичними даними за розрахунковою моделлю воднево-температурного росту тріщини у біметалевих композиціях - крива 1. Модель враховує деструктивний вплив водню на матеріал у нестаціонарному температурному полі через такі параметри як коефіцієнт дифузії і розчинність водню, тиск молекулярного водню та метану, що сконцентрований у пастках (пори, порожнини, мікротріщини, границі зерен), механічні характеристики металів композиції, силові фактори та швидкість охолодження. Експериментальні та теоретичних дані добре співпадають.

У п'ятому розділі описано розробки АЕ-методик прикладного застосування. Методику кількісної оцінки об'ємної пошкодженості композитів створювали на підставі випробувань триточковим згином пластинчастих зразків, які мали по 16 шарів вуглецевих волокон, пов'язаних однаковими матрицями із епоксидної смоли. У першій групі зразків пучки волокон були укладені у вигляді переплетених стрічок завширшки 2 mm із орієнтацією їх вздовж і впоперек пластин. Друга група зразків мала чергування різних способів укладання волоконних стрічок у шарі. Так, в одному шарі орієнтація стрічок під кутом 45^о до осі, і вони переплетені вздовж неї тонкою ниткою скловолокна через кожні 5 mm. Наступний шар вже складався із 8 стрічок шириною приблизно 2,5 mm кожна, що перетягувалися такою ж ниткою і також через кожні 5 mm у поперечному напрямку. Ці шари чергуються між собою через всю товщину зразків цієї групи. У третій групі всі шари складалися із щільно переплетених тонких пучків волокон (товщиною приблизно 0,5 mm) з рисунком типу “мішковина”.

За результатами досліджень (рис.9) отримано кількісні критерії визначення стадій накопичення об'ємної пошкодженості у цих композитах.

Критерій 1. Інкубаційний період накопичення об'ємної пошкодженості у композитних матеріалах розпочинається за умови max (1 - акустико-емісійна константа). Для даних трьох груп композитних матеріалів експерименти показали, що критерій 1 запишеться:

0,35 _max. (12)

Критерій 2. Критична об'ємна пошкодженість у композитних матеріалах настає у випадку

(А_і ) / V ₁*

(₁* - акустико-емісійна константа). З урахуванням результатів випробувань:

(А_і )/ V 0,077. (13)

Критерій 3. Рівень докритичного накопичення об'ємної пошкодженості визначається залежністю S₁ S S₂ (S₁S₂ - площі спектрів зондувального АЕ-сигналу у пошкодженому та непошкодженому (S₀) композитному матеріалі - акустико-емісійні константи). У нашому випадку:

0,53S₀ S 0,82S₀ (14)

Методика оцінки об'ємної пошкодженості деградованого за час експлуатацiї матеріалу стінки трубопроводу живлення енергоблоків надвисокого тиску теплоелектростанцій полягала у тому, що спочатку розраховували величину експлуатаційних і допустимих випробувальних напружень у стінці труби. Відтак виготовляли із різних за товщиною стінки труби шарів пластинчасті зразки, які навантажували розтягом до необхідних розрахункових напружень і визначали АЕ-міру об'ємної пошкодженості матеріалу, а за нею встановлювали ступінь його деградації (рис.10).

Експерименти показали градацію за цим показником пошкодженості областей стінки труби і суттєвий вплив на генерування АЕ приповерхневих зон.

Для розробки методики кількісної оцінки об'ємної пошкодженості місць заварювання електрострумовводів в оболонку електровакуумних приладів методом АЕ опрацьовано два варіати підходів. Один із них полягав у тому, що ніжки струмовводів дефлектора (1-4) та гребінки (5-10) (рис.11) навантажували через важіль і, ступінчасто збільшуючи силу, реєстрували сигнали АЕ. В результаті встановлювали значення прикладеного моменту сили, коли починається випромінювання сигналів АЕ, а отже, і розвиток дефектів. У другому варіанті на важіль прикладали одне і те ж статичне навантаження до кожної ніжки струмовводів і на певній постійній часовій базі реєстрували сигнали АЕ. Це дозволило за критичними значеннями зусилля та параметрами сигналів АЕ оцінювати об'ємну пошкодженість виробів та ранжувати їх за якістю. Випробовували електровакуумні вироби чотирьох типів, які виготовлені на ВО “Кінескоп” м.Львів за серійною і спеціальними технологіями. Гістограми розподілу АЕ-міри об'ємної пошкодженості ₁ місць заварювання для кожної ніжки суттєво відрізняються і залежать від технології виготовлення виробів (рис.11). Так для якісно заварених ₁= 1...12 a.u./mm³, для неякісних - ₁=20 ...60 a.u./mm³.

Методика кількісного визначення об'ємної пошкодженості біметалевих вінців породоруйнівного інструменту полягала у тому, що під навантаженням розтягувальними зусиллями, які прикладаються в діаметрально протилежних точках внутрішньої поверхні диска, створювали наперед розрахований допустимий напружено-деформований стан виробу. Початкові точки прикладання сил (позиція I) за першого навантаження вибирали довільно, а другий раз навантажували в точках, що фіксувалися в затисках розривної машини після обертання вінця відносно своєї осі на 90 (позиція II). Синхронно із навантаженням в обох позиціях записували сигналів АЕ. Результати випробувань дали такі показники якості виробів: ₁=(0,05...1,5) 10³ a.u./cm³ - якісні; ₁= (1,5...9,5)10³ a.u./cm³ - середньої якості; ₁= (9,5...31,2)10³ a.u./cm³ - низької якості. АЕ-міра об'ємної пошкодженості ₁ інваріантна щодо швидкості навантаження виробів.

У шостому розділі описано розробки деяких пристроїв та установок для навантаження зразків, створення відповідних робочих середовищ, забезпечення надійного відбору АЕ-інформації тощо. Їх необхідність зумовлена тим, що в Україні відсутні установи чи підприємства, які спеціалізуються на випуску таких засобів, а використання наявних серійних машин і механізмів часто не задовольняє необхідні умови проведення експериментів. Під час конструювання та виготовлення враховували результати вищевикладених досліджень, специфіку їх проведення та набутий при цьому досвід.

Так, камера для визначення корозійної тріщинотривкості матеріалів у кліматичному діапазоні температур (патент України №12551А) дозволяє випробовувати призматичні зразки згином, виключаючи при цьому необхідність візуального контролю за боковою поверхнею зразка для оцінки величини підростання тріщини. За незначних габаритних розмірів камери та завдяки оригінальній конструкції нагрівача для оцінки розвитку тріщини ефективно використовується метод АЕ, що дозволяє підвищити достовірність досліджень і їх технологічність.

На основі теоретико-експериментальних досліджень запропоновано методологію оптимізування розмірів хвилеводів АЕ з урахуванням умов експерименту. Приводиться опис конструкції хвилевода універсального застосування (Рішення №64951 від 27.09.2002р. Держпатенту України на видачу патенту за заявкою №2002042867).

Компактний пристрій для розтягування зразків (патент України №3410) дає можливість підвищити точність визначення за сигналами АЕ моменту старту тріщини, стадії субкритичного її підростання всередині матеріалу за умов довготривалого статичного навантаження як на повітрі, так і в робочому середовищі.

Оригінальними конструктивними рішеннями відзначається також установка для випробувань зразків триточковим згином у газоподібному робочому середовищі за високих тисків та температур (Рішення №36713 від 08.05.2002р. Держпатенту України на видачу патенту за заявкою №200110709).

Добрі експлуатаційні характеристики має універсальна малогабаритна установка для навантаження зразків. В ній зведено до мінімуму кількість рухомих деталей і вузлів, а місця їх спряження мають підвищені антифрикційні показники і шумовий захист. Конструкція редуктора дозволяє навантажувати зразки окрім стискання та розтягання додатково ще й крученням. Низка нових технічних рішень покращує параметри установки з точки зору застосування методу АЕ у порівнянні із машинами та установками серійного виготовлення. Особливо відчутні ці переваги в діапазоні низьких значень величин навантаження і переміщень, коли у серійних засобів є нелінійність шкал і низька чутливість.

Всі розробки використовуються для проведення досліджень у Фізико-механічному інституті НАН України, а окремі із них запроваджені на інших підприємствах як в Україні, так і поза її межами.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

Запропоновано ефективний підхід для визначення об'ємної пошкодженості та руйнування матеріалів, елементів конструкцій і виробів через параметри акустичної емісії. В основу даного підходу покладені такі результати.

1. Створено модель кількісної оцінки об'ємної пошкодженості кристалічних тіл, яка грунтується на законі лінійності сумування пошкоджень і має такі основні положення:

- механічна міра оцінки об'ємної пошкодженості визначається як відношення площ новоутворених поверхонь дефектів до об'єму, де вони зароджуються та розвиваються;

- механічна і акустико-емісійна міра об'ємної пошкодженості лінійно залежать від справжньої деформації;

2. Розроблено методики і на їх основі встановлено критичні значення механічної і акустико-емісійної мір пошкодженості сталей та алюмінієвих сплавів в об'ємі локалізованих пластичних деформацій, використовуючи для цього гладкі зразки.

3. Визначено базові константи запропонованих моделей для низки конструкційних матеріалів, які дозволяють визначити критичну міру об'ємної пошкодженості матеріалу під час проведення акустико-емісійного моніторингу виробів і конструкцій у реальних умовах експлуатації.

4. Розроблено методологію визначення об'ємної пошкодженості матеріалів у зоні пластичних деформацій перед макротріщиною. З цією метою:

а) на основі аналізу літературних даних і власних експериментальних досліджень розроблено методику оцінки моменту початку росту макротріщини,

б) встановлено акустико-емісійний критерій початку росту макротріщини та визначено критичні значення об'ємної пошкодженості для конструкційних сталей та алюмінієвих сплавів;

в) показано, що визначена за запропонованою методологією величина акустико-емісійної міри об'ємної пошкодженості матеріалів є інваріантною до форми та товщини зразків і способу їх навантаження.

5. Створено модель накопичення об'ємної пошкодженості у матеріалах під дією воднево-механічного чинника, яка відображає такі етапи: інкубаційний, латентний, початкового та субкритичного руйнування. Передруйнівний стан матеріалу за розробленою моделлю визначається адитивно кількісними показниками кожного із етапів. Це дає змогу, застосовуючи ефект Кайзера, проводити експрес-оцінку об'ємної пошкодженості матеріалу, а також оперативно встановлювати схильність його до водневої деградації.

6. Для біметалевих композицій показано, що відшарування наплавки від основного металу можна моделювати трьома характерними для випромінювання акустичної емісії періодами: інкубаційним, розвитку макротріщин та відшарування наплавки, завершальним. Запропоновано методику ранжування за схильністю до тріщиноутворення однотипних біметалевих композицій, використовуючи кількісний показник ступені їх воднево-механічної об'ємної пошкодженості. Маючи константу матеріалу і критичні значення його акустико-емісійної міри об'ємної пошкодженості, за даною методикою можна визначити початок макроруйнування.

7. Встановлено критерії кількісної оцінки утворення та росту внутрішніх пошкоджень у скловолоконних композитах, де інкубаційний період накопичення об'ємної пошкодженості має властиву кожному типові матеріалу тривалість, а макроруйнування розпочинається від моменту різкого наростання амплітуд сигналів акустичної емісії.

8. Розроблено методики кількісної оцінки стану об'ємної пошкодженості виробів із урахуванням зародження та розвитку дефектів типу мікро- та макротріщин у: стінці труби трубопроводу живильної води енергоблоків закритичного тиску; місцях заварювання струмовводів у електронно-променеві прилади; вінцях дисків породоруйнівного інструменту.

9. Для технічної реалізації вищеназваних методик розроблені наступні пристрої та установки:

– камера для випробувань зразків триточковим згином, яка дозволяє підвищити достовірність АЕ-інформації за рахунок усунення впливу ефекту Баркгаузена;

– універсальний хвилевід сигналів АЕ, який дозволяє здійснювати відбір пружних хвиль із максимальним узгодженням амплітудно-частотних характеристик первинного перетворювача;

– навантажувальний пристрій, який забезпечує довготривале статичне навантаження і передачу хвиль АЕ через штифт-хвилевід під час випробувань матеріалів як на повітрі, так і в робочому середовищі;

– пристрій для визначення методом АЕ тріщинотривкості матеріалів у газоподібному середовищі за високих температур та тисків;

– універсальну малогабаритну навантажувальну установку для створення різних видів навантаження.

Створені засоби дозволяють отримати не тільки достовірні кількісні показники об'ємної пошкодженості конструкційних матеріалів, але й визначати:

Ш динаміку зародження та розвитку тріщиноподібних дефектів під статичним навантаженням і у широкому діапазоні температур та різновидів робочого середовища;

Ш кінетику накопичення об'ємної пошкодженості;

Ш стадії розвитку тріщиноподібних дефектів;

Ш статичну тріщинотривкість за різних видів навантаження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Скальський В.Р, Лисак М.В. Методологія акустико-емісійних досліджень руйнування конструкційних матеріалів. //Механіка руйнування і міцність матеріалів. Довідниковий посібник. /Під заг. ред.. В.В.Панасюка. т.5. Неруйнівний контроль і технічна діагностика./ Під ред. З.Т.Назарчука. - Львів: ФМІ, 2001. - С.715 - 738.

2. Скальський В.Р, Сергієнко О.М. Методики акустико-емісійного контролю в умовах дії статичного навантаження та робочого середовища. //Там же. - С.739 - 768.

3. Скальський В.Р, Лисак М.В. Акустико-емісійне визначення пошкодженості матеріалів після дії водню високих концентрацій. // Там же. - С.769 - 786.

4. Лисак М. В., Скальський В. Р., Сергiєнко О. М. Дослiдження впливу хвилеводу на змiну параметрiв сигналiв акустичної емiсiї // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 1994. - № 2. - С. 64 - 70.

5. Скальский В.Р. Влияние водорода на растрескивание металлов и контроль таких процессов методом АЭ // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 1995. - №1. - С.52 - 65.

6. Скальський В.Р., Гачкевич В.Є., Воронич А.Ю. АЕ-контроль якості електронно-променевих трубок // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 1995. - №2. - С.99 - 103.

7. Скальський В.Р. Акустико-емісійна оцінка якості біметалевих вінців породоруйнівного інструменту // Там же. - 1996. - №5. - С.82 - 90.

8. Andreykiv O. Ye., Lysak M. V, Skalsky V. R. Method of accelerated evaluation of K_iscc under srtess corrosion cracking // Eng. Fract. Mech. - 1996. - 54,№3. - P. 387 - 394.

9. Скальський В.Р. Установка для визначення статичної тріщиностійкості матеріалів по сигналах акустичної емісії в умовах дії середовища та температури // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 1996. - №3. - С.45 - 50.

10. Скальський В.Р. До проблеми моделювання джерел акустичної емісії // Там же. - 1997. - №3. - С.12 - 17.

11. Лисак М. В., Скальський В. Р Методичний підхід для експериментальної акустико-емісійної оцінки тріщинотривкості конструкційних матеріалів// Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 1997. - №5. - С.17 - 30.

12. Lysak M.W., Andrejkiw O.Je., Skalskyj W.R. Schallemissionsmessungen beim Ribfortschritt in Stah unter statischer Belastung // Mater. und Werkstofftechnik. - 1998. - 29,№2. - S.90 - 93.

13. Лисак М. В., Скальський В. Р., Сергiєнко О. М. Засоби для оцінки тріщинотривкості будівельних матеріалів і конструкцій за сигналами акустичної емісії // Механіка і фізика руйнування будівельних матер. і конструкцій. - Львів, 1998. - Вип.3. - С.388 - 400.

14. Скальський В.Р., Андрейків О.Є., Сергієнко О.М. Оцінка водневої пошкодженості матеріалів за амплітудами сигналів акустичної емісії // Техн. диагностика и неразр. контроль. - 1999. - №1. - С.17 - 27.

15. Скальський В.Р. Акустично-емісійне дослідження чутливості до водневої деградації ресорної сталі // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 1999. - №4. - С.113 - 119

16. Скальський В.Р., Сергієнко О.М. Акустико-емісійні властивості деградованого у процесі експлуатації матеріалу трубопроводів живлення надвисокого тиску ТЕЦ // Вісник Тернопільського техніч. університету ім. І.Пулюя. - 1999. - №4. - С.138 - 146.

17. Скальський В.Р., Сергієнко О.М., Голаскі Л. Генерування акустичної емісії тріщинами, що розвиваються у зварних з'єднаннях // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 1999. - №4. - С.23 - 31.

18. Скальський В.Р., Ковчик С.Є. Пристрій для дослідження тріщинотривкості матеріалів за сигналами акустичної емісії // Зб. наук. праць ФМІ НАН України “Фізичні методи та засоби контролю середовищ, матеріалів та виробів”, Київ - Львів, 2000. - вип.5. - С.65 - 68.

19. Скальський В.Р., Демчина Б.Г., Карпухін І.І. Руйнування бетонів і акустична емісія (Огляд). Повідомлення 1. Статичне навантаження і вплив температурного поля // Технич. диагностика и неразрушающий контроль - 2000. - №1. - C.12 - 23.

20. Скальський В.Р., Демчина Б.Г., Карпухін І.І. Руйнування бетонів і акустична емісія (Огляд). Повідомлення 2. Корозія залізобетону. Апаратурні засоби. АЕ - контроль та діагностика будівельних споруд // Там же. - 2000. - №2. - C.9 - 27.

21. Андрейків О.Є., Скальський В.Р., Сергієнко О.М., Ковчик С.Є. Деякі методичні засновки оцінки пошкодженості виробів за сигналами акустичної емісії// Фіз. -хім. механіка матеріалів. - 2000. - №2. - C.83 - 92.

22. Скальський В.Р., Вайнман А.Б. Особливості генерації сигналів акустичної емісії корозійно пошкодженою сталлю трубопроводів живлення надвисокого тиску//Фіз.-хім. механіка матеріалів. Спеціальний випуск. - 2000. - 2,№1. - С.692 - 697.

23. Скальський В.Р., Андрейків О.Є. До проблеми aвтоматизації діагностування конструкцій методом акустичної емісії // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 2000. - №4. - C.3 - 9.

24. Андрейків О.Є., Скальський В.Р., Гембара О.В. Метод оцінки високотемпературного водневого руйнування біметалевих елементів конструкцій // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 2000. - №4. - C.15 - 22.

25. Андрейків О.Є., Скальський В.Р., Сергієнко О.М. Акустико-емісійні критерії для експрес оцінки внутрішніх пошкоджень композитних матеріалів // Там же. - 2001. - №1. - C.91 - 100.

26. Андрейків О.Є., Скальський В.Р., Сергієнко О.М. Визначення об'ємної пошкодженості алюмінієвих сплавів за сигналами акустичної емісії // Там же. - 2001. - №3. - C.77 - 90.

27. Скальський В.Р. Методологія оцінки розвитку дефектоутворення у сплавах Д16-Т та 1201-Т методом акустичної емісії // Машинознавство. - 2001. - №3. - C.13 - 18.

28. Скальський В.Р., Іваницький Я.Л. Засоби для дослідження матеріалів у середовищі водню високих параметрів // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 2001. - №3. - C.15 - 18.

29. Андрейків О.Є., Скальський В.Р. Критерії пришвидшеного визначення об'ємної пошкодженості композитів методом акустичної емісії // Там же. - 2001. - №4,5. - C.7 - 12.

30. Андрейків О.Є., Сергієнко О.М., Скальський В.Р. Актуальні питання відбору і передачі сигналів акустичної емісії під час росту внутрішніх тріщин // Відбір і обробка інформац. - 2001. - №15 (91). - C.51 - 59.

31. Andreykiv O.Ye., Lysak M.V., Serhienko O.M. and Skalsky V.R. Analysis of acoustic emission caused by internal crack. // Eng. Fract. Mech. - 2001. - Issue 11. - 68,№7. - P. 1317 - 1333.

32. Скальський В.Р. Окремі методологічні засади розроблення пристроїв для передавання акустичної емісії // Машинознавство. - 2001. - №7. - С.49 - 52.

33. Скальський В.Р. Зв'язок між деформацією та амплітудами сигналів акустичної емісії у кристалічних тілах // Машинознавство. - 2001. - №10. - C.31 - 37.

34. Скальский В.Р., Ковчик С.Е. Универсальная малогабаритная установка для нагружения образцов // Технич. диагностика и неразрушающий контроль. - 2002. - №1. - С.18 - 21.

35. Скальський В.Р. Залежність суми амплітуд сигналів акустичної емісії від справжньої деформації кристалічних тіл // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 2002. - №2. - C.91 - 96.

36. Скальський В.Р. Генерування сигналів акустичної емісії під час пластичного деформування матеріалу в околі концентратора напружень // Механіка і фізика руйнування будівельних матер. і конструкцій. - Луцьк, 2002. - Вип.5. - С.382 - 387.

37. Скальський В.Р. Окремі методологічні засновки визначення акусто-емісійної пошкодженості конструкційних матеріалів у пластичній зоні макротріщини // Машинознавство. - 2002. - №5. - C.22 - 26.

38. Скальський В.Р., Андрейків О.Є., Сергієнко О.М. Дослідження пластичного деформування матеріалів методом акустичної емісії. Огляд // Фіз.-хім. механіка матеріалів. - 2003. - №1. - C.77 - 94.

39. Рекомендації щодо акустико-емісійного контролю об'єктів підвищеної небезпеки. Р 50.01-01. - К.:ТКУ-78 “ТДНК”, 2001. - Введ. 27.11.2001р.

40. Назарчук З. Т., Кошовий В.В., Скальський В.Р. Неруйнівні методи контролю матеріалів і технічна діагностика / Фізико-мех. ін-т: поступ і здобутки. - Львів: Простір, 2001. - С.171 - 214.

41. Патент України №2895. МПК: G01N29/14 Спосіб калібровки акустико-емісійного вимірювального тракту / Скальський В.Р., Зазуляк В.А, Ковчик С.Є., Рибицький І.Б. - Опубл. 26.12.94р. - Бюл.5-1.

42. Патент України №2896. МПК: G01N3/00 Спосіб оцінки якості зразків із литого сплаву / Скальський В.Р., Володін В.В., Зазуляк В.А., Ушков С.С., Старостін В.К. - Опубл. 26.12.94р. - Бюл.5-1.

43. Патент України №3410. МПК:G01N3/20. Пристрій для випробувань зразків на статичну тріщиностійкість при позацентровому розтяганні / Скальський В.Р., Ковчик С.Є., Мочульський В.М. - Опубл.27.12.94р., - Бюл.6-1.

44. Патент України №12551А. МПК: G01N3/18. Пристрій для випробувань зразків в робочих середовищах при підвищених температурах / Скальський В.Р., Андрейків О.Є. - Опубл.28.02.97р., - Бюл.№1.

45. Патент України №21598А. МПК: G01N17/00. Спосіб виявлення водневої крихкості сталей / Скальський В.Р., Андрейків О.Є., Вайнман А.Б. - Опубл. 06.01.98р. - Бюл,№2.

46. Патент України №21571А. МПК: H01J9/42. Спосіб виявлення дефектності електронно-променевих трубок / Скальський В.Р., Гачкевич В.Є., Андрейків О.Є., Воронич А.Ю. - Опубл.06.01.98р. - Бюл.№2.

47. Патент України №23095А. МПК: G01N17/00; G01N29/04. Спосіб оцінки схильності до водневої деградації конструкційних сплавів / Скальський В.Р. - Опубл. 30.06.98р. - Бюл. №3.

48. Пристрої і установки для визначення тріщиностійкості конструкційних матеріалів методом акустичної емісії / В. Р. Скальський, О. Є. Андрейків, М. В. Лисак та ін. - Львів, 1998 - 56 с. - (Препр. / НАН України. Фіз.-мех. ін-т; № 1/98).

49. Розвиток досліджень процесів руйнування із застосуванням явища акустичної емісії у ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України / О.Є. Андрейків, В.Р Скальський, С.Є. Ковчик, О.М. Сергієнко. - Львів, 2000. - 56 с. - (Препр./ НАН України. Фіз.-мех. ін-т; №1/2000 ).

50. Panasyuk V.V., Andreykiv O.Ye., Lysak M.V. Skalsky V.R. and Sergienko O.M. Decrease of elements risk by acoustic-emission control of stress corrosion cracking// Proc. Preprints symposium “Risc and Economic Evaluation on Failure and Malfunction of Systems”, - Lisbon, 30 okt. -1 nov. - Lisbon, 1995. - 3. - P. 395 - 404.

51. Skalsky V.R. Investigation of AE properties of the hoists // Advances in fracture resis-tance in materials.-Eds. V.V.Panasyuk et al. - New Delhi:Tata Mc Graw-Hill Publishing Co.Ltd. - 1996. - 4. - P.639 - 644.

52. Andreykiv O.Ye., Lysak M.V., Skalsky V. R and Serhienko O.M. Determination of threshold values of stress intensity factor using acoustic emission method // Proc. 18-th Sympos. on Experimental Mechanics of Solids.-Jachranka near Warsaw, Poland, 14-16 Oct. 1998. - Warsaw, 1998. - P.114 - 119.

53. Андрейків О.Є, Скальський В.Р, Зазуляк В.А., Іваницький Я.Л. Контроль методом АЕ технологічних параметрів створення боєприпасів із заданим ступенем фрагментації // Зб. праць 2 Міжнар. конфер. “Артилерійські ствольні системи, боєприпаси, засоби артилерійської розвідки та керування вогнем” - Київ, 27-30 жовт. 1998. - Київ, 1998. - С.170 - 177.

54. Skalsky V, Andreykiv O, Serhiyenko O. Assessment of volume damaging of crystal solids by amplitudes of acoustic emission signals // Proc. Int. Conf. “New Trends in Fatigue and Fracture” - Metz,France, 8-9 Apr. 2002. - Metz,2002. - www.lfm.univ-metz.fr-/CDROM_presentations/documents/ska_ mns-13.doc. - 12 p.

55. Skalsky V, Serhiyenko O, Andreykiv O. Method for estimation of volume damages in composites by usage of acoustic emission criteria // Proc. 14-th European Conference on Fracture ECF-14 “Mechanics Beyond 2000”. - 8-13 September 2002, Cracow, Poland. - Cracow,2002. - 3. - P.317 - 324.

Размещено на Allbest.ru