Підвищення ефективності сухої очистки газів за допомогою інерційних апаратів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ШУШЛЯКОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 621.928.9.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУХОЇ ОЧИСТКИ ГАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНЕРЦІЙНИХ АПАРАТІВ

05.23.03 - Вентиляція, освітлення і теплогазопостачання

м. Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Іродов В'ячеслав Федорович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри аерогідродинаміки, доктор технічних наук, професор Качан Володимир Миколайович, Донбаська державна академія будівництва і архітектури, професор кафедри теплотехніки, теплогазопостачання та вентиляції;

доктор технічних наук, професор Зозуля Олександр Федорович Харківський науково-дослідний та проектний інститут основної хімії (НДІОХІМ), головний інженер.

Провідна установа: Інститут технічної теплофізики Національної Академії наук України, м. Київ.

Захист відбудеться „21” квітня 2004 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.03 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (61002, м. Харків, вул. Сумська, 40).

Автореферат розісланий „19” березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Колотило М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Антропогенний вплив на навколишнє середовище у наш час набув всесвітнього характеру і вже призвів до екологічних кризових ситуацій, а в окремих регіонах земної кулі - до екологічних катастроф. Великими енергетичними, промисловими та сільскогосподарськими комплексами, а також транспортними засобами в атмосферу щороку викидається понад мільярд тонн зважених і газоподібних домішок, що завдають екологічні збитки довкіллю як в промислово розвинених, так і у непромислових регіонах планети. В результаті фізико-хімічних процесів відбувається трансформація деяких речовин з утворенням нових більш небезпечних сполучень, що негативно впливають на імунні системи та генетичні коди живих організмів. Наслідки цих впливів відіб'ються на здоров'ї майбутніх генерацій та на біосфері в цілому.

Проблема забезпечення екологічної безпеки є дуже актуальною для всіх країн без винятку. Тому дослідження та розробка нових конструкцій високоефективних апаратів інерційного типу, що використовуються в якості модулів установок для комплексної очистки газів від домішок сухим динамічним способом є одним з напрямків забезпечення екологічної безпеки.

Актуальність роботи підтверджується тим, що результати дисертаційної роботи спрямовані на вирішення актуальної проблеми - зниження забруднення атмосферного повітря за рахунок підвищення ефективності очистки вентиляційних і технологічних газів перед викидом їх в атмосферу за допомогою нових конструкцій високоефективних інерційних апаратів, які призначені для селективної, комбінованої або комплексної очистки газів сухим динамічним засобом.

Підвищення ефективності роботи цих апаратів для очистки газу досягається за рахунок наступного:

1.В робочій камері модулів апаратів реалізуються одночасно або послідовно декілька способів очистки газу та створюється потрібна аеродинамічна ситуація.

2.В зону взаємодії потоків подається адсорбент, кріогенна рідина, дисперсна насадка або каталізатори.

3.Зниження радіального градієнту статичного тиску і витискування мілкодисперсного пилу з приосьової зони.

4.Кондиціонування газу, що очищується, охолодження (підігрів) стінок апарата або пристінного потоку газу, що очищується.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася безпосередньо автором у Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури з науково-технічнох проблеми „Економія і раціональне використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів у будівництві”.

Тематика роботи відповідає встановленим Законом України приоритетним напрямкам розвитку науки та техніки до 2006 року, у тому числі „Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі”.

Результати досліджень у дисертації отримані автором при виконанні науково-дослідних робіт відповідно до плану НДР Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА). У тому числі таких НДР, як „Розробка системи сухої очистки газоповітряних викидів від готового продукту” Г.р. 01840019984 інв. № 02840064780 М.: 1983.-88 с. „Підвищення ефективності роботи систем знепилування газів у відділенні приготування глини сталеливарного цеху ХТЗ” Г.р. 0189024935 1989 р. Усього більш 15 НДР для різних галузей промисловості, що були базовими для підготовки дисертаційної роботи.

Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності очистки вентиляційних та технологічних газових викидів від домішок шкідливих речовин за допомогою нових конструкцій високоефективних інерційних апаратів і удосконалення теоретичних методів розрахунку параметрів взаємодіючих турбулентних закручених дисперсних потоків газу, що очищається, в процесі їх взаємодії з інгредієнтами, що вводяться у робочу камеру, для підвищення ефективності очистки газу від композиційних домішок.

Об'єкт дослідження - процес очистки газоподібних середовищ від домішок забруднюючих речовин за допомогою нових конструкцій апаратів, які дозволяють здійснювати селективну, комбіновану чи комплексну очистку газу.

Предметом дослідження є підвищення ефективності селективної, комбінованої чи комплексної очистки газу за допомогою апаратів, в робочих камерах яких реалізуються одночасно або послідовно декілька способів очистки газу.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи використовувались теоретичні та експериментальні методи дослідження.

Теоретичні методи досліджень використовувались для аналізу процесів взаємодії дисперсних потоків газу, що очищується, в робочих камерах модулів апаратів, що досліджуються. В результаті теоретичних досліджень були отримані розрахункові залежності для визначення потрібних аеродинамічних параметрів потоків газу, що очищується, на вході в апарат і геометричних параметрів апарату, які забезпечать досягнення потрібної ефективності селективної, комбінованої чи комплексної очистки газу.

Експериментальні методи досліджень застосовувались для визначення правомірності припущень, що зроблені в процесі теоретичних досліджень; отримання даних, які необхідні для перевірки слушності розрахункових залежностей ефективності роботи та аеродинамічного опору; перевірки значень складових швидкості, що здобуті розрахунковим шляхом; уточнення застосування розрахункових залежностей для визначення основних параметрів тепло- і масообмінних процесів при очистки газу від композиційних домішок забруднюючих речовин.

Методи чисельного моделювання застосовувались для опису масообмінних процесів, що протікають в робочих камерах апаратів при використанні кількох способів очистки газу, в тому числі при подачі в апарат кріогенної рідини або адсорбенту.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

- Запропоновано новий напрямок розвитку технології очистки газа перед викидом в атмосферу: комплексна очистка за допомогою одного апарату, в якому реалізуються одночасно або послідовно декілька способів та максимально можлива кількість методів очистки газу.

- Розроблені та всебічно досліджені високоефективні нові конструкції апаратів для комплексної, комбінованої або селективної очистки газу від домішок.

- Удосконалена методика та отримані теоретичним шляхом залежності для розрахунку аеродинамічних параметрів потоків газу, що очищується.

- Отримано розрахункові залежності ефективності роботи від геометричних параметрів нових конструкцій апаратів та від аеродинамічних параметрів потоків газу, що очищується.

- Запропоновано залежності аеродинамічних параметрів потоків газу від геометричних параметрів апарата.

- Встановлено розрахункові залежності для визначення параметрів процесу взаємодії газу з частками адсорбенту.

- Запропоновано залежності для обліку впливу подачі кріогенної рідини на ефективність роботи апаратів

- Розроблена методика розрахунку потрібних параметрів для забезпечення максимальної очистки газу.

- Виконані експериментальні дослідження нових конструкцій інерційних апаратів та отримані позитивні результати як в лабораторних, так і у виробничих умовах.

- Запропоновано засіб сухої динамічної очистки газу.

Достовірність та обґрунтованість одержаних результатів підтверджуються: використанням відомих моделей для розв'язання аеродинамічних задач; застосуванням математичних обґрунтованих схем числового інтегрування рівнянь Рейнольдса, процесів тепло- та масообміну при фізично обґрунтованих граничних умовах. Достовірність розрахункових залежностей підтверджена експериментальними результатами.

Практичне значення дисертаційної роботи міститься у тому, що її автором виконано наступне:

- Розроблені, досліджені та впроваджені на виробництвах високоефективні апарати нових конструкцій для комплексної, комбінованої або селективної очистки газу.

- Проведено експериментальні дослідження та встановлено у виробничих умовах, що ефективність роботи цих апаратів у 3-5 разів вище, ніж циклонів ЦН-11 (за остаточною запиленістю), абразивний знос у 15-20 разів менший, а опір - зіставлен.

- Розроблена методика розрахунку та підбору нових конструкцій апаратів.

- Розроблена технічна документація для виробництва цих апаратів.

Методика розрахунку і підбору апарата використовувалась багатьма інститутами і фірмами. Апарати впроваджені на підприємствах чорної металургії і будівельних матеріалів, енергетичних комплексах, харчової, переробної та сільськогосподарської галузі промисловості. Лабораторна установа, методика розрахунку апаратів використовується в учбовому процесі для проведення лабораторних робіт, виконання курсових та дипломних проектів. Практична цінність результатів дисертаційної роботи підтверджена позитивними результатами виробничих досліджень, а також авторськими свідоцтвами на конструкції модулів апаратів.

Особистий внесок здобувача.

Запропоновано нові конструкції апаратів.

Виконано теоретичні дослідження руху дисперсних потоків у робочій камері апаратів та удосконалено методику розрахунку. Визначаючих параметрів дисперсного потоку, що спрямований під кутом до утворюваної та по дотичній до корпусу апарату.

Удосконалено методику розрахунку швидкостей дисперсного потоку, що надходить до приосьової зони апарата від завихрювача.

Отримана залежність для розрахунку теплообміну пристінного дисперсного потоку зі стінками апарата.

Отримані залежності для розрахунку визначаючих параметрів процесу очистки газу від газоподібних домішок за допомогою адсорбенту.

Виконано дослідження взаємодії крапель кріогенної рідини з потоком газу, що очищується, та отримані залежності для розрахунку зміни розміру краплі у часі з урахуванням температури та інших параметрів потоку.

Отримані залежності для розрахунку ефективності роботи апаратів при очистці газу від зважених та композиційних домішок.

Отримані залежності для розрахунку опору апаратів.

Розроблена методика інженерного розрахунку та підбору апаратів.

Виконано виробничі та лабораторні дослідження апаратів та їх широке впровадження у різних галузях промисловості.

Реалізація результатів роботи. Розроблені інерційні апарати впроваджені на Буринському та Вінницькому насінних заводах, Харківському хлібокомбінаті № 2, Соколово-Сарбайському заводі офлюсованих окатишів (Росія), Полтавському комбінаті будівельних матеріалів, Запорізькій ГРЕС, Костянтинівському та Алмазнянському металургійних комбінатах, на заводі „Криворіжсталь”, Полтавському експериментальному ливарно-механічному заводі, Полтавському ГЗК та інших об'єктах народного господарства України.

Апробація роботи. Основні результати досліджень, виконаних у обсязі дисертаційної роботи, доповідалися на міжнародних, всесоюзних, республіканських та галузевих конференціях і семінарах у містах Познань (ПНР), Київ, Москва, Ленінград, Саратов, Челябінськ, Дніпропетровськ, Севастополь, Полтава, Харків та ін., на постійно діючому семінарі НТГ „Будіндустрії”, на щорічних конференціях Харківського інженерно-будівельного інституту (з 1994 року Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури). Діючі моделі запропонованих автором апаратів демонструвались і нагороджені медалями ВДНГ у Києві, Москві та на міжнародній виставці-семінарі „Екологія-92” у м. Харкові. газовий вентиляційний інерційний дисперсний

Обсяг дисертації включає вступ, п'ять розділів, висновки по дисертації. Зміст дисертації викладено на 284 сторінках друкованого тексту, проілюстровано 98 малюнками на 104 сторінках та 9 таблицями на 13 сторінках. Список літературних джерел, що використовувались, містить 356 найменувань. Додатки складають 67 сторінок.

За темою дисертації опубліковано 88 робіт, у тому числі, 20 авторських свідоцтв, 2 патенти, 47 наукових статей, 16 доповідей та тез доповідей на спеціалізованих семінарах і конференціях, 2 звіти з науково-дослідних робіт, 1 методичні вказівки. Повний список робіт, що опублікувалися, наведено в дисертації.

ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі на основі аналізу існуючих засобів, методів і обладнання для очистки газу, а також тенденції розвитку техніки та технології газоочищення встановлено, що ефективність роботи апаратів тим вище, чим більше способів і методів беруть участь водночас у процесі очистки газу в одному апараті. Приведена класифікація приладів сухої очистки газів від домішок.

В другому розділі роботи наведені розробки способу сухої динамічної комплексної очистки газу та методи підвищення ефективності їх очистки: метод витискування дрібнодисперсного пилу з приосьової області; метод подання адсорбенту в зону взаємодії потоків газу, що очищається; метод кондиціювання газів шляхом їх зволожування та охолодження; використання великодисперсної насадки; використання поєднання цих методів; метод комбінованої очистки; метод подачі кріогенної рідини в потік газу, що очищається. Вдосконалена теорія розрахунків процесів, які забезпечують очистку газу, ефективності роботи, опору, режимних та конструктивних параметрів модулів нових апаратів.

У порівнянні з циклонами серії ЦН розроблені модулі мають ефективність роботи у 3 - 5 разів вище (щодо остаточної запиленості); абразивний знос - у 15 - 20 разів менше; продуктивність по газу в 1,5 - 2 рази вище. Крім того, апарати дозволяють управляти аеродинамічною ситуацією в робочих камерах, змінювати витрати газу, що очищається, в межах 30%, а концентрацію зважених домішок - у широких межах. При цьому опір апаратів порівнюється з аеродинамічним опором циклонів.

Модулі нових апаратів дозволяють трансформувати конструкцію апарата з пиловловлювача до пиловловлювача-утилізатора теплової енергії, адсорбера, сушки або до апарата для комплексної або комбінованої очистки газу. Для селективної очистки газу установка може комплектуватися блоками з адсорбентами, каталізаторами, реагентами, блоками випромінювання та мікропроцесорним блоком для управління процесом очистки газу. Набір та кількість блоків залежить від складу, концентрації та витрат домішок, що уловлюються, і вимог, що пред'являються до ефективності очистки газу.. Перелік модулів апаратів для комбінованої, комплексної або селективної очистки газу, їх схеми та основні показники роботи наведені в дисертації.

Відомі теоретичні дослідження вихрових апаратів можна поділити на дві групи. До першої групи належать моделі, запропоновані А.А. Халатовим, В.А. Успенським, Б.С. Сажиним та ін., у яких використовуються ріняння Нав'є-Стокса, Рейнольдса, Ейлера, до другої групи належать моделі з постійною геометрією потоку, до таких робіт належать моделі, розроблені K.R. Schmidt, W. Podgorski та іншими авторами.

Недоліком отриманих математичних залежностей, які опублікувалися, є те, що в якості граничних умов використалися результати експериментальних досліджень апаратів різних конструкцій, режими роботи яких не можна зіставити через відмінності прийнятих схем течії газів, не враховано багато факторів, що визначають взаємодію потоку з дисперсним середовищем, процеси тепло- та масообміну в робочих камерах моделей. Існуючі залежності для розрахунку ефективності і опору можуть застосовуватися тільки для конкретного апарата. В наш час відсутні рекомендації з очистки газу зі змінними витратами, складом та концентрацією домішок шкідливих речовин.

У третьому розділі досліджені теоретичні процеси взаємодії дисперсних турбулентних закручених потоків у робочих камерах запропонованих конструкцій апаратів для очистки газу.

Розглянута течія зустрічних потоків у робочій камері модулів апаратів для очистки газу. Процес взаємодії зустрічних закручених потоків, представлений за допомогою моделі, для розв'язання якої прийняти граничні умови на поверхні робочої камери і на межах взаємодії зустрічних потоків.

Для отримання інтегральних характеристик і середніх за часом параметрів турбулентного потоку використовувались диференційні рівняння Рейнольдса та рівняння нерозривності, записані в приватних похідних у циліндричній системі координат. Для замикання системи рівнянь використовували припущення про лінійну залежність між тензором турбулентних напружень та осередненим тензором локальних швидкостей деформацій. Розв'язання вихідної системи рівнянь виконували з використанням введеної Прандтлем залежності коефіцієнту турбулентності в'язкості від поля осереднених швидкостей, а також розв'язання диференційних рівнянь для переносу турбулентності та напівемпіричні моделі Колмогорова-Прандтля, що зв'язують турбулентну в'язкість з турбулентною кінетичною енергією і масштабом турбулентності.

.(1)

У двохпараметричній моделі типу вважалося, що швидкість дисипації і масштаб турбулентності зв'язані відомою залежністю

,(2)

де і - константи моделі.

Рух зустрічних турбулентних потоків у робочій камері з центральною трубою може бути описаний рівняннями руху при таких припущеннях.

Газ, який очищається, є неспалимою рідиною, а течія - встановленою, симетричною відносно осі; зовнішні масові сили будуть відсутні; молекулярна в'язкість постійна. Після перетворень отримуємо систему визначальних рівнянь, що має однакову структуру. Така система має вигляд:

.(3)

У рівняння (3) в якості можуть бути підставлені функція струму , напруженість радіальної компоненти завихрення , момент радіальної швидкості потоку , кінечна енергія турбулентності і швидкість її дисипації . Коефіцієнти для перерахованих функцій приймаються за наведеною у роботі таблицею.

При розв'язанні рівнянь (3) граничні умови для записувалися не на стіні, а зсувалися на один крок у глиб потоку. Такий прийом виключав вплив великих градієнтів поблизу стін і забезпечував справедливість модельованих рівнянь, виведених для повністю турбулентної течії. Для випадку криволінійної поверхні граничні умови мали вигляд

(4)

(5)

;(6)

(7)

де - константа Кармана; - динамічна швидкість (міра інтенсивності турбулентного пульсаційного руху).

Розглядувані рівняння вважали квазілінійними еліптичними, а ітераційний процес для кожного з п'яти рівнянь будувався за типом координаційного засобу Якобі, у якому при кожному циклі ітерації використовувались лише значення змінних на попередній ітерації, а саме:

(8)

Формула (8) використовувалася для визначення значень цих функцій у внутрішніх точках області .

Значення на виході з завихрювача першого потоку були використані для визначення початкових приближень цих функцій всередині області та граничних значень деяких функцій.

Досліджена течія пристінного (другого) потоку по циліндричній ввігнутій поверхні робочої камери і її вплив на процес очистки газу і транспортування зважених домішок до бункеру, а також обґрунтовується можливість управління процесом очистки газу шляхом модифікації параметрів другого потоку.

Дослідження течії потоку вздовж криволінійних поверхонь проводили такі вчені, як Б.К. Аліяров, З. Сакілов, О.Н. Бушварін, Є.Ю. Єгоров, Н.Ф. Трубіцин, Н.І. Акантов, З.Р. Горбіс, В.А. Успенський, Майєрс, Шауер, Юстіс та інші.

Огляд літературних джерел показав, що питанню про розповсюдження турбулентного струму по угнутій поверхні в спутному градієнтному дисперсному потоці у загальному вигляді присвячено дуже мало робіт. Відсутні також дані про характер розповсюдження струмів, спрямованих по дотичній до циліндричної поверхні і під кутом до її утворювальної.

У дисертації наведені результати досліджень течії ізотермічного потоку газу, що очищається, по угнутій циліндричній поверхні. При розробці фізичної, та розв'язанні математичної моделі руху були прийняті такі припущення: газ та дисперсна фаза є термодинамічно рівноважними середовищами, а швидкість енерго- та масообміну дорівнює швидкості стаціонарного процесу з тими ж граничними умовами; броунівський рух буде відсутній; рух часток підкоряється динамічним закономірностям, а концентрація дисперсної фази обмежена; тиск газо-часток дорівнює нулю; рух дисперсних потоків у робочій камері розглядається як рух декількох взаємо проникних континуумів, кожний з яких являє суміш компонентів (фаз), що заповнюють собою весь обсяг робочої камери; для кожного континуума приймається своя наведена щільність та швидкість; розміри включень і неоднорідностей більше, ніж відстані між молекулами і середньої довжини вільного пробігу молекул, але менше відстані, на якій параметри потоків змінять свої значення.

Використовуючи прийоми А.С.Гіневського та В.А.Успенського при розробці математичної моделі потік приймали як двохкомпонентну суміш, а математична модель процесу представляла систему рівнянь кількості руху, нерозривності, енергії, переносу речовини.

Вхідна система диференціальних рівнянь була призведена до вигляду інтегральних співвідношень В.В.Голубєва. Але для аналітичного розв'язання така система рівнянь достатньо складна. З метою спрощення рішень вважали, що хімічні реакції будуть відсутні, теплоємність постійна, щільність газу визначається рівняннями стану, тепло-, бародифузії та Архімедові сили малі, у пристінній зоні робочих камер модулів апаратів динамічний, дифузійний та тепловий прикордонний шар за товщиною рівні між собою:

(9)

Рівність (9) зменшує число невідомих у системі рівнянь з шести () до чотирьох ().

Підставляючи послідовно у відповідні рівняння вхідної системи концентрацію речовини в пристінному потоці, товщину пристінного потоку, ширину струму і швидкість на осі потоку, виражені за допомогою (9), отримаємо залежності для розрахунку цих значень.

(10)

(11)

де - значення теплоємкості дисперсної фази та температури газу при ;

- допоміжні функції.

Далі розглядається процес витікання дисперсного струменя газу, що очищається, в затоплений простір.

Для аналізу струминної течії в запропонованих модулях апаратів використовувався засіб інтегрування рівнянь руху в наближенні прикордонного шару, при цьому одержувалися такі умови збереження надмірного імпульсу , момент кількості руху та витрати домішки по поперечному перетину струму:

(12)

(13)

(14)

де - осьова та тангенціальна складові швидкості струму, м/с;

- поточна координата; - концентрація домішок.

При побудові методики розрахунку вважали, що течія струму повністю турбулентна, а вплив тертя незначний. Використовуючи систему рівнянь прикордонного шару, як при отриманні інтегральних співвідношень В.В.Голубєва, систему рівнянь (12) - (14) можна представити у такому вигляді:

(15)

(16)

(17)

(18)

де - радіальна складова швидкості;

- серединні напруги уявленого турбулентного терті;

- серединні значення напруги Рейнольдса.

Рішення шукали у вигляді:

(19)

(20)

- значення , при якому величина осьової складової швидкості дорівнює максимальній величині вздовж осі, помноженої на - профіль тангенціальної швидкості, що складає , приймаючи максимальне значення в точці максимуму , величина якого дорівнює одиниці. Вигляд функції визначається експериментальним шляхом.

У остаточному вигляді отримані залежності для

(21)

;(22)

(23)

де - допоміжна функція.

Залежності для розрахунку та можна отримати і аналітичним шляхом, для чого після інтегрування (12) та (13) по в отримані вирази підставимо значення швидкостей за правилом

(24)

(25)

де - відносні максимальні значення функцій та у кожному перетині.

Шляхом диференціювання і послідовного інтегрування вхідних залежностей у остаточному вигляді отримані залежності для розрахунку та :

(26)

(27)

де - значення, що складають швидкості потоку на зрізі сопла.

У четвертому розділі досліджені процеси взаємодії потоків газу, що очищається, з дисперсними потоками запроваджених до апарата інгредієнтів.

Частинка вважалася ізольованою. Ефекти підштовхування та гальмування частинки були відсутні. За рахунок коагуляції частинок утворюються крупніші конкреції, форма яких наближається до сферичної. Маса таких конкрецій перемінна.

Рівняння руху розглядуваної конкреції у вихровому турбулентному потоці з урахуванням сили інерції, відцентрових та гідродинамічних сил, а також сил, зумовлених впливом змінної маси, відомо та може бути уявлене у такому вигляді:

(28)

де - масова щільність часток домішок та несучого середовища; - діаметр частинок; - тангенціальна та радіальна складові відповідно вихрового потоку і часток домішок; - радіальна складова несучого середовища; - коефіцієнт лобового опору; - коефіцієнт ковзання для дрібнодисперсного пилу, за даними А.К.Піроцького береться рівним 0,95 - 0,98.

Отримана розрахункова залежність для радіальної складової швидкості частинки перемінної маси у вихровому потоці має вигляд:

(29)

де

Розглянуто процес теплообміну між циліндричними поверхнями робочої камери модуля апарата та потоком газу, який очищається. Інтенсивність теплообміну у розглядуваному випадку залежить в основному від швидкості потоку газу та дисперсної фази, радіуса робочої камери, форми струмів, властивостей інгредієнтів, що беруть участь у процесі очистки газу.

Граничні умови для розв'язання системи рівнянь руху вільної частини пристінного турбулентного дисперсного струму були прийняті такі:

Приймаємо також, що , а

де - швидкість газу на осі та у стінок; - поточні координати; - щільність газу та дисперсної фази; - товщина струму від стінки до осі струму; - товщина струму від стінки до зовнішньої межі струму.

Для розрахунку значень біли отримані такі залежності:

(30)

(31)

(32)

Значення функцій - визначалися за залежностями, наведеними в дисертації.

При розв'язанні задачі про теплообмін між турбулентним дисперсним пристінним потоком та циліндричною поверхнею стінки робочої камери вважали, що пристінний потік являє собою нестиснуту рідину; у потоці будуть відсутні джерела і стоки енергії; енергія дисипації не враховувалася через її малість; тепло- і масообмін між несучим середовищем та дисперсною фазою будуть відсутні; температура пристінного і спутного потоку однакова; процес стаціонарний.

Розв'язуючи рівняння енергії для суцільного несучого середовища та дисперсної фази

(33)

(34)

при таких граничних умовах:

та при

Отримаємо рівняння для функції :

(35)

де - швидкість несучого середовища та дисперсного середовища; - температура несучого середовища та дисперсного середовища; - оператор Лапласа; - утримання дисперсної фази у несучому середовищу.

У результаті розв'язання рівнянь (33), (34), (35) отримані залежності для розрахунку температури дисперсного турбулентного несучого потоку та критерію , який визначає процес теплообміну між турбулентним дисперсним пристінним потоком і циліндричною стінкою робочої камери.

(36)

(37)

- функції від та ,

де - діаметр робочої камери; - температура несучого потоку при ; - температура стінки; - поточні координати.

У результаті проведеного аналізу отриманих значень встановлено: із збільшенням концентрації зважених домішок та зменшенням розмірів часток відносна максимальна швидкість та дальнобійність струмів збільшуються, а їхнє розширення зменшується; збільшення розміру часток знижує вплив дисперсної фази на параметри струму.

На основі результатів досліджень можна також стверджувати, що при діаметрі робочої камери модулів апаратів більше 1,5 м вплив кривизни поверхні при розрахунку пристінного потоку можна не враховувати.

При комплексної та селективної очистки газів (у тому числі і від газоподібних домішок) сухим способом необхідно знати залежність зміни концентрації домішок, що вловлюються, в газі, що очищується, у частках адсорбенту, а також час насичення адсорбенту від обумовлюючих параметрів.

При розв'язанні задачі масообміну в робочій камері вихрових адсорберів були прийняті такі припущення: статичний тиск у струмах пристінного потоку дорівнює статичному тиску в робочій камері; тертя між паралельними струмами буде відсутнє; рух газу в обох частинах струму автомодельний, а коефіцієнти турбулентності для затоплених струмів - постійні. Також вважали, що процес адсорбції реалізується в одній сферичній частці адсорбенту (в одному зерні) радіусом .

Процес адсорбції може бути описаний за допомогою системи рівнянь:

(38)

(39)

(40)

При

(41)

При

(42)

Підставляючи (40) у (38) та (39), отримаємо:

(43)

де - час; - швидкість; - коефіцієнти, відповідно, сумарного, зовнішнього та внутрішнього переносу маси, характерні для даного зерна адсорбенту; - масова концентрація адсорбата; - коефіцієнт дифузії; - коефіцієнт.

Вводячи нові змінні і розв'язуючи рівняння способом розподілу змінних, отримаємо:

.(44)

В результаті перетворень призводимо рівняння (43) до вигляду:

(45)

Графічне розв'язання рівняння (45) представлене в дисертації. Значення дійсних коренів рівнянням (44) асимптотично наближаються до лінії Аналіз асимптотики коренів (45) при та використання методу Фур'є дозволили отримати розв'язання вхідної задачі у вигляді рівняння балансу маси адсорбенту:

(46)

Для отримання використали початкові умови

Тоді,

(47)

Вважаючи, що (47) можна інтегрувати почленно, отримали вираз для визначення , а знаючи конкретне значення , за таблицями функцій значень визначали, наприклад, , звідки .

Тоді, (48)

Запропоноване розв'язання задачі дозволило визначити модифікацію концентрації абсорбтиву в зернах адсорбенту за умови, що коефіцієнт дифузії не залежить від розмірів зерна. Таку умову можна вважати правомірною в окремих випадках, але, як правило, . При цьому рівняння масообміну в робочій камері апарата можна представити у вигляді:

(49)

(50)

де

В остаточному вигляді розв'язання даної задачі представлене у вигляді асимптотичного ряду

(51)

При цьому функції були знайдені, а функції можуть бути знайдені за допомогою квадратур для кожного конкретного виду

Для сталого процесу адсорбції була розв'язана задача масообміну і отримане таке рівняння:

(52)

Вважалося, що змінна залежить від двох змінних

(53)

Рішення (53) знаходили шляхом розв'язання двох окремих задач. При розв'язанні першої задачі визначали , другої -

В остаточному вигляді розв'язання рівнянь (53) у першій задачі має вигляд:

(54)

Розв'язання другої задачі знаходимо у вигляді розкладу за системою тригонометричних функцій з невідомими коефіцієнтами, що залежать від

(55)

У остаточному вигляді рівняння для розрахунку модифікації абсорбтива при процесі адсорбції, що не встановився, являє собою таке:

(56)

При

(57)

Ряди швидко сходяться, бо при

Ефективність роботи адсорбера може бути розрахована за формулою:

(58)

де

Отримані залежності ефективності роботи апаратів для комплексної очистки газу сухим динамічним способом, міститься інформація про фактори, які впливають на ефективність роботи апарата в режимі уловлювання зважених домішок.

Використовуючи відомі для розрахунку дані, можна записати:

(59)

де - ефективність роботи; - витрати повітря на вході та виході з апарата; - концентрація на вході та виході.

Висловлюючи витрати через площі та швидкості газу, була отримана залежність ефективності роботи від режимних та конструктивних параметрів апарата

(60)

де - висота та діаметр робочої камери апарата та діаметр центральної труби; - радіальна та осьова складові швидкості потоку газу, що очищається.

Підставляючи замість висоти робочої камери апарата відповідне вираження, отримаємо формулу для розрахунку ефективності роботи АКО у залежності від властивостей газу , уловлюваних домішок , режимних параметрів та конструктивних параметрів апарата .

(61)

Для вигоди використання розрахункових залежностей (60), (61) була побудована номограма.

Запропонований засіб розрахунку ефективності роботи апарата комплексної очистки газу (АКО) в режимі комплексної очистки газу. Необхідне значення ефективності роботи АКО можна розрахувати за формулою:

(62)

де - обсяг повітря (газу), що надходить до апарата або витікає з нього через щілини. Для розрахунку значення та можна приймати у межах

Далі наведене розв'язання задачі взаємодії дисперсного турбулентного потоку з диспергуємою кріогенною рідиною. Наведене обґрунтування переваг застосування кріогенної рідини (КР), особливості конструкції модулів апаратів комплексної очистки газу з кріогенною рідиною, аналізується процес взаємодії КР з дисперсним потоком.

Рівняння матеріального балансу для подібних процесів відомо і занотовується у вигляді

(63)

Граничні умови для (63) мають вигляд:

(64)

Для прямотоку

де - концентрація домішок поточна, початкова і рівновісна;

- параметри; - коефіцієнти дифузії, масообміну, теплопровідності; - радіус апарата; - час; - коефіцієнт температуропровідності; - щільність суцільного середовища; - тривалість взаємодії крапель та домішок; - постійні.

Крайні умови мають вигляд:

(65)

Запишемо характеристичне рівняння матеріального балансу.

(66)

Розв'язання рівняння (66) дозволяє розрахувати поточну концентрацію в

потоці за допомогою значень інтегралів від функцій, що містять

поверхову концентрацію домішок на краплині.

(67)

де - відомі функції.

Концентрація домішок у потоці постійно змінюється, тому фактично процес дифузії домішок у бік поверхні краплини буде нестаціонарним.

Запишемо рівняння нестаціонарної дифузії для частинки з урахуванням взаємодії з потоком:

(68)

де - безрозмірний радіус краплі.

Граничними умовами для (68) є:

Розв'язано рівняння (68) дозволяє отримати формулу для розрахунку фактичної концентрації домішок у потоці газу, що очищається, через час :

.(69)

П'ятий розділ присвячений експериментальним дослідженням розроблених апаратів.

Дослідження проводилися як в лабораторних, так і в виробничих умовах. Методики проведення аеродинаміки робочих камер, ефективності роботи та опору апаратів прийняті стандартні.

Взаємодія крапель кріогенної рідини з дисперсним потоком досліджували на лабораторній установці та шляхом моделювання процесу за допомогою ЕОМ.

Дослідження проводилися з використанням тарируваних приладів та обладнання. Аеродинамічні параметри досліджували за допомогою електротермоанемометрів, у тому числі австрійської фірми "Dissa". Схеми та описи лабораторних установок наведені у дисертації.

Розподіл осьової складової швидкості по висоті апарата, близький до автомодельної епюри розподілу швидкостей, має два максимуми. Поблизу стінок спрямована і зменшується донизу до завихрювача, а в іншому об'ємі спрямована і збільшується вгору. Радіус умовної поверхні взаємодії 1-го та 2-го потоку дорівнює приблизно 0,9R.

Аналіз графіків розподілу за висотою та радіусом апарата, показав, що вздовж осі дорівнюють нулю. Максимальне значення знаходиться на відстані 0.4R від осі. По висоті апарата та вздовж радіусу зменшується. Максимальні значення поблизу стін робочої камери зменшуються від на рівні зрізу сопел до - у шостому перетині. Результатна швидкість має максимальні значення на відстані 0.9R від осі апарата. По висоті апарата змінюється несуттєво, за винятком зони поблизу завихрювача та поблизу підпірної шайби, що слід пояснити впливом потоку, що випливає з бункеру через кільцеву щілину по периметру завихрювача та діафрагмуванням робочої камери підпірною шайбою. Розподіл радіальної складової швидкості першого потоку характерний тим, що на осі і на стінках робочої камери = 0, в іншому обсязі змінюється несуттєво та має напрям від осі до стінок. Радіальна складова направлена від стінок до осі, на осі апарата = 0. Напрям від стінок до осі апарата зумовлений градієнтом тиску, що виникає за рахунок гальмування струму та відцентрового ефекту.

При подачі двох потоків значення = 0 будуть на осі, у зоні взаємодії потоків та безпосередньо на стінках робочих камер. Максимальне значення практично співпадає з максимальними значеннями .

Погрішність вимірювання швидкості склала 2%, турбулентних пульсацій 12%. Повторні заміри проводились при однакових режимах та показали добру відтворюваність. Розкид серединних результатів для та не перевищував 3-4%, для - 12% (через малі значення ), характеристик турбулентності - 13-15%. Температура повітря підтримувалась постійною.

Аналіз результатів досліджень аеродинаміки ПВЦ показав, що установка центральної труби вагомо змінила аеродинамічну ситуацію. Максимальні значення зміщені і знаходяться від осі на відстані (0,25 - 0,3)R, за абсолютною величиною у робочій камері ПВЦ менше на 10 -15% у порівнянні з ВП. Епюри більше наповнені, що є наслідком зниження радіального градієнту статичного тиску. Зниження сприяє збільшенню часу перебування часток у апараті і, отже, збільшенню ефективності роботи ПВЦ. Поблизу завихрювача при 0,3R<r<0,6R значення - негативні, що певно слід пояснити впливом конструкції завихрювача. Найбільше значення спостерігалося в області (0,7 - 0,75)R. У пристінній зоні (0,9R<r<R) спрямована в бік бункеру. Починаючи з третього перетину =0,8, встановлюється подібність профілів . На відстані r=0 та r=0,8R значення =0 для всіх перерізів, окрім першого. В області 0,8R<r<R змінює напрям на протилежний.

Аналіз графіків свідчить, що закрутка потоку по висоті робочої камери практично однакова. Профілі в основному обсязі робочої камери - подібні. Поблизу завихрювача епюра має два максимуми на відстанях r = 0,35R і r0,9R. У цілому в робочій порожнині <>>, або >>.

У пристінній зоні 0,9R<r<R спрямована від стіни до осі, а починаючи з r<0,9R - від осі до стінки. В області r=0,9R 0.

Порівняння виміряних та розрахункових значень складових швидкості, яке було зроблене за допомогою програми "STSTGRAF", показало задовільну їхню співвідносність, що підтверджує вірогідність математичних моделей для розрахунку режимних параметрів газу та ефективності роботи розроблених модулів ПВЦ.

Дослідження аеродинаміки робочої камери апарату для комплексної очистки газу показує, що при подачі в робочу камеру через центральну трубу адсорбенту розподіл осьової та тангенціальної складових швидкості істотно відрізняється від розподілу та в ПВЦ тим, що у приосьовій зоні менше, а більше, а із збільшенням радіусу та зменшуються, але зменшується повільно. Такий розподіл та покращує сепарацію дрібнодисперсних часток і збільшує час контакту адсорбенту з очищеним газом. Епюри розподілу радіальної складової швидкості також мають максимальне значення у при осьовій зоні. Зі збільшенням висоти більше 0,7Н максимум зміщується з приосьової зони у пристінну. Такий розподіл швидкості потоку не погіршує роботу апарата.

У процесі досліджень були отримані дані про вплив співвідношень геометричних розмірів ; витрат другого і першого потоків газу, m; осьової складової швидкості; концентрації зважених домішок та інших факторів на ефективність роботи та опір апаратів.

У процесі досліджень були встановлені обумовлюючи параметри і m. Залежності

для ПВЦ і ПВЦК представлені у вигляді графіків. Аналіз графіків показав, що при уловлюванні пилу кварцового піску з питомою поверхнею від 3000 см²/г до 12000 см²/г ефективність роботи ПВЦ дорівнювала 99%-99,5%, а ПВЦК - 99,3%-99,7%. Опір апаратів дорівнював 1,0-1,3 кПа. Сумарна середня помилка визначення ефективності роботи не була вище 10,1%. Для апаратів типу ПВЦ ефективність роботи =99,3% забезпечується при m=0,5; Значення наведеного тиску і коефіцієнту місцевого опору, відповідно, дорівнюють Збільшення до 0,2 призводить до збільшення та незначного зростання , а при >>0,2 значення зменшується за рахунок виносу пилу з апарата, а значно збільшується за рахунок збільшення осьової складової швидкості газу внаслідок зменшення площі живого перетину робочої камери.

Взаємодія крапель КР з дисперсним потоком газу досліджується експериментальним шляхом і засобом числового моделювання на ЕОМ. Результати досліджень представлені у вигляді графіків залежностей швидкості, температури, парів місту потоку газу , швидкості краплі , діаметра краплі КР від довжини каналу.

В процесі виробничих досліджень модулів ПВЦ середня швидкість газу, що очищається, в робочих камерах дорівнювала 6 м/с; концентрація зважених домішок - від 800 до 80000 мг/м³; газоподібних домішок - від 0,001 до 0,01 вагових одиниць адсорбенту (пиловидне вапно); співвідношення витрат газу - 0,5-0,65; концентрація дисперсної насадки - від 560 до 1445 г/м³.

Ефективність уловлювання зважених домішок при цьому складала 96,7-99,7%, що в 3 - 5 разів вище, ніж у циклонів ЦН-11 за остаточною запиленістю, а адсорбція газоподібних домішок дорівнювала 30-90%. Як адсорбент використовувались, відповідно, тирса і пиловидне вапно.

У вихрових турбулентних промивачах (ВТП) очистка газу від зважених домішок здійснюється одночасно сухим та вологим способами, а від газоподібних домішок - способом абсорбції. До початку роботи у бункер ВТП заливають 1 м³ рідини. За рахунок закручення газу в робочій камері ВТП створюється аеродинамічна ситуація, як у робочій камері ПВЦ. Потоком газу, що підіймається, рідина (абсорбент) з бункера виноситься і диспергується в робочій камері ВТП, створюючи шар краплин, що обертається, скрізь який фільтрується газ, що очищується. Рециркуляція рідини забезпечує високу ступінь зрошення газу (12-15 л/м³), а витрати рідини на підживлення ВТП - знижуються. На тютюновій фабриці ефективність роботи ВТП при очищенні газу від пилу дорівнювала 99,96%-99,98%, а від газоподібних домішок - 96%-97%. В робочій камері оберталось 170-200 літрів краплинної рідини. Обсяг води в бункері дорівнював 1 м³. Воду в ВТП замінюють 1 раз у зміну. Опір ВТП складав 1,8-2,0 кПа.

Порівняння розрахункових і експериментальних даних зроблено за допомогою ЕОМ по програмі "STATGRAF". Отримані значення частки пояснюваного розкиду даних, коефіцієнтів кореляції та середніх помилок обчислення. При нормованому відхиленні 5% і довірчій вірогідності 95% довірчі інтервали ефективності очистки дорівнюють: 94,9-97,77% (для ПВЦ 1200 мм) і 96,64-98,76% (для ПВЦ 125 мм).

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ З ДИСЕРТАЦІЇ

1. Розроблені, досліджені та впроваджені високоефективні інерційні апарати для очистки газу продуктивністю від 250 до 25000 м³/г, ефективність роботи яких дорівнює 96 - 99,5%. За остаточною концентрацією зважених домішок ефективність їх роботи у 3 - 5 разів більше, а стійкість до абразивного зносу у 15 - 20 разів вище у порівнянні з циклонами ЦН-11. Апарати можуть монтуватися за модульним принципом.

2. Встановлено, що максимальна ефективність роботи при уловлюванні зважених домішок досягається при відношенні витрат другого і першого потоків газу від 0,5 до 0,64; висоти робочої камери та її діаметри - 2 - 2,5; діаметрах центральної труби і робочої камери - 0,2. При цьому наведений опір апаратів не вище 1 - 1,2 кПа.

3. Отримані залежності для розрахунку чисельним методом складових швидкості і параметрів потоків газу, що забезпечують максимальну ефективність роботи апаратів.

4. Удосконалена методика розрахунку складових швидкості течії дисперсного турбулентного потоку, який направлено під кутом до ввігнутої циліндричної поверхні робочої камери модулів апаратів. Встановлено вплив вагового змісту і зменшення розмірів частин на далекобійність потоку та змін радіальної складової швидкості частин. Отримані дані дозволяють управляти процесом очистки газу.

5. Отримані теоретичним шляхом розрахункові залежності для визначення складових швидкості осесиметричного турбулентного дисперсного закрученого потоку, що витікає з різною інтенсивністю крутки з завихрювача у робочу камеру, в залежності від його початкових параметрів.

6. Отримані залежності для розрахунку ефективності роботи модулів апаратів у режимах пиловловлювання, комбінованої або комплексної очистки газу, що дозволяє обґрунтовано підбирати і розраховувати апарати на стадії проектування установок газоочищення або їх реконструювання.

7. Встановлені розрахункові залежності теплообміну потоку газу, що очищується, зі стінками апарата та масообміну потоку газу з адсорбентом або кріогенною рідиною. За допомогою цих залежностей можна розрахувати температуру стінок і запобігти утворенню окалини та зносу корпусу робочої камери; розрахувати час вироблення адсорбенту; зміну концентрації домішок газу в потоці; ефективність роботи апарата при селективній або комплексній очистці газу.

8. Запропоновано спосіб сухої динамічної очистки газу з витратами, що змінюються. При цьому змінюються властивості як газу, що очищується, так і домішок, що уловлюються. Ефективність роботи апаратів підвищується за рахунок зміни кількості засобів і методів очистки, які реалізуються одночасно в робочих камерах апаратів.

9. Виконані експериментальні лабораторні і виробничі дослідження модулів розроблених апаратів, у процесі яких встановлений вплив режимних параметрів потоків та конструктивних параметрів апаратів на ефективність роботи та опір.

10. Здійснено впровадження апаратів на підприємствах енергетичних комплексів для очистки газу від вугільного пилу та пилу вапна, на заводах чорної металургії для очистки доменного газу від колошникового пилу, а також для очистки газів від пилу бентонітової глини, горілої землі, вапна, пилу, який виводиться від дробеструмних та піскострумних камер та іншого обладнання; на машинобудівних заводах, на заводах харчової та переробної промисловості; на заводах будівельних матеріалів, сільськогосподарської галузі і на інших підприємствах.

11. Виконано порівняння експериментальних та розрахункових залежностей складових швидкості потоку газу, що очищується, та ефективності роботи апаратів. Визначені значення долі пояснювального розкиду даних, помилки обчислення, коефіцієнти множинної кореляції. Встановлено, що при нормованому відхиленні 5% і довірній імовірності 95% помилки обчислення знаходяться у межах 6%, а довірні інтервали ефективності роботи апаратів при централізованій очистці газу складають 95-98% і децентралізованої - 96,7-98.8%, що підтверджує слушність отриманих розрахункових залежностей.

12. Розроблена методика розрахунку потрібних режимних і конструктивних параметрів, які забезпечують максимальну ефективність роботи запропонованих апаратів, яка використовувалась провідними проектними інститутами: Сантехпроект, ВНІДІЧорметенергоочищення, Діпротракторосільгоспмаш та іншими, а також багатьма фірмами, які працюють у галузі очистки газу.

13. Розроблені, змонтовані та використовуються в учбовому процесі лабораторні установи, робочі камери яких мають 125мм і 300мм. Надруковані методичні вказівки використовуються для розрахунку геометричних параметрів апаратів та аеродинамічних параметрів потоків газу, що очищується, що дозволяє провести підбір та проектування модулів апаратів.

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ПОШУКУВАЧЕМ ОПУБЛІКОВАНО

88 наукових робіт, з яких 27 - в збірниках наукових видань, рекомендованих ВАК.

1. Шушляков А.В. Аэродинамика вихревого пылеуловителя. // Сборник научных трудов Ростовской-на-Дону государственной академии строительства "Системы обеспечения нормативных параметров воздушной среды". - Ростов-наДону. - 1993. - С. 195-204.

2. Шушляков А.В. Очистка газов от пыли сухих порошковых красок. // Науковий вісник будівництва. В.7. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. - 1999. - С. 156-160.

3. Шушляков А.В. Изменение параметров неизотермического дисперсного потока газа в инерционном пылеуловителе. // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета. Сборник научных трудов. В. 10 - Харьков: ХДАДТУ. - 1999. - С. 87-90.

4. Шушляков А.В. Экспериментальные исследования аэродинамики рабочей камеры пылеуловителя вихревого с центральной трубой. // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. В. 62. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - С. 189-193.

5. Шушляков А.В. Повышение эффективности работы и надежности эксплуатации модулей пылеуловителей вихревых с центральной трубой. // Сборник научных трудов ХГАГХ. В. 20. - 1999. - С. 129-136.

6. Шушляков А.В. Массообмен в рабочей камере модуля аппарата комплексной очистки газа. // Науковий вісник будівництва. В. 2. - Харків: ХДТУБА. - 1998. - С. 101-107.

7. Шушляков А.В., Пранцуз О.С. Очистка аспирационного воздуха от газообразных и дисперсных примесей на предприятиях пищевой промышленности. // Науковий вісник будівництва. В. 17. - ХДТУБА, ХАТВ АБУ. - 2002. - С. 189-197.

8. Шушляков А.В. Экспериментальные исследования модулей аппаратов комплексной очистки газа. // Науковий вісник будівництва. В.5. - Харків: ХДТУБА. - 1999. - С. 132-137.

9. Шушляков А.В. Течение изотермического потока очищаемого газа в пристеночной зоне инерционного пылеуловителя. // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. В. 89. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - С. 61-65.

10. Пат. 9710105308. Україна. МКИ ВО1Д53/34-53/36. Апарат для комплексної очистки газу / О.В. Шушляков, В.В. Шило, В.С. Харитонова, Д.О. Шушляков (Україна). - 4 с., ил. Заявл. 31.10.97; Рішення на видачу патенту від 23.11.99.

11. А.с. № 1443971 СССР В 04 С5/14, В 07 В4/02; Вихревой пылеуловитель / А.В. Шушляков, В.С. Гурьев, З.П. Радвинская, В.Т. Ильченко, К.Н. Тимошин (СССР); - № 4260195/31-26; Заявлено 12.05.87; Опубл. 15.12.88. Бюл. № 46.

12. А.С. № 1629078 СССР В 01 Д 45/12 Вихревой пылеуловитель для очистки газов от взвешенных примесей. / А.В. Шушляков, З.П. Радвинская, В.Д. Лазарев, И.П. Панченко, С.М. Мольский, В.В. Грешнова (СССР); - № 4464196/26; Заявлено 20.07.88; Опубл. 23.02.97, Бюл. № 7.

13. Успенский В.А., Шушляков А.В. Теплообмен между вихревым дисперсным потоком и неподвижным основанием в цилиндрической области. // Сборник научных трудов Ростовской-на-Дону государственной академии строительства "Энергоснабжение в системах теплоснабжения, вентиляции и охраны воздушного бассейна". - Ростов-на-Дону, 1995. - С. 25-38.

...