Енергозабезпечення комплексу житлових будівель ЛКП "Бондарівка" та розроблення заходів з підвищення ефективності енерговикористання

Замовник, ген підрядчик або власник ліфта (за домовленістю) погоджує з інспектором дату і час роботи комісії (протягом 5 днів) і повідомляє зацікавлені організації. За необхідності (при великій кількості ліфтів) проведення роботи комісія погоджує на місці.

Комісії представляються такі документи:

паспорт і інструкція з монтажу і експлуатації ліфта;

акт технічної готовності ліфта;

акт перевірки опору ізоляції електроустаткування і електричних мереж ліфта;

акт (протокол) шумометрії;

акт виміру повного опору ланцюга “фаза-нуль” в мережах з глухо заземленою нейтралью (за постійного джерела електропостачання);

акт на заховані роботи;

договір зі спеціалізованої організації на проведення технічного обслуговування і ремонт ліфтів;

договір про наявність у власника ліфта навченого і атестованого персоналу;

довідка про диспетчеризацію (якщо передбачено проектом).

Комісія проводить контрольний огляд ліфта згідно з Правилами, а також перевіряє:

відповідність ліфта вимогам Правил у пред'явленій документації;

відповідність обслуговування ліфта вимогам Правил;

А приймати ліфт допускається при енергопостачанні з постійної схеми від тимчасового джерела.

За позитивних результатів огляду комісія підписує «Акт приймання ліфта». Особа, відповідальна за справність і безпеку дії ліфта, заповнює відповідну графу в паспорті ліфта.

Інспектор держмісттехнагляду на місці реєструє ліфт (реєстраційний номер бере в органі Держмісттехнагляду, підписує і ставить штамп) і дає в паспорті дозвіл на експлуатацію ліфта.

За пуск ліфта в роботу здійснюється відповідальною особою за наявності постійного енергопостачання. Акт і довідки вкладаються у паспорт ліфта. Один примірник акта приймання залишається в Держмісттехнагляді, на основі акта інспектор заповняє картку (відомість). За відмови від приймання інспектор видає наказ. Повторно комісія скликається після усунення порушень у тому ж порядку. Вищевказаний порядок потрібно обговорити з зацікавленими організаціями і впроваджувати стосовно до місцевих умов. Не дозволяється перевезення в кабіні ліфта пасажирів і вантажів загальною масою, яка перевищує вантажопідйомність ліфта. У ліфта самостійного користування корисна площа підлоги повинна визначатись залежно від його вантажопідйомності згідно з табл. 12.2.

Таблиця 10.2 Корисна площа підлоги кабіни

Номінальне навантаження маса, кг	Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни, м2	Номінальне навантаження маса, кг	Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни, м2	Номінальне навантаження,маса, кг	Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни, м2
100	0,37	630	1,66	1125	2,65
180	0,58	675	1,75	1200	2,80
225	0,70	750	1,90	1250	2,90
300	0,90	800	2,00	1275	2,95
375	1,10	825	2,05	1350	3,10
400	1,17	900	2,20	1425	3,25
450	1,30	975	2,35	1500	3,40
525	1,45	1000	2,40	1600	3,56
600	1,60	1050	2,50	2000	4,20



Устаткування електричних ліфтів з тяговим і жорстким приводом та гідравлічних ліфтів повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 81-1:2003 і ДСТУ EN 81-2:2003.

Двері шахти повинні відповідати вимогам глави 7 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ 81-2:2003.

Кабіна, противага і балансувальний вантаж повинні відповідати вимогам глави 8 ДСТУEN81-1:2003 та ДСТУ EN81-2:2003.

Підвісна система, компенсація та обмеження швидкості електричних ліфтів повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУ EN81-1:2003.

Підвісна система і засоби проти вільного падіння, спуску з перевищеною швидкістю і сповзання кабін повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУEN 81-2:2003.

Напрямні, буфери і кінцеві вимикачі повинні відповідати вимогам глави 10 ДСТУ EN81-1:2003 та ДСТУEN81-2:2003.

Привод повинен відповідативимогамглави 12 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

Електричне устаткування, пристрої і електропроводка повинні відповідати вимогам глави 13 EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003 та мати пристрої безпеки, перелік яких наведений у Додатку А ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

Дозволяється в режимі «Ревізія» здійснювати рух кабіни під час шунтування вимикачів контролювання зачинення і замикання дверей шахти контактом при виконанні умов, зазначених у пункті 14.2.1.3 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

Мінімальний діаметр тягових канатів повинен бути не менше:

- 8мм - для ліфта, в якому дозволяється транспортування людей;

- 6мм - для ліфта, в якому не дозволяється транспортування людей.

Діаметр каната, який приводить у дію обмежувача швидкості, повинен бути не менше 6мм.

Для з'єднання противаги з кабіною канатами, які огинають напрямні блоки, обминаючи лебідку, кількість окремих канатів, на яких необхідно підвішував противагу, крім противаги вантажного малого ліфта, повинно бути не менше двох. У вантажного малого ліфта в указаному випадку дозволяється підвішувати противагу на одному канаті. Кількість канатів ліфту показано в табл. 10.3.

Таблиця 10.3 Кількість окремих канатів ліфту

Вид ліфта	Тип лебідки
	барабанна	з канатотяговим шківом
	Кількість окремих канатів, не менше
В якому дозволяється транспортування людей	2	3
В якому не дозволяється транспортування людей, крім вантажного малого	2	2
Вантажний малий	1	2

Для підвішування кабіни (противаги) на ланцюгах кількість окремих ланцюгів повинна бути не менше двох.

Тягові канати повинні розраховуватися за формулою:

P/S>= K,

де K - коефіцієнт міцності, який приймається за табл. 10.4;

P - розривне зусилля в цілому, яке приймається за сертифікатом або за документом про якість каната, складеному згідно з результатами випробувань, а під час проектування - за даними державних стандартів або технічних умов, Н.



Таблиця 10.4 Коефіцієнт запасу

Тип лебідки	Лінійна швидкість каната на канатотяговому шківі,барабанні (за номінальної швидкості руху кабіни),м/с	Коефіцієнт запасу міцності, К
		Вид ліфта
		В якому дозволяється транспортування людей	В якому не дозволяється транспортування людей
Барабанна	до 0,63	9	8
З канатотяговим шківом	до 1	12	10
	від1 до 2	13	11
	від2 до 4	14	12
	Більше 4	15	13

У випадку, коли в сертифікаті указане сумарне розривне зусилля для всіх дротів у канаті, значення P повинне бути визначене множенням зазначеного на коефіцієнт 0,85.

S - розрахункове статичне зусилля в витку каната, Н.

Розрахункове статичне зусилля у витку каната слід визначати так - для канатів кабіни:

S = ((Q + Gк + G + 0,5Gн)/n) хg;

для канатів противаги:

S = ((Qn + G + 0,5Gн)/n) х g;

де Q - вантажопідйомність ліфта, кг;

Gк - вага кабіни, кг;

Gn - вага противаги, кг;

G - вага тягових канатів від точки їх збігу з канатотягового шківа (барабана, блока), який розміщений над шахтою, до місця їх кріплення до кабіни (противаги), у разі перебування кабіни (противаги) в найнижчому положенні, кг;

Gн - вага натяжного пристрою зрівноважувальних канатів, кг;

n - кількість канатів, на яких підвішена кабіна (противага);

g = 9,81 - прискорення вільного падіння, м/с2.

Відношення розривного зусилля каната (в цілому),який приводить в дію обмежувач швидкості, до розрахункового зусилля протягування цього каната за незношеного робочого шківа обмежувача швидкості або через затискний пристрій обмежувача швидкості, повинне мати значення не менше 8.

Кріплення канатів (ланцюгів) до кабіни і противаги повинне бути розраховане на навантаження, які виникають у робочому режимі ліфта, під час випробування ліфта, посадки кабіни(противаги) на уловлювачі та буфери, а також знімання кабіни(противаги) з уловлювачів.

У разі з'єднання противаги з кабіною канатами, які огинають напрямні блоки, обминаючи лебідку, кріплення тягових канатів до кабіни повинне бути розраховане на навантаження, які виникають підчас посадки противаги на буфер або упор (за їх наявності).

У ліфта з барабанною лебідкою довжина канатів повинна бути такою, щоб на барабані лебідки у найнижчому положенні кабіни або противаги (під час посадки на упори або стиснуті буфери) залишалось не менше півтора запасних витків кожного каната, не враховуючи витків, які перебувають під затискним пристроєм.

У разі кріплення каната до барабана притискними планками їх кількість повинна бути не менше двох.

Виникнення слабини тягових канатів (крім канатів противаги за барабанної лебідки), а також зрівноважу вальних канатів і канатів, які приводять в дію обмежувач швидкості,повинне контролюватись вимикачами.

Виникнення слабини ланцюгів, на яких підвішена кабіна, повинне контролюватись вимикачем.

Визначаємо навантаження ліфтів житлового будинку по вулиці Скорини 38. Будинок має 3 під'їзди, 10 поверхів і 120 квартири.

Розв'язання.

Визначаємо силове навантаження житлового будинку з урахуванням рекомендацій до табл.7 додатку:

Рсил=?РлЧКпл+?РсанЧКп.сан=3Ч7Ч0,61+0=12,8 кВт,

де Рл - вст.ановлена потужність електродвигуна кожного з ліфтів за паспортом, кВт;

Кпл - коефіцієнт попиту для ліфтів,що визначається за табл. 3 додатку,залежно від кількості ліфтових установок і кількості поверхів будинку;

Рсан - встановлена потужність кожного електродвигуна сантехнічних установок за їхніми паспортами,кВт;

Кп.сан - коефіцієнт попиту для електродвигунів сантехнічних установок.

Визначаємо реактивне навантаження ліфтів:

Qсил=РсилЧtgцс=12,8Ч1,17=15 кВар

де tgцс - знаходимо з табл. 6.

Визначаємо повне силове навантаження ліфтів:

Sсил=vРсил2+Qсил2=v12,82+152 =19,6 кВА

Знаходимо струм лінії:

Іл =Sсил/ЧUнЧn=19,6 /Ч0,4Ч3)=9,5А,

де n - кількість ліній, що живлять ТП.

Визначаємо переріз ліній:

Fл=І л/Jек=9,5 /1,4=6,78 мм2,

де Jек - економічна густина струму (табл.7).

Знайдемо кількість кабелів у лінії - 3, тоді переріз кабелю визначається так:

Fкаб=Fл/3=6,78/3=2,26 мм2.

Приймаємо стандартний переріз кабеля 2,5 мм2. Допустимий струм кабеля Іприп=35 А.

Перевіряємо кабель за припустимим струмом на нагрівання:

Ір?КnЧІприп,

де Ір - робочий струм кабеля;

Кn - коефіцієнт, що враховує умови прокладання;

Іприп - припустимий струм кабеля.

Ір=SсилЧUнЧn=19,6/Ч0,4Ч3Ч3=3,17 А,

3,17?0,87Ч31; 3,17?26,97.

Перевіряємо роботу кабеля в аварійному режимі. Допускаємо, що найбільш важким аварійним режимом для даної схеми є пошкодження однієї лінії, тоді живлення РП здійснюється по двох лініях і аварійний струм в цьому випадку визначається так:



І=Sсил/ЧUнЧn=19,6/1,73Ч0,4Ч3Ч2=4,75 А.

В умовах аварійної роботи повинна дотримуватись умова:

І?КперЧКnЧІприп,

де Кпер - коефіцієнт перезавантаження, що враховує збільшення допустимого струму кабеля в після аварійному режимі.

У нормальному режимі кабель завантажений на (107/166=0,65) 65%. Тому в після аварійному режимі вираз має вигляд:

4,75?1,1Ч0,84Ч40 4,75?33,6.

У цьому виразі умова дотримується, тому прийнятий переріз кабелю залишається без змін.

Список використаної літератури

Ефективне енерговикористання та нормування витрат ПЕР у бюджетних установах. Матеріали навчального семінару з енергозбереження. Львів: РЦЕЕ, 2011. - 48 с.

Теплова ізоляція будівель. ДБН В.2.6.31:2006. Київ, 2006.

Бібліотека енергоменеджера, випуски 1-17. Серія посібників для слухачів навчальних курсів з енергоменеджменту. - Львів, Регіональний центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету «Львівська політехніка», 2001. Загальний обсяг 1000 с.

Норми витрат електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України. ВАТ «УкрНДІінжпроект», 1999р.

Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. КТМ 204 України 244-94, Київ - 2001, - 636с.

Опалення, вентиляція і кондиціювання. СНиП 2.04.057-91.

Богословский В.Н., Сканави А.Н. Отопление. - Стройиздат, 1991. 735 с.

Будівельні норми і правила. СНиП 2.04.07-86.

Богословский В.Н. Тепловой режим здания. М. - Стройиздат, 1979, - 378с.

Жидкова Т.В. Довідковий посібник «Міська кліматологія», Харківська Національна академія міського господарства, 2008.

Мхитарян Н.М. Энергосберегающие технологии в жилищном и гражданском строительстве. Київ, Наукова думка, 420 с.

КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», затверджені Держжитлокомунгоспом України від 14.12.93.

ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. - На заміну СНиП ІІ-3-79. Введ. 09.09.2006 р. - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. - 72 с.

Опалення, вентиляція і кондиціювання. СНиП 2.04.05-91.

Богословский В.Н. Тепловой режим здания. М. - Стройиздат, 1979, - 378с.

ДБН В.2.2-15-2005. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. - На заміну СНиП 2.08.01-89 і ДБН 79-92. Введ. 28.09.2005 р. - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2005. - 31 с.

СНиП II-4-79 (с изменениями). Естественное и искусственное освещение. - М.: Энергоатомиздат, 1991.

Правила улаштування електроустановок. - Х.: Вид-во «Форт», 2009. -

708 с.

Справочник по проектированию электроэнергетических систем. Под ред. С.С. Рокотяна и И.М, Шапиро. М.: Энергоатомиздат, 1985 - 352с.

Енергозбереження в електропостачальних системах. Посібник для слухачів навчальних курсів з енергетичного менеджменту. /Укладач

В.Г. Турковський. - Львів: Регіональний центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету «Львівська політехніка», 2002. - 44 с.

Маліновський А.А., Хохулін Б.К. Основи електроенергетики та електропостачання: Підручник. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 380 с.

СНиП II-4-79 (с изменениями). Естественное и искусственное освещение. - М.: Энергоатомиздат, 1991.

Електронний каталог кабелів http://epc.kiev.ua.



Додатки

Таблиця 1 Енергетична класифікація будинків

Класи енергетичної ефективності будівлі	Різниця у % розрахункового або фактичного значення питомих тепловтрат, qбуд, від максимально допустимого значення, Еmax, [(qбуд- Еmax) / Еmax]*100%
A	Мінус 50 та менше
B	Від мінус 49 до мінус 10
C	Від мінус 9 до плюс 5
D	Від плюс 6 до плюс 25
E	Від плюс 26 до плюс 75
F	Плюс 76 та більше

Таблиця 2 Значення розрахункових коефіцієнтів потужності cos ф і реактивного навантаження tg ф житлових будинків

Лінія живлення	Розрахунковий коефіцієнт
	потужності С08 9	реактивного навантаження tg 9
Квартири з електричними плитами та без побутових кондиціонерів повітря	0,98	0,20
Квартири з електричними плитами і побутовими кондиціонерами повітря	0,93	0,40
Квартири з плитами на природному, зрідженому газі, на твердому паливі	0,96	0,29
Квартири з плитами на природному, зрідженому газі, твердому паливі та з побутовими кондиціонерами повітря	0,92	0,43
Загальнобудинкове освітлення: - з лампами розжарювання; - з люмінесцентними лампами	1,00 0,92	0,00 0,43
Господарські насоси, вентиляційні установки та інші санітарно-технічні пристрої	0,80	0,75
Ліфти	0,65	1,17
Примітка 1. Коефіцієнт потужності лінії, яка живлять один електродвигун, приймається за каталожними даними цього двигуна. Примітка 2. Коефіцієнт потужності групових ліній освітлення з розрядними лампами приймають згідно з 3.35.



Таблиця 3 Коефіцієнти попиту для розрахунку навантажень робочого освітлення мережі і вводів громадських, адміністративних і побутових будинків

Організації, підприємства та установи	Кпоп залежно від установленої потужності робочого освітлення, кВт
	10	15	25	50	100	200	400	Понад 500
Готелі, спальні корпуси й адміністративні приміщення санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, турбаз, дитячих таборів; побутові будинки промпідприємств	0,80	0,70	0,60	0,50	0,40	0,35	0,30	0,30
Підприємства громадського харчування, дитячі ясла-садки, навчально-виробничі майстерні профтехучилищ	0,90	0,85	0,80	0,75	0,70	0,65	0,60	0,50
Організації і установи управління, адміністративні будинки промпідприємств, установи фінансування, кредитування і страхування, загальноосвітні школи, спеціальні навчальні заклади, навчальні корпуси профтехучилищ, підприємства побутового обслуговування, торгівлі, перукарні	0,95	0,90	0,85	0,80	0,75	0,70	0,65	0,60
Проектні, конструкторські організації, науково-дослідні інститути	1,00	0,95	0,90	0,85	0,80	0,75	0,70	0,65
Актові зали, конференц-зали (освітлення залу і президії), спортзали, культові будинки і споруди	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	-	-	-
Клуби і будинки культури	0,90	0,80	0,75	0,70	0,65	0,55	-	-
Кінотеатри	0,90	0,80	0,70	0,65	0,60	0,50	-	-
Примітка. Коефіцієнт попиту для встановленої потужності робочого освітлення, не зазначеної у таблиці, визначається інтерполяцією.

Таблиця 4 Коефіцієнти попиту для будинків з ліфтами

Кількість ліфтових установок	К„опя - Для будинків заввишки
	до 12 поверхів	12 і більше поверхів
2-3	0,80	0,90
4-5	0,70	0,80
6	0,65	0,75
10	0,50	0,60
20	0,40	0,50
25 і більше	0,35	0,40
Примітка. Коефіцієнт попиту при кількості ліфтових установок, не вказаної в таблиці, визначається інтерполяцією.

Таблиця 5 Допустимий тривалий струм для кабелів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами

Переріз струмопровідної жили, мм2	відкрито	Струм, А, для кабелів, прокладених в одній трубі
		Двох одножильних	Трьох одно жил	Чотирьох одно жил	Одного двожильного	Одного трьохжильного
0,5	11	-	-	-	-	-
0,75	15	-	-	-	-	-
1	17	16	15	14	15	14
1,2	20	18	16	15	16	14,5
1,5	23	19	17	16	18	15
2	26	24	22	20	23	19
2,5	30	27	25	25	25	21
3	34	32	28	26	28	24
4	41	38	35	30	32	27
5	46	42	39	34	37	31
6	50	46	42	40	40	34
8	62	54	51	46	48	43
10	80	70	60	50	55	50
16	100	85	80	75	80	70
25	140	115	100	90	100	85
35	170	135	125	115	125	100
50	215	185	170	150	160	135
70	270	225	210	185	195	175
95	330	275	255	225	245	215
120	385	315	290	260	295	250
150	440	360	330	-	-	-
185	510	-	-	-	-	|
240	605	-	-	-	-	-
300	695	-	-	-	-	-
400	830	-	-	-	-	|



Таблиця 6 Допустимий тривалий струм для кабелів з алюмінієвими жилами з паперовою просоченою оливо каніфольною і не стікаючими масами ізоляцією в свинцевій або алюмінієвій оболонці, що прокладаються в землі

Переріз струмопровідної жили, мм2	Струм, А, для кабелів
	одножильних до 1 кВ	двожильних до 1 кВ	трьохжильних напругою, кВ	чотирижильних до 1 кВ
			До 3	6	10
6	-	60	55	-	-	-
10	110	80	75	60	-	65
16	135	ПО	90	80	75	90
25	180	140	125	105	90	115
35	220	175	145	125	115	135
50	275	210	180	155	140	165
70	340	250	220	190	165	200
95	400	290	260	225	205	240
120	460	335	300	260	240	270
150	520	385	335	300	275	305
185	580	-	380	340	310	345
240	675	-	440	390	355	-
300	770	-	-	-	-	-
400	940	-	-	-	-	-
500	1080	-	-	-	-	-
625	1170	-	-	-	-
800	1310	-	-	-	-

Таблиця 7 Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої, бв, та зовнішньої, бз, поверхонь огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 К)
	бв	бз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ? 0,3 h/b> 0,3	8,7 7,6	23 23
Перекриття горищ та холодних підвалів	8,7	12
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7	6
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0	23
Зенітні ліхтарі	9,9	23



Таблиця 8 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків (Rq min)

№ поз.	Вид огороджувальної конструкції	Значення Rqmin, м2 ?К/Вт, для температурної зони
		І	ІІ
1	Зовнішні стіни	3,3	2,8
2	Суміщені покриття	5,35	4,9
3	Горищні покриття та перекриття неопалювальних горищ	4,95	4,5
4	Перекриття над проїздами та неопалювальними підвалами	3,75	3,3
5	Світлопрозорі огороджувальні конструкції	0,75	0,6
6	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,5	0,45
7	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,65	0,6

Таблиця 9 Економічна густина струму jек, А/мм2

Провідник	Tmax, год
	до 3000	3000 ... 5000	понад 5000
Неізольовані проводи і шини: з міді з алюмінію	2,5 1,3	2,1 1,1	1,8 1,0
Кабелі з паперовою, провід з гумовою ізоляцією і жилами: з міді з алюмінію	3,0 1,6	2,5 1,4	2,0 1,2
Кабелі з гумовою і пластмасовою ізоляцією і жилами: з міді з алюмінію	3,5 1,9	3,1 1,7	2,7 1,6

Размещено на Allbest.ru

...