Проект електропостачання населеного пункту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Технічне завдання на проектування

2. Розрахунок електричних навантажень населеного пункту

3. Компенсація реактивній потужності на ТП

4. Визначення координат трансформаторної підстанції

5. Розрахунок електричної навантаження мережах 0,38 кВ

6. Вибір силового трансформатора і КТП 10/0,38 кВ

Література



Вступ

Актуальна мета і завдання курсового проекту забезпечення підприємств і установ агропромислового комплексу, сільських населених пунктів електричною енергією на основі застосування високоефективного, надійного в експлуатації устаткування, яке дозволяє досягти за сукупністю параметрів відповідного сучасним вимогам рівня якості її параметрів є актуальним завданням електроенергетики. У зв'язку з цим метою даної конструкторської розробки є засвоєння основних знань, способів і методів проектування систем електропостачання населених пунктів у відповідності з індивідуальним технічним завданням.

Проект електропостачання населеного пункту вміщує розрахунок електричних навантажень, підімкнених до мережі, розробку електричної мережі напругою 380 В, визначення кількості, потужності і місця знаходження трансформаторних підстанцій мережі споживання електроенергії, вибір їх електричних схем і конструктивного виконання.

Складовими графічної частини курсового проекту є план електричної мережі населеного пункту із зазначенням марок проводів ліній електропередавання енергії, креслення загального вигляду підстанції, креслення її схеми електричної принципової.

Слід зауважити, що розрахункові навантаження підстанцій необхідні також в практичній діяльності для подальшого використання під час проектування розподільних мереж району.



1. Технічне завдання на проектування

Вихідні дані до проектування входять до складу індивідуального технічного завдання. Його складовими є: план населеного пункту, відомості про споживачів електроенергії, що характеризують розрахункові електричні навантаження об'єктів населеного пункту і режими споживання ними електроенергії, а також інформація про характеристики кліматичної зони, в якій знаходиться населений пункт.

Вихідні дані приймають за результатами обстеження населених пунктів, за заявками господарств або в результаті ознайомлення на місці. Під час курсового проектування такі дані формуються за номером варіанту індивідуального завдання. Для групи ЕН4/2 номери варіантів індивідуальних завдань знаходяться за формулою N = 30 + n.

Визначення координат будівель на плані населеного пункту. План населеного пункту будується за координатами будівель (x; y), наведених у табл. 1 в умовних одиницях. В ній кожній будівлі присвоєний власний номер (від 01 до 30), який необхідно разом з будівлею нанести на план населеного пункту. Згідно табл.. 1.1 координати будівель обираються за першим знаком номеру варіанта.

Розмір умовної одиниці значень координат складає для непарного значення першого знака номера варіанту - 40 м.

Таблиця 1.1 - оординати будівель на плані населеного пункту (х;у) в умовних одиницях

Номер будівлі	Перший знак ном.варіанта
16	16;6
17	7;6
18	12;6
19	13;6
20	14;6
21	10;3
22	11;2
23	12;1
24	14;1
25	15;2
26	5;8
27	10;6
28	9;7
29	8;8
30	7:9
01	3;4
02	4;4
03	5;4
04	6;4
05	7;4
06	8;4
07	9;5
08	12;4
09	13;4
10	14;4
11	15;4
12	16;4
13	17;4
14	18;4
15	5;6

Склад та загальне призначення будівель населеного пункту. До складу будівель населеного пункту належать будівлі житлового сектору, а також будівлі виробничих, громадських та комунально-побутових установ і підприємств.

Сільським житловим домом вважають одноквартирний дім або квартиру в багатоквартирному будинку, що мають окремий лічильник електроенергії.

Згідно завданню на курсове проектування (табл.. 1) будівлі за номерами 01...14 - це одноквартирні дома. Будівлі з номерами 15...18 є чотирьохквартирними будинками, а будівлі з номерами 19,20 - дванадцяти-квартирні будинки.

Будівлі з номерами 21...30 - це агропромислові підприємства, навчальні та дошкільні заклади, установи і підприємства комунально-побутової сфери. Вони позначаються загальноприйнятими в практиці проектування електричних мереж сільськогосподарського призначення кодами з трьох цифр, що відповідають сфері діяльності цих підприємств і установ. Коди будівель 21...30 наведені у табл.. 1.2. Згідно цій таблиці в завданні на курсовий проект коди підприємств визначаються за другим знаком номера варіанту.

Таблиця 1.2 - оди виробничих, громадських і комунальних споживачів електроенергії в населеному пункті

Номер будівлі	Другий знак ном.варіанта
21	110
22	113
23	117
24	132
25	199
26	339
27	376
28	550
29	560
30	562

Всі споживачі електроенергії мають на своєму балансі електроустаткування, що забезпечує виконання ними своїх функціональних завдань.

Встановлена потужність електроустаткування сільських житлових будинків залежить від ряду факторів. Газифікований населений пункти поселення міського типу 4,0. Під час курсового проектування слід також ураховувати збільшення на 1,2 кВт потужності кожного з житлових домів в багатоквартирних будинках за рахунок встановлення кондиціонерів.

Встановлена потужність споживачів з електричними плитами збільшується на 1,2 кВт.

На плані уздовж розташування будівель необхідно розмітити вулиці і під'їзні дороги. Звернула увагу на ширину їх проїжджої частини, оскільки питома потужність на вуличне освітлення залежить від призначення дороги і її ширини.

Встановлена електрична потужність електроустаткування підприємств і установ за їх кодами наведена у табл. 1.3.

Таблиця 1.3 - Встановлена потужність виробничих, громадських і комунально-побутових споживачів в сільській місцевості

Код	Найменування	Рy, кВт
110	Корівник привязного утримання тварин з електронагрівачем на 400 корів	65
113	Приміщення для ремонтного і відгодівельного молодняка на 170…180 голів	3
117	Приміщення для ремонтного і відгодівельного молодняка з механізованим прибиранням гною на 300…330 голів	20…42
132	Кормоцех ферми великої рогатої худоби на 800…1000 голів	130
199	Пункт ветеринара-фельдшера	5
339	Кузня	10
376	Гараж з профілакторієм на 25 автомашин	85
550	Магазин змішаного асортименту товарів на два робочих місця	5
560	Баня на 10 місць	10
562	Пральня продуктивністю 1 тона за зміну	20

2. Розрахунок електричних навантажень населеного пункту

Визначення розрахункових навантажень електричної мережі населеного пункту під час курсового проектування пропонується виконати з використанням коефіцієнтів одночасності. Загальний обсяг навантаження на мережу у загальному випадку залежить від двох основних факторів: встановленої електричної потужності споживачів (максимальні навантаження) та одночасності їх роботи. Не все електроустаткування підприємств, установ, житлових будинків одночасно ввімкнено у роботу. Коефіцієнтом одночасності kод є відношення розрахункового середньостатистичного сумарного працюючого навантаження групи споживачів до значення їх сумарної встановленої потужності (сумарного максимального навантаження). Коефіцієнти одночасності kод визначені окремо для груп однакових або близьких за призначенням споживачів на основі тривалого статистичного аналізу їх роботи. Значення коефіцієнтів одночасності роботи споживачів в мережах напругою 0,37 кВ.

Для виконання розрахунку електричних навантажень сільських електричних мереж [2] користуюся даними про денний (індекс "д") і вечірній (індекс "в") максимуми активного і реактивного навантажень: Рмд, Рм.в, Qмд і Qмв. Для оцінки коефіцієнта потужності досить мати в своєму розпорядженні денний і вечірній максимуми активних навантажень і дані про режим споживання електроенергії.

Розрахункові активні навантаження однорідних за призначенням споживачів (наприклад, багатоквартирного будинку, або сукупності однакових будинків) Рд і Рв при обчисленні за коефіцієнтом одночасності ko визначають з використаням співвідношень (1), (2).Де n - кількість квартир в будинку або кількість однакових будинків; Pдi, Рві - денна і вечірня розрахункова потужність окремого споживача.

Якщо технічним завданням на проектування не обумовлено інакше через інший специфічний характер роботи споживачів, за формулами (1) або (2) припускається розраховувати навантаження однорідних споживачів тільки для одного з двох режимів - денного або вечірнього. Навантаження другого режиму визначається множенням визначеного навантаження в першому режимі на коефіцієнт використання електрообладнання за потужністю. Так, для споживачів електроенергії виробничих підприємств розраховують навантаження денного максимуму за формулою (1), а навантаження вечірнього максимуму визначається множенням денного на коефіцієнт 0,6. Для споживачів житлового сектору розраховують навантаження вечірнього максимуму за формулою (2), а навантаження денного максимуму складає 0,4 від денного в будинках без електричних плит і 0,6 - в будинках з централізовано встановленими електричними плитами. Для знаходження Рді , потрібно Рn будинку помножити на коефіцієнт, для підприємств і установ дорівнюється 1, а для житлових будинків 0,4. Для знаходження Рві також Рn будинку помножити на коефіцієнт, для підприємств і установ дорівнюється 0,6, а для житлових будинків 1.

,

,

Розраховуємо денну і вечірню потужність одно квартирних будинків.

,

,

Розраховуємо денну і вечірню потужність двадцяти квартирних будинків.

,

,

Так, далі розраховуємо денну і вечірню навантаження інших будинків. Всі розрахунки ми зводимо до таблиці(2.1). До числа споживачів окрім житлових будинків, громадських будівель, виробничих приміщень включають також вуличне і зовнішнє освітлення, навантаження якого ураховується у вечірньому максимумі, причому в повному обсязі.

Розрахунок сумарного реактивного навантаження виконують з тією ж послідовністю дій, що й активного. Для цього реактивні потужності денного і вечірнього максимумів кожного споживача відповідно обчислюють за формулами електричний потужність трансформаторний підстанція

,

*0,48=3,7 кВАр

,

кВАр

Повні потужності споживачів електроенергії для денного і вечірнього режимів розраховуються за формулами

/cosц

,

,

Результати розрахунків заносяться до табл. (2.1).Таблиця 2.1

Навантаження споживачів після|потім| компенсації реактивній потужності

№	Pд,	Pв,	cosцд	сosцв	tgцд	tgцв	Qд,	Qв,	Sд,	Sв,
з/п	кВт	кВт					кВАр	кВАр	кВА	кВА
1	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
2	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
3	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
4	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
5	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
6	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
7	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
8	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
9	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
10	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
11	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
12	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
13	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
14	7,8	19,6	0,9	0,93	0,48	0,4	3,7	7,8	8,7	21,1
15	9,2	32	0,9	0,93	0,48	0,4	4,4	9,2	10,2	24,7
16	9,2	32	0,9	0,93	0,48	0,4	4,4	9,2	10,2	24,7
17	9,2	32	0,9	0,93	0,48	0,4	4,4	9,2	10,2	24,7
18	9,2	32	0,9	0,93	0,48	0,4	4,4	9,2	10,2	24,7
19	142	355	0,9	0,93	0,48	0,4	68,2	142	157,8	381,7
20	142	355	0,9	0,93	0,48	0,4	68,2	142	157,8	381,7
21	52	31,2	0,75	0,85	0,88	0,62	45,8	19,3	69,3	36,7
22	2,4	1,44	0,99	0,99	0,15	0,15	0,36	0,2	2,4	1,5
23	24	14,4	0,75	0,85	0,88	0,62	21,1	8,9	32	16,9
24	104	62,4	0,75	0,78	0,88	0,8	91,5	49,9	138,7	80
25	4	2,4	0,9	0,93	0,48	0,4	1,9	1	4,4	2,6
26	8	4,8	0,7	0,75	1,02	0,88	8,2	4,2	11,4	6,4
27	68	40,8	0,7	0,75	1,02	0,88	69,4	35,9	97,1	54,4
28	4	2,4	0,85	0,9	0,62	0,48	2,5	1,2	4,7	2,7
29	8	4,8	0,85	0,9	0,62	0,48	5	2,3	9,4	5,3
30	16	9,6	0,85	0,9	0,62	0,48	9,9	4,6	18,8	10,7

3. Компенсація реактивній потужності на ТП

В електричних мережах практично неможливо запасати електроенергію. Тому в кожний момент часу активна і реактивна енергія, що виробляється генераторами електростанцій, має повністю споживатися електроприймачами. Тобто в електроенергетичній системі повинен постійно підтримуватися баланс активних і реактивних потужностей. Найбільшими споживачами реактивної потужності в електричних мережах є трансформатори і асинхронні двигуни електроприводу агропромислового устаткування. Відносні втрати реактивної потужності в електричних системах значно більші у порівнянні з втратами активної енергії. Тому існує необхідність у застосуванні разом з генераторами додаткових джерел реактивної потужності, які компенсують рівень реактивної потужності, що споживається. Таке застосування цих джерел називається компенсацією реактивної потужності, яке одночасно супроводжується збільшенням коефіцієнта потужності cosц і підвищенням напруги на навантаженні.

Додатковими джерелами реактивної потужності є батареї конденсаторів, синхронні компенсатори та ємнісна потужність, що генерується лініями. Основними перевагами конденсаторів порівняно з іншими компенсувальними пристроями є

- малі втрати активної потужності (0,07...0,25 Вт/кВАр);

- низька питома вартість (грн./кВАр);

- простота монтажу та експлуатації головним чином завдяки відсутності частин, що обертаються.

Недоліками батарей конденсатоів є :

- залежність реактивної енергії від напруги;

- відсутність плавного регулювання напруги;

- чутливість до вищих гармонік;

- малий термін роботи (8-10 років).

Ємність трифазної батареї конденсаторів визначаю співвідношенням

З виразу (3) слідує, що конденсатори доцільно з'єднувати трикутником, а не зіркою. В цьому випадку напруга на конденсаторах збільшується в 1,73, а потужність - втричі. З цих же міркувань можна зробити висновок про те, що конденсатори вигідніше розташовувати на стороні більш високої напруги трансформаторів, зокрема вищої напруги підстанції. Крім того, трансформатори, виготовлені на вищу напругу, є дешевшими. Проте при такому розташуванні не можна не враховувати втрат напруги і енергії (за рахунок реактивних струмів) в трансформаторах 10/0,4 кВ. Тому для компенсації реактивної потужності окремих споживачів великої потужності з тривалим режимом роботи в сільських мережах застосовується паралельне підімкнення конденсаторів до навантаження.

Реактивну потужність приймачів електроенергії слід компенсувати так, щоб коефіцієнт потужності при максимумі навантаження був на рівні 0,92.

Розрахункова реактивна потужність компенсації i-го споживача Qk(д,в)і визначається за формулою

Qk(д,в)і = kcQ(д,в)і

де kc=0,7- коефіцієнт сезонності.

Потужність конденсаторної установки Qкуi вибираємо за|із| умовою

Qк(д,в)i Qкуi.

Конденсатори напругою 380 В виготовляють трифазними із з'єднанням у трикутник. Реактивна потужність одного елемента складає 4...10 кВАр. Тому для отримання необхідної сумарної реактивної потужності конденсатори об'єднують у батареї.

В табл. 2.2 наведено результати розрахунків після компенсації.

Навантаження споживачів після|потім| компенсації реактивній потужності

Вимоги до надійності та економічної ефективності електропостачання

До переліку сільськогосподарських споживачів електроенергії першої та другої категорій за надійністю електропостачання належать [2]:

Споживачі другої категорії:

1. Тваринницькі і пташині ферми з меншою продуктивністю, ніж для споживачів першої категорії.

2. Тепличні комбінати і розсадні комплекси.

3. Кормоприготівельні цехи.

4. Для всіх підприємств: установки для гасіння пожеж, котельні з котлами високого і середнього тиску.

Споживачами третьої категорії є споживачі, що не увійшли до списку споживачів першої та другої категорій.

4. Визначення координат трансформаторної підстанції

Координати центрів навантажень населеного пункту визначаються окремо для денного і вечірнього максимумів навантаження на основі співвідношень:

де х, у - абсциса і ордината введення i того споживача по координатній сітці.

Дані обчислення координат трансформаторної підстанції

Таблиця 4.1

№	Pд,	Pв,	х	Рд * х	Рв * х	у	Рд * y	Рв * y
з/п	кВт	кВт
1	7,8	19,6	3	23,4	58,8	4	31,2	78,4
2	7,8	19,6	4	31,2	78,4	4	31,2	78,4
3	7,8	19,6	5	39	98	4	31,2	78,4
4	7,8	19,6	6	46,8	117,6	4	31,2	78,4
5	7,8	19,6	7	54,6	137,2	4	31,2	78,4
6	7,8	19,6	8	62,4	156,8	4	31,2	78,4
7	7,8	19,6	9	70,2	176,4	5	31,2	78,4
8	7,8	19,6	12	93,6	235,2	4	31,2	78,4
9	7,8	19,6	13	101,4	254,8	4	31,2	78,4
10	7,8	19,6	14	109,2	274,4	4	31,2	78,4
11	7,8	19,6	15	117	254	4	31,2	78,4
12	7,8	19,6	16	124,8	313,6	4	31,2	78,4
13	7,8	19,6	17	132,6	333,2	4	31,2	78,4
14	7,8	19,6	18	140,4	352,8	4	31,2	78,4
15	9,2	23	5	46	115	6	55,2	138
16	9,2	23	6	55,2	138	6	55,2	138
17	9,2	23	7	64,4	161	6	55,2	138
18	9,2	23	12	110,4	276	6	55,2	138
19	142	355	13	184,6	4615	6	852	2130
20	142	355	14	198,8	4970	6	852	2130
21	52	31,2	10	520	312	3	156	93,6
22	2,4	1,44	11	26,4	15,84	2	4,8	2,88
23	24	14,4	12	288	172,8	1	24	14,4
24	104	62,4	14	1456	873,6	1	104	62,4
25	4	2,4	13	52	31,2	2	8	4,8
26	8	4,8	5	40	24	8	64	38,4
27	68	40,8	10	680	408	6	408	244,8
28	4	2,4	9	36	21,6	7	28	168
29	8	4,8	8	64	38,4	8	64	38,4
30	16	9,6	7	112	67,2	9	144	864
	720,4	3720,24		8531	15120,84		3374,2	908,88

Хд = 8531/720,4=11,8

Yд = 3374,2/720,4=4,7

Хв = 15120,84/3720,24 =4,1

Yд =6908,88/3720,24=1,9

Координати отриманої точки визначають центр навантажень населеного пункту, в якому буде розташована ТП 10/0,4 кВ.

5. Розрахунок електричної навантаження мережах 0,38 кВ

Визначення сумарних електричних навантажень ліній 0,38 кВ виконується окремо для денного і вечірнього максимумів навантаження, починаючи з найбільш віддаленої від ТП ділянки.

У випадку, якщо значення навантажень споживачів відрізняється менш ніж в 4 рази, розрахунок виконується за формулою:

де Р(д,в) макс - найбільша з денних або вечірніх активних навантажень на введенні споживача розрахункової ділянки, кВт; Р(д,в) - добавки (додаток 11)

Середньовиважені коефіцієнти потужності і реактивної потужності розрахункової ділянки для денного і вечірнього максимумів навантаження, визначаються з співвідношень

де: сos(д,в)i, tg(д,в)i - відповідно коефіцієнти потужності і реактивної потужності споживачів розрахункової ділянки.



Навантаження ділянок ліній 0,38 кВ|

Таблиця 5.1

№ лінії	Рд уч	Рв уч	Cos д	Cos в	tg д	tg в	Qд уч	Qд уч	Sд уч	Sв уч
ділянки	кВт	кВт					кВАр	кВАр	кВА	кВА
лінія 1
1 - 3	0,65	5,528	0,92	0,96	0,43	0,29	0,28	1,60	0,71	5,76
4 - 6	0,65	5,528	0,92	0,96	0,43	0,29	0,28	1,60	0,71	5,76
12 -14	0,65	5,528	0,92	0,96	0,43	0,29	0,28	1,60	0,71	5,76
9 - 11	0,65	5,528	0,92	0,96	0,43	0,29	0,28	1,60	0,71	5,76
8 ТП	0,97	5,36	0,92	0,96	0,43	0,29	0,42	1,55	1,05	5,58
					лінія 2
15 - 16	3,60	15,50	0,92	0,96	0,43	0,29	1,55	4,50	3,92	16,15
7-ТП	0,7306	5,36	0,92	0,96	0,43	0,29	0,31	1,55	0,79	5,58
					лінія 3
18 - 20	2,94	12,65	0,92	0,96	0,43	0,29	1,26	3,67	3,20	13,18
26 , 30	13,95	10,97	0,85	0,90	0,62	0,48	8,65	5,27	16,41	12,19
29 - 28	3,45	4,67	0,80	0,85	0,65	0,48	2,24	2,24	4,31	5,49
27-ТП	1,614	3,014	0,99	0,99	0,15	0,15	0,24	0,45	1,63	3,04
					лінія 4
25 - 24	26,40	26,01	0,85	0,90	0,62	0,48	16,37	12,48	31,06	28,90
22 - 23	12,75	8,25	0,80	0,85	0,88	0,62	11,22	5,12	15,94	9,71
21-ТП	0,414	2,83	0,75	0,85	0,88	0,85	0,36	2,41	0,55	3,33
А - ТП	3,73	16,57	0,90	0,94	0,47	0,40	1,34	5,97	4,03	17,55

Для даної таблички ми вибираємо марку проводів повітряної лінії напругою 0,38кВ.

Лінія 1: Так, як інтервал потужності коливається від 3,1 …5,6 то для цієї ділянки ми вибираємо провід марки 2А16+А16.

Лінія 2: Ця лінія поділена на 2 ділянки з різним інтервалом потужності д відрізку 15-16 марка провода 2А25+А25, а для 7- ТП марка провода 2А16-А16.

Лінія 3: Ця лінія теж має 3 різних марок проводів 18-20, 26, 30, марка провода 2А25+А25, для 29-28 марка провода 2А16+А16, для ділянки 27-ТП А16+А16.

Лінія 4:З 22-25 марка провода 2А25+А25, 21-ТП А16+А16

6. Вибір силового трансформатора і КТП 10/0,38 кВ

Принципова електрична схема КТП 10/0,38 кВ потужністю 25 ... 160 кВ яка приведена на креслені (лист 2). РУ 10 кВ складається з раз'емкнення QS із заземляючими ножами, встановлюваного на найближчій опорі лінії 10 кВ, вентильних розрядників FV1 ... FV3 для захисту устаткування від атмосферних і комутаційних перенапружень на стороні 10 кВ і запобіжників F1 ... F3, що встановлених у водному пристрої вищої напруги, забезпечують захист трансформатора від многофазних до. к.з. Запобіжники сполучені відповідно з прохідними ізоляторами і силовим трансформатором. Решта апаратури розміщується в нижньому відсіку (шафі), тобто РУ 0,38 кВ. На введенні РУ 0,38кВ встановлені рубильник S, вентильні розрядники FV4 ... FV6 для захисту від перенапружень на стороні 0,38 кВ, трансформатори струму ТА1 ... ТАЗ, що живлять лічильник активної енергії PI, і трансформатори ТА4, ТА5, до яких підключено теплове реле КК, що забезпечує захист силового трансформатора від перевантаження. Включення, відключення і захист ліній, що відходять, 0,38 кВ від до. з. і перевантаження здійснюються автоматичними вимикачами QF1 ... QF3 з комбінованими роздільниками. При цьому для захисту ліній від однофазних до. к.з. у нульових проводах ВЛ N1 ... 3 встановлені струмові реле КА1 ... До A3, які при спрацьовуванні замикають ланцюг обмотки незалежного расщепітеля. Реле настроюються на спрацьовування при однофазних до. к.з. у найбільш видалених точках мережі.

Лінія вуличного освітлення від до. з. захищена запобіжниками F4 ... F6.

При перевантаженні силового трансформатора розмикаючі контакти теплового реле КК, що шунтують в нормальному режимі обмотку проміжного реле K.L, розмикаються, подаючи на неї: через резистори R4 і R5 напруга. В результаті спрацьовування реле KL відключаються лінії № 1 і 3 і виводиться з роботи резистор R4, збільшуючи опір в ланцюзі обмотки реле KL. Це необхідно для обмеження до номінального значення (220 В) напруги, що подається на обмотку реле KL після притягання якоря, що пов'язане із збільшенням опору обмотки реле. Захист від перевантаження спрацьовує не більше ніж через 1,3 ч при струмі, що становить 1,45 номінального струму силового трансформатора.

Лінія № 2 і вуличного освітлення захистом від перевантаження не відключається. Автоматичне включення і відключення лінії вуличного освітлення здійснює фотореле KS, а при ручному управлінні цією лінією користуються перемикачем SA2. Фотореле і перемикач SA2 впливають на обмотку магнітного пускача Км.

Для підтримки нормальної температури поблизу лічильника активної енергії PI в зимових реле перемикач SA2 впливають на обмотку магнітного пускача Км.

Для підтримки нормальної температури поблизу лічильника активної енергії PI в зимових умовах служать резистори RI ... R3, що включаються перемикачем SAL

Для контролю наявності напруги і освітлення РУ 0,38 кВ призначена лампа EL, що включається перемикачем SA3. Напругу вимірюють переносним вольтметром, який включають в штепсельну розетку X, розташовану в РУ 0,38 кВ. Перемикач SA3 дозволяє зміряти напругу всіх фаз.

Для запобігання відключенню рубильника під навантаженням передбачено блокування, яке, працює таким чином (580+170-630) 100/630 19%. Про те таке значення перевантаження знаходиться а межах, які допускаються. Правилами експлуатації електроустановок. Середньодобове навантаження за умовою (2,7) не перевищує 1,05 Sн=660кВА, що також задовольняє вимогами після аварійного режиму, як би навіть припустити, що передаваєма потужність 170 кВА на сусідню підстанцію буде виконуватися цілодобово упродовж усього після аварійного режиму.



Література

1. Методические указания к курсовому проектированию по электроснабжению сельского хозяйства, под ред. Перекотий Г.П., Чайкин В.П., Будько Н.П. и др. Краснодар 1997.

2. Будзко И.А. Зуль Н.М. Электроснабжение сельского хозяйства.- М.: Агропромиздат, 1990.

3. Коганов И.Л. Курсовое и дипломное проектирование.- 2е издание доп. и перераб.- М.: Колос, 1980.

4. Мартыненко И.И., Тищенко Л.П. Курсовое и дипломное проектирование по комплексной электрификации и автоматизации.- М.: Колос, 1978.

5. Правила устройства электроустановок - М.: Энергоатомиздат, 1985.

Размещено на Allbest.ru

...