Модернізація системи керування електропривода стаціонарного роторного вагоноперекидача на ПАТ ЕВРАЗ ДЗМ ім. Петровського
Опис технологічного процесу стаціонарного роторного вагоноперекидача. Розрахунок потужності, статичних характеристик та параметрів математичної моделі двигуна. Синтез регуляторів струму, потокозчеплення й швидкості. Моделювання роботи електропривода.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.03.2015 |
Размер файла | 2,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вихідним даними для синтезу ДЛСК є заданий технологічний цикл руху робочого агрегату, за яким складається послідовність всіх операцій, необхідних для виконання циклу. До таких операцій відносяться завантаження, пуск двигуна для руху в потрібному напрямку з необхідною швидкістю, гальмування та зупинка двигуна, створення паузи для розвантаження. Кожної окремої операції відповідає певна частина ДЛСК - вузол ДЛСК. Такими вузлами можна скористатися як «цеглинками» для побудови всієї системи управління. Виконуваний на основі вузлів синтез носить назву синтез методом типових вузлів.
Ідея даного синтезу укладена у виконанні двох процедур:
- декомпозиції - виділення у складі створюваної ДЛСК функціональних вузлів , відповідних необхідним технологічним операціями;
- композиції - возз'єднання вузлів до єдиної системи управління.
Дані процедури виконуються поетапно:
- етап 1 - виділення окремих операцій для ДЛСК і складання послідовності їх виконання;
- етап 2 - вибір та складання вузлів ДЛСК для виділених операцій;
- етап 3 - виконання електричних з'єднань вузлів і складання принципової схеми ДЛСК;
- етап 4 - перевірка складеної схеми ДЛСК детальним аналізом її роботи.
Особливості синтезу ДЛСК методом циклограм наступні. Метод циклограм являє собою певну формалізацію процедури синтезу методом типових вузлів. Таблиця переходів і виходів, граф, циклограмма - це форми математичного опису, форми подання кінцевого автомата. Завдання першої частини синтезу - перетворити технологічне завдання на роботу електроприводу в одну з даних форм алгоритму, за якою складається завершений аналітичний алгоритм у вигляді структурних формул . Завдання другої частини синтезу - перейти до практичної реалізації отриманого алгоритму, взявши ту чи іншу елементну базу.
У розглянутому методі синтезу інструментом формування алгоритму ДЛСК обрана циклограмма, оскільки вирішується задача автоматизації руху робочих органів електроприводів в технологічному циклі їх роботи, що найбільш просто і наявно описується циклограми. Практично виявляється досить використовувати метод циклограм для побудови не всієї ДЛСК, а лише її окремих найбільш складних у функціональному відношенні вузлів.
У процедурі даного синтезу виділяються дві частини:
- абстрактний синтез - процес перетворення початкового технологічного завдання на роботу електроприводу в завершений алгоритм кінцевого автомата у вигляді структурних формул алгебри логіки;
- структурний синтез - процес перетворення алгоритму в ДЛСК на обраній елементній базі.
Оскільки результатом абстрактного синтезу є структурні формули, а засобом їх отримання слугує циклограмма, то необхідно встановити взаємозв'язок циклограм зі структурними формулами. Для найпростішої циклограми з однією вихідною змінною і одним періодом вмикання виділимо дві узагальнені вхідні змінні: функцію вмикання S' і функцію вимикання S" (рисунок 4.1 а).
Функція S' набуває на такті одиничне значення (логічна 1) і зберігає його на всьому вмикальному інтервалі. Функція S" має також одиничне значення для усього розглядуваного інтервалу, але обнуляється на відключенні такті . Функція S' здійснює включає вплив на вихідну змінну у, переводячи її з нульового стану до одиничного. Функція S" здійснює вимикального впливу на змінну у, переводячи її з одиничного стану до нульового.
Рисунок 4.1 - Функції вимикання, вимикання, часові такти та періоди (а), вхідні та вихідні змінні (б) циклограми.
Функція S' набуває на такті одиничне значення (логічна 1) і зберігає його на всьому вмикальному інтервалі. Функція S" має також одиничне значення для усього розглядуваного інтервалу, але обнуляється на відключенні такті . Функція S' здійснює включає вплив на вихідну змінну у, переводячи її з нульового стану до одиничного. Функція S" здійснює вимикального впливу на змінну у, переводячи її з одиничного стану до нульового.
Штрихові лінії на рисунок 4.1 а означають, що функції вмикання і вимикання можуть мати на зазначених інтервалах як поодинокі, так і нульові значення. Функціями S' і S " можуть бути як окремі змінні, так і об'єднання змінних в діз'юнктівной або кон'юнктівной формах.
Виділимо етапи синтезу методом циклограм у складі його двох частин.
- складання вихідної циклограми з технологічного завданням на рух електроприводу.
- перетворення вихідної циклограми до реалізованої циклограми.
- складання структурних формул за реалізованою циклограмою.
- вибір елементної бази для ДЛСК.
- складання принципової схеми ДЛСК при апаратному способі управління або програми роботи універсального керуючого пристрою (програмованого контролера) при програмному способі управління.
- перевірка правильності роботи побудованої ДЛСК .
Перші три етапи складають абстрактний синтез , наступні етапи - структурний синтез.
4.1 Складання реалізованої циклограми
З вихідної робочої циклограми швидкості вагоноперекидача ВРС - 125 (рисунке 1.3 ) отримуємо модифіковану вихідну циклограму швидкості та наступну таблицю станів руху агрегата.
Рисунок 4.2 - Модифікована вихідна циклограма швидкості вагоноперекидача ВРС-125.
На рисунке 4.2 є не відповідні умовні позначення які не відповідають стандартом.
Згідно цієї таблиці реалізована циклограма швидкості має такий вигляд (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 Реалізована циклограма швидкості роторного вагоноперекидачу ВРС-125.
Таблиця 4.1 Таблиця станів руху агрегата.
Інтервали зміни швидкості, об./хв. |
Часовий інтервал певної фази технологічної операції, с |
Час виконання фази технологічної операції, с |
Зведені дані з попередньої колонки |
Назва фази технологічної операції |
|
0-0,2 |
0-1,5 |
1,5 |
1.5 |
Бічна привалка вагону |
|
0,2-1,2 |
1,5-5,2 |
3,7 |
10,25 |
Перекидання вагону |
|
1,2-1,2 |
5,2-10,8 |
5,5 |
|||
1,2-0,4 |
10,8-11,85 |
1,05 |
|||
0,4-0,4 |
11,85-22,35 |
10,5 |
10,5 |
Торчова привалка вагону |
|
0,4-1,2 |
22,35-23,1 |
0,75 |
15,6 |
Перекидання вагону |
|
1,2-1,2 |
23,1-33,9 |
10,8 |
|||
1,2-0,2 |
33,9-38,05 |
4,05 |
|||
0,2-0 |
38,05-39,10 |
1,05 |
1,05 |
Дотягування вагону |
|
0-1,2 |
40,45-41,85 |
1,4 |
26,1 |
Повертання вагону |
|
1,2-1,2 |
41,85-55,85 |
14 |
|||
1,2-0,4 |
55,85-56,9 |
1,05 |
|||
0,4-0,4 |
56,9-61,10 |
4,2 |
|||
0,4-1,2 |
61,10-62,15 |
1,05 |
|||
1,2-1,2 |
62,15-65,65 |
3,4 |
|||
1,2-0,2 |
65,65-67,7 |
2,05 |
|||
0,2-0 |
67,7-75,00 |
7,30 |
7,3 |
Точне дотягування вагону до повної зупинки |
|
4.2 Синтез схема вузла керування
За заданою реалізованою циклограмою (рисунок 4.1) складаємо схему вузла керуванням контактором за релейно-контакторним варіантом.
Вихідна циклограмма має одну вхідну змінну х з двома періодами вмикання і одну вихідну змінну у з одним періодом вмикання. Задана циклограмма виявляється нездійсненною, оскільки однаковим станам КА на стійких тактах 1 і 3 відповідають різні значення вихідної змінної у. Аналогічна ситуація має місце і для тактів 2 і 4.
Таким чином, у даному прикладі порушена однозначність логічної функції. Виконаємо абстрактний синтез вузла.
Використовуємо загальню достатню умову реалізованості циклограми. Для цього введемо в циклограму додаткову змінну q так, щоб створити на всіх чотирьох стійких тактах різні стани КА, утворені значеннями змінних х, q: 10; 01; 11; 00. Складемо функції вмикання і вимикання згідно з вимогами до них:
;
.
Приймаємо для вхідної змінної х кнопку з самоповерненням з одним замикаючим контактом SB, для вихідної змінної у - контактор КМ, для внутрішньої змінної q - реле KL. Для розмноження контактів кнопки використовуємо ще одне реле КО.Згідно отриманим структурним формулам складаємо схему вузла, з'єднуючи елементи схеми послідовно при кон'юнкції змінних і паралельно при диз'юнкції змінних (рисунок4.4 а).
4.3 Реалізація ДЛСК роторного вагоноперекидача ВРС-125
Система керування комплексом вагоноперекидача призначена для управління технологічним процесом кантування залізничних напіввагонів з сипучими матеріалами і подальшого надходження матеріалів на поточно-транспортні системи. Система також забезпечує діагностику стану електричної частини комплексу для обслуговуючого електротехнічного персоналу.
Система керування комплексом являє собою дворівневу структуру.
Рисунок 4.4 - Схеми реалізації синтезованого вузла на реле (а) і на логічному елементі (б).
Нижній рівень складається з програмованого контролера PLC-5/40E з шасі розширення, і пов'язаних з ним по мережі Remote I/O периферійних пристроїв. Збір інформації для виконання розрахунків здійснюється відповідними вхідними модулями.
Значення змінних в базі даних реального часу контролера оновлюються внаслідок циклічного опитування вхідних модулів і виконання логічних і математичних операцій. Усі величини зберігаються в певній безперервній області пам'яті контролера в форматі цілих чисел і чисел з плаваючою комою.
Результати розрахунків зберігаються в пам'яті контролера і доступні для читання, з метою їх подальшого відображення оператору в режимі реального часу.
Програмований термінал PanelView 1200 знаходиться на операторському посту вагоноперекидача і використовується для управління технологічним циклом комплексу та відображення стану механізмів .
Дисплей текстових повідомлень DL40, що знаходиться в приміщенні оператора керування комплексу, використовується для видачі діагностичних повідомлень електротехнічному персоналу .
Стандартні частотні приводу серії 1336, робоче місце, розташовані в операторській комплексу, забезпечують регулювання швидкості, плавний розгін і гальмування двигунів приводу ротора вагоноперекидача і приводу пластинчастих живильників.
В системі застосовуються пристрої плавного пуску серії SMC (привід збірного конвеєра), органи управління (кнопки, джойстик) виробництва Allen - Bradley; автомати захисту, пускачі та інше силове електрообладнання українського виробництва.
Верхній рівень системи представлений промисловими робочими станціями ( PC в промисловому виконання) типу T71, пов'язаними з контролером з промислової мережі DH + .
Система керує :
- вагоноштовхачем, призначеним для надходження вагонів до ротору вагоноперекидача;
- ротором вагоноперекидача, призначеним для перекидання вагонів;
- живильниками, призначеними для регулювання потоку матеріалів.
В системі контролюються наступні параметри:
- кут повороту ротора, з використанням енкодера абсолютного коду (метод не вимагає наявності датчика нульового положення ротора і володіє заданою точністю);
- швидкість обертання і навантаження двигунів, керованих приводами робоче місце (за поточним значенням вихідної частоти перетворювача і струмом статора);
- параметри вхідних і вихідних ланцюгів перетворювачів робоче місце;
- сигнали технологічних захистів і блокувань комплексу .
Функції управління та регулювання:
- управління циклом перекидання вагона з формуванням складної циклограми на базі зворотного зв'язку по куту повороту ротора вагоноперекидача;
- точне управління процесом видачі матеріалу з бункерів вагоноперекидача;
- управління пуском і зупинкою комплексу видачі матеріалу (живильники і збірний конвеєр);
- забезпечення технологічних блокувань і захистів;
- формування статусних сигналів, попереджувальної і аварійної інформації для відображення на робочій станції оператора;
- діагностика стану електричної частини комплексу на основі аналізу зібраних даних з видачею повідомлень на всі засоби візуалізації.
Функції системи відображення:
- відображення стану механізмів та електрообладнання комплексу.
- розшифровка і відображення даних діагностики комплексу.
- ведення протоколу подій в системі управління та електричної частини комплексу.
Впровадження системи дозволило: збільшити продуктивність вагоноперекидача на 20 %, зменшити кількість простоїв за рахунок впровадження системи діагностики, максимально виключити виникнення механічних ударних навантажень за рахунок використання частотних приводів - як результат заощадження рухомого складу та збільшення терміну служби механічного обладнання.
5. Техніко-економічне обґрунтування
Витрати на створення розробки (одноразові) визначаються за формулою:
К=Кп+Кв, (5.1)
де Кп - передвиробничі витрати, грн.;
Кв - капітальні витрати на створення розробки, грн.
Передвиробничі витрати Кп включають витрати:
- на проектування системи;
- на програмування, створення програмних виробів, що утворять прог-рамне забезпечення системи;
- на підготовку інформаційного забезпечення тривалого користування;
- на налагодження і введення системи у роботу.
До складу капітальних витрат Кв входять витрати на придбання комплексу технічних засобів і його стандартного забезпечення, а також витрати на установлення КТЗ, його монтаж і налагодження.
5.1 Планування робіт зі створення розробки
Планування розробки здійснюється за допомогою методу мережевого планування та управління (МПУ), що істотно знижує терміни розробки. Внаслідок цього етапу повинні бути визначені тривалість і трудомісткість робіт з проектування.
Система МПУ включає:
- складання переліку етапів і визначення тривалості робіт;
- побудову мережного графіка;
- розрахунок основних параметрів мережного графіка.
Весь комплекс робіт з проектування можна підрозділити на етапи. По кожному етапу вказуються трудомісткість, виконавці і тривалість робіт наве-дена у таблиці. 5.1.1.
У випадку, коли важко установити загальну тривалість робіт у зв'язку з високим ступенем новизни й елементами невизначеності в процесі виконання більшості робіт, можна використовувати імовірнісний метод визначення загальної трудомісткості.
При цьому використовують дві або три ймовірні оцінки часу, які визначають відповідальні виконавці по кожному етапу робіт.
Ці оцінки звичайно виражаються в днях і є вихідними для розрахунку очікуваного часу виконання роботи за формулою :
(5.2)
де tоч - очікувана оптимальна оцінка часу виконання роботи, днів;
tmin - мінімально необхідний час на виконання роботи при найбільш сприятливих умовах, днів;
tmax - максимальні витрати часу на виконання роботи при несприятливих умовах, днів.
Ступінь правильності визначення tоч перевіряють розрахунком розкиду між мінімальною і максимальною оцінками часу Р, що визначається за формулою :
(5.3)
Найбільше значення говорить про малий ступінь невизначеності оцінки часу роботи.
Мережний графік являє собою інформаційно-динамічну модель. Перелік робіт цього графіка наведено у таблиці 5.2, розрахунок параметрів робіт у таб-лиці 5.3,розрахунок пераметрів шляхів у таблиці 5.4,а графік на рисунку 5.1
Таблиця 5.1 - Характеристика робіт з проектування розробки.
Найменування роботи |
Часові оцінки,дн |
Розкид Р |
Виконавці |
Трудомісткість, люд.-дн. |
||||
tmin |
tmax |
tоч |
Спеціальність |
Кіл-ть |
||||
Аналіз, узгодження та затвердження технічного завдання |
2 |
5 |
3 |
0,6 |
Інж.-електрик |
3 |
1 |
|
Аналіз будови та опис вагоноперекидача ВРС-125 |
5 |
7 |
6 |
0,4 |
Інж.-механік |
3 |
2 |
|
Опис системи РКСУ, яка встановлена на вагоноперекидачі |
1 |
3 |
2 |
0,4 |
Інж.р-електрик |
1 |
2 |
|
Аналіз та опис характеристик системи СУРК |
2 |
3 |
2 |
0,2 |
Інж.-електрик |
1 |
2 |
|
Аналіз та опис характеристик системи PLC-5/40E |
2 |
4 |
3 |
0,4 |
Інж.-електрик |
1 |
3 |
|
Аналіз та опис характеристик системи Sinumerik-802 |
3 |
4 |
3 |
0,2 |
Інж.-електрик |
1 |
3 |
|
Обґрунтування вибору системи с для модернізації |
2 |
4 |
3 |
0,4 |
Інж.-електрик |
3 |
1 |
|
Опис роботи з системою PLC-5/40E |
4 |
8 |
6 |
0,8 |
Інж.-електрик |
3 |
2 |
|
Дослідження індуктивних давачів |
3 |
5 |
4 |
0,4 |
Інж.-електрик |
1 |
4 |
|
Дослідження фотооптичних давачів переміщення |
2 |
5 |
3 |
0,6 |
Інж.-електрик |
1 |
3 |
|
Дослідження прецизійних давачів лінійних переміщень |
2 |
5 |
3 |
0,6 |
Інж.-електрик |
1 |
3 |
|
Дослідження інкрементального роторного енкодера |
2 |
4 |
3 |
0,4 |
Інж.-електрик |
1 |
3 |
|
Обґрунтування вибору та розрахунок електропривода для вагоноперекидача |
2 |
5 |
3 |
0,6 |
Інж.-електрик |
3 |
1 |
|
Розробки схеми з'єднання усіх блоків електроприводу |
3 |
4 |
3 |
0,2 |
Інж.-електрик |
3 |
1 |
|
Розробка процедури моделюв. |
8 |
10 |
9 |
0,4 |
Інж.-електрик |
3 |
3 |
|
Визначення витрат на проектування |
3 |
5 |
4 |
0,4 |
Економіст |
1 |
4 |
|
Визначення капітальних та експлуатаційних витрат |
1 |
4 |
2 |
0,6 |
Економіст |
1 |
2 |
|
Економічне обґрунтування проекту |
1 |
2 |
1 |
0,2 |
Економіст |
1 |
1 |
|
Оформлення технічної документації |
2 |
5 |
3 |
0,6 |
Інж.-електрик |
3 |
1 |
|
Всього |
50 |
92 |
66 |
-- |
-- |
-- |
42 |
|
У таблицях використані наступні позначення:
i - номер події, що передує роботі;
j - номер події, що завершує роботу;
tij - тривалість виконання роботи i-j, днів;
Ранній термін початку роботи i-j: Тр.п.ij=Трі
Ранній термін закінчення роботи i-j: Тр.з.ij=Тр.п.ij + tij.
Пізній термін початку роботи i-j: Тп.п.іj=Тп.з.ij - tij.
Пізній термін закінчення роботи i-j: Тп.з.іj=Тпj
Повний резерв часу роботи i-j: Rпij= Tпj -Tpi - tij.
Вільний резерв часу роботи: Rвij= Tрj -Tpi - tij.
Повний резерв часу шляху дорівнює різниці між довжиною критичного шляху Т() і довжиною будь-якого іншого повного шляху:
.
Коефіцієнт напруженості робiт:
, (5.4)
де - тривалість робіт і-го шляху,
- тривалість робіт на критичному шляху,
-- тривалість робіт , що збігаються з критичним шляхом.
Таблиця 5.2 - Перелік робіт і подій мережного графіка.
Номер події |
Подія |
Код роботи і - j |
Зміст роботи |
Тривалість роботи, днів |
|
1 |
Проаналізовано, узгоджено та затверджено технічне завдання |
0-1 |
Аналіз, узгодження та затвердження технічного завдання |
1 |
|
2 |
Опис вагоноперекидача ВРС-125 |
1-2 |
Аналіз будови та опис вагоноперекидача ВРС-125 |
2 |
|
3 |
Зроблено опис системи СУРК, яка встановлена на верстаті |
2-4 |
Опис системи СУРК, яка встановлена на верстаті |
2 |
|
4 |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи PLC-5/40E |
2-5 |
Аналіз та опис характеристик системи PLC-5/40E |
2 |
|
5 |
Визначено капітальні та експлуатаційні витрати |
3-7 |
Визначення капітальних та експлуатаційних витрат |
2 |
|
6 |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи Sinumerik-802 |
5-8 |
Аналіз та опис характеристик системи Sinumerik-802 |
3 |
|
7 |
Проект економічно обґрунтований |
7-9 |
Економічне обґрунтування проекту |
1 |
|
8 |
Обґрунтовано вибір системи СУРК для модернізації |
8-10 |
Обґрунтування вибору системи СУРК для модернізації |
1 |
|
9 |
Зроблено опис роботи з системою Sinumerik-802 |
10-11 |
Опис роботи з системою Sinumerik-802 |
2 |
|
10 |
Досліджено фотооптичні давачи переміщення |
11-12 |
Дослідження фотооптичних давачів переміщення |
3 |
|
11 |
Досліджено прецизійні давачи лінійних переміщень |
11-13 |
Дослідження прецизійних давачів лінійних переміщень |
3 |
|
12 |
Досліджено індуктивні давачи |
11-14 |
Дослідження індуктивних давачів |
4 |
|
13 |
Досліджено інкрементальний роторний енкодер |
12-15 |
Дослідження інкрементального роторного енкодера |
3 |
|
14 |
Обґрунтовано вибір та розрахунок електропривода для вагоноперекидача |
15-16 |
Обґрунтування вибору та розрахунок давача для верстата ТПК-125 |
1 |
|
15 |
Схема з'єднання усіх блоків електропривода розроблена |
16-17 |
Розробки схеми з'єднання усіх блоків верстата |
1 |
|
16 |
Розроблена процедура перевірки відпрацювання технологічної програми методом моделювання |
17-18 |
Розробка процедури перевірки відпрацювання технологічної програми методом моделювання |
3 |
|
17 |
Технічна документація оформлена |
18-19 |
Оформлення технічної документації |
1 |
|
Всього |
42 |
||||
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 5.1 - Мережний графік з розробки проекту.
Таблиця 5.3 - Розрахунок параметрів робіт мережного графіку з розробки.
Код роботи |
Тривалість виконання робіт |
Ранній термін початку роботи |
Ранній термін закінчення роботи |
Пізній термін початку роботи |
Пізній термін закінчення роботи |
Повний резерв часу роботи |
Вільний резерв часу |
|
0-0 |
tij |
Тр.п.ij |
Тр.з.ij |
Тп.п.ij. |
Тп.з.ij |
Rпij |
Rвij |
|
0-1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
1-2 |
2 |
1 |
3 |
1 |
3 |
0 |
0 |
|
1-3 |
4 |
1 |
5 |
15 |
19 |
14 |
0 |
|
2-4 |
2 |
3 |
5 |
6 |
8 |
3 |
0 |
|
2-5 |
2 |
3 |
5 |
3 |
5 |
0 |
0 |
|
2-6 |
3 |
3 |
6 |
5 |
8 |
2 |
0 |
|
3-7 |
2 |
5 |
7 |
19 |
21 |
14 |
0 |
|
4-8 |
0 |
5 |
5 |
8 |
8 |
3 |
3 |
|
5-8 |
3 |
5 |
8 |
5 |
8 |
0 |
0 |
|
6-8 |
0 |
6 |
6 |
8 |
8 |
2 |
0 |
|
7-9 |
1 |
7 |
8 |
21 |
22 |
14 |
0 |
|
8-10 |
1 |
8 |
9 |
8 |
9 |
0 |
0 |
|
9-18 |
0 |
8 |
8 |
22 |
22 |
14 |
14 |
|
10-11 |
2 |
9 |
11 |
9 |
11 |
0 |
0 |
|
11-12 |
3 |
11 |
14 |
11 |
14 |
0 |
0 |
|
11-13 |
3 |
11 |
14 |
14 |
17 |
3 |
0 |
|
11-14 |
4 |
11 |
15 |
13 |
17 |
2 |
0 |
|
12-15 |
3 |
14 |
17 |
14 |
17 |
0 |
0 |
|
13-15 |
0 |
14 |
14 |
17 |
17 |
3 |
3 |
|
14-15 |
0 |
15 |
15 |
17 |
17 |
2 |
2 |
|
15-16 |
1 |
17 |
18 |
17 |
18 |
0 |
0 |
|
16-17 |
1 |
18 |
19 |
18 |
19 |
0 |
0 |
|
17-18 |
3 |
19 |
22 |
19 |
22 |
0 |
0 |
|
18-19 |
1 |
22 |
23 |
22 |
23 |
0 |
0 |
|
Таблиця 5.4 - Розрахунок параметрів шляхів мережного графіку.
Номер шляху |
Номери подій, через які проходить шлях |
Тривалість шляху, днів |
Резерв часу шляху |
Коефіцієнт напруженості шляху |
|
1 |
0-1-2-5-8-10-11-12-15-16-17-18-19 |
23 |
0 |
1 |
|
2 |
0-1-3-7-9-18-19 |
9 |
14 |
0,33 |
|
3 |
0-1-2-4-8-10-11-12-15-16-17-18-19 |
20 |
3 |
0,40 |
|
4 |
0-1-2-6-8-10-11-12-15-16-17-18-19 |
21 |
2 |
0,60 |
|
5 |
0-1-2-4-8-10-11-14-15-16-17-18-19 |
18 |
5 |
0,18 |
|
6 |
0-1-2-4-8-10-11-13-15-16-17-18-19 |
17 |
6 |
0,45 |
|
7 |
0-1-2-6-8-10-11-14-15-16-17-18-19 |
19 |
4 |
0,64 |
|
8 |
0-1-2-6-8-10-11-13-15-16-17-18-19 |
18 |
5 |
0,50 |
|
Роботи з проектування будуть проводитися згідно графіку. Календарний план робіт наданий у таблиці 5.5
Таблиця 5.5 - Календарній план робіт з проектування.
Код роботи |
Робота |
Тривалість роботи, дн. |
Початок роботи |
Завершення роботи |
|
0-1 |
Проаналізовано, узгоджено та затверджено технічне завдання |
Проаналізовано, узгоджено та затверджено технічне завдання |
01.03.2014 |
01.03.2014 |
|
1-2 |
Опис вагоноперекидача ВРС-125 |
Опис вагоноперекидача ВРС-125 |
02.03.2014 |
03.03.2014 |
|
1-3 |
Зроблено опис системи СУРК, яка встановлена на верстаті |
Зроблено опис системи СУРК, яка встановлена на верстаті |
02.03.2014 |
06.03.2014 |
|
2-4 |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи PLC-5/40E |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи PLC-5/40E |
05.03.2014 |
06.03.2014 |
|
2-5 |
Визначено капітальні та експлуатаційні витрати |
Визначено капітальні та експлуатаційні витрати |
05.03.2014 |
06.03.2014 |
|
2-6 |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи Sinumerik-802 |
Проаналізовано та зроблений опис характеристик системи Sinumerik-802 |
05.03.2014 |
07.03.2014 |
|
3-7 |
Проект економічно обґрунтований |
Проект економічно обґрунтований |
07.03.2014 |
12.03.2014 |
|
5-8 |
Обґрунтовано вибір системи СУРК для модернізації |
Обґрунтовано вибір системи СУРК для модернізації |
07.03.2014 |
13.03.2014 |
|
7-9 |
Зроблено опис роботи з системою Sinumerik-802 |
Зроблено опис роботи з системою Sinumerik-802 |
13.03.2014 |
13.03.2014 |
|
8-10 |
Досліджено фотооптичні давачи переміщення |
Досліджено фотооптичні давачи переміщення |
14.03.2014 |
14.03.2014 |
|
10-11 |
Досліджено прецизійні давачи лінійних переміщень |
Досліджено прецизійні давачи лінійних переміщень |
15.03.2014 |
16.03.2014 |
|
11-12 |
Досліджено індуктивні давачи |
Досліджено індуктивні давачи |
19.03.2014 |
21.03.2014 |
|
11-13 |
Досліджено інкрементальний роторний енкодер |
Досліджено інкрементальний роторний енкодер |
19.03.2014 |
21.03.2014 |
|
11-14 |
Обґрунтовано вибір та розрахунок електропривода для вагоноперекидача |
Обґрунтовано вибір та розрахунок електропривода для вагоноперекидача |
19.03.2014 |
22.03.2014 |
|
12-15 |
Схема з'єднання усіх блоків електропривода розроблена |
Схема з'єднання усіх блоків електропривода розроблена |
22.03.2014 |
26.03.2014 |
|
15-16 |
Розроблена процедура перевірки відпрацювання технологічної програми методом моделювання |
Розроблена процедура перевірки відпрацювання технологічної програми методом моделювання |
27.03.2014 |
27.03.2014 |
|
16-17 |
Технічна документація оформлена |
Технічна документація оформлена |
28.03.2014 |
28.03.2014 |
|
Всього |
42 |
-- |
-- |
||
Як видно з рисунку 5.1, тривалість розробки проекту за сітьовим графіком складає 23 дня. При послідовному виконанні цих же робіт тривалість складала б 42 дня, отже, тому необхідно проводить розробку за мережним графіком.
5.2 Визначення витрат на розробку і проектування
Підсумком розрахунків цього розділу є калькуляція кошторисної вартості робіт з розробки, яка наведена у таблиці 5.6
5.2.1 Визначення витрат на матеріали
До цієї статті входить вартість основних і допоміжних матеріалів (папір, флеш-пам'ять, картридж, канцелярські товари і т.д.), необхідних для розробки проекту системи. Транспортно-заготівельні витрати приймаються рівними 3-10% вартості матеріалів. Розрахунок наводиться в таблиці 5.6
Таблиця 5.6 - Розрахунок витрат на матеріали.
Найменування, вид, тип, марка |
Од. вим. |
Ціна за од. вим., грн |
Кіл-ть од. вим. |
Сума витрат, грн. |
|
Папір |
уп. |
45,0 |
2 |
90,0 |
|
Канцелярські товари |
набір |
120,0 |
1 |
120,0 |
|
Флеш-пам'ять |
шт. |
85,0 |
2 |
170,0 |
|
Тонер |
шт. |
175,0 |
1 |
175,0 |
|
Разом |
- |
- |
- |
555,0 |
|
Транспортно-заготівельні витрати |
- |
- |
- |
27,75 |
|
Всього |
- |
- |
- |
582,75 |
|
5.2.2 Розрахунок основної та додаткової заробітної плати
Витрати по цій статті складаються з планового фонду зарплати всіх категорій працівників, зайнятих розробкою проекту.
Місячні посадові оклади працівників, погодинні тарифні ставки, премії, надбавки і доплати за положенням, режимний фонд часу приймаються за даними підприємства переддипломної практики. Розрахунок наводиться в таблиці 5.7
Додаткова заробітна плата визначається в розмірі 8-10% основної заробітної плати штатних працівників.
ЗПд=10260,840,1=1026,09 (грн.)
Таблиця 5.7 - Розрахунок основної заробітної плати.
Посада виконавця |
Кіл-ть, люд. |
Місячний оклад, грн. |
Середньоденна зарплата, грн. |
Кіл-ть днів роботи |
Премії і доплати, грн. |
Сума зарплати, грн. |
|
Керівник проекту |
1 |
3100 |
140,9 |
18 |
507,24 |
3043,44 |
|
Інженер 1 категорії |
2 |
2800 |
127,3 |
41 |
1043,86 |
6263,16 |
|
Економіст |
1 |
2500 |
113,6 |
7 |
159,04 |
954,24 |
|
Всього |
4 |
- |
- |
66 |
- |
10260,84 |
|
5.2.3 Розрахунок єдиного соціального внеску
Єдиний соціальний внесок визначається в процентному відношенні до суми основної і додаткової зарплати відповідно до встановленого нормативу на підприємстві, де виконується проект (38,54%).
ЕСВ=(10260,84+1026,09 )0,3854=4349,98 (грн.)
5.2.4 Витрати на спеціальне устаткування
До цієї статті входять витрати на придбання, транспортування, монтаж, налагодження та експлуатацію спеціального устаткування, використовуваного при проектуванні для проведення розрахунків. До цього відносять ЕОМ, принтери, сканери, модеми й інше дороге устаткування тривалого користування (тобто основні фонди, що використовуються).
Тут же враховуються витрати на оплату машинного часу вже наявних використовуваних ЕОМ, які можуть бути визначені за формулою:
, (5.5)
де Смч - витрати на оплату машинного часу, грн.;
Рекс - експлуатаційні витрати на одну годину машинного часу ЕОМ даного типу, грн./год.;
Тм - час використання ЕОМ даного типу при проектуванні, год.
Устаткування необхідно для виконання робіт тривалістю 40 днів (60% від загального обсягу робіт). Помноживши на тривалість робочого дня (8 годин) одержимо машинний час 40 8= 320 годин. Експлуатаційні витрати на одну годину робочого часу встаткування визначаються за кошторисом витрат на утримання та експлуатацію встаткування (таблиця 5.8) та річним ефективним фондом часу (Феф = 1800 годин за однозмінною роботою).
Стаття «Амортизаційні відрахування» визначають за формулою:
, (5.6)
де Фб - балансова вартість устаткування, грн.;
На - норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення устаткування даного виду (50%).
Підставивши у формулу значення балансової вартості використовуваного встаткування (Ноутбук ASUS K50C-C220SCENWW Intel Celeron M220 1.2 GHz; RAM 2 Gb; HDD 250 Gb, DVD-SM; 15,6" HD WXGA TFT (1366x768), SiS Mirage 3 Graphics; LAN, WLAN 802.11b/g; WebCamera 0.3 Mpix; 2xUSB; Li-Ion 6 Cell; 2,6 кг; Free DOS - 2987,00 грн. та принтер лазерний Canon i-SENSYS LBP-6000 Black - 1049,00 грн.):
Стаття «Експлуатація устаткування» включає витрати на споживану устаткуванням електроенергію, допоміжні матеріали і річний фонд оплати праці персоналу, що обслуговує устаткування з урахуванням відрахувань єдиного соціального внеску.
Витрати на електроенергію, з огляду на те, що обладнання працює 8 годин на день та 250 днів на рік, споживаючи 450 Вт потужності при вартості 1 кВт - години електроенергії 91 коп.:
Вел.ен. = 250 8 0,45 0,91 = 819 (грн.)
Оплату праці фахівця з ремонту й експлуатації обладнання, виходячи з того, що його місячна заробітна плата становить 2100 грн., доплати 20% і єдиний соціальний внесок становлять 38,19%, а роботі над даним проектом він приділяє 5% свого робочого часу:
Взп = 2100 1,2 1,3854 12 0,05 = 2094,72 (грн.)
Таким чином, сума витрат на експлуатацію устаткування становить:
819 + 2094,72 = 2913,72 (грн.)
Стаття «Витрати на поточний ремонт устаткування» залежать від виду устаткування і можуть бути прийняті у розмірі 3-5 % його балансової вартості.
Врем=44400,03=133 (грн.)
Стаття «Інші витрати» складає 2-3 % суми усіх попередніх статей витрат на утримання і експлуатацію устаткування.
Вінш=5266,720,03=158,02 (грн.)
У таблиці 5.8 наведено кошторис витрат на утримання устаткування. Розділивши підсумкове значення таблиці 7.8 на фонд часу 1800 годин одержимо експлуатаційні витрати на 1 годину машинного часу:
Рексп=5424,74/ 1800 =3,02 (грн./ч.)
А за увесь час розробки: Смч= 320 3,02=966,4 (грн.)
Таблиця 5.8 - Кошторис витрат на утримання устаткування.
Стаття витрат |
Сума, грн. |
|
Амортизація устаткування |
2220,0 |
|
Експлуатація устаткування (крім витрат на поточний ремонт) |
2913,72 |
|
Поточний ремонт устаткування |
133,0 |
|
Інші витрати |
158,02 |
|
Всього |
5424,74 |
|
5.2.5 Накладні витрати
До накладних витрат відносяться витрати на загальне управління і загальногосподарські витрати (заробітна плата працівників апарата управління, канцелярські витрати, утримання та експлуатація будівель і т.д.).
Накладні витрати включаються у вартість проектування непрямим шляхом, тобто - пропорційно основній заробітній платі виробничого персоналу (60 - 100 %).
НВ=10260,841,0=10260,84 (грн.)
На основі усіх попередніх розрахунків складаємо кошторис вартості робіт наведено у таблиці 5.9
Таблиця 5.9 - Кошторис вартості робіт з розробки проекту.
Стаття витрат |
Сума, грн. |
Структура, % |
|
Матеріали |
582,75 |
2,08 |
|
Основна заробітна плата |
10260,84 |
36,65 |
|
Додаткова заробітна плата |
1026,09 |
3,67 |
|
Єдиний соціальний внесок |
4349,98 |
15,54 |
|
Витрати на спеціальне устаткування |
966,4 |
3,45 |
|
Накладні витрати |
10260,84 |
36,65 |
|
Інші витрати |
548,94 |
1,96 |
|
Всього |
27995,84 |
100,00 |
|
5.3 Розрахунок капітальних та експлуатаційних витрат споживача
Розмір капітальних вкладень споживача, пов'язаних із придбанням і впровадженням нових проектів, програм і техніки визначається за формулою 5.1
Передвиробничі витрати, пов'язані з розробкою проекту розраховані в таблиці5.9. і складають 27995,84 грн.
Капітальні вкладення споживача у модернізацію системи числового програмного керування роторного вагоноперекидача ВРС-125 включають витрати на придбання ЧПК 77625 грн. та давачи для модернізації 2 од. по 828 грн.
Таким чином, розмір капітальних вкладень споживача, пов'язаних із придбанням і впровадженням проекту становить:
К= 27995,84 +(77625+2828)1,15=119168,99 (грн.).
Експлуатаційні витрати системи числового програмного керування роторного вагоноперекидача ВРС-125 становлять:
- заробітна плата обслуговуючого персоналу: Зп=29001,11,3854120,02=1060,66 (грн.);
- амортизаційні відрахування: А=91173,150,1=9117,32 (грн.);
- витрати на ремонт: Вр=91173,150,03=2735,15 (грн.);
- витрати на електроенергію: Вел=5,040020,720,80,91=10488,44 (грн.);
- інші експлуатаційні витрат: Він=23401,570,02=468,03 (грн.);
- загальні експлуатаційні витрати системи числового програмного керування роторного вагоноперекидача ВРС-125 становлять 23869,6 (грн.);
5.4 Визначення економічної ефективності проекту
Модернізація системи числового програмного керування токарного верстата ТПК-125 призведе до скорочення витрат на електроенергію:
=7,040020,720,80,91=14683,82 (грн.)
=5,040020,720,80,91=10488,44 (грн.)
Отже, річна економія електроенергії від модернізація системи числового програмного керування токарного верстата ТПК-125 :
Р= 14683,82-10488,44 =4195,38 (грн.)
Економічна ефективність системи визначається співвідношенням вартісної оцінки результату (економії), одержуваного від роботи системи, та сумарних витрат на її створення.
Модернізація системи числового програмного керування роторного вагоноперекидача ВРС-125 призведе до скорочення витрат на електроенергію:
=7,040020,720,80,91=14683,82 (грн.)
=5,040020,720,80,91=10488,44 (грн.)
Отже, річна економія електроенергії від модернізація системи числового програмного керування роторного вагоноперекидача ВРС-125:
Р= 14683,82-10488,44 =4195,38 (грн.)
Також позитивною стороною модернізації є висока надійність системи керування вагоноперекидачем є те, що система PLC-5/40E є дуже надійною і майже не потребує технічного обслуговування та менше часу на саме технічне обслуговування.
Таким чином, окрім економії електроенергії також є економія часу який можна витратити на виготовлення деталей, а не на профілактику та ремонт системи числового програмного керування.
6. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
Оскільки тема дипломного проекту «Модернізація системи керування електропривода стаціонарного роторного вагоноперекидача на ПАТ ЕВРАЗ ДМЗ ім. Петровського», тому нижче розглянемо заходи по забезпеченню безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці і пожежної безпеки при експлуатації електропривода на робочому місці оператора стаціонарного роторного вагоноперекидача у відповідності з методичними вказівками.
На основі аналізу роботи існуючого обладнання і технологічних процесів при експлуатації електропривода стаціонарного роторного вагоноперекидача на дільниці підготовки шихти, згідно ГОСТ12.0.003-74 (1999) «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», виявлені наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, здатні привести до травм або ушкодження здоров'я працівників та нанести збиток навколишньому середовищу:
-мікроклімат виробничих приміщень;
-шкідливі речовини в повітрі робочої зони;
-освітлення;
-шум, вібрація;
-небезпека ураження електричним струмом;
-статична електрика.
6.1 Заходи по забезпеченню безпеки
Електропривод з частотним керуванням стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-125 згідно пунктів 1.1.4. та 1.1.13 «ПУЕ» відноситься до закритих чи внутрішніх електроустановок з величиною напруги до 1000 В з ізольованою нейтралею, експлуатується в приміщеннях з підвищеною безпечністю, які характеризуються наявністю там наступних умов:
- вогкість;
- струмопровідні стелі;
- висока температура;
- можливість одночасного дотику людини до технологічних механізмів з одного боку та з іншого боку - до металевих корпусів електрообладнання.
Даний електропривод проектується згідно вимог ДСТУ 3886-99 «Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору», а також згідно вимог висуваних до вагоноперекидачу ВРС-125 за ТУ У 29.2-34359701-003:2007 та ГОСТ 22235-76 «Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм. Общие требования по обеспечению сохранности при производстве погрузочно-разгрузочных и маневровых работ».
Для виробництв, де використовується вагоноперекидач, припустимо використання заземлення лише з з ізольованою нейтралею, оскільки працюючі мають більшу безпеку за однофазного торкання з огляду більшого опору ізоляції проводів.
Згідно ГОСТ 12.1.030-81 «Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление» в електроустановках з напругою менше 1000 В мережі з ізольованою нейтралею опір заземлюваного пристрію Rз не повинний перевищувати 4 Ом.
Згідно ГОСТ12.1.009-76 (1999) «Электробезопасность. Термины и определения» електропривод вагоноперекидача ВРС-125 має подвійну ізоляцію всіх своїх струмовидних частин тобто така ізоляція складається з робочої та додаткової ізоляцій, відноситься до І класу електротехнічних виробів згідно ГОСТ12.2.007.0-75 «Система стандартов безопасности труда. Изделия электротехнические» (елемент для заземлення).
Допуск персоналу до роботи на вагоноперекидачі здійсюється згідно типової інструкції по охороні праці РД 34.03.268-93 «Типовая инструкция по охране труда для машиниста вагоноопрокидывателя» (для машиніста вагоноперекидачу ВРС-125.
Робочою зоною вагоноперекидача ВРС-125 є пульт керування, під час роботи доступ до самого вагоноперекидачу є забороненим.
Згідно пункту 1.2.17. «ПУЕ» електропривод вагоноперекидача ВРС-125 відноситься до електроприймників І-ї категорії - електроприймник, перерва електропостачання якого може призвести за собою розлади складного технологічного процесу.
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
* система технічних засобів і заходів;
* система електрозахисних засобів;
* система організаційно-технічних заходів і засобів.
Система технічних засобів і заходів з електробезпеки. Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки діляться на дві групи:
¦ технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
¦ технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
* ізоляція струмовідних частин;
* недоступність струмовідних частин;
* блоківки безпеки;
* засоби орієнтації в електроустановках;
* виконання електроустановок, ізольованими від землі;
* захисне розділення електричних мереж;
* застосування малих напруг;
* компенсація ємнісних струмів замикання на землю;
* вирівнювання потенціалів.
З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одночасно декілька з перелічених технічних засобів і заходів.
Ізоляція струмовідних частин. Забезпечує технічну працездатність електроустановок, зменшує вірогідність попадань людини під напругу, замикань на землю і на корпус електроустановок, зменшує струм через людину при доторканні до неізольованих струмовідних частин в електроустановках, що живляться від ізольованої від землі мережі.
Вимоги щодо комплектування електроустановок електрозахисними засобами регламентую...
Подобные документы
Вибір електрообладнання та розрахунок характеристик розімкненої системи привода технологічного механізму. Вибір структури системи керування електропривода та складання передаточних функцій. Моделювання замкненої системи і аналіз якісних показників.
дипломная работа [857,3 K], добавлен 11.07.2014Розрахунок та дослідження перехідних процесів в однофазній системі регулювання швидкості (ЕРС) двигуна з підлеглим регулювання струму якоря. Параметри скалярної системи керування електроприводом асинхронного двигуна. Перехідні процеси у контурах струму.
курсовая работа [530,2 K], добавлен 21.02.2015Особливості проектування систем автоматичного керування. Вихідні дані та функціональна схема електроприводу системи підпорядкованого тиристорного електроприводу постійного струму з двигуном незалежного збудження. Синтез системи регулювання швидкості.
курсовая работа [680,2 K], добавлен 22.11.2014Розрахунок коефіцієнтів двигуна та зворотних зв'язків. Передатна ланка фільтра. Коефіцієнт підсилення тиристорного випрямляча. Реакція контурa струму при ступінчатому впливі 10 В. Реакція контура швидкості з ПІ-регулятором на накиданням навантаження.
лабораторная работа [1,0 M], добавлен 17.05.2014Електропривод вентиляційних установок. Класифікація вентиляторів, розрахунок та регулювання основних параметрів. Вибір вентилятора та електропривода до нього. Комплекти обладнання для автоматичного керування. Особливості автоматичного електропривода.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 22.02.2011Розрахунок і вибір тиристорного перетворювача. Вибір згладжуючого реактора та трансформатора. Побудова механічних характеристик. Моделювання роботи двигуна. Застосування асинхронного двигуна з фазним ротором. Керування реверсивним асинхронним двигуном.
курсовая работа [493,7 K], добавлен 11.04.2013Характеристика електромеханічної системи та вибір електрообладнання. Вимоги до електроприводу. Розрахунок потужності та вибір електродвигуна. Вибір редуктора. Розрахунок роторного випрямляча. Розрахунок вентилів інвертора. Розрахунок регулятора струму.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 17.08.2016- Моделювання перехідних процесів у системі електропривода ТП-Д за допомогою програмного пакету MatLab
Система електропривода ТП-Д. Введення структури моделі системи ТП-Д у програму MatLab. Перехідний процес розгону системи ТП-Д з нерухомого стану до сталого при подачі на систему східчастого впливу. Наростання вихідного сигналу. Напруга на вході системи.
лабораторная работа [713,1 K], добавлен 19.09.2013 Вибір та обґрунтування силової схеми тягового електропривода локомотива. Удосконалення сучасних систем асинхронного електропривода. Вибір форми напруги для живлення автономного інвертора. Розрахунок фазних струмів двофазної системи. Гармоніки напруги.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 10.11.2012Розрахунок двигуна постійного струму. Складання рівняння тиристорного перетворювача. Розрахунок здавачів струму. Синтез системи підпорядкованого регулювання управління електроприводу. Умови налаштування зовнішнього контуру, моделювання поведінки.
курсовая работа [1001,4 K], добавлен 02.01.2014Структура автоматизованого електропривода, класифікація. Слідкувальний електропривод (СП), його функціональна схема, будова та принцип роботи. Класифікація за дальністю управління та за принципом керування. Вимоги до СП і специфіка їх проектування.
реферат [907,0 K], добавлен 12.02.2016Обґрунтування силової схеми тягового електропривода для заданого типу локомотива. Вибір схеми автономного інвертора напруги. Розрахунок струму статора для зон регулювання та електрорухомої сили ротора. Обчислення зони пуску та постійної потужності.
курсовая работа [503,1 K], добавлен 10.11.2012Складання моделі технічних об’єктів в пакеті Simulink, виконання дослідження динаміки об’єктів. Моделювання динаміки змінення струму якісної обмотки та швидкості обертання якоря електричного двигуна постійного струму. Електрична рівновага моделі.
лабораторная работа [592,7 K], добавлен 06.11.2014Вибір системи керування електроприводом. Технічна характеристика конвеєру СК-2. Розрахунок електропостачання дробильної фабрики ДФ-3. Загальні відомості про електропостачання фабрики. Аналіз розімкненої системи електропривода технологічного механізму.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 25.05.2012Будова та принцип роботи безконтактного двигуна постійного струму. Схеми керування, визначення положення ротора БД. Силові схеми електроприводів з БДПС. Синтез блоку керування. Блок комутації обмоток вентильного двигуна. Методи синтезу дискретних систем.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 15.05.2019Експериментальне отримання швидкісних, механічних характеристик двигуна у руховому і гальмівних режимах роботи. Вивчення його електромеханічних властивостей. Механічні та швидкісні характеристики при регулюванні напруги якоря, магнітного потоку збудження.
лабораторная работа [91,8 K], добавлен 28.08.2015Визначення динамічних параметрів електроприводу. Вибір генератора та його приводного асинхронного двигуна. Побудова статичних характеристик приводу. Визначення коефіцієнта форсування. Розрахунок опору резисторів у колі обмотки збудження генератора.
курсовая работа [701,0 K], добавлен 07.12.2016Вибір напівпровідникового перетворювача, розрахунок параметрів силового каналу вантажопідйомного візка. Вибір електричного двигуна та трансформатора. Розрахунок статичних потужностей механізму, керованого перетворювача, параметрів механічної передачі.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.03.2013Розрахунок статичної моделі і побудова статичної характеристики повітряного ресиверу для випадку ізотермічного розширення газу. Значення ресивера в номінальному статичному режимі. Моделювання динамічного режиму. Розрахункова схема об’єкту моделювання.
контрольная работа [200,0 K], добавлен 26.09.2010Огляд електронної системи керування. Конструктивний опис двигуна. Розрахунок робочого процесу: наповнення, стиснення, згорання, розширення. Енергетичний баланс системи надуву. Розрахунок теплового балансу дизеля. Вимоги регістру до утилізаційного котла.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 15.03.2014