Електроустаткування компресорної установки

Будова і принцип роботи компресорної установки. Вимоги до електроприводу та автоматизації. Вибір електропривода, пуску, провідників і напруги живлення. Розрахунок механічної характеристики і потужності двигуна компресора. Вибір комутаційних автоматів.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.04.2015
Размер файла 92,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Вихідні дані на проектування

2. Будова, принцип роботи компресорної установки

3. Вимоги до електроприводу та автоматизації компресорних установо

4. Вибір електропривода, пуску, напруги живлення

5. Розрахунок потужності двигуна компресора

6. Розрахунок механічної характеристики двигуна

7. Розрахунок та вибір окремих апаратів схеми

7.1 Вибір комутаційних автоматів

7.2 Вибір силових контакторів

8. Розрахунок та вибір провідників живлення

9. Розрахунок освітлення компресорної камери

10. Розрахунок захисного заземлення установки

11. Робота схеми керування

12. Монтаж, ремонт та налагодження окремих апаратів схеми

13. Ремонт та налагодження апаратів схеми

14. Окремі положення з техніки безпеки

15. Енергозбереження паливних ресурсів

16. Графічна частина

Література

Додаток А - Специфікація елементів схеми

ВСТУП

До числа механізмів, щонайбільш поширені на промислових підприємствах, електричних станціях, шахтах, комунальних господарствах відносять компресори, помпи, вентилятори, котрі споживають близько 20% виробленої електроенергії. Особливе місце вони займають у зв'язку з будівництвом і експлуатацією газо- і нафтопроводів, з експлуатацією зрошувальних систем, оскільки перепомпування великої кількості нафти, газу, води вимагає застосування компресорів і помп великої продуктивності, а отже і великої встановленої потужності приводних електродвигунів. Тиск в таких механізмах і їх подача знаходяться в широких межах.

За принципом роботи їх поділяють на :поршневі, відцентрові, ротаційні.

Поршневі компресори призначені для створення великого тиску при відносно невеликій продуктивності. У поршневому компресорі при обертання кривошипного вала і переміщенні поршня газ спочатку засмоктується у циліндр а у наступному такті стискається до певної величини і далі подається у нагнітальний трубопровід до споживачів. Поршневі компресори відрізняються нерівномірністю подачі газу. Вони бувають одно та багатоступеневі. У компресорі одинарної дії подача енергоносія здійснюється тільки під час ходу поршня вверх. У компресорі подвійної дії - подача газу здійснюється під час ходу поршня в обидва боки.

Миттєва потужність на валу таких механізмів змінюється за синусоїдальним законом. Для вирівнювання навантаження на валу приводного двигуна встановлюють маховик. Для зменшення коливань тиску у споживача встановлюють ресивери. Поршневі компресори мають більш складну конструкцію, ніж відцентрові, і створюють тиск до 1x108 Па з відносно невеликою продуктивністю.

1. Вихідні дані на проектування

1.1 Продуктивність компресора - Q = 3,0 м3 / хв.

1.2 Носій енергії - стисле повітря

1.3 Тиск повітря на виході компресора - Р2 = 7.0 x 105 Па

1.4 Початковий тиск повітря - Р1 = 1,1 x 105 Па

1.5 Коефіцієнт запасу - Кзап = 1,1

1.6 Індикаторний к.к.д. компресора - h = 0,78

1.7 к.к.д. передачі - hпер = 0.96

1.8 Число компресорів в установці - N = 2 шт.

1.9 Розміри приміщення компресорної - А x В x С = 9 x 6,0 x 4,0 м

2. Будова, вибір, принцип роботи компресора та компресорної установки

На рис. 2.1 показана технологічна схема компресорної установки з двома поршневими компресорами 2, що приводяться в рух асинхронними двигунами з короткозамнутим ротором. Стисле повітря, після компресора, проходить через повітряочищуючий пристрій 6, в якому очищається від пилу вологи, масла. По трубопроводу 8 повітря надходить у ресивер 10, звідки по трубопроводу 12, надходить до споживачів. Зворотні клапани 5 не дають можливості передавати стисле повітря з одного компресора на інший при різниці у створенні тиску. Трубопроводи 3 та 4 призначені для циркуляції охолоджуючої води. Датчиками автоматичного керування служать два електроконтактні манометри 11, рухомі контакти яких встановлюються на певні величини тиску - верхній та нижній тиск повітря у ресиверах. Верхня межа тиску, для обох манометрів, може бути однаковою і при досягненні межі верхнього тиску двигуни компресорів відключаються від мережі. Нижні межі тиску встановлюють різними. При зниженні тиску у ресивері автоматично вмикається у роботу тільки один компресор, якщо тиск продовжує знижуватись - то вмикається у роботу і другий компресор.

При пуску компресора спочатку вмикають воду для охолодження , а потім двигун компресора. З метою запобігання зниження тиску в ресиверах при зупинці компресора у системі передбачені зворотні клапани 9.

Для заданих умов на проектування компресорної установки приймаємо поршневий компресор типу ВП-20/8, що характеризується даними:

Продуктивність компресора Q = 20 м3 / хв. = 0,333 м3 / с.

Тиск повітря на виході компресора Р2 = 8 кг\ см2

Nном = 500 об./ хв.

Завищена продуктивність компресорів буде компенсуватись менш частим вмиканням в роботу двох компресорів одночасно, заданий тиск можна відрегулювати датчиками тиску. Для узгодженої роботи компресора та приводного асинхронного двигуна необхідно встановити пасову передачу із відповідним передаточним числом.

3. Вимоги до електроприводу та автоматизації компресорних установок

Для компресорних установок режим роботи двигуна є довгочасним. Компресори мають невеликі пускові статичні моменти які становлять 20-25% від номінального. В залежності від призначення, потужності і характеру виробництва компресори можуть потребувати регулювання продуктивності при відхиленні продуктивності повітря або газу від заданого значення. Продуктивність компресора можна міняти трьома способами: зміною кутової швидкості приводного двигуна, зміною опору трубопроводу за допомогою засувки, а також конструктивними змінами робочих органів механізму. Плавно регулювати швидкість обертання компресора непотрібно

4. Вибір електроприводу, пуску напруги живлення

Згідно рекомендацій технічної літератури (табл. 1 - 20 стр. 37; Справочник по проектированию электропривода, силовых и осветительных установок М.; Энергия 1976. под редакцией Большама Я.М.) в якості електропривода приймаємо асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором, способ пуску - прямий, регулювання швидкості обертання компресора, по технології, не потрібне. Напруга мережі живлення - змінна, трифазна 380/660 В, пуск двигуна прямий.

5. Розрахунок потужності двигуна компресора

Компресори відносяться до механізмів з довгочасним режимом роботи, а тому при відсутності електричного регулювання швидкості обертання у компресорних агрегатах застосовують асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором.

Визначаємо потужність двигуна компресора за формулою:

К зап. ? Q ? А ? 103

Рдв. = --------------------------- (4.1)

? hп

де Кзап. = 1,1 - коефіцієнт запасу,

Q = 3.0 м 3 / с - продуктивність компресора,

А = 230?103 Дж.\ м3 -робота ізотермічного та адіабатичного стискання

h к = 0,78 - індикаторний к.к.д. компресора.

h п = 0.96 - к.к.д. передачі

1,1 ? 3.0 ? 230 ? 103 ? 10-3

Рдв. = ------------------------------- = 113,5 квт.

0,78 ? 0,96

Приймаємо асинхрон. двигун з короткозамкнутим ротором типу 4А355М12У3, що має слідуючі дані: Рном. = 132 квт.; KKD = 0,97 %;

NO = 500 об\ хв. М мах / М ном. = 1,8;

М пус/М ном. = 0,9; пус/ ном = 3,6;

· Напруга статора змінна, трифазна 380 в.

Технологічна схема компресорної установки передбачає пасову передачу від двигуна до компресора. Приймаємо пасову передачу з передаточним числом 1 = 1, тоді колінвал компресора буде обертатись зі швидкістю ~ 500 об / хв.

У якості збудника приймаємо двигун постійного струму типу В-18 - 1У3, у якого: Pном = 5,5 кВт; N0 = 3000 об/хв; Uзб = 26 В; Iзб = 153А тип регулятора збудження РВ3 - 11БУ3.

Для збудника приймаэмо асинхронний двигун типу 4А1001L2У3, у якого; Pном = 5,5 кВт; N0 = 3000 об/хв; Uном = 660/380В; f = 50Гц.

6. Розрахунок механічної характеристики двигуна

Визначаємо критичне ковзання двигуна на природній характеристиці.

S кр = Sн x ( + v 2 - 1 ) ( 6.1 )

S кр = 0,02 x ( 1,9 +v 1,92 - 1 ) = 0,0703

Визначаємо моменти двигуна:

9556 x Рном

Мном = ------------------ (6.2)

n ном

9556 x 160

Мном = --------------- = 1040,1 H x m.

1470

Мпуск = Мном x 1,0 (6.3)

Мпуск = 1040,1 x 1,0 = 1040,1 H x m.

Ммах = Мном x 1,9 (6.4)

Ммах = 1040,1 x 1,9 = 1976,2 H x m.

де - вищезазначені величини вказані у технічній характеристиці двигуна.

Розрахунок механічної характеристики виконаємо за спрощеною формулою Клосса. Надаючи різні значення ковзанню, визначаємо обертові моменти. Результати обчислень зводимо у таблицю 6.1.

2 x М мах

М = -------------- (6.5)

S S кр

Таблиця 6.1

Дані механічної характеристики двигуна

S

--

0,00

0,02

0,0703

0,3

0,5

1,0

M

H * m.

000

1040,1

1976,2

1040,1

N рот.

об / хв.

1500

1470

1394,5

1050

750

0

Будуємо природну механічну характеристику двигуна

Масштаб:

M(M) - 1см. = 200 [H*m.]

M(n) - 1см. = 150 [об/хв.]

7. Розрахунок та вибір окремих апаратів схеми

Вибір комутаційних автоматів

Автоматичні вимикачі призначені для вмикання \ вимикання та захисту від струмів короткого замикання електричних двигунів компресора.

Для вибору автоматів визначаємо струми двигуна компресора.

Рном. x 10 3

I ном = ------------------------------------------- (7.1)

1,73 x Uном. x h ном. x cos ном.

де Pном. = 15 квт. - номінальна потужність двигуна

Uном. = 380 В. - номінальна напруга

h ном. = 87,5% - к.к.д. двигуна, cos ном. = 0,87

132 x 10 3

I ном. = ------------------------------ = 29,93 A .

1,73 x 380 x 0,97 x 0,9

- Приймаємо автомат типу А3710Б, у якого:

- Розщеплювач максимального струму - електромагнітний

- Номінальний струм розщеплювача максимального струму 40А

- Номінальна напруга - 380 В.,

- Частота змінного струму - 50 та 60 Гц.

- Номінальний струм вимикача -40 А.

- Максимальна комутаційна здатність -18 кА при напрузі 380в.

Вибір силового контактора

Силовий контактор призначений для вмикання/вимикання електродвигунів, а також для захисту їх від можливого зниження напруги.

Для управління двигунами компресора приймаємо пускач типу ПМА-400, на дві величини який комутує потужністю двигуна до 10 кВт при напрузі 380В у якого Uном = 380В; Іном = 40A.

Контактор працює при температурі навколишнього середовища від -40С до +40С. Контактори потрібно розмістити у пилевологозахищеному корпусі - шафі, виконання РП.

8. Розрахунок та вибір провідників живлення

Згідно із умовою розподільчий щит подає електроенергію на 3 (три) асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором, які мають слідуючі дані:

тип двигуна ДСК-12-24-12УХЛ4 у якого:

Р ном = 132 квт Nном = 500 об / хв

U мережі = 380 В І ном. = 243 A

к.к.д. = 0,97% cos. = 0,9 I пуск. / I ном. = 3,6

Для живлення двигунів компресорів приймаємо мідний чотирьохжильний кабель напругою до 1000 в

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 8.1 Розрахункова схема живлення двигунів компресора

Згідно із потужністю приводних двигунів компресора маємо:

I ном 1 = 243 А

І пуск1 = 874.8 A

Із таблиці навантажень [Липкин Б.Ю. стр.1 40 табл. 5.12] приймаємо мідний чотирьохжильний кабель січеням S1 = 25 мм, який прокладено в повітрі, допустиме струмове навантаження складає І доп1 = 100 A. Вибране січення кабеля перевіряємо на втрату напруги для найбільш віддаленого двигуна М1.

100 x Р1 роз x L1

Е1 = ------------------------ (4.9)

x S1 x U 2 н

де Р1роз = 84,46 квт - розрахункова потужність двигуна.

L1 = 20 м - довжина кабелю від РП до двигуна.

= 57 м / ом x мм 2 - питома провідність міді при t = 15 0с.

S 1 = 95 мм 2 - січенням мідного чотирьохжильного кабелю

100 x 85.3 x 1000 x30

Е1 = ------------------------------ = 0,216

57 x 25 x 380 2

Таким чином попередньо вибране січення кабелю S1 = 25 мм 2 проходить по втраті напруги, так як 0,216% < допустимих 5%.

9. Розрахунок освітлення компресорної камери

Розрахунок освітлення виконаємо методом питомої потужності.

Приймаємо лампи розжарення типу НБ - 220 параметри якої:

Uжив. = 220В - напруга живлення, Рл. = 100 вт - потужність лампи, Фл. = 1240лм-світловий потік, d к. = 66мм-діаметр колби, Lл. = 125 мм-повна довжина лампи.

Для даних ламп розжарення приймаємо світильники підвищеної надійності проти вибуху типу НОБ - 300, які мають слідуючі дані:

Рл = 300 вт - найбільша потужність лампи, св = 60% - к.к.д. світильника,

mсв = 7,8 кг - маса світильника, d = 210 мм - діаметр світильника,

H = 450 мм - висота світильника, спосіб монтажу - підвісний, на гак.

Приймаємо розміри компресорної камери:

Довжина L = 14 м, ширина h = 6 м, висота підвісу світильників H = 4 м, задана освітленість Е = 100 лк

Визначаємо площу освітлення.

S = L х h (9.1)

S = 14 х 6 = 84 м2

Визначаємо число ламп для освітлення компресорної камери.

S х W

N = -------------- (9.2)

Pл. х св.

де S = 84 м2.- площа освітлення

W = 14 Вт./ м2 - питома потужність освітлення

Pл = 100 вт - потужність лампи у світильнику

св = 60% - к.к.д. світильника

84 х 14

N = ---------------- = 19.6 шт.

100 х 6

Приймаємо 20 ламп та 20 світильників, спосіб розміщення - два рядки по 10 штук в рядку. Світильники підвішені на гаках.

10. Розрахунок захисного заземлення установки

Захисне заземлення - необхідне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металічних не струмоведучих частин, котрі можуть опиниться під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки.

Призначення заземлення - перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику та напруги кроку до безпечних величин вирівнювання потенціалів. Розташування заземлення - виносне, електроди заземлючого пристрою розташовують в межами встановлення електрообладнання компресорної установки.

Мета розрахунку - визначити кількість електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхні розмірі і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтіканню стуму або напруга дотику при замиканні фази на заземленні частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

Умова: Розрахувати штучний заземлюючий пристрій стаціонарної установки.

Вихідні дані:

1. Захищуваний обєкт - стаціонарний.

2. Напруга мережі - змінна, трифазна 380 в.

3. Виконання мережі - з глухозаземленою нейтраллю.

4. Тип заземлюючого пристрою - .горизонтальний зі стрічкової сталі.

5. Розміри заземлювачів; довжина Rc = 25 м, ширина стрічки Bc = 0,04м

6. Розташування заземлювачів - паралельне.

7 Відстань між заземлювальними - стрічками Lс = 4 м.

8. Глибина закладання заземлювачів - h з = 0,8 м.

9. Ґрунту - суглинок; вологість - нормальна; агресивність - нормальна.

10. Кліматична зона - , природні заземлювачі відсутні.

Розвязок

1. За табл.7.4 [Жидецький В.Ц. стр. 261] визначаємо коефіцієнт сезонності для ґрунту нормальної вологості при кліматичній зоні для горизонтального заземлення К с.г. = 2.

2. За табл.7.4 [Жидецький В.Ц. стр. 260] визначаємо коефіцієнт сезонності для ґрунту нормальної вологості при кліматичній зоні ІІІ для горизонтального заземлення К c r . = 2.

3. Визначаємо розрахунковий опір ґрунту горизонтальних заземлювачів.

R розр.гр = R табл. х К с.г.;

R розр.гр. = 100 х 2 = 200 ом.х м.

4. Визначаємо теоретичний опір розтікання струму в одному горизонтальному заземлювачі

R розр гр 2 L с

Rг = 0, 366 ------------------ х Lg -------------

L с h з b c

200 2 25

R г = 0, 366 х ------------ х Lg ---------------- = 8,4 Ом

4 0,8 0,04

5. Визначаємо теоретичну кількість горизонтальних заземлювачів Нг. з вра хуванням, що h в г = 1

R г

Нг = -----------------

Rд х h в г

де h в г = 0,78 - коефіцієнт використання паралельно вкладених горизонтальних заземлювачів [табл.7.7, Жидецький В.Ц. стр 263]

8.4

Нг = --------------- = 2.1

4 х 0,78

6. Визначаємо h в г - коефіцієнт використання паралельно вкладених горизонтальних заземлювачів при Нг = 2, L = 50 м. За табл. 7.7,[ Жидецький В. Ц. стр.263] h в г = 0,78.

7. Визначаємо n г н - необхідну кількість горизонтальних заземлювачів - стрічок.

R г

n г н = --------------- (4.14)

Rд х h в г

8,4

n г н = --------------- = 2.7

4 х 0,78

Приймаємо n г н = 3

8. Визначаємо R розр. г - розрахунковий опір розтікання струму в заземлювальному пристрої при n г н = 3 та Ю в г = 0,78:

R г

R розр. г. = ---------------

n г н х Ю в.г

8,4

R розр. г. = --------------- = 3,6 Ом.

3 х 0,78

Отриманий розрахунковий опір розтікання струму відповідає вимогам ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, так як 3.6 4,0 Ом.

компресорний електропривід двигун комутаційний

12. Монтаж, ремонт та налагодження окремих апаратів схеми

Види і причини пошкоджень пускорегулюючої апаратури

Пускорегулююча апаратура може мати слідуючі пошкодження:

Нагрів та перегрів котушок пускачів, контакторів, автоматів.

Коротке замикання між витками у котушках та замикання на корпус

3. Нагрів та зношення контактів.

4. Зниження опору ізоляції.

5. Неполадки механічної частини.

Причини перегріву котушок змінного струму - низька напруга живлення або заклинювання якоря електромагніта у його розімкнутому положенні, при цьому котушка споживає великий струм внаслідок чого вона швидко перегрівається і горить.

Замикання між витками виникають внаслідок неякісної намотки котушки.

Замикання на корпус може виникнути у випадку нещільної посадки котушки на залізне осердя, виникаючі вібрації призводять до перетирання ізоляції котушок, внаслідок чого відбувається замикання на заземлений сталевий корпус апарата.

На нагрів контактів впливає струмове навантаження, тиск пружин, розміри контактів, а також умови охолодження і окислення їх поверхонь, механічні дефекти у контактній системі. При сильному нагріву контактів підвищена температура передається на сусідні частини апаратові і як наслідок руйнується ізоляція інших частин. При гасінні електричної дуги контакти окислюються.

Зношення контактів залежить від сили струму, напруги горіння дуги між контактами, частоти вмикань, якості і твердості матеріалу контактів.

Пошкодження ізоляції проявляється у вигляді утворення на її поверхні струмів витікання, (пробої ізоляції дуже рідкісні ), тому необхідно захищати її від накопичення бруду та пилу. Велику частину усіх пошкоджень викликає зволоження ізоляції під час монтажних робіт та транспортуванні.

Механічні пошкодження в апаратах виникають в результаті утворення іржі, поломок пружин, підшипників і інших механічних елементів. Механічні пошкодження викликані зношенням або утомою матеріалів, виникають через погане змащення рухомих частин, накопичення вологи, застосування крихких та м'яких матеріалів.

13. Ремонт та регулювання контактів контактора

Перед ремонтом оглядають основні частини контактора для того щоб встановити які деталі підлягають заміні, ремонту. Краще всього використати заводські запасні частини, а вразі їх відсутності виготовити нові, або ті, що були у вжитку і можуть працювати.

Ремонт контакторів починають з відновлення контактів. При невеликому підгоранні контактних поверхностей їх очищають від напливу мілким напильником, та мілким наждаком. Зачистку треба робити обережно, знімаючи невеликий шар металу. Змащувати контакти не рекомендується. В разі покриття контактів слоєм срібла, чистити їх напильником не рекомендується. Коли контакти сильно обгоріли їх потрібно замінити.

Після заміни контактів їх перевіряють і регулюють тиск головних контактів. Ступінь натиснутих контактів перевіряють у двох положеннях:

Коли вони розімкнені (початкове положення).

Коли вони замкнуті (кінцеве положення).

В першому положенні між рухомим контактом і його упором прокладають тонкий папір або фольгу. Відтягуючи рухомий контакт, при допомозі динамометра, визначають при якому зусиллі папір вільно можна витягти. Покази динамометра, в цей момент, відповідають зусиллю «початкового тиску» контакту. У другому положенні папір прокладають між замкнутими головним нерухомим і рухомим контактами. Відтягуючи рухомий контакт, динамометром фіксують момент, коли папір вільно виймається. Це зусилля називають «кінцевим натиском» контакту». Для достовірних замірів потрібно щоб напрям тяги динамометра був перпендикулярним площині дотику контактів.

Величини початкових і кінцевих натисків наведені у відповідних таблицях для контакторів змінного і постійного струму. Тиск між контактами регулюють за допомогою контактної пружини. Розтягувати пружину не рекомендується.

У роботі контактів має значення відстань, на яку можна змістити рухомий контакт у замкнутому положенні. Якщо забрати нерухомий контакт, то ця відстань буде називатись «провалом» контакту.

14. Окремі положення з техніки безпеки

Для забеспечення тривалої роботи компресорних агрегатів з високими техніко-економічними показниками необхідно:

1. Висока кваліфікація технічного обслуговуючого персоналу.

2. Максимально можлива автоматизація установок.

3. Своєчасне виконання профілактичних оглядів, планово - попереджувальних та капітальних ремонтів.

Оперативне обслуговування та виконання робіт

Б 11-1-1. До оперативного обслуговування електроустановок можуть бути допущені спеціалісти, які знають схеми електроустановок, посадові та експлуатаційні інструкції, особливості роботи обслуговуючого обладнання, та які пройшли навчання і перевірку знань з ПТЕ та ПТБ.

Б 11-1-1. Оперативне обслуговування може виконуватись одним або декількома особами.

До оперативно - ремонтного персоналу відноситься ремонтний персонал, який наділяється усіма правами та обовязками оперативного персоналу при огляді електроустановок, при підготовці робочих місць та допуск бригади до роботи згідно із діючими правилами.

Технічні міроприємства, що створюють безпечні умови роботи з частковим або повним зняттям напруги.

Б 11-1-1. Для підготовки робочого місця повинні виконуватись слідуючі технічні міроприємства:

а) виконати необхідні відключення та прийняти міри, які виключають подачу напруги до місця роботи внаслідок помилкового або самодіючого вмикання комутаційної апаратури.

б) розвісити плакати: не вмикати - працюють люди, не вмикати - робота на лінії, не відкривати - працюють люди, та при необхідності встановити загородження.

в) підєднати до “землі“ переносні заземлення. Виконати перевірку відсутності напруги на струмоведучих частинах, на які повинно бути підєднано заземлення.

г) накладення заземлення (після перевірки відсутності напруги), тобто вмикання заземляючих ножів, або там де вони відсутні, накладення переносних заземлень.

д) огородження робочого місця та розвішення плакатів: стій - висока напруга, не залізай - вбє, працювати тут.

15. Енергозбереження паливних ресурсів

У теперішній час в Україні переглядається відношення до темпів і перспектива використання природного палива для виробітку енергії. Уряд приймає міри по скороченню нафти та газу на енергетичні потреби промисловості, з метою використання цих енергоносіїв для побутових потреб населення.

Сучасна енергетика, в якості палива, на 70% використовує природні поклади, які у свій час акумулювали сонячну енергію. Якщо виходити із відомих запасів органічного палива то за прогнозами оптимістів їх вистачить на 140-150 років, а за прогнозами песимістів на 50-75 років і тоді перед людством постане проблема енергетичного голоду. Вже зараз фінансові витрати, пов'язані з енергетикою дуже великі, які ведуть до підриву економіки промислово розвинуті країни.

Перспективи великої енергетики пов'язують з атомною та термоядерною енергією, але сучасні темпи будівництва атомних електростанцій не відповідають наростаючим темпам споживання енергії. За станом на 1980 р. на земній кулі діяло 200 АЕС, одинична потужність реакторів не перевищувала 1 Млн. квт., а вироблена енергія цими станціями склала 6% від усіх енергопотужностей.

Уряд України, у 1998р. розробив програму розвитку атомної енергетики на найближчі 30 років, але ці матеріали у повному обсязі не опубліковані.

Одиниці вимірювання енергетичних величин - на протязі століть різні форми енергії представлялись незалежними одна від іншої, тому для кожної з них застосовувались свої одиниці вимірювання. Так, для механічної енергії і роботи на протязі довгого часу застосовувалась одиниця кілограмометр, потужність вимірювалась в кінських силах, одиницею тепла була калорія, електрична енергія вимірювалась в кіловат*годинах, а потужність в кіловатах.

Відкриття закону збереження та перетворення енергії дало можливість встановити кількісні співвідношення між всіма цими одиницями. Міжнародна система одиниць “СИ”, що прийнята в жовтні 1960р. містить в собі одиниці для всіх галузей науки та техніки.

В таблицях 15.1, 15.2 показані числові співвідношення між одиницями енергії та потужності.

Таблиця 15.1

Одиниці енергії

Одиниці

1Дж.

1 квт/год.

1кгм.

1ккал.

1ев.

1 Дж.

1

2,78x10-7

0,102

2,39x10-4

6,24x1018

1 квт*год.

3,6x106

1

3,37x105

860

2,25x1025

1 кгм.

9,81

2,72x10-6

1

2,34x10-3

6,12x1019

1 ккал.

4,19x103

1,16x10-3

427

1

2,61x1022

1 ев.

1,6x10-19

4,45x10-24

1,63x10-20

3,83x10-23

1

1ев - електрон-вольт - енергія, що отримує електрон при проходженні різниці потенціалів в 1 Вольт.

Таблиця 15.2

Одиниці потужності

ОДИН И Ц І

1вт.

1квт.

1кгм.\сек.

1к.с.

1 ккал.\сек.

1 вт.

1

1x10-3

0,102

1,36x10-3

0,239x10-3

1кгм./сек.

9,81

9,81x10-3

1

1,33x10-2

2,34x10-3

1 к.с.

736

0,736

75

1

0,176

1 ккал.\сек.

4,1x103

4,19

427

5,69

1

Для порівняльної оцінки різних видів палива між собою застосовують 1 (одну) тону умовного палива - 1т.у.п., енергетичний (тепловий) еквівалент якої складає:

1 т.у.п. = 7 x 106 ккал. = 29,33 x 109 Дж. = 8120 квт*год.

Енергетичний (тепловий) еквівалент окремих видів палива при їх згоранні у робочій масі:

1 кг ядерного палива з ізотопом U - 235 - 22900000 квт * год.

1 тонна вугілля - 6976 квт * год.

1 тонна мазуту - 11046,5 квт * год.

1 тонна дерева - 4651,2 квт * год.

1 м3 газу - 9,444444 квт * год.

Міроприємства енергозбереження

Відомо, що в Україні на одиницю випуску внутрішнього валового продукту споживається енергоносіїв у три рази більше ніж у промислово розвинутих країнах. Це говорить про те, що ефективність використання паливно-енергетичних У нас на Волині значна частина енергоресурсів у вигляді газу споживається на 80% у приватному секторі.

З метою економії енергоресурсів необхідно застосовувати слідуючі технології:

У побуті:

1. Встановлення лічильників на споживання води, газу, тепла, електроенергії, це веде до самоконтролю та економного споживання цих благ цивілізації і в кінцевому результаті зменшує сплату за спожиті енергоносії.

2. Встановлення індивідуального опалення у своєму житловому приміщенні.

3. Утеплення житлових, адміністративних, виробничих приміщень, теплотрас.

На виробництві:

1. На транспорті - заміна тепловозів на електровози консервуючи тепловози як стратегічний недоторканий запас держави).

2. Перехід від бензинових до дизельних двигунів (к.к.д. перших 22 -24%, К.К.Д. других 32-34%).

3. Не допускати роботу технологічного обладнання вхолосту або з неповним навантаженням.

4. Запроваджувати двигуни внутрішнього згорання, запроваджувати побутові прилади, запроваджувати опалювальні системи, що працюють на водні.

Застосування водню, як енергоносія, зніме перед людством проблему енергетичної залежності.

16. Графічна частина

Графічна частина - на 1 (одному) листі:

Лист 1 а-Схема електрична принципова управління компресорною установкою.

Лист 2 б-Схема електричних з'єднань апаратів управління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М., Туряб Л.В., Лико Х.І., Практикум із охорони праці, ЛЬВІВ: “АФІША”, 2000.

2. 2.0 Зимин Е.Н., Преображенский В.И., Чувашов И.И. Электрооборудование промышленных предприятий и установок. М.: Энергоиздат, 1981.

Копылов И.П. Справочник по электрическим машинам Том 1. М.: Энергоатомиздат, 1988.

3. Липкин Б.Ю. Электрооборудование промышленных предприятий и установок. М.: Высшая школа, 1972.

4. Львов А.П. Справочник электромонтера. К.: Вища школа, 1980.

5. Цигельман И.Е. Электроснабжение гражданских зданий и комунальных предприятий.- М.: Высшая школа, 1982.

6. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. Промінь. Дніпропетровськ,1974.

ДОДАТОК А

Специфікація елементів схеми

Позиційне позначення

Механізми, апарати, елементи

Кількість

ПРИМІТКА

КЯ - 7У5

Шафа з електрообладнанням

2

U = 500 в

HL1 - HL2

Сигнальні лампи

2

ТЛО - 3

HА1

Сигнальна сирена

2

VD1- VD2

Діоди

2

Д7Ж

KV1

Проміжне реле

2

РП - 2

SB1 - SB4

Кнопочні пости

4

КУ-92-РВ

SР1в - SРн

Контакти маном. тиску, верхн, нижнього.

4

Спец. апар.

SА1 - SА3

Трьохпозиційні перемикачі

3

ПКУ - 3

КТ

Реле часу

3

Ел. Магніт.

КР1 - КР4

Електромагнітні реле

4

РП - 2

KM1-KM2

Силові контактори

3

ПАЕ-400

QF1- QF2

Автоматичні вимикачі

2

А3730Б

К1 - К2

Поршневі компресори типу ВУ - 3 \ 4

2

Nн. = 1000

M1- M2

Асинхронні двигуни 4А160М6У3

2

Рном = 15квт

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Призначення, конструкція та принцип дії компресорної станції. Обґрунтування вибору роду струму, величин напруг та електроприводу. Розрахунок потужності електродвигуна приводу компресора, силового трансформатора. Вибір апаратури керування та захисту.

    курсовая работа [325,9 K], добавлен 22.05.2014

  • Розробка заходів по модернізації системи управління електроприводу насосу з метою поліпшення його техніко-економічних показників. Вибір перетворювача напруги, визначення необхідних параметрів регулювання. Розрахунок і вибір електродвигунів установки.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 28.03.2019

  • Обґрунтування силової схеми тягового електропривода для заданого типу локомотива. Вибір схеми автономного інвертора напруги. Розрахунок струму статора для зон регулювання та електрорухомої сили ротора. Обчислення зони пуску та постійної потужності.

    курсовая работа [503,1 K], добавлен 10.11.2012

  • Будова, принцип роботи, технічна характеристика та вимоги до електроустаткування баштового крану. Розрахунок потужності двигуна приводу піднімання і визначення перехідних процесів. Встановлення трудомісткості слюсарно-монтажних та налагоджувальних робіт.

    дипломная работа [7,4 M], добавлен 03.09.2010

  • Огляд напрямків технічних рішень при автоматизації, модернізації та розробці схеми електричної, принципової та електроустаткування фрезерувального станка. Вимоги до електроприводу та автоматики, вибір і монтаж проводів та кабелів для його живлення.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.05.2012

  • Вибір та обґрунтування силової схеми тягового електропривода локомотива. Удосконалення сучасних систем асинхронного електропривода. Вибір форми напруги для живлення автономного інвертора. Розрахунок фазних струмів двофазної системи. Гармоніки напруги.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 10.11.2012

  • Характеристика електромеханічної системи та вибір електрообладнання. Вимоги до електроприводу. Розрахунок потужності та вибір електродвигуна. Вибір редуктора. Розрахунок роторного випрямляча. Розрахунок вентилів інвертора. Розрахунок регулятора струму.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 17.08.2016

  • Опис кінематичної і функціональної схеми установки сільськогосподарського призначення (кормороздавача). Розрахунок і побудова механічної характеристики робочої машини. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.11.2014

  • Аналіз основних технічних даних двигуна-прототипу. Розрахунок на міцність лопатки, диску та валу компресора газотурбінної установки. Система змащування, паливна система, система автоматичного керування та система запуску. Вибір матеріалів деталей двигуна.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 15.04.2019

  • Розрахунок електричних навантажень. Визначення потужності та кількості трансформаторів знижувальних підстанцій. Перевірка електричної мережі на коливання напруги під час пуску електродвигунів. Вибір плавких запобіжників, автоматів та перерізу проводів.

    методичка [456,9 K], добавлен 10.11.2008

  • Вибір напівпровідникового перетворювача, розрахунок параметрів силового каналу вантажопідйомного візка. Вибір електричного двигуна та трансформатора. Розрахунок статичних потужностей механізму, керованого перетворювача, параметрів механічної передачі.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.03.2013

  • Визначення причин зношування електроустаткування. Призначення, будова, вимоги до роботи і принцип дії вказівного, електромагнітного, поляризованого та індуктивного різновидів реле. Особливості технічного обслуговування та ремонту комутаційних пристроїв.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.01.2011

  • Вибір системи освітлення, джерел світла і їх розміщення для цеху витягування корду анідного виробництва. Вибір типу і схеми електроприводу машини КВ-III-250. Вид електропроводки, спосіб прокладання проводів. Монтаж вибраного електроустаткування.

    дипломная работа [317,6 K], добавлен 08.12.2010

  • Розрахунок і вибір тиристорного перетворювача. Вибір згладжуючого реактора та трансформатора. Побудова механічних характеристик. Моделювання роботи двигуна. Застосування асинхронного двигуна з фазним ротором. Керування реверсивним асинхронним двигуном.

    курсовая работа [493,7 K], добавлен 11.04.2013

  • Технологічна схема приготування та роздачі кормів. Вибір комутаційних та захисних апаратів. Розрахунок і вибір внутрішніх проводок. Підрахунок електричних навантажень. Вибір джерела живлення. Вибір параметрів електродвигуна для штангових транспортерів.

    дипломная работа [926,6 K], добавлен 08.03.2012

  • Види систем електроживлення, вимоги до них. Огляд існуючих перетворювачів напруги. Опис структурної схеми інвертора. Вибір елементної бази: транзисторів, конденсаторів, резисторів та трансформаторів. Розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення.

    дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.02.2011

  • Розрахунок силових навантажень. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії. Визначення доцільності компенсації реактивної потужності. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів.

    курсовая работа [876,8 K], добавлен 19.12.2014

  • Призначення та характеристика електроустаткування верстата. Призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування апаратури захисту верстата, силового електроустаткування. Вибір дротів верстата по довготривалому струму навантаження та падіння напруги.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 07.10.2014

  • Вибір оптимальної схеми цехової силової мережі, розрахунок електричних навантажень, вибір кількості та потужності трансформаторів цехової підстанції. Вибір перерізу провідників напругою понад і до 1 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і заземлення.

    курсовая работа [844,7 K], добавлен 12.03.2015

  • Вибір джерел світла і світильників. Розрахунок адміністративного приміщення. Вибір схеми мережі і напруги живлення. Розмітка плану електроосвітлювальної мережі. Розрахунок кількості світильників, їх розташування. Вибір проводів і спосіб їх прокладки.

    реферат [1,8 M], добавлен 25.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.