Електромагнітне поле Землі. Вплив електромагнітного поля Землі на людину

Размещено на http://www.allbest.ru

1

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України.

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації.

Дніпропетровське територіальне відділення Малої академії науки України.

Відділення: теоретична фізика.

Секція: Фізика

Електромагнітне поле Землі. Вплив електромагнітного поля Землі на людину

Роботу виконав:

Синюк Валентин Миколайович

учень 9 класу

Науковий керівник: Савкіна. Т. С.

вчитель фізики, НТМЛ № 16,

вища категорія

Кривий Ріг - 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Електромагнітне поле Землі. Основні джерела ЕМП

1.1 Електричне та магнітне поля

1.2 Електротранспорт, лінії електропередач, електропроводка, побутові електроприлади

1.3 Теле- і радіостанції, супутниковий зв'язок, мобільний зв'язок, радари, персональні комп'ютери

РОЗДІЛ 2. Вплив ЕМП на живі організми

2.1 Вплив на нервову, імунну, ендокринну, статеву системи

2.2 Інші медико-біологічні ефекти

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

На сьогоднішній день, дуже актуальним питанням є вивчення електромагнітного поля Землі на живі організми, воно стоїть майже на першому місці серед інших досліджень. Адже ще й досі вченні не дали точної відповіді на нього.

Під час експедицій по Південній Америці, Кубі та Мексиці вчений Олександр фон Гумбольд виявив, що сила електромагнітного поля Землі змінюється в залежності від градуса географічної широти.

Електромагнітне поле з силою, складової 0,3 Гаусса на екваторі, значно слабкіше, ніж на Північному або Південному полюсах, де його сила становить 0,7 Гаусів. В Європі його середня сила становить 0,5 Гаусів. Природне електромагнітне поле Землі залежить також і від часу доби. У тій частині Землі, де ніч, воно слабкіше на 0,1 Гаусса через брак сонячного світла. У певних областях і містах на Землі має місце нез'ясовний до теперішнього часу феномен: природне електромагнітне поле буває іноді і вдвічі сильніше звичайного.

Сотні тисяч людей відвідують такі місця, відомі як джерела сил, позитивно впливають на організм. Виникає запитання де і як виникає електромагнітне поле?

Ядро Землі - це залізна куля діаметром 6960 кілометрів і з температурою, що перевищує 5000°С. Його оболонка має товщину 2260 кілометрів і перебуває в рідкому стані. А внутрішня частина - в стислому і твердому. В результаті конвекції оболонка ядра перемішується. Більш холодна і щільна рідина під дією сили тяжіння тоне, а гаряча і менш щільна піднімається вгору, займаючи її місце. Але яким чином циркулює рідкий метал породжує електромагнітне поле? Магнетизм, електрика і рух, якщо присутні будь-які дві з цих складових, то третя виникає сама собою. На думку вчених, подібні процеси йдуть в ядрі нашої планети: магнетизм затравочного поля, яке може виникати, наприклад, під впливом поля сусідньої зірки, в поєднанні з перемішуванням металу генерує електричні струми. В свою чергу, електрика починає живити магнітне поле. При сприятливих умовах затравочное поле всередині магнітного динамо буде розтягуватися, згинатися і наростати разом з рухом металу. Зрештою, воно стане настільки сильним, що зможе впливати на рух рідини і ефективно управляти своїм власним ростом. Досягнувши такого стану, магнітне поле починає генерувати стійке, самопіддержуване поле.

Однак все це - не більш ніж гіпотеза, оскільки фізики не можуть пояснити, яким чином поле досягає стійкого стану. В основному через те, що потоки рідини усередині Землі турбулентності, тобто рясніють хвилями і вихорами. Бракує комп'ютерної пам'яті та обчислювальної потужності, щоб моделювати навіть незначні завихрення.

Електромагнітне поле Землі є щитом, який захищає життя на Землі від потоку сонячних і космічних часток. Такі частинки є сильним іонізуючим фактором, який впливає на живу тканину, і зокрема, на генетичний апарат організмів. Руйнування електромагнітного поля Землі викличе найсильніші стихійні лиха: урагани, смерчі, тайфуни, повені і так далі і в підсумку наша планета стане такою ж млявою, як і Марс. Вчені не вірять, що поле може пропасти назавжди.

Мета нашої роботи полягає в дослідженні особливостей впливу ЕМП Землі на живі організми і розширення данного поняття.

У відповідності до поставленної мети були визначенні наступні завдання:

Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження;

Дослідити основні джерела ЕМП;

Проаналізувати вплив ЕМП на живі організми;

Проаналізувати і запропонувати методи захисту від шкідливого впливу ЕМП.

Об'єктом дослідження виступає навколишнє середовище і живі організми.

Предметом дослідження є електромагнітне поле Землі і його вплив на оточуюче середовище.

Практична значушість роботи полягає у встановленні залежності основних джерел ЕМП на живі організми.

Структура роботи. робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Розділ I Електромагнітне поле Землі. Основні джерела ЕМП

1.1 Електричне та магнітне поля

Електричне поле - одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може спостерігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла.

Кількісними характеристиками електричного поля є вектор напруженості електричного поля , який визначається як сила, що діє на одиничний заряд, та вектор електричної індукції .

У випадку, коли електричне поле не змінюється з часом, його називають-електростатичним полем.

Розділ фізики, який вивчає розподіл статичного електричного поля в просторі, називається електростатикою.

Магнітне поле - це силове поле, виникнення якого зумовлене джерелами, що знаходяться в земній кулі та навколоземному просторі (магнітосфері та іоносфері).

Розрізняють:

- Головне (зумовлене механіко-електромагнітними процесами у зовнішньому шарі ядра Землі);

- Аномальне (пов'язане головним чином з намагніченістю гірських порід земної кори);

- Зовнішнє магнітне поле (зумовлене електричними струмами, що існують у навколоземному космічному просторі, та індукованими у мантії Землі).

У навколоземному космічному просторі магнітне поле Землі утворює магнітосферу.

Вивчення геомагнітного поля має велике значення, зокрема для орієнтування на місцевості, розвитку радіозв'язку, магнітних методів розвідки корисних копалин тощо.

Магнітне поле Землі змінюється в межах від 30 мкТ в районі екватора до 60 мкТ в районі полюсів.

Магнітні полюси. Спрощено магнітне поле Землі можна уявити собі як поле магнітного диполя, нахиленого приблизно під кутом 10° відносно осі обертання Землі. Місця, де цей уявний диполь перетинає поверхню Землі називають геомагнітними полюсами. Геомагнітні полюси, північний та південний, близькі до справжніх північного та південного полюсів Землі, однак не збігаються з ними точно, оскільки магнітне поле планети складніше, ніж поле диполя. Північний та південний магнітні полюси визначаються як місця на поверхні Землі, в яких стрілка компаса показує прямовисно вниз, до центра Землі.

Північний та південний полюси Землі, як і геомагнітні полюси, не є фіксованими і з часом зміщуюються. Північний магнітний полюс нещодавно покинув територію Канади й рухається в напрямку Росії.

Зміна полюсів. Однак протягом наступних 2000 років тимчасові відключення, неминучі. Вимірювання показують, що електромагнітне поле Землі слабшає. Іншими словами, ми невблаганно наближаємося до інверсії, коли північний і південний магнітні полюси поміняються місцями (це відбувається приблизно кожні 680 000 років). Фізичні північний і південний полюси Землі не збігаються з північним і південним електромагнітними полюсами. Обертання Землі, хоча й надає невеликий вплив на електромагнітні полярності планети, але повністю відрізняється від руху самих полярностей. В процесі зміни полюсів виникає період, коли значення поля падає до нуля, після чого воно включається знову. Ніхто не знає, скільки може протривати знеструмлення. У цей період, виживають, трансформуючись, лише найбільш гнучкі і найменш чутливі до наявності електромагнітного поля і потокам позаземних випромінювань організми. Хоча в історії Землі зміна полюсів відбувалася вже кілька разів.

Характеристики величини електричного поля. Для характеристики величини електричного поля використовується поняття напруженість електричного поля, позначення Е, одиниця виміру В/м (Вольт-на-метр). Величина електричного поля характеризується напруженістю магнітного поля Н, одиниця А/м (Ампер-на-метр). При вимірюванні наднизьких і вкрай низьких частот часто також використовується поняття магнітна індукція В, одиниця Тл (Тесла), одна мільйонна частина Тл відповідає 1,25 А/м.

Фізичні причини існування електромагнітного поля пов'язані з тим, що змінюється в часі електричне поле Е породжує магнітне поле Н, а змінюється Н - на вихрове електричне поле: обидва компоненти Е і Н, безперервно змінюючись, збуджують один одного. ЕМП нерухомих або рівномірно рухомих заряджених частинок нерозривно пов'язане з цими частками. При прискореному русі заряджених частинок, ЕМП "відривається" від них і існує незалежно у формі електромагнітних хвиль, що не зникаючи з усуненням джерела (наприклад, радіохвилі не зникають і за відсутності струму).

Електромагнітні хвилі характеризуються довжиною хвилі, позначення - (лямбда). Джерело, що генерує випромінювання, а по суті створює електромагнітні коливання, характеризуються частотою, позначення - f. Важлива особливість ЕМП - це поділ його на так звану "ближню" і "дальню" зони.

В "ближній" зоні, або зоні індукції, на відстані від джерела r < ЕМП можна вважати квазистатичним. Тут воно швидко убуває з відстанню, обернено пропорційно квадрату чи кубу. В "ближній" зоні випромінювання електромагнітної хвилі ще не сформоване. Для характеристики ЕМП вимірювання змінного електричного поля Е і змінного магнітного поля Н виробляються роздільно. Поле в зоні індукції служить для формування електромагнітної хвилі.

"Дальня" зона - це зона сформованої електромагнітної хвилі, починається з відстані r > 3.

В "дальній" зоні інтенсивність поля убуває назад пропорційно відстані до джерела. В цій зоні випромінювання є зв'язком між Е і Н: Е = 377Н, де 377 - хвильовий опір вакууму, Ом. Тому вимірюється, як правило, тільки Е. Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотах (див. додаток А).

1.2 Електротранспорт, лінії електропередач, електропроводка, побутові електроприлади

Електротранспорт. Транспорт на електричній тязі - електропоїзда (у тому числі поїзда метрополітену), тролейбуси, трамваї і т. п. - є відносно потужним джерелом магнітного поля в діапазоні частот від 0 до 1000 Гц. За даними, максимальні значення щільності потоку магнітної індукції В в приміських "електричках" досягають 75 мкТл при середньому значенні 20 мкТл. Середнє значення В на транспорті з електроприводом постійного струму зафіксовано на рівні 29 мкТл. Типовий результат довготривалих вимірювань рівнів магнітного поля, генерованого залізничним транспортом на видаленні 12 м від полотна.

Лінії електропередач. Проводи працюючої лінії електропередачі створюють в прилеглому просторі електричне і магнітне поля промислової частоти. Відстань, на яке поширюються ці поля від проводів лінії досягає десятків метрів. Дальність поширення електричного поля залежить від класу напруги ЛЕП (цифра, що позначає клас напруги стоїть у назві ЛЕП - наприклад ЛЕП 220 кВ), чим вище напруга - тим більше зона підвищеного рівня електричного поля, при цьому розміри зони не змінюються в плині часу роботи ЛЕП. Дальність розповсюдження магнітного поля залежить від величини протікаючого струму або від навантаження лінії. Оскільки навантаження ЛЕП може неодноразово змінюватися як на протязі доби, так і зі зміною сезонів року, розміри зони підвищеного рівня магнітного поля також змінюються.

Електропроводка. Найбільший внесок в електромагнітну обстановку житлових приміщень в діапазоні промислової частоти 50 Гц вносить електротехнічне обладнання будівлі, а саме кабельні лінії, що підводять електрику до всіх квартир і іншим споживачам системи життєзабезпечення будівлі, а також розподільні щити і трансформатори. У приміщеннях, суміжних з цими джерелами, зазвичай підвищено рівень магнітного поля промислової частоти, що викликається протікаючим електрострумом. Рівень електричного поля промислової частоти при цьому зазвичай невисокий і не перевищує ПДУ для населення 500 В/м.

Джерело поля - розподільчий пункт електроживлення, що знаходиться в суміжному нежилому приміщенні. В даний час результати виконаних досліджень не можуть чітко обгрунтувати граничні величини або інші обов'язкові обмеження для тривалого опромінення населення низько-частотними магнітними полями малих рівнів. Дослідники з університету Карнегі в Пітсбурзі (США) сформулювали підхід до проблеми магнітного поля який вони назвали "розсудливе запобігання». Вони вважають, що поки наше знання щодо зв'язку між здоров'ям і наслідком опромінення залишаються неповними, але існують сильні підозри щодо наслідків для здоров'я, необхідно робити кроки щодо забезпечення безпеки, які не несуть важкі витрати або інші незручності. Подібний підхід був використаний, наприклад, у початковій стадії робіт по проблемі біологічної дії іонізуючого випромінювання: підозра ризиків збитку для здоров'я, засноване на твердих наукових підставах, має сама по собі скласти достатні підстави для виконання захисних заходів. В даний час багато фахівців вважають гранично допустимої величину магнітної індукції рівний 0,2 - 0,3 мкТл. При цьому вважається, що розвиток захворювань, передусім лейкемії дуже ймовірно при тривалому опроміненні людини полями більш високих рівнів (декілька годин в день, особливо в нічні години, в перебігу періоду більше року).

Побутові електроприлади. Всі побутові прилади, що працюють з використанням електричного струму, є джерелами електромагнітних полів. Найбільш потужними слід визнати СВЧ-печі, аерогрилі, холодильники з системою "без інею", кухонні витяжки, електроплити, телевізори. Реально створюване ЕМП залежно від конкретної моделі та режиму роботи може сильно розрізнятися серед устаткування одного типу (див. додаток Б). Всі нижче наведені дані відносяться до магнітного поля промислової частоти 50 Гц. Значення магнітного поля тісно пов'язані з потужністю приладу - чим вона вища, тим вище магнітне поле при його роботі. Значення електричного поля промислової частоти практично всіх електропобутових приладів не перевищують декількох десятків В/м на відстані 0,5 м, що значно менше ПДУ 500 В/м. Рівні магнітного поля промислової частоти побутових електроприладів на відстані 0,3 м (див. додаток В).

1.3 Теле- і радіостанції, супутниковий зв'язок, мобільний зв'язок, радари, персональні комп'ютери

Теле- і радіостанції. Передавальні радіоцентри (ПРЦ) розміщуються в спеціально відведених для них зонах і можуть займати досить великі території (до 1000 га). За своєю структурою вони включають в себе одне або декілька технічних будівель, де знаходяться радіопередавачі, і антенні поля, на яких розташовуються до декількох десятків антенно-фідерних систем (АФС).

АФС включає в себе антенну (служить для вимірювання радіохвиль) і фідерну лінію. Зону можливого несприятливого дії ЕМП, створюваних ПРЦ, можна умовно розділити на дві частини.

Перша частина зони - це власне територія ПРЦ, де розміщені всі служби, що забезпечують роботу радіопередавачів і АФС. Це територія охороняється і на неї допускаються тільки особи, професійно пов'язані з обслуговуванням передавачів, комутаторів і АФС.

Друга частина зони - це прилеглі до ПРЦ території, доступ на які не обмежений і де можуть розміщуватися різні житлові споруди, в цьому випадку виникає загроза опромінення населення, що знаходиться в цій частині зони. Високі рівні ЕМП спостерігаються на територіях, а нерідко і за межами розміщення передавальних радіоцентрів низької, середньої і високої частоти. Детальний аналіз електромагнітної обстановки на територіях ПРЦ свідчить про її крайню складність, пов'язану з індивідуальним характером інтенсивності і розподілу ЕМП для кожного радіоцентру. У зв'язку з цим спеціальні дослідження такого роду проводяться для кожного окремого ПРЦ. Широко розповсюдженими джерелами ЕМП в населених місцях у даний час є радіотехнічні передавальні центри (РТПЦ), випромінюючі в навколишнє середовище ультракороткі хвилі ДВЧ і УВЧ-діапазонів. Порівняльний аналіз санітарно-захисних зон (СЗЗ) і зон обмеження застойкі в зоні дії таких об'єктів показав, що найбільші рівні опромінення людей і навколишнього середовища спостерігаються в районі розміщення РТПЦ «старої споруди» з висотою антеною опори не більше 180 м.

Радіостанції ДВ (частоти 30 - 300 кГц). У цьому діапазоні довжина хвиль відносно велика (наприклад, 2000 м для частоти 150 кГц). На відстані однієї довжини хвилі або менше від антени поле може бути достатньо великим, наприклад, на відстані 30 м від антени передавача потужністю 500 кВт, що працює на частоті 145 кГц, електричне поле може бути вище 630 В/м, а магнітне - вище 1, 2 А/м.

Радіостанції СВ (частоти 300 кГц - 3 МГц). Дані для радіостанцій цього типу говорять, що напруженість електричного поля на відстані 200 м може досягати 10 В/м, на відстані 100 м - 25 В/м, на відстані 30 м - 275 В/м (наведено дані для передавача потужністю 50 кВт) .

Радіостанції КВ (частоти 3 - 30 МГц). Передавачі радіостанцій КВ мають звичайно меншу потужність. Однак вони частіше розміщуються в містах, можуть бути розміщені навіть на дахах житлових будівель на висоті 10 - 100 м. Передавач потужністю 100 кВт на відстані 100 м може створювати напруженість електричного поля 44 В/м і магнітного поля 0,12 Ф/м.

Телевізійні передавачі. Телевізійні передавачі розташовуються, як правило, в містах. Передавальні антени розміщуються зазвичай на висоті вище 110 м. С точки зору оцінки впливу на здоров'я інтерес представляють рівні поля на відстані від декількох десятків метрів до декількох кілометрів. Типові значення напруженості електричного поля можуть досягати 15 В/м на відстані 1 км від передавача потужністю 1 МВт.

В Україні в даний час проблема оцінки рівня ЕМП телевізійних передавачів особливо актуальна у зв'язку з різким зростанням числа телевізійних каналів і передавальних станцій.

Основний принцип забезпечення безпеки - дотримання встановлених Санітарними нормами і правилами гранично допустимих рівнів електромагнітного поля. Кожен радіопередавальний об'єкт має Санітарний паспорт, в якому визначено межі санітарно - захисної зони. Тільки при наявності цього документа дозволяється експлуатувати радіопередавальні об'єкти.

Супутниковий зв'язок. Системи супутникового зв'язку складаються з приємопередачої станції на Землі і супутника, що знаходиться на орбіті. Діаграма спрямованості антени станцій супутникового зв'язку має яскраво вираженої вузькоспрямований основний промінь - головний пелюсток. Щільність потоку енергії (ППЕ) в головному пелюстці діаграми спрямованості може досягати декількох сотень Вт/м2 поблизу антени, створюючи також значні рівні поля на великому видаленні. Наприклад, станція потужністю 225 кВт, що працює на частоті 2,38 ГГц, створює на відстані 100 км ППЕ рівне 2,8 Вт/м2. Однак розсіяння енергії від основного променя дуже невелике і відбувається найбільше в районі розміщення антени.

Мобільний зв'язок. Мобільна радіотелефонія на сьогоднішній день інтенсивно розвивається в напрямку телекомунікаційних систем. Основними елементами системи стільникового зв'язку є базові станції (БС) і мобільні радіотелефони (МРТ). Базові станції підтримують радіозв'язок з мобільними радіотелефонами, внаслідок чого БС і МРТ є джерелами електромагнітного випромінювання в УВЧ діапазоні. Важливою особливістю системи стільникового радіозв'язку є досить ефективне використання виділюваного для роботи системи радіочастотного спектра (багаторазове використання одних і тих же частот, застосування різних методів доступу), що робить можливим забезпечення телефонним зв'язком значного числа абонентів. У роботі системи застосовується принцип поділу деякої території на зони, або "соти", радіусом зазвичай 0,5-10 кілометрів.

Базові станції. Базові станції підтримують зв'язок з розташованими в їх зоні дії мобільними радіотелефонами і працюють в режимі прийому і передачі сигналу. Залежно від стандарту, БС випромінюють електромагнітну енергію в діапазоні частот від 463 до 1880 МГц. Антени БС встановлюються на висоті 15-100 метрів від поверхні землі на вже існуючих будівлях (громадських, службових, виробничих і житлових будинках, димових трубах промислових підприємств і т. Д.) Або на спеціально споруджених щоглах. Серед встановлених в одному місці антен БС є як передавальні, так і прийомні антени, які не є джерелами ЕМП. Виходячи з технологічних вимог побудови системи стільникового зв'язку, діаграма спрямованості антен у вертикальній площині розрахована таким чином, що основна енергія випромінювання (більш 90%) зосереджена в досить вузькому "промені". Він завжди спрямований у бік від споруд, на яких знаходяться антени БС, і вище прилеглих будівель, що є необхідною умовою для нормального функціонування системи. БС є видом передавальних радіотехнічних об'єктів, потужність випромінювання яких не є постійною 24 години на добу. Завантаження визначається наявністю власників стільникових телефонів в зоні обслуговування конкретної базової станції та їх бажанням скористатися телефоном для розмови, що в свою чергу, докорінно залежить від часу доби, місця розташування БС, дня тижня та ін. У нічні години завантаження БС практично дорівнює нулю, тобто станції в основному "мовчать". Наявні наукові дані і існуюча система санітарно-гігієнічного контролю при введення в експлуатацію базових станцій стільникового зв'язку дозволяють віднести базові станції стільникового зв'язку до найбільш екологічно та санітарно-гігієнічно безпечним системам зв'язку.

Мобільні радіотелефони. Мобільний радіотелефон (МРТ) являє собою малогабаритний приймач. Залежно від стандарту телефону, передача ведеться в діапазоні частот 453 - 1785 МГц. Потужність випромінювання МРТ є величиною змінною, в значній мірі залежить від стану каналу зв'язку "мобільний радіотелефон - базова станція". Чим вище рівень сигналу БС у місці прийому, тим менше потужність випромінювання МРТ. Максимальна потужність знаходиться в межах 0,125-1 Вт, однак у реальній обстановці вона звичайно не перевищує 0,05 - 0,2 Вт

Питання про вплив випромінювання МРТ на організм користувача до цих пір залишається відкритим. Численні дослідження, проведені вченими різних країн, на біологічних об'єктах (в тому числі, на добровольцях), привели до неоднозначних результатів. Незаперечним залишається лише той факт, що організм людини "відгукується" на наявність випромінювання стільникового телефону. Тому власникам МРТ рекомендується дотримуватися деяких запобіжних заходів.

Для людей, які оточують людину, що розмовляє по мобільному радіотелефону, електромагнітне поле, створюване МРТ не становить жодної небезпеки. Дослідження можливого впливу біологічної дії електромагнітного поля елементів систем стільникового зв'язку викликають великий інтерес у громадськості. Публікації в засобах масової інформації досить точно відображають сучасні тенденції в цих дослідженнях. Мобільні телефони GSM: швейцарські тести показали, що випромінювання, поглинене головою людини, знаходиться в допустимих європейськими стандартами межах. Фахівці Центру електромагнітної безпеки провели медико-біологічні експерименти з дослідження впливу на фізіологічний і гормональний стан людини електромагнітного випромінювання мобільних телефонів існуючих і перспективних стандартів стільникового зв'язку.

При роботі мобільного телефону електромагнітне випромінювання сприймається не тільки приймачем базової станції, але і тілом користувача, і в першу чергу його головою. Що при цьому відбувається в організмі людини, наскільки цей вплив небезпечно для здоров'я? Однозначної відповіді на це питання до цих пір не існує. Однак експеримент російських учених показав, що мозок людини не тільки відчуває випромінювання стільникового телефону, але і розрізняє стандарти стільникового зв'язку.

Радари. Радіолокаційні станції оснащені, як правило, антенами дзеркального типу і мають вузькоспрямовану діаграму випромінювання у вигляді променя, спрямованого вздовж оптичної осі. Радіолокаційні системи працюють на частотах від 500 МГц до 15 ГГц, однак окремі системи можуть працювати на частотах до 100 ГГц. Створюваний ними ЕМ-сигнал принципово відрізняється від випромінювання інших джерел. Пов'язано це з тим, що періодичне переміщення антени в просторі призводить до просторової уривчастості опромінення. Тимчасова уривчастість опромінення обумовлена ??циклічністю роботи радіолокатора на випромінювання. Час напрацювання в різних режимах роботи радіотехнічних засобів може обчислюватися від декількох годин до доби. Так у метеорологічних радіолокаторів з тимчасовою переривчастістю 30 хв - випромінювання, 30 хв - пауза сумарна напрацювання не перевищує 12 год, в той час як радіолокаційні станції аеропортів в більшості випадків працюють цілодобово. Ширина діаграми спрямованості в горизонтальній площині зазвичай становить кілька градусів, а тривалість опромінення за період огляду становить десятки мілісекунд. Метрологічні радари можуть створювати на видаленні 1 км ППЕ ~ 100 Вт/м2 за кожен цикл опромінення. Радіолокаційні станції аеропортів створюють ППЕ ~ 0,5 Вт/м2 на відстані 60 м. Морське радіолокаційне обладнання встановлюється на всіх кораблях, звичайно воно має потужність передавача на порядок меншу, ніж у аеродромних радарів, тому в звичайному режимі сканування ППЕ, створюване на відстані декількох метрів, не перевищує 10 Вт/м2.

Зростання потужності радіолокаторів різного призначення і використання гостронаправлених антен кругового огляду призводить до значного збільшення інтенсивності ЕМВ НВЧ-діапазону і створює на місцевості зони великої протяжності з високою щільністю потоку енергії.

Персональні комп'ютери. Основним джерелом несприятливого впливу на здоров'я користувача комп'ютера є засіб візуального відображення інформації на електронно-променевої трубці. Нижче перераховані основні чинники його несприятливого впливу.

Ергономічні параметри екрана монітора:

Зниження контрасту зображення в умовах інтенсивної зовнішньої засвітки;

Дзеркальні відблиски від передньої поверхні екранів моніторів;

Наявність мерехтіння зображення на екрані монітора.

Випромінювальні характеристики монітора:

Електромагнітне поле монітора в діапазоні частот 20 Гц-1000 МГц;

Статичний електричний заряд на екрані монітора;

Ультрафіолетове випромінювання в діапазоні 200 400 нм;

Інфрачервоне випромінювання в діапазоні 1050 нм- 1 мм;

Рентгенівське випромінювання > 1,2 кеВ.

Комп'ютер як джерело змінного електромагнітного поля.

Основними складовими частинами персонального комп'ютера (ПК) є: системний блок (процесор) і різноманітні пристрої введення / виводу інформації: клавіатура, дискові накопичувачі, принтер, сканер, і т. п. Кожен персональний комп'ютер включає засіб візуального відображення інформації зване по-різному - монітор, дисплей. Як правило, в його основі - пристрій на основі електронно-променевої трубки. ПК часто оснащують мережевими фільтрами, джерелами безперебійного живлення та іншим допоміжним електроустаткуванням. Всі ці елементи при роботі ПК формують складну електромагнітну обстановку на робочому місці користувача (див. додаток Г).

Електромагнітне поле, створюване персональним комп'ютером, має складний спектральний склад в діапазоні частот від 0 Гц до 1000 МГц. Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складна, тому оцінка Е і Н проводиться роздільно (див. додаток Д).

Діапазон значень електромагнітних полів, виміряних на робочих місцях користувачів ПК (див. додаток Е).

Комп'ютер як джерело електростатичного поля. При роботі монітора на екрані кінескопа накопичується електростатичний заряд, який створює електростатичне поле (ЕСтП). У різних дослідженнях, при різних умовах виміру значення ЕСтП коливалися від 8 до 75 кВ/м. При цьому люди, що працюють з монітором, набувають електростатичний потенціал. Розкид електростатичних потенціалів користувачів коливається в діапазоні від -3 до +5 кВ. Коли ЕСтП суб'єктивно відчувається, потенціал користувача служить вирішальним фактором при виникненні неприємних суб'єктивних відчуттів. Помітний внесок у загальне електростатичне поле вносить поверхня клавіатури і миші. Експерименти показують, що навіть після роботи з клавіатурою, електростатичне поле швидко зростає з 2 до 12 кВ/м. На окремих робочих місцях в області рук реєструвалися напруженості статичних електричних полів більш 20 кВ/м.

Розділ II. Вплив ЕМП на живі організми

2.1 Вплив на нервову, імунну, ендокринну, статеву системи. Інші медико-біологічні ефекти

Сила електромагнітного поля Землі має велике значення для здоров'я людини. Електричні і магнітні поля є дуже сильними факторами впливу на стан всіх біологічних об'єктів, що потрапляють в зону їхнього впливу. Наприклад, в районі дії електричного поля ЛЕП, у комах проявляються зміни в поведінці: так у бджіл фіксується підвищена агресивність, неспокій, зниження працездатності та продуктивності, схильність до втрати маток; у жуків, комарів, метеликів та інших літаючих комах спостерігається зміна поведінкових реакцій, в тому числі зміна напрямку руху в сторону з меншим рівнем поля.

У рослин поширені аномалії розвитку - часто змінюються форми і розміри квіток, листя, стебел, з'являються зайві пелюстки. Здорова людина страждає від відносно тривалого перебування в полі ЛЕП. Короткочасне опромінення (хвилини) здатне привести до негативної реакції тільки у гіперчутливих людей або у хворих деякими видами алергії. Наприклад, добре відомі роботи англійських вчених на початку 90-х років що показали, що у ряду алергіків що довгий час знаходились дією поля ЛЕП розвивається реакція по типу епілептичної. При тривалому перебуванні (місяці - роки) людей в електромагнітному полі ЛЕП можуть розвиватися захворювання переважно серцево - судинної і нервової систем організму людини. В останні роки набуває проблема й з онкологічними захворювання.

Людський організм завжди реагує на електромагнітне поле. Однак, для того щоб ця реакція переросла в паталогію і привела до захворювання необхідний збіг ряду умов - у тому числі досить високий рівень поля і тривалість опромінення. Тому, при використанні побутової техніки з малими рівнями поля або короткочасно ЕМП побутової техніки не робить впливу на здоров'я основної частини населення. Потенційна небезпека може загрожувати лише людям з підвищеною чутливістю до ЕМП. Крім того, згідно з сучасними уявленнями, магнітне поле промислової частоти може бути небезпечним для здоров'я людини, якщо відбувається тривале опромінення (регулярно, не менше 8 годин на добу, протягом декількох років) з рівнем вище 0,2 мкТл.

Електромагнітне поле Землі може впливати на метаболізм клітин. А метаболізм - це основна умова для підтримки життя. Життєво важливе значення природного електромагнітного поля Землі стало зрозумілим під час подорожей людини у Всесвіт. Коли перші мандрівники повернулися на Землю, вони скаржилися на безсоння, стомлюваність, зниження уваги і депресію. Пізніше з'ясувалося, що основною проблемою є втрата енергії, а ці проблеми виникали за рахунок недостатності впливу електромагнітного поля Землі.

Вплив на чола, магнітні бурі. В процесі магнітних бурь в електромагнітному полі Землі спостерігаються значні зміни. Мається однозначний зв'язок загострень ряду захворювань з періодами магнітних бурь на Землі. Можна припустити, що зв'язок між біоритмами організмів і інфранизьких частот електромагнітного поля Землі проявляється в синхронизуючому впливі на резонансних частотах. Протягом мільярдів років природне електромагнітне поле Землі, будучи первинним екологічним чинником, постійно впливає на все живе. В ході еволюційного розвитку структурно-функціональна організація живих істот змінювалася під впливом коливань природного електромагнітного фону, спостережуваних, наприклад, в періоди сонячної активності, коли потужний корпускулярний потік викликає різкі короткочасні зміни магнітного поля Землі.

Як діє ЕМП на здоров'я. В СРСР широкі дослідження електромагнітних полів були розпочаті в 60-і роки. Був накопичений великий клінічний матеріал про несприятливому дії магнітних і електромагнітних полів, було запропоновано ввести нове захворювання "Радіохвильова хвороба" або "Хронічне ураження мікрохвилями". Надалі, роботами вчених було встановлено, що по-перше, нервова система людини, особливо вища нервова діяльність, чутлива до ЕМП, і по-друге, що ЕМП володіє інформаційним дією при впливі на людину в інтенсивності нижче порогової величини теплового ефекту.

Біологічна дія електромагнітних полів. Експериментальні дані як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників свідчать про високу біологічну активність ЕМП у всіх частотних діапазонах. При відносно високих рівнях опромінення ЕМП сучасна теорія визнає тепловий механізм впливу. При відносно низькому рівні ЕМП (наприклад, для радіочастот вище 300 МГц це менше 1 мВт/см2) прийнято говорити про нетепловий або інформаційний характер впливу на організм. Механізми дії ЕМП в цьому випадку ще мало вивчені. Численні дослідження в області біологічної дії ЕМП дозволять визначити найбільш чутливі системи організму людини: нервова, імунна, ендокринна і статева. Ці системи організму є критичними. Реакції цих систем повинні обов'язково враховуватися при оцінці ризику впливу ЕМП на населення. Біологічний ефект ЕМП в умовах тривалого багаторічного впливу накопичується, в результаті можливий розвиток віддалених наслідків, включаючи дегенеративні процеси центральної нервової системи, рак крові (лейкози), пухлини мозку, гормональні захворювання. Особливо небезпечні ЕМП можуть бути для дітей, вагітних (ембріон), людей із захворюваннями центральної нервової, гормональної, серцево-судинної системи, алергіків, людей з ослабленим імунітетом.

Вплив на нервову систему. Велика кількість досліджень дають підставу віднести нервову систему до однієї з найбільш чутливих систем в організмі людини до впливу ЕМП. На рівні нервової клітини, структурних утворень по передачі нервових імпульсів, на рівні ізольованих нервових структур виникають суттєві відхилення при впливі ЕМП малої інтенсивності. Змінюється вища нервова діяльність, пам'ять у людей, які мають контакт з ЕМП. Ці особи можуть мати схильність до розвитку стресових реакцій. Певні структури головного мозку мають підвищену чутливість до ЕМП. Особливу високу чутливість до ЕМП проявляє нервова система ембріона.

Вплив на імунну систему. В даний час накопичено достатньо даних, що вказують на негативний вплив ЕМП на імунологічну реактивність організму. Результати досліджень дають підставу вважати, що при впливі ЕМП порушуються процеси імуногенезу, частіше у бік їх гноблення. Встановлено також, що у тварин, опромінених ЕМП, змінюється характер інфекційного процесу - протягом інфекційного процесу обтяжується. Виникнення аутоімунітету пов'язують не стільки зі зміною структури тканин, скільки з патологією імунної системи, в результаті чого вона реагує проти нормальних тканинних антигенів. Відповідно до цієї концепції, основу всіх аутоімунних станів становить першу чергу імунодефіцит по тимус-залежної клітинної популяції лімфоцитів. Вплив ЕМП високих інтенсивностей на імунну систему організму проявляється в пригнобленому ефекті на Т-систему клітинного імунітету. ЕМП може сприяти неспецифічному гнобленню імуногенезу, посиленню антитіл до тканин плоду і стимуляції аутоімунної реакції в організмі вагітної самки.

Вплив на ендокринну систему. В роботах вчених ще в 60-і роки, в трактуванні механізму функціональних порушень при впливі ЕМП провідне місце відводилося змін у гіпофіз-надниркової системи. Дослідження показали, що при дії ЕМП, як правило, відбувалася стимуляція гіпофізарно-адреналінової системи, що супроводжувалося збільшенням вмісту адреналіну в крові, активацією процесів згортання крові. Було визнано, що однією з систем, рано і закономірно втягуються в реакцію організму на вплив різних факторів зовнішнього середовища, є система гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників. Результати досліджень підтвердили це положення.

Вплив на статеву функцію. Порушення статевої функції зазвичай пов'язані зі зміною її регуляції з боку нервової та нейроендокринної систем. З цим пов'язані результати роботи з вивчення стану гонадотропної активності гіпофіза при впливі ЕМП. Багаторазове опромінення ЕМП викликає пониження активності гіпофіза. Будь-який чинник навколишнього середовища, впливає на жіночий організм під час вагітності і робить вплив на ембріональний розвиток, вважається тератогенна. Багато вчених відносять ЕМП до цієї групи факторів. Першорядне значення в дослідженнях тератогенеза має стадія вагітності, під час якої впливає ЕМП. Прийнято вважати, що ЕМП можуть, наприклад, викликати каліцтва, впливаючи в різні стадії вагітності. Хоча періоди максимальної чутливості до ЕМП є. Найбільш уразливими періодами є зазвичай ранні стадії розвитку зародка, відповідні періодам імплантації і раннього органогенезу. Було висловлено думку про можливість специфічної дії ЕМП на статеву функцію жінок, на ембріон. Відзначено більш висока чутливість до впливу ЕМП яєчників ніж насінників. Встановлено, що чутливість ембріона до ЕМП значно вище, ніж чутливість материнського організму, а внутрішньоутробне пошкодження плоду ЕМП може статися на будь-якому етапі його розвитку. Результати проведених епідеміологічних досліджень дозволять зробити висновок, що наявність контакту жінок з електромагнітним випромінюванням може привести до передчасних пологів, вплинути на розвиток плоду і, нарешті, збільшити ризик розвитку вроджених каліцтв.

2.2 Інші медико-біологічні ефекти

З початку 60-х років в СРСР були проведені широкі дослідження з вивчення здоров'я людей, що мають контакт з ЕМП на виробництві. Результати клінічних досліджень показали, що тривалий контакт з ЕМП в СВЧ діапазоні може привести до розвитку захворювань, клінічну картину якого визначають, насамперед, зміни функціонального стану нервової та серцево-судинної систем. Було запропоновано виділити самостійне захворювання - радіохвильова хвороба. Це захворювання, на думку авторів, може мати три синдрому у міру посилення тяжкості захворювання:

- Астенічний синдром;

- Астено-вегетативний синдром;

- Гіпоталамічний синдром.

Найбільш ранніми клінічними проявами наслідків впливу ЕМ-випромінювання на людину є функціональні порушення з боку нервової системи, які проявляються насамперед у вигляді вегетативних дисфункцій неврастенічного і астенічного синдрому. Особи, які тривалий час перебували в зоні ЕМ-випромінювання, пред'являють скарги на слабкість, дратівливість, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, порушення сну. Нерідко до цих симптомів приєднуються розлади вегетативних функцій. Порушення з боку серцево-судинної системи проявляються, як правило, нейроциркуляторною дистонією: лабільність пульсу і артеріального тиску, схильність до гіпотонії, болі в області серця і ін. Відзначаються також фазові зміни складу периферичної крові (лабільність показників) з подальшим розвитком помірної лейкопенії, нейропенії, еритроцитопенії. Зміни кісткового мозку носять характер реактивного компенсаторного напруги регенерації. Зазвичай ці зміни виникають в осіб за родом своєї роботи постійно перебували під дією ЕМ-випромінювання з досить великою інтенсивністю. Працюючі з МП і ЕМП, а також населення, яке живе в зоні дії ЕМП скаржаться на дратівливість, нетерплячість. Через 1-3 роки у деяких з'являється почуття внутрішньої напруженості, метушливість. Порушуються увагу і пам'ять. Виникають скарги на малу ефективність сну і на стомлюваність. Враховуючи важливу роль кори великих півкуль і гіпоталамуса в здійсненні психічних функцій людини, можна очікувати, що тривале повторне вплив гранично допустимих ЕМ-випромінювання (особливо в дециметровому діапазоні хвиль) може повести до психічних розладів.

Висновки

В зв'язку з поставленими завданнями в данній роботі проаналізована наукова література з проблеми дослідження; проаналізований вплив ЕМП на живі організми, а також були дослідженні основні джерела ЕМП. Дана робота дає можливість розширити межі характеристик електромагнітної обстановки в навколишньому житті.

Електричне поле - одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля. Магнітне поле - це силове поле, виникнення якого зумовлене джерелами, що знаходяться в земній кулі та навколоземному просторі. Важлива особливість ЕМП - це поділ його на так звану "ближню" і "дальню" зони. Фізичні північний і південний полюси Землі не збігаються з північним і південним електромагнітними полюсами.

Таким чином, при дослідженні ЕМП Землі і його впливу на оточуюче середовище, було встановлено.

Електротранспорт. Транспорт на електричній тязі - електропоїзда (у тому числі поїзда метрополітену), тролейбуси, трамваї і т. п. - є відносно потужним джерелом магнітного поля в діапазоні частот від 0 до 1000 Гц.

Лінії електропередач. Проводи працюючої лінії електропередачі створюють в прилеглому просторі електричне і магнітне поля промислової частоти. Відстань, на яке поширюються ці поля від проводів лінії досягає десятків метрів. Дальність поширення електричного поля залежить від класу напруги ЛЕП, чим вище напруга - тим більше зона підвищеного рівня електричного поля, при цьому розміри зони не змінюються в плині часу роботи ЛЕП.

Електропроводка. Найбільший внесок в електромагнітну обстановку житлових приміщень в діапазоні промислової частоти 50 Гц вносить електротехнічне обладнання будівлі, а саме кабельні лінії, що підводять електрику до всіх квартир.

Побутові електроприлади. Всі побутові прилади, що працюють з використанням електричного струму, є джерелами електромагнітних полів.

Передавальні радіоцентри (ПРЦ) розміщуються в спеціально відведених для них зонах і можуть займати досить великі території. За своєю структурою вони включають в себе одне або декілька технічних будівель, де знаходяться радіопередавачі, і антенні поля, на яких розташовуються до декількох десятків антенно-фідерних систем.

Теле- і радіостанції. Телевізійні передавачі розташовуються, як правило, в містах. Передавальні антени розміщуються зазвичай на висоті вище 110 м. В Україні в даний час проблема оцінки рівня ЕМП телевізійних передавачів особливо актуальна у зв'язку з різким зростанням числа телевізійних каналів і передавальних станцій. Кожен радіопередавальний об'єкт має Санітарний паспорт, в якому визначено межі санітарно - захисної зони.

Супутниковий зв'язок. Системи супутникового зв'язку складаються з приємопередачої станції на Землі і супутника, що знаходиться на орбіті. Діаграма спрямованості антени станцій супутникового зв'язку має яскраво вираженої вузькоспрямований основний промінь - головний пелюсток. Однак розсіяння енергії від основного променя дуже невелике і відбувається найбільше в районі розміщення антени.

Мобільний зв'язок. Мобільна радіотелефонія є сьогодні однією з найбільш інтенсивно розвиваються телекомунікаційних систем. Основними елементами системи стільникового зв'язку є базові станції (БС) і мобільні радіотелефони (МРТ).

Базові станції. Базові станції підтримують зв'язок з розташованими в їх зоні дії мобільними радіотелефонами і працюють в режимі прийому і передачі сигналу.

Мобільні радіотелефони. Мобільний радіотелефон (МРТ) являє собою малогабаритний приймач. Чим вище рівень сигналу БС у місці прийому, тим менше потужність випромінювання МРТ. Для людей, які оточують людину, що розмовляє по мобільному радіотелефону, електромагнітне поле, створюване МРТ не становить жодної небезпеки.

Радари. Радіолокаційні станції оснащені, як правило, антенами дзеркального типу і мають вузькоспрямовану діаграму випромінювання у вигляді променя, спрямованого вздовж оптичної осі.

Персональні комп'ютери. Основним джерелом несприятливого впливу на здоров'я користувача комп'ютера є засіб візуального відображення інформації на електронно-променевої трубці. Комп'ютер як джерело змінного електромагнітного та електростатичного поля.

Проаналізувавши вплив вище перелічених джерел ЕМП в роботі можна сказати, що сила електромагнітного поля Землі має велике значення для здоров'я людини. Електричні і магнітні поля є дуже сильними факторами впливу на стан всіх біологічних об'єктів, що потрапляють в зону їхнього впливу. У рослин поширені аномалії розвитку. Людський організм завжди реагує на електромагнітне поле. Однак, для того щоб ця реакція переросла в паталогію і привела до захворювання необхідний збіг ряду умов - у тому числі досить високий рівень поля і тривалість опромінення.

Електромагнітне поле Землі може впливати на метаболізм клітин. Можна припустити, що зв'язок між біоритмами організмів і інфранизьких частот ЕМП Землі проявляється в синхронизуючому впливі на резонансних частотах. Численні дослідження в області біологічної дії ЕМП дозволять визначити найбільш чутливі системи організму людини: нервова, імунна, ендокринна і статева.

Вплив на нервову систему. Змінюється вища нервова діяльність, пам'ять у людей, які мають контакт з ЕМП. Ці особи можуть мати схильність до розвитку стресових реакцій. Певні структури головного мозку мають підвищену чутливість до ЕМП. Особливу високу чутливість до ЕМП проявляє нервова система ембріона.

Вплив на імунну систему. Встановлено що у тварин, опромінених ЕМП, змінюється характер інфекційного процесу. Для людини ЕМП може сприяти неспецифічному гнобленню імуногенезу, посиленню антитіл до тканин плоду і стимуляції аутоімунної реакції в організмі вагітної самки.

Вплив на ендокринну систему. Дослідження показали, що при дії ЕМП, як правило, відбувалася стимуляція гіпофізарно-адреналінової системи, що супроводжувалося збільшенням вмісту адреналіну в крові, активацією процесів згортання крові.

Вплив на статеву систему. Порушення статевої функції зазвичай пов'язані зі зміною її регуляції з боку нервової та нейроендокринної систем. З цим пов'язані результати роботи з вивчення стану гонадотропної активності гіпофіза при впливі ЕМП. Наявність контакту жінок з електромагнітним випромінюванням може привести до передчасних пологів, вплинути на розвиток плоду і нарешті, збільшити ризик розвитку вроджених каліцтв.

Список використаних джерел

1. Сугаков В. Й. Електродинаміка. - К. : Вища школа, 1974. - 271 с.;

2. Федорченко А. М. Класична механіка та Електродинаміка / Теоретична фізика. - К. : Вища школа, 1992. - 535 с.;

3. Сивухин Д. В. Електрика / Загальний курс фізики. - К. : Фізматліт, 2006. - 656 с.;

4. Тамм І. Е. Основи теорії електрики. - К .: Наука, 1989. - 500 с.;

5. А. М. Прохоров. Великий енциклопедичний словник / - К. : Велика українська енциклопедія, 1999. - К. - 876 с.;

6. Кудряшов Ю. Б., Перов Ю. Ф. Рубін А. Б. Радіаційна біофізика: радіочастотні та мікрохвильові електромагнітні випромінювання / Підручник для ВУЗів. - К. : Фізматліт, 2008. - 184 с.;

7. Жидецький В. Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 348 с.

Додаток А

Найменування частотного діапазону.	Кордони діапазону.	Найменування хвильового діапазону.	Кордони діапазону.
Край низькі, КНЧ	3 - 30 Гц	Декамегаметрові	100 - 10 Мм
Наднизькі, СНЧ	30 - 300 Гц	Мегаметрові	10 - 1 Мм
Інфранизькі, ІНЧ	0,3 - 3 кГц	Гектокілометрові	1000 - 100 км
Дуже низькі, ДНЧ	3 - 30 кГц	Міріаметрові	100 - 10 км
Низькі, НЧ	30 - 300 кГц	Кілометрові	10 - 1 км
Середні, СЧ	0,3 - 3 МГц	Гектометрові	1 - 0,1 км
Високі, ВЧ	3 - 30 МГц	Декаметрові	100 - 10 м
Дуже високі, ДВЧ	30 - 300 МГц	Метрові	10 - 1 м
Ультрависокі, УВЧ	0,3 - 3 ГГц	Дециметрові	1 - 0,1 м
Надвисокі, НВЧ	3 - 30 ГГц	Сантиметрові	10 - 1 см
Вкрай високі, ВВЧ	30 - 300 ГГц	Міліметрові	10 - 1 мм
Гіпервисокі, ГВЧ	300 - 3000 ГГц	Децімілліметрові	1 - 0,1 мм

Додаток Б

Побутовий електроприлад	Від, мкТл	До, мкТл
Пилосос	0,2	2,2
Праска	0,0	0,4
Міксер	0,5	2,2
Телевізор	0,0	2,0
Люмінесцентна лампа	0,5	2,5
Кавоварка	0,0	0,2
Пральна машина	0,0	0,3
Мікрохвильова піч	4,0	12
Електрична плита	0,4	4,5

Додаток В

Джерело	Діапазон	Значення ПДУ	Примітка
Індукційні печі	20 - 22 кГц	500 В/м 4 А/м	Відстань 0,3 м від корпуса.
СВЧ печі	2,45 ГГц	10 мкВт/см2	Умови виміру: відстань 0,50 ± 0,05 м від будь-якої точки, при навантаженні 1 літр води.
Відеодисплейний термінал ПЕОМ	5 Гц - 2 кГц	Епду = 25 В/м Впду = 250 нТл	Умови виміру: відстань 0,5 м навколо монітору ПЕОМ.
	2 - 400 кГц	Епду = 2,5 В/м Впду = 25 нТл
	поверхневий електростатичний потенціал	V = 500 В	Умови виміру: відстань 0,1 м від екрану монітора ПЕОМ.
Інша продукція	50 Гц	Е = 500 В/м	Умови виміру: відстань 0,5 м від корпуса.
	0,3 - 300 кГц	Е = 25 В/м
	0,3 - 3 МГц	Е = 15 В/м
	3 - 30 МГц	Е = 10 В/м
	30 - 300 МГц	Е = 3 В/м
	0,3 - 30 ГГц	ППЭ = 10 мкВт/см2

Додаток Г

Джерело	Діапазон частот
Монітор мережевий, трансформатор блоку живлення	50 Гц
Статичний перетворювач напруги в імпульсному блоці живлення	20 - 100 кГц
Блок кадрової розгортки і синхронізації	48 - 160 Гц
Блок рядкової розгортки і синхронізації	15 110 кГц
Прискорююча анодна напруга монітора (тільки для моніторів з ЕПТ)	0 Гц (електростатика)
Системний блок (процесор)	50 Гц - 1000 МГц
Пристрої введення/виведення інформації	0 Гц, 50 Гц
Джерела безперебійного живлення	50 Гц, 20 - 100 кГц

Додаток Д

Вид поля, діапазон частот, одиниця виміру напруженості поля Значення напруженості поля.	Значення напруженості поля
	По осі екрану	Навколо монітора
Електричне поле, 100 кГц- 300 МГц , В/м	17,0	24,0
Електричне поле, 0,02- 2 кГц, В/м	150,0	155,0
Електричне поле, 2- 400 кГц В/м	14,0	16,0
Магнітне поле, 100кГц- 300МГц, мА/м	нчп	нчп
Магнітне поле, 0,02- 2 кГц, мА/м	550,0	600,0
Магнітне поле, 2- 400 кГц, мА/м	35,0	35,0
Електростатичне поле, кВ/м	22,0

Додаток Е

Найменування вимірюваних параметрів	Діапазон частот 5 Гц - 2 кГц	Діапазон частот 2 - 400 кГц
Напруженість змінного електричного поля, (В/м)	1,0 - 35,0	0,1 - 1,1
Індукція змінного магнітного поля, (нТл)	6,0 - 770,0	1,0 - 32,0

Размещено на Allbest.ru

...