Бюджетно-податкові важелі формування фінансового потенціалу держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

УДК 336.221.22

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВІ ВАЖЕЛІ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВИ

Чуницька Ірина Іванівна

Ірпінь - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Мельник Петро Володимирович, Національний університет державної податкової служби України, ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Луніна Інна Олександрівна, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України», завідувач відділу фінансового та бюджетного прогнозування;

кандидат економічних наук, доцент Тропіна Валентина Борисівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту.

Захист відбудеться „10” вересня 2009 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий „17” липня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор С.В. Онишко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перебудова системи економічних відносин на сучасному етапі розвитку економіки в Україні закономірно викликає інтерес до питань стратегічного планування економічного розвитку, прогнозування можливого ефекту від здійснюваних заходів щодо залучення фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення структурної перебудови економіки та сталого економічного зростання. Саме фінанси, фінансові ресурси, фінансовий потенціал посідають центральне місце у дослідженні фінансової основи економічного розвитку. Здійснені ринкові трансформації надали фінансовим ресурсам принципово нового статусу - вони визначають їх відповідність не лише внутрішнім, але й зовнішнім можливостям, які відкриває світове господарство. У зв'язку з цим постає фактично нова проблема - формування фінансового потенціалу держави як необхідної умови та джерела економічного зростання.

Різноманітні фінансові показники усе частіше стають індикаторами виміру досягнень на всіх етапах розвитку економічної системи. У свою чергу, розвиток економічної системи відбувається шляхом поступового освоєння її потенціалу, зокрема, фінансового. Перехід до ринкової економіки вкотре довів, що необхідною умовою успішного розвитку, стійкого економічного зростання є наявність достатнього фінансового потенціалу, тому для управління цими процесами важливо визначити межі, складові фінансового потенціалу держави, фактори, які його формують, а також важелі, за допомогою яких можна впливати на процес його нарощування.

Проблемам дослідження фінансового потенціалу присвячені праці багатьох дослідників. Серед зарубіжних вчених вирізняються праці: Ю. Дорошенка, С. Зенченка, Т. Йеннера, Н. Колесніченка, Э. Конярова, Л. Натчук, А. Новікової, А. Самоукіна, М. Старовойтова, П. Фоміна, серед вітчизняних _ В. Бикової, Д. Гуменюка, Ф. Євдокимова, Н. Краснокутської, В. Кунцевич, Є. Лапіна, П. Мельника, О. Мізіної, О. Олексика, С. Онишко, В. Опаріна, Ю. Пасічника, І. Рєпіна, Л. Тарангул, М. Фащевського, О. Федоніна та ін. Разом з тим, більшість цих праць зорієнтована на мікрорівень, а саме на формування фінансового потенціалу окремих підприємств. Значна увага приділена також дослідженню окремих аспектів формування фінансового потенціалу на рівні регіону. У той же час проблема формування фінансового потенціалу держави у цілому залишається малодослідженою і потребує подальшої розробки, особливо у контексті впливу окремих важелів на результативність такого формування. Це стосується, насамперед, бюджетно-податкових важелів, зважаючи на їх місце у системі формування фінансових ресурсів суб'єктів економіки. Значимість розв'язання цих проблем, недостатній рівень їх розробки визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт, що здійснювалися в Національному університеті державної податкової служби України, зокрема кафедрою фінансових ринків та фінансових послуг за темою „Фінансовий механізм структурної перебудови економіки” (№ ДР 0107U011127) та кафедрою податків та оподаткування за темою „Фіскально-адміністративні технології оподаткування в Україні” (№ ДР 0108U011156). Особистий внесок автора полягає у здійснені теоретичних узагальнень та розробці практичних рекомендації щодо використання бюджетно-податкових важелів для формування й нарощування фінансового потенціалу держави.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення використання бюджетно-податкових важелів для формування фінансового потенціалу держави. Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

розкрити сутність фінансового потенціалу держави та його структуру;

дослідити сутність фінансових ресурсів держави та їх роль у формуванні фінансового потенціалу держави;

розкрити сутність бюджетно-податкових важелів формування фінансового потенціалу держави;

оцінити стан складових елементів фінансового потенціалу України;

проаналізувати ефективність податкових важелів формування фінансового потенціалу держави;

дати оцінку бюджетним важелям формування фінансового потенціалу держави; фінансовий потенціал бюджетний податковий

обґрунтувати напрями удосконалення застосування бюджетних важелів формування фінансового потенціалу держави;

розробити напрями посилення регулюючого впливу податкових важелів формування фінансового потенціалу;

обґрунтувати можливості збільшення фінансового потенціалу держави за рахунок удосконалення бюджетно-податкових важелів його формування.

Об'єктом дослідження є фінансові відносини, які виникають між державою та економічними суб'єктами в процесі формування і реалізації фінансового потенціалу держави.

Предметом дослідження є вплив бюджетно-податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави.

Методи дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження є системний, застосування якого зумовило розгляд фінансового потенціалу держави як цілісної системи. Уточнення змісту вихідних теоретичних понять здійснювалося за допомогою логічного методу та наукової абстракції. Для оцінки впливу бюджетно-податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави використовувалися статистичні (групування, порівняння, аналіз, синтез, рядів динаміки тощо) та економіко-математичні (кореляційно-регресійний аналіз) методи. Обґрунтування напрямів удосконалення використання бюджетно-податкових важелів формування фінансового потенціалу здійснювалося за допомогою математичного моделювання та матричного методу.

Інформаційну базу досліджень становили законодавчі та нормативно-правові акти, звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, ДПА України, монографічні дослідження і публікації в періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є наступні:

вперше:

- розроблено класифікацію бюджетно-податкових важелів формування фінансового потенціалу держави, що забезпечує системність оцінки їх впливу на складові елементи фінансового потенціалу держави. Це дозволяє спрогнозувати загальний відгук процесів формування фінансового потенціалу на зміни у бюджетно-податковому регулюванні при прийнятті дискреційних рішень;

- обґрунтовано необхідність для зменшення негативного впливу кризових явищ на економіку України як тимчасовий захід запровадити пільгове оподаткування доходів громадян, що розміщуються на депозитах на території України терміном понад один рік, зважаючи на вагомість впливу рівня податкового навантаження на середню схильність населення до заощаджень. Таку пільгу доцільно надавати з податку на доходи фізичних осіб працюючим громадянам, а її розмір не повинен перебільшувати суму сплаченого податку з доходів фізичних осіб протягом звітного року. Цей захід сприятиме збільшенню обсягів депозитних вкладень населення в банківську систему, що позитивно позначиться на нарощуванні фінансового потенціалу держави;

удосконалено:

- визначення змісту поняття „фінансові ресурси” як грошових коштів, що створюються та акумулюються юридичними, фізичними особами і державою в процесі економічної діяльності і можуть бути використані для отримання економічних вигод або задоволення власних потреб. Запропоноване визначення відрізняється від існуючих тим, що в ньому акцентується увага на використанні фінансових ресурсів як джерела отримання економічних вигод;

- тлумачення поняття „фінансовий потенціал держави” як здатність держави до залучення та ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку. Наведене тлумачення, по-перше, забезпечує ширше трактування сутності фінансового потенціалу держави, а саме крім статичної (ресурсної) складової акцентує увагу і на його динамічній складовій, тобто здатності мобілізувати й ефективно використати фінансові ресурси; по-друге, розглядає фінансовий потенціал держави як величину, що характеризує здатність держави досягти максимально можливого рівня економічного розвитку вже на поточному етапі. Це дозволяє повніше реалізувати безперервність об'єктивно існуючого взаємозв'язку між фінансовими ресурсами та фінансовим потенціалом;

- структуроване дослідження процесу формування фінансового потенціалу держави, що дозволило підкреслити багатофакторну сутність природи останнього, а процес його формування представити не лише як сукупність окремих складових, а як їх єдність, що стало важливим підґрунтям конкретизації напрямів підвищення результативності такого процесу;

набули подальшого розвитку:

- положення про доцільність застосування прирістної інвестиційної податкової знижки для підприємств, які здійснюють капітальні вкладення в сектор високих технологій. Обґрунтовано, що розмір інвестиційної податкової знижки доцільно визначати виходячи із темпів приросту капітальних вкладень в сектор високих технологій порівняно з минулим роком. Це сприятиме збільшенню ресурсної бази підприємств, що позитивно позначиться й на формуванні фінансового потенціалу держави;

- обґрунтування доцільності при прийнятті рішень щодо бюджетних видатків на капітальні вкладення враховувати мультиплікативний ефект їх впливу на динаміку ВВП та рівень податкових надходжень до бюджету. Це сприятиме підвищенню результативності державної політики видатків, оскільки дозволяє оцінити різницю між потенційними і фактичними податковими надходженнями як показника ефективності бюджетних інвестицій;

- науково-практичні підходи до визначення впливу окремих факторів на процеси формування і реалізацію фінансового потенціалу держави, на основі чого була виявлена необхідність першочергового стимулювання за допомогою бюджетно-податкових важелів розвитку фундаментальної науки і промислового виробництва, зважаючи на суттєвість їх внеску в ці процеси.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо забезпечення комплексного підходу до визначення напрямів удосконалення використання бюджетно-податкових важелів для формування і нарощування фінансового потенціалу держави. Отримані в дисертаційній роботі результати можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, а також вищими навчальними закладами.

Практичну значущість одержаних результатів підтверджено довідками: Державної податкової адміністрації України (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження № 5259/5/11-0116 від 05.06.09); Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України (акт про результати впровадження результатів дисертаційного дослідження від 28.04.09). Результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Національного університету державної податкової служби України при викладанні дисципліни „Теорія фіскального регулювання економіки”, та підготовці відповідного навчально-методичного забезпечення (довідка про впровадження № 1353/01-12 від 08.05.09).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Внесок автора в публікацію у співавторстві відображено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи апробовані на VІ міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.), ІV міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 2007 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження: теорія та експеримент '2007” (м. Полтава, 2007), П'ятій ювілейній міжнародній науково-практичній конференції молодих учених „Економічний і соціальний розвиток України ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2008р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених і студентів „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік” (м. Ірпінь, 2009 р.).

Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладені у 15 наукових працях, у тому числі у 14 одноосібних, з них - 7 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 5,1 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Загальний обсяг роботи становить 283 сторінки комп'ютерного тексту, у тому числі основного тексту - 175 сторінок, що включає 33 таблиці й 43 рисунки. Робота містить 15 додатків, які розміщені на 89 сторінках. Список використаних джерел налічує 186 найменувань і займає 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Теоретичні засади формування фінансового потенціалу держави” досліджено економічний зміст фінансового потенціалу держави та його складових, сутність фінансових ресурсів держави, їх класифікацію та роль у формуванні фінансового потенціалу держави, визначено сутність бюджетно-податкових важелів формування фінансового потенціалу держави та розроблено їх класифікацію з урахуванням впливу на процеси формування фінансового потенціалу держави.

У сучасних умовах господарювання метою будь-якого економічного суб'єкта є нарощування доходів. Визначальним фактором досягнення такої мети є наявність фінансових ресурсів в обсягах, що забезпечать можливість виконання поставлених завдань для втілення даної мети. Водночас поняття „фінансові ресурси” не здатне адекватно відобразити процес управління економічними відносинами з позицій максимізації їх формування в межах і суб'єкта господарювання, і держави. Необхідне й інше поняття, що органічно поєднає не лише власне ресурси, але й відносини з приводу їх залучення, генерування та ефективного використання. Таким поняттям економічна теорія визначає „фінансовий потенціал”.

Більшість підходів до визначення поняття „потенціал” базуються на ресурсній теорії, тобто аналізі та розробці рекомендацій щодо визначення потреби в певному виді ресурсів, ефективності процесу їхнього залучення та використання для досягнення поставленої мети - зміни якісного стану об'єкта дослідження. Критично узагальнюючи наявні визначення потенціалу і фінансового потенціалу, зокрема, у роботі запропоновано визначити фінансовий потенціал держави як її здатність до залучення та ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку.

Метою формування і реалізації фінансового потенціалу держави визначено саме економічний розвиток. Зважаючи на те, що значна роль у забезпеченні функції економічного розвитку відводиться державі, виникає необхідність виділити той показник, який би комплексно характеризував результати економічного розвитку держави протягом певного періоду часу. Спираючись на ґрунтовні праці дослідників ролі держави та показників результативності її діяльності, таким показником визначено темпи зростання ВВП.

Центральне місце у процесах формування і реалізації фінансового потенціалу держави належить фінансовим ресурсам, адже, саме від здатності фінансової системи держави їх акумулювати залежатиме подальше фінансове забезпечення економічних процесів. У результаті дослідження було виявлено, що, не зважаючи на широке використання поняття „фінансові ресурси”, у науково-практичному обігу відсутній єдиний підхід до трактування їх сутності. На основі узагальнення наявного досвіду фінансові ресурси держави визначені як грошові кошти, що створюються й акумулюються юридичними, фізичними особами і державою у процесі економічної діяльності та можуть бути використані для отримання економічних вигод чи задоволення власних потреб.

Формування фінансового потенціалу держави, з одного боку _ результат взаємодії комплексу зовнішніх та внутрішніх умов, що схематично відображено на рис. 1. З іншого - нарощування фінансового потенціалу держави, забезпечення його реалізації є запорукою сталого економічного зростання країни.

Рис. 1. Формування фінансового потенціалу держави



Провідну роль у формуванні фінансового потенціалу держави відіграють бюджетно-податкові важелі. Узагальнюючі наявні підходи до тлумачення їх сутності, визнано що бюджетно-податкові важелі - це конкретні форми і способи реалізації цілей бюджетно-податкової політики. До групи бюджетних важелів у роботі віднесено бюджетні видатки (структуру видатків, бюджетні інвестиції, трансферти тощо) та бюджетний дефіцит, до податкових - податкові ставки, пільги, альтернативні режими оподаткування, зміна термінів сплати податків та податкові санкції. Кожна група бюджетно-податкових важелів, у свою чергу, поділена на підгрупи, що дозволяє конкретизувати вплив кожного з важелів на формування фінансового потенціалу держави. Серед бюджетно-податкових важелів найбільший регуляторний потенціал мають податки. Не зважаючи на це, їх регулюючий вплив на економіку України залишається нереалізованим, а, значить, і вплив на формування фінансового потенціалу залишається обмеженим.

У другому розділі „Бюджетно-податкове регулювання фінансового потенціалу держави” проаналізовано стан складових фінансового потенціалу в Україні, дано оцінку впливу бюджетних і податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави.

Результати аналізу основних показників соціально-економічного розвитку засвідчили, що фінансовий потенціал України формується в досить складних, нестабільних умовах, а тому цей процес потребує виваженої державної підтримки. На основі встановлення тісноти зв'язку між обсягами промислового виробництва та ВВП, а, значить і розмірами фінансового потенціалу, зроблено висновок, що переважна його частина формується саме у промисловості. Сумарна оцінка фінансового потенціалу України та його складових елементів засвідчила, що найбільшу питому вагу в його структурі мають фінансові ресурси підприємств. Саме тому на стимулювання розвитку вітчизняного реального сектора економіки мають бути спрямовані важелі бюджетно-податкового регулювання (табл. 1).

Таблиця 1 - Структура фінансового потенціалу держави

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Фінансові ресурси зведеного бюджету, млрд. грн.	54,9	62,0	75,3	91,5	134,2	171,8	219,9
Питома вага, %	5,15	5,28	5,49	5,6	6,67	6,71	6,84
Фінансові ресурси підприємств, млрд. грн.	876,2	953,9	1096,8	1282,8	1477,9	1842,4	2247,7
Питома вага, %	82,21	81,17	79,92	78,48	73,51	71,95	69,88
Фінансові ресурси населення (в т.ч. кредити банків), млрд. грн.	129,1	151,7	188,6	243,1	362,9	493,2	670,7
Питома вага, %	12,11	12,9	13,74	14,87	18,05	19,26	20,85
Фінансові ресурси фінансових установ (капітал банківської системи та небанківських фінансових установ), млрд. грн.	5,6	7,6	11,7	17,1	35,5	53,3	78,4
Питома вага, %	0,53	0,65	0,85	1,05	1,77	2,08	2,43
Всього, млрд. грн.	1065,8	1175,2	1372,4	1634,5	2010,5	2560,7	3216,7
Темп приросту, % до попереднього року	-	10,26	16,78	21,76	23,00	27,37	25,62

Джерело: розраховано автором за даними офіційних веб-сайтів Держкомстату України, Мінфіну України та НБУ

Таблиця 1 ілюструє зростання сумарного фінансового потенціалу держави до 2006 року включно. У 2007 році намітилося уповільнення темпів приросту. Подальші тенденції формування фінансового потенціалу держави будуть визначатися не тільки політикою уряду, але й наслідками глобальної фінансової нестабільності.

Аналіз впливу податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави проводився на основі трьох бюджетоутворюючих податків - податку на прибуток підприємств, ПДВ та податку із доходів фізичних осіб. Результати аналізу використання податкових важелів засвідчили, що збільшення податкового навантаження, за рахунок податку на прибуток, сприяє зменшенню темпів росту реального ВВП, а значить - і фінансового потенціалу держави. Аналіз впливу ПДВ на формування фінансового потенціалу держави негативних впливів не виявив.

На формування фінансових ресурсів населення прямий вплив найбільше чинить податок на доходи фізичних осіб, опосередкований - податок на прибуток та ПДВ, впливаючи на кінцевий результат діяльності підприємств. В умовах розвитку глобальної фінансової нестабільності, зважаючи на недостатню ресурсну базу комерційних банків, недовіру населення до комерційних банків важливо стимулювати вкладення коштів громадян у банки, тому найближчим часом запровадження оподаткування доходів, одержаних від банківських вкладів у вигляді відсотків є недоцільним.

Аналіз чинної системи надання податкових пільг із податку на прибуток показав, що переважна більшість пільг із податку на прибуток не носить інвестиційного характеру. Починаючи з 2006 року практично всі пільги із податку на прибуток можна класифікувати як трансферти платнику податку, який користується даною пільгою. У зв'язку з цим постає завдання замість існуючих пільг трансфертного характеру розширити практику надання пільг інвестиційного характеру.

Оцінка бюджетних важелів формування фінансового потенціалу показала, що збільшення видатків бюджету на економічну діяльність позитивного впливу на формування фінансових ресурсів підприємств і бюджету не справляє. У 2005 році чітко простежується обернена залежність: із зменшенням видатків бюджету на економічну діяльність темпи росту фінансових ресурсів бюджету збільшуються. На непрямий зв'язок щодо впливу видатків на економічну діяльність на формування і реалізацію фінансового потенціалу держави вказує динаміка реального ВВП.

Аналіз трансфертної політики показав, що в структурі міжбюджетних трансфертів переважають дотації вирівнювання, меншу частку мають субвенції. Серед субвенцій переважають кошти на виконання державних програм соціального захисту населення та фінансування видатків з надання житлових субсидій і пільг населенню. Така структура міжбюджетних трансфертів не сприяє формуванню фінансового потенціалу держави, оскільки спрямована на безповоротну підтримку населення.

Бюджетний дефіцит, як важіль формування фінансового потенціалу держави, може мати позитивний, так і негативний вплив на реалізацію фінансового потенціалу держави. Так, для 2002 року характерний один із найнижчих темпів зростання реального ВВП, хоча зведений бюджет у цьому році було виконано з профіцитом. Найвищий темп зростання реального ВВП маємо у 2004 році, коли зведений бюджет було виконано з дефіцитом більше, ніж 3 млрд. грн. Однак, у 2005 році темп зростання реального ВВП різко знижується, хоча виконання бюджету також є дефіцитним. Це свідчить про те, що дефіцитне фінансування економіки є виправданим тільки у тому випадку, коли кошти, мобілізовані таким чином, спрямовуються у реальний сектор економіки, та тільки у ті сфери, які можна охарактеризувати як „точки зростання”.

У третьому розділі „Напрями удосконалення впливу бюджетно-податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави” обґрунтовано напрями удосконалення бюджетних важелів для формування фінансового потенціалу, визначено засоби посилення регулюючого впливу податкових важелів на цей процес, оцінено зміну обсягів фінансового потенціалу держави під впливом змін у застосуванні бюджетно-податкових важелів.

На основі результатів здійсненого аналізу, було виявлено ряд слабких місць у застосуванні бюджетних важелів, які призводять до гальмування процесів формування і нарощування фінансового потенціалу держави, схематично вони представлені на (рис. 2).



Рис. 2. Стримуючі ефекти бюджетних важелів формування фінансового потенціалу держави

Застосування податкових пільг як важелів формування і нарощування фінансового потенціалу зумовлене наявністю регулюючих механізмів, закладених у податках також засвідчило неоднозначність їх впливу на ці процеси, що в цілому обмежує сферу їх ефективного використання. Серед інших причин, що нівелюють регуляторний потенціал податків у роботі визначені відсутність диференціації ставок податків та розширення практики приховування доходів від оподаткування.

Важливим чинником формування фінансового потенціалу держави є рівень розвитку реального сектору економіки. Тому, в дисертації обґрунтовано, що пільги, в першу чергу, мають бути спрямовані саме на всебічну підтримку виробництва та стимулювання інвестицій у реальний сектор економіки. При цьому пільги повинні не просто збільшувати прибуток підприємства; вони мають стимулювати власника до ефективного вкладання отриманого прибутку в економічний розвиток. В іншому разі не відбудеться зростання податкових надходжень до бюджету, а значить і нарощування фінансового потенціалу держави. У зв'язку з цими обставинами, пільги, метою застосування яких є формування і нарощування фінансового потенціалу держави, мають бути переважно інвестиційного спрямування. До таких пільг відносяться прискорена амортизація, інвестиційний податковий кредит та інвестиційна податкова знижка.

З метою активізації інвестиційної активності у роботі запропоновано введення прирістної інвестиційної податкової знижки для тих підприємств, які здійснюють інвестиції в основний капітал протягом двох років підряд. Сума знижки буде визначатися множенням прибутку до оподаткування на розмір інвестиційної податкової знижки. Спираючись на зарубіжний досвід застосування інвестиційної податкової знижки, та з метою зменшення ризиків скорочення податкових надходжень до бюджету, запропоновано встановити граничну межу для інвестиційної податкової знижки у розмірі 30 % оподатковуваного прибутку (виходячи з величини середнього темпу приросту інвестицій в основний капітал в Україні). У випадку, якщо інвестиційна податкова знижка перевищуватиме вказану межу, вона буде розраховуватися за ставкою 30 %.

Суттєвим, хоча й опосередкованим, інвестором реального сектору економіки може стати населення. Сьогодні, банківська система України опинилася у вкрай скрутному становищі: через фінансову кризу населення України почало масово вилучати депозити з банківських установ, в результаті їх обсяги знизилися до рівня 2004 року, що активізує потребу пошуку важелів, здатних змінити таку ситуацію. Результати здійсненого аналізу засвідчили, що гранична схильність населення до заощаджень є чутливою до податкового навантаження, яке формує податок з доходів фізичних осіб (табл. 2).



Таблиця 2 - Динаміка податкового навантаження на доходи фізичних осіб та граничної схильності до заощаджень

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Доходи, млн грн	157996	185073	215672	274241	381404	479309	614984
Заощадження, млн грн	6788	17058	16277	31634	45651	53730	39015
Гранична схильність до заощаджень	0,04	0,09	0,075	0,11	0,12	0,11	0,06
Частка податку з доходів фізичних осіб (до 2003 р. прибуткового податку з громадян) у доходах населення, %	5,57	5,83	6,26	4,8	4,54	4,76	5,56

Джерело: розраховано автором

Особливо чітко ця залежність простежується з 2003 року, із запровадженням податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, шляхом зменшення податкового навантаження на доходи фізичних осіб можна стимулювати приріст заощаджень, у тому числі у банківському секторі.

З метою стимулювання залучення депозитів у банківську систему України в роботі доведена доцільність запровадження як тимчасового заходу пільги зі зменшення податку з доходів фізичних осіб на дохід фізичної особи, що спрямовується на депозит. Зважаючи, що залучення короткострокових депозитів (до одного року) можна активізувати високими процентними ставками, податкове стимулювання має розповсюджуватися тільки на строкові депозити від одного року. Така пільга повинна застосовуватися лише до працюючих громадян, а її розмір обмежуватися розміром сплаченого податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати протягом звітного року. Запропонований захід буде суттєвим заохоченням до вкладання коштів у банки та певним фактором зменшення ризику вкладу, що дозволить зміцнити фінансовий потенціал держави.

Приймаючи рішення про вибір конкретних бюджетно-податкових важелів для їх впливу на економічні процеси в країні, важливо обов'язково враховувати, їх наслідки для обсягів фінансового потенціалу держави. Це пояснюється тим, що фінансовий потенціал держави має бути адекватним можливостям і загрозам, що генеруються зовнішнім середовищем. У зв'язку з тим, що рівень реалізації поточних і потенційних можливостей безпосередньо впливає на досягнення оперативних, тактичних і стратегічних цілей діяльності держави, виникає об'єктивна необхідність визначення не лише фактичних обсягів фінансового потенціалу, але й завчасного прогнозування їх зміни.

З цією метою за допомогою методів математичного аналізу та програмного продукту Stata в роботі здійснено прогнозування можливих результатів формування фінансового потенціалу з урахуванням виявлених тенденцій за умови незмінності впливу бюджетно-податкових важелів (1):

Прогнозні розрахунки свідчать про уповільнення процесів формування фінансового потенціалу, що намітилося з 2008 року та триватиме до 2011 року. Як бачимо, найважчими роками для України можуть виявитися 2009, 2010 та 2011 роках. Цей період можна охарактеризувати як період руйнування фінансового потенціалу держави найбільше значення якого припадає на 2011 рік. І лише у 2012 році спостерігатиметься незначне пожвавлення. Для оцінки впливу запропонованих заходів щодо вдосконалення бюджетно-податкового регулювання процесів формування фінансового потенціалу держави в роботі були здійснені відповідні прогнозні розрахунки (2).



Дані розрахунки свідчать, що за умови запровадження запропонованих заходів найскладнішим виявиться 2009 рік, однак глибина руйнування фінансового потенціалу виявиться меншою. 2010 рік можна охарактеризувати як рік відносної стабілізації, оскільки процес зменшення фінансового потенціалу буде зупиненим. При цьому, що найбільш важливе таке значення реального сектора економіки в якому формується переважна частина фінансового потенціалу. У 2011 році відбудеться активізація процесу формування фінансового потенціалу держави практично за всіма оціночними показниками, за винятком „фінансування інноваційної діяльності”. А у 2012 році спостерігатиметься зростання фінансового потенціалу за рахунок підвищення ділової активності, хоча його максимальна величина також не буде сформована упродовж цього періоду. Наявність часового лагу між зміною впливу бюджетно-податкових важелів та отриманням результату зумовлена специфікою ефектів, які чинять податки. Таким чином, у найближчий постпрогнозний рік з'являється можливість нарощування фінансового потенціалу держави за умови відповідної зміни напрямів впливу бюджетно-податкових важелів.



ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Використання в науковому обігу поняття «фінансові ресурси» надає можливість точніше визначити та обґрунтувати форми і методи впливу фінансів на хід суспільного розвитку. Відмінна риса фінансових ресурсів як об'єктивно необхідної умови здійснення процесу відтворення на всіх його стадіях порівняно з грошовими коштами полягає у відображенні ними не зміни форми вартості, а фінансового результату процесу відтворення. Водночас поняття „фінансові ресурси” є недостатнім для управління економічними відносинами з позицій максимізації формування фінансових ресурсів вже тому, що поняття „відносини” є ширшим за поняття „ресурси”. Існує необхідність використання іншого поняття, що органічно поєднувало б не лише власне ресурси, але й відносини з приводу їх залучення, генерування та використання. Таким поняттям здатне бути поняття „фінансовий потенціал”.

2. Фінансовий потенціал держави та розвитку можна розглядати як джерело функціонування з одного боку, а з іншого - він фактично є результатом минулої діяльності. Саме за такого підходу найповніше прослідковується взаємозв'язок між фінансовими ресурсами та фінансовим потенціалом, хоча фінансові ресурси - це лише складова фінансового потенціалу, фактично його спожита частка. Крім того, не вся сукупність фінансових ресурсів формує фінансовий потенціал, що пов'язане з неефективним їх використанням. Це дало підстави фінансовий потенціал держави визначити як її здатність до залучення та ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку.

3. Результати аналізу показали, що розміщення фінансових ресурсів у секторах економіки є непропорційним, доступ підприємств до фінансових ресурсів залишається вкрай обмеженим через високі ставки за кредитами, здешевлення яких очікувати в найближчому часі немає достатніх підстав. Високі кредитні ризики та ставки за депозитами, що встановлюються на такому рівні, щоб стимулювати вкладників не сприяють здешевленню кредитів. Тому важливо використати бюджетно-податкові важелі системно: з одного боку - стимулювати підприємства до нарощування виробництва, а з іншого - сприяти банкам у збільшенні їх ресурсного потенціалу.

4. Результати оцінки стану складових фінансового потенціалу держави засвідчили, що він формується в досить складних, нестабільних умовах, а тому потребує виваженої державної підтримки. Основна частина фінансового потенціалу держави формується в реальному секторі економіки, а саме в промисловості. Тому держава повинна стимулювати нарощування обсягів виробництва й реалізації вітчизняної продукції, що досить складно зробити в умовах зростання імпорту. Аналіз стану кредитування економіки показав, що до 2007 року включно спостерігалося лише незначне зниження відсоткових ставок за кредитами та їх відносна стабільність за депозитами. Найближчим часом значного зниження відсоткових ставок за кредитами та спрощення умов їх надання не відбудеться не лише через слабкість вітчизняної банківської системи, але й наслідки глобальної економічної кризи. Це негативно позначиться на формуванні фінансового потенціалу держави. Ситуація ускладнюється зниженням довіри до банківської системи та падінням реальних доходів населення.

5. Встановлено, що оподаткування має вагомий вплив на темпи росту обсягів іноземних інвестицій в економіку України. Ще тісніший зв'язок існує між рівнем податкового навантаження й напрямами інвестування. За умови нестабільної політичної і макроекономічної ситуації в Україні інвестори намагаються вкласти кошти в ті сфери, що є найменш ризикованими та дають можливість отримати максимальний прибуток за короткий термін. Тому з метою нарощування фінансового потенціалу за рахунок раціонального розміщення іноземних інвестицій важливо задіяти такі податкові важелі, застосування яких щодо іноземного інвестора певним чином компенсуватиме ризикованість довгострокового вкладання коштів в економіку України. За таких обставин іноземні інвестиції могли б стати альтернативним джерелом фінансування як традиційних виробничих процесів, так і інноваційних.

6. Центральною проблемою у сфері застосування бюджетних важелів для формування фінансового потенціалу держави визнано скорочення реальних обсягів капітальних вкладень за рахунок бюджету. Таке явище негативно впливає на формування фінансового потенціалу держави. З метою його уникнення в роботі запропоновано обов'язково враховувати мультиплікативний ефект бюджетних витрат, що проявляється в зміні динаміки ВВП та доходів Зведеного бюджету України. Теоретично збільшення видатків бюджету на капітальні вкладення має справляти позитивний вплив на розширення доходної бази бюджету, а, значить, сприяти формуванню й нарощуванню фінансового потенціалу держави. Однак розрахунок потенційних доходів бюджету засвідчив негативний розрив між реальними і потенційними податковими надходженнями до бюджету, що зумовлено низькою ефективністю використання бюджетних інвестицій та необґрунтованістю їх спрямування.

7. Існуючі недоліки податкової системи України, накладаються, насамперед, на таку складову фінансового потенціалу держави як інвестиції і формують специфічні негативи в цій сфері. Найбільш дієвими важелями в сфері оподаткування є маніпулювання рівнем податкового навантаження та застосування податкових пільг. Однак, використання обох важелів має певний ризик для економіки країни. В умовах фінансової нестабільності при прийнятті рішень щодо застосування того чи іншого важеля важливо враховувати не лише максимально можливий позитивний ефект, але й можливі ризики при його отриманні. У зв'язку з цим, застосовуючи податкові важелі необхідно уникати різких змін рівня податкового навантаження, оскільки фінансовий потенціал є своєрідною мірою спроможності національної економіки без порушення економічних пропорцій, зниження рівня попиту, споживання та інвестування забезпечити формування свого розширеного розвитку. Найбільш безпечним для стимулювання формування фінансового потенціалу держави є використання податкових пільг інвестиційного характеру, наприклад інвестиційної податкової знижки.

8. На фоні падіння обсягів депозитів, небажання, або/чи неспроможності населення вкладати заощадження на депозит наближення завершення мораторію на оподаткування відсоткових доходів за депозитами постає ще одним негативним чинником, наслідки впливу якого важко спрогнозувати. Однозначно можна стверджувати, що відновити фінансовий потенціал держави за допомогою цього заходу проблематично, оскільки податкові надходження від таких операцій будуть не надто високими, а відтік депозитів ще збільшиться. З метою стимулювання залучення депозитів у банківську систему України як тимчасовий захід можна запровадити пільгу зі зменшення податку з доходів фізичних осіб на дохід фізичної особи, який спрямовується на депозит. Зважаючи на те, що залучення короткострокових депозитів (до одного року) можна привабити високими процентними ставками, податкове стимулювання залучення депозитів має розповсюджуватися лише на строкові депозити понад один рік. Така пільга може бути застосована лише до працюючих громадян, а її розмір обмежуватися обсягом сплаченого податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати протягом звітного року.

9. Прогнозні розрахунки запровадження заходів, спрямованих на удосконалення впливу бюджетно-податкових важелів на формування фінансового потенціалу свідчать про спад у формуванні фінансового потенціалу, який намітився з 2008 року і триватиме до 2010 року. Як рік відносної стабілізації можна охарактеризувати 2010 рік, оскільки процес зменшення фінансового потенціалу буде призупинено, а головне, менш за все постраждає реальний сектор економіки, в якому формується переважна частина такого потенціалу. У 2012 році відбудеться зростання фінансового потенціалу завдяки активізації ділової активності, хоча його максимальна величина також не буде сформована протягом цього періоду. Наявність часового лагу між зміною впливу бюджетно-податкових важелів та отриманням результату зумовлена специфікою ефектів, які чинять податки. Вітчизняні вчені вважають, що оптимальний період дії, наприклад, податкових преференцій, не повинен бути меншим за 5 років. Таким чином, за умови реалізації запропонованих у роботі змін щодо застосування бюджетно-податкових важелів відбудеться поступове відновлення фінансового потенціалу та його подальше нарощування.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Чуницька І. І. До питання формування і реалізації фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька // Інвестиції : практика та досвід. - 2007. - № 13. - С. 28-32.

2. Чуницька І. І. Фінансові ресурси як базис формування фінансового потенціалу / І. І. Чуницька // Економіка і держава. - 2007. - № 5. - С.29-31.

3. Чуницька І. І. Фінансовий потенціал держави і сутність та особливості / І. І. Чуницька // Науковий вісник Національної академії податкової служби України. - 2007. - № 1. - С. 104-108.

4. Чуницька І. І. Бюджетні інструменти формування і розвитку фінансового потенціалу держави / Чуницька І .І. : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - 318 с. - (Економіка : проблеми теорії та практики) ( Випуск 236. : В 5 т. - Т. IV).

5. Чуницька І. І. Податкові важелі формування фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька // Актуальні проблеми економіки України. - 2008. - № 11. - С. 197-206.

6. Чуницька І. І. Видатки бюджету та збільшення їх позитивних ефектів на формування фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька // Економіст.

7. Чуницька І. І. Посилення регулюючого впливу податкових важелів на формування фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька // Інвестиції : практика і досвід. - 2009. - № 5. - С. 59-64.

В інших виданнях

8. Чуницкая И. И. Бюджетные расходы как инструмент формирования финансового потенциала государства. / П. В. Мельник, И. И. Чуницкая // Бизнес Информ. - 2007. - № 12. С. 86-88.

9. Чуницька І. І. Фінансові ресурси держави : теоретичні аспекти / І. І. Чуницька : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [„Наукові дослідження : теорія та експеримент”], (Полтава, 14-16 травня 2007 року). - м. Полтава. - С. 98-100.

10. Чуницька І. І. Теоретичні аспекти визначення сутності фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції [„Теорія і практика економіки і підприємництва”], (Алушта, 10-12 травня 2007 року). - Алушта. - 2007. - С. 144-145.

11. Чуницька І. І. До питання про стан складових фінансового потенціалу держави / І. І. Чуницька : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції [„Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки”], (Алушта, 4-6 жовтня 2007 року). - Алушта. - 2007. - С. 253.

12. Чуницька І. І. Практичні аспекти формування складових фінансового потенціалу держави. / І. І. Чуницька : матеріали V Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених [„Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (Тернопіль, 21-23 лютого 2008 року). - С. 244-247.

13. Чуницька І. І. Податкові важелі регулювання інвестиційної діяльності в контексті нарощування фінансового потенціалу / І. І. Чуницька : матеріали V Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих вчених і студентів [„Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери”], (Донецьк, 5-6 червня 2008 року). - Донецьк. - С. 212-214.

14. Чуницька І. І. Фінансовий потенціал населення України : сучасний стан та перспективи змін в умовах глобалізації / І І. Чуницька : матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених [„Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (Тернопіль, 26-27 лютого 2009 року). - Тернопіль. - С. 214-215.

15. Чуницька І. І. Посилення регулюючого впливу податкових важелів на формування фінансового потенціалу / І. І. Чуницька : матеріали міжнародної науково-практичної конференції [„Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік”], (Ірпінь, 12-13 березня 2009 року). - Ірпінь. - Том ІІ. - С. 299-303.

АНОТАЦІЯ

Чуницька І.І. Бюджетно-податкові важелі формування фінансового потенціалу держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2009.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і практичних засад використання бюджетно-податкових важелів для формування фінансового потенціалу держави. В роботі досліджено сутність фінансових ресурсів держави та їх класифікацію, визначено сутність фінансового потенціалу держави та його складові, відображені особливості впливу бюджетно-податкових важелів на формування окремих складових фінансового потенціалу держави.

У роботі акцентована увага на особливості фінансового потенціалу держави, що полягає в тому, що, з одного боку, його можна розглядати як джерело функціонування держави, її розвитку, а, з іншого - він фактично є результатом минулої діяльності. Саме у такому ракурсі найбільшою мірою прослідковується взаємозв'язок між фінансовими ресурсами та фінансовим потенціалом, причому фінансові ресурси - це лише складова фінансового потенціалу, фактично його спожита частка. Відмічено, що не вся сукупність фінансових ресурсів формує фінансовий потенціал - частина їх використовується неефективно, інша спрямовується на утримання апарату управління (підприємства, адміністративно-територіальної одиниці чи держави в цілому).

Визначено, що серед бюджетно-податкових важелів як конкретних форми і способів реалізації цілей бюджетно-податкової політики держави, найбільш вагомими з точки зору їх впливу на формування фінансового потенціалу держави є видатки бюджету та податки. Не зважаючи на значний регуляторний потенціал, закладений у податках, їх регулюючий вплив на економіку України залишається нереалізованим, а, відповідно й вплив на формування фінансового потенціалу _ обмеженим. Головними причинами цього є відсутність диференціації ставок податків; невпорядкованість надання податкових пільг; розширення практики приховування доходів від оподаткування.

Оцінка стану окремих складових фінансового потенціалу держави засвідчила, що їх формування відбувається в складних і суперечливих умовах під впливом багатьох факторів. Крім того, складові фінансового потенціалу є взаємопов'язаними, а тому здійснюють взаємний вплив одна на одну. Саме цю особливість важливо обов'язково враховувати, приймаючи рішення про будь-які зміни в бюджетній або податковій політиці держави.

Найвагоміший вплив на формування частки фінансового потенціалу в реальному секторі економіки здійснюють видатки бюджету на капітальні вкладення. Їх зростання сприяє оновленню техніко-технологічної бази реального сектору економіку, нарощуванню обсягів прибутку та збільшенню фінансового потенціалу держави.

У роботі обґрунтовано, що негативний вплив фінансового сектора на формування фінансового потенціалу держави зумовлений недостатнім рівнем капіталізації банків, слабкістю власної ресурсної бази, яку формують кошти, залучені від населення.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок про необхідність удосконалення бюджетно-податкового регулювання процесу формування фінансового потенціалу держави. З метою зменшення негативних ефектів видатків бюджету на цей процес запропоновано враховувати їх мультиплікативний ефект, що дозволило спрогнозувати темпи зростання обсягів дефіциту бюджету та обґрунтувати необхідні заходи щодо недопущення негативних ефектів.

Обґрунтовано необхідність застосування податкових важелів у вигляді пільг інвестиційного характеру (інвестиційної податкової знижки) для стимулювання технологічних інвестицій у реальному секторі економіки.

З метою стимулювання залучення коштів населення на депозитні рахунки в банки обґрунтовано доцільність застосування податкової пільги з податку на доходи фізичних осіб у вигляді податкового кредиту для громадян, які вкладають кошти на депозит на термін більше року.

В роботі здійснено оцінку динаміки фінансового потенціалу України до і після запровадження запропонованих заходів. Результати засвідчили суттєву можливість зменшення глибини кризових явищ в економіці України, що спричиняють руйнування її фінансового потенціалу.

Ключові слова: фінансові ресурси, фінансовий потенціал держави, бюджетно-податкові важелі, бюджет, видатки бюджету, податки, податкові пільги.



АННОТАЦИЯ

Чуницкая И.И Бюджетно-налоговые рычаги формирования финансового потенциала государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный университет ГНС Украины, Ирпень, 2009.

Диссертация посвящена разработке теоретических и практических основ использования бюджетно-налоговых рычагов формирования финансового потенциала государства. В работе освящены аспекты определения сущности финансовых ресурсов государства и их классификации, раскрыта сущность финансового потенциала государства и его структурных составляющих. Определены наиболее весомые бюджетно-налоговые рычаги формирования финансового потенциала государства.

Проведены в работе анализ указал на то, что формирование финансового потенциала Украины происходит в сложных экономических условиях, обусловленными циклическими колебаниями экономики. Наиболее весомая доля финансового потенциала государства формируется в реальном секторе экономики, поэтому бюджетно-налоговые рычаги должны быть направлены на стимулирование инвестиций в обновление технико-технологической базы реального сектора экономики.

В работе определено, что наиболее действенными рычагами формирования финансового потенциала государства являются расходы бюджета на капитальные инвестиции, а также налоговые льготы инвестиционного характера. С целью стимулирования привлечения средств населения на депозиты в банки, обоснована целесообразность введения льготы по налогу на доходы физических лиц, в виде налогового кредита, при размещении депозитов сроком больше года.

Проведенная оценка влияния бюджетно-налоговых рычагов на формирование финансового потенциала государства показала, что реализация обоснованных предложений позволит существенно уменьшить возможность разрушения финансового потенциала государства в условиях финансовой нестабильности.

...